Ірраціональні чинники становлення політико-правової свідомості

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ірраціональні чинники становлення політико-правової свідомості

Данилевська К.В.

Інститут консультування і психотерапії

Асоціації психологів України

Статтю присвячено дослідженню теоретичних засад формування політико-правової свідомості. Проаналізовано сучасний стан ступеню розробки проблеми. Виокремлено ряд ірраціональних чинників, які обумовлюють становлення політико-правової свідомості, а саме: байдужість, вибірковість, упередження, настанови, стереотипи, острах перед кримінальними угрупованнями, уявлення особистості про справедливість розподілу соціальних благ, образ власної держави та інших країн. Зосереджено увагу на потребі розробки унікального підходу до окремих ірраціональних чинників в процесі становлення політико-правової свідомості. Підкреслено важливість розуміння функціонування ірраціональних чинників політико-правової свідомості для організації та підтримки форми державного режиму. ірраціональний свідомість стереотип

Ключові слова: політико-правова свідомість, ірраціональне та раціональне, ірраціональні чинники свідомості, особистість, рефлексія.

Аннотация

Статья посвящена исследованию теоретических обоснований формирования политико-правового сознания. Проанализировано степень разработки проблемы. Выделено ряд иррациональных составляющих, ко оные обуславливливает становление политико-правового сознания, таких как: равнодушность, выборочность, предупреждения, настановления, стереотипы, страх перед криминальными образованиями, представления личности о справедливости распределения социальных благ, образ собственной страны и других стран. Сконцентрировано внимание на потребности разработки уникального подхода к отдельным иррациональным факторам в процессе становления политико-правового сознания. Подчеркнуто важность понимания функционирования иррациональных факторов политико-правового сознания для организации и поддержки формы государственого режима.

Ключевые слова: политико-правовое сознание, иррациональное и рациональное, иррациональные факторы сознания, личность, рефлексия.

Summary

This article is written about research of theoretical grounds of formation political legal consciousness. Modern state of development of the problem is analyzed. Described irrational factors, that influencing to formation of political legal consciousness, such as indifference, selectivity, prejudice, instructions, stereotypes, fear ideas of criminal groups, ideas of personality, fairness of distribution of social goods, image of own country and other countries. Attention in the article is concentrated at demands of development of unique approach to spare irrational factors in the process of development of political legal consciousness. There was underlined the importance of understanding the functioning irrational factors of political legal consciousness for organization and supporting forms of state regime.

Keywords: political legal consciousness, irrational and rationce, irrational factors of consciousness, reflection.

Постановка проблеми. Соціальна прийнятність поведінки особисті здавна цікавила філософів та психологів, правознавців та політологів, представників інших наук про людину та суспільство. Сучасні дослідники вважають правову свідомість формою суспільної свідомості. Правова свідомість суспільства чи нацменшин, в ретроспективі, була потужною рушійною силою масштабних історичних подій, оскільки формують вектор спрямування суспільства, рушійні політичні та військові настрої.

Разом з тим, розбудова та розвиток правової держави є неможливим без належного рівня по- літико-правової свідомості, без розуміння її ірра-ціональних складників та способів впливу на них.

На прийняття рішення, вибудови взаємодії у суспільстві та з державними інституціями зна-чною мірою впливають ірраціональні чинники становлення політико-правової свідомості осо-бистості. Такий аспект належить у вітчизняній літературі до питань, які є на етапі вивчення та становлення.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. На думку Назарова С.Ю., правова свідомість є феноменом культури, і однією із завдань системної проблематики взаємозв'язків між елементами людської свідомості. На рівні чуттєвого відображення дійсності, правосвідомість постає перед дослідником як сукупність психічного, і з цього випливає розуміння такого поняття, як «правова психіка». Цей феномен організації сус-пільно-державних відносин включає раціональні та ірраціональні складові.

Сучасні дослідники у галузях права та пси-хології виокремлюють таке суспільно-правове явище, як деформація правової свідомості, тобто йдеться про негативне ставлення особистості до чинних норм права, дотримання законності та правопорядку.

Як зазначають І. Дідук і М. Костицький, пра-восвідомість розцінюється як результат психічного відбиття правової дійсності, як джерело і внутрішній регулятор юридично значущої по-ведінки людини.

Особливості функціонування правової сві-домості на смисловому рівні, як уявленню про справедливість та соціальні уявлення про зло-чини, займались такі дослідники як Д. Безносов, 0. Бєлобородов, М. Медвєдченкова, О. Гулевич).

Проте у плинному динамічному світі політико-правових процесів проблема подальшого ви-вчення становлення чинників правової свідомості лишається актуальним.

Вивченню питання політичної свідомості за-ймались такі дослідники, як В.П. Казміренко, 1. В. Жадан, С.І. Позняк, Л.О. Кияшко.

В.М. Бебик описує політичну свідомість як су-купності поглядів і настанов, що характеризують ставлення людей до держави, партій, суспільно- політичних організацій, політичних цінностей і цілей розвитку, традицій і норм політичного життя.

Політика є особливою формою соціальної культури станового суспільства. Політична сві-домість виникає з розшарування суспільства на стани, із загострення боротьби між ними за владу. Отже, політична свідомість -- свідомість станова, і це є важливою соціально-історичною ознакою.

Суспільна політична свідомість інтегрує гру-пову та індивідуальну свідомості, і є регулятором їх способу функціонування.

Виокремлюють основні типи політичної сві-домості: державну та недержавну. С. Макіавел- лі та Т. Гоббс підкреслюють, що державний, або етатистський, тип політичної свідомості ґрун-тується на позиції, що найвищими, найважли-вішими є інтереси держави. Недержавний, або анархістський, тип політичної свідомості засно-ваний на превалюванні інтересів кожної окремої особистості, в той час як держава розглядається експлуататарською інстанцією.?

Разом з тим, перші спроби вже системного вивчення феноменології політико-правової свідо-мості здійснили в 2014 р. співробітники лаборато-рії психології політико-правових відносин Інсти-туту соціальної та політичної психології НАПН України під керівництвом З.Ф. Сіверс [2, с. 217].

Виділення не вирішених раніше частин за-гальної проблеми. Як вже було зазначено вище, історична тривалість у часі та інтенсивність ви-вчення питань політичної та правової свідомості є одним із найважливіших для суспільної орга-нізації життя людини. Цілком логічним та по-слідовним є об'єднання цих понять в одну ка-тегорією політико-правової свідомості. Питання ірраціональних чинників становлення політико- правової свідомості є досить новим і потребує по-дальшого дослідження та деталізації.

Мета статті. Розкрити зміст поняття та здій-снити типологізацію ірраціональних чинників по- літико-правової свідомості людини.

Виклад основного матеріалу. Порушене нами питання передбачає дослідження та проведення демаркаційної лінії серед понять: раціональності та ірраціональності. До характеристик раціо-нальності належать такі, які можна пояснити за допомогою формально-логічного мислення, до-казово, із застосуванням вербального апарату понять та категорій, з можливістю отримання об'єктивних істин (наукових).

На думку Н.С. Мудрагей, раціональне, у гно-сеологічному плані, визначається як «логічно обґрунтоване, теоретично усвідомлене, система-тизоване універсальне знання». В онтологічному -- дія, в основі буття якої лежить закон, фор-моутворення, правила, порядок, доцільність.

Н.В Бабіна виокремлює ірраціональне як дзер-кальне відображення раціонального. В.В. Кортунов зазначає, що для ірраціональності важливим є вий- нятковість елементів людського духу. У філософії представники ірраціоналізму, як Дільтей, О. Шпенглер, Бергсон акцентують увагу на верховенстві почуттєвого інтуїтивного початку. Н.С. Мудрагей відносить ірраціональне до «ще -- не -- раціональне».

У своїх працях Пол Файерабенд зазначає, що в основі прийнятих наукових стандартів і норм часто лежать нераціональні компоненти.

Разом з тим, поняття раціонального та ірра-ціонального можуть бути описані лише на рівні конкретної культури, з цього витікає що абсо-лютної межі між раціональним та ірраціональним не існує.

Як зазначає В.М. Духневич, розмежування категорій політичної свідомості і правосвідомості є досить умовним. На його думку, полі- тико-правова свідомість -- це сфера суспільної чи індивідуальної свідомості, що охоплює знання й розуміння права та політики, ставлення до права та політики, правової і політичної діяльності, суспільно-правових інститутів тощо. Оскільки в основі становлення/формування по- літико-правової свідомості вочевидь лежить кон- фігурування уявлень особистості про державу й право, причому саме конфігурування, оскільки специфіка політико-правової свідомості конкретної особи буде визначатися змістом конкретних уявлень цієї особи [3, с. 49].

Такі конфігурування уявлень особистості до-сить умовно можна розділити на раціональні -- тобто такі, що спираються на суспільне знання, є логічно-послідовними та вербалізованими за по-треби; та ірраціональними -- відповідно, алогічни-ми, або їх внутрішня логіка не є очевидною, чи ба-зується на інтуїтивному та афективному початках.

Послуговуючись науковими розробками В.М. Духневича у напрямку психологічного аналізу механізмів становлення політико-правової свідомості особистості, спробуємо виокремити їх ірраціональну складову.

Таке виокремлення є теоретичним припу-щенням, яке базується на уявленнях психологіч-ної науки про особистість і міжособистісну вза-ємодію, групу та групові процеси, про відносини з політичними та правовими інституціями.

Байдужість як ірраціональний чинник становлення політико-правової свідомості. Небажання особистості займати активну гро-мадянську позицію, збирати інформацію, спіл-куватись з іншими у сфері суспільно-гострих проблем, зовнішнім спостерігачем може сприй-матися як байдужість. Мало того, сама особистість може характеризувати свою позицію як байдужість щодо держави та права. Ми можемо припустити, що існує певна частина суспільства, яка займає «байдужу» позицію, «роль неучасни- ка» суспільних політико-правових процесів. Таку категорія населення помилково можна класифі-кувати як до громадян з низькою політико-пра- вовою свідомістю. Така «хибно-байдужа» позиція особистості може бути причиною ірраціональних внутрішніх процесів. Такі процеси, у своїй біль-шості, є унікальними для кожної особистості, але призводять до самоусунення, самоізоляції від по- літико-правового життя. Ці процеси можуть не мати доступу до вербалізації або ж бути не пред-ставлені у свідомості особистості. Занадто високий рівень рефлексії, попередній травматичний досвід, відчуття безсилля і безнадії можуть завдавати настільки болісних переживань особистості, що людина «приймає ірраціональне рішення бути байдужою.»

Вибірковість. Людини, у своєму ставленні до світу, властива вибірковість. Такий психологічний механізм підкріплює наявну картину світу людини і важко піддається змінам. Це означає, що частина інформації, соціальних контактів, ба-чення політико-правових процесів лишається за межами уваги особистості, разом з тим перевага надається певному колу спілкування, певному типу вибудови соціальних відносин. Така вибір-ковість є ірраціональним фільтром відбору оди-ниць інформації та повторювального досвіду, яка позначається на способах становлення політико- правової свідомості особистості.

Упередження. Упередження -- це тенденція думати певним чином, здебільшого -- всупереч здоровому глузду.

Настанови як ірраціональний чинник станов-лення політико-правової свідомості. Настанова являє собою вказівку або пораду діяти певним чином. Часто автором настанов є авторитетна лю-дина, до якої вже сформована довіра. Приймаючі такі настанови, людина може уникати процесу критичного осмислення та самостійного прийняття рішення, запозичаючи ставлення автора наста-нови до розуміння певних аспектів політико-пра- вової свідомості. Стереотипи як ірраціональний чинник становлення політико-правовоі свідомості. Зазначена категорія характеризує «запозиченість» чи нав'язаність емоційного або когнітивного досвіду. У житті людини це може відображатись у вигляді певних апріорних істин, певних «непо-хитних» знань, які не підглядають критиці і які людина здебільшого не помічає і не вербалізує, проте на яких відбудовується образ політики та права, приймається рішення щодо ступеню ак-тивності у політико-правових процесах.

Рівень життя. Рівень життя людини безпо-середньо впливає на її пріоритети та найближчі цілі. В певних умовах особистість може декла-рувати свою активну громадянську позицію, або ж такою, що бере участь у суспільних по- літико-правових процесах, проте діяти всупереч твердженням про себе і баченню себе. У таких випадках рефлексоване бажання бути активним суперечить реальним життєвим умовах.

Острах перед кримінальними угрупованнями та корумпованими структурами. Статистика рівня злочинності, спілкування з найближчим оточенням, потік інформації з мас-медіа може активізувати невербальні недостатньо рефлек- совані переконання особистості, які впливають у становленні її політико-правової свідомості. Страх за своє життя та безпеку своєї родини, почуття зневіри і безнадії, переживання: «якщо іншим можна діяти протизаконно, і вони лишаються безкарним, чому я не можу так робити»

Уявлення особистості про справедливість роз-поділу соціальних благ. Уявлення про справедли-вість є досить унікальними для кожної особистості, і належить до суб'єктивно оціночного виміру. Чут-тєве внутрішнє переживання людини про неспра-ведливість, яке може бути недостатньо рефлектова- ним, може призводити до саботажу своєї активності у сфері політико-правового взаємовідносин.

Образ власної держави та інших країн. Ске-рованість патріотичними почуттями, знаннями важливості політико-правової активності та ак-тивної громадянської позиції, часом недостатньо для функціонування високо рівня політико- правової свідомості. Якщо людина недостатньо рефлектує свої переживання стосовно образу власної держави та інших країн, особливо якщо це порівняння не на користь власної держави. Це може слугувати обмежуючим фактором, не представленим у свідомості людини.

Висновки і пропозиції. Проблеми політико- правової свідомості, її дослідження, розуміння її раціональних та ірраціональних складників та способів впливу на неї, є актуальними доки, доти існує інститут державності.

Ми можемо припустити, що спосіб політико- правового мислення і форма державного режиму (авторитарний, тоталітарний, демократичний) є взаємопов'язаними та взаємообумовленими: засоби і способи впливу на політико-правову свідомість особистості з боку державних інституцій формують загальнодержавну політичну і правову культуру, яка, своєю чергою, підтримує функціонування державного режиму.

Розбудова правової держави і правового сус-пільства потребує врахування сили та тонкощів функціонування ірраціональних чинників ста-новлення політико-правової свідомості.

Розуміння змістів кожного окремого ірраціо-нального чинника дає розуміння стосовно побудови впливу на нього, що сприятиме формуванню відповідного рівня політико-правової свідомості, громадянської позиції, активної позиції у галузі по- літико-правових процесів та свого життя в цілому.

Раціональні та ірраціональні складники цього процесу потребують ще подальшого вивчення, конкретизації та уточнень.

Список літератури

1. Герасіна Л.М., Данильян О.Г., Дзьобань О.П. Правосвідомість і правова культура як базові чинники державо-творчого процесу в Україні : монографія - Х.: Право, 2009. - 352 с.

2. Духневич В.М. Політико-правова свідомість особистості та становлення громадянської позиції молоді / / Наукові студії із соціальної та політичної психології. - № 35. - С. 216-230.

3. Духневич В.М. Спроба психологічного аналізу механізмів становлення політико-правової свідомості особистості / В.М. Духневич // Юридична психологія та педагогіка. / Науковий журнал НАВС. - 2014. - № 2. - С. 33-41.

4. Сіверс З.Ф. Прикладні аспекти становлення політико-правової свідомості молоді : посібник / З.Ф. Сіверс, В.М. Духневич, О.Ю. Осадько ; за заг. ред. З.Ф. Сіверс ; Нац. акад. пед. наук України, Ін-т соц. та політ. психології. - Кропивницький: Імекс-ЛТД, 2017. - 178 с.

5. Носков В., Кальянов А., Єфросиніна О. Правосвідомість у соціально-політичному розвитку людини // Правова культура. - 2005. - № 5. - С. 125-133.

6. Четвернин В.А. Современные концепции естественного права / В.А. Четвернин ; отв. ред. В.А. Туманов. - М.: Наука, 1988. - 144 с.

Размещено на Allbest.ru