Дослідження ґендерної ідентичності особистості: модифікація опитувальника BSRI

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дослідження ґендерної ідентичності особистості: модифікація опитувальника BSRI

На сучасному етапі розвитку науки соціогуманітарні дослідження так чи інакше торкаються проблеми вивчення репрезентацій статі: психічної, фізіологічної, мовної, соціальної тощо. Об'єктивність дослідження ґендерного та інших корелятів статі неодмінно має ґрунтуватися на застосуванні адекватних валідних методів, передусім - культурно вільних, таких, що мають міжмовне, міжетнічне значення. Вказаним вимогам задля визначення індивідуальних уявлень особистості про рольові конотати статі відповідає опитувальник BSRI - Bem Sex-Role Inventory, розроблений Сандрою Бем [7]. З часу опублікування повного порадника авторки із використання цієї методики в 1981 році опитувальник не втрачає популярності до нині, навіть попри доведення невалідності початкових шкал методики - шкал маскулінності та фемінінності, здійснене R. Hoffman і L. Borders в 2001 році [8]. Відомо кілька спроб науковців «реанімувати» валідність BSRI, однак всі вони стосувалися лише зміни семантики початкових шкал методики шляхом відтворення експерименту С. Бем на сучасніших вибірках, через що не були ефективними. Нині ж, слідом за самою авторкою BSRI, яка у 1993 році відмовилась від ідеї маскулінності-фемінінності-андрогінності та закликала ґендерологів припинити дослідження цих неіснуючих характеристик [1], варто визнати, що апеляція до відзначених шкал не лише примітивізує індивідуальність особистості до сумнівних чотирьох типів, але й перечить самій ідеї ґендерних досліджень - неупереджено досліджувати чоловіків і жінок як досі не пізнаних, безвідносно до патріархальної «нормальності». Саме на таких позиціях ґрунтувався пошук нами нового способу номотетичного дослідження ґендерної ідентичності особистості, методичні результати якого представлені в цій статті.

Мета статті - оприлюднити модифікований україномовний варіант опитувальника BSRI, призначений для дослідження ґендерної ідентичності особистості як унікального явища.

На підставі здійснених нами раніше (у співавторстві з Г.М. Віняр) коригування україномовного перекладу опитувальника BSRI [5] та його адаптації для респондентів молодшого шкільного віку шляхом перефразування [2], авторкою цієї статті було запропоновано та апробовано оригінальну модифікацію цієї методики, що спирається на визнання першоцінності ґендерної індивідуальності особистості.

Передусім слід відзначити, що, відповідно до наших теоретичних поглядів, на когнітивному рівні функціонування психіки ґендер представлено ґендерним концептом - тими аспектами ґендеру, що є доступними свідомості та виражають індивідуальну семіотичну структуру статево-маркованих якостей, властивостей і подій реальності, яка дозволяє особистості мислити стать і породжуватись як текст певної статі [3; 6]. Ґендерна ж ідентичність, що в цілому виражає певне переживання відповідності Самості ґендеру [4; 6], на когнітивному рівні може розглядатися як певна узгодженість Я-концепту з ґендерним концептом.

Спираючись на сказане, ми прагнемо використовувати можливості BSRI як засобу діагностичного вивчення ґендерного концепту особистості та, відповідно, когнітивного компонента її ґендерної ідентичності. В аспекті методичної процедури це означає, що респонденту пропонують самому маркувати риси та якості опитувальника як чоловічі, жіночі або ж в однаковій мірі притаманні чи не притаманні жінкам і чоловікам, на основі чого психолог робить висновки стосовно ґендерного концепту особистості: розробленості та змісту концептів «чоловіче» і «жіноче», а також лабільності-ригідності межі між ними (як відношення кількості статевонезалежних рис до загальної сукупності рис в опитувальнику). Порівняння даних індивідуальних шкал із Я-концептом піддослідного, визначеним за допомогою методики BSRI, на основі реєстрації змістових збігів між концептами дозволяє робити висновки про рівні відповідності власній чоловічності та жіночності, представлені у свідомому респондента (відношення кількості збігів у концептах до загальних кількостей рис у концептах «чоловіче» та «жіноче»), тобто про когнітивний компонент його ґендерної ідентичності. Реалізувати зазначене завдання можна за допомогою формул:

ґендерний опитувальник ідентичність особистість

k_ч=n_яЧ/n_ч k_ж=n_яЖ/n_ж,

де n_яЧ - кількість якостей, що збігаються у Я-концепті із концептом «чоловіче»;

n_ч - загальна кількість якостей у концепті «чоловіче»;

n_яЖ - кількість якостей, що збігаються у Я-концепті із концептом «жіноче»;

n_ж - загальна кількість якостей у концепті «жіноче»;

k_ч - коефіцієнт відповідності власній чоловічності;

k_ж - коефіцієнт відповідності власній жіночності.

Математичну цінність запропонованих розрахунків можна відстежити, спираючись на процедуру використання опитувальника BSRI. Спершу розглянемо дорослий варіант методики. Процедура дослідження полягає в самостійному заповненні особою бланків з переліком рис і якостей особистості (див. таблицю 1) відповідно до інструкцій. Інструкція досліджуваному №1: «Оцініть себе за кожним пунктом за шкалою від 1 (ніколи або майже ніколи не притаманно) до 7 (завжди або майже завжди притаманно)». Після цього респондент отримує новий бланк тексту опитувальника, який має заповнити відповідно до інструкції №2: «Оцініть кожен пункт за шкалою від 1 (ніколи або майже ніколи не притаманно) до 7 (завжди або майже завжди притаманно) як властивий більшості жінок (чоловіків)». Можна використовувати також спрощений варіант методики, де інструкція №1 - «Оцініть кожен пункт позначкою «+» або «-» залежно від того, чи притаманна Вам описана якість», а інструкція №2 - «Оцініть кожен пункт позначкою «+» або «-» залежно від того, чи притаманний він більшості жінок (чоловіків».

Таблиця 1. Ґендерно чутливі тексти опитувальника (дорослий варіант)

Адаптований дитячий варіант методики проводиться з молодшим школярем та молодшим підлітком винятково в індивідуальній формі, при чому з першим - обов'язково як усне опитування. В такому разі для молодшого школяра інструкція №1 - «Зараз я зачитуватиму тобі твердження, а ти маєш вирішити, чи можна так сказати про тебе. Давай спробуємо? Перше твердження: «Любить цукерки». Молодець, усе правильно. Слухай наступне твердження…», а інструкція №2 звучить так: «Зараз я зачитуватиму тобі твердження, а ти маєш визначити і повідомити мене, якщо вони описують чоловічу (жіночу) поведінку, чоловічі (жіночі) якості. Ти можеш просто говорити мені «так» або «ні». Зрозуміло? Слухай перше твердження: «Має веселу вдачу: любить пожартувати, розсмішити когось». Молодець, усе правильно. А тепер наступне твердження…».

При опитуванні молодшого підлітка важливо дати можливість дитині самій працювати із бланком методики (див. таблицю 2). Усно зачитуються лише інструкції молодшому підлітку: №1 - «Оціни кожне твердження позначкою «+» чи «-» залежно від того, чи говорить воно про тебе»; №2 - «Оціни кожне твердження позначкою «+» чи «-» залежно від того, чи можна так сказати про всіх чоловіків (жінок)».

Таблиця 2. Ґендерно чутливі тексти опитувальника (варіант для молодшого шкільного та молодшого підліткового віку)

Як бачимо, і дорослий, і дитячий варіанти опитувальника можуть бути обраховані описаним вище способом, що не лише покаже досліднику якісні особливості ґендерного концепту та ставлення до нього з боку Я, але й стане в нагоді при проведенні емпіричних досліджень різного роду: від оцінки ефективності впровадження певних ґендерних програм - до масштабних ґендерних досліджень.

Отримані в запропонований нами спосіб дані суттєво доповнять дослідження ґендерної індивідуальності особистості методом експертних оцінок, колірного тесту ставлень або аналізу психомалюнків «Я», «Чоловік» і «Жінка» у ході обстеження клієнта, а також, за рахунок введення кількісних відношень, можуть бути використані психологом у дослідженні взаємозв'язків між ґендерними та іншими характеристиками особистості із застосуванням математичних методів. Перспективними також стануть подальші процедури стандартизації певних значень введених нами коефіцієнтів для респондентів різного віку та соціального статусу, однак це потребує залучення додаткових діагностичних процедур, які виступили б як індикатори ідентичності особистості.

Література

ґендерний опитувальник ідентичність особистість

Бем С. Линзы гендера. Трансформация взглядов на проблему неравенства полов / С.Л. Бем. - М.: РОССПЭН, 2004. - 336 с.

Боровцова М.С. Адаптація статеворольового опитувальника BSRI для молодшого шкільного віку шляхом перефразування / М.С. Боровцова, Г.М. Віняр // Філологічні студії: науковий вісник Криворізького національного університету: зб. наук. праць. - Вип. 7. - Кривий Ріг: ТОВ «ЦЕНТР-ПРИНТ», 2012. - С. 293-300.

Боровцова М.С. Ґендер як неповторна репрезентація статі / М.С. Боровцова // Вісник Одеського національного університету. Психологія. - 2012. - Т. 17, Вип. 5. - С. 6-12.

Боровцова М.С. Ґендерна ідентичність особистості: теоретичний аналіз / М.С. Боровцова // Вісник Одеського національного університету. Психологія. - 2011. - Т. 16, Вип. 17. - С. 19-29.

Великодна М. До проблеми україномовного перекладу cтатеворольового опитувальника BSRI / Мар'яна Великодна, Ганна Віняр // Соціальна психологія: наук. журнал / голов. ред. Ю.Ж. Шайгородський. - 2013. - №56. - С. 75-86.

Великодная М.С. Гендер и гендерная идентичность: ретерриторизация означающего / М.С. Великодная // Identity of a personality and a group: psycho-pedagogical and sociocultural aspects: materials of the international scientific conference on January 27-28, 2014. - Prague: Vмdecko vydavatelskй centrum «Sociosfйra-CZ». - pp. 34-40.

Hoffman R.M. Twenty-five years after the Bem Sex-Role Inventory: A reassessment and new issues regarding classification variability / R.M. Hoffman, L.D. Borders // Measurement and Evaluation in Counseling and Development. - 2001. - №34. - pp. 39-55.

Размещено на Allbest.ru