Роль сім’ї у формуванні соціальних навичок дитини

Деякі діти найбільшими або рівними за величиною з батьками малюють себе. Як правило, це може бути пов'язано з: егоцентричністю дитини, змаганням за батьківську любов з батьком чи матір'ю, виключаючи або зменшуючи при цьому «конкурента». Значно меншими, ніж інших членів сім'ї, себе малюють діти, які: відчувають свою незначність, непотрібність і т. п .; вимагають опіки, піклування з боку батьків, займаючи в сім'ї позицію «малюка».

Рис. 5

Якщо дитина більше всіх виділяє на малюнку свою фігуру, малює себе більш ретельно, прорисовуючи всі деталі, зображуючи більш яскраво, так що кидається в очі, а інші фігури складають просто фон, то тим самим вона висловлює важливість власної особистості. Вона вважає себе основним персонажем, навколо якого обертається життя в сім'ї, найбільш значущим, унікальним. Подібне відчуття виникає на основі батьківського ставлення до дитини. Прагнучи втілити в дитині все те, чого не змогли домогтися самі, дати їй все, чого були позбавлені, батьки визнають її пріоритет, першорядність її бажань та інтересів і свою допоміжну, другорядну роль.

Маленька, слабка фігурка може виражати почуття безпорадності і таким чином демонструється потреба турботи і догляду. Таке положення може бути пов'язано з тим, що дитина звикла до атмосфери постійної і надмірної опіки, яка оточує її в сім'ї (часто спостерігається в сім'ях з єдиною дитиною), тому відчуваючи себе слабкою дитина може зловживати цим, маніпулюючи батьками і постійно вимагаючи від них допомоги та уваги.

Дитина може намалювати себе поблизу батьків, відтіснивши інших членів сім'ї. Таким чином, вона підкреслює свій винятковий статус серед інших дітей.

Батьківська пара.

Зазвичай батьки зображуються разом, батько вище і крупніше міститься ліворуч, мати нижче праворуч, за ними слідують інші фігури в порядку значимості. Слід враховувати, що малюнок не завжди відображає дійсність, іноді це лише віддзеркалення бажаного. Дитина, яка виховується одним із батьків, може проте зобразити їх обох, висловлюючи тим самим своє бажання того, щоб їх союз відновився. Якщо ж дитина малює одного з батьків, з яким живе, це означає прийняття нею реально існуючої ситуації, до якої дитина більш-менш адаптувалась.

Один з батьків може опинитися на малюнку в ізольованому положенні. Якщо фігура однієї статі із досліджуваним і зображена осторонь від інших, то це можна інтерпретувати як бажання дитини перебувати з кимось із батьків протилежної статі. Ревнощі, викликана Едіповим комплексом, є цілком нормальним явищем для дитини до досягнення нею статевого дозрівання (в середньому 12 років).

Рис. 6

Якщо на малюнку батьки контактують один з одним, наприклад тримаються за руки, то, значить, у житті між ними спостерігається тісний психологічний контакт.

Ідентифікація та гендерні особливості досліджуваного.

Ідентифікація проявляється в схожому зображенні себе і людини з якою дитина себе ідентифікую. Або ця людина зображується досить детально і гарно промальовується.

Ідентифікація з кимось із батьків своєї статі відповідає нормальному стану речей.

Рис. 7

В малюнку ідентифікація зі старшим сиблінгом, незалежно від статі, також є нормальним явищем, особливо якщо є відчутна різниця у віці.

Дівчатка більше, ніж хлопчики, приділяють увагу малюванню особи, зображують більше деталей. Вони зауважують, що їхні матері багато часу приділяють догляду за обличчям, косметиці і самі поступово засвоюють цінності дорослих жінок. Тому концентрація на малюванні особи може вказувати на хорошу статеву ідентифікацію дівчинки.

У малюнках хлопчиків цей момент може бути пов'язаний із заклопотаністю своєю фізичною красою, прагненням компенсувати її фізичні вади, формуванням стереотипів жіночої поведінки [27].

Сім'я тварин. Даний тест є варіантом методики «Малюнок сім'ї» і використовується як для більш молодших, так і для більш старших дітей у разі потреби замаскувати мету обстеження.

Використовуючи цей тест, можна виявити: рівень тривожності дитини; які є взаємини з членами сім'ї; становище автора малюнка в сім'ї; відносини домінування-підпорядкування в сім'ї (хто «головний», хто «не має права голосу»), конкретні функції, які виконують різні члени сім'ї (хто чим займається або «завідує»); емоційні зв'язки між членами сім'ї (хто кого більше любить, наприклад); агресивні прояви інших членів сім'ї (хто кого і як ображає).

Процедура проведення та інструкція - дають аркуш паперу, простий олівець, кольорові олівці, гумку і просять зобразити сюжет: сім'ю, що складається з тварин - так, щоб всі члени сім'ї були різними тваринами. Або другий варіант - «уявіть, що прийшов чарівник і перетворив всіх членів вашої родини в різних тварин. Намалюйте цю сім'ю тварин.»

Відмінності між цими варіантами полягає в тому, що в першому випадку обстежуваному не говорять, що намалювати він повинен власну сім'ю.

Якщо дитина каже, що не вміє малювати тварин, скажіть, що це зовсім не страшно: якщо навіть по малюнку буде не дуже зрозуміло, хто де намальований, - нехай вона сама розповість.

Коли робота готова, краще уточнити, хто з тварин яку роль грає, причому краще тактовно вживати словосполучення «член сім'ї», а не питати в лоб, «хто тато, хто мама, а хто зведена сестра». Якщо хтось не намальований (наприклад, сам автор, або його член сім'ї), то запитаєте, чому. Звичайно, потрібно заздалегідь знати реальний склад сім'ї і з ким проживає дитина в одній квартирі (будинку). Це основні питання).

Інтерпретація проективної методики «Сім'я тварин».

Рис. 8

Принципи інтерпретації тесту «Сім'я тварин» можна знайти в інтерпретації вихідної методики «Малюнок сім'ї».

Особливістю методики є зображення членів сім'ї у вигляді тварин, тому окрім загальних особливостей слід інтерпретувати і тип тварини, яким досліджуваний зобразив члена родини.

Змії, черв'яки, жаби і т.п. свідчать про емоційну холодність і негативні емоції того персонажа, якого вони зображують.

Рис. 9

Хижаки - леви, тигри, пантери - символізують силу і високу активність. Якщо ж у них ясно промальовані зуби, кігті, можна говорити про їхню агресивність.

Рис. 10

Буває, що діти зображують батьків у вигляді особливо великих тварин, наприклад, слонів або бегемотів. Це характерно для дітей, що живуть в умовах гіперопіки і зазнають сильного тиску з боку батьків. А якщо хтось із батьків зображений у вигляді екзотичних тварин, можна зробити висновок, що цей член сім'ї, на думку дитини, надмірно демонстративний.

Рис. 11

Все вищесказане відноситься і до зображення інших членів сім'ї. Але особливо цікаво, у вигляді яких тварин зображені діти. Так, вперті діти часто зображують дитину у вигляді їжачка. Діти, які відчувають себе в сім'ї знедоленими, можуть зобразити дитину у вигляді черв'ячка. Забіякуваті, агресивні діти - у вигляді левеняти або тигреня. Ті, хто зображений у вигляді дрібних тваринок (мишок, пташок або навіть комах), в уявленні дитини явно не найзначущі фігури в сім'ї. Якщо ж дитина такий чином зобразила себе самого - її або надмірно опікують (і вона відчуває себе дуже маленькою), або взагалі в упор не бачать (відчуває себе просто нікчемною).

Володарі панцирів (черепахи) потребують захисту.

«Холоднокровні» істоти (черв'яки, змії, ящірки, жаби і риби) - не надто емоційні і «теплі» члени сім'ї.

Отруйні істоти на зразок скорпіонів і отруйних змій - явно не улюблені родичі (або ставлення до них у дитини вельми амбівалентне).

Взагалі-то, інтерпретація малюнка в даному випадку відповідає загальнокультурним уявленням про характер і вдачу тварин. У нашій культурі, наприклад, лисиця повинна бути хитрою, ведмідь - сильним, але незграбним, мураха - працьовитою і т.д. Але не слід забувати, що дитина, вибираючи тварин для членів сім'ї, може зовсім не орієнтуватися на загальноприйняті уявлення, а керуватися якимись іншими міркуваннями, тому-то так важливо запитати про все саму дитину.

А тепер конкретно по кожній тварині

Кішка або кіт - це символ граціозності, чуттєвої краси, свавілля і незалежності. На Русі вони були символом домашнього вогнища. Психоаналітична інтерпретація кішки пов'язана з джерелом агресії, тривоги і небезпеки (в будь-який момент може показати кігтики).

Собака - символ відданості, вірності, пильності, хоробрості, захисту і самопожертви. В проективній психології вона уособлює: відданість у дружбі, самовідданість, дружелюбність, товариськість і турботу про близьких.

Ведмідь - в психологічному плані може символізувати спокійну і миролюбну людину, але здатну прийти в стан люті і втратити контроль над своєю поведінкою.

Вовк - символ злості, жорстокості, жадібності і одночасно символ хоробрості і материнської любові і турботи. «Вовк» - так можуть говорити про похмуру, непривітну, хижу, переслідувану кимось і самотню людину.

Лисиця - символ хитрості, лицемірства, підступності, себелюбства.

Білка - символ запасливості, терплячості. Так кажуть про дуже зайняту, метушливу, таку що знаходиться в невпинних клопотах, людину («крутиться, як білка в колесі»).

Птах - образ душі. Так говорять про абсолютно вільну, необмежену в діях і не обтяжену турботами людину.

Заєць - символ спритності, швидкості, пильності. Так говорять про боязку, і вкрай обережну людину.

Мавпа - у сучасній проективній психології уособлює веселу і пустотливу людину; балакучість, схильність до наслідування, порожню цікавість.

Рис. 12

Кінь - в проективної психології символізує імпульсивність і нестримність бажань.

Корова - уособлює материнський і рослинний аспекти життя (символ материнства, родючості, достатку), терпіння і пасивну витривалість.

Лев - символ сили, мужності, хоробрості, мудрості, справедливості, захисту. Може уособлювати гордість. Може ототожнюватися з образом батька.

Тигр - уособлює владну, впевнену в собі і елегантну людину. Хоробрість, нетерпіння, агресивність.

Леопард - символізує лють, безжальну силу, хоробрість, гордість.

Крокодил - символ зла, могутності, кровожерливості, ненажерливості. Уособлює жорстоку і безсердечну людину.

Слон - в проективній психології уособлює в людині спокій, врівноважений характер, стійкість у подоланні труднощів, душевне благородство, готовність завжди прийти на допомогу і встати на захист слабких. Може уособлювати незграбність і неповороткість, а також душевну невразливість (товстошкірий) [27].

3. Емпіричне дослідження

Емпіричне дослідження щодо організації соціально-психологічного стану дітей та їхньої соціальної адаптації.

Програма емпіричного дослідження: полягає в обранні трьох дітей та проведення тестування за допомогою тестів: «Малюнок сім'ї», «Сім'я тварин» та опитування в процесі виконання цих завдань.

Мета: полягає в аналізу психологічного стану дитини на предмет їх соціальної адаптації.

Завдання: визначити психічний стан дитини та рівень соціальної адаптації, які обслуговуються у «Самопомочі».

Гіпотеза: сім'я та дитячий садочок мають значний вплив на те, який рівень соціальної адаптації мають діти 5-6 років. Це дуже важливо знати заздалегідь тому, що через півроку-рік вони підуть до школи, де повинні ладити не тільки з викладачами, але й один з одним. Школа для дітей, це наступна сходинка в їх соціалізації, традиційна школа, нажаль, відійшла від використання ігор в навчанні, що в свою чергу, завжди впливало на засвоюваності дітьми отриманих знань.

Об'єкт: дві дівчинки та один хлопчик

Предмет: стан соціальної адаптації.

Інтерпретація отриманих даних:

У дівчинці Ольги батьки розлучені. Дівчинка проживає разом з мамою. З батьком зустрічається декілька разів на тиждень.

Дослідження внутрішньо сімейних стосунків:

- ієрархія стосунків:

Мама в сім'ї є головна, та до цього привчила Ольгу. Саме тому вона починає малювати маму першою. Тато в сімейній ієрархії на другому місці, це пов'язано з тим, що батьки не живуть разом. Низька самооцінка та недостатня увага з боку батьків призвела до того, що дівчинка зовсім не намалювала себе на в картині сім'ї. Також є кішка, яка є улюбленцем сім'ї.

- внутрішньо сімейні контакти:

Донька дуже тісно пов'язана з мамою та бабусею.

- наявність конфліктних стосунків:

Конфліктні стосунки відсутні.

Процес вироблення серії гіпотез за показниками:

- склад зображеної сім'ї у порівнянні з складом реальної сім'ї обстежуваного;

Сім'я включає в себе тато, маму та неіснуючого братика, якого б Ольга хотіла мати.

- взаємне розташування членів сім'ї і малюнка загалом;

Малюнок виконаний просторо, кожному члену сім'ї відведено достатньо місця.

- особливості зображення окремих членів сім'ї;

Першою малює маму. Починає з голови, при цьому ретельно виводить риси обличчя. Шукає серед олівців чорний, але не знаходить. Побачила чорну ручку, запитує, чи можна її взяти, щоб намалювати очі. Далі малює шию, руки, тіло і ноги. На питання: «У що одягнена мама?». Відповідає: «У джинси й гольф». В останню чергу малює волосся. Коли психолог зауважує, що у мами дівчинки гарне, довге волосся, Ольга з подивом відповідає, що у її мами зовсім не довге волосся. Психолог намагається з'ясувати, чому вона так намалювала, проте дівчинка мовчить, а потім відповіла тихим голосом: «Не знаю». Далі дівчинка з тією ж ретельністю і послідовністю малює батька, а наприкінці - дитину, проте вже не так сумлінно і набагато швидше, ніж мату і тата. Дитина це її братик, якого вона б хотіла мати. Загалом темп виконання завдання - нешвидкий.

- вибір тварини, у вигляді якої зображений кожен член сім'ї;

Зайчик - донька, котик - мама, ведмедик - тато.

- вибір кольору тощо.

Виконано в чорно-сірих кольорах.

Теоретичне узагальнення консультативного випадку:

- аналіз серії малюнків;

Дівчинка в процесі виконання зовсім не використовує кольорові олівці, та не намагається малювати красивіше.

- оцінка результатів обстеження;

Дівчинці бракує батьківської уваги. Через це страждає її самооцінка та психологічний стан як дівчинки.

- психологічний висновок

Батькам потрібно більше приділяти уваги Ользі, щоб встигнути виправити цю ситуацію до того, як дівчинка піде до школи.

У дівчинці Анни батьки живуть разом. Разом з ними живе бабуся та дідусь.

Дослідження внутрішньо сімейних стосунків:

- ієрархія стосунків:

В сім'ї, скоріш за все, тато головний, але це не виражено явно. Анна довіряє мамі та розповіла б їй про можливі негаразди в разі їх виникнення. Між Анною та бабусею створені довірчі стосунки, та вона їй багато що розповідає. З одного боку це добре, але ж тоді виходить, що вона не до кінця довіряє своїм рідним.

- внутрішньо сімейні контакти:

Анна контактує зі всіма без будь-яких перешкод.

- наявність конфліктних стосунків:

Конфліктні стосунки відсутні.

Процес вироблення серії гіпотез за показниками:

- склад зображеної сім'ї у порівнянні з складом реальної сім'ї обстежуваного;

Намальована сім'я складається лише з мами та тата. Вона не включає саму Анну, бабусю та дідуся.

- взаємне розташування членів сім'ї і малюнка загалом;

Малюнок виконаний компактно, при тому, що ще достатньо місця для малювання інших членів сім'ї.

- особливості зображення окремих членів сім'ї;

Дівчинка, отримавши завдання намалювати свою сім'ю, одразу починає його виконувати. Ніяких запитань і коментарів не дає. Першою малює маму. Починає з голови, далі малює шию, тулуб, руки, ноги (зауважує: «Ноги малювати я добре не вмію») і наприкінці - волосся. Бере інший олівець і продовжує малювати, коментуючи: «А це я малюю тата». При цьому застосовує ту саму послідовність малювання частин тіла, що і у першому випадку. Наприкінці пояснює: «Я намалювала маму і тата». Темп виконання завдання - помірний.

- вибір тварини, у вигляді якої зображений кожен член сім'ї;

Зайчик - дитина, котик - мама, лисичка - тато (найголовніший).

- вибір кольору тощо.

Виконано в помірно яскравих кольорах.

Теоретичне узагальнення консультативного випадку:

- аналіз серії малюнків;

Анна зовсім не поважає тата, тому що вважає, що він її в чомусь обдурив. Через це все її спілкування зосереджено на матусі. В коментарях до тесту, вона так і каже, що більш всього довіряє матусі, та в разі проблем в першу чергу звернеться до неї.

- оцінка результатів обстеження;

Тату слід звернути увагу на свою поведінку, та виявити, що стало причиною, що донька його не поважає, та вважає хитрим. Це зовсім не типове ставлення дитини до батька.

- психологічний висновок

Анна достатньо соціалізована дитина, та не буде мати проблем з іншими дітьми в школі..

У хлопчика Максима батьки живуть разом. У Максима є братик Павлик.

Дослідження внутрішньо сімейних стосунків:

- ієрархія стосунків:

Тато є головний в сім'ї, Максим себе відчуває рівноправним зі своїм братиком. Мамо намальована останньою, але це значить лиш те, що тато має більший вплив на хлопчиків через те, що бавиться з ними в хлопчачі ігри.

- внутрішньо сімейні контакти:

Максим легко контактує зі всіма членами сім'ї.

- наявність конфліктних стосунків:

Конфліктні стосунки відсутні.

Процес вироблення серії гіпотез за показниками:

- склад зображеної сім'ї у порівнянні з складом реальної сім'ї обстежуваного;

Намальована сім'я складається зі всіх членів, що свідчить про те, що в сім'ї панує повага до всіх її членів.

- взаємне розташування членів сім'ї і малюнка загалом;

Малюнок виконаний розмашисто, через це маму довелось малювати дещо нижче.

- особливості зображення окремих членів сім'ї;

Хлопчик, отримавши завдання намалювати свою сім'ю, одразу починає його виконувати. Ніяких питань не задає. Темп виконання - швидкий, рухи - різкі й розмашисті. Першими починає малювати голову, риси обличчя, волосся, при цьому коментує: «Це я малюю тата». Далі малює інші частини тіла - тулуб, руки, ноги. Легко переходить до зображення іншого члена сім'ї. Коментар хлопчика: «Це я сам себе малюю». Послідовність зображення частин тіла у всіх членів сім'ї є однаковою. Наступне зображення також коментує: «Тепер я малюю Павлика».

Жестом руки показує, що поряд з Павликом мало місця, щоб ще когось намалювати. Коментує: «Маму можна нижче намалювати». В останню чергу домальовує усім вуха. Зображення машини з'являється пізніше, так само, як і песика Кузі (їх хлопчик домальовує під час проведення «Методики інтерв'ю з дитиною».

- вибір тварини, у вигляді якої зображений кожен член сім'ї;

Зайчик - це він, котик - братик, ведмедик - тато, мишка - мама.

- вибір кольору тощо.

Виконано в синьо-сірих кольорах.

Теоретичне узагальнення консультативного випадку:

- аналіз серії малюнків;

Сім'я знаходиться в повній гармонії. Дитина не боїться покарання ні від тата ні від мами. Це не свідчить про те, що покарань немає, але про те, що вони використовуються тільки в разі, коли дитина дійсно визнає себе винною, та розуміє що після провини повинно бути покарання.

- оцінка результатів обстеження;

Максим має прекрасні стосунки в своїй сім'ї. Всі члени сім'ї довіряють друг другу та готові прийти на допомогу в складній ситуації.

- психологічний висновок

Максим має високий рівень соціалізації, та готовий до навчання в школі.

Висновки

Адаптацію визначають не лише як процес пристосування до успішного функціонування у певному середовищі, але й як здатність до подальшого психологічного, особистісного, соціального розвитку.

Як і ми, дорослі, діти 6-7 років реагують на стан невизначеності всією своєю суттю: у них порушується біологічна і психологічна рівновага, знижується опірність до стресів, зростає напруженість. Можуть з'явитися стан тривоги, капризи, виявитися яскравіше будь-які труднощі характеру: впертість, незосередженість, замкненість, демонстративність тощо.

Початок навчання дитини у школі - складний і відповідальний етап у її житті.

Малята 6-7 років переживають психологічну кризу, пов'язану з необхідністю адаптації до школи. Які характеристики цього періоду слід ураховувати, здійснюючи психологічну адаптацію дитини до школи?

По-перше, змінюється соціальна позиція дитини: з дошкільника вона перетворюється на учня. У неї з'являються нові та складні обов'язки: робити уроки, приходити вчасно до школи, бути уважною на заняттях, дисциплінованою тощо. По суті, вперше у своєму житті малюк стає членом суспільства зі своїми обов'язками. Учитель виступає представником соціуму: він задає вимоги і норми, орієнтує школяра в тому, як йому слід поводитися, що та як робити. По-друге, у дитини відбувається зміна провідної діяльності. До початку навчання у школі малята зайняті переважно грою.

З приходом до школи вони починають опановувати навчальну діяльність. Основна психологічна відмінність ігрової і навчальної діяльності полягає в тому, що ігрова є вільною, а навчальна - побудована на довільних зусиллях. Слід зазначити так само і те, що власне перехід дитини від ігрової діяльності до навчальної здіснюється не за її волі, не природним для неї шляхом, а є немовби «нав'язаним».

Література

соціальний психологічний адаптація

1. Кущ Т.В. Соціальна адаптація дітей раннього віку: педагогічні погляди Януша Корчака - Київський національний університет імені Тараса Шевченка - С. 213-217

2. Енциклопедія освіти / Акад. пед. наук України; головний ред. В.Г. Кремень. - К.: Юрінком Інтер, 2008. - 1040 с., c. 836

3. Кудрик Л., Сурмяк Ю. Індиго: Діти Нової Свідомості. Посібник для вчителів, виховників і батьків. - Львів: СПОЛОМ, 2008 . - 176 с., c. 8

4. Баркан А. Дети нашого времени / Алла Баркан. - М.: АСТ, Астрель, 2010, 411 с., c. 20

5. Мушинський В. Психологічні особливості дітей, які виховуються поза сім'єю // Соціальний педагог (Шкільний світ). - К.: Вид. дім «Шкільний світ», 2009. - № 2. - С.33-37., c. 144

6. Кущ Т.В. Соціальна адаптація дітей раннього віку: педагогічні погляди Януша Корчака - Київський національний університет імені Тараса Шевченка - С. 213-217

7. Корчак Я. Как любить ребенка: Книга о воспитании: Пер. с польск. - М.: Полиздат, 1990. - 493 с., c. 212

8. Кущ Т.В. Соціальна адаптація дітей раннього віку: педагогічні погляди Януша Корчака - Київський національний університет імені Тараса Шевченка - С. 380-384

9. Антонов А. Социология семьи : [учеб. для студ. вузов и обучающихся по спец. «Социология»] / А. И. Антонов, В. М. Медков и др. - М. : Изд-во МГУ, 1996. - 302 с., с. 93

10. Фромм 3. Бегство от свободи/Зрих Фромм. - М.: ЗСТ, 1990. - 574 с.

11. Ахмадеев А.А. Социальная адаптация в контексте семьи: социально-философский анализ / Алим Ахатович Ахмадеев, Анина Альтафовна Ширяева. - Уфа : БГУ, 2001. - 102 с., с. 47

12. Безлюдний О. Роль сім'ї у особистісному розвитку дитини - С. 1-7

13. Кравченко Т.В. Соціалізація дітей шкільного віку у взаємодії сім'ї і школи: [монографія] / Тамара Володимирівна Кравченко. - К.: Фенікс, 2009. -416 с.

14. Адлер А. Воспитание и проблемные дети / Адлер А. // Роди тели и дети : [хрестоматия] / под ред. Д.Я. Райгородского. - Самара : Изд. Дом «БАХРАМ - М», 2003. - С. 106-121.

15. Роджерс К. Взгляд на психотерапию. Становление человека / Роджерс Карл; [пер. с англ. М.М. Есениной]. - М.: Прогресе, 1994. - 479 с.

16. Кон И.С. Открытие Я/ Игорь Семенович Кон. - М.: Просвещение, 1978. - 367 с.

17. Спок Б. Ребенок и уход за ним / Бенджамин Спок : [пер.с англ.] - М.: Современний литератор, 2004. - 576 с., с. 326

18. Розум С. И. Психология социализации и социальной адаптации / Сергей Иванович Розум. - СПб.: Речь, 2006. - 365 с., с. 259

19. Насонова О.Б. Становлення дитячої особистості у сімейних взаєминах / Насонова О.Б. // Вихователю про психологію та педагогіку сексуального розвитку дитини. - К., 1996. - С. 73-81.

20. Горностай Т.В. Адаптація першокласника до шкільного навчання - методичні рекомендації для батьків, - 2014 - 43 с.

21. Амосов Н.М. Странадетства. - М.: Знание, 1990. - 112 с.

22. Кравцов Г.Г. Шестилетний ребенок. Психологическая готовность к школе. - М.: Знание, 1987. - 78 с.

23. КравченкоТ.В., Трубавіна І.М. Допомога батькам у вихованнідітей. - К.: ДЦССМ, 2004. - 100с.

24. Диалоги о воспитании: Кн. для родителей. Пер. со 2-го рус.изд. / Сост. О.Г. Свердлова; Редкол.: В.М.Столетов (отв. ред.) и др. - К.: Радянська школа, 1986. - 304 с.

25. Выготский Л.С. Игра и ее роль в психологическом развитии ребенка // Вопросы психологии. - 1996. - № 6. - С. 35 - 42.

26. Бех І.Д. Виховання особистості. - К.: Либідь,2003.- 280 с.

27. Венгер А.Л. «Психологические рисуночные тесты».

Додаток

Обстежувана дитина: Ольга, 5 р. 4 міс.

Методика «малюнок сім'ї»

Дівчинка, отримавши завдання намалювати свою сім'ю, одразу починає його виконувати. Ніяких запитань і коментарів не дає. Першою малює маму. Починає з голови, при цьому ретельно виводить риси обличчя. Шукає серед олівців чорний, але не знаходить. Побачила чорну ручку, запитує, чи можна її взяти, щоб намалювати очі. Далі малює шию, руки, тіло і ноги. На питання: «У що одягнена мама?». Відповідає: «У джинси й гольф». В останню чергу малює волосся. Коли психолог зауважує, що у мами дівчинки гарне, довге волосся, Ольга з подивом відповідає, що у її мами зовсім не довге волосся. Психолог намагається з'ясувати, чому вона так намалювала, проте дівчинка мовчить, а потім відповіла тихим голосом: «Не знаю». Далі дівчинка з тією ж ретельністю і послідовністю малює батька, а наприкінці - дитину, проте вже не так сумлінно і набагато швидше, ніж мату і тата. Загалом темп виконання завдання - нешвидкий.

На питання: «А це кого ти намалювала?» Відповідає коротко: «Син».

Психолог: Чий це син?

Ольга: Нічий, у мене брата немає.

Психолог: А ти хотіла б мати брата?

Ольга: Так, молодшого. Я би з ним гралася і давала іграшки, які б він захотів.

Психолог: Ти зараз намалювала свою сім'ю, отож назви тих, кого ти зобразила?

Ольга: Мама, тато, а це - син.

З цього тесту можна дійти висновку про те, що дівчинка зовсім обділена батьківською увагою, тому на фінальній версії малюнка її не має.

Інтерв'ю з дитиною

ПИТАННЯ: З ким ти живеш удома?

ВІДПОВІДЬ: З мамою і кішкою. Є ще бабуся, тільки вона живе в іншій частині міста. А тато у нас не живе, а живе зі своєю мамою окремо. Я з татом зустрічаюся лише у неділю, і ми разом ходимо у кафе.

ПИТАННЯ: Якщо б ти гралася в уявну гру «Сім'я», кого б ти зобразила: маму, тата, чи себе?

ВІДПОВІДЬ: Маму

ПИТАННЯ: Якщо б удома нікого не було, то на кого б ти чекала у 1-шу чергу ?

ВІДПОВІДЬ: (Ольга задумливо запитує: «Маму чи бабусю?») І тієї ж миті відповідає: «Маму».

ПИТАННЯ: Якщо би з тобою сталося лихо, тебе хтось образив, ти завжди розповіла б про це мамі, поділилася з нею, чи не завжди ?

ВІДПОВІДЬ: Ні, не розповіла б.

ПИТАННЯ: Якщо би з тобою сталося лихо, тебе хтось образив, ти завжди розповіла б про це татові, поділилася з ним чи не завжди ?

ВІДПОВІДЬ: Ні.

ПИТАННЯ: Скажи, ти боїшся чи ні, що тебе покарає мама (тато)?

ВІДПОВІДЬ: Так

ПИТАННЯ: Якщо би ти виросла і сама стала мамою, у тебе були б дівчинка (хлопчик), то ти би так само відносилася і виховувала її (його), як до тебе відносяться і виховують батьки, чи якось інакше?

ВІДПОВІДЬ: У мене буде синочок. Я буду дуже добре ставитись до нього.

ПИТАННЯ: Коли ти виростеш, то будеш, як мама (тато) працювати?

ВІДПОВІДЬ: Як мама. Хочу працювати на маминій роботі.

Методика «Сім'я тварин»

Першим на малюнку зображує зайчика. Далі розповідає, що ввечері піде з мамою в цирк.

Психолог: Якщо б тобі зайчик подарував два квитки до цирку, то кого б ти з собою взяла?

Ольга: (відповідає не вагаючись) маму.

Шукає у коробці сірий олівець, але не знаходить. Натомість бере чорний і заштриховує зайчика. Наступним малює котика.

Психолог: Що котик найбільше любить?

Ольга: Сметанку.

Психолог: З ким котик грається?

Ольга: З мишкою.

Психолог: А що зайчик робить у цій сім'ї?

Ольга: Не знаю.

Психолог: Який настрій у котика?

Ольга: Веселий.

Психолог: А у зайчика?

Ольга: (задумується, намагається підібрати потрібне слово) строгий. Останнього зображує на малюнку ведмедика.

Психолог: Який настрій у ведмедика?

Ольга: Гарний.

Психолог: Яку роль виконує ведмедик у сім'ї? (дівчинка мовчить, психолог, дещо змінюючи питання, задає його повторно, однак дівчинка не відповідає).

Психолог: «Хто у сім'ї тато?»

Ольга: (швидко і впевнено) ведмедик - тато, котик - мама, а зайчик - дочка.

Психолог: Коли зайчику важко, то він до кого звертається за допомогою?

Ольга: До ведмедика і котика.

Психолог: Зайчик колись ображався на котика (ведмедика) ?

Ольга: Так.

Психолог: Зайчика сварять?

Ольга: Інколи.

Психолог: Ця «сім'я» є дружною?

Ольга: Так.

Психолог: Ти змогла би домалювати четвертого члена сім'ї?

Ольга: Так, мишку і п'ятого - песика.

Методика «День народження»

Спершу Ольга малює стіл, при цьому додає, що на столі має бути їда (малює тарілки з їдою). На запитання, кого б вона запросила на свій день народження? Першою називає свою подругу Настю. При цьому малює крісло і саму Настю. Другою зображує маму, потім - себе і останнього - Сашу (хлопчик з тієї ж групи дитячого садка, що і Ольга).

Обстежувана дитина: Анна, 6 р. 2 міс.

МЕТОДИКА «МАЛЮНОК СІМ'Ї»

Дівчинка, отримавши завдання намалювати свою сім'ю, одразу починає його виконувати. Ніяких запитань і коментарів не дає. Першою малює маму. Починає з голови, далі малює шию, тулуб, руки, ноги (зауважує: «Ноги малювати я добре не вмію») і наприкінці - волосся. Бере інший олівець і продовжує малювати, коментуючи: «А це я малюю тата». При цьому застосовує ту саму послідовність малювання частин тіла, що і у першому випадку. Наприкінці пояснює: «Я намалювала маму і тата». Темп виконання завдання - помірний.

Методика інтерв'ю з дитиною

ПИТАННЯ: З ким ти живеш удома?

ВІДПОВІДЬ: З мамою, татом і бабусею. У нас дві хати. Ми живемо з мамою і татом в одній половині хати, а бабуся живе з дідом у другій половині хати.

ПИТАННЯ: Якщо б ти гралася в уявну гру «Сім'я», кого б ти зобразила: маму, тата, чи себе?

ВІДПОВІДЬ: Я була би мамою, бо мама варить їсти, а дочками узяла б Аню і Лєру, а татом був би Борис (Аня - сусідка дівчинки, а Лєра і Борис - діти з тієї ж групи дитячого садка, що і Віка).

ПИТАННЯ: Якщо б удома нікого не було, то на кого б ти чекала у 1-шу чергу ?

ВІДПОВІДЬ: (задумується) На Валю, мою подружку.

ПИТАННЯ: А потім на кого?

ВІДПОВІДЬ: А потім на маму.

ПИТАННЯ: Якщо би з тобою сталося лихо, тебе хтось образив, ти завжди розповіла б про це мамі, поділилася з нею, чи не завжди ?

ВІДПОВІДЬ: Так.

ПИТАННЯ: Якщо би з тобою сталося лихо, тебе хтось образив, ти завжди розповіла б про це татові, поділилася з ним чи не завжди ?

ВІДПОВІДЬ: Деколи. Найбільше всього розповідаю своїй бабусі.

ПИТАННЯ: Скажи, ти боїшся чи ні, що тебе покарає мама (тато)?

ВІДПОВІДЬ: Угу, особливо тато. Він мене б'є.

ПИТАННЯ: Якщо би ти виросла і сама стала мамою, у тебе були б дівчинка (хлопчик), то ти би так само відносилася і виховувала її (його), як до тебе відносяться і виховують батьки, чи якось інакше?

ВІДПОВІДЬ: Угу, тільки не буду кричати.

ПИТАННЯ: Коли ти виростеш, то будеш, як мама (тато) працювати?

ВІДПОВІДЬ: Мамина робота мені трохи подобається (задумується), але я краще була б вихователькою.

Методика «сім'я тварин»

Першим на малюнку зображує котика. Далі малює лисичку (роботу виконує мовчки). По завершенні зупиняється і розглядає намальоване (пауза).

Психолог: А ще когось намалюєш ?

Анна: (Відповідає не вагаючись) Зайчика.

Психолог: Назви, кого ти намалювала.

Анна: Котика, лисичку і зайчика.

Психолог: Яким членом сім'ї є кожна тваринка?

Анна: (Пауза, задумується) Найголовніша - лисиця, вона дуже хитра. Котик є маленьким членом сім'ї, він дуже любить їсти і народжує маленьких котиків.

Психолог: Яким членом сім'ї є лисичка?

Анна: (задумується) Тато, а мама - це котик.

Психолог: А ще хтось є у цій сім'ї?

Анна: (показує пальцем на зайчика, голос тихий) Це дитина.

Психолог: Де вони живуть?

Анна: У лісі. Котик живе у…ууу хаті.

Психолог: У цій сім'ї, хто з ким дружить?

Анна: Котик із зайчиком.

Психолог: Коли у зайчика щось не виходить, то він у кого просить допомоги?

Анна: У котика.

Психолог: Коли зайчика хтось ображає, то він до кого біжить за допомогою?

Анна: До котика.

Психолог: Що зайчик зараз відчуває?

Анна: Що його лисичка обдурила.

Методика «День народження»

Завдання виконує швидко, довго не задумується над розташуванням гостей. Найперше малює стіл, далі - крісло, при цьому додає, що тут сидітиме її подруга Валя (коло крісла пише її ім'я). Потім малює крісло для себе, тата і останнє - для мами.

Таким чином можна дійти висновку, що дівчинці краще менше часу проводити з татком через фізичні покарання. Так же слід відзначити, що дівчинка дуже дружня та товаришую дуже добре з дітьми з дитячого садочку. Дитина дуже прив'язана до мами, тому що мама піклується про неї.

Обстежувана дитина: Максим, 5 р. 11 міс.

Методика «Малюнок сім'ї»

Хлопчик, отримавши завдання намалювати свою сім'ю, одразу починає його виконувати. Ніяких питань не задає. Темп виконання - швидкий, рухи - різкі й розмашисті. Першими починає малювати голову, риси обличчя, волосся, при цьому коментує: «Це я малюю тата».

Психолог: Тато грається з тобою вдома?

Максим: Так, у «Морський бій».

Далі малює інші частини тіла - тулуб, руки, ноги. Легко переходить до зображення іншого члена сім'ї. Коментар хлопчика: «Це я сам себе малюю». Послідовність зображення частин тіла у всіх членів сім'ї є однаковою. Наступне зображення також коментує: «Тепер я малюю Павлика».

Психолог: Скільки Павлику років?

Максим: П'ять, так само, як і мені (вони близнята)

Психолог: Ти ображаєшся, коли тебе плутають з Павликом?

Максим: Ні (відповідає спокійно).

Жестом руки показує, що поряд з Павликом мало місця, щоб ще когось намалювати. Коментує: «Маму можна нижче намалювати». В останню чергу домальовує усім вуха. Зображення машини з'являється пізніше, так само, як і песика Кузі (їх хлопчик домальовує під час проведення «Методики інтерв'ю з дитиною».

Методика інтерв'ю з дитиною

ПИТАННЯ: З ким ти живеш удома?

ВІДПОВІДЬ: З мамою, татом, братиком і сам з собою.

ПИТАННЯ: Якщо б ти грався в уявну гру «Сім'я», кого б ти зобразив: маму, тата, чи себе?

ВІДПОВІДЬ: Був би братиком

ПИТАННЯ: Якщо б удома нікого не було, то на кого б ти чекав у 1-шу чергу?

ВІДПОВІДЬ: На маму! (радісно вигукує).

ПИТАННЯ: Якщо би з тобою сталося лихо, тебе хтось образив, ти завжди розповів би про це мамі, поділився з нею, чи не завжди ?

ВІДПОВІДЬ: Угу.

ПИТАННЯ: Якщо би з тобою сталося лихо, тебе хтось образив, ти завжди розповів би про це татові, поділився з ним чи не завжди ?

ВІДПОВІДЬ: Як коли (засмучено)

ПИТАННЯ: Скажи, ти боїшся чи ні, що тебе покарає мама (тато)?

ВІДПОВІДЬ: У-у (заперечливо киває головою).

ПИТАННЯ: Якщо би ти виростеш і сам станеш татом, у тебе були б дівчинка (хлопчик), то ти би так само відносився і виховував її (його), як до тебе відносяться і виховують батьки, чи якось інакше?

ВІДПОВІДЬ: Так.

ПИТАННЯ: Коли ти виростеш, то будеш, як мама (тато) працювати?

ВІДПОВІДЬ: Я ще не вирішив. Раптом згадує: «Ще котик у мене вдома є. Кузя називається. Можна я його домалюю і нашу машину».

Методика «Сім'я тварин»

Першим на малюнку зображує зайчика. Далі різко відступає вліво і малює ведмедика, потім - котика (роботу виконує мовчки). Після зображення вказаних тварин зупиняється.

Максим: (з сумом у голосі) А більше я нікого не вмію малювати.

Психолог: А кого б ти ще хотів намалювати?

Максим: Мишку, але я не знаю як.

Психолог: А ти спробуй намалювати так, як зумієш.

Хлопчик миттєво малює мишку.

Максим: Все, намалював.

Психолог: Назви, яких звірів ти намалював.

Максим: Зайчика, ведмедика, котика і мишку.

Психолог: Вони разом живуть?

Максим: Так.

Психолог: Яким членом сім'ї є кожна тваринка?

Максим: Ведмедик - тато, зайчик (невелика пауза, а далі радісно вигукує) - це ж я сам! Мишка - мама, а котик - мій братик.

Психолог: Який настрій у ведмедика?

Максим: Поганий.

Психолог: Хто зіпсував ведмедику настрій?

Максим: Зайчик. Ведмедик поливав квіти, а зайчик забрав у нього лійку.

Психолог: Який настрій у котика?

Максим: У котика ніякий настрій, він просто собі гуляє.

Психолог: А у Мишки, який настрій?

Максим: Нормальний. Мишка боїться людей, коли є чужі люди, то вона забігає у свою нірку.

Психолог: Кому мишка допомагає?

Максим: Котику і зайчику.

Психолог: Хто з ким дружить у цій сім'ї?

Максим: Мишка дружить з котиком.

Психолог: Зайчик у своїй сім'ї когось боїться?

Максим: Ні.

Размещено на Allbest.ru