Розуміння рефлексії у сфері мислення

Визначання флексійних та рефлексивних психічних дій. Роль рефлексії у сфері самосвідомості. Аналіз рефлексивних механізмів в соціально-психологічній взаємодії. Розуміння рефлексивності як когнітивного стилю до комплексу "імпульсивність-рефлексивність".

Рубрика Психология
Вид контрольная работа
Язык украинский
Дата добавления 14.04.2020
Размер файла 16,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Питання для самоконтролю

1. Схарактеризуйте розуміння рефлексії у сфері мислення

Дослідження рефлексії у сфері мислення присвячені праці Л.Ф. Берцфаї, Л. Л. Гурової, А. З. Зака, В. В. Давидова.

Вихідною позицією науковців є визначання двох основних функцій психічних дій: флексійних та рефлексивних.

- Флексивні дії є змістовими складовими конкретної діяльності.

- Рефлексивні дії завжди спрямовані на флексивні з метою визначення логіки їх здійснення, складання схеми своєї дії та плану її побудови.

На думку В.В. Давидова, рефлексія - це дія, що спрямована на визначення основ власного способу вирішення завдання з метою його узагальнення. Іншими словами, рефлексія є усвідомлення людиною логічної форми здійснення своєї дії. Вона виступає умовою узагальненого теоретичного способу вирішення задачі.

Достатньо поширеним є вивчення рефлексії як механізму регуляції мислення людини. О.М. Матюшкін зазначає, що «вивчення структури та умов формування рефлексивних механізмів саморегуляції мислення дозволили досліджувати мислення як таке, що включено в усі життєві ситуації - спілкування, гру, навчання, професійну діяльність людини».

Ю.М. Кулюткін розглядає рефлексивну регуляцію у статусі основного механізму самоорганізації процесів мислення.

І.С. Ладенко вказує, що рефлексія це самоспостереження, засіб самоконтролю та саморозвитку мислення.

2. Поясність роль рефлексії у сфері самосвідомості

Центральним у вивчення рефлексії у сфері самосвідомості є її розуміння як процесу та механізму, що забезпечує не тільки диференціацію у кожному розвиненому та унікальному «Я» його основних підструктур («Я»-фізичне. «Я»- соціальне, «Я»- моральне), але й інтеграцію «Я» у неповторну цілісність, що не зводиться до механічної суми.

Механізм саморегуляції, коли людина виступає сама для себе як об'єкт управління («Я- виконавець») і як суб'єкт управління («Я-контролер») Ю.М. Кулюткін називає рефлексивним.

І.М. Семенов та С.Ю. Степанов пропонують опис механізмі рефлексії, що забезпечують виникнення якісно нових критеріїв розуміння людиною самої себе.

Ці механізми функціонують у самосвідомості, активізуються у проблемно-конфліктних ситуаціях і є засобом творчого саморозвитку.

Дослідники визначають п'ять етапів у функціонуванні цього механізму.

1. Актуалізація смислових структур «Я» при усвідомленні проблемно-конфліктної ситуації. рефлексивний самосвідомість когнітивний

2. Використання цих актуалізованих смислів для апробування різних стереотипів досвіду та шаблонів дій.

3. Їх дискретизація у контексті виявлених особистістю протиріч.

4. Інновація принципів конструктивного подолання цих протиріч через усвідомлення цілісності «Я», проблемно-конфліктної ситуації та самого себе у ній (етап переосмислення).

5. Реалізація цього заново набутого смислу через наступну реорганізацію змісту особистісного досвіду та адекватне подолання протиріч проблемно-конфліктної ситуації.

3. Проаналізуйте рефлексивні механізми в соціально-психологічній взаємодії

Роль рефлексії як механізму у становленні суб'єктності особистості обґрунтовано у підході В.І. Слободчикова. Дослідник називає два базових механізми розвитку суб'єктності: наслідування та рефлексію. Наслідування як подвоєння будь якої безпосередньої форми поведінки (наприклад, імпринтинг, ідентифікація, імітація, емпатія) є універсальним механізмом встановлення зв'язку у людської спільності. Універсальним механізмом побудови відносин є рефлексія як роз'єднання, розрив, зупинка, вихід за межи безпосереднього.

4. Поясніть функції рефлексії в системі діяльності

О.А. Тюков описує рефлексивний механізм відповідно ситуацій кооперативної діяльності. У таких ситуаціях трапляється «розвив» діяльності, тобто подальше здійснення діяльності є неможливим, далі відбувається рефлексивний вихід з поточної діяльності метою якого є більш точне розуміння змісту цієї діяльності. О.А. Тюков виокремлює чотири етапи реалізації цього механізму.

1. Первинна категоризація задає набір засобів мислення за допомогою яких здійснюється рефлексивне опанування діяльності.

2. Конструювання системи рефлексивного відображення діяльності. Засоби відображення мають бути співвіднесені як з конкретними матеріальними та ідеальними об'єктами, так й і між собою.

3. Схематизація діяльності за допомогою рефлексивних засобів.

4. Для того, щоб результати рефлексії мали би можливість включитися у комунікацію, а не залишались би у сфері свідомості, схематизований зміст рефлексії має проти об'єктивацію, тобто результати рефлексивного осмислення діяльності мають стати основою для її зміни.

5. Проаналізуйте підходи до розуміння рефлексії як психологічного механізму

Регулятивна функція рефлексивного механізму у структурі психічного докладно описана в онтологічному підході А.С. Шарова.

Дослідник розглядає рефлексію як складний ієрархічно організований психологічний механізм «простаивания» меж психіки та свідомості людини. Основна функція цього механізму полягає у регуляції через визначення зовнішніх та внутрішніх обмежень активності людини. Рефлексивне визначення внутрішнього світу людини здійснюється за допомогою глобальних процесів інтеграції та диференціації меж. Диференціація відбувається за рахунок визначення організмом значущих елементів середовища, що є для нього зовнішніми межами існування або значущою обмеженістю. При засвоєнні інформації про зовнішній світ у суб'єкта формується внутрішній еквівалент значущих факторів середовища, відбувається процес інтеграції меж. Ці рефлексивні моделі або еквіваленти допомагають орієнтуватися людині у зовнішньому світі, людина ототожнює внутрішні еквіваленти із зовнішніми предметами, образами, речами. Рефлексивні моделі взаємодії з об'єктами, людьми і знаннями А.С. Шаров називає інтенціональним досвідом. Він є змістом його внутрішнього світу. Дослідник дає своє визначення рефлексивного механізму - це самоорганізація інтенціональної психічної активності, яка здійснюється на рівне свідомого та безсвідомого для досягнення у процесі взаємодії людини зі світом синергізму та проявляється у «простраивании» та зв'язуванні меж у процесі руху до основ своєї активності.

М.Г. Алексєєв з позицій гносеологічного підходу визначає п'ять етапів рефлексивного механізму. На першому етапі відбувається зупинка змістовної роботи. На другому - «фіксація», то бо чітке уявлення ходу та результатів попередньої роботи та представлення їх у вигляді об'єкту рефлексії. Змістом третього етапу є «відсторонення». Цей етап забезпечує опис та усвідомлення своїх дій. Четвертий етап - об'єктивація. Він включає аналіз своєї дії у системі нових можливостей, або вже існуючих дій. На п'ятому етапі відбувається «повертання», тобто співвіднесення своїх цілей у даної діяльності та своїх дій, спрямованих на досягнення цих цілей.

6. Охарактеризуйте рефлексію як психічну властивість

Онтологічний підхід дозволяє розглядати рефлексію у статусі психічного явища, що має таки форми існування: як процес, психічний стан та психічна властивість.

На думку дослідника крім традиційних аналітичних психічних процесів (пізнавальних, емоційних, вольових, мотиваційних) є процеси, що забезпечують не стільки орієнтування та пізнання, скільки регуляцію діяльності. Вони реалізуються на основі сукупності аналітичних процесів, але ні є їх сумою. До групи цих процесів належать процеси целіутворення, антиципації, прийняття рішення, прогнозування, програмування, екстраполяції, контролю, самоконтролю.

За А.В. Карповим рефлексія є такою синтетичною реальністю яка виступає і як психічний процес, і як психічна властивість і як психічний стан одночасно, але не зводиться до жодного з них. Унікальність процесу рефлексії полягає у тому, що будучи результатом інтеграції інших психічних процесів, рефлексивна діяльність одночасно звертатися й на себе, та на інші психічні процеси, що її утворюють з метою їх аналізу, контролю та регуляції. А.В. Карпов обстоює положення про те, що рефлексивність як психічна властивість або здібність має діапазон індивідуальних відмінностей. Як здібність рефлексивність належить до групи загальних здібностей. Загальні здібності утворюють цілісну структуру до якою належить: дидактичний компонент (інтелект та навчання) та трансцендентний (креативність та рефлексивність) (А.В. Карпов, І.М. Скітяєва).

Розуміння рефлексивності як когнітивного стилю було запропоновано Н.Н. Азаровим. Дослідник розширює розуміння рефлексивності як різновиду когнітивного стилю до комплексу «імпульсивність-рефлексивність». До складу комплексу входять як особистісні (безтурботність, сила супер Его, вольовий самоконтроль, загальна диференцьованість особистості), так й когнітивні елементи (аналітичність на рівні сприймання, домінування символічного операційного мислення, незалежність від перцептивного матеріалу у розробці стратегій вирішення перцептивних та когнітивних завдань, структурованість у переживаннях зовнішнього світу). Отже, Азаров звернув увагу на складність структури рефлексивності як властивості, що включає ні тільки когнітивні, але й особистісні компоненти.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Аналіз впливу сучасних засобів масової комунікації на суспільство і особистість. Підходи до розуміння поняття рефлексії у зарубіжній і вітчизняній психології. Дослідження особливостей рефлексії розвитку професійних умінь користувачів соціальних мереж.

    дипломная работа [507,8 K], добавлен 27.02.2014

  • Психологічна характеристика самосвідомості особистості. Особливості особистісної рефлексії підлітків, які виявляються у взаємооцінюванні особистісних рис та психічних станів. Обґрунтування змісту та процедури корекційно-розвивальних занять підлітків.

    дипломная работа [295,7 K], добавлен 12.03.2012

  • Вивчення рефлексії як філософської категорії свідомості і мислення. Визначення характерних рис особистісної рефлексії індивідуальності майбутнього вчителя музичного мистецтва, що вказують на її особливу роль в становленні і розвитку особистості.

    статья [20,3 K], добавлен 13.11.2017

  • Поняття емпатії та рефлексії, їх взаємозв'язок при вирішенні складних життєвих ситуацій. Психологічні особливості прояву емпатії та рефлексії в онтогенезі. Методичні підходи і результати вивчення психологічних особливостей емпатії та рефлексії підлітків.

    курсовая работа [91,0 K], добавлен 16.06.2010

  • Специфіка та структура емоційного інтелекту. Теоретичний аналіз та експериментальне дослідження когнітивного компоненту емоційного інтелекту студентів соціально-гуманітарного напряму. Сприймання, розуміння, контроль, управління і використання емоцій.

    курсовая работа [314,7 K], добавлен 10.12.2012

  • Жан Піаже – швейцарський психолог, створивший теорію когнітивного розвитку і філософсько-психолгічну школу генетичної психології. Розвиток таких психічних процесів, як мислення, відчуття, сприймання, пам’яті, уяви. Стадії когнітивного розвитку за Піаже.

    презентация [159,4 K], добавлен 15.01.2011

  • Комплексна і послідовна робота з учнями старших класів. Активізація рефлексії учнів старшого шкільного віку. Допомога в розвитку навичок міжособистісної взаємодії та особистісного самовираження й самоствердження. Утвердження позитивної "Я-концепції".

    разработка урока [34,4 K], добавлен 25.02.2011

  • Визначення самосвідомості в сучасній психологічній літературі. Основні положення, функції та варіанти існування Я-концепції. Поведінкова складова самосвідомості. Експериментальне дослідження самосвідомості та самосприйняття чоловіків-автовласників.

    дипломная работа [64,6 K], добавлен 26.02.2013

  • Вивчення особливостей конфліктних ситуацій у старшокласників. Аналіз причин виникнення конфліктів і способів їх вирішення. Види педагогічних конфліктів та умови їх подолання. Типи розуміння вчителем психології учня та їх прояви у педагогічній взаємодії.

    курсовая работа [47,1 K], добавлен 06.10.2012

  • Поняття Я-концепції в дослідженнях вітчизняних науковців, її психологічна структура та елементи. Складові психологічної самоорганізації людини у сфері самосвідомості. Характеристика співзалежності. Батьківська сім’я співзалежних, їх емоційний компонент.

    курсовая работа [28,3 K], добавлен 12.01.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.