Емпіричне вивчення особливостей професійного самоздійснення викладача вищої школи
Аналіз сутності професійного самоздійснення викладача вищої школи. Обґрунтування істотного підвищення загального рівня професійного самоздійснення та окремих його складових у фахівців науково-педагогічного профілю в міру дорослішання –40 років і старші.
| Рубрика | Психология |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 04.04.2019 |
| Размер файла | 30,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Емпіричне вивчення особливостей професійного самоздійснення викладача вищої школи
Професійна діяльність відіграє значну роль у життєдіяльності людини в суспільстві, її соціальному розвитку і становленні як суб'єкта праці, самореалізації і, зрештою, самоздійсненні як процесові і результату досягнення життєвих цілей. Як відомо, взаємозв'язок і взаємодія людини і діяльності мають свою специфіку для кожного типу професій. У зв'язку з цим важливо встановити взаємовідповідність певної професійної реальності й особистості суб'єкта діяльності, його мотиваційних, когнітивних, емоційно - вольових, комунікативних та інших особливостей і можливостей, відповідність професійно-адаптивної поведінки нормам і правилам виконуваної ним діяльності. Саме забезпечення такої відповідності людини і професії, що відбувається, як зауважує О.М. Іванова, в професійній діяльності не відразу і не завжди, є передумовою професійного самоздійснення як безперервного процесу цілеспрямованого професійного розвитку і як досягнення професійної досконалості.
Разом з тим дослідники заявляють про недостатнє вивчення проблеми самоздійснення - особливо актуальним в цьому плані є експериментальне дослідження особливостей взаємозв'язку способів самореалізації, самоздійснення в діяльності з різними типами професій, узгодження вимог професії з віковими обмеженнями, особистісними й індивідуально-психологічними характеристиками людини. Сказане і визначає потребу в емпіричному вивченні психологічних особливостей професійного самоздійснення викладача вищої школи як представника соціономічних професій і як одну з ключових постатей у фаховій підготовці і забезпеченні соціального та професійного сходження майбутніх фахівців.
Метою дослідження є психологічний аналіз результатів вивчення особливостей професійного самоздійснення викладачів вищої школи залежно від віку.
Виклад теоретичного підгрунтя. У результаті історико-системного аналізу дослідникам (В.Є. Клочко, Є. Кемеров, І.О. Логінова, М.К. Мамардашвілі, Г.І. Петрова, В.В. Стьопін й ін.) вдалося прослідкувати «еволюцію» наукової думки щодо розуміння самоздійснення людини, встановивши відмітні віхи її розвитку: від життєздійснення як адаптації до змінюваного світу до самореалізації, а потім до самоорганізації, коли ініціатива у взаємодії людини і світу належить людині як суб'єкту життєбудівництва і життєдіяльності.
До того огляд психологічної літератури з питання самоздійснення показав, що у широкому розумінні все багатоманіття проявів самості (самоактуалізація, самоусвідомлення, самоіндентифікація, самоствердження, саморух як саморозвиток, самореалізація і т. п.) людини може бути подане як різні моменти, стадії, етапи, сторони здійснюваної людиною життєдіяльності в суспільстві, різні форми її життєвого самоздійснення. Найчастіше самоздійснення розглядається або як процес постійного самозростання, або як результат саморозкриття особистості в життєдіяльності, досягнення життєвих цілей, можливість реалізації проекту життя.
Повнота самоздійснення залежить, на думку А.В. Брушлінського (1999) від здатності людини ставити такі цілі, які найбільш адекватні її внутрішній сутності. Вираженням самоздійснення є, за Е.В. Галажинським (2002) цілісність людини.
Крім того, в контексті розробленої В.Д. Шадріковим (1982) концепції системогенезу професійної діяльності професійне сходження суб'єкта діяльності виступає не як одномоментний акт, а як процес розвитку кожної із складових, підпорядкований розвитку системи в цілому. Звідси можемо припустити, що професійне самоздійснення скоріше процес досягнення, ніж наслідок вершинних досягнень у професії.
Професійне самоздійснення неможливе без особистісного самоздійснення індивіда. Адже його особистість, за К. Вітакер (1998), - це інструмент професії. Входження людини у світ професій надає її життю особистішого смислу, дає змогу реалізувати у діяльності саму себе.
Впродовж процесу професійного самоздійснення змінюються життєві та професійні плани, відбувається зміна соціальної ситуації, провідної діяльності, перебудова структури особистості. Тому й виникла необхідність поділу цього процесу на етапи: за І.О. Логіновою (2010), це актуалізація, розгортання і розв'язання (зняття), або самореалізація, самоздійснення [7].
Поза тим рух особистості в професійному просторі й досягнення нею вершин професійного самоздійснення визначається, на думку Е.Ф. Зеєра і Е.Е. Симанюк, трьома смислоутворюючими факторами:
• вікові психологічні зміни, що зумовлюють періодизацію розвитку особистості;
• розвиток і перетворення провідної діяльності (спочатку навчально - професійна, потім професійно-освітня і, нарешті, професійна, що різняться за своїм характером);
• безперервна професійна освіта людини [3].
Відтак, успішність життєдіяльності соціальних суб'єктів безпосередньо пов'язана з потребою в їх постійному особистішому та професійному зростанні й у самоздійсненні як процесові і результату досягнення життєвих цілей.
На думку О.М. Кокуна, професійне самоздійснення виступає як одна з найважливіших форм життєвого самоздійснення, що характеризується високим рівнем розкриття особистішого потенціалу фахівця в обраній професії, розвитком його здібностей, взаємопоєднанням із професією, «повсякчасною затребуваністю» його професійної кваліфікації, широким використанням його професійного досвіду та здобутків іншими фахівцями тощо [6].
Звідси професійне самоздійснення викладача вищої школи розуміється нами як постійна самоосвіта, безперервний розвиток для досягнення майстерності, професіоналізму, професійної досконалості; якомога повніше розкриття своїх потенційних можливостей в науково-педагогічній діяльності, цілеспрямована і насичена творчістю самореалізація в комунікативного типу професії для забезпечення соціально значущого ефекту.
Професійна діяльність фахівця науково-педагогічного профілю має складний характер і охоплює низку діяльностей: педагогічну, когнітивну, комунікативну, наукову, методичну тощо. Вона супроводжується зазвичай професійним спілкуванням, яке зумовлене її цілями і забезпечує взаємодію її суб'єктів у процесі розв'язання науково-педагогічних завдань.
У процесі дослідження виникла потреба у створенні оптимальної моделі фахівця науково-педагогічного профілю - у плані його самоздійснення у професії. В її підґрунті - суб'єктно-діяльніший підхід, а також узагальнення особливостей мотиваційно-ціннісної, рефлексивної, комунікативної й операційної форм досвіду. Головний мотив цього фахівця - самореалізація в професії. На нашу думку, реалізація професійних планів фахівця науково-педагогічного профілю передбачає сформованість у нього таких основних характеристик: професійної (в тому числі комунікативної) ефективності; мотиваційно-цільової спрямованості на інших людей; когнітивної активності; комунікативної компетентності; соціальної перцепції; саморегуляції і, зрозуміло, стійкості стосовно синдрому «професійного вигорання».
Крім того, на підставі аналізу численних зарубіжних досліджень М.А. Дмитрієва з'ясувала, що кульмінаційні моменти у фахівців різних галузей професійної діяльності розміщуються між 20 і 45 роками [1]. Разом з тим З.Ф. Єсарєва, вивчаючи наукову продуктивність викладачів університету, встановила, що перший пік наукової продуктивності у викладачів усіх факультетів збігається з періодом зрілості (до 40 років), другий пік продуктивності спостерігається після 40 років, якщо ж викладач вирішує продовжувати наукову і педагогічну діяльність у пенсійному віці, то він переживає третій пік наукової продуктивності. Автор пояснила цей феномен збереженням інтелектуальних функцій викладачів похилого віку і тим, що їх життєва настанова концентрується на науковій та педагогічній діяльності, а сфера спілкування звужується здебільшого до наукового спілкування [2].
Емпіричне дослідження. У психологічному дослідженні взяв участь 71 респондент - викладачі вищої школи: педагоги і психологи Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка, Переяслав-Хмельницького педагогічного університету імені Григорія Сковороди, а також 2 викладачі Кременчуцького педагогічного училища імені А.С. Макаренка. Дослідження здійснювалося протягом року, починаючи з травня 2013 р. по травень 2014 р.
У процесі дослідження ми вивчали специфіку характерних для професії викладача вищої школи ознак (проявів, способів, складових) професійного самоздійснення. З цією метою в дослідженні використано розроблений О.М. Кокуном (2012) «Опитувальник професійного самоздійснення», призначений для з'ясування загального рівня професійного самоздійснення фахівця і визначення ступеня вираження окремих його складових, а також чотири методики і чотири психодіагностичних тести. Проте у цій статті ми здійснимо аналіз лише тих результатів, які отримано на підставі названого опитувальника і методики «Мотивація вибору діяльності викладача» Є.П. Ільїна (2009), призначеної для встановлення мотиваційної структури педагогічної діяльності викладача.
Для порівняння рівня професійного самоздійснення фахівців науково - педагогічного профілю і його складових у віковому аспекті нами було виділено три основних вікових групи: молоді спеціалісти (до 30 років), зрілі професіонали (31 - 40 років) і професіонали передпенсійного і пенсійного віку (41 рік і старші). Але дослідження показало, що за всіма показниками опитувальника професійного самоздійснення ці вікові групи між собою достовірно не відрізняються. В результаті було сформовано дві вікові групи: до 40 років та 41 рік і старші (див.: табл. 2). При цьому ми враховували дані З.Ф. Єсарєвої щодо вікового розміщення вищеназваних піків науково-педагогічної продуктивності викладачів університету.
Застосування в дослідженні методики «Мотивація вибору діяльності викладача» Є.П. Ільїна дало змогу здійснити якісний аналіз викладачами вищої школи мотиваційної структури своєї педагогічної діяльності й встановити найбільш значущі причини вибору професії викладача. За ступенем значущості кожного мотиву, вираженої в балах, ми судили про те, якою мірою у викладача виражене педагогічне покликання й якою мірою у нього виражені супутні та другорядні інтереси. В результаті дослідження з'ясовано, що педагогічне покликання (усвідомлення корисності своєї діяльності, важливості навчання і виховання молоді, бажання передати свої знання і досвід, прагнення до самовираження, до творчої роботи тощо) мають 49% опитаних; супутніми мотивами (бажанням перебувати в середовищі інтелектуалів, освічених людей, займатися і науковою роботою, отримати вчений ступінь, звання тощо) керуються в діяльності 28% досліджуваних і для 23% з них характерні другорядні мотиви (можливість задовольнити своє прагнення до влади, мати тривалу відпустку, змушені займатися цією діяльністю під впливом обставин тощо). Крім того, у досліджуваних показник «мотивація вибору діяльності викладача» має статистично значущу позитивну кореляцію (згідно зі Спірменом) з комунікативною компетентністю (0,313 при р < 0,01) і показником самоактуалізації особистості (0,240 при р < 0,01).
Тим часом професійне самоздійснення, за даними О.М. Кокуна, може відбуватися у двох загальних формах: зовнішньопрофесійне (досягнення значущих здобутків у різних аспектах професійної діяльності) і внутрішньопрофесійне (професійне самовдосконалення, спрямоване на підвищення професійної компетентності та розвиток професійно важливих якостей) самоздійснення [6]. Дослідник виділив десять ознак (показників) професійного самоздійснення (див.: табл. 2).
До показників професійного самоздійснення, одержаних внаслідок діагностичного обстеження викладачів вищої школи, застосовано математичні методи аналізу, що дало змогу здійснити змістову інтерпретацію отриманих у дослідженні результатів. Деякі з цих результатів подано у вигляді наведених нижче таблиць. Так, у таблиці 1 рядки (горизонтальні графи) відповідають встановленим нами п'яти рівням професійного самоздійснення.
Таблиця 1. Розподіл досліджуваних викладачів відповідно до розвитку професійного самоздійснення (n = 71)
|
№ |
Рівень професійного самоздійснення |
Загальний рівень професійного самоздійснення |
Внутрішньопрофесійне самоздійснення |
Зовнішньопрофесійне самоздійснення |
||||
|
Бали |
Відсотки |
Бали |
Відсотки |
Бали |
Відсотки |
|||
|
1 |
Низький |
< 45 |
- |
< 21 |
- |
< 19 |
- |
|
|
2 |
Нижчий від середнього |
46 - 63 |
6 |
22 - 32 |
4 |
20 - 30 |
4 |
|
|
3 |
Середній |
64 - 81 |
38 |
33 - 42 |
40 |
31 - 40 |
44 |
|
|
4 |
Вищий від середнього |
82 - 99 |
49 |
43 - 51 |
49 |
41 - 49 |
46 |
|
|
5 |
Високий |
100 |
7 |
52 |
7 |
50 |
6 |
Як бачимо з таблиці 1, піддані діагностичному обстеженню фахівці характеризуються здебільшого середнім і - майже половина опитаних - вищим від середнього загальним рівнем професійного самоздійснення: відповідно 38% і 49%, у тому числі такими його формами, як внутрішньо-професійне (40% і 49%) та зовнішньопрофесійне (44% і 46%) самоздій-снення. У цих фахівців розвиток внутрішньопрофесійного самоздійснення переважає певною мірою розвиток зовнішньопрофесійного самоздійснення.
Таблиця 2. Порівняння ефективності професійного самоздійснення викладачів віком до 40 років (n = 28) та після 40 років і старших (n = 43) за показниками «Опитувальника професійного самоздійснення»
|
№ |
Показники |
Вікова група (роки) |
М |
T |
P < |
|
|
1 |
Загальний рівень професійного самоздійснення фахівця |
>40 |
78,64 |
2,19 |
0,05 |
|
|
<41 |
84,77 |
|||||
|
2 |
Рівень внутрішньопрофесійного самоздійснення |
>40 |
40,86 |
2,19 |
0,05 |
|
|
<41 |
44,23 |
|||||
|
3 |
Рівень зовнішньопрофесійного самоздійснення |
>40 |
37,71 |
1,87 |
0,01 |
|
|
<41 |
40,53 |
|||||
|
4 |
Потреба у професійному вдосконаленні |
>40 |
9,14 |
0,29 |
- |
|
|
<41 |
9,26 |
|||||
|
5 |
Наявність проекту власного професійного розвитку |
>40 |
8,36 |
0,56 |
- |
|
|
<41 |
8,63 |
|||||
|
6 |
Переважаюче задоволення власними професійними досягненнями |
>40 |
7,64 |
2,36 |
0,05 |
|
|
<41 |
8,81 |
|||||
|
7 |
Постійна постановка нових професійних цілей |
>40 |
8,39 |
1,38 |
- |
|
|
<41 |
8,98 |
|||||
|
8 |
Формування власного «життєво - професійного простору» |
>40 |
7,32 |
2,96 |
0,001 |
|
|
<41 |
8,56 |
|||||
|
9 |
Досягнення поставлених професійних цілей |
>40 |
7,64 |
1,15 |
- |
|
|
<41 |
8,07 |
|||||
|
10 |
Визнання досягнень фахівця професійним співтовариством |
>40 |
6,68 |
2,78 |
0,01 |
|
|
<41 |
7,86 |
|||||
|
11 |
Використання професійного досвіду та здобутків іншими фахівцями |
>40 |
7,36 |
1,46 |
- |
|
|
<41 |
8,02 |
|||||
|
12 |
Розкриття особистішого потенціалу і здібностей у професії |
>40 |
8,54 |
0,75 |
- |
|
|
<41 |
8,21 |
|||||
|
13 |
Вияв високого рівня творчості у професійній діяльності |
>40 |
7,32 |
2,95 |
0,01 |
|
|
<41 |
8,37 |
З таблиці 2 видно, що має місце істотне підвищення загального рівня професійного самоздійснення та окремих його складових (р < 0,05 - 0,001) у цих фахівців в міру дорослішання - 40 років і старші, що зумовлюється набуттям ними професійного досвіду, досягненням професійної зрілості й наявністю психологічної готовності до нових професійних звершень. Стосовно внутріш - ньопрофесійного і зовнішньопрофесійного самоздійснення, що є його формами, так само спостерігається статистично значуще (р < 0,05 - 0,01) зростання їх рівня у викладачів вищої школи після 40 років.
Разом з тим з виділених у дослідженні 10-ти ознак професійного самоздійснення у цих фахівців після досягнення ними 40 років зафіксовано підвищення ступеня їх вираження лише стосовно 4-х ознак: «переважаюче задоволення власними професійними досягненнями» і «формування власного «життєво-професійного простору» (внутрішньопрофесійне самоздійснення); «визнання досягнень фахівця професійним співтовариством» і «вияв високого рівня творчості у професійній діяльності» (зовнішньопрофесійне самоздійснення). Решта п'ять ознак професійного самоздійснення: «потреба у професійному вдосконаленні», «наявність проекту власного професійного розвитку», «постійна постановка нових професійних цілей», «досягнення поставлених професійних цілей», «використання професійного досвіду та здобутків іншими фахівцями» - зростають з віком неістотно, а така ознака, як «розкриття особистішого потенціалу і здібностей у професії», навіть сповільнює свій розвиток.
Як видно з таблиці 3, спостерігається високий позитивний кореляційний зв'язок (за Спірменом) усіх складових професійного самоздійснення з рівнями внутрішньо- і зовнішньопрофесійного самоздійснення, але найбільшою мірою деякі з цих ознак пов'язані із загальним рівнем самоздійснення. До того найбільш виражена кореляція зафіксована щодо показника: «досягнення поставлених професійних цілей» (коефіцієнт кореляції 0,80 при р < 0,01), тобто він є найбільш значущим для процесу самоздійснення у професії. До того розвиток зовнішньопрофесійного самоздійснення найбільшою мірою визначають такі показники, як «досягнення поставлених професійних цілей», «визнання досягнень фахівця професійним співтовариством» «використання професійного досвіду та здобутків іншими фахівцями», «вияв високого рівня творчості у професійній діяльності»; у свою чергу, розвиток внутрішньопрофесійного самоздійснення найбільше детермінується такими показниками: «потреба у професійному самоздійсненні», «постійна постановка нових професійних цілей», «досягнення поставлених професійних цілей».
Відтак, всі використані у дослідженні характеристики визначають розвиток самоздійснення у професії викладачів вищої школи і навпаки. Крім того, майже однаковою мірою зумовлюють розвиток професійного самоздійснення внутрішньо- і зовнішньопрофесійна його форми.
Таблиця 3
|
№ |
Ознаки |
1 |
2 |
3 |
|
|
1 |
Загальний рівень професійного самоздійснення фахівця |
1 |
0,91 |
0,92 |
|
|
2 |
Рівень внутрішньопрофесійного самоздійснення |
0,91 |
1 |
0,69 |
|
|
3 |
Рівень зовнішньопрофесійного самоздійснення |
0,92 |
0,69 |
1 |
|
|
4 |
Потреба у професійному вдосконаленні |
0,63 |
0,75 |
0,41 |
|
|
5 |
Наявність проекту власного професійного розвитку |
0,61 |
0,69 |
0,45 |
|
|
6 |
Переважаюче задоволення власними професійними досягненнями |
0,59 |
0,58 |
0,54 |
|
|
7 |
Постійна постановка нових професійних цілей |
0,62 |
0,74 |
0,41 |
|
|
8 |
Формування власного «життєво-професійного простору» |
0,70 |
0,68 |
0,60 |
|
|
9 |
Досягнення поставлених професійних цілей |
0,80 |
0,70 |
0,79 |
|
|
10 |
Визнання досягнень фахівця професійним співтовариством |
0,63 |
0,45 |
0,70 |
|
|
11 |
Визнання досягнень фахівця професійним співтовариством |
0,69 |
0,55 |
0,75 |
|
|
12 |
Розкриття особистішого потенціалу і здібностей у професії |
0,62 |
0,48 |
0,66 |
|
|
13 |
Вияв високого рівня творчості у професійній діяльності |
0,66 |
0,49 |
0,74 |
Кореляційні зв'язки узагальнених показників Опитувальника професійного самоздійснення з показниками ознак внутрішньо- і зовнішньопрофесійного самоздійснення
Примітки: Всі наведені в таблиці коефіцієнти кореляції достовірні на рівні: 0,01 - 0,001; 1 - загальний рівень професійного самоздійснення, 2 - рівень внутрішньопрофесійно - го самоздійснення, 3 - рівень зовнішньопрофесійного самоздійснення.
У процесі психологічного дослідження ми дістали такі результати:
• Професійне самоздійснення розглядаємо як безперервний процес цілеспрямованого професійного розвитку і як досягнення професійної досконалості, професіоналізму.
• У дослідженні встановлено мотиваційну структуру педагогічної діяльності викладачів вищої школи і з'ясовано найбільш значущі причини вибору професії кожним викладачем. У результаті 49% досліджуваних обрали фах, керуючись педагогічним покликанням, 28% і 23% з них спонукаються до науково - педагогічної діяльності відповідно супутніми і другорядними мотивами.
• Викладачі вищої школи мають здебільшого середній (38%) і - майже половина опитаних (49%) - вищий від середнього загальний рівень професійного самоздійснення: це так само стосується двох його форм - внутрішньо- і зовні - шньопрофесійного самоздійснення. У цих фахівців розвиток внутрішньопрофе - сійного самоздійснення переважає певною мірою розвиток зовнішньопрофесійного самоздійснення.
• Встановлено істотне підвищення загального рівня професійного самоздійснення та окремих його складових (р < 0,05 - 0,001) у цих фахівців в міру дорослішання - 40 років і старші, що зумовлюється набуттям ними професійного досвіду, досягненням професійної зрілості й наявністю психологічної готовності до нових професійних звершень.
• Зафіксовано високий позитивний кореляційний зв'язок усіх виділених у дослідженні ознак (складових) професійного самоздійснення з рівнями внутрішньо- і зовнішньопрофесійного самоздійснення, а також з його загальним рівнем. Тобто всі вони визначають розвиток самоздійснення у професії викладачів вищої школи і навпаки. Крім того, розвиток професійного самоздійснення зумовлюють майже однаковою мірою і внутрішньо- і зовнішньопрофесійна його форми. Найбільш виражена кореляція спостерігається щодо показника «досягнення поставлених професійних цілей», який, очевидно, є найбільшою мірою значущим (порівняно з іншими показниками) для процесу самоздійснення у професії.
Перспективи подальшого дослідження полягають у розробці системи психологічного супроводу діяльності викладачів вищої школи для сприяння досягненню ними самоздійснення у професії.
Список використаних джерел
самоздійснення викладач школа педагогічний
1. Дмитриева М.А. Профессиональное долголетие / М.А. Дмитриева // Психологическое обеспечение профессиональной деятельности / Под ред. Г.С. Никифорова. - СПб., 1991.
2. Есарева З.Ф. Динамика научного творчества преподавателей в зависимости от возраста / З.Ф. Есарева // Возрастная психология взрослых: Тез. докл. к науч. конф., 27 - 29 октября 1971. - Л., 1971. - Вип.2.
3. Зеер Э.Ф., Сыманюк Э.Э. Психология социальных деструкций: Учебн. пособие для вузов / Э.Ф. Зеер, Э.Э. Сыманюк. - М.: Академический Проект; Екатеринбург: Деловая книга, 2005. - 240 с.
4. Иванова Е.М. Психология профессиональной деятельности. - М.: Персэ, 2011. - 336 с.
5. Клочко В.Е. Самоорганизация в психологических системах: проблемы становлення ментального пространства личности (Введение в трансспектив - ный анализ) / В.Е. Клочко. - Томск: Томский гос. ун-т, 2005. - 174 с.
6. Кокун О.М. Життєве та професійне самоздійснення як предмет дослідження сучасної психології / О.М. Кокун // Практична психологія та соціальна робота. - 2013. - №9. - С. 1 - 5.
7. Логинова И.О. Психология жизненного самоосуществления / И.О. Логинова. - М.: Изд-во СГУ, 2009. - 279 с.
8. Логинова И.О. Жизненное самоосуществление человека: системно - антропо-логический контекст: Автореф. дисс…. д-ра психол. наук / И.О. Логинова. - Томск, 2010. - 38 с.
9. Психологические основы профессиональной деятельности: хрестоматия / Сост. В.А. Бодров. - ПЕР СЭ; Логос, 2007. - 855 с.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Вимоги до викладача вищої школи за умов сьогодення, його психологічний профіль. Особистісно-професійна характеристика магістра. Стратегія і тактика індивідуального особистісно-професійного самовдосконалення: психотерапія, підвищення кваліфікації.
контрольная работа [32,0 K], добавлен 05.01.2008Психологічний аналіз проблеми здоров'я, характер та напрямки впливу на нього професійного стресу. Психологічна характеристика педагогічної діяльності як детермінанти професійного здоров’я педагога вищої школи, головні вимоги до особистості педагога.
курсовая работа [76,4 K], добавлен 08.01.2012Педагогічне спілкування як система соціально-психологічної взаємодії викладача та студіюючої молоді. Зведена матриця оцінки розвиненості комунікативних умінь. Тест на об’єктивність сприйняття партнера по спілкуванню. Класифікація жестів співрозмовників.
дипломная работа [99,7 K], добавлен 21.09.2011Фактори впливу на розвиток умінь професійного спілкування. Психологічні особливості і основи ефективності професійного спілкування юристів. Методика встановлення психологічного контакту. Конфлікт і його психологічна характеристика, шляхи вирішення.
курсовая работа [63,6 K], добавлен 17.01.2011Аналіз діагностування та нівелювання деформацій на ранніх етапах їх утворення для забезпечення психічного здоров'я особи. Розгляд професійного, учбово-професійного та власне особистісного деформування особистості. Створення профілю деформованої людини.
статья [20,9 K], добавлен 31.08.2017Аналіз причин формування синдрому психічного вигорання. Професійне вигорання в контексті психологічного опору. Профілактика морально–професійної деформації правоохоронців. Аналіз та інтерпретація результатів вивчення професійного вигорання правоохоронців.
дипломная работа [918,4 K], добавлен 29.11.2011Поняття життєвого і професійного самовизначення в психології, наукове дослідження цього феномену. Проблеми становлення особистості в старшому підлітковому віці, особливості професійного самовизначення, методика і результати практичного дослідження.
дипломная работа [134,0 K], добавлен 12.02.2011Психологічне поняття індивідуального стилю педагогічної діяльності. Структура особистості як основа формування індивідуального професійного стилю. Експериментальне дослідження стильових особливостей та аналіз успішності вчителів загальноосвітньої школи.
курсовая работа [155,9 K], добавлен 11.04.2015Основні підходи до поняття девіантного поводження школярів і вивчення його причин. Форми прояву неадекватної поведінки в дітей. Взаємодія родини і школи та методи роботи викладача школи з батьками. Основи юридичних відносин і захист дитини в школі.
курсовая работа [72,8 K], добавлен 30.11.2010Обґрунтування й аналіз необхідності і можливості формування емоційної компетентності майбутніх фахівців у студентський період. Розгляд та характеристика проблеми емоційної компетентності, як складової підготовки студентів до професійної діяльності.
статья [25,6 K], добавлен 27.08.2017
