Психологічні проблеми навчання і виховання обдарованих дітей

Размещено на http://www.allbest.ru/

Психологічні проблеми навчання і виховання обдарованих дітей

Ю.А. Карабінович,

магістрант I року навчання

Педагогічного факультету,

кандидат фізико-математичних наук,

доцент

кафедри педагогіки початкової освіти

О.М.Ткачук

Постановка проблеми.Одним з важливих напрямів діяльності вчителя в загальноосвітній школі є його робота з учнями, які мають особливі здібності. Їм властиві порівняно високий розвиток мислення, довготривале запам'ятовування навчального матеріалу, добрі навички самоконтролю в навчальній діяльності, велика працездатність, а також неординарність, свобода висловлювання думки, багатство уяви, чіткість різних видів пам'яті, швидкість реакції, вміння піддавати сумніву й науковому осмисленню явища, стереотипи, догми. Це створює сприятливі морально-психологічні умови для активної навчальної діяльності, збільшення її обсягу й інтенсивності з тим, щоб навчальне навантаження сприяло розвитку навчальних можливостей учнів, а не стримувало цей процес через недостатню їх завантаженість.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Серед сучасних науковців, які досліджують психологічні і соціальні проблеми навчання і виховання обдарованих дітей, варто виділити таких, як Г.М. Шемуда, М. Розенова, Е.А. Аксьонова, Л.В. Попова, О. Дубасенюк.

Мета нашої статті- з'ясувати основні психологічні проблеми навчання і виховання обдарованих дітей.

Виклад основного матеріалу.Обдaровaністьбагaтогранна, і, за визнaченням комітету з освіти США (Mariland, 1977), вонa може бутивстановленa професійно компетентними людьми у відповідності з тaкимипарaметрами: видатні здібності, потенційні можливості в досягненні високих результатів і вже продемонстровані результати в одній чи більше галузях (інтелектуальні здібності, специфічні здібності до навчання, творчості, образотворчого чи виконавського мистецтва, психомоторні здібності).Обдарована дитина - дитина, яка вирізняється яскравими, очевидними, інколи визначними досягненнями або має внутрішні задатки для таких досягнень у якійсь галузі. До основних сфер обдарованості відносять: освітню, наукову, художню, спортивну, підприємницьку й комунікативну.

Стосовно феномену обдарованості дитини існує дві протилежні думки. За соціальною концепцією визнається, що більшість дітей від народження однаково наділені розумом і різниця у рівні розвитку їх здібностей зумовлена різницею життєвих умов (Дж. Локк, К.А. Гельвецій, В.П. Єфроїмсон). Друга - теорія генетичної спадковості, за якою обдарованість є вродженим, досить рідкісним явищем, що успадковується від батьків, і навіть через покоління (Ф.Гальтон, Р. Стернберг). Аналіз психолого-педагогічної літератури свідчить, що дослідженню проблеми обдарованості надається належна увага, зокрема таким її аспектам як проблема індивідуальних відмінностей (Б. Ананьєв, Л. Виготський та ін.); виділення сфер та видів обдарованості (С. Гончаренко, Г. Бурменськата інші); розвиток обдарованості на різних вікових етапах (В. Давидов, Д. Ельконін та ін.); питання виявлення і розвитку обдарованості учнів (В. Крутецький, О. Кульчицька, Б. Тєплов та інші).

Обдаровані люди приносять велику користь суспільству, державі, є її гордістю. Тому перед суспільством, державою, школою і сім'єю постає проблема навчання і виховання таких дітей. Одним з важливих напрямів діяльності вчителя в загальноосвітній школі є його робота з учнями, які мають особливі здібності. Такі учні характеризуються порівняно високим розвитком мислення, довготривалим запам'ятовуванням навчального матеріалу, добрими навичками самоконтролю в навчальній діяльності, великою працездатністю та ін. Їм притаманна неординарність, свобода висловлювання думки, багатство уяви, чіткість різних видів пам'яті, швидкість реакції, вміння піддавати сумніву й науковому осмисленню певні явища, стереотипи, догми. учень виховання здібність психологічний

В Україні проблематикою обдарованих дітей, складанням індивідуальних програм їхнього виховання і навчання займається науково-практичний центр “Психодіагностика і диференційоване навчання” Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України.Закон України «Про освіту» передбачає, що для розвитку здібностей, обдарувань і таланту створюються профільні класи (з поглибленим вивченням окремих предметів або початкової допрофесійної підготовки), спеціалізовані школи, гімназії, ліцеї, колегіуми, а також різні типи навчально-виховних колективів, об'єднань. Найбільш обдарованим дітям держава надає підтримку і заохочує (стипендії, направлення на навчання і стажування до провідних вітчизняних і зарубіжних освітніх, культурних центрів).

Що стосується психосоціального розвитку, то обдарованим дітям, як правило, властиві такі риси: сильно розвинене почуття справедливості, що виявляється дуже рано; дуже яскрава уява, в якій вимисел і реальність зливаються воєдино; добре розвинене почуття гумору (обожнюють незгідності, гру слів і т. п.); спроби вирішувати проблеми, що є не під силу; перебільшені страхи й надмірне сприйняття невербальних проявів почуттів оточуючими, тобто підвищена вразливість і ранимість; всепоглинаюча цікавість і розмаїтість інтересів;іноді переривають дорослих, не дослухують відповідь на поставлене запитання, тому що люблять самостійно «докопуватись» до суті.

Розглядаючи проблему обдарованості, неможливо не торкнутись такого аспекту, як її особливості в дітей різної статі. Хочемо ми того чи ні, але в суспільстві в різному ступені задовольняють стереотипи: існує визначений «образ чоловіка» й «образ жінки», тобто якими вони повинні бути, які риси мати і навіть які професії вибирати. Стереотипізація за статевою ознакою особливо шкідлива для обдарованих дітей, оскільки вони в більшому ступені поєднують у собі властивості, характерні як для своєї, так і для протилежної статі (психологічна андрогінія). Часто виявляється, що творчо продуктивні чоловіки мають «жіночі» риси (наприклад, чутливість), а жінки - «чоловічі» (наприклад, незалежність). Таке сполучення, як правило, розширює діапазон загальнолюдського й розсовує рамки стереотипів. Маргарет Мід описала так званий «подвійний ланцюг очікування», що пов'язує хлопчиків і дівчинок: хлопчиків учать домагатись успіху, а дівчинок демонструвати, що вони нічого не домагаються й зосереджені на домашніх проблемах і родині. У цьому випадку хлопчик-невдаха та щаслива дівчинка ніколи не будуть обрані представником протилежної статі. Особливо в цьому сенсі складно обдарованим дівчинкам. Щоб розвинути свої здібності, їм потрібна активність, пристрасть до пізнання, самоствердження, готовність до успішної кар'єри, а в них культивують залежність, пасивність, уміння господарювати. Прикладом для них часто є власні матері. Обдаровані хлопчики, які виявляють «жіночі» риси, зіштовхуються з масою труднощів і відкидаються оточуючими, у тому числі батьками. Наприклад, хлопчик, який прагне займатись у балетній школі, ризикує викликати на свою адресу обурення власного батька, який буде явно незадоволений такими устремліннями сина. Звичайно, свідомість людей поступово просувається вперед і рамки соціальних стереотипів розширюються. Батьки та педагоги обдарованих дітей повинні утверджувати рівність психологічних можливостей дітей поряд із загальнодоступністю освіти.

І школа, і батьки обдарованих дітей потребують допомоги людей, які володіють спеціальними знаннями й навичками у сфері роботи з такими дітьми. Тому не підлягає сумніву, що ключовою фігурою у створенні освітнього й виховного середовища, що сприяє розвитку творчої природи обдарованої дитини є педагог, у тому числі й соціальний педагог. У свою чергу це висуває особливі вимоги до його професійної й особистісної підготовки. Тут уже недостатньо високої предметної підготовки, оскільки навчання починає набувати розвиваючого характеру. Підготовка педагога, крім предметної, повинна містити в собі: уявлення про те, що таке обдарованість і особливості розвитку обдарованих дітей; розуміння того, що таке розвиваюча освіта, у чому її відмінність від традиційних форм навчання й виховання; знання психологічних закономірностей і особливостей вікового й особистісного розвитку дітей; знання про те, що таке загальноосвітнє середовище; знання методів психологічного й дидактичного проектування навчального процесу; уміння реалізувати різноманітні способи педагогічної взаємодії між різними субуєктами освітнього середовища (з учнями наодинці й у групі, з батьками, колегами-вчителями, зі своїм керівництвом); уміння стати в рефлексивну (самоусвідомлюючу) позицію по відношенню до того, що вчити, як учити, навіщо вчити.

Сучасні дослідження, проведені відомим психологом А. Барком, містять цікавий матеріал для доповнення рекомендацій батькам і педагогам з питань виховання обдарованої дитини. Слід створити всі умови для розвиткуталанту, але не насаджувати дитині своїх захоплень, не культивувати необхідності будь-що досягти неперевершенихрезультатів, неперевантажувати, не змушувати постійно займатись улюбленою справою. Все це може відобразитись на улюбленій дисципліні, може стати причиною неврозу, психічного захворювання або ж розвинути в дитини негативних рис характеру.

Висновки.Реалізація здібностей особистості є вирішальним критерієм рівня і розвитку суспільства. Проблема здібностей людини - одна з основних теоретичних проблем психології і найважливіша практична проблема. Одне із завдань сучасної школи полягає в пошуку обдарованих дітей, їх підтримці, стимуляції та забезпеченні всебічного розвитку індивідуальності людини як особистості та найвищої цінності суспільства, вивченні та використанні закордонного досвіду відповідно до умов навчання обдарованих дітей в нашій державі. В Україні прийнято цілий ряд законів і програм (зокрема Закон України "Про освіту", Національна програма "Діти України", Програма розвитку обдарованих дітей і молоді, Указ Президента України про підтримку обдарованих дітей та інші), які спрямовані на створення загальнодержавної мережі навчальних закладів для обдарованої молоді.

Список використаних джерел

1. Шемуда М. Г. Професійна підготовка вчителя до роботи з обдарованими дітьми / М. Г. Шемуда;Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди . - 2009. - 5 с.

2. Розенова М. Обдаровані діти: психологічні проблеми розвитку, навчання й виховання [Електроннийресурс] / М. Розенова . - 2008. - 7 с. - Режим доступу до ресурсу: http://osvita.ua/school/news/1706/.

3. Аксьонова Е. А. Інноваційні підходи до навчання обдарованих дітей за кордоном [Електроннийресурс] / Е. А. Аксьонова . - К: Лабораторія вивчення зарубіжного досвіду Ісмоїла РАВ, 2006. - 14 с. - Режим доступу до ресурсу: http://refs.co.ua/65133-Innovacionnye_podhody_k_ obucheniyu_odarennyh_deteiy_za_rubezhom.html.

4. Попова Л. В. Образовательныепрограммы для одаренныхдетей в странахЕвропы / Л. В. Попова //Психологическая наука и образование . - 2009. - №4. - C. 101-114.

5. Державна національна програма "Освіта" (Україна XXI століття). - К., 2004. - 95с.

Размещено на Allbest.ru