Соціально-психологічні установки у сфері професійної мотивації студентів різних форм навчання

Размещено на http://www.allbest.ru/

СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ УСТАНОВКИ У СФЕРІ ПРОФЕСІЙНОЇ МОТИВАЦІЇ СТУДЕНТІВ РІЗНИХ ФОРМ НАВЧАННЯ

Н.І. Левус

Постановка проблеми

Процес мотивації пов'язаний найтіснішою мірою як із діяльністю людини загалом, так і з навчальною діяльністю студентів, зокрема психологічного відділення. Завданням викладача по підготовці тих чи інших фахівців, окрім накопичення необхідного рівня знань, є формування адекватної та конструктивної професійної мотивації. Тому нас цікавив характер професійної мотивації, який сформувався до завершення навчання у студентів денної та заочної форм навчання, а також студентів, які здобувають уже другу вищу освіту психолога.

Логічно припустити, що навчальна діяльність тісно пов'язані із суспільними та соціальними процесами. Професійна мотивація психолога також залежить від багатьох чинників, н-д, престижності, перспективності, оплачуваності професії психолога. З плином суспільних процесів ставлення до фаху психолога трансформується, що може відображатись на якості та кількісних показниках професійної мотивації. Соціально-психологічні установки щодо професійної мотивації можуть бути тим психологічним чинником та водночас показником, який віддзеркалюючи індивідуально-психологічне і, так би мовити, суспільно-психологічне, що формує мотиви майбутньої професійної діяльності майбутнього фахівця [2; 3].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Поняття професійної мотивації, соціально- психологічної установки, цінності, потреби не є новими і в психологічній науці давно визначені, активно досліджувані у різних аспектах і конотаціях. Однак, на кожному суспільно-політичному етапі вони по-новому заломлюються крізь призму індивідуально-психологічних особливостей студентства. Здійснювались окремі дослідження професійної мотивації [1] та соціально- психологічних установок студентів-психологів [2; 3], але порівняння їх особливостей у трьох груп, які пропонуються у даному дослідженні, - студенти стаціонарної форми, заочної форми та студентів, які здобувають другу вищу освіту психолога - у наукових виданнях не зустрічається.

Постановка завдання

Мета даного дослідження полягає у емпіричному виявленні відмінностей у соціально-психологічних установках щодо професійної мотивації студентів різних форм навчання, які здобувають спеціальність „Психологія”.

Виклад основного матеріалу дослідження

У дослідженні взяли участь 120 студентів, з яких 40 студентів денної форми навчання, 40 студентів заочної форми навчання та 40 студентів Інституту післядипломної освіти Львівського національного університету імені Івана Франка. У всіх студентів, не залежно від форми навчання, напрям підготовки - „Психологія”. Це студенти старших курсів, які значно більше орієнтовані на професійну діяльність порівняно з тими, хто тільки почав здобувати обраний фах. Вік досліджуваних складав 20-40 років. Розподіл за статтю - 75 жінок та 15 чоловіків - нерівномірний, що зумовлено специфікою спеціальності. За автобіографічними показниками у цих групах були виявлені суттєві відмінності щодо наявності досвіду волонтерської роботи та загального досвіду роботи. Серед них досвід волонтерської роботи мають більшість студентів денної форми навчання, натомість студенти заочної форми навчання зорієнтовані на роботу, яка приносить їм заробіток. Окрім того, студенти, що здобувають другу вищу освіту мають значно більший загальний досвід роботи, на відміну від студентів денної та заочної форм навчання.

Для дослідження соціально-психологічних установок студентів різних форм навчання у сфері професійної мотивації використовувались наступні методики:

1. Методика „Рейтинг цінностей і потреб персоналу” Д. Я. Райгородського, яка дозволяє на основі ранжування списку цінностей та потреб у професійній сфері визначити пріоритетні, актуальні, менш важливі та неважливі на даному життєвому етапі професійні цінності та потреби.

2. Методика „Діагностика соціально-психологічних установок особистості у сфері мотивацій і потреб” О. Ф. Потьомкіної, що спрямована на виявлення таких дихотомічних соціально-психологічних установок як „свобода - влада”, „праця - гроші”.

Методика містить 4 шкали:

- „Орієнтація на працю”. Високі показники за цією шкалою дозволяють зробити висновок про наявність соціально-психологічної установки на професійну діяльність. Досліджувані, які зорієнтовані на працю, отримують найбільше радості та задоволення саме від неї, аніж від інших видів активності.

- „Орієнтація на свободу”. Високі показники за цією шкалою свідчать про переважання соціально-психологічної установки на свободу, яка стає для людини пріоритетною. Свобода для таких досліджуваних - головна цінність. Вони не можуть стерпіти жодних обмежень і готові йти на жертви заради відстоювання своєї незалежності (іноді від уявних зазіхань та небезпек).

- „Орієнтація на владу”. Високі показники за цією шкалою отримують ті досліджувані, які незважаючи ні на що будуть прагнути до переваг над іншими завдяки керівним посадам. Такі особи мають посилену потребу контролювати інших, отримуючи від цього задоволення. Вони багато на що готові заради цього. Досліджувані з такою соціально-психологічною установкою можуть виявитися в результаті тиранами, але й можуть стати непоганим керівником. Для людей з подібною орієнтацією провідною цінністю є вплив на інших, на суспільство.

- „Орієнтація на гроші”. Досліджувані, що отримали високі бали за цією шкалою, мають високопріоритетну соціально-психологічну установку на гроші. Провідною цінністю для людей з цією орієнтацією є прагнення до збільшення свого добробуту.

З метою виявлення відмінностей щодо соціально-психологічних установок у професійній діяльності досліджуваних груп було проведено порівняльний аналіз. Перевірка статистично значущих відмінностей здійснювалася за допомогою програми STATISTICA опції ANOVA за тестом Шеффе (Scheffe Test).

Серед показників рейтингу цінностей статистично достовірно різниться інтегральний показник прагнення до авторитету серед співробітників у студентів денної форми навчання та студентів другої вищої освіти (p=0,015, при p<0,05). Тобто, досліджувані, які здобувають другу вищу освіту, потребують більшої поваги, підтримки серед співробітників. Очевидно, що для них соціальні зв'язки, встановлені в ході професійної діяльності, є додатковим стимулюючим фактором, який сприяє подоланню труднощів та допомагає легше пережити негаразди.

Також відмінності спостерігаються за шкалою „Свобода вибору і зміни виду професійної діяльності” у студентів денної форми навчання та студентів другої вищої освіти (p=0,02, при p<0,05). Такі показники можуть свідчити про те, що студенти денної форми навчання, на відміну від студентів другої вищої освіти, прагнуть самостійно обирати вид професійної діяльності після закінчення навчання. Незважаючи на те, що ці студенти здобувають професійну освіту не вперше, зміна професійної діяльності не є для них мотиваційним фактором, що очевидно пов'язано із певним життєвим досвідом, якого ще не мали змоги здобути студенти стаціонару. В даному випадку свобода вибору є прагненням молоді до професійного самовизначення, яке відбувається в ході пошуків бажаного місця праці.

Результати порівняльного аналізу за цими даними подано на наступній діаграмі (Рис. 1).

Рис. 1 Статистичні відмінності у професійних цінностях та потребах студентів різних форм навчання

Також суттєво відрізняються показники соціально-психологічних установок особистості у сфері мотивацій і потреб, а саме орієнтація на працю та на гроші є більш вираженою в студентів заочної форми навчання, в порівнянні зі студентами, що здобувають другу вищу освіту (p=0,004, при p<0,05). Результати порівняльного аналізу за тестом Шеффе щодо типів соціально-психологічних установок у студентів різних форм навчання подано на Рис. 2.

Як видно з поданої діаграми, установка на працю та на заробіток має переважаюче значення для студентів заочного відділення. На другому місці тут розташувалися студенти стаціонару, а на третьому - студенти, що здобувають фахові знання за новообраною спеціальністю, навчаючись другий раз у вищій школі.

Можливо, це пов'язано з тим, що студенти-заочники лише розпочали свій професійний шлях, тому й праця, яка приносить заробіток, є для них визначальним мотиваційним фактором. Натомість серед студентів із другою вищою освітою більшість мають достатній чи великий професійний досвід (незалежно від сфери діяльності) і психологія для них не є визначальним способом заробітку.

Також було проведено кореляційний аналіз результатів трьох груп досліджуваних за критерієм Пірсона. За результатами проведеного кореляційного аналізу окремо для студентів різних форм навчання можемо простежити закономірності взаємозв'язків соціально- психологічних установок, професійних цінностей та потреб. Зауважимо, що у даній статті будуть описані та проінтерпретовані ті кореляції соціально-психологічних установок, у яких спостерігалося найбільше взаємозв'язків із професійними мотиваційними показниками.

Отже, в студентів денної форми навчання були встановленні прямі взаємозв'язки шкали „Орієнтація на працю” із наступними професійними цінностями і потребами: „Збіг особистих і службових зацікавлень” (r= 0,443, при p<0,05), „Мотивація професійної діяльності” (r=0,395). Отже, вищий показник орієнтації на працю, супроводжується прагненням до зрівноваження особистих і службових зацікавлень на фоні високої мотивації професійної діяльності.

Рис. 2 Статистичні відмінності щодо соціально-психологічних установок у сфері мотивацій і потреб студентів різних форм навчання

Соціально-психологічна установка на працю також обернено корелює із потребами до самовдосконалення і самореалізації (r=-0,411), цінністю креативності і творчості в професійній діяльності (r=-0,483), а також прагненням до особистого комфорту (r=-0,381). Результати кореляцій для даних студентів денної форми навчання подано на Рис. 3.

Рис. 3 Взаємозв'язки соціально-психологічної установки на працю з професійними цінностями і потребами (студенти денної форми навчання)

Як бачимо, чим вищий показник орієнтації на працю, тим менше особа прагне до самовдосконалення і самореалізації у ній. Очевидно для неї більш вагомим є сам процес, аніж експерименти щодо його вдосконалення, що потребують докладання додаткових зусиль. Особистий комфорт в такому випадку теж відходить на задній план, як і креативність та реалізація творчих задумів. Тобто, установка на працю в подальшому характеризується пригальмовуванням процесів самовдосконалення, самореалізації, креативності, творчості, ймовірно, через мобілізацію вольових зусиль, пріоритет почуття обов'язку. Можливо, це також пов'язано з тим, що установка на працю характеризується впевненістю у своїх знаннях, вміннях та навичках, задоволеністю своєю професійною діяльністю, що не потребує змін та покращення.

В результатах студентів заочної форми навчання була встановлена пряма кореляція між шкалою „Орієнтація на владу” та потребою самореалізації у професійній діяльності (r=0,494, при p<0,05). Реалізація кар'єрних прагнень тут досягається завдяки покращенню своїх професійних вмінь та здібностей. Можливо і зворотне, коли вершиною самореалізації вважається досягнення керівної посади. Саме тому, такі особи за будь-яку ціну прагнуть отримати владу над іншими.

Обернено соціально-психологічна установка на владу корелює із такими показниками як „Задоволення стосунками із співробітниками” (r=-0,473), „Задоволення роботою” (r=-0,461), „Цінність міжособистісних стосунків” (r=-0,368, при p<0,05). Графічно ці результати представлені на Рис. 4.

Таким чином, чим вищий показник орієнтації на владу, тим менший показник задоволеності стосунками зі співробітниками, задоволеності роботою, іншими міжособистісними стосунками. Тобто, для особи з установкою на владу не настільки важливими стають стосунки із співробітниками та, загалом, із оточуючими, також втрачає привабливість задоволеність від професійної діяльності.

Це означає, що студенти заочної форми навчання, прагнучи відчувати контроль над іншими людьми, зорієнтовані на самореалізацію та самовдосконалення у професійній діяльності, натомість соціальна сфера для них відходить на задній план.

з професійними цінностями і потребами (студенти заочної форми навчання)

В студентів, що здобувають другу вищу освіту були встановленні прямі взаємозв'язки шкали „Орієнтація на гроші” із показником „Комфортні умови праці” (r=0,363, при p<0,05), та обернені взаємозв'язки із показником „Збіг особистих і службових зацікавлень” (r=-0,376). Як бачимо з рисунка 5, чим вищий показник орієнтації на гроші, тим вищий показник комфортності умов праці, та менший показник збігу особистих і службових інтересів.

цінностями і потребами (студенти, що здобувають другу вищу освіту)

соціальний психологічний установка мотивація

Це свідчить про те, що студенти, які мають установку на гроші (збільшення свого добробуту), прагнуть мати кращі умови праці. При цьому в них нівелюється цінність збігу особистих і службових інтересів. Тобто заробіток грошей передбачає зменшення рівня задоволення від виконуваної діяльності, яка може вийти за межі реальних зацікавлень особистості.

Отже, кореляційний аналіз дозволив виявити суттєві показники соціально-психологічних установок особистості, що взаємопов'язані із професійною мотивацією. В групи студентів денної форми навчання виявлено доволі ідеалістичні уявлення про майбутню професію. Установка на працю у них супроводжується впевненістю у своїх знаннях, вміннях та навичках, збігом особистих і службових інтересів та задоволеністю професійною діяльністю. Студенти заочної форми навчання в цілому, усвідомлюють потребу в професійно важливих вміннях та якостях, але ще не до кінця впевнені в тому, що зможуть правильно використовувати ці якості при виконанні даної діяльності. Для студентів, які здобувають другу вищу освіту, професійна діяльність повинна супроводжуватися матеріальними прибутками та комфортними умовами праці. Натомість нівелюється цінність професійних зацікавлень та задоволення від роботи. Для них друга вища освіта - це в першу чергу шанс на краще майбутнє (матеріальне забезпечення), професійне визнання, задоволеність статусом в колективі.

Висновки та перспективи

Отримані результати порівняльного аналізу свідчать про те, що всі три групи досліджуваних вважають більшість важливих подій, які відбуваються у їхньому житті, наслідком власних вчинків, відчувають власну відповідальність за події, і за те, як складається їх життя в цілому. Група досліджуваних денної форми навчання характеризується більшою впевненістю в своїх знаннях, вміннях, навичках, які вони зможуть застосувати в майбутньому і досягти успіху. В студентів заочної форми навчання переважає прагнення до престижності і високооплачуваності професійної діяльності. Для групи досліджуваних з другою вищою освітою важливішими є комфортність умов праці та компетентність у налагодженні контактів з оточуючими.

Завдяки застосуванню кореляційного аналізу також було виявлено, що у студентів денної форми навчання задоволеність роботою та стосунками із співробітниками, пов'язана із впевненістю у своїх знаннях, вміннях, навичках, які в майбутньому вони зможуть продемонструвати в професійній діяльності. Для студентів заочної форми навчання орієнтація на владу пов'язана із самовдосконаленням, самореалізацією у професійній діяльності та задоволеністю від престижності роботи. В студентів другої вищої освіти професійна мотивація супроводжується потребою в особистому комфорті та цінністю професійного авторитету.

Література

1. Гупаловська В. А. Психологічні особливості мотиваційного інтелекту / В. А. Гупаловська, Н. І. Левус // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Психологія / за заг. ред. Л. Ф. Бурлачука. Вип. 1(1)/2014. К.: Київський університет, 2014. С. 31-34.

2. Левус Н. І. Особливості професійної ідентифікації на етапі навчання в вузі / Н. І. Левус // Проблеми сучасної психології: Збірник наукових праць Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / За ред. С. Д. Максименка, Л. А. Онуфрієвої. Вип. 4. Кам'янець-Подільський: Аксіома, 2009. С. 171-181.

3. Левус Н. І. Ціннісні орієнтації як чинники трудової соціалізації молоді / Н. І. Левус // Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / за ред. C. Д. Максименка. Т. ХІІ, част. 1. К., 2010. С. 305-317.

Аннотация

В статье раскрывается сущность профессиональной мотивации и влияние на нее социально-психологических установок студентов психологического отделения дневной, заочной форм обучения и студентов, получающих второе высшее образование. Выявлены существенные различия в профессиональной мотивации студентов различных форм обучения. Установлено, что ориентация на труд сопровождается стремлением к уравновешиванию личных и служебных интересов на фоне высокой мотивации профессиональной деятельности. Обнаружено неконструктивную тенденцию - игнорирование саморазвития и самореализации, творческого развития и личного комфорта у студентов стационарной формы обучения.

Annotation

The article reveals the professional motivation and the influence of social attitudes of psychological department students. Ascertained significant differences in the professional motivation of different learning students (full-time education, correspondence, second higher education). Researched that the orientation to work is accompanied by the desire to balancing personal and official interests of high profession motivation. Found unconstructive tendency that full-time education students ignore self-development and self-realization, creativity development and personal comfort.

Размещено на Allbest.ru