Особливості ресоціалізації неповнолітніх злочинниць в умовах виховної колонії

Вивчення головних причин дезадапації неповнолітніх. Розкрито сутність процесу ресоціалізації неповнолітніх осіб жіночої статі. Визначено основні напрями та зміст ресоціалізаційної діяльності щодо неповнолітніх правопорушниць в умовах жіночої колонії.

Рубрика Психология
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 05.12.2018
Размер файла 17,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості ресоціалізації неповнолітніх злочинниць в умовах виховної колонії

Ю.О. Матвеева, провідний науковий співробітник науково-дослідної лабораторії науково-дослідного центру Інституту кримінально-виконавчої служби

Розкрито сутність процесу ресоціалізації неповнолітніх осіб жіночої статі. Визначено основні напрями та зміст ресоціалізаційної діяльності щодо неповнолітніх правопорушниць в умовах жіночої колонії.

Ключові слова: виховання; соціалізація; ресоціалізація; пенітенціарна установа; неповнолітня правопорушниця.

Ставлення України як правоввої держави супроводжується багатьма негативними явищами й тенденціями в економічній і соціальній галузях. Як наслідок, виникає соціальна дезадаптація, криза духовності, девальвація моральних цінностей, ослаблення внутрішньосімейних зв'язків, ріст соціального сирітства, що й призводить до різкого загострення криміногенної обстановки серед неповнолітніх.

Вивчення причин дезадапації неповнолітніх і вивчення ними злочинних дій дає змогу стверджувати, що протиправна поведінка є переважно наслідком недоліків сімейного виховання (байдужість батьків до інтересів і поведінки дітей, невміння чи небажання їх виховувати, незнання дитячої й підліткової психології, учинення батьками чи іншими родичами злочинів у минулому тощо) та дефіцитарності освіти. Це сприяє виходу неповнолітніх на вулицю, зростанню питомої ваги асоціальних груп однолітків, вплив яких більший, ніж вплив батьків і вчителів. Безконтрольність такого спілкування створює потенційно небезпечні ситуації соціального становлення, поглиблює соціальну дезадаптацію дітей та молоді, підвищує ризик вживання неповнолітніми наркотичних речовин, що в поєднанні з вищеназваними причинами обумовлює вчинення злочину.

Загальна соціально-педагогічна робота щодо соціалізації неповнолітніх, схильних до девіантної поведінки здійснюється і в установах освіти, позашкільних навчальних закладах і у спеціалізованих та соціально-педагогічних службах. Порушені питання відображено і в працях багатьох дослідників. Так, проблеми соціалізації неповнолітніх розкриваються Т. Андреєвою, М. Євтухом, А. Капською, І. Коном, Н. Лавриченко, М. Лукашевичем, А. Мудриком та ін. Специфіку роботи з девіантними неповнолітніми висвітлюють В. Бочарова, О. Карпенко, В. Лютий, Н. Максимова, М. Панасюк, В. Оржеховська, Н. Чернуза та ін. Водночас особливої уваги потребує соціально-педагогічна робота з неповнолітніми правопорушницями.

Мета статті - проаналізувати специфіку ресоціалізації неповнолітніх осіб жіночої статі; охарактеризувати зміст, форми й методи роботи з неповнолітніми правопорушницями в умовах колонії.

Із соціально-педагогічних позицій ресоціалізація трактується як: 1) відновлення особистістю якостей, необхідних для нормальної життєдіяльності в суспільстві; 2) засвоєння нових цінностей, ролей, навичок замість попередніх; 3) комплекс заходів, спрямований на відновлення соціального статусу особистості, втрачених або неформованих соціальних навичок, переорієнтація соціальних і референтних орієнтацій девіантів через включення їх у нові, позитивно орієнтовані стосунки й види діяльності. Проте для нас найбільш важливим є визначення ресоціалізації щодо засуджених. У цьому разі вона трактується як «відновлення, збереження й розвиток соціально корисних зв'язків і відносин засудженого й у період відбування ним покарання, і на першому етапі його життя після звільнення» [1]. Нарешті, з урахуванням спрямованості нашого дослідження звернімося до трактування ресоціалізації з позицій педагогічної науки, поданого в педагогічному словнику. В ньому ресоціалізація визначається як «необхідна повторна соціалізація особистості в нових змінених соціальних умовах і обставинах». неповнолітній злочинець жіночий колонія

Насамперед відзначимо, що під змістом процесу ресоціалізації ми розуміємо педагогічно орієнтовану систему знань, умінь, навичок, понять, досвід самостійних дій, емоційно-ціннісне ставлення до світу, оволодіння якими забезпечує відновлення втраченої здатності до соціально прийнятної поведінки в колонії й поза її межами.

Принципово важливим аспектом сутнісної основи ресоціалізаційного процесу є розуміння його не як самостійного соціального феномену, а як частини загально-державної системи виховання й специфічної галузі педагогічної науки, що дає змогу вивчати й описувати його в категоріях, поняттях, закономірностях, принципах, формах, методах, прийнятих у загальній педагогіці, тому провідною педагогічною категорією, завдяки якій, власне, і можливий процес ресоціалізації, є виховання. В умовах пенітенціарної системи його особливість полягає в тому, що він виступає як механізм морального впливу на неповнолітніх засуджених жіночої статі, засіб цілеспрямованого впливу на особистість для прищеплення їй навичок орієнтації в соціумі, формування навичок прийнятного способу життя, психологічної готовності до законослухняної поведінки.

З огляду на специфіку пенітенціарного закладу для неповнолітніх ми згодні з трактуванням учених виховання як «спільної діяльності, взаємодії вихователів і вихованців, результатом котрої повинна бути зміна, формування й розвиток у заданому напрямку вихованця, з урахуванням його здібностей, інтересів, спрямованості» [2-3].

Підсумовуючи, відзначимо, що виховання як головний ресоціалізаційний механізм - один із найскладніших соціальних процесів, спрямований на підготовку неповнолітніх засуджених до самостійного життя. В умовах пенитенціарної системи він безупинний і проявляється в кількох взаємозалежних площинах - це головна мета пенітенціарного закладу; педагогічний процес, що забезпечує досягнення мети; нарешті, внутрішній процес якісної зміни свідомості, почуттів і поведінки особистості.

Метою ресоціалізаційної діяльності стосовно неповнолітніх засуджених жіночої статі є зміна спрямованості особистості, створення системи її моральних, ідейних, правових переконань відповідно до прийнятих у суспільстві норм і цінностей, формування в осіб, що відбувають покарання, здатності до самостійного стабільного законослухняного життя після звільнення.

Досягнення цієї мети можливе через вирішення найважливіших практичних завдань, а саме:

відновлення й збереження соціальних зв'язків і відносин особистості, їх розвиток і збагачення в заданих режимом умовах;

забезпечення соціального, правового, психологічного, фізичного, морального захисту й підтримки неповнолітніх засуджених осіб жіночої статі у процесі їхньої ресоціалізації;

формування в неповнолітніх правопорушниць здатності й умінь до саморегулятивної діяльності, в основі яких лежать процеси самовиховання, самоконтролю, самореалізації в соціально-прийнятій системі діяльності й відносин;

забезпечення всім неповнолітнім засудженим можливості вчитися, здобувати освіту й фах, підвищувати свій загальнокультурний рівень, розширювати кругозір, формувати соціально значущу систему ціннісних орієнтацій і життєвих відносин;

забезпечення всім неповнолітнім зассдженим можливості вчитися, здобувати освіту й фах, підвищувати свій загальнокультурний рівень, розширювати кругозір, формувати соціально значущу систему ціннісних орієнтацій і життєвих перспектив;

зважаючи, що відбування покарання в умовах позбавлення волі об'єктивно сприяє руйнуванню фізичного й психічного здоров'я, найважливішим завданням ресоціалізації є забезпечення неповнолітній засудженій таких умов, які сприяли б збереженню й зміцненню її фізичного, психічного здоров'я, а також максимально компенсували негативні психоемоційні переживання в режимних умовах;

постійне звернення вихователів і вчителів до самосвідомості засуджених, розвиток їхніх інтелектуальних, творчих і фізичних потенцій, зміцнення віри у свої сили, у можливість гідного життя після звільнення.

Змістовну основу ресоціалізаційної діяльності в колонії для неповнолітніх осіб жіночої статі складають традиіійні напрями виховної роботи, але реалізовані у специфічних умовах виправного закладу. Як і в традиційній педагогіці, основу виховної діяльності в колонії складає моральне, правове, трудове, фізичне, естетичне, етичне виховання. У специфічних умовах виправного закладу ці напрями реалізуються в таких специфічних для колонії видах діяльності: навчання й виховання в загальноосвітній школі, як трудова діяльність, художньо- естетична творчість, дозвіллєва діяльність і спорт.

Крім названих напрямів, у колоніях для неповнолітніх дівчат особливе місце в ресоціалізаційному процесі відводимо відновленню сімейних зв'язків, які розглядаємо як особливий вид психосімейної терапії, через контакти з сім'єю й близькими родичами. Цей ресоціалізаційний чинник має величезне значення саме в колоніях для неповнолітніх засуджених жіночої статі, що пояснюється їхніми віковими й психологічними особливостями. Як правило, дівчатка, навіть опинившись в ув'язненні, зберігають далі досить лояльне ставлення до суспільства й не відчувають явної ворожості до соціальних інституцій. Маючи недостатній життєвий досвід, вони, на відміну від дорослих ув'язнених, швидко адаптуються до нових умов, зберігаючи прихильність до сімейних цінностей, родинних і приятельських зв'язків. Ця особистісна якість обов'язково має бути використана педагогами й вихователями для активізації процесу ресоціалізації.

Важливим напрямом ресоціалізаційної діяльності є художньо-естетична творчість, яка спрямована на формування естетичної культури, моральності, гуманізму в неповнолітніх засуджених, виховання в них почуття прекрасного, що в умовах життя в колонії є найсильнішим психоемоційним регулятором міжособистісних відносин. Так, наприклад, традицією виправної жіночої колонії (м. Мелітополь) стало залучення до концертної діяльності професійних і самодіяльних творчих колективів, артистів місцевих театрів.

Особливе місце в роботі педагогів, вихователів колонії займає такий напрям, як безпосереднє залучення дівчат до творчої діяльності. Зокрема, у виховній колонії створені й активно функціонують самодіяльний театр, різноманітні творчі гуртки, кіноклуби. Традиційними в роботі з неповнолітніми стали читацькі конференції, дискусійні клуби з проблем культурно-естетичної творчості, тематичні вечори, зустрічі з цікавими людьми.

Для неповнолітніх засуджених дівчат обов'язково в ресоціалізаційній діяльності є організація дозвілля й спортивна робота. Для молодого організму її значення важко переоцінити, особливо якщо неповнолітня засуджена перебуває в умовах ізоляції, специфічного психологічного стану. В цьому контексті не можна не погодитися з думкою А. Пташинського й А. Гунченко, що «жодна пенітенціарна система у світі не може похвалитися успіхами в збереженні здоров'я засуджених. Умови утримання в ізоляції, за гратами не сприяють зміцненню здоров'я й видужанню» [4].

На підставі аналізу соціально-педагогічної, психологічної та юридичної літератури ми зауважуємо, що вивчаючи особистість конкретної неповнолітньої правопорушниці, ми беремо до уваги, що виправлення людини - це, з одного боку, виправлення члена суспільства, його перевиховання; а з іншого - це самовиховання, це важка робота над самим собою для усунення хибних поглядів, цінностей. З огляду на це, ми розглядаємо ще одну складну соціально-педагогічну проблему - вивчення взаємодії злочинця з соціальним середовищем, його вплив на інших і навпаки. Тобто вивчення особистості неповнолітньої особи жіночої статі в місцях позбавлення волі має бути більш поглибленим, оскільки саме там молода людина набуває тих навичок і поглядів, які дають змогу їй стати цілком морально здоровою особистістю.

Отже, можна зробити висновок, що структура ресоціалізації неповнолітніх правопорушниць являє собою цілісну систему, складовими елементами якої є: по-перше, соціальна адаптація до умов виконання кримінального покарання й перевиховання у виховній колонії, по-друге, підготовка засудженої до звільнення, по-третє, звільнення й адаптація до умов життя на волі.

Ресоціалізація - це складний процес збереження, відновлення та розвитку у них соціально-корисних зв'язків і відносин, повернення їх у суспільство повноцінними громадянами, здатними активно життєдіяти.

Реалізувати цей процес можна лише на основі певної виправної програми, яка в закладах для неповнолітніх осіб жіночої статі має грунтуватися на суб'єктній взаємодії співробітників пенітенціарної установи та засуджених з обов'язковим дотриманням діяльнісного й особистісного підходів.

Список використаних джерел

1. Словник-довідник для соціальних працівників та соціальних педагогів / уклад. О. В. Безпалько та ін. ; ред. А. Й. Капська та ін. - К. : УДЦССМ, 2005. - 258 с.

2. Кибальченко В. В. Соціальні аспекти проблем формування і корекції особистості підлітка у діяльності виховно-трудових установ / В. В. Кибальченко, М. О. Супрун // Проблеми пенітенціарної теорії і практики. - К., 2006. - № 5.- С. 169-177.

3. Оржеховська В. М. Профілактика правопорушень серед неповнолітніх / В. М. Оржеховська. - К. : ВІАн, 2002. - 352 с.

4. Пташинський О. Соціальні аспекти охорони здоров'я в місцях позбавлення волі / О. Пташинський, О. Гунченко // Соціальна політика і соціальна робота. - 2002. - № 2. - С. 23.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Розмаїття різноспрямованих теорій походження агресії та "агресивності". Загальні зовнішні чинники накоплення агресії у неповнолітніх. Основні напрями і принципи профілактики та корекції агресивної поведінки неповнолітніх та отримання стійкого результату.

    реферат [24,6 K], добавлен 02.07.2012

  • Особливості прояву депресивного стану у неповнолітніх. Фактори виникнення депресії у підлітків та її подолання. Емпіричне вивчення особливостей мотивації агресивної поведінки неповнолітніх. Організація та методи дослідження, інтерпретація результатів.

    курсовая работа [143,8 K], добавлен 08.06.2015

  • Проблеми суїциду в соціально-психологічних концепціях особистості. Роль соціальної напруженості та екстремальної ситуації в генезисі самогубства. Соціально-психологічні детермінанти, причини, особливості та ознаки суїцидальної поведінки неповнолітніх.

    курсовая работа [46,3 K], добавлен 13.10.2012

  • Психологічні особливості профілактики злочинності. Стан та причини злочинності неповнолітніх, особливості соціалізації та формування особистості неповнолітнього правопорушника. Узагальнений психологічний портрет особистості неповнолітнього злочинця.

    презентация [47,4 K], добавлен 03.06.2019

  • Підходи до вивчення професійного самовизначення підлітків і психологічна характеристика юнацького віку. Зміст тренінгів, спрямованих на зниження тривожності та стабілізацію емоційної сфери неповнолітніх. Психологічні засади організації корекційної роботи.

    дипломная работа [622,8 K], добавлен 21.06.2011

  • Психологічна сумісність і конфлікт у міжособистісних стосунках. Особливості відносин з однолітками та дорослими в підлітковому віці. Принципи та методи їх психодіагностики. Експериментальне вивчення взаємин у неповнолітніх дітей та аналіз результатів.

    курсовая работа [63,9 K], добавлен 27.04.2011

  • Теоретичні аспекти вивчення синдрому емоційного вигорання в професійній діяльності особи. Специфіка діяльності спеціаліста органів внутрішніх справ. Фактори, що впливають на деформацію особи спеціаліста ОВС. Гендерні особливості емоційного вигорання.

    дипломная работа [80,9 K], добавлен 26.12.2012

  • Розкриття особливостей підліткового віку, поняття характеру, а також передумов розвитку акцентуацій. Визначення головних факторів виникнення порушень поведінки неповнолітніх. Аналіз ознак основних акцентуацій з урахуванням їх впливу на особистість.

    статья [22,5 K], добавлен 07.02.2018

  • Зміст феномену сексуальності, теоретичний аналіз проблеми формування зрілої сексуальності. Характеристика типів жіночої сексуальності і особливостей їх функціонування. Дослідження зв'язку особливостей тілесної ідентичності і сексуальності у жінок.

    диссертация [2,4 M], добавлен 04.06.2014

  • Особливості юнацького віку та передумови розвитку адиктивної поведінки. Фактори виникнення залежностей неповнолітніх. Розгляд адикцій, що найчастіше зустрічаються в юнацькому віці, а саме: наркоманія, алкоголізм, куріння та ігрова залежність.

    статья [21,0 K], добавлен 07.11.2017

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.