Формування ціннісних орієнтацій практичного психолога у процесі навчання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування ціннісних орієнтацій практичного психолога у процесі навчання

науковій літературі розрізняють поняття «цінності» та «ціннісні орієнтації». Цінності - це поняття, що фіксують позитивне або негативне значення будь-якого об'єкта чи явища. Цінності тісно пов'язані з потребами людини. Ціннісні орієнтації - це вибіркова, відносно стійка система спрямованості інтересів і потреб особистості, націлена на певний аспект соціальних цінностей. Детермінантами ціннісних орієнтацій особистості виступають матеріальні умови життєдіяльності, а також індивідуальні-типові риси, нахили, здатності і здібності людини. Ціннісні орієнтації істотно впливають на стиль мислення і життя індивіда, перебіг емоційних і мотиваційних процесів, а також формування інтересів особистості [3, с. 209].

В ціннісній орієнтації акумулюється життєвий досвід людей. Наявність усталених ціннісних орієнтацій свідчить про зрілість людини як особистості. Вони є своєрідним індикатором переваг, які людина надає матеріальним чи духовним цінностям у процесі своєї життєдіяльності [5, с. 496].

Ціннісні орієнтації формуються в процесі соціального розвитку індивіда, участі його в трудовому житті, виконанні соціальних ролей. При цьому значне місце посідають системи цінностей, що функціонують у сім'ї, інших соціальних групах, які є референтними для певного індивіда [3, с. 209].

Сучасний розвиток українського суспільства характеризується як період трансформаційних процесів, обумовлений пошуком власного шляху розвитку та зміни цінностей і ціннісних орієнтацій. В зв'язку з цим актуальним є питання дослідження цінностей та ціннісних орієнтацій сучасної української студентської молоді, зокрема напрямку практична психологія.

Дослідження ціннісних орієнтацій привертало увагу багатьох авторів. Про це писали О. Балакірєва [1], Є. Головаха, О. Здравомислов [2], Л. Сокурянська, Ю. Пачковський, О. Ручка [4], С. Макеєв, В. Немировський, В. Черноволенко, М. Чурилов та ін.

В соціології питання досліджували ще У. Томас, Г. Спенсер, М. Вебер, Е. Дюркгейм, Т. Парсонс. Вивчають цю проблему й сучасні науковці, зокрема, М. Титма, В. Оссовський, о. Мигович, О. Балакірєва.

У сучасних дослідженнях, зокрема, в роботах Б. Братуся, Г. Залеського, Є. Головахи, Г. Будинайте, Т. Корнілової, Н. Непомнящей, С. Бубновой та ін., особистісні цінності розглядаються як складна ієрархічна система, яка займає місце на перетині мотиваційно-потребової сфери особистості і світоглядних структур свідомості, виконуючи функції регулятора активності людини.

Мета дослідження - дослідити ціннісні орієнтації майбутніх практичних психологів, а також взаємозв'язок цінностей студентів з рівнем самоактуалізації та задоволенням основних потреб.

Для досягнення мети роботи було проведено емпіричне дослідження на базі Національного університету «Львівська політехніка». У дослідженні взяли участь 31 респондент - студенти другого курсу спеціальності «практична психологія». Контрольна група складалась зі студентів п'ятого курсу технічної спеціальності «теплогазопостачання та вентиляції» (31 особа).

Для визначення ціннісних орієнтацій респондентів була використана методика Ш. Шварца. Опитувальник Ш. Шварца складається з двох груп, які включають 57 цінностей.

Згідно середніх значень, респонденти на перше місце поставили безпеку (2). Отже, можемо припустити, що для респондентів найважливішою цінністю є безпека загалом, як безпека власна, так і безпека у всьому соціумі. На нашу думку, це пов'язано з подіями, які відбуваються у сучасному суспільстві.

На наступному місці розмістилась самостійність (2,93). Самостійність як цінність виступає у здатності до самостійного прийняття рішення, незалежності, потребі у самоконтролі. Тобто, більшість студентів прагнуть самостійно приймати рішення і бути незалежними від батьків.

Наступною по важливості для студентів є цінність досягнення (3,58). Для наших респондентів є важливим досягнення успіху як особистого, так і кар'єрного, отримання соціально схвалення.

Згідно з результатами опитування можемо спостерігати, що для сучасних студентів важливою ціннісною орієнтацією є доброта (3,94). Доброта несе у собі такі цінності, як лояльність, чесність, відповідальність, дружба, любов.

На п'ятому місці за ранговими показниками розмістилась така цінність, як універсалізм (4,39) - розуміння, терпіння та благополуччя всіх людей і природи. Отже, можемо припустити, що студенти хочуть жити у стабільному суспільстві, оскільки цінують рівні можливості для всіх, усунення несправедливості, терпимість до різних ідей, думок, переконань, турбота про слабких.

Дослідження показало, що наступною цінністю по важливості для студентів є влада (4,45). Це дозволяє стверджувати, що сучасні студенти прагнуть досягнути високого соціального статусу, бути визнаними суспільством, мати змогу керувати та домінувати над іншими.

Шкала гедонізму (4,73) займає досить низьку позицію у ієрархії цінностей. Наступною та менш важливою для студентів є мотивація (5,0). Отже, можна припустити, що для досягнення успіху сучасним студентам не потрібна додаткова стимуляція.

Найменш важливими цінностями для сучасних студентів є конформність (5,19) та традиції (5, 65). Можна припустити, що сучасні студенти не хочуть підтримувати традиційні форми поведінки, дотримуватись загально прийнятих норм, а хочуть певним чином самовиражатись, створюючи нові норми, бути вільними від стереотипів, які існують у сучасному суспільстві.

Для дослідження життєвих орієнтацій була використана методика «Сенсожиттєвих орієнтацій» Д.А. Леонтьєва. Методика СЖО включає 20 описів дій, переживань або станів, які оцінюються за семибальною шкалою залежно від того, наскільки вони характерні і типові для респондента.

У респондентів спостерігається середній рівень вираженості цілей у житті (33,07). Це дозволяє нам зробити висновок, що респонденти є достатньо цілеспрямованими молодими людьми, які мають певні цілі на своє майбутнє, які дають їм сенс життя, задають певний напрям та часову перспективу. Дані результати є цілком логічними, оскільки для молодих людей є характерним цілеспрямованість у майбутнє, будування планів та перспектив.

Показника «Процес життя або інтереси і емоційна насиченість» так само має середній рівень вираженості. Можна стверджувати, що в цілому респонденти задоволені своїм життям сьогодні, сприймають процес свого життя як цікавий, емоційно насичений та наповнений змістом.

Середній рівень вираженості показника «Локус контролю - життя або управління життям» (29, 16) дозволяє говорити про певне бажання респондентів самостійно контролювати власне життя, але вони ще не можуть собі це дозволити, оскільки фінансово залежать від батьків.

Дещо нижчими є показники по щкалам «Задоволеність від самореалізації» (26,56) та «Інтернальний локус контролю» (26,92). Це можна пояснити тим, що студенські роки є тільки початковою фазою для втілення життєвих планів, досягнення цілей і самореалізації. Тому деяким респондентам властива незадоволеність досягнутим, спрямованість до яких небудь цілей. При цьому самореалізація і втілення життєвих планів «локалізуютьються» в майбутньому.

Порівняльна характеристика ціннісних та життєвих орієнтацій студентів двох спеціальностей свідчить про те, що всі цінності розміщенні в аналогічній послідовності.

Для визначення рівня самоактуалізації студентів була використана методика САМОАЛ (автор А.В. Лазукін в адаптації Н.Ф. Калиної). Дана методика включає 100 парних тверджень, із яких в процесі дослідження респонденту необхідно вибрати одне твердження, яке в більшій мірі відповідає точці зору студента, всі твердження рівномірно розподілені по 11 шкалам.

За результатів дослідження простежується наступна послідовність у шкалах.

Найбільшим середнім значенням є шкала орієнтації у часі (8, 97). Це свідчить про те, що більшість респондентів живе сьогоденням, не відкладаючи своє життя на «потім» і не намагаючись знайти притулок у минулому.

Дещо меншим є показник шкали автономності (8,03). Отже, можемо сказати, що більшість студентів є самостійними, вільними та незалежними, які здатні приймати рішення.

Наступною є шкала цінностей (7, 95). Це шкала свідчить про те, що студенти прагнуть до гармонійного буття і здорових стосунків з людьми, далеке від бажання маніпулювати ними в своїх інтересах.

Шкала гнучкості у спілкуванні (7,71) свідчить про автентичну взаємодію з оточуючими, спроможність до саморозкриття. Респонденти орієнтовані на особистісне спілкування, не схильні до фальшу або маніпуляцій.

Шкала аутосимпатії (7,58) зовсім не означає некритичного самосприйняття, це добре усвідомлена «Я-концепція». Тобто, студенти добре усвідомлюють свою сутність, свої фізичні та інтелектуальні здібності, вони розуміють чого хочуть.

Шкала контактності (7,29) вимірює товариськість особи, її спроможність до встановлення тривалих і доброзичливих стосунків з оточуючими. В опитувальнику САМОАЛ контактність розуміється не як рівень комунікативних здібностей особи або як навички ефективного спілкування, а як загальна схильність до взаємно корисних і приємних контактів з іншими людьми.

Шкала потреби у пізнанні (7,21) описує спроможність до миттєвого пізнання - безкорисливе бажання нового, інтерес до об'єктів, не пов'язаний прямо з задоволенням різних потреб. З суб'єктивної точки зору, можна сказати, що у студентські роки люди відкриті до нових вражень, вони активно вивчають обрану професією, цікавляться всім, що їх оточує.

Шкала саморозуміння (7,05) свідчить про чутливість, сензитивність студента до своїх бажань і потреб. У студентів не формуються психологічні захисти, що заважають їм адекватно сприймати і оцінювати себе, вони не схильні підміняти власні смаки і оцінки зовнішніми соціальними стандартами.

Шкала погляду на природу людини (6, 48) може інтерпретуватися як стала основа для щирих гармонійних міжособистісних стосунків, природна симпатія, довіра до людей, чесність, неупередженість, доброзичливість.

Отже, можна припустити, що студенти спеціальності практична психологія вже мають сформовані стосунки з іншими людьми, яким вони можуть довіряти та підтримувати з ними дружні стосунки, більшість студентів мають друзів, яким довіряють.

Низький рівень досягнень мають шкала креативності (5,84) та шкала спонтанності (5, 58). Можна припустити, що респонденти не розкривають в повній мірі свого творчого потенціалу, а також не мають можливості реалізовуватись, оскільки у них певним чином обмежена свобода вибору, що прямо пов'язано з молодим віком респондентів.

Цікавими для аналізу є результати співставлення між значеннями по шкалам методики між респондентами спеціальності «практична психологія» та «теплопостачання та вентиляція». Суттєві відмінності прослідковуються тільки між двома шкалами: спонтанності та креативності.

Значення по шкалі спонтанності та креативності у майбутніх практичних психологів свідчить про середній рівень досягнень та у студентів спеціальності «теплопостачання та вентиляція» - про низький рівень. Це може бути пов'язане з віком та особливостями Крім того, майбутні практичні психологи є більш творчими і креативними людьми, оскільки від них цього вимагає професія, на відміну від технічної спеціальності, де необхідна певна точність та логічність у діях.

Для дослідження задоволеності основних потреб студентів було обрано методику Маслоу «Тест Піраміда Маслоу». Дана методика дозволяє зрозуміти, які потреби на даний момент є для студентів найважливішими.

За результами дослідження видно, що найбільш задоволеною потребою сучасних студентів є потреба у безпеці (16,98). Менш задоволенеми є соціальні потреби (17,31). Найактуальнішою для студентів є потреба у самореалізація (17,44). Найбільш актуальною і найменш задоволеною для студентів є потреба у самоактуалізації (19,13).

Для глибокого аналізу результатів дослідження та отримання факторної структури результатів був застосований кореляційний і факторний аналіз. В дослідженні браль до уваги кореляційні зв'зки на рівні значущості p<0,05. Кореляційний аналіз отриманих результатів дає можливість зробити наступні узагальнення.

1. Чим більше респонденти орієнтуються в сьогоденні, тим більше в них цілей і планів на майбутнє (r=0,258), їхнє життя наповнене емоціями і сенсом (r=0,601); вони досягають продуктивності від діяльності (r=0,368) і відчувають свободу вибору (r=0,373), респонденти мають змогу приймати рішення та контролювати своє життя (r=0,525), вони прагнуть до безпеки (r=0,325) і саморозвитку (r=0,280); але у меншій мірі вони прагнуть до відтворення традицій (r= - 0,268), а такі якості, як доброта (r=-0,367) і універсалізм (r=-0,269), не стоять на першому місці.

2. Респонденти, які прагнуть до гармонійного буття, і здорових стосунків потребують додаткової стимуляції (r=0,272) та критикують виявлення індивідуальних підходів (г=-0,304). Також, жінки більшою мірою прагнуть гармонійного буття і здорових стосунків з людьми (r=0,368); з віком потреба у здорових і гармонійних стосунках зменшується (r=-0,360)

3. Життя респондентів, які прагнуть до чесності, неупередженості, доброзичливості, довіри до інших в міжособистісних стосунках емоційно насичене (r=0,269), проте вони не схильні до конформізму (r=-0,304)

4. Респондети, які є креативними, прагнуть до влади, управління людьми, престижу, соціального визнання, багатства, впливовості (r=0,333), але ризикують втратити безпеку (r= - 0,270). Більш творчими є чоловіки (r=0,465); прагнення до творчості зворотно корелює з віком, тобто чим студент є молодшим, тим більше він прагне до творчості (r =-0,540).

5. Для респондентів, які є самостійними і незалежними, важливо усвідомлювати процес власного життя (r=0,297) та самореалізовуватись (r=0,269), проте досягнення успіху і соціального визнання для них не є найважливішим (r=-0,312); шкала автономності прямо корелює з віком (r=0,297), тобто з віком збільшується самостійність і незалежність людини.

6. Шкала спонтанності має зворотній кореляційний зв'язок з універсалізмом (r=-0,400) та прямий кореляційний зв'язок з потребою у безпеці (r=0,287), тобто респонденти, які є спонтанними потребують бути у безпеці, але у меншій мірі цінують рівні можливості для всіх та проявляють терпимість до відмінних ідей і суджень.

7. Респонденти, які мають високі показники по шкалі «само розуміння», прагнуть до свободи вибору (r=0,294), якомога повнішого виявлення і розвитку своїх особистих можливостей (r=0,396), а також до можливості приймати рішення і контролювати власне життя (r=0,322).

8. Шкала аутосимпатії, яка характеризується усвідомленням своєї сутності, фізичних та інтелектуальних здібностей, має пряму кореляцію зі шкалою «загального показника свідомості» (r=0,261), «прагненням самореалізації» (r=0,368), інтернальною позицією (r=0,319) та віком (r=0,252). Проте, респонденти, які схильні адекватно усвідомлювати себе, свої фізичні і інтелектуальні можливості, не прагнуть до влади і управління людьми (r=-0,396).

9. Шкала «контактності» зворотньо корелює зі шкалою «гедонізм» (r=-0,275), що можна інтерпретувати наступним чином: респонденти, які спроможні до встановлення тривалих і доброзичливих стосунків з іншими, не схильні отримувати задоволення від життя та турбуватись про себе.

10. Респонденти, які спроможні до адекватного самовираження у спілкуванні, мають ціль у житті (r=0,256) і потребують самореалізації (r=0,369), але не схильні до соціального схвалення (r=-0,352).

11. Шкала «конформізму» прямо корелює зі шкалами «соціальні потреби» (r=0,300) та «потреба у самореалізації» (r=0,256). Тобто, респонденти, які проявляють конформізм, потребують любові, дружби, а також прагнуть самореалізовуватись.

12. Респондентам, які підтримують і поважать традиції, властиво не вважають себе сильною людиною, яка має велику свободу вибору, для влаштування свого життя відповідно до своїх цілей і задач (r=-0,254).

13. Респондентам, для яких важливою є цінність «доброта», не характерно відчувати задоволення від життя (r=-0,386) та потребу у самоактуалізації (r=-0,422).

14. Шкала «мотивація» прямо корелює з орієнтацією на задоволення соціальних потреб (r=0,269), що свідчить про те, що замотивовані люди потребують любові, дружби.

15. Респонденти, які прагнуть до влади і управління людьми, вважають себе сильною особистістю, яка має достатню свободу вибору, щоб влаштувати своє життя відповідно до своїх цілей і завдань (r =-0,330), але не отримують задоволення від самореалізації (r=-0,412). Результати емпіричного дослідження підтверджують теорію соціальної психології щодо гендерних особливостей, оскільки шкала «влада» прямо корелює зі статтю, тобто для чоловіків є важливішим досягнення особистого успіху, отримання соціального схвалення, визнання, впливовості, ніж для жінок (r =0,270). Прагнення до влади з віком зменшується (r =-0,417).

16. Респонденти, які вважають себе сильною особистістю, яка має достатню свободу вибору, щоб влаштувати своє життя відповідно до своїх цілей і завдань, потребують безпеки, стабільності, соціального порядку (r=0,356), а також прагнуть самоактуалізації (r=0,272).

В результаті факторного аналіз було виділено 8 факторів (табл. 1.)

Факторні навантаження для досліджуваної групи

Ціннісні орієнтації людини органічно пов'язані із потребами людини і виступають головними чинниками детермінації її поведінки. Оскільки ціннісні орієнтації визначають мотиваційну сферу особистості, на підставі чого відбувається вибір тих чи інших соціальних установок як цілей або мотивів конкретної діяльності, питання формування і корекції ціннісних установок завжди лишається актуальним.

Література

1. Балакірєва О.М. Трансформація ціннісних орієнтацій в українському суспільстві // Український соціум - 2002. - №1 - С. 130-149.

2. Здравомыслов А.Г. Потребности. Интересы. Ценности / А.Г. Здравомыслов - 1996. - С. 455.

3. Психологічний словник / під ред. В.І. Войтка. - Київ: Вища школа, 1982. - 216 с.

4. Ручка А.А. Ценностный подход в системе социологического знания / А.А. Ручка. - Киев: Наукова думка, 1987. - 154 с.

5. Філософія: підручник для студентів вищих навчальних закладів / С.П. Щерба, О.А. Заглада; ред. С.П. Щерба. - [5-е вид.]. - К.: Кондор, 2011. - 548 с.

Размещено на Allbest.ru