Психологічні особливості ставлення до сексу осіб віку ранньої дорослості

Виклад основного матеріалу

Размещено на http://www.allbest.ru/

У процесі проведення дослідження виявлено, що для досліджуваних найбільш притаманні такі установки щодо сексу, як сексуальне лібідо, сексуальна задоволеність та дозволеність. Натомість найменш вираженими є: агресивний секс, сексуальна сором'язливість та огида до сексу (Рис. 1].

Це свідчить про те, що досліджувані в основному мають досить сучасні погляди на сексуальні стосунки: не мають упередженого ставлення стосовно сексуальних контактів до шлюбу, сприймають секс як насолоду та нормальну, здорову фізіологічну потребу тощо.

Також можемо говорити про те, що для досліджуваних переважно притаманним є досить розвинений сексуальний потяг, який може проявлятися у потребі виявляти партнерові знаки уваги та прив'язаності, у прагненні до еротичних пестощів, ніжності, прагненні до фізичної близькості з партнером.

Досліджувані не відчувають сорому та дискомфорту при розмовах про секс, вони ставляться без упередженості до більшості видів сексу, для них ніколи не потрібно змушувати себе займатись сексом заради втіхи партнера наперекір власним бажанням. Також у більшості своїй досліджувані не схильні до вияву агресивності та ворожості до свого сексуального партнера, до частого намагання домінувати над ним або навіть принизити його. Натомість вони більш схильні до ніжного та турботливого ставлення до сексуального партнера. Також бачимо, що для досліджуваних найбільш притаманними є: експресивність, рішучість, відповідальність, різноманітність, та небажаність сексуальних контактів на службі, а найменш притаманною є корисливість (Рис. 2].

Так, вони відзначаються розкутістю у вияві своїх почуттів та емоцій, пов'язаних із сексуальним переживанням, емоційною виразністю, бурхливістю прояву переживань, емоційним відгуком на переживання та пестощі партнера. Також для них притаманною є впевненість у своїх сексуальних можливостях, відсутність страху у спілкуванні з людьми протилежної статі, прояв ініціативи при знайомстві з ними.

В основному вони відзначаються неприйнятністю матеріальних розрахунків у коханні та у сексуальних контактах зокрема, безкорисливістю. Вони не приділяють значної уваги матеріальному становищу свого партнера, а його соціальний статус не є вирішальним у прийнятті рішення про сексуальні контакти саме з цим партнером.

Для них притаманне досить розвинене почуття обов'язку перед сексуальним партнером та готовність брати на себе відповідальність за наслідки сексуальних стосунків. Вони виявляють потребу в урізноманітненні своїх сексуальних контактів, їх способів та форм. Через таку потребу вони можуть не обмежувати себе лише одним сексуальним партнером. Вони можуть проявляти цікавість до різного роду еротичної літератури та фільмів для урізноманітнення свого власного сексуального репертуару. Вони спрямовані на пошук все нових форм сексуального спілкування.

Порівнюючи досліджуваних чоловіків та жінок за t-критерієм Стьюдента виявлено наступні статистично значущі відмінності (Рис. 3).

Так, бачимо, що для чоловіків притаманні вищі, ніж для жінок, показники дозволеності (при р=0,00 та t=-7,11), реалізованості (9,0 при р=0,03 та t=-2,14), сексуальної невротичності (при р=0,01 та t=-2,57), знеособленого сексу (при р=0,00 та t=-13,72), порнографії (при р=0,00 та t=-11,76), сексуальної збудливості (при р=0,00 та t=-11,77), фізичного ( при р=0,00 та t=-9,20) та агресивного (при р=0,00 та t=-7,77) сексу, гіперсексуальності (при р=0,00 та t=-8,93), відповідальності (при р=0,02 та t=-2,24), різноманітності (при р=0,00 та t=-10,63).

Натомість для досліджуваних жінок притаманні вищі, ніж для чоловіків, показники задоволеності (при р=0,00 та t=3,87), фемінності (при р=0,00 та t=5,07), вибірковості (при р=0,00 та t=9,61), делікатності (при р=0,00 та t=4,77).

Так, досліджувані чоловіки більшою мірою різняться більш сучасними поглядами на сексуальні стосунки і не мають упередженого ставлення стосовно сексуальних контактів до шлюбу, сприймають секс як насолоду та нормальну, здорову фізіологічну потребу.

Також вони більшою мірою можуть відзначатись наявністю певних проблем у сфері сексуального життя: тут можемо говорити і про занепокоєння питаннями власної сексуальної спроможності, наявність страхів щодо своєї сексуальної поведінки тощо.

Вони можуть виявляти схильність сприймати своїх сексуальних партнерів як об'єктів для задоволення своїх сексуальних бажань та потреб. Вони є досить байдужими до індивідуальних характерологічних особливостей свого партнера, не намагаються налагоджувати з ним значимий особистісний зв'язок.

Для них є притаманним більш позитивне або терпиме ставлення до порнографічних фотографій, фільмів, літературних творів та витворів мистецтва. Вони відносно легко та швидко відчувають сексуальне збудження, відзначаються значною потребою людини у реальних статевих актах. Для них важливо бути сексуально спроможним, прагнути до активних сексуальних дій. Дуже часто вони цінують сексуальні контакти більше, ніж усі інші складові стосунків з партнером.

Також вони виявляють вищий рівень схильності до вияву агресивності та ворожості до свого сексуального партнера, до частого намагання домінувати над ним або навіть принизити його.

Для них притаманним є відсутність страху у спілкуванні з людьми протилежної статі, прояв ініціативи при знайомстві з ними, значна міра сексуальної активності, часте виникнення думок про секс або сексуальних фантазій, які досить швидко приводять їх у стан сексуального збудження. Також можемо говорити про те, що вони певною мірою частіше схильні до втрати самоконтролю, контролю над своєю сексуальною поведінкою у стані сексуального збудження.

Поряд із тим для них притаманне досить розвинене почуття обов'язку перед сексуальним партнером та готовність брати на себе відповідальність за наслідки сексуальних стосунків. Також для них притаманні сильні переживання через ревнощі до свого сексуального партнера, вони не повною мірою можуть контролювати вияв цих переживань та свою поведінку, що часто стає причиною виникнення конфліктів із партнером на основі ревнощів.

Притаманною також є потреба в урізноманітненні своїх сексуальних контактів, їх способів та форм. Через таку потребу вони можуть не обмежувати себе лише одним сексуальним партнером. Вони можуть проявляти цікавість до різного роду еротичної літератури та фільмів для урізноманітнення свого власного сексуального репертуару. У той же час для них не бажаними є різного роду інтимні стосунки на роботі зі своїми співробітниками. Відтак, і їх зусилля будуть спрямованні на уникнення цих контактів.

Рис. 4 Статистично значущі відмінності між одруженими та неодруженими досліджуваними

Натомість досліджувані жінки більшою мірою схильні стримувати навіть найменші сексуальні імпульси та прояви своєї сексуальності, для них може бути притаманним упереджене ставлення до більшості видів сексу, навіть тих, які більшістю соціуму вважаються абсолютно «нормальними». Часто вони відчувають огиду навіть при сексуальних контактах із постійним партнером, інколи мають змушувати себе до занять сексом.

Можуть проявлятися підвищена стомлюваність і виснаження з крайньою нестійкістю настрою, послаблення самовладання, нетерплячість, непосидючість, пригніченість, порушення сну, втрата здатності до тривалого розумового і фізичного напруження, непереносимість гучних звуків, яскравого світла, різких запахів. Звична робота потребує більше зусиль, зниження сексуального лібідо. Також спостерігаються дратівлива слабкість, що виражається підвищеною збудливістю і швидко наступаючим за нею виснаженням, афективна лабільність із переважанням зниження настрою з рисами примхливості і невдоволення, а також сльозливістю.

Також для них притаманною є вибірковість та наявність чітких критеріїв, якими вони керується при виборі сексуального партнера. Вони можуть приділяти надмірну увагу людині, з якою здійснюють сексуальні контакти, відразу до неохайності сексуального партнера, високі стандарти вибору сексуального партнера у плані його зовнішньої привабливості. Для них притаманні традиційно жіночі особливості: вишуканість, інтуїтивність, прояв страхів, м'якість характеру, доброта, співпереживання іншим людям, занепокоєння своєю зовнішністю тощо.

При порівнянні одружених та неодружених досліджуваних за t-критерієм Стьюдента, виявлено статистично значущі відмінності (Рис. 4).

Бачимо, що для неодружених осіб притаманні вищі, ніж для одружених осіб, показники дозволеності (при р=0,01 та t=-2,58), сексуальної невротичності (при р=0,01 та t=-2,60), рішучості (при р=0,00 та t=-1,80), жертовності (при р=0,00 та t=-3,78) та сексуальної сором'язливості (при р=0,001 та t=-3,38), прийняття порнографії (при р=0,03 та t=-2,12).

Натомість для одружених осіб притаманні вищі, ніж для неодружених осіб, показники кохання як найвищої цінності (при р=0,04 та t=1,99), відрази (огиди) до сексу (при р=0,03 та t=2,20).

Так, одружені досліджувані більшою мірою схильні до упередженого ставлення до більшості видів сексу, навіть тих, які більшістю соціуму вважаються абсолютно «нормальними». Вони частіше відчувають огиду, навіть при сексуальних контактах з постійним партнером, частіше мають змушувати себе до занять сексом.

Також одружені досліджувані здатні до проявів егоїзму у стосунках зі своїм сексуальним партнером, готові приймати жертви зі сторони свого партнера. Для них пріоритетнішими можуть бути їхні власні бажання, потреби та інтереси, аніж потреби чи бажання сексуального партнера. Вони виявляють меншу готовність жертвувати своїми власними справами на користь вирішення проблем та залагодження справ свого сексуального партнера.

Натомість неодружені досліджувані виявляють більшу готовність до самовіддачі у коханні, більше прагнення своїми силами та можливостями вирішувати проблеми свого партнера, навіть якщо для цього потрібно діяти наперекір власним інтересам. Також вони виявляють більшу готовність до самозречення, до жертвування власними бажаннями, цілями, інтересами на користь сексуального партнера.

Можна припустити, що неодружені досліджувані більшою мірою, під впливом «гормонів кохання», перебуваючи зі своїми партнерами на стадії романтичних стосунків, виявляють більшу готовність до того, аби поступитись своїми інтересами та задовольнити бажання свого партнера. Натомість із зростанням тривалості стосунків вони виявляють більшу схильність до очікувань жертв зі сторони свого партнера, більше бажання задовольнити свої бажання, а ще краще - аби ці бажання задовольнив сам партнер тощо.

У процесі проведення кореляційного аналізу (лінійна кореляція за критерієм Пірсона при р<0,01) виявлено, що у досліджуваних показники за шкалою невротичної депресії обернено корелюють із показниками за шкалою сексуальної збудливості (г=-0,52) та за шкалою реалізованості (г=-0,54); прямо корелюють із показниками за шкалою цнотливості (г=0,5).

Це свідчить про те, що чим вищим буде притаманний для людини рівень задоволеності своїм сексуальним життям, тим для неї менш притаманною буде схильність до проблем зі сном, підвищеної дратівливості, відсутності радості та задоволення від тих речей та дій, які раніше приносили такі відчуття, бажання залишитись на самоті, відчуття незадоволеності тим, як до людини ставляться колеги по роботі чи близькі та рідні люди, порушення харчової поведінки (підвищення або зниження апетиту]; знижена самооцінка, песимістичне ставлення до майбутнього, почуття провини або власної неповноцінності, плаксивість, нездатність стримувати сльози і навпаки.

Показники за шкалою тривоги прямо корелюють із показниками за шкалами цнотливості (г=0,5] та відрази до сексу (г=0,51]; обернено корелюють із показниками за шкалою дозволеності (г=-0,57). Так, чим більш сучасні погляди на сексуальні стосунки має людина (неупереджене ставлення до сексуальних контактів до шлюбу, сприйняття сексу як насолоди та нормальної фізіологічної потреби], чим вищий рівень задоволеності сексуальним життям притаманний людині, тим менш притаманною для неї буде схильність до тривоги, до того, аби сприймати досить широке коло ситуацій та подій як таких, які мають загрозливий характер для неї самої або для її близьких, загрожують її самоповазі та самооцінці або навіть її життєдіяльності і навпаки.

У той же час показники за шкалою рівня невротизації прямо корелюють із показниками за шкалою сексуальної сором'язливості (г=0,5). Відтак, у досліджуваних відчуття сорому та дискомфорту при розмовах про секс, що часто стає причиною відмови від сексуальних контактів, пов'язане з наявністю у людини емоційної збудливості, яка є джерелом виникнення різного роду негативних емоційних переживань (наприклад, дратівливість, занепокоєність, напруженість, тривожність тощо]. Такі люди можуть бути доволі безініціативними, що стає причиною виникнення відчуття незадоволеності власних бажань. Може спостерігатися утруднення адаптації, своєрідна соціальна залежність від інших людей, страх перед контактами з іншими людьми.

Натомість «здорова» зацікавленість людини темою сексу, відсутність сексуальної сором'язливості більшою мірою пов'язана з емоційною стійкістю людини, високим рівнем ініціативності, позитивним фоном основних переживань. Така людина є позитивно налаштованою, з оптимізмом дивиться у своє майбутнє, з легкістю адаптується до мінливих умов оточуючого середовища, що формує позитивне самосприйняття, почуття власної гідності, легкість у налагодженні соціальних контактів, незалежність, рішучість та сміливість тощо.

Показники за шкалами особистісної та ситуативної тривожності обернено корелюють із показниками за шкалами реалізованості (г=-0,5 та г=-0,58 відповідно], дозволеності (г=-0,53 та г=-0,52 відповідно], сексуальної збудливості (г=-0,58 та г=-0,55 відповідно], агресивного сексу (г=-0,5 та г=-0,5 відповідно]; прямо корелюють із показниками за шкалою цнотливості (г=0,74 та г=0,7 відповідно]. Так, схильність стримувати навіть найменші сексуальні імпульси та прояви своєї сексуальності, упереджене ставлення до більшості видів сексу, навіть тих, які для більшості соціуму вважаються абсолютно «нормальними», необхідність відносно сильніших та більш інтенсивних «подразників» для виникнення відчуття сексуального збудження, консервативність людини у поглядах на секс, незадоволеність та нереалізованість сексуальних бажань людини пов'язані з високим рівнем особистісної та ситуативної тривожності.

При роботі з сексуальністю та установками щодо сексу фахівцям варто пам'ятати про те, що в осіб віку ранньої дорослості такі розвинені установки щодо сексу, як делікатність, вибірковість та ревнощі, прямо пов'язані з рівнем ситуативної та особистісної тривожності. Відповідно, для зниження рівня тривожності у контексті установок щодо сексу слід працювати над зниженням кількості та жорсткості критеріїв відбору сексуального партнера, надмірної уваги до тієї обстановки, у якій здійснюються сексуальні контакти тощо.

Також слід пам'ятати про те, що вищі показники схильності до невротичної депресії в осіб віку ранньої дорослості пов'язані з низьким рівнем сексуальної збудливості та реалізованості (тобто з незадоволеністю своїм сексуальним життям]. Зниженню тривожності також може сприяти у контексті сексуальних установок розвиток сучасних поглядів на сексуальні стосунки, тобто сприймання сексу як насолоди та нормальної, здорової фізіологічної потреби. Також цьому сприятиме розкутість у вияві своїх почуттів та емоцій, пов'язаних із сексуальними переживаннями, впевненість у своїх сексуальних можливостях, відсутність страху у спілкуванні з людьми протилежної статі, прояв ініціативи при знайомстві з ними, розвинене почуття обов'язку перед сексуальним партнером та готовність брати на себе відповідальність за можливі наслідки сексуальних стосунків.

Перспективою для досліджень у цій тематиці вважаємо глибше дослідження відмінностей установок щодо сексу одружених та неодружених осіб, узгодженість установок партнерів із подружніх пар та зв'язок цієї узгодженості з їх психологічним та емоційним благополуччям, задоволеністю сімейним життям та іншими психологічними особливостями.

Список використаних джерел

1. Айзенк Г. Исследования человеческой психики / Г. Айзенк, М. Айзенк. М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, С. 345--360.

2. Бендас Т. В. Гендерная психология: учебное пособие / Т. В. Бендас. СПб.: Питер, 2006. 431 с.

3. Кон И. С. Сексология: учебное пособие для студентов высших учебных заведений / И. С. Кон. М.: Издательский центр «Академия», 2004. 384 с.

4. Мастерс У. Основы сексологии / У. Мастерс, В. Джонсон, Р. Колодни ; пер. с англ. М.: Мир, 1998. 692 с.

5. Grace J. Craig, Don Baucum Human development (9th edition). Prentice Hall, 2001. Р. 245--347.

6. Robert Crooks, Karla Baur «Our Sexuality», 8th ed., Р. 210--220.

Размещено на Allbest.ru