Психологічні особливості професійної діяльності фахівців атомної енергетики

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського

Психологічні особливості професійної діяльності фахівців атомної енергетики

Чугуєва І. Є.

У статті представлено результати дослідження професійної діяльності фахівців атомної енергетики за допомогою модифікованого варіанту методики репертуарних ґраток. Зроблено опис типової моделі професійної діяльності, яка включає у себе планові, оперативні та спеціальні задачі. Розглянуто структуру образу професійної діяльності - підпорядкування та взаємозв'язок знань і відомостей про технічний комплекс, номенклатуру та специфіку технологічних операцій. Визначено вплив ступеня досвідченості фахівців на структуру концептуальної моделі і суб'єктивне сприйняття оперативних задач. Виявлено типи концептуальної моделі залежно від групування професійних задач, а також структурованості образу професійної діяльності.

Ключові слова: атомна енергетика, концептуальна модель, професійна діяльність, оперативні задачі, оператор, професійні задачі, професійні якості, спеціальні задачі.

професійний фахівець досвідченість

Постановка проблеми. Ефективність і безпека в атомній енергетиці, яка є значущою сферою економіки Миколаївського регіону й усієї України постає дуже важливою задачею для вищих навчальних закладів, які готують фахівців для цієї галузі виробництва. Це дослідження виконано у рамках цільової програми НДР «Дослідження механізмів мотивації роботи суб'єкта інтелектуального потенціалу в технічному ВНЗ: регіональний і галузевий аспекти» (№ державної реєстрації 0105U001762) і проведено автором на замовлення кафедри теплоенергетики та паро й атомних генераторів Миколаївського національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова м. Миколаєва.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Ефективність професійної діяльності операторів атомних електростанцій (далі АС) часто виступає, поряд з технічними параметрами, провідним чинником ефективності і безпеки всієї технічної системи. Як указує ряд досліджень, наявність необхідних професійно важливих якостей, знань, умінь, навичок є недостатньою умовою для ефективного і надійного виконання професійної діяльності [3; 5; 8]. Діяльність у складних технічних комплексах значною мірою визначається процесами психічної регуляції, зокрема ментальною репрезентацією діяльності суб'єкта праці, яка отримала назву концептуальної моделі діяльності [2; 4; 6].

Головною функцією концептуальної моделі у психічній регуляції операторської діяльності є забезпечення для людини-оператора свідомої орієнтації у процесах, які протікають у технічному комплексі і робочому середовищі, розуміння минулих і майбутніх змін у цих процесах, у тому числі внаслідок власних дій оператора [4]. Особливого значення у цьому випадку набуває структура образу професійної діяльності - підпорядкування та взаємозв'язок знань і відомостей про технічний комплекс, технологічні операції. На формування уявлень про технічний процес впливає цілий ряд чинників; структура знань, уявлення про зв'язки різних систем технічного комплексу набуваються і розвиваються у процесі професіоналізації фахівця, вони значною мірою відрізняються в операторів різної кваліфікації. Крім того, на структуру уявлень про при- чинно-наслідкові зв'язки різних елементів технічного комплексу, зокрема розстановку пріоритетів, надання суб'єктивної значущості тим чи іншим аспектам професійної діяльності значний вплив здійснює специфіка професійної діяльності людини, коло професійних задач, сфера особистої відповідальності [2; 3; 6; 7].

У рамках системного підходу до вивчення концептуальної моделі професійної діяльності важливим виявляється дослідження психологічної структури індивідуальних уявлень, а також критеріїв об'єднання різних функціональних і технологічних елементів, які надають їм суб'єктивної значущості [3; 4; 6].

Мета статті полягає у розгляді ментальних репрезентацій професійної діяльності фахівців атомної енергетики як головної змістовної складової концептуальної моделі професійної діяльності.

Виклад основного матеріалу дослідження.

У якості методу дослідження використовувалася методика репертуарних ґраток Д. Келлі. Обрання психосемантичного підходу зумовлене головним чином необхідністю визначення індивідуальних уявлень фахівців про професійну діяльність, а також потребою у порівнянні суб'єктив- ної значущості тих чи інших функціональних задач [1]. У модифікований варіант рольового списку ввійшли найбільш розповсюджені типові задачі, які виконують фахівці вищого рівня управління атомною станцією, які здійснюють загальний контроль й управління великими технічними комплексами у повсякденній професійній діяльності. Після опитування експертів зроблено перелік з вісімнадцяти найбільш типових операцій, сформульованих в узагальненому вигляді, так щоб вони підходили всім досліджуваним:

Підготовка і введення обладнання у роботу.

Виявлення і контроль порушень нормальної експлуатації АС.

Коректування і стабілізація параметрів реактора у перехідних режимах.

Регулювання параметрів систем й обладнання після їх автоматичного включення.

Резервування систем управління у випадку їх порушення.

Оперативне усунення порушень у роботі обладнання.

Вивід обладнання у резервний стан або ремонт.

Огляд і випробування обладнання відповідно до регламенту технічного обслуговування.

Ремонт обладнання.

Уведення обладнання у штатний стан після техобслуговування.

Контроль систем безпеки.

Резервування систем безпеки у випадку їх порушення.

Оперативне усунення порушень систем безпеки.

Підготовка і введення у роботу систем нормальної експлуатації.

Регулювання параметрів систем безпеки при їх автоматичному включенні.

Ведення документації.

Планові переключення обладнання.

Контроль за автоматичним уключенням обладнання.

Цей перелік у процесі роботи з експертами розподілено на такі змістовні блоки, які виступили своєрідними критеріями суб'єктивного оцінювання і порівняння професійних операцій:

Блок фізичних умов праці (у нього ввійшли, наприклад, такі показники: «автоматизована робота», «робота виконується вручну», «технічно складна робота», «фізично напружена робота»).

Блок когнітивної складності праці (характеризує складність прийняття професійних рішень, вимоги до певних психічних функцій).

Блок організації праці (описує необхідність об'єднання різноспрямованих операцій при виконанні професійних задач, підпорядкування виконання задач певному алгоритму).

Блок соціальних умов праці (координація роботи декількох спеціалістів прямого і непрямого підпорядкування, особливості міжособистісної взаємодії, потреба в організаторських функціях, ставлення до праці і співробітників).

Блок професійної підготовки (самостійність, ступінь готовності до різних професійних ситуацій).

Блок мотивації (уявлення людини про місце і роль виконуваних операцій у загальній структурі діяльності АС).

Отримані у результаті дослідження дані дозволили виявити узагальнене уявлення про професійну діяльність. Так, серед типових професійних задач найбільш важливими, пріоритетними є: «оперативне усунення порушень систем безпеки чи обладнання», «коректування і стабілізація параметрів реакторної установки у перехідних режимах АС», «резервування систем у випадку їх порушення», «виявлення і контроль порушень нормальної експлуатації АС», «регулювання параметрів систем й обладнання при їх автоматичному включенні», «контроль уключення систем безпеки».

Приблизно половина професійних задач виконується операторами у складних умовах, які нерідко утруднюють їх виконання, перш за все, в умовах часового дефіциту й одночасного виконання декількох дій; при цьому більшість таких задач входять до кола безпосередніх обов'язків і вимагають контролю якості виконання. Дослідженням виявлено, що незважаючи на те, що повністю автоматизована лише незначна частина операцій, найбільші труднощі і навантаження оператор відчуває не внаслідок дій організаційних, професійних чинників, а внаслідок підвищеної персональної відповідальності і необхідності виконання технологічних операцій, які мають ключове значення для діяльності усієї АС у цілому.

Найбільш складними вважаються задачі, пов'язані з ремонтом обладнання, а також підготовкою і введенням обладнання в експлуатацію. Цей клас задач, пов'язаних з підтримкою штатного режиму роботи обладнання, відрізняється як підвищеною технічною складністю, так і значним фізичним навантаженням. Однак не тільки найбільш важливою, а й найбільш складною вважається все ж таки задача «оперативного усунення порушень обладнання», яка передбачає як різноманітність причини, так і високу відповідальність, значне психічне напруження оператора при її вирішенні. Відмічається високий рівень когнітивної складності задачі, наявність додаткових чинників, які ще більше її ускладнюють: необхідність діяти відповідно до обстановки, необхідність діяти в умовах часового дефіциту, наявність потенційної небезпеки для життя і здоров'я, складність прийняття правильного рішення. Таким чином, можна припустити, що ця задача є ключовою, системостворювальною у професійній діяльності операторів АС.

Аналізуючи отримані дані, можна зробити висновок про існування загального концептуального уявлення сутності професійної діяльності і наявність двох класів (типів] професійних задач:

Планові задачі (пов'язані з ремонтом, профілактикою й обслуговуванням обладнання, що представляються фахівцям рутинними, повсякденними, виконуються за чітким алгоритмом, незважаючи на те, що ці операції можуть бути фізично чи технічно складними, вони все ж таки оцінюються експертами такими, що є засвоєними і звичними];

Оперативні задачі, які включають групу екстрених задач (пов'язані з виявленням й усуненням порушень у технічних системах, регулюванням і корегуванням систем у випадках порушень, контролем показників систем безпеки, передбачають дії в умовах оперативної ситуації, постійно мінливих обставинах, відрізняються складністю виконання, високою відповідальністю за результат, потребують великої точності при дефіциті часу й уміння швидко приймати рішення, діяти по ситуації; ці операції є ключовими; вони вважаються фахівцями нестандартними, незважаючи на те, що вони також виконуються за чітким алгоритмом і фахівці є підготовленими до них, все ж таки ці операції вважаються складними і напруженими тому, що вони потребують саме психологічної готовності до дій в умовах, які потребують прийняття єдиного правильного рішення у короткий термін. У групі оперативних задач виділяється окрема підгрупа задач, які мають назву «екстрені». Саме ці задачі окрім фізичної, технічної, когнітивної складності, а також дефіциту часу мають потенційну небезпеку для життя і здоров'я, все це призводить до їх підвищеного психологічного напруження, пов'язаного зі складністю прийняття правильного рішення, високою вірогідністю помилки, особистою відповідальністю за результат, необхідністю контролю якості і перевірки результату. Ці операції потребують формування стійкої психологічної готовності до них. Саме ці операції висувають найбільші вимоги не тільки до кваліфікації фахівців, а й до їх особистісних якостей та індивідуальних властивостей].

На основі наведеного групування професійних задач розроблено узагальнену концептуальну модель професійної діяльності інженера по управлінню реакторним цехом АС. Найбільш важливими, терміновими, першочерговими є екстрені задачі, спрямовані на ліквідацію нештатних ситуацій, оперативне усунення порушень у системах безпеки й обладнання. Забезпечення безпеки АС є основною складовою всієї професійної діяльності фахівця, є головним провідним чинником для суб'єктивного сприйняття професійних задач; іншим провідним чинником є забезпечення результативності роботи станції, працездатність обладнання, навколо цих двох чинників зосереджено виконання всіх інших професійних задач. За допомогою факторного аналізу визначено три оцінні фактори, які описують суб'єктивне сприйняття ступеня вагомості професійних задач:

Складність і відповідальність (включає у себе нешаблонний, нестандартний характер роботи, відсутність стійких алгоритмів дій, необхідність діяти по ситуації, самостійність прийняття рішень, дії в умовах дефіциту часу, ключовий характер роботи, труднощі у прийнятті рішень, нову і маловідому роботу];

Технічна складність (об'єднує автоматизовані види роботи, технічно легку роботу, відсутність фізичного навантаження при виконанні роботи, самостійність її виконання, розвинуті виконавські навички, відсутність необхідності перевірки роботи];

Безпека (включає у себе потенційну небезпечність виконуваної роботи для життя і здоров'я, розподіл відповідальності за результати роботи].

Аналізуючи суб'єктивні уявлення експертів у розподілі й оцінці професійних задач за змістовними блоками, класифікацією і критеріями оцінки виявлено, що концептуальна модель професійної діяльності фахівців атомної енергетики має основні типи:

Недиференційована концептуальна модель «молоді фахівці» (професійні задачі уявляються як самостійні, незалежні, групування професійних задач у змістовні блоки здійснюється або дуже узагальнено, або занадто відокремлено. Слабкий взаємозв'язок задач у групах і логіка об'єднання задач у групи];

Слабкодиференційована концептуальна модель (професійні задачі об'єднані у два значні змістовні блоки, причому елементи всередині блоків не згруповані, мають рівнозначне вираження).

Концептуальна модель «обережні фахівці» (професійна діяльність спрямована на безпеку: концептуальна модель зосереджена навколо задач, пов'язаних з підвищеною небезпекою, які потребують екстрених дій);

Концептуальна модель «виконавці» (фахівці, у структурі професійних уявлень яких основне місце займають повсякденні задачі, пов'язані з техобслуговуванням, оглядом, ремонтом обладнання);

Концептуальна модель «безпечна повсякденна робота» (у структурі рівне значення мають дві головні задачі, пов'язані з забезпеченням безпеки роботи і підтримки повсякденної роботи АС. Уявлення про значущість інших функцій підпорядковане виконанню головних).

Складнодиференційована концептуальна модель (представляє собою складну суб'єктивну картину професійної діяльності, яка відрізняється диференційованістю й узгодженістю елементів, об'єднання професійних задач показує їх упорядкованість, взаємообумовленість у складній структурі професійної діяльності).

Наведені типи концептуальних моделей професійної діяльності притаманні певним категоріям фахівців. Перший тип притаманний 16 % фахівців загальної вибірки і відповідає тільки новачкам зі стажем роботи 1-2 роки. Другий тип концептуальної моделі притаманний 9 % фахівців з досвідом роботи не більше 2 років і можна припустити, що це перехідний тип концептуальної моделі у молодих фахівців. Третій тип зустрічається у 16 % фахівців зі стажем роботи від 1 до 5 років. Четвертий тип притаманний лише 1 % фахівців зі стажем роботи не більше 1,5 роки. Можна припустити, що така картина професійної діяльності зумовлена недостатнім досвідом роботи. П'ятий тип є найбільш розповсюдженим серед фахівців, він притаманний 31 % досліджуваних, середній стаж роботи яких більше 5 років, можна припустити, що це основний тип професійної моделі досвідчених фахівців. Шостий тип притаманний 25% фахівців, однак не виявлено залежності цього типу професійної моделі від робочого стажу, він зустрічається як у починаючих, так й у більш досвідчених фахівців. Вірогідно, що цей тип концептуальної моделі професійної діяльності зумовлений індивідуальними особливостями і високою рефлексією таких фахівців. Дослідження особистісних властивостей цього типу фахівців є перспективним напрямом подальшого дослідження.

Висновки

Вплив досвіду фахівців на їх суб'єктивні уявлення про професійну діяльність, які відбиваються у концептуальній моделі, проявляється у диференціації певних типів фахівців, які відрізняються певною стратегією і тактикою професійної діяльності, вибором її ключових ланок, спрямованістю на здійснення процесу діяльності у певному комплексі більшою чи меншою мірою узгодженості і внутрішньої логіки. Можна стверджувати, що суб'єктивні концептуальні моделі виступають у якості засад формування індивідуального стилю діяльності фахівців. Також дослідження дозволило зробити висновок, що розбіжності індивідуальних уявлень про професійні завдання значною мірою визначаються досвідченістю фахівців, ступенем засвоєння діяльності. Це підтверджується тим фактом, що найбільша відмінність у репрезентації професійних задач виявилася саме в оцінках ступеня потенційної небезпеки для життя і здоров'я, вірогідності здійснення помилкових дій, технічної складності виконання професійної задачі, у тому числі і складності прийняття правильного рішення. Також у дослідженні виявлено ефекти впливу досвіду, які підтверджують уже відомі дані про динаміку становлення професіонала й у більшості випадків описуються класичною U-образною кривою навчання.

Список використаних джерел

Бессонова Ю. В. Применение психосемантического метода в изучении концептуальной модели профессиональной деятельности [Текст] / Ю. В. Бессонова //Актуальные проблемы психологии труда, инженерной психологии и эргономики / Под ред. В. А. Бодрова, А. Л. Журавлева. -- М. : Институт психологии РАН, 2010. -- С. 212--227.

Косилов С. А. Психофизиологические основы научной организации труда [Текст] / С. А. Косилов. -- М. : Экономика, 1979. -- 175 с.

Ломов Б. Ф. О проектировании трудовой деятельности [Текст] / Б. Ф. Ломов // Физиология труда: материалы V Всесоюз. конф. по физиологии труда / Под ред. Б. Ф. Ломова. -- М., 19б7. -- С. 192--198.

Обознов А. А. Структура концептуальной модели у человека-оператора : системный подход [Текст] / А. А. Обознов // Актуальные проблемы психологии труда, инженерной психологии и эргономики / Под ред. В. А. Бодрова, А. Л. Журавлева. -- М. : Институт психологии РАН, 2009. -- С. 403 -- 413.

Шадриков В. Д. Психология, деятельность и способности человека : учеб. пособие [Текст] /В. Д. Шадриков. -- М. : Логос, 1998. -- 320 с.

Шевяков О. В. Ергономічні засади психології праці та інженерної психології: навчальний посібник /

О. В. Шевяков, Н. О. Євдокимова. -- Миколаїв: Іліон, 2014. -- 472 с.

Шевяков А. В. Психологическая регуляция деятельности операторов атомных электростанций (АЭС) [Текст] /А. В. Шевяков // Наука і освіта. -- Одесса. -- 1999. -- № 1/2. -- С. 129 -- 131.

Шерман Е. И. Изучение и проектирование трудовых процессов [Текст] /Е. И. Шерман. -- М. : Машиностроение, 1971. -- 119 с.

Размещено на Allbest.ru