Мережевий тролінг як вид комунікативної поведінки

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Мережевий тролінг як вид комунікативної поведінки

Л. И. Гуменюк

Узагальнено поняття віртуальної комунікативної поведінки, мережевого тролінгу, його форм, різновидів, функцій та мотивів прояву; здійснено аналіз досліджень тролінгу в Інтернет-середовищі.

Ключові слова: комунікація, комунікативна поведінка, вербальне віртуальне спілкування, флейм, флеймер, холівор, мережевий тролінг, мережевий троль, флуд, флудер.

Постановка проблеми. Віднедавна у сфері Інтернет- комунікації особливого значення набув феномен Інтернет-тролінгу. Підтвердженням цього є те, що з березня 2010 року до грудня 2013 року кількість пошукових запитів за словом «тролінг» збільшилась майже в 4 рази. Зародившись ще в 90-их роках минулого століття і набуваючи дедалі більшої популярності, тролінг-комунікація поступово виходить за межі «світової павутини», змінюючи загальноприйняті норми міжособистісного спілкування, за яких безумовною цінністю є почуття і емоції співрозмовника, його гідність, а також взаємна повага.

Прагнення власними репліками поставити співрозмовника в незручне становище стало обов'язковим аспектом багатьох щоденних інтернет-діалогів, а різні статті у мережевих ЗМІ не обходяться без саркастичних і їдких коментарів. Водночас віртуальний тролінг відображає соціально-економічні та соціально-політичні процеси і є їх наслідком. Відомий вираз політолога В. Карасьова «Завдання Ляшка - тролити Яценюка, а Арсеній Петрович тролить Януковича», інтернет- статті: «Цю владу треба тролити», «Як тролити пособників окупаційного режиму», «Рівненський депутат закликав «тролити» прокуратуру», ««Свобода» обіцяє «тролити» російськомовних депутатів» [3; 4; 7; 8; 15] та інші - лише окремі з численних прикладів мережевого тролінгу політичного спрямування.

Стан дослідження. Популярність тролінгу в інтернет-просторі обумовила інтерес до цього феномена представників різних галузей наук: психології, соціології, політології, лінгвістики, фахівців інформаційних технологій та ін. Проблеми комунікації, комунікативної поведінки успішно вивчали Н. І. Формановська, А. А. Шунейко; особливості тролінг-комунікацій - О. Н. Анкудінова, В. А. Крючков, І. В. Ксенофонтова, І. А. Стернін, О. М. Шерман [1; 5; 6; 10; 13; 14] та інші. Емпіричні дослідження в Інтернет-мережі проводили Джудіт Донат, Дерріл Крос (США), Андре Сурандер (Фінляндія) [11; 12] тощо.

Однак проблема етико-психологічних особливостей комунікативної тролінг-поведінки в мережі Інтернет, її впливу на психіку індивіда, соціальної групи та суспільства в цілому не відображена у науковій літературі. мережевий тролінг комунікативний інтернет

Метою статті є узагальнення і доповнення наукової інформації про мережевий тролінг як вид віртуальної комунікативної поведінки, його форми, різновиди, функції та мотиви прояву, результати етико- психологічного впливу на особистість та суспільство в цілому; здійснення аналізу досліджень тролінгу в Інтернет-середовищі.

Виклад основних положень. І. А. Стернін обґрунтував існування комунікативної поведінки для «певної групи людей» [10, с. 4]: і для малих співтовариств, і для великих формувань, що беруть участь в одній із форм комунікації - вербальній чи невербальній. Вербальне віртуальне спілкування в Інтернет-просторі здійснюється у певних видах комунікативної поведінки, таких як «флейм» (розпалювання конфліктів між користувачами), «флуд/оффтопік» (повідомлення, що не стосуються встановленої теми обговорення), «спам» (розсилка повідомлень рекламного характеру), «холівор» (завзята суперечка між однодумцями з певного питання) і «мережевий тролінг» (мережева провокація для досягнення певної мети), які суттєво відрізняються.

Найбільш типовими представниками мережевої тролінг- поведінки є флеймер, флудер і власне троль. Флеймер (від англ. flame - «полум'я», «спалах») - користувач різних мережевих ресурсів, що навмисно розпалює конфлікти між іншими учасниками комунікації з метою отримати моральне задоволення від того, що відбувається. Проте не кожен флеймер є тролем, оскільки одного лише пошуку конфлікту для троля недостатньо, тоді як кожен троль є флеймером, оскільки конфліктність - основа комунікативної поведінки троля. Флудер (від англ. flood - «повінь», «стихійне лихо») - Інтерент-користувач, що надсилає повідомлення поза створеною керівником або модератором мережевого ресурсу темою, застосовуючи образливі, нецензурні та інші некоректні вирази.

«Мережевий тролінг» є терміном комп'ютерного сленгу, який має виражений неформальний відтінок і спрямований на провокацію конфлікту в Інтернет-просторі. Однак слід диференціювати поняття «провокація» і «тролінг». Так, Словник української мови визначає провокацію як «навмисні дії проти окремих осіб, організацій... тощо з метою штовхнути їх на згубні для них вчинки»» [9]. Тролінг - це провокація для досягнення певної мети. Водночас мережевому тролінгу характерна помилкова самоідентифікація в умовах мережі з використанням можливостей зміни никнейму, підтасовування інформації, вкидання наклепу, в той час як у провокації помилкова ідентифікація використовується значно рідше.

Теоретичний виклад опису комунікативної тролінг-поведінки І. А. Стерніна [10] охоплює такі поняття: «тролінг-ситуація», «тролінг- акт», «тролінг-спілкування», «тролінг-дія». Тролінг-ситуація - набір висловів у моделі «ініціатор-реагент», за контекстом якої можна характеризувати конкретний вид мережевого тролінгу. Тролінг-акт - завершений акт провокаційної діяльності троля в комунікативному просторі мережі Інтернет, успішне досягнення ініціатором однієї із заздалегідь обраних цілей. Тролінг-спілкування - комунікація з провокаційним підтекстом у межах мережевого ресурсу. Тролінг-дія - діяння провокаційного характеру, яке можна розглядати і успішне виконання ініціатором певної функції, і спробу її здійснення.

Стосовно тлумачення поняття «мережевий троль» є кілька підходів. Перший пов'язує його з найменуванням древніх казкових істот- героїв фольклору країн Скандинавії, яким характерні емоції троля: злість і агресивність, жорстокість, неуцтво, самозакоханість, неперед- бачуваність, аморальність. Другий - пояснює, що слово «тролінг» утворилося шляхом калькування англійського слова «trolling» - «лов риби на блесну або приманку». За третьою версією воно походить від спотвореного калькування слова «trawling» - «тралення, лов на блесну, лов риби мережею» [11]. Суть другої і третьої версій зводиться до риболовлі, основна комунікативна мета якої полягає в тому, щоб потенційна жертва звернула увагу на провокаційне повідомлення, тобто «заковтнула приманку», потрапивши на «гачок троля», тобто провокація була здійснена успішно. Є й інші версії, однак окреслені у сукупності найбільш об'єктивно і повно відображають сучасну сутність походження слів «троль» і «тролінг».

В академічній літературі перша згадка про тролінг належить американському дослідникові Джудіт Донат, на думку якої, «тролінг - гра в підробку особи, при цьому ніхто окрім гравця про неї не знає» [11, с. 34]. В. А. Крючков [5, с.12] трактує «ідею мережевого тролінгу як створення ситуації гострої полеміки, гарячої суперечки, конфлікту думок, зіткнення точок зору або різку зміну предмету обговорення, що втілюється у вигляді рольової гри різних рівнів». Аналізуючи популярні соціальні мереж Вконтакті.ру і Однокласники, О. Н. Анкудінова [1, с. 21] визначає троля як особу, «яка розміщує грубі або провокаційні повідомлення в Інтернеті, зокрема, на форумах, заважає обговоренню або ображає його учасників, жорстко, грубо критикує фотографії користувачів, написи».

У результаті контент-аналізу Інтернет-комунікацій ученими були виділені міжкультурні, технічні і універсальні чинники, що вплинули на появу тролінгу в комунікативному просторі Інтернет:

міжкультурні: виникнення тролінгу пов'язане з розвитком демократичних прав і свобод («батьківщина» тролінгу - США);

технічні: наявність вільного, комфортного, високошвидкісно- го доступу в Інтернет; розвиток нових засобів і способів передачі інформації - безпровідних телекомунікаційних засобів (мобільні телефони, комунікатори, планшети і ін.) і різних безпровідних технологій і способів виходу в Інтернет (Bluetooth, SMS, 3g, Wi-fi, Wimax, інших);

універсальні: популярність віртуальної комунікації як порівняно недорогого, зручного і швидкого способу обміну інформацією між користувачами незалежно від відстані та ін.

Классифікація мотивів тролінгу містить:

експеримент. Тролінг завдяки анонімності на мережевому ресурсі може бути використаний для проведення експерименту над самим собою, що дозволяє випробувати терпіння, перевірити реакцію людей і свою та ін.;

пошук уваги, коли початкуючий троль намагається привернути до себе увагу, а потім прагне отримати контроль над дискусією, що дозволить йому управляти процесом обговорення, реалізуючи власні цілі;

розвага. Тролям приносить задоволення неадекватна реакція незнайомих людей на провокацію;

гнів. Тролінг використовується лише для того, щоб викликати у користувача або групи користувачів гнів як відповідної реакції на провокаційне повідомлення;

«крик про допомогу». Деякі тролі намагаються звернути увагу користувачів, викликаючи на відвертість, просячи поради або рекомендації, як діяти в тій чи іншій ситуації. Однак після встановлення контакту, троль може продовжити дискусію в якості мотиву розваги або гніву;

втягнення користувачів у комунікації, реалізуючи один із основних принципів тролінгу - використання невеликої кількості часу на провокаційне повідомлення для того, щоб спровокувати реагентів на ще більші часові та емоційні витрати;

прагнення змінити погляд групи на проблему, щоб поглибити її до неймовірного рівня або спрямувати в інше русло;

самоствердження з метою подолання комплексу меншовартості за допомогою отримання контролю над віртуальним навколишнім середовищем;

задоволення від особистих нападок з боку користувачів у результаті ефективності застосованих провокацій;

пошуки ресурсу для того, щоб позбутися відчуття мережевого дискомфорту і самотності;

схильність до інтернетоскатофіліїу формі психозу нав'язливих станів, у межах якої об'єктом психопата виступає Інтернет-простір.

бажання помсти та інші.

Вочевидь, мережевий тролінг як одна з форм комунікативної поведінки має і негативні (деструктивні), і позитивні (конструктивні) функції. Конструктивний тролінг є спробою активізації дискусії на форумі, відродження мережевого життя, звернення уваги редакторів на некоректну інформацію, поліпшення настрою членам спільноти. Деструктивний тролінг спрямований на навмисну образу ідеалів, пріоритетів учасників мережевих спільнот, засмічення форуму; дискредитацію ресурсів для порушення психологічної рівноваги їх учасників; переслідування та ін.

Мережеву тролінг-комунікацію слід диференціювати за певними критеріями:

за якістю комунікативної поведінки: аматорський тролінг (нестабільна комунікативна поведінка мережевих тролів, використовувана в глобальній мережі як хобі); професійний (комунікативна поведінка в контексті мережевої провокації);

за сферами прояву: мережевий (віртуальний) тролінг, вітальний (реальний: побутовий, соціальний та політичний);

за кількістю ініціаторів: індивідуальний (особистісний), груповий;

за кількістю реагентів: персонально орієнтований, масово орієнтований;

за комунікативними цілями: рекламний (адвертивний) і звичайний;

за середовищем поширення в глобальній мережі: тролінг чатів, форумний, сайтовий, новинний (тролінг у групах новин), блогерний.

за функціями: конструктивний, деструктивний;

за якістю діяльності: навмисний, ненавмисний і помилковий.

Основна інформація про тролінг і тролів отримана науковцями з

матеріалів емпіричних досліджень. Психологічну характеристику мережевого троля як особливого виду інтернет-користувача надали учені

США, Фінляндії, Великобританії. До загальностереотипних якостей більшості тролів належать: використання нецензурної лексики, сарказму, застосування провокації (прихованої і явної), гра на протиріччях, пошук конфлікту, вживання грубих виразів, використання «туалетного гумору» і антагонізмів. Крім того, тролеві властиві такі групи негативних емоцій: уявні співчуття і жалість, гнів, уявний страх, презирство, обурення, неприязнь, заздрість, злість, ненависть, недовіра, збентеження, відраза, огида та інші.

Результати дослідження, проведеного вченими США і опублікованого «The Wall Street Journal», дозволяють говорити про те, що тро- лінг у «всесвітній павутині» у певних груп користувачів викликає відчуття, схожі зі сп'янінням або почуттям необмеженої влади [12]. Саме анонімність є основною причиною появи у тролів ознак поведінкових змін, характерних для людей, що знаходяться в стані алкогольного сп'яніння. З втратою почуття заборони і контролю користувачі розпочинають поводитися відповідно до своїх психологічних спонукань. Дослідники припустили, що неадекватно різкі коментарі в Мережі є симптомом, характерним для роздвоєння особистості. Психолог Дерріл Крос зазначає: «Я думаю, що річ у тому, що у людей є дві сторони особистості, одна з яких підпорядковується своїм тваринним інстинктам. Але при цьому завжди існує друга сторона особистості, яка є більш консервативною і більш контрольованою» [12].

Чимало досліджень спрямовані на вивчення поширення мережевого тролінгу серед інтернет-користувачів. Так, у журналі «Архіви загальної психіатрії» [11] були опубліковані результати опитування групи осіб 10-17 років стосовно питання Інтернет-комунікації, яке виявило, що 12% респондентів проявляли агресію до кого-небудь в Мережі, 4% були жертвами агресії і 3% опитаних були одночасно і ініціаторами, і реагентами. Опитування Андре Сурандера 2438-ми фінських підлітків віком від 13 до 16 років [12] засвідчило, що упродовж останніх півроку 7,4% респондентів були тролями, 4,8% - ставали жертвами тролів, а 5,4% в різний час були і жертвами, й ініціаторами тролінгу.

Порівнюючи ці результати, зазначимо, що у США ініціаторів провокаційної поведінки дещо більше, ніж у Фінляндії (12,1% проти 7,4%) , проте в Фінляндії кількість реагентів більша, ніж у США (4,9% проти 4,1%), при цьому у Фінляндії також виявилося більше респондентів, що виконували роль і реагента, і ініціатора провокації (5,6% проти 3,2%).

Не менш важливе визначення ставлення користувачів глобальної мережі до тролінгу і тролів. За результатами опитування «Наскільки, на Вашу думку, небезпечний мережевий тролінг?», первинні дані якого були оприлюднені на файлообмінному сайті «Неофіційний сайт користувачів послуги Disly Інтернет» [12], відповіді респондентів розділились за позитивним і негативним ставленням до мережевих тролів. 118 (14,3%) учасників дослідження зазначили, що тролінг є дуже небезпечним діянням. Лише 1,2% вважають це явище безпечним і 2,4% упевнені, що тролінг цілком безпечний. А 3,2% опитаних упевнені, що мережевий тролінг - корисне заняття, і самі не проти взяти у ньому участь.

За підсумками інтернет-опитувань, більше половини користувачів не натрапляли на це явище і не розуміють його сутність. Водночас 14.33% ознайомлені з такими явищем респондентів вважають, що тролінг небезпечний, а 92 респонденти переконані, що тролінг небезпечний лише для новачків.

Згідно з етико-психологічним аналізом результатів проведених науковцями досліджень, тролінг як комунікативна поведінка має досконалий механізм, кожна деталь якого виконує певну роль для досягнення мети. Збурювальний, саркастичний, провокаційний або гумористичний зміст повідомлень троля спрямований на те, щоб залучити якомога більше інших користувачів до активної конфронтації. Чим бурхливіше реагує спільнота, тим імовірнішим є подальший тролінг з боку ініціатора, оскільки це підтверджує ефективність його дій, спрямованих на викликання хаосу. Боротись з ним складно, хоча прецеденти є: у штаті Аризона США заборонили застосовувати Інтернет- тролінг, а мешканець Великобританії був засуджений за мережевий тролінг до 18 місяців тюремного ув'язнення [2]. Натомість український сегмент Інтеренету перенасичений «діяльністю» тролів, які є в соцме- режах, форумах, веб-сайтах різних веб-спільнот. Тролінг завдає шкоди і індивідам, соціальним групам, і суспільству загалом, оскільки здійснює значний вплив на психічні стани особистості та групи, а також широко застосовується як зброя в інформаційній війні.

Висновки

Аналізуючи психологію натовпу, Г. Тард проводив межу поміж несвідомим натовпом як рушійною силою темних і руйнівних імпульсів, і свідомою публікою, що формує громадську думку. Тролі і їх об'єкти - представники і натовпу, і публіки. І хоча явище тролін- гу в інтернет-просторі поширене і його легко помітити, проте складніше визначити чіткі межі між свідомою, навмисною маніпуляцією та випадковою і несвідомою. Не менш важливим є відстеження результатів цього маніпулювання, а відтак і прогнозування його впливу на соціальне і психічне здоров'я суспільства. Тому є необхідність глибокого вивчення цього феномена з позицій різних наук і наукових підходів.

Література

Анкудинова О. Н. Самопрезентация в интернет-коммуникации, ее особенности и влияние на культуру общества / О. Н. Анкудинова // Медиаобразование и медиакомпетентность: всероссийская научная школа для молодежи: сб. статей молодых ученых; под ред. А. В. Федорова. - Таганрог: Изд-во Таганрог. гос. педаг. ин-та, 2009. - 21 с.

Інтернет-троль потрапив до в'язниці на півтора року // Новости мира. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://rss.novostimira.com/ n_2450073.html

«Завдання Ляшка - тролити Яценюка, а Арсеній Петрович тролить Януковича». [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://gazeta.ua/articles/- politics/ zavdannya-lyashka-troliti-/460668

Карпа І. Цю владу треба тролити / І. Карпа // Українська правда. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://life.pravda.com.ua/columns/- 2013/12/18/146366/

Крючков В. А. Психологический анализ проблемных зон организации речевой деятельности на интернет сайте группы «A Psychological View on Pitfalls and Challenges of Self-moderated Website-based Communication in Learning English» / В. А. Крючков // Коммуникативная самореализация в условиях сетевого сообщества обучаемых: российский научный журнал, 2010. - № 2 (15). - С. 131-148.

Ксенофонтова И. В. Специфика коммуникации в условиях анонимности: меметика, имиджборды, троллинг / И. В. Ксенофонтова // Фольклор и Интернет: сборник статей. - М.: ГРЦРФ, 2009. - С. 285-293.

Рівненський депутат закликав «тролити» прокуратуру (відео). [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://4vlada.com/video/32164

«Свобода» обіцяє «тролити» російськомовних депутатів. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://tvi.ua/new/.../svoboda_obicyaye_trolyty

Словник української мови: в 11-ти томах. - Том. 8, 1977. - с. 144. [Електронный ресурс]. - Режим доступу: http://ushakovdictionary.ru/word.php? wordid=59137

Стернин И. А. Понятие коммуникативного поведения и проблемы его исследования. Русское и финское коммуникативное поведение / И. А. Стернин. - Воронеж: Изд-во ВГТУ, 2000. - С. 4-20.

Размещено на Allbest.ru