Психологічні особливості проектування професійної кар’єри студентів-психологів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Психологічні особливості проектування професійної кар'єри студентів-психологів

Постановка проблеми. У контексті сучасної соціально-економічної ситуації актуальними для психологічної науки стають проблеми, пов'язані з побудовою й розвитком кар'єри, оскільки саме даний процес дає можливість людині реалізувати свої здібності, можливості та потреби. Особливий інтерес в даній сфері складають задачі опису, пояснення й прогнозу вибору професії, розвитку кар'єри, особливостей її побудови [11, с. 101].

Актуальною перспективою самореалізації особистості, її професійного формування є розвиток кар'єрних нахилів. Особливо це важливо для студентської молоді. Кар'єрні орієнтації постають як більш конкретизована стратегія самореалізації молодої людини. У зв'язку з цим важливим напрямком професійної підготовки студентів є їх підготовка до здійснення майбутньої професійної кар'єри. Одним із важливих чинників здійснення такої підготовки виступає формування у студентів готовності до здійснення майбутньої професійної кар'єри.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. За останній час проведено низку досліджень, присвячених аналізу психологічної готовності до виконання різних видів діяльності, зокрема, педагогічної (П. Горностай, Т. Іванова, О. Скрипченко, В. Сластьонін, С. Ніколаєнко, Д. Мазоха, О. Орлова, О.Жук, О. Чернічкіна, І. Чорна та ін.), діяльності психолога (О. Бондаренко, Л. Долинська, В. Панок, Н. Пов'якель, Н. Чепелєва та ін.) [2, с. 12--31; 4; 5].

Також в останні роки у психології з'явилася низка робіт, присвячених вивченню психологічних аспектів професійної кар'єри. Зокрема, запропонована інтерпретація психологічної сутності кар'єри (Є. Клімов, Є. Могильовкін, О. Молл та ін.), проведені дослідження у сфері кар'єрних орієнтацій студентів (Ю. Бурмакова, О. Жданович, О. Тернов- ська та ін.), кар'єрної готовності випускників вишу (О. Миронова-Тихомирова) та чинників кар'єрного зростання фахівця (Е. Зеєр, О. Молл, О. Москаленко, М. Пряжников та ін.); можливості розвитку кар'єрних прагнень студентів на основі підвищення якості їх міжособистісних відносин (А.К. Кана- матова) та ін. [1; 3, с. 14--21; 6].

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми. Проте аналіз наукової літератури засвідчує недостатність уваги вчених до проблеми проектування професійної кар'єри у професійному становленні фахівця у вищій школі. Не було приділено достатньо уваги і розгляду проектування професійної кар'єри майбутніх психологів.

Період навчання у вищому навчальному закладі -- це етап життєвого циклу, що завершує перехід до дорослості. На цьому етапі особистість приймає низку важливих рішень, які стосуються вибору місця професійної діяльності та створення сім'ї, стилю життя та конкретних завдань на майбутнє, корегування ціннісних орієнтацій у співвідношенні з новим дорослим статусом та новими життєвими планами. Вибір власної життєвої стратегії є необхідною складовою проектування кар'єри. Тому молодій людині необхідно саме під час навчання у виші визначити власні пріоритети [9; 10, с. 11--23].

Професійне становлення особистості є важливим компонентом загального процесу її розвитку. Однією з центральних проблем підготовки майбутніх фахівців є дослідження їхньої професійної спрямованості як визначальної характеристики, що дозволяє максимально виявити здібності й творчо опанувати професію.

Мета статті. Основна мета полягає у з'ясуванні та аналізі психологічних особливостей проектування професійної кар'єри майбутніх психологів під час навчання у виші.

Завдання полягають у вивченні психологічних особливостей проектування професійної кар'єри майбутніх фахівців; у окресленні шляхів та засобів кар'єрного розвитку студентів-психологів. Психологія оптимального кар'єрного розвитку майбутніх психологів забезпечується такими завданнями як: формуванням уявлення у осіб, які обирають професію про об'єктивні та суб'єктивні чинники майбутньої діяльності; усвідомленням студентом власних психологічних особливостей та узгодженість їх із вимогами професійної діяльності; використанням адекватних способів мотивації оволодіння професійною діяльністю. Ці групи завдань тісно пов'язані між собою. У їх вирішенні розкриваються суб'єктивні та об'єктивні фактори, що зумовлюють розвиток кар'єри і можливості успішної самореалі- зації особистості у професійній діяльності.

Виклад основного матеріалу дослідження

Для дослідження особливостей кар'єрного розвитку студентів Полтавського вишу були використані «Опитувальник професійної готовності (ОПГ)» Л. Кабардової [7] та методика «Структура мотивації трудової діяльності К. Замфір [8].

Методика «Опитувальник професійної готовності (ОПГ)» Л. Кабардової дає змогу виявити рівень готовності до опанування певної професії, спираючись на рівень знань та наявність природних здібностей досліджуваного, а також визначити ті професії і спеціальності (у всіх сферах професійної діяльності і у кожній окремо), які є найбільш привабливими для досліджуваного. За допомогою даної методики досить легко можна визначити обґрунтованість або необґрунтованість професійних виборів особистості [7, с. 165--170].

Методика «Структура мотивації трудової діяльності К. Замфір дозволяє визначити співвідношення компонентів мотивації трудової діяльності -- внутрішньої мотивації, зовнішньої позитивної мотивації і зовнішньої негативної мотивації. Також вона дає змогу порівняти ви- раженість різних видів мотивації та визначити таким чином ставлення до виконуваної трудової діяльності і спонукальну силу мотиваційного комплексу досліджуваного [8, с. 54--67].

Отримані результати дозволили виявити певні особливості проектування професійної кар'єри студентів психологічних спеціальностей.

1. Досліджені нами студенти виявляють найбільше схильностей до роботи з людьми, тобто ми можемо констатувати прояв найбільшого інтересу досліджуваних до тієї сфери, до якої належить і їх власна професія. Професійні інтереси досліджуваних зосереджені у сфері «Людина -- людина» (87%), куди належать професії, де об'єктом праці є люди, групи, колективи. Отже, досліджувані позитивно ставляться та здебільшого застосовують свої вміння у спілкуванні та безпосередній взаємодії з іншими людьми. До цієї сфери можемо віднести працівників сфери обслуговування, медицини, педагогіки, юриспруденції тощо. Тобто майбутні психологи проявили зацікавленість та професійний інтерес саме до тієї сфери, до якої належить їх професія. Це є свідченням того, що вони бачать себе саме у цій професії, оскільки тут є змога виявити свої вміння та задовольнити професійні бажання до виконання певної діяльності.

2. Дослідження структури мотивації трудової діяльності дозволяє зробити висновок про те, що за середніми показниками найбільш вираженою є зовнішня позитивна мотивація (44%), менш вираженою є внутрішня мотивація (38%), а найменше вплинула на вибір професії психолога за результатами цього дослідження зовнішня негативна мотивація (18%). Проаналізувавши зміст самих відповідей, бачимо, що важливе значення мають ті мотиви, які пов'язані із можливістю отримати грошовий заробіток за працю і просунутись по службі.

Таким чином, відношення мотивів за результатами дослідження майбутніх психологів не є цілком оптимальним, оскільки демонструє переважання зовнішньої мотивації над внутрішньою, але все ж зовнішня позитивна мотивація професійної діяльності переважає зовнішню негативну. Отже, ставлення досліджуваних до трудової діяльності є загалом позитивним і спонукальна сила мотиваційного комплексу у них є яскраво вираженою.

3. Порівняльний аналіз структури мотивації студентів старших і молодших курсів свідчить, що внутрішня мотивація більшою мірою розвинена у студентів старших курсів (47% проти 30% студентів молодших курсів). Зовнішня позитивна мотивація, навпаки, є більш притаманною для студентів молодших курсів (53% проти 33% студентів старших). Зовнішня негативна мотивація представлена в обох групах найнижчими показниками і становить 20% у студентів старших і 17% у студентів молодших курсів.

Таким чином, можемо зробити висновок, що для студентів старших курсів найбільш характерною є внутрішня мотивація (47%), а для студентів молодших -- зовнішня позитивна (53%). Відношення мотивів студентів старших курсів є більш оптимальним, ніж у студентів молодших курсів, оскільки демонструє переважання внутрішньої мотивації над зовнішньою.

Отже, за результатами проведеного дослідження можемо говорити про те, що структура мотивації студентів старших курсів є найбільш професійно спрямованою та сприятливою для майбутньої професійної діяльності за обраним фахом.

У сучасній психолого-педагогічній літературі окреслюються такі основні шляхи розвитку кар'єрного зростання особистості. Дослідження особистісних детермінант успішності професійної діяльності психолога традиційно орієнтовані на виявлення особистіших властивостей, професійно важливих якостей, здібностей і умінь, які є притаманними цій професії. При цьому часто йдеться не про особистість психолога, а про особистісні чинники, що детермінують професійну успішність. Оскільки сучасна професія психолога має велику кількість спеціалізацій, то стосовно різних сфер психологічної практики професійно значущими виявляються різні, а іноді й протилежні здібності та особистісні властивості. Очевидно, що окремі інструментальні уміння, здібності та особистісні властивості не можуть забезпечити професійну діяльність, оскільки сприяють успіху тільки при сформованій мотивації і розвиненій професійній спрямованості особистості [10, с. 15--22; 12, с. 23].

Психологічним механізмом професійної спрямованості особистості, зокрема на оволодіння професією психолога, виступає єдність особистіс- них якостей та особливостей, яка включає складну багаторівневу структура мотивів, цінностей, особистіших смислів і здібностей, що визначають професійно важливі якості.

Науковці багаторазово зверталися до вивчення особистісних особливостей психологів, розглядаючи їх з різних теоретичних позицій, адже професійна діяльність психолога вимагає від фахівця такого високого рівня майстерності, який дозволяє гнучко і творчо в досить обмежений час отримувати інформацію, збирати психологічний анамнез та ставити психологічний діагноз, підбирати та адаптувати техніки й методики, спостерігати за станом клієнта та змінами його світосприйняття, оцінювати правомірність обраних методів і власної роботи, організовувати творчий пошук більш адекватних прийомів, методів, розробляти програми психологічного впливу і позитивних змін у самопочутті та поведінці клієнта, не порушуючи при цьому необхідних професійних правил і принципів психологічного консультування і наскрізну технологію психоконсультативного процесу [8, с. 45-56; 9, с. 26-30].

Отже, у науковій літературі найчастіше виділяють такі професійно-важливі якості психолога, як діяльнісні та поведінкові, індивідуально-психологічні якості, соціально-психологічні та морально-психологічні характеристики. Високий рівень розвитку професійних якостей є одним із найважливіших чинників професійної спрямованості, які не тільки характеризують певні здібності, але й органічно входять до їх структури, розвиваючись у процесі навчання і практичної діяльності майбутніх психологів.

Особистісні якості практичного психолога здійснюють вплив на успішність професійної діяльності і тому потребують спеціальних умов для їхнього розвитку. Психологічна підготовка студентів до самостійної діяльності передбачає формування соціальної та професійної зрілості майбутнього психолога.

Висновки і пропозиції

Аналіз проблеми свідчить про важливість комплексного застосування різних засобів підготовки до кар'єрного зростання майбутніх фахівців. Це дозволяє залучати студентів до опанування конкретними прийомами аналізу його змісту, до розв'язання значущих ситуацій, створює умови для підвищення пізнавальної активності кожної молодої людини та сприяє формуванню її орієнтації на розвиток та вдосконалення складових професійної підготовки, особливо важливих для реалізації ними фахової діяльності. Оптимальний пошук можливостей застосування різних шляхів виховного впливу може вплинути на подальше цілеспрямоване професійне самовизначення та готовність до процесу проектування власної кар'єри під час навчання у вищому навчальному закладі.

Список літератури

професійний кар'єра мотиваційний

1. Асеев В.Г. Мотивация поведения и формирование личности. Москва : Мысль, 1976. 158 с.

2. Бадмаев Б.Ц. Методика преподавания психологии. Москва : Владос, 1999. 304 с.

3. Балаев А.А. Активные методы обучения. Москва : Профиздат, 1996. 96 с.

4. Ильин Е.П. Мотивация и мотивы. Санкт-Петербург : Питер, 2003. 512 с.

5. Маркова А.К. Психология труда учителя. Москва : Знание, 1993. 190 с.

6. Орлов А.Б. Склонность и профессия. Москва : Знание, 1981. 96 с.

7. Павлютенков Е.М. Кем быть? Киев : Молодь, 1983. 200 с.

8. Професійне самовизначення старшокласників / упоряд. Л. Шелестова. Київ : «Шкільний світ», 2006. 128 с.

9. Психология труда / под ред. А.В. Карпова. Москва : Владос, 2004. 323 с.

10. Рубинштейн С.Л. Проблемы общей психологии. Москва : Педагогика, 1973. 424 с.

11. Семиченко В.А. Психологія педагогічної діяльності. Київ : Вища школа, 2004. 335 с.

12. Шавир П.А. Психология профессионального самоопределения в ранней юности. Москва : Педагогика, 1981. 95 с.

References:

1. Aseev, V.G. (1976). Motivatsiia povedeniia i formirovanie lichnosti [Behavior motivation and personality formation]. Moskow: МАЙ (in Russian)

2. Badmaev, B.Ts. (1999). Metodika prepodavaniia psikhologii [Methods of teaching psychology]. Moskow: Vlados. (in Russian)

3. Balaev, A.A. (1996). Aktivnie metodi obucheniia [Active learning methods]. Moskow: Profizdat. (in Russian)

4. Ilin, E.P. (2003). Motivatsiia i motivi [Motivation and motives]. Sankt-Peterburg: Piter. (in Russian)

5. Markova, A.K. (1993). Psikhologiia truda uchitelia [Psychology of teacher's work]. Moskow: Znanie. (in Russian)

6. Orlov, A.B. (1981). Sklonost i profesiia [Addiction and profession]. Moskow: Znanie. (in Russian)

7. Pavliutenkov, E.M. (1983). Kem bit [Who to be]? КуА: Molod. (in Ukrainian)

8. Shelestova, L.V. (2006). Profesiine samoviznachenia starshoklasnikiv [Professional self-determination of senior pupils]. КуА: Shkilnii svit. (in Ukrainian)

9. Karpov, A.V. (2004). Psikhologiia truda [Labor Psychology]. Moskow: Vlados. (in Russian)

10. Rubinshtein, S.L. (1973). Problemi obshchei psikhologii [Problems of general psychology]. Moskow: Pedagogika. (in Russian)

11. Semichenko, V.A. (2004). Psikhologiia pedagogichnoi diialnosti [Psychology of pedagogical activity]. КуА: Vishcha shkola. (in Ukrainian)

12. Shavir, P.A. (1981). Psikhologiia profesionalnogo samoopredeleniia v ranei yunosti [Psychology of professional self-determination in early adolescence]. Moskow: Pedagogika. (in Russian)

Размещено на Allbest.ru