Нейропсихолінгвістичні механізми варіативності розуміння інтернет-тексту

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Революційні дослідження у нейронауці уточнили погляди сучасних учених на низку найбільш актуальних проблем, у тому числі й на проблему розуміння.

Філософською основою теорій розуміння у будь-якій галузі знань (психології, когнітології, психолінгвістиці, лінгвопсихології та ін.) є герменевтична концепція, за якою людині властиво робити припущення, але не всі вони витримують перевірку на вірогідність. При розумінні тексту інтерпретатор не прагне підвести свій сенс під авторський (точніше, прагне не тільки того), а спрямований на пізнання сенсу тексту (Г. Гадамер, Е. Гусерль, В. Дільтей, П. Рікьор, З. Фройд, Ф. де Сосюр) [Баркоускі]. D. Hume вважав, що думаючи про золоту гору, ми просто складаємо дві відповідні ідеї - «золото» і «гора» [Hume 1956: 16-17].

Вчені ХХ ст. дійшли висновку, що модель рецепції складається з актів кодування повідомлення та його декодування. При цьому зміст декодованого повідомлення буде відрізнятися від змісту повідомлення, яке кодував адресант [Карпа 2012: 49]. На початку ХХІ ст. наголошувалося, що «процес рецепції найчастіше обумовлюється самим адресатом; реципієнт є не пасивним, а радше активним декодувальником, оскільки зміст повідомлення великою мірою залежить від позицій адресата... До моделей рецепції належить так звана модель кубиків, де відправлені адресантом елементи (кубики) змісту дають змогу адресатові складати з них свою конструкцію твору» [Карпа 2012: 49]. Новітні відкриття у нейрофізіології завершують дискусію стосовно моделей рецепції: завдяки методу магнітно-резонансної томографії можна побачити, що дзеркальні нейрони кори головного мозку допомагають розуміти прочитане, внутрішньо симулюючи дію, про яку ми щойно прочитали, нібито ми власноруч зробили цю дію [Якобони 2011: 115]. «Мова наділяє нас здатністю викликати в іншій людині відображені образи наших уявлень і завдяки цьому досягати взаєморозуміння. Це означає, що мова володіє значним інтуїтивним і сугестивним потенціалом. Той факт, що мовне поле розташоване у премоторній зоні, наводить на думку, що мова спочатку являє собою міркування уголос про дії чи сценарії дій, які в силу ефекту дзеркального відображення спонтанно передаються від мовця до слухача. Зв'язок мови з уявленнями про дії виявляється і в тому, що вона може замінювати дії. Мова транспортує прихований потенціал дії, динамічна сила якого часто стає відчутною, оскільки «говорити» означає не тільки обмінюватися уявленнями про дії. Те, що нам кажуть, може «зачепити» нас, порушити і змінити. Мова може, як відомо всім, володіти ефектом дії, вона може бути її еквівалентом, тобто практично рівноцінною заміною дії» [Бауер 2009: 62].

Важливу роль у процесі розуміння і дії, і мови відіграють дзеркальні нейрони. «Мова є частиною цієї резонансної системи, завдяки якій - в результаті спостереження за діями інших людей - в нас самих активізуються сценарії дій. Феноменальна здатність мови викликати швидке й інтуїтивне розуміння заснована, отже, на дії дзеркальних нейронів [Бауер 2009: 62].

Мал.1 Розміщення дзеркальних нейронів у деяких структурах мозку [Бауер 2009: 32].

Примітка: 1 - Премоторний кортекс. У його нижній частині акумулюється інформація щодо можливостей цілеспрямованих та доцільних дій. Премоторний кортекс обмінюється інформацією з нижньою тім'яною ділянкою. 2 - Нижня тім'яна ділянка. Акумулює інформацію про відчуття внаслідок дій. Обмінюється інформацією з премоторним кортексом. 3 -Центральна борозна. Оптична інтерпретація. 4 - Скронева ділянка. Інтерпретація живих істот. Обмінюється інформацією з нижньою тім'яною ділянкою. 5 - Зорова кора. Відтворення відчуттів у вигляді зорових образів. * - дзеркальні нейрони.

Виклад основного матеріалу і отриманих результатів. У процесі породження та сприйняття мовлення беруть участь три ділянки мозку: зона Брока (відповідає за оперування рекурсією - ієрархічними побудовами - та синтаксичною структурою, тобто розуміння висловів типу «Глокая куздря...»), зона Верніке (оперування рекурсією та семантикою) та скроневі ділянки (де зберігаються семи) [Рамачандран 2012: 188-189]. Абстрактний зв'язок (кросмодальна абстракція - перенесення знань з однієї модальності в іншу) між цими трьома зонами відбувається за участю дзеркальних нейронів у нижніх тім'яних дольках мозку [Рамачандран 2012: 210]. Саме активність цих ділянок породжує у свідомості людини варіанти тлумачення вислову. Неврологічні дослідження (людей з апраксією) підтверджують, що активність у цій ділянці мозку породжує образ, картинку того, про що говорять, у нашій свідомості (див. мал.2).

Отже, новітні нейрологічні дослідження підтвердили, що розуміння базується не лише на синтаксисі та семантиці, варіативність розуміння тексту біологічно зумовлена та провокується мовними чинниками.

Мал.2 Ділянки мозку

Лінгвістичною базою виникнення варіативності розуміння вважаємо функціонування у тексті девіантних мовленнєвих одиниць, тобто таких, що характеризуються невідповідністю значень та сенсу в поданому контексті.

Якщо у деякому контексті реалізується кілька значень і сенсів певної лексичної одиниці, то її розглядаємо як надлишкову девіантну мовленнєву одиницю. Наприклад: «НГ: «Смерчі» за східною ціною» [Корреспондент від 17.08.2012]. Лексема «Смерчі» подана у лапках, сприймається як назва, враховуючи словникове значення («Великої руйнівної сили повітряний вихор, який виникає в грозовій хмарі і потім поширюється згори донизу у вигляді стовпа або хобота, захоплюючи пісок, воду і т. ін. // Те, що нагадує такий вихор [Бусел 2005: 1348]) та особистий досвід реципієнтів, виникає кілька можливих асоціативних шляхів тлумачення (частотність підраховано за результатами нашого експерименту, в якому взяли участь 448 осіб): як товар (22%), стихійне лихо (16%), зброя (12%), швидка зміна цін (10%), вид феєрверку (8%), напій (3%) та інші індивідуальні інтерпретації (29%). Майже усі сенси узгоджуються з контекстом. Неоднозначним виявився і прикметник «східний», який можна трактувати у 2 напрямках: пов'язаний зі Сходом [Бусел 2005: 1421] (69%) чи у фразеологічному значенні «договірна, невисока ціна» (31%). Така багатозначність пропонованого тексту дає підстави визначити акцентовані його компоненти як надлишкові девіантні мовленнєві одиниці. Загалом інтерпретувати такі одиниці вдалося лише 14% респондентів. варіативність текст лінгвістичний девіантний

Якщо у деякому контексті реалізується слово, що не має значення з якихось причин, але асоціює кілька сенсів, то таку одиницю розрізняємо як недостатню девіантну мовленнєву одиницю. Наприклад: «Укооспілка розпочала ребрендінг» [Уніан від 25.10.12]. Лексема «'.ребрендінг» не зафіксована у словниках, у її трактуванні читач буде керуватися апперцепцією та схожістю зовнішньої форми слова, встановивши таким чином зв'язок зі словом «бренд», яке має значення: «Розрекламована торгова марка певного товару» [Бусел 2005: 96]. Відповідно за результатами нашого експерименту можливі напрями інтерпретацій такі: новий бренд (26%), маркетингова стратегія (19%), нові дії (19%), нова назва (9%), зміна галузі діяльності (8%), переоцінка (3%) та інші індивідуальні інтерпретації (напад, імідж, процес, дискусія, реформування, роз'яснення, читання, брендінг навпаки, економічні дії). Інтерпретація ускладнюється й через вживання маловідомої абревіатури «Укооспілка» (40% випадків). Загалом інтерпретувати такі одиниці вдалося лише 14% респондентів.

Якщо у деякому контексті реалізується одне або кілька значень, які суперечать асоційованим ними сенсам, то таку одиницю визначаємо як несполучувану девіантну мовленнєву одиницю. Наприклад: «Моя сім'я та інші наркотики» [LB.ua від 15.08.12]. (Лексеми «сім'я» та «наркотики» погано поєднуються, оскільки не мають спільних сем: «сім'я» позначає «1. Група людей, що складається з чоловіка, жінки, дітей та інших близьких родичів, що живуть разом; родина; 2. Група людей, народів, націй, згуртованих дружбою, спільною діяльністю, спільними інтересами; родина; 3. Група тварин, птахів, що складається з самця, однієї або кількох самиць та малят; 4. лінгв. Група споріднених мов, об'єднаних спільністю походження» [Бусел 2005: 1324], тоді як «наркотики» трактується як «1. Речовина, що збуджує або пригнічує центральну нервову систему людини й тварини; 2. розм. Те саме, що наркоман. 3. перен. Про те, що впливає на свідомість і поведінку людини, позбавляючи її почуття реальності» [Бусел 2005: 733]). За даними експерименту, прагнучи поєднати зазначені лексеми, опитувані надавали їм таких значень: «сім'я» - наркотик (33%), залежність (33%), шкода (14%), діти (14%), інструмент боротьби з наркотиком (6%). Слово «наркотики» частіше тлумачилося як залежність (57%), захоплення (14%), стосунки в сім'ї (7%), проблеми (7%), вплив (5%), важливі речі (5%), шкода (3%), задоволення (3%). Серед цілісних інтерпретацій частотними були «проблемні сім'ї» (40%), «стаття про ставлення сім'ї до вживання наркотиків» (31%), «про сім'ї та їх наркотики» (19%), а також цікаві індивідуальні тлумачення поданого тексту як «телесеріал» (3%), фільм (3%), книга (3%). Загалом інтерпретувати такі одиниці вдалося лише 25% респондентів.