Стилістичні особливості уваги

The article gives the results of theoretic and empiric considerations for the problem of attentional style. The comparative analysis of the conceptions of cognitive style and attentional style has been given. We have made a conclusion about identification of the cognitive styles and styles of perception and intellect in the frame of different researches. There are some aspects of attentional style which were studied by Russian and American psychologist such as width of focus (broad to narrow), a focus direction (internal or external), capability to pick out the relevant information, in other words - selectivity, span and concentration of attention. We have made an accent that some stable characteristics of attention, which were discovered by us, hadn't been researched by other authors in the frame of studying attentional style. The procedure of measuring attentional distribution has been described. The sample contained 49 people of preadult age. The author's computer method of attention diagnostics in the conditions of the implementation of combined tasks has been described. There were five basic tests in it that differ by characteristics of presentation of stimulus. We introduced the exponent of attentional distribution that we used for reckoning an effectiveness of combining two actions, to be exact - the tendency to simultaneous or sequential processing of information. The cluster analysis indicated the presence of two subgroups of respondents. The first sub-group was characterized by tendency to simultaneous processing of information and comparatively high speed of attentional processes, another one - on the contrary had the tendency of sequential processing of information and comparatively low speed of attentional processes. Self-reports of respondents confirmed the existence of some preferences in the situation of choosing simultaneous or sequential processing of information which are based on view of optimum combination of their own attention recourses and complexity of the tasks.

Key words: cognitive style, attentional style, attributes of attention, distribution of attention, computer methods of attention diagnostics, the exponent of attentional distribution

Постановка проблеми

Вивчення особливостей уваги набуває особливого значення у зв'язку з інтенсифікацією комунікативних процесів у суспільних відносинах, поширеністю інформаційних технологій, в умовах автоматизованого виробництва та й у повсякденному житті. Тому моделювання уваги, що відповідає за орієнтування у масі різнорідної інформації, постає однією з найважливіших проблем. Дослідження відносно стійких індивідуально-типологічних особливостей уваги дасть змогу не лише прогнозувати успішність атенційної обробки для окремої людини, але й підбирати відповідно до цих особливостей оптимальний напрямок професійної зайнятості, індивідуальний підхід у навчанні, стратегії у оволодінні певними навичками, а також розробляти обґрунтовані тренінгові процедури для корекції та формування необхідних атенційних властивостей. Проблема дослідження стилів уваги не є достатньо розробленою у вітчизняній психології, оскільки сам термін "стилі уваги" майже не використовується, а його зміст розглядається лише в межах вивчення когнітивних стилів. У зарубіжних джерелах стилі уваги набули певної розробки, але більшою мірою у прикладних дослідженнях спортивної [6; 7] та вікової психології. Таким чином, постановка проблеми фундаментального дослідження стилістичних особливостей уваги є важливою та своєчасною.

Мета статті: описати стійкі особливості уваги, що можуть бути обумовлені наявністю певних стилів у виконанні атенційних дій, які були виявлені в процесі аналізу результатів дослідження дистрибутивних властивостей уваги.

Результати теоретичного дослідження

У вітчизняній науці стилі уваги не розглядаються як самостійне поняття і вивчаються у межах вивчення когнітивних стилів. Стосовно феномену когнітивних стилів можна констатувати наявність різнорідних підходів та точок зору. По перше, є різниця у формах вживання поняття "когнітивний стиль". Кажуть або про єдиний когнітивній стиль, що притаманний людині та обумовлює перебіг усіх її інтелектуальних процесів [1; 3], або про комплекс різних когнітивних стилів особистості, кожний з яких відповідає за окремий аспект сприйняття та переробки інформації [4]. Взагалі, найчастіше когнітивний стиль ототожнюють або зі стилем інтелектуальної [1; 3; 4], або перецептивної [4] переробки. Однак, треба відзначити спробу І. П. Шкуратової поширити поняття когнітивного стилю і на атенційні процеси. Авторка описувала такий когнітивний стиль, як "фокусуючий-скануючий контроль", і вказувала, що він проявляється у розмірі площини інформації, що обробляється, та у ступені урахуванні релевантних та іррелевантних ознак. Полюс скануючого контролю описувався нею як здібність до розподілу уваги на велику кількість об'єктів та вміння фіксувати релевантну інформацію, а полюс фокусуючого контролю - як обмеженість обсягу інформації, що обробляється та виділення видимих, виражених ознак, які не обов'язково будуть релевантними. Таким чином, авторка вказує, що когнітивний стиль може обумовлювати такі властивості уваги людини, як обсяг уваги і характеристики вибірковості [4].

У зарубіжній психології розробка проблеми стилю уваги має місце, однак здебільшого у психології спорту. Поширеним є таке його визначення: "Стиль уваги - це індивідуальний спосіб фокусування уваги, який обумовлює диференційність у двох основних аспектах: широті (варіюється від широкого фокусу, що містить чисельні зовнішні стимули до вузького діапазону і обмеженого обсягу стимулів) і спрямованості (спрямованість усередину на власні думки та почуття або спрямованість на зовнішні об'єкти та події, що знаходяться за межами тіла)" [5]. У цьому визначенні, окрім виділених І. П. Шкуратовою аспектів обсягу уваги, кількості та якості стимулів, описано аспект спрямованості уваги, який також заслуговує більш поглибленого вивчення. Таке розуміння стилю уваги було запропоновано Р. М. Нидіфером, і у своїй концепції він пропонував розглядати чотири основні когнітивні стилі, що утворюються комбінаціями показників уваги за двома основними критеріями: широти фокусу та спрямованості уваги. Таким чином, можна умовно означити такі стилі, як фокусуючий (вузький фокус та зовнішня спрямованість), систематизуючий (вузький фокус та спрямованість усередину), стратегічний (широкий фокус та інтернальна спрямованість) та освідомлюючий або розуміючий (широкий фокус та екстернальна спрямованість) [6].

Підбиваючи підсумки теоретичного огляду, можна зазначити, що стилістичні особливості уваги не здобули фундаментальної розробки, особливо у вітчизняній психології. До властивостей уваги, що можуть мати стилістичну обумовленість, відносять обсяг уваги (широта фокусу), здібність до вибірковості та спрямованість на зовнішні або внутрішні стимули. Поза межами вивчення при цьому залишилися питання вірогідності обумовленості швидкості, стійкості та дистрибуції уваги. У межах проведеного нами дослідження [2] саме ці властивості уваги проявили себе як стилістично обумовлені, тому виникла потреба додатково дослідити це питання.

увага атенційний стиль дистрибутивний

Методика та процедура дослідження

Дослідження проводилося на виборці студентів юнацького віку у кількості 49 осіб (38 дівчат та 11 хлопців). Основним методом дослідження була комп'ютерна методика, що призначена для вивчення сумісного дискретного слідкування за двома рухомими об'єктами. Допоміжним методом було опитування досліджуваних щодо результатів їх самоспостереження. Для оцінки вагомості отриманих чисельних даних ми використовували низку математичних методів з програмного пакету підрахунку математичної статистики SPSS Statistics версії 17.0. Обчислювалися середні значення по групі та дисперсія. З метою виділення груп досліджуваних з певними характеристиками дистрибуції був проведений кластерний аналіз даних за допомогою метода К-середніх. При обчисленні успішності виконання завдання вираховувалася масова частка повністю виконаних завдань серед усіх виконаних.

Комп'ютерна методика мала інтерфейс у вигляді діалогового вікна, яке розташовується у центрі екрану монітора. У цьому діалоговому вікні на одному рівні розміщені два об'єкти-стимули червоного кольору. Обидва стимули рухаються у горизонтальній площині: стимул, що знаходиться ліворуч відповідає лівій зоні поля зору, а стимул, що знаходиться праворуч - правій. Об'єкти рухаються не безперервно, а з паузами у часі та на відстань рівних відрізків, що моделює умови дискретного слідкування. Задача виконавця - простежити за напрямком руху обох об'єктів та зафіксувати кожний їх рух натисканням відповідних клавіш комп'ютерної клавіатури. Зміни стану правого стимулу треба фіксувати натисканням двома пальцями правої руки на дві задані клавіші. Аналогічно фіксувалися зміни лівого стимулу. Усього було по 50 кроків у зміні положення кожного рухомого об'єкта. Програма фіксує час (латентний період), витрачений на кожне реагування, а також кількість помилок (окремо для лівої та правої руки).

Оскільки програма давала змогу завдати певний алгоритм поведінки рухомих об'єктів, це надало можливість варіювати деякі параметри пред'явлення стимульного матеріалу та розробити кілька різних проб задачі.

Перша проба відтворювала симетричний рух стимулів і була означена нами як "дзеркальна". У "дзеркальній" пробі обидва стимули узгоджено рухалися або у напрямку центру діалогового вікна, або у напрямку його країв майже по всій довжині вікна. Така закономірність руху стимулів вимагала від випробуваного симетричних дій двома руками.

Друга проба передбачала асиметричний (довільний) рух об'єктів-стимулів і була умовно позначена нами, як "довільна". У цій задачі кожен об'єкт рухався праворуч або ліворуч незалежно від напрямку руху іншого і практично по всій довжині діалогового вікна. Відповідні реакції також були асиметричними.

У третій пробі виконавець мав відокремлено слідкувати за зміною лише одного з двох стимулів. У цьому випадку випробуваний спочатку реагував на 50 змін положення лівого стимулу відповідно рухаючи лівою рукою, а потім виконував подібну серію проб для правого стимулу за допомогою правої руки. При чергуванні слідкування за окремим стимулом інший стимул не рухався, а відтак і не відволікав випробуваного.

Четверта проба - проба із паралельним підрахунком. Вона передбачала зсув цілі виконання завдання з власне слідкування на інший вид діяльності - підрахунок кількості змін напрямку руху правої мітки. Таким чином ми хотіли дослідити шляхом порівняння дистрибуцію уваги в умовах, коли вона спрямована на слідкування (ціль), та коли слідкування виступає як спосіб виконання іншого завдання - підрахунку. Досліджуванні також звітували про кількість нарахованих змін напрямку руху. Обчислені випробуваними зміни були індикатором успішності дистрибуції уваги.

Таким чином, кожному досліджуваному пропонувалося виконати всі чотири проби, а також звітувати про суб'єктивне переживання важкості завдання, про обрані стратегії його виконання та про ресурси, що були ним задіяні.

Також був обчислений коефіцієнт дистрибуції уваги [2], який має вигляд: Кд = ^/(tn+t), де tc - час суміщеного виконання двох задач, t_H - час окремого виконання однієї з задач (у нашому випадку виконання задачі правою рукою), tji - час окремого виконання другої задачі (у нашому випадку - виконання задачі лівою рукою), Кд - коефіцієнт дистрибуції уваги.

Коефіцієнт дистрибуції ілюструє успішність дистрибуції уваги таким чином: якщо він має значення від 0,5 до 0,75, то це означає що час, витрачений на виконання двох дій є значно меншим за суму часу в умовах почергового виконання дій і дистрибуція уваги тяжіє до розподілу; діапазон від 0,76 до 1 вказує на тяжіння дистрибуції до перемикання, хоча суміщення дій у цих умовах все ще є присутнім. Всі значення вищі за 1 свідчать про те, що одночасне виконання завдань стає неможливим, і ми маємо справу вже з домінуванням стратегії перемикання у загальній структурі дистрибуції уваги. Тож на основі цього коефіцієнту ми можемо зробити висновки про успішність суміщення дій дискретного слідкування у кожній з проведених проб.

Аналіз результатів дослідження

У процесі обробки результатів дослідження було виявлено декілька важливих наукових фактів.

По-перше, з 49 випробуваних, що вирішували задачу дискретного слідкування з додатковим підрахунком, 71% не впоралися із завданням. У заданій задачі, за даними спостереження та самозвітів, увага цих випробуваних була прикута до одного з двох об'єктів спостереження, за яким треба було слідкувати, та зміни положення якого треба було рахувати. Інший стимул через певний проміжок часу лишався без нагляду. Це можна пояснити обмеженістю атенційних ресурсів, через що страждає контроль вище розташованих рівнів планування дії, а саме недостатність перцептивного поля до меж рухів обох об'єктів.

На нездатність частини досліджуваних впоратися із завданням окрім власне характеристик їх уваги могли вплинути особливості їх когнітивного стилю. З розподілом уваги, ймовірно, пов'язаний такий когнітивний стиль, як "фокусуючий-скануючий контроль" [4]. Вірогідно, частина виконавців оперативно розподілила увагу на декілька аспектів ситуації та виділила її об'єктивні деталі. Інша частина виконавців при цьому характеризувалася поверховою та фрагментарною увагою, для якої властиве фіксування лише видимих та очевидних ознак.

По-друге, ми з'ясували, що випробувані обирали свій спосіб виконання завдання не довільно (так звані суміщений або синхронний спосіб).

Суміщений спосіб виконання передбачав слідкування за двома стимулами. При цьому випробуваного не обмежували у виборі стратегії виконання завдання. Він, наприклад, міг віддавати перевагу при слідкуванні одному зі стимулів встановивши умовну чергу (спочатку реагування на один зі стимулів, потім на інший і т.п.). Або він міг тримати один стимул у фокусі уваги, а інший у периферії. Або він міг намагатися вдержати обидва стимули у фокусі уваги, або, навпаки, розфокусувати погляд, "відгородитися". Ці стратегії не пропонувалися випробуваним, про них ми дізналися зі звітів випробуваних. Власно інструкція вміщувала лише завдання слідкувати за обома стимулами.

Синхронне виконання завдання забезпечувалося одночасним реагуванням на два стимули і одночасним синхронним натисканням відповідних клавіш. Найефективнішого виконання можна досягти використовуючи такі пари натискань, як "обидві до центру", "обидві у боки", "обидві праворуч", "обидві ліворуч", відповідно до взаємного положення руху об'єктів.

Третій момент ми відзначили за результатами проведення кластерного аналізу. Попередньо нами було висунуто гіпотезу про вірогідність існування певних типів дистрибуції, тобто характерних для кожної людини особливостей атенційної обробки. І дійсно, кластерний аналіз показав наявність двох груп серед досліджуваних. До першої групи належать 8% досліджуваної групи, до другої - 92%. Дисперсійний аналіз підтвердив значимість різниці між середніми значеннями поміж кластерами. Порівняльний аналіз середніх показників кластерів наведений у табл. 1.

Таблиця 1

Середні показники дня кластерів за шкалами комп'ютерної задачі на дискретне слідкування