Дослідження ролі образної, модально-специфічної пам’яті в інтелектуальній діяльності у юнацькому віці

Результати проведеного нами дослідження свідчать, що найбільше число значущих зв'язків мають декілька показників образної, модально- специфічної пам'яті. До них ми відносимо: запам'ятовування тактильної інформації, пред'явленої в сенсорній формі; запам'ятовування тактильної інформації, пред'явленої у вербальній формі; запам'ятовування зорової інформації, пред'явленої в образній формі; запам'ятовування нюхової інформації, пред'явленої в образній формі. Перераховані показники є центральними в кореляційних плеядах (Таблиця 2).

Виходячи із даних, що зазначені у таблиці ми змогли перейти до наступного етапу інтерпретації даних - факторного аналізу, який направлений на пояснення кореляцій між перемінними, що представляли показники модально-специфічних форм пам'яті. Після проведення факторного аналізу була виявлена факторна структура.

Елементи факторної структури - факторні навантаження змінних, які вказують на кореляцію змінної з фактором. Основна вимога їх здобуття - максимально повне віддзеркалення вихідних коефіцієнтів кореляції (табл. 3).

Таблиця 2 Матриця кореляції показників образних форм модально-специфічної пам'яті

Примітки: 1. Умовні позначення: Т1 - запам'ятовування тактильної інформації пред'явленої в сенсорній формі; Т2 - запам'ятовування тактильної інформації пред'явленої у вербальній формі; З1 - запам'ятовування зорової інформації пред'явленої в образній формі; З2 - запам'ятовування зорової інформації пред'явленої у вербальній формі; Сл - запам'ятовування слухової інформації з відстроченим відтворенням; См - запам'ятовування смакової інформації пред'явленої в сенсорній формі; Нюх - запам'ятовування нюхової інформації пред'явленої в образній формі. 2. Рівні значущості: р < 0,05 при 0,26 < г < 0,33; р < 0,01 при 0,34 < г < 0,41; р < 0,001 при г > 0,42.

Перший фактор (вага 27,8 %) включив три показники:

запам'ятовування тактильної інформації пред'явленої у вербальній формі, запам'ятовування тактильної інформації пред'явленої в сенсорній формі та запам'ятовування нюхової інформації. Другий фактор (вага 15,3 %) утворив один показник: запам'ятовування слухової інформації з

відстроченим відтворенням. Третій фактор (факторна вага - 14,3 %) згрупував два показники: запам'ятовування зорової інформації,

пред'явленої в образній формі; запам'ятовування зорової інформації, пред'явленої у вербальній формі. Четвертий фактор (12,7 %) утворив наступний показник - запам'ятовування смакової інформації,

пред'явленої в сенсорній формі. За результатами факторного аналізу можна зробити висновок, що образні форми модально-специфічної пам'яті у юнаків утворюють чітку структуру. Тобто, дані свідчать, що всередині окремих блоків зв'язки між показниками модально-специфічної пам'яті сильніші, ніж між блоками.

В таблиці 4 приведені коефіцієнти кореляції показників образної, модально-спеціфічної пам'яті із словесно-логічною пам'яттю у юнаків.

Таблиця 3 Факторна структура показників образних форм модально-специфічної пам'яті

Таблиця 4 Кореляція показників образної, модально-специфічної пам'яті із словесно- логічною пам'яттю у юнаків

Дані таблиці 4 свідчать про те, що із словесно-логічною пам'яттю на статистично достовірному рівні корелюють лише два показники образної, модально-специфічної пам'яті - запам'ятовування слухової інформації з відстроченим відтворенням (г = 0,449; р < 0,0001) та запам'ятовування тактильної інформації пред'явленої в сенсорній формі (г = 0,293; р < 0,023). Позитивні кореляції вказують на те, що збільшення об'єму запам'ятовування та точності відтворення інформації приводить до підвищення продуктивності словесно-логічної пам'яті у юнаків.

Наступним етапом нашого дослідження був порівняльний аналіз. Порівнювались випробовувані юнаки, які були віднесені до двох «полярних» груп - найбільш та найменш успішних в навчанні за результатами процентильної стандартизації (табл. 5).

Таблиця 5 Результати порівняння показників образної, модально-специфічної пам'яті в групах учнів юнацького віку із різною успішністю

Дані, що зазначені у таблиці свідчать, що статистично значущі відмінності в навчанні між групами юнаків різного рівня успішності виявлені за всіма досліджуваними показниками тактильної пам'яті, зорової пам'яті, слухової та словесно-логічної. Слід зазначити, що дані показники є вищими в групі більш успішних в навчанні юнаків.

Таким чином, проведений кореляційний, факторний та порівняльний аналіз дозволив нам стверджувати, що більш високий розвиток показників тактильної пам'яті, зорової, слухової та словесно-логічної пам'яті є психологічними умовами успішної інтелектуальної діяльності юнаків, що виражається у більш продуктивному засвоєнні ними навчального матеріалу.

Підводячи підсумок емпіричного дослідження можна дійти до висновку, що на інтелектуальну діяльність юнаків впливають такі види образної, модально-специфічної пам'яті, як зорова пам'ять, словесно- логічна пам'ять та довільне запам'ятовування тактильної інформації (сенсорна форма) з відтворенням її у правильній послідовності. Адже відомо, що там, де є конкретний образ: чи то на схемі, чи в атласі, чи в підручнику -- там учень швидше і краще запам'ятає. Отже, щоб учень мав знання, він повинен їх побачити, тобто побачити образ знань.

Висновки

1. Теоретичний аналіз наукових джерел з зазначеної вище проблематики дозволив зробити нам висновок, що довільність і опосередкованість пам'яті має вікову специфіку, тобто кожний віковий період характеризується певними особливостями довільності й опосередкованості пам'яті та є підготовчим для розвитку цих якостей на наступних вікових етапах.

2. Виявлено, що збільшення об'єму запам'ятовування та точності відтворення у процесах пам'яті призводить до підвищення продуктивності словесно-логічної пам'яті у юнаків.

3. Встановлено, що інтелектуальна діяльність юнаків а разом з нею і їх навчальна успішність, пов'язана не з одним провідним показником образної, модально-специфічної пам'яті, а з їх сукупністю: запам'ятовування тактильної інформації, пред'явленої в сенсорній формі; запам'ятовування тактильної інформації, пред'явленої у вербальній формі; запам'ятовування слухової інформації з відстроченим відтворенням. Тобто, зі збільшенням реєстрованих показників перерахованих форм образної, модально-специфічної пам'яті відбувається підвищення інтелектуальної діяльності юнаків а разом із нею і підвищення їх навчальної успішності.

4. Отже, за результатами емпіричного дослідження нами було встановлено, що у юнацькому віці мнемічна активність може включатися в систему пізнавальних дій, проявлятися у мимовільній формі, чи підпорядковуючи пізнавальні і практичні дії мнемічній меті, проявлятись у довільній формі. Тобто з розвитком образної пам'яті в усіх її модально- специфічних формах ми спостерігаємо не окремі прояви мимовільного і довільного запам'ятовування, а єдину складну саморегульовану мнемічну систему.

Список використаних джерел

1. Ананьев Б.Г. Психология чувственного познания. М.: АПН РСФСР, 1960. 487 с.

2. Бочарова С.П. Память учеников и ценность учебной информации // Радянська школа. 1973. № 11. С. 22-26.

3. Гостев А.А., Рубахин В.Ф. Классификация образных явлений в свете системного похода // Вопросы психологии. 1985. № 1. С. 33-42.

4. Гостев А.А. Психология вторичного образа. М.: Институт психологии РАН, 2007. 512 с.

5. Заика Е.В., Кузнецов М.А. Харьковская психологическая школа: 80 лет исследования психологии памяти // Вісник Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. Психологія. Випуск 50. Х.: ХНПУ, 2015. С. 80-100.

6. Зинченко П.И. Непроизвольное запоминание. М.: АПН РСФСР, 1961. 562 с.

7. Лурия А.Р. Нарушения памяти при локальных поражениях мозга // Нейропсихология памяти: в 2 т. М.: Педагогика, 1974. Т.1. 311 с., 1976. Т.2. 191с.

8. Найчук В.В. Особливості динаміки модально-специфічної памяті в процесі розвитку естетичного сприйняття у молодших школярів // Вісник Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. Психологія. Випуск 49. Х.: ХНПУ, 2014. С. 87-96.

9. Хольт Г. Образы: возвращение из изгнания // Зрительные образы: феноменология и эксперимент. Душанбе: ТГУ им. В.И. Ленина, 1971. Ч. 1. С. 5171.

10. Хомуленко Т.Б. Скориніна О.В. Когнітивний стиль і пам'ять: парадокси дослідження. Монографія. Х.: ІНЖЕК. 2003.

11. Хомуленко Т.Б. Доцевич Т.І. Метапамять: наукові підходи та експериментально-інтроспективна методика дослідження // Вісник ХНПУ імені Г.С.Сковороди. Психологія, Вип. 49. Х.: ХНПУ, 2014. С. 193-211.

12. Хомуленко Т.Б. Бужинська С.М. Модально-специфічна пам'ять молодшого школяра. Монографія. Х.: ХНПУ, 2011. 192 с.

13. Хомуленко Т.Б., Балушок М.В. Особливості виникнення внутрішньо- особистісного конфлікту в юнацькому віці // Проблеми сучасної психології. №27., 2015. С. 594-610.

14. Хомуленко Т.Б., Бурейко Н.О. Особливості метапам'яті у студентів- білінгвів // Вісник ХНПУ імені Г. С. Сковороди. Психологія. 2017. Вип. 55. С. 296306.

15. Хомуленко Т.Б., Євдокимова О.О. Психологія іншомовної текстової діяльності. Монографія. Х.: Нове слово, 2004.

16. Хомуленко Т.Б. Развитие высших форм памяти. Х.: ХГПУ им. Г.С. Сковороды, 1998. 222 с.

17. The function and nature of imagery / Ed. Sheehan P.W. N.-Y.: Acad. Press, 1972. 409 p.

Анотація

Ключові слова: образна пам'ять, модально-специфічна пам'ять, юнацький вік, інтелектуальна діяльність, навчальна успішність.

В статье представлен анализ научных публикаций об особенностях исследования памяти в юношеском возрасте. На основе анализа психологопедагогической литературы доказано, что каждый возрастной период характеризуется определенными особенностями произвольности и опосредованности памяти. Выявлено, что увеличение продуктивности словеснологической памяти у юношей осуществляется благодаря повышению объема запоминания и точности воспроизведения. Установлено, что интеллектуальная деятельность юношей связана с совокупностью показателей образной, модальноспецифической памяти. Раскрыто, что образная, модально-специфическая память юношей представляет собой сложную саморегулирующуюся мнемическую систему.

The article presents an analysis of scientific publications on the peculiarities of memory research in adolescence. On the basis of the analysis of psychological and pedagogical literature it is proved that each age period is characterized by certain features of arbitrariness and mediation of memory. It is revealed that the growth a productivity of verbal-logical memory among boys happens due to increased memory and accuracy of reproduction. It is established that the intellectual activity of boys is related to a set of indicators of figurative, modal-specific memory. It is found out that modal-specific memory of boys is a complicated self-regulated mnemonic system.