Вікові відмінності опанувальної поведінки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вікові відмінності опанувальної поведінки

У статті обговорюються результати дослідження опанувальної поведінки підлітків, юнаків та дорослих. Визначено методичні інструменти для перевірки особливостей опанувальної поведінки особистості. За допомогою контент-аналізу охарактеризовано проблеми, які досліджувані сприймають як найбільш значимі події власного життєвого простору. Виділено головні стресори, а також особливості поведінкового реагування на них. Констатовано, що студентська молодь більш чутлива до академічних стресорів, тоді як підлітки та дорослі оцінюють сімейні стресори як найбільш значимі у власному життєвому просторі.

За допомогою стандартизованих методик визначено особливості опанування важкими життєвими ситуаціями підлітками, юнаками та дорослими. Проведено порівняння результатів дослідження, з позицій особистісних та ситуативних детермінант опанування. Доведено, що у досліджуваної учнівської молоді спостерігається незрілість продуктивних стратегій опанування. Результати нижче норми за шкалами проблемно-орієнтованого копінгу свідчать про низьку спрямованість на реальні дії у важких життєвих ситуаціях, брак навиків щодо побудови алгоритмів оцінки, усвідомлення та вирішення суб'єктивно важливих життєвих ситуацій. Найбільш турбуючими негативними показниками допінг-поведінки дорослих є недостатність використання соціальних ресурсів опанування, збільшення долі непрямих маніпулятивних дій у репертуарі опанувальної поведінки, зниження рівня позитивної переоцінки важкої ситуації та песимізм.

Результатами дослідження доведено, що усі категорії досліджуваних мають проблеми з репертуаром опанувальної поведінки, яка характеризується частковою непродуктивністю.

Актуальною проблемою сучасної психології є пошук відповіді на питання: «Як здійснюється вибір суб'єктом стратегій опанувальної поведінки?» Під вибором поведінки певним суб'єктом розуміється наступне: вибір одного способу при об'єктивному існуванні декількох варіантів або альтернатив поводження суб'єкта. Отже, важливо зазначити, що людина як джерело власної активності і самоорганізації, взаємодіючи з важкою ситуацією, що представлена в її життєвому просторі усвідомлено або неусвідомлено використовує кілька альтернатив. Іноді особлива перевага віддається одній з них. Невідомо також, які індивідуально-психологічні й особистісні предиктори й ресурси опанування використовує особистість у певний момент; як змінюється опанувальна поведінка у процесі дорослішання особистості, її просування власним життєвим шляхом. Це підтверджує актуальність даної проблематики у сучасній вітчизняній психології.

Проблема опанувальної поведінки вивчалася з таких позицій: загально-психологічних положень щодо розвитку особистості (Б.Г.Ананьєв, Г.О. Балл, М.Й. Боришевський, Л.С. Виготський, З.С. Карпенко, Г.С. Костюк, О.М. Леонтьєв, Б.Ф. Ломов, С.Д. Максименко, Т.М. Титаренко, Н.В. Чепелєва, Ю.М. Швалб та ін.), суб'єктно-діяльнісного підходу (К.О. Абульханова-Славська, В.О. Татенко, С.Л. Рубінштейн та ін.), ситуативно-особистісного підходу (Р. Лазарус, С. Фолкман, T. Wills, S. Shiftman) та ін. Однак найбільш стійкими позиціями практично не залежать від парадигм, які склалися в психології - це опозиція «внутрішнє - зовнішнє», «об'єктивне - суб'єктивне», «індивід-середовище».

Мета дослідження полягає у з'ясуванні особливостей копінг-поведінки особистості у важких життєвих ситуаціях у віковому діапазоні від підлітка до молодого фахівця.

У дослідженні взяли участь 300 учнів загальноосвітніх шкіл м. Мукачеве віком 14-16 років, 280 студентів Мукачівського державного університету віком 19-24 роки, 320 співробітників з вищою освітою організацій м. Мукачеве та м. Ужгород віком 30-40 років.

Для дослідження опанувальної поведінки респондентів було використано контент аналіз, психологічну експертизу та наступні опитувальники:

- опитувальник SACS - «The Strategic Approachto Coping Scale» або «Стратегії подолання стресових ситуацій» С.Хобфолл (адаптація Н.Є.Водоп'янової і Є.С.Старченкової). У подальшому будемо використовувати скорочення «СПСС» [2];

- опитувальник CISS - «Coping Inventory for Stress ful Situations» або «Копінг-поведінка у стресових ситуаціях», N.Endler, J.Parker (адаптація і апробація Т.Л.Крюкової і М.В.Сапроновської. Скорочено «КПСС») [1];

- опитувальник WCQ «Ways of Coping Questionnaire» або «Опитувальник способів опанування», С.Фолкман, Р.Лазарус, (адаптація й апробація Т.Л.Крюкової). Надалі «ОСО» [1];

- опитувальник ACS «AdolescentCopingScale» або «Юнацька копінг-шкала», Е. Фрайденберг, Р. Льюіс, варіант Т.Л. Крюкової. Надалі «ЮКШ» [1];

Методика «Опитувальник способів опанування» вважається першою стандартною методикою у сфері дослідження копінгу і діагностує дві базові стратегії опанування - проблемно-фокусовану і емоційно-фокусовану у специфічних ситуаціях стресу, наприклад, хвороба, біль, втрата роботи і т.д. В цілому, опитувальник диференціює людей різного віку і статі, які по-різному діють у специфічних для них важких ситуаціях (розлучення, самотність, вагітність, іспит, деструктивність сімейних взаємостосунків тощо).

С. Хобфолл запропонувала мультипоказникову модель «поведінки подолання» і побудувала виходячи з цієї моделі, опитувальник СПСС - «стратегії подолання стресових ситуацій» [2]. Копінг автором розглядається як узагальнена тенденція поведінки, а не як окремі її типи. Індивідуальний стиль долання стресових ситуацій характеризується наступним чином: чи діє особистість відповідно до соціально схвалюваних правил, чи ні; активна вона або пасивна, чи діє прямо і відкрито або намагається маніпулювати.

Опитувальник - ACS - Adolescent Coping Scale (Юнацька копінг-шкала або ЮКШ) був розроблений австралійськими психологами університету у Мельбурні Еріком Фрайденбергом і Рамоном Льюісом. Дослідниками встановлено, що індивідуальний вибір копінг-стратегій нерідко буває послідовним і незалежним від природи важкої ситуації [1]. Результати досліджень показують, що копінг, як процес, може варіювати подібно емоціям, а його своєрідність може мати «гнучкість, що зміщується», або «shiftingflexibility» [4]. Саме тому опитувальник ЮКШ має дві форми - загальну і спеціальну - що складаються з 80 питань кожна. 79 тверджень опитувальника утворюють 18 шкал або копінг-стратегій, які молоді люди використовують, коли в їх житті відбуваються різні неприємні події, виникає напруга і неспокій. Останнє, 80-е питання, залишається відкритим і пропонує респонденту описати, що ще він робитиме в напруженій, тривожній і неприємній ситуації.

Аналізуючи отримані результати, варто зауважити, що без фіксації проблем, які респонденти найчастіше розглядають як важкі, важливі, значимі неможливо аналізувати поведінку опанування, тому дана процедура була нами здійснена за допомогою контент-аналізу та процедури шкалювання. Крім даного виду аналізу, ми використали метод експертизи, співпрацюючи з практичними психологами шкіл та Мукачівського державного університету для того, щоб з'ясувати, які запити зустрічаються найчастіше в індивідуальній роботі, дискусіях, тренінгових і психотерапевтичних групах.

У ході контент-аналізу ми просили досліджуваних назвати найбільш значимі життєві події, які по суті є факторами стресу і на різному рівні усвідомлюються чи не усвідомлюються досліджуваними. Серед значимих подій життєвого простору юнаки назвали наступні:

1) хвороби;

2) проблеми / розлучення батьків;

3) смерть одного з батьків;

4) смерть бабусі чи дідуся;

5) народження брата/сестри;

6) розлучення з батьками / переїзд;

7) відносити з вітчимом/мачухою;

8) зміна фінансового стану / фінансова криза;

9) примусова участь у діяльності (навчанні);

10) проблеми з дівчиною / хлопцем;

11) неможливість взяти участь у чомусь;

12) вибір професійного шляху і власного майбутнього;

13) не можливість навчатися у бажаному ВНЗ / бажаній спеціальності;

14) відносини в групі/класі;

15) взаємовідносини з батьками (гіперопіка, байдужість);

16) сексуальні проблеми.

Як видно із результатів ранжування, представники сучасної молоді слідують певним ведучим життєвим цінностям і мають уявлення про власний життєвий шлях. Загроза існуванню таких цінностей викликає у них тривогу, хвилює їх. До цих цінностей входять цінності індивідуальні, що відносяться до сфери отримання освіти і професійної кар'єри, сімейного життя, спілкування і взаєморозуміння. Вони є тими соціальними цінностями, для захисту яких молода людина потребує мобілізації власних зусиль, опанувальних навиків.

Говорячи про щоденні труднощі, ми виявили, що студентська молодь більш чутлива до академічних стресорів, тоді як підлітки та дорослі досліджувані більш чутливі саме до сімейних стресорів. Ці результати узгоджуються з результатами дослідження Т.Л. Крюкової та результатами Б. Компасса [3], де визначено, що найбільш значимими стресорами для 12-14 р. підлітків є сімейні стресори, для 15-17 р. - проблеми спілкування з однолітками, 18-20 р. - академічні стресори.

Зафіксовано збільшення актуальності проблем самооцінки у старшокласників, порівняно зі студентами, що є об'єктивною віковою характеристикою переходу від підліткового віку до юнацтва, а підвищення актуальності сімейних взаємостосунків у студентів спостерігається в основному у дівчат, тоді як хлопців у більшій мірі цікавлять проблеми розвитку держави і власного майбутнього.

Отже, проведений контент-аналіз виявив, що у цілому характер проблем і важких життєвих ситуацій в учнів і студентів подібний. У той час їх зміст і ступінь вираженості специфічні для студентства і старшокласників. Відмінності обумовлюються як віковими особливостями досліджуваних, так і ситуативними (контекстуальними) умовами. Це дає можливість передбачити відмінності і в копінг-поведінці, що є наступним етапом нашого дослідження.

Здійснивши аналіз стратегій, запропонованих досліджуваними самостійно, у 80-му відкритому запитанні методики ЮКШ ми отримали близько 100 додаткових назв стратегій. Ми об'єднали вислови респондентів у близькі за змістом. Хоча більшість додаткових стратегій так чи інакше присутні у 18 шкалах методики, вони були виділені окремо, що свідчить про їх високу особистісну значущість. За частотою згадування вони розташувалися наступним чином:

1) відволікання;

2) соціальна підтримка;

3) робота, зайнятість;

4) вирішення проблеми;

5) друзі;

6) «занурення» в себе;

7) активний відпочинок;

8) ігнорування;

9) чудо;

10) духовність;

11) професійна допомога;

12) самозвинувачення.

Крім того, були отримані версії, які важко віднести до якоїсь однієї шкали: «провожу більше часу з домашніми тваринами», «балую себе», «займаю себе корисною справою», «стараюся менше бути вдома», «придумую (уявляю), як помститися», «граю на фортепіано», «веду щоденник» тощо. Зауважимо, що молоді люди достатньо часто шукають підтримки у батьків, родичів. Іноді конкретизують свої дії «пораджуся з мамою», «обговорюю проблеми з братом/сестрою». Це свідчить про збереження тісного сімейного зв'язку досліджуваної молоді.

Фіксується внутрішнє протиріччя і конфліктні стани свідомості сучасної учнівської молоді. Вони вирішують проблеми і жадають досягнень, але при цьому дуже хвилюються, що буде в результаті і чи буде якийсь результат взагалі. Звертаючись за соціальною підтримкою до інших, молодь одночасно пов'язує отримання соціальної підтримки з активним відпочинком і відволіканням. Не вирішуючи проблемних ситуацій, вони намагаються їх ігнорувати, «занурюватись в себе» і розраховують на отримання соціальної підтримки. Поєднання таких різних стратегій свідчить про те, що копінг-репертуар ще не сформувався, є рухливим, допускає альтернативні дії. Безумовно, це пов'язано з несформованістю більш продуктивних і гармонійних стратегій у молоді, допомога у засвоєнні яких молоді вкрай необхідна. З іншої сторони отримані результати можуть інтерпретуватися як прояв інфантильності і сильної залежності молодих людей від свого оточення. У цілому результати характеризують більшу вагу соціального стилю опанувальної поведінки у молоді, поєднаного з емоційним реагуванням і продуктивним, раціональним копінгом.

Звертаючись до аналізу результатів за опитувальником СПСС (Рис.1), зосередимо увагу на фіксацію цілком природного факту покращення репертуару стратегій опанувальньної поведінки у процесі дорослішання, з однієї сторони, та не досягнення нормативних значень за багатьма шкалами навіть вибіркою дорослих з іншої. Деталізуючи аналіз за шкалами, звернемо увагу на поступове зростання значення за шкалою «впевнені незалежні дії», яка у дорослих навіть дещо перевищує нормативний рівень. Це є безперечно позитивним результатом накопичення життєвого досвіду. Однак за жодною іншою шкалою не фіксується суттєвих змін між юнаками і дорослими, що свідчить про зменшення швидкості і можливості отримання навичок опанування після досягнення юнацького віку. Як негативні ми оцінюємо такі зрушення як зменшення дорослими пошуку соціальної підтримки, збільшення маніпулятивної стратегії «непрямі дії», відсутність позитивної динаміки за стратегією «асоціальні дії». Що стосується підлітків та юнаків, то за всіма шкалами опитувальника окрім шкали «пошук соціальної підтримки» спостерігається позитивна динаміка.

Дані, отримані за допомогою методики «Опитувальник способів опанування» (Рис. 2), підтверджують результати, отримані за попередньою методикою, але дані вибірки дорослих більше наближені до нормативних значень. Від підліткового віку через юнацтво до дорослості зафіксовано поступове покращення значення шкал конфронтаційного копінгу, дистанціювання, уникнення у сторону зниження та шкал самоконтролю, планування вирішення проблеми у сторону збільшення значень.

Занепокоєння у нас викликає значення шкали «пошук соціальної підтримки» та «позитивна переоцінка», які демонструють негативну динаміку. Внаслідок соціально-культурних стереотипів дорослі все більше обмежують себе у соціальному ресурсі опанування, залишаючись з проблемами сам-на-сам, при цьому втрачають оптимізм і віру у позитивний результат опанування з виниклими життєвими труднощами. Це, у свою чергу, суттєво знижує тонус опанування і його активність. Також, можливо, це пов'язано із загальною складною соціально-політичною ситуацією у країні, що збігається у часі із проведенням даного дослідження.

Рис. 1. Результати дослідження за опитувальником «Стратегії, подолання стресових ситуацій»

опанувальний методичний поведінка

Рис 2. Результати дослідження за опитувальником «Опитувальник способів опанування»