Характеристика рольових профілів особистості психолога
Результати дослідження психологічних особливостей психолога із різними профілями рольової структури особистості. Характеристика емоційного інтелекту, рефлективності та рольової компетентності особистості педагога: "Тренер", "Консультант", "Учений".
Рубрика | Психология |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 05.02.2019 |
Размер файла | 62,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru//
Размещено на http://www.allbest.ru//
Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди
Характеристика рольових профілів особистості психолога
Хомуленко Б. В.
У статті розглядається проблема рольової структури особистості психолога. Подано результати дослідження психологічних особливостей психолога із різними профілями рольової структури особистості. Охарактеризовано емоційний інтелект, рефлективність та рольову компетентність особистості педагога.
Доведено, що професійна діяльність психолога визначає структуру його особистості, зокрема її функціонально-рольові особливості. Емпіричним шляхом отримано чотири профілі рольової структури особистості: «Тренер-Учитель», «Консультант-Психотерапевт», «Консультант-Учитель», «Учений-Учитель». Рольова глибина властива психологам типу «Учений-Учитель». Рефлексивність як професійно важлива характеристика особистості психолога більшою мірою властива психологам профілів: «Тренер-Учитель», «Консультант-Учитель».
Ключові слова: рольові профілі особистості психолога, рефлективність, емоційний інтелект, рольова компетентність.
рольовий психолог консультант емоційний
Постановка проблеми. Стан сучасної психологічної практики вимагає від особистості психолога формування професійно важливих якостей, що забезпечують реалізацію її функціонально-рольових обов'язків. Актуальність дослідження зумовлена тим, що потреби суспільства у компетентному психологу визначають необхідність у розвитку його функціонально-рольової структури особистості. До провідних функціональних ролей психолога можна віднести такі: психотерапевт, консультант, тренер, учитель, науковець і багато інших, співвідношення яких визначає типологічні особливості рольової структури особистості психолога.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Теоретичні та методологічні основи професійної підготовки майбутніх практичних психологів розглядаються у роботах П. П. Горностая, Т. М. Данилової, Н. М. Дудник, Н. Б. Іванцової, Л. М. Кобильнік, М. А. Коць, Н. Ф. Литовченко, В. Литвинової, Л. В. Логінової, А. Міненко, Г. Панка, Н. І. Пов'якель, Л. П. Скорич, І. Г. Тимощука, А. Л. Туриніна, Н. В. Чепелєвої та ін.
Концептуальному визначенню рольової структури особистості передували положення про соціальні ролі у групі теорій особистості, у яких вона представлена через якості, що характеризують її взаємодію з оточенням (рольові теорії інтеракціоністського напрямку І. Гофмана, Г. Лінтона, М. Куна, Дж. Міда, Т. Сарбіна, Т. Парсонса, Р. Ромметвейта], функціональні обов'язки, установки і прерогативи (К. Лумпкін, Р. Мертон, Дж. Морено], функціонування «соціального Я» (М. Шелер), рольову ідентичність (Т. Шибутані].
Мета статті охарактеризувати основні рольові профілі особистості психолога.
В експериментальному дослідженні взяли участь 194 особи, які мають вищу психологічну освіту або працюють практичним психологом, викладачем психології у навчальних закладах.
У дослідженні використовувалися психодіагностичні методики:
Опитувальник «Рольова структура особистості психолога», спрямований на визначення співвідношення вираженості ролей: «Консультант», «Тренер», «Психотерапевт», «Учений», «Учитель», «Ідентифікатор емоцій» у структурі особистості психолога.
Методика діагностики емоційного інтелекту Н. Холла, спрямована на дослідження таких компонентів емоційного інтелекту, як: обізнаність в емоціях, здатність до розпізнавання емоцій, самомотивація, емпатія і керування емоціями [3].
Методика діагностики рольової компетентності особистості П. П. Горностая, що дозволяє визначити рівень розвитку рольової глибини і рольової гнучкості особистості [1].
Методика діагностики рефлексивності А. В. Карпова [2].
Основним завданням нашого дослідження стало виявлення профілів рольової структури особистості психолога, які відображали б психологічний зміст відмінностей груп випробовуваних з різним співвідношенням рольових позицій психолога у структурі особистості. У результаті кластеризації даних за методикою «Рольова структура особистості психолога» утворилося 4 профілі (типу]:
- «середні показники рольових позицій
«Консультант» та «Психотерапевт» - високі показники рольових позицій «Тренер» - середні показники рольової позиції «Учений» - високі показники рольових позицій «Учитель» й «Ідентифікатор емоцій»;
- «високі показники рольової позиції
«Консультант» - високі показники рольової позиції «Психотерапевт» - середні показники рольових позицій «Тренер», «Учений», «Учитель» - високі показники рольової позиції «Ідентифікатор емоцій»;
- «високі показники рольової позиції «Кон
сультант» - середні показники рольових позицій «Психотерапевт», «Тренер», «Учений» - високі показники рольових позицій «Учитель» й «Ідентифікатор емоцій»;
- «низькі показники - «Консультант», «Психотерапевт», «Тренер» - високі показники рольових позицій «Учитель» й «Учений»- низькі показники рольової позиції «Ідентифікатор емоцій».
Рольовий профіль, якому відповідає поєднання різних рівнів рольових позицій першого кластеру ми позначили назвою «Тренер- Учитель», що походить від назви співвідношення провідних рольових позицій. Цьому профілю притаманне поєднання таких функціональних обов'язків, як: організація та проведення тренінгів; групова робота з клієнтами, спрямована на розвиток особистісних якостей, навичок здібностей; а також викладацька діяльність; психологічне просвітництво; навчання і профілактика. До групи досліджуваних цього профілю увійшли 48 осіб, переважно шкільних психологів та викладачів вишів. Досліджувані цього типологічного профілю прагнуть поєднувати професійну діяльність тренера і викладача. Психологи цього типу бачать себе скоріше «учителем життя», наставником, фасилітатором для своїх клієнтів. Слід також відзначити високу вагу ролі «Ідентифікатор емоцій» у їх професійній діяльності - визначення істинних емоцій у групі, академічному колективі є для них важливою професійною умовою успішної діяльності психолога.
Другий рольової профіль, у якому поєднуються високі показники рольових позицій «Консультант» та «Психотерапевт», а також рольової позиції «Ідентифікатор емоцій», був названий як «Консультант-Психотерапевт». Досліджувані психологи цього рольового профілю виявляють схильності до консультативної діяльності та психотерапевтичної практики. У групу досліджуваних зазначеного профілю увійшло 52 особи, професійна діяльність яких як психолога полягає у психологічному консультуванні дітей та їх батьків (шкільні психологи, приватні психологи-консультанти] й у наданні психотерапевтичної допомоги.
Третій рольовий профіль особистості психолога представлено високими показниками рольової позиції «Консультант», середніми показниками рольових позицій: «Психотерапевт», «Тренер», «Учений», високими показниками рольових позицій «Учитель» й «Ідентифікатор
Размещено на http://www.allbest.ru//
Размещено на http://www.allbest.ru//
емоцій». Цей профіль названо «Консультант-Учитель», йому відповідає 44 особистості психолога, це переважно шкільні психологи.
Четвертий профіль характеризується співвідношенням високих показників рольових позицій «Учитель» й «Учений».
Групу цього профілю складають 50 осіб, усі з них є викладачами і мають учений ступінь. Цікавим є той факт, що непрактикуючі психологи мають низькі показники рольової позиції «Верифікатор емоцій», на відміну від фахівців, що займаються практичною психологією.
Таким чином встановлено, що психологи нашої вибірки практично рівномірно представлені чотирма типами рольової структури особистості психолога, що відображають особливості їх професійної діяльності (х2Емп = 0722, р > 0,05]. Результати дослідження представлено на рис. 2.
Розглянемо результати діагностики рівня розвитку емоційного інтелекту у психологів з різними рольовими профілями, представлені у табл. 1.
Встановлено, що існують статистично значущі відмінності між показниками такого параметру емоційного інтелекту, як «управління емоціями», причому по групі «Учений-Учитель» відзначені найнижчі показники, а по групі «Консультант-Учитель» - найвищі показники.
Відтак, психологи, які більшою мірою зайняті науково-педагогічною діяльністю, меншою мірою здатні керувати своїми емоціями. Емоційна ригідність, нездатність керувати своїми емоційними станами, властива психологам-теоретикам більшою мірою, аніж практикам.
Встановлено статистично значущі відмінності у показниках самомотивації, причому найменші значення зафіксовано у групі «Консультант-Психотерапевт». Таким чином, здатність до мимовільного емоційного реагування, стимулювання емоційних станів, емоційного самоспонукання меншою мірою властива психологам, зайнятим психотерапевтичною, психокорекційною та консультативною діяльністю.
Встановлено відмінності у показниках параметру «емпатія» у психологів різних типів рольової структури особистості: у психологів групи «Учений-Учитель» відзначено найменші показники. Психологи, включені у науково-педагогічну діяльність найменшою мірою характеризуються емпатією як властивістю емоційного інтелекту. Емпатія як професійно важлива характеристика особистості практичного психолога у більшій мірі властива психологам-консультантам, психологам-психотерапевтам, психологам- тренерам.
Встановлено відмінності у показниках параметру «розпізнавання емоцій» у психологів різних типів рольової структури особистості: у психологів групи «Учений-Учитель» відзначено найменші показники. Психологи, включені у науково-педагогічну діяльність найменшою мірою характеризуються здатністю розпізнавати (ідентифікувати, розуміти, верифікувати] емоційні стани інших (студентів, клієнтів, колег].
Розглянемо рівень розвитку показників рольової компетентності психологів з різними типами рольової структури особистості (табл. 2].
Таблиця 1
Середні показники емоційного інтелекту у психологів з різними типами рольової структури особистості
Показники |
Групи досліджуваних за профілем рольової структури особистості, М±а |
Н |
Р |
||||
Група 1, n=48 |
Група 2, n=52 |
Група 3, n=44 |
Група 4, n=50 |
||||
Емоційна обізнаність |
7,83±3,47 |
7,19±3,22 |
8,77±3,89 |
7,72±5,13 |
5,78 |
0,12 |
|
Управління емоціями |
7,44±3,58 |
11,75±2,90 |
10,60±3,12 |
4,52±4,55 |
78,67 |
<0,001 |
|
Самомотивація |
5,38±4,06 |
6,32±4,11 |
7,24±3,63 |
7,72±2,93 |
9,21 |
0,02 |
|
Емпатія |
9,67±3,12 |
10,32±3,22 |
8,66±2,75 |
3,70±3,97 |
75,22 |
<0,001 |
|
Розпізнання емоцій |
12,28±2,77 |
11,75±2,78 |
12,11±2,92 |
7,01±3,88 |
59,97 |
<0,001 |
Таблиця 2
Середні показники рольової компетентності у психологів з різними типами рольової структури особистості
Показники рольової компетентності |
Групи досліджуваних за профілем рольової структури особистості, М±а |
Н |
Р |
||||
Група 1, n=48 |
Група 2, n=52 |
Група 3, n=44 |
Група 4, n=50 |
||||
Рольова глибина |
10,12±1,78 |
7,19±3,22 |
11,62±1,93 |
13,23±2,25 |
60,32 |
<0,001 |
|
Рольова гнучкість |
8,51±1,17 |
6,38±1,47 |
8,57±1,15 |
5,80±1,58 |
93,06 |
<0,001 |
Встановлено, що найвищі показники рольової глибини встановлені у психологів з типом особистості «Учений-Учитель». Таким чином, рольова глибина як властивість особистості глибоко переживати свої соціальні особистісні ролі, властива психологам-викладачам. З цих результатів випливає, що психологи, зайняті викладацькою та науковою діяльністю, схильні занурюватися у свої професійні ролі, глибоко переживати. Найнижчі показники рольової компетентності за параметром «рольова глибина» виявилися у психологів з типом особистості «Тренер-Учитель». Поєднання рольових позицій «тренера» й «учителя» передбачає функціональну варіативність його професійної діяльності, що у цілому може ускладнювати можливість глибокого переживання ролі.
Найнижчі показники по параметру рольової гнучкості встановлено у психологів з типом особистості «Учений-Учитель», що свідчить про маловиражену варіативність їх професійної діяльності. Найвищі показники рольової гнучкості встановлено у психологів з типом особистості «Консультант-Учитель», діапазон функціональних обов'язків яких найбільш широкий.
Встановлено, що найвищі показники рефлексивності характерні для психологів профілів: «Тренер-Учитель», «Консультант-Учитель». Таким чином, найбільша рефлексивність властива психологам, уключеним у педагогічну діяльність - вони є наставниками, помічниками й учителями для своїх клієнтів (студентів, школярів]. Діяльність психологів-тренерів, яка передбачає постійний самоконтроль своїх дій, спрямованих на координацію роботи групи, пов'язана з високим рівнем рефлексивності особистості психолога. Психолог з типом особистості «Консультант- Учитель» також схильний до рефлексії власної професійної діяльності. Найменшою мірою рефлексію проявляють психологи з типом особистості «Учений-Учитель».
Висновки
Професійна діяльність психолога визначає структуру його особистості, зокрема її функціонально-рольові особливості. Характер провідної діяльності, її спрямованість на практику чи науково-теоретичні аспекти, визначають домінування тієї чи іншої рольової позиції у структурі особистості психолога.
Емпіричним шляхом отримано чотири профілі рольової структури особистості: «Тренер- Учитель», «Консультант-Психотерапевт», «Консультант-Учитель», «Учений-Учитель», що рівнозначно представлено по вибірці психологів.
Рольова глибина як здатність «вжитися» і відчути професійну роль властива психологам типу «Учений-Учитель».
Психологи, які більшою мірою зайняті науково-педагогічною діяльністю, менш здатні керувати своїми емоціями, характеризуються емоційною ригідністю.
Здатність до мимовільного емоційного реагування, стимулюванню емоційних станів, емоційного самоспонукання меншою мірою властива психологам, зайнятим психотерапевтичною, психокорекційною та консультативною діяльністю.
Психологи, включені у науково-педагогічну діяльність, найменшою мірою характеризуються емпатією як властивістю емоційного інтелекту. Цей профіль особистості психолога найменшою мірою характеризується здатністю розпізнавати емоційні стани інших людей.
Рефлексивність як професійно важлива характеристика особистості психолога більшою мірою властива психологам профілів «Тренер- Учитель», «Консультант-Учитель».
Таблиця 3
Середні показники рефлексивності у психологів з різними типами рольової структури особистості
Показники |
Групи досліджуваних за профілем рольової структури особистості, М±а |
Н |
Р |
||||
Група 1, n=48 |
Група 2, n=52 |
Група 3, n=44 |
Група 4, n=50 |
||||
Рефлексивність |
134,04±11,14 |
112,92±6,99 |
128,21±14,24 |
107,45±14,25 |
100,29 |
<0,001 |
Список використаних джерел
Горностай П. П. Личность и роль: ролевой подход в социальной психологии личности: монография / П. П. Горностай. -- Киев : Интрепресс ЛТД, 2007. -- 312 с.
Карпов А. В. Психология метакогнитивных процессов личности/ А. В. Карпов, И. М. Скитяева. -- М. : Изд-во «Институт психологии РАН», 2005. -- 352 с.
Фетискин Н. П. Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп / Фети- скин Н. П., Козлов В. В., Мануйлов Г. М. -- М. : Изд-во Института Психотерапии, 2002. -- 490 с.
Spysok vykorystanyh dzherel
Gornostaj P. P. Lichnost' i rol': rolevoj podhod v social'noj psihologii lichnosti: monografiya / P. P. Gornostaj. -- Kiev : Intrepress LTD, 2007. -- 3l2 s.
Karpov A. V. Psihologiya metakognitivnyh processov lichnosti/ A. V. Karpov, I. M. Skityaeva. -- M. : Izd-vo «Institut psihologii RAN», 2005. -- 352 s.
Fetiskin N. P. Social'no-psihologicheskaya diagnostika razvitiya lichnosti i malyh grupp / Fetiskin N. P., Kozlov V. V., Manujlov G. M. -- M. : Izd-vo Instituta Psihoterapii, 2002. -- 490 s.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Проблема статево-рольової поведінки особистості та її вивчення у сучасній психолого-педагогічній літературі. Пубертат та особливості того, як він відбувається. Комунікативні риси та стиль спілкування юнаків та дівчат. Вивчення структури самосвідомості.
дипломная работа [58,9 K], добавлен 03.06.2011Поняття ґендеру у вимірі соціально-психологічних досліджень. Психологія ґендерної поведінки, фактори ґендерної соціалізації. Характер ґендерних ролей у шлюбі чоловіків та жінок. Методичні засади дослідження ґендерно-рольової поведінки особистості.
дипломная работа [1,5 M], добавлен 20.10.2013Розвиток особистості дитини в освітній організації, як проблема діяльності практичного психолога. Методики діагностування особистості дитини віком 14-15 років. Напрямки, форми і методи роботи психолога з розвитку особистості дитини в освітній організації.
дипломная работа [189,2 K], добавлен 14.10.2010Поняття особистості у психології. Проблема рушійних сил розвитку. Дослідження особистості біографічним методом. Роль спадковості й середовища в розвитку особистості. Психодіагностичні методики, спрямовані на дослідження особливостей особистості.
дипломная работа [78,0 K], добавлен 28.10.2014Становлення особистості в концепції американського психолога Еріка Еріксона. Сутність епігенетичного принципу особистісного розвитку. Стадії психосоціального розвитку особистості та їх характеристика. Причини важливих психологічних криз особистості.
реферат [25,0 K], добавлен 21.09.2010Виявлення особливостей структури й формування спрямованості особистості старшокласника, його життєвих орієнтацій та мотивів. Соціально–психологічні настановлення особистості старшокласників. Методика О.Ф. Потьомкіної на визначення мотиваційної сфери.
курсовая работа [86,4 K], добавлен 29.04.2014Характеристика проблеми своєрідності особистості. Концепції індивідуалізації особистості в зарубіжній та вітчизняній психології. Самоактуалізація особистості, як прояв її індивідуальності. Дослідження індивідуально-психологічних відмінностей між людьми.
курсовая работа [63,5 K], добавлен 12.06.2014Концепції психологічних основ виховання в сучасній педагогічній психології. Роль дитинства в становленні особистості. Поняття виховного впливу. Ефективність психогімнастики як засобу емоційного впливу на формування особистості дитини дошкільного вiку.
курсовая работа [52,3 K], добавлен 09.02.2011Сутність особистості - системи психологічних характеристик, що забезпечують індивідуальну своєрідність, тимчасову і ситуативну стійкість поведінки людини. Вивчення теорій особистості - сукупності гіпотез про природу і механізми розвитку особистості.
реферат [31,0 K], добавлен 20.09.2010Особливості психологічного благополуччя особистості. Поняття її смисложиттєвих орієнтацій. Дослідження взаємозв`язку емоційного інтелекту та психологічного благополуччя. Його складові: здатність до управління оточенням, постановка цілей, самоприйняття.
курсовая работа [36,7 K], добавлен 26.05.2019