Психологічні детермінанти ксенофобії неповнолітніх

Усереднений профіль особистості за методикою Р. Кеттелла

Перш за все, надамо аналіз психологічного профілю підлітків першої групи, які не виявили ксенофобічних установок, що надасть нам можливість, на основі порівняння, з'ясувати відмінність профілю представників другої групи, які виявили ксенофобічну спрямованість.

Найбільш яскраво вираженими (які максимально, в порівнянні з іншими показниками, відхиляються від середньої норми) є наступні особистісні особливості досліджуваних неповнолітніх: практичність (фактор M) та стриманість (фактор F), значення яких відхиляються в бік зниження. Відносно рис особистості, значення яких є позитивними та найбільше відхиляються в бік підвищення, є: підвищена тривожність (фактор F1), високий самоконтроль (фактор Q3), підозрілість (фактор L), радикалізм (фактор Q1), кмітливість (фактор В), гіпотимія та невпевненість у собі (фактор О), сміливість (фактор Н), довірливість (фактор I), домінантність (фактор Е). Усереднений профіль пересічного підлітка виявляє дещо суперечливі особистісні тенденції, наприклад, сміливість та тривожність, невпевненість у собі та домінантність, довірливість та радикалізм. Наявність тенденцій, які протиставляються одна одної свідчить про компенсаторну функції кожної з них.

По відношенню до першого фактору (M) можливо сказати, що низькі отримані значення вказують на певну приземленість особистості, практичність, прозаїчність, схильність до врівноваженості, тенденції до уникання всього незвичайного, низьку уяву, спрямованість на власні інтереси, певну обмеженість індивіда. Для такого підлітка не характерні інтелектуальні та/або естетичні практики. В цілому, можна припустити, що виявлений показник фактору М свідчить про обумовлене віком бажання не виділятися серед однолітків, бути, як всі, ідентифікувати себе з членами референтної групи. Низьке значення показника в цілком підтверджує обумовлені віком індивідуально-психологічні особливості неповнолітніх.

Низькі показники фактора F свідчать про стриманість, занепокоєність, серйозність, обережність, закритість, мовчазність та низьку товариськість, млявість, сором'язливість, самотність, розважливість, нестабільність в рівні настрою, депресивність, песимістичність та ін. Низькі значення за даним чинником вказують також на занепокоєністю майбутнім. За міркуваннями Р. Кеттела, для підлітків більш характерним є підвищені показники даного фактора, а F із знаком «-» вказує на відповідальну, тверезу, серйозну в своєму життєвому підході особистість [5, с. 24]. В цілому, виявлений показник фактору F вказує на серйозне ставлення до життя серед підлітків досліджуваного масиву, що може свідчити про вплив вікового новоутворення підлітка у вигляді побудови життєвого плану та спрямованості на професійне визначення, завдяки чому у неповнолітнього з'являється внутрішня серйозність до життя.

Підвищена тривожність (фактор F1) особистості скоріш за все носить ситуативний характер та не означає невротичні тенденції у підлітків. Вона вказує на погану пристосовність неповнолітнього до мінливості оточуючого середовища, а також на незадоволеність від досягнутого. Останнє є достатньо зрозумілою рисою неповнолітніх, тому що підлітки тільки починають напрацьовувати досвід досягнень, ідучи шляхом спроб та помилок, який супроводжується оцінюванням власних успіхів, і може призводити до відчуття незадоволеності очікувань.

Високий самоконтроль (фактор Q3) свідчить про можливість контролювати власні дії, будувати свою поведінку відповідно до плану досягнення цілей, приймати соціальні норми, доводити справи до кінця, підпорядковувати собі, обережно та обмірковано підходити до життя. Ця риса притаманна цілеспрямованій особистості, яка здатна контролювати свої емоції та поведінку. З огляду на попередній фактор - підвищену тривожність - наявність високого самоконтролю вказує на здатність утримувати її (як і контролювати інші емоційні прояви).

Підозрілість (фактор L), яку виявляють неповнолітні, вказує на їхню ревнивість, дратівливість, заздрість та догматичність. Вони занадто фіксовані на проблемі чи конфлікті, чим виявляють схильність до ригідності. Вимагають від оточуючих посиленої відповідальності за помилки, в той час як їх поведінка виходить з егоїстичних та егоцентричних принципів. Цьому фактору також притаманна самітність, ворожість та недовіра до оточення.

Радикалізм (фактор Q1), як бажання відмови від застарілих, розповсюджених звичок, проявляється у неповнолітніх в вільнодумстві, схильності до самоствердження шляхом заперечень сталих правил. По відношенню до старших вони виявляють нетерпимість та конфліктність, тому що вбачають в них консерваторів. Радикально налаштовані та критично настроєні підлітки не довіряють авторитетам, а керуються власною точкою зору. Радикалізм також обумовлює наявність притаманної підлітковому віку юнацької бунтівливості.

Кмітливість (фактор В), висока пристосовуваність та адаптація до мінливості оточуючого середовища вказують на прояви високого інтелекту підлітків. Тямущість, проникливість, змога швидкого пристосування, схильність до володіння високими інтелектуальними інтересами - це ті риси, які притаманні усередненому профілю особистості неповнолітньої дитини.

Гіпотимія (фактор О) вказує на невпевненість підлітків у собі, відчуття тривоги, страху та занепокоєння. Гіпотимія характерна для уразливих людей, із розвинутим відчуттям тривоги, схильністю до самобичувань та депресивності. Підвладність настрою являється однією з головних рис, які виявляють неповнолітні. Вона підкріплюється чутливістю до схвалення чи засудження оточуючих, відчуттям пригніченості, якщо їх критикують в групі. Це є характерним для підлітків, які залежать від думок членів референтної групи, частіш за все прагнуть завоювати їх симпатії і уникнути конфлікту із значущими людьми.

Сміливість (фактор Н) вказує на готовність прийняти будь-який виклик, діяти активно, енергійно, та авантюристично за рахунок поєднання вказаних рис та безтурботності із недостатнім відчуттям небезпеки. Висока товариськість та зацікавленість до протилежної статі, яка характеризує фактор Н, цілком притаманна підліткам, у яких провідним видом актуальної потреби є інтимно-особистісне спілкування.

Емоційна сенситивність та довірливість (фактор I), яку виявляють неповнолітні, характеризує їх з боку чутливості, м'якості, залежності та незахищеності. Підліток відчуває необхідність в допомозі та потребує уваги. Водночас, він здатен до співчуття та взаєморозуміння, схильний до артистизму та романтизму. А через відсутність життєвого досвіду діє за власною інтуїцією, мінливий, невгомонний, неспокійний, метушливий.

Домінантність (фактор Е), яка притаманна підлітку, знаходить своє вираження в напористості, впертості, самовпевненості, норовливості та непоступливості. Риси домінантності виражені настільки, що не виключають проявів жорсткості, ворожості, навіть агресії та конфліктності. Наявність даної риси, перш за все, впливає на важкість характеру підлітку та обумовлює складність взаємодії з ним. Це підкріплюється грубістю, неслухняністю, непохитністю та бунтарськими проявами.

Аналіз профілю підлітків, які виявляють ксенофобію, дозволив встановити відмінності та розбіжності в рисах їх особистості в порівнянні з загальним масивом досліджуваних дітей. Особистості підлітка, якому притаманні ксенофобічні установки, притаманний прояв наступних рис: практичність (фактор М), стриманість (фактор F), низьке супер-его (фактор G), радикалізм (фактор Q1), гіпотимія (фактор O), підозрілість (фактор L), високий самоконтроль (фактор Q3), підвищена тривожність (фактор F1). В порівнянні з загальним профілем підлітка, в ксенофобів відсутні кмітливість (фактор В), сміливість (фактор Н), довірливість (фактор I), домінантність (фактор Е). На відміну від цього вираженим є фактор G - низьке супер-его - якого не виявляють інші опитувані. Його наявність обумовлює такі риси характеру неповнолітніх, як підвладність почуттям, мінливість, гнучкість, керування власними бажаннями, незалежність, ігнорування обов'язків. Такі підлітки проявляють, крім того, слабку зацікавленість суспільними стандартами, неорганізованість, безвідповідальність, нехтує правилами, навіть, не виключаючи антисоціальної поведінки, що узгоджується з ксенофобією.

Найбільша різниця в значеннях факторів виявлено відносно факторів В, Н, F2, F, L. Всі зазначені показники, що притаманні носіям ксенофобії, мають нижчі значення відносно першої групи неповнолітніх. Низьке значення фактору В скоріш за все свідчить про менш виражену здатність пристосування до умов, що швидко змінюються, а також меншу розважливість та інтелектуальні інтереси та вірогідне, що воно вказує на більш низькі інтелектуальні здібності, в порівнянні з основним масивом досліджуваних. Водночас з тим, нижчі значення фактору Н обумовлюють менш виражену сміливість, яка наближається до умовної середини норми. Це може вказувати, що власну тривожність та невпевненість вони компенсують самоствердженням шляхом приниження більш незахищених представників інших етнічних меншин. Підлітки, що виявляють ксенофобію, проявляють недостатню товариськість, чутливість, чуйність. Зазначене знаходить підтвердження в проявах інтолерантності, притаманних ксенофобійним установкам, коли нерозуміння, нетерпимість, відсутність емпатії призводять до ворожого ставлення відносно певного об'єкта.

Недостатня відкритість та чуйність по відношенню до оточуючих також перекликається з проявом фактору F2, показники якого менші у ксенофобів ніж у основної маси опитуваних. Хоча й значення фактору знаходиться в межах норми, але в порівнянні з проявами представників першої групи, вони наближаються в сторону інтроверсії, що свідчить про деякі труднощі підлітків у встановленні та підтримці соціальних контактів. Ксенофобія та її прояви у вигляді ворожості та агресивності також знаходять відображення у зазначеній тенденції.

Крім того, різниця виявляється відносно фактору F, який ще більше наближається в бік нетовариськості. Притаманна для цієї риси схильність все ускладнювати та песимістично сприймати дійсність, стимулює на тлі тривожності та нерозвиненої емпатії створення образу ворога, що переростає у ксенофобійні настрої.

Чинником, значення якого також відрізняється у ксенофобів та пересічної більшості підлітків, є являється фактор L. Він демонструє високу підозрілість підлітка, його внутрішню напругу, дратівливість та догматичність. Ксенофобія посилюється ще й тим, що увага загострюється на невдачах та негативних моментах життя, при цьому від оточуючих вимагається нести відповідальність за помилки. Таким чином ворожість розпалюється и нагнітається.

Стосовно ж характеристики форм проявів агресії у досліджуваних неповнолітніх, то отримані данні дозволяють також побудувати усереднений профіль показників агресивності у обох груп досліджуваних підлітків за методикою Басса-Дарки (див. табл. 2).

Таблиця 2

Усереднений профіль факторів методики Басса-Дарки