Психологічна підготовка військовослужбовця державної прикордонної служби України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Психологічна підготовка військовослужбовця державної прикордонної служби України

Володимир Мельніков

У статті розкрито питання психологічної підготовки військовослужбовців Державної прикордонної служби України з метою його впровадження в систему професійної підготовки персоналу прикордонного відомства України.

Ключові слова: психологічна підготовка, військовослужбовці Державної прикордонної служби України, психомоторика, енергопотенці- ал, числа Фібоначчі, пропорція “золотого перерізу”.

Психология сосредотачивается на поиске лучших способов повышения эффективной деятельности военнослужащего ГПСУ и развития личности методами физического воспитания ГПСУ.

Взаимосвязь теории психологии прохождения военной службы и психологии практичной деятельности заключается и в том, что задача первой - это решение теоретических проблем отображения служебной деятельности в понятиях и категориях, а задача второй - использование знаний и воплощение их в “технологию” прохождения военной службы для повышения качества подготовки военнослужащего ГПСУ. Синтез психологической теории прохождения военной службы с ее практикой способствует ограниченному привлечению знания к деятельности военнослужащего. Для решения этой проблемы нужно психологическую теорию определенным образом модифицировать, конкретизировать и адаптировать применительно к каждому виду служебной деятельности.

Процесс психологической подготовки военнослужащего ГПСУ - один из видов формирования личности, укрепляет взаимосвязи ее свойств, мотивов, знаний, навыков и умений, осмысление ее социальной значимости для будущей деятельности.

Ключевые слова: психологическая подготовка, военнослужащие Государственной пограничной службы Украины, психомоторика, энергопотенциал, числа Фибоначчи, пропорция “золотого сечения”.

The purpose of psychological training is to meet the needs of the SBGS servicemen in preparation for achievement of high results.

Psychology is aimed at researching the best ways to increase the effectiveness of the SBGS servicemen and the development of the individual through the physical education of the SBGS.

The psychological task of military service theory is to find solutions to theoretical problems in the service in concepts and categories. The purpose of the theory of practical psychology is to use knowledge about the introduction of military service “technology” for training in order to improve the SBU servicemen. The relationship between the psychological theory of military service and its practice leads to the participation of organic knowledge in military activities. In order to solve this problem, it is necessary to modify, specify and adapt the psychological theory in a certain way to each type of service activity.

The process of psychological training of servicemen of the SBGS is one of the types of personality formation that strengthens the interconnections of its properties, motives, knowledge, skills and abilities, as well as its social significance for further activities.

Keywords: psychological training, servicemen of the State Border Guard Service of Ukraine, psychomotor, energy potential, Fibonacci number, share of “golden section”.

Постановка проблеми у загальному вигляді. Психологічна підготовка військовослужбовця Державної прикордонної служби України (ДПСУ) - активізація психомоторних, пізнавальних, естетичних здатностей та розвиток моральних почуттів особистості, її готовності до вчинку. Воно пов'язане з психомоторною творчістю, підтримкою та відновленням психічної готовності до служби в ДПСУ та з досягненням високих результатів.

У психології визначено граничні моменти, кризи, докорінні зміни психічних станів у житті людини, які свідчать про перетворення структури і функцій її душі й тіла. Якщо людина успішно впоралась із кризовими станами і життєвими колізіями, вона здатна вирішувати завдання іншого ступеня складності, про що раніше навіть не здогадувалась.

Метою статті є з'ясувати психологічну підготовку військовослужбовця Державної прикордонної служби України.

Щоб з'ясувати, як розвивається механізм творчості, ми скористалися математикою - законами чисел Фібоначчі та пропорцією “золотого перерізу”, законами природи і життя людини.

Для того щоб механізм творчості розвивався повноцінно, тобто щоб людина стала талантом, генієм, мудрецем, вона повинна розвиватися природно і вільно. Але це не означає, що такий розвиток в ідеалі - пряма лінія, тому що прямолінійний графік створює уявлення про процес повторення, копіювання (хоч і з нагромадженням - зростанням чогось) початкового стану.

Виклад основного матеріалу дослідження. Психологічна підготовка спрямоване на задоволення потреби військовослужбовця ДПСУ бути готовим до досягнення високих результатів.

Потреба військовослужбовця ДПСУ - суб'єктивний чинник, його необхідно певним чином об'єктивувати, наповнити значеннєвим змістом, що відповідає нестатку, усуває стан дискомфорту, задовольняє конкретні потреби військовослужбовця ДПСУ Об'єктивним чинником, що визначає предмет потреби, є мета діяльності, тобто моделі того, що відповідає його здібностям. Просування військовослужбовця ДПСУ від вихідних, менш розвинених здібностей до вершини 'їхнього розвитку є досягнення мети, задоволення усвідомленої потреби в удосконаленні майстерності.

Психологія зосереджується на пошуку кращих способів підвищення ефективної діяльності військовослужбовця ДПСУ і розвитку особистості засобами фізичної виховання ДПСУ.

Ефективність військовослужбовця ДПСУ - такий розвиток, коли досягається найбільший результат за мінімальних витрат часу й енергії для того, щоб уберегти від порушень психічне здоров'я військовослужбовця. Це і результат правильно обраного оптимального шляху досягнення мети.

Головною особливістю і відмінністю психології проходження служби від інших видів діяльності людини є те, що воно здійснюється на стику наукової діяльності психолога і практичної діяльності керівника, викладача. Практичні дії керівника нерідко подібні до експерименту в психології. У цій діяльності перевіряється адекватність теоретичних висновків і черпається новий фактичний матеріал, а знання, отримані в теорії, обов'язково доводяться до рівня практичних рекомендацій. Так наукове знання безпосередньо переходить у “технологію” проходження військової служби в лавах ДПСУ .

Взаємозв'язок теорії психології проходження військової служби і психології практичної діяльності полягає і в тому, що завдання першої - це вирішення теоретичних проблем відображення службової діяльності в поняттях і категоріях, а завдання другої - використання знань і втілення їх у “технологію” проходження військової служби для підвищення якості підготування військовослужбовця ДПСУ. Синтез психологічної теорії проходження військової служби з її практикою сприяє органічному залученню знання до діяльності військовослужбовця. Для вирішення цієї проблеми потрібно психологічну теорію певним чином модифікувати, конкретизувати та адаптувати стосовно кожного виду службової діяльності.

Процес психологічного підготування військовослужбовця ДПСУ - один з видів формування особистості, що зміцнює взаємозв'язки її властивостей, мотивів, знань, навичок і вмінь, осмислення її соціальної значущості для майбутньої діяльності.

У свою чергу, психологічна підготовленість військовослужбовця ДПСУ - загальна якість особистості, що завжди порівнюється з особливостями діяльності та потребує високоефективного діяння. Психологічна готовість тісно пов'язана з якісними характеристиками інтелекту, волі, емоційної сфери і є продуктом цілеспрямованого процесу, який здійснюється через навчання, освоєння “технології” тренування, збагачення особистості військовослужбовця ДПСУ досвідом багатьох поколінь.

Застосування прийомів і засобів психологічної підготовки дає змогу виробляти у військовослужбовця ДПСУ прагнення самовиховання волі й активного самовдосконалення, вчить їх свідомо володіти своїми психічними станами і з високою точністю регулювати власні рухи та дії в екстремальних умовах несення служби та виконання завдань з прикордонних питань.

Числа Фібоначчі - інформаційний елемент коду змін на життєвому шляху - мають ще одну цікаву властивість: кожний віковий період розкодовує ще менші гармонійні та пропорційні відтінки часу, протягом яких відбувалися певні зміни в механізмі творчості. Розвиток гармонійної цілісності (якщо її розглядати в координатах часу) на кожному віковому етапі (дитинство, підлітковий вік, юність, зрілість), у свою чергу, поділяється на окремі мікроперіоди. Розподіливши етап на частини, отримують чотири вузлові точки - золоті точки “золотого перерізу” 0; 0,382; 0,618 і 1.

Якщо записати в рядок числа Фібоначчі, то отримаємо: 1, 1, 2, 3, 5, 8, 13, 21, 34, 55, 89 і т. д. Відношення між числами Фібоначчі становить 0,618. Пропорційність виявили ще давні єгиптяни, а до математики її застосував Піфагор. Це результат поділу цілого на дві нерівні, але пропорційні частини. Свого часу це число дістало назву “божественної пропорції”, “золотого ділення”, а пізніше Леонардо да Вінчі вжив уперше для позначення цієї пропорції поширений тепер термін “золотий переріз”.

Відтоді цю пропорцію було встановлено в багатьох природних явищах (у будові нашого тіла, в ботаніці, у квантово-механічних процесах). У наш час “золотий переріз” як закон природи застосовується у практичній діяльності людини. Його широко використовують у науці - математиці, техніці, музиці, естетиці тощо. Розвиток людини теж відбувається відповідно до “божественної” пропорції, підпорядковується закону її чисел, згідно з якими наше життя поділяється на етапи з певними домінантами в механізмі творчості.

Нижче йтиметься про прогресивні зміни в людині, яка нормально народилася і нормально, природно розвивається, не має спадкових хвороб і травм мозку.

Числа Фібоначчі поділяють наше життя на етапи за кількістю прожитих років:

“0” - початок відліку - дитина народилася, але вона зовсім не порожнє місце, не “чиста дошка”, на якій природа і люди “писатимуть” життєвий шлях. Народилася Людина. У неї ще не розвинулися не лише психомоторика, мислення, почуття, уява, а й оперативний потенціал енергії. Відокремившись від матерії, вона - початок життя з новою гармонією:

“1” - дитина опановує ходу і вивчає найближче оточення;

“2” - розуміє мову і діє за словесними вказівками;

“3” - діє, використовуючи слова, ставить запитання;

“5” - вік “грації” - гармонія психомоторики, пам'яті, уяви і почуттів, що вже дасть можливість дитині сприйняти світ як цілісність;

“8” - панують почуття, яким служить уява, а мислення через свою критичність спрямоване на підтримання внутрішньої й зовнішньої гармонії життя;

“13” - починає працювати механізм таланту на перетворення матеріалу, набутого в процесі опанування доробку визнаних талантів і геніїв, розвиваючи власний механізм творчості;

“21” - механізм творчості наблизився до стану гармонії, і людина робить спроби виконувати творчу працю, що дає можливість надавати роботі цього механізму природної сили;

“34” - вік Ісуса Христа - гармонія мислення, почуттів, уяви і психомоторики з енергопотенціалом; виникає здатність до геніальної роботи;

“55” - у цьому віці за умови збереженої гармонії душі та тіла людина готова стати творцем.

До 8 років - дитинство, до 13 - підлітковий вік (вік заперечень), до 21 - юність. Отже, мудрець знав не все. Як бачимо, дитинство, наприклад за гармонійною шкалою, - це п'ять переворотів, що переживає дитина, набуваючи нових знань, вмінь і здатностей.

Точка 0 - початок відліку, нового життя, залученого кодом пропорції в активність чергового елемента механізму творчості, нового стану гармонії. Тут 0 - верхній край підмурку, на якому почне будуватися нова, досконаліша і з новими властивостями гармонія людини.

Точка 0,382 - стан гармонії, що зароджується, частина часу вікового періоду, в якому гармонія стану душі й тіла неврівноважена, чутлива до перевантажень, але сприйнятлива до розвитку того, що домінує в механізмі таланту після подолання попередньої вікової межі.

Точка 0,618 - гармонія тіла і душі набуває рівноваги, може компенсувати руйнівні впливи і зберігати свою цілісність, а домінуючий механізм таланту починає працювати з наявними продуктами своєї роботи і розвивається в напрямі досконалості.

Точка 1 - завершення попереднього (досконала цілісність) і початок нового вікового періоду. Гармонія початку руйнується, але одночасно засновує в собі ще досконалішу гармонію. Ще один крок - і попередня цілісність піддається метаморфозі, перетворюється на точку “0” (з якої теж починається новий етап розвитку або руйнування попередньої гармонії механізму творчості). психологічна підготовка прикордонна служба

На життєвому шляху людина потенційно здатна до семи відкриттів, які стосуються опанування відносин між предметами і явищами у довкіллі. Зокрема, відкриття відбуваються у певні періоди:

від дня народження до двох років - відкриття фізичного і предметного світу найближчого оточення (ліжко, кімната, будинок);

від двох до трьох років - відкриття себе: “Я - Сам”;

від трьох до п'яти років - мова, дієвий світ слів, краси і гармонії та системи “Я - Ти”;

від п'яти до восьми років - відкриття світу чужих думок, почуттів і образів системи “Я - Ми”;

від восьми до 13 років - відкриття світу завдань і проблем, вирішених талантами і геніями людства системи “Я - Духовність”;

від 13 до 21 року - відкриття хисту оригінально розв'язувати всім відомі завдання; коли думки, почуття і уява починають активно працювати, створюється система “Я - Ноосфера”;

від 21 до 34 років - відкриття спроможності створювати новий світ або його фрагменти - усвідомлення самоконцепції “Я - Творець”.

Життєвий шлях має просторово-часову структуру. Він складається з вікових та індивідуальних фаз, що визначаються багатьма параметрами життя. Сукупність таких “вимірів” становить просторову структуру життєвого шляху.

Між фазами життєвого шляху існують генетичні зв'язки, і це зумовлює закономірний його характер. Звідси випливає, що в принципі можна передбачити майбутній розвиток на підставі знання про ранні його фази. Звичайно, це прогнозування буде ймовірним, оскільки життєвий шлях людини позначений багатьма випадковостями, непе- редбачуваними жодним прогнозом.

Необхідно враховувати, що психологічна теорія відповідає на запитання:

що становлять собою психіка військовослужбовця ДПСУ, його свідомість;

як відбувається психічне відображення; як військовослужбовець прогнозує майбутню дію.

Ця сама теорія, залучена до опису існуючих форм психомоторної активності, повинна відповісти на запитання:

що потрібно знати військовослужбовцю, щоб правильно діяти; як робити; що робити; для чого робити та ін.

Іншими словами, підлеглий і керівник у “технології” службової діяльності на базі психологічних знань повинні мати чітке уявлення про хід мислення, про хід передбачення, про майбутні змісти свідомості та відповісти на запитання:

конструкторського змісту (що робити?); технологічного змісту (як робити?); світоглядного змісту (для чого робити?).

Відповіді на ці запитання можуть розглядатися як конструктивні тільки стосовно обраних критеріїв. Відповідаючи на них, керівник та підлеглий так чи інакше змушені створити образ - уявлення про ідеал тілесної досконалості людини, й образ (збірний) військовослужбовця, здатного досягти вищої майстерності, тобто необхідно створити ідею вищої майстерності.

Ідея військовослужбовця ДПСУ - думка, яка безпосередньо перетворюється на дію. Природно, це не копія дій провідних військовослужбовців ДПСУ, а взірець на певний проміжок часу - випередження існуючого стану в сучасному світі. Тому ідея виражає прагнення військовослужбовця ДПСУ утвердитися й реалізувати свої можливості. Вона - найважливіший стимул до практичної діяльності та самовідданої праці.

Усвідомлення задуму свідчить, що його предметом є саме ідея, яка організовує службову діяльність. Обґрунтування ідеї зумовлює усвідомлення методу вирішення завдань службової діяльності. Така ідея військовослужбовця ДПСУ - це і знання способів використання природних закономірностей психіки військовослужбовця ДПСУ.

Розглянемо головні гармонійні психічні стани, принципово можливі як вищий прояв здібностей. Вони одночасно є критеріями для оцінки раціональності навчання.

Військовослужбовець ДПСУ не припускається помилок у сприйнятті власних рухів, збереженні 'їх у пам'яті та в наступному відтворенні. Це вершина досконалості, коли рухи виконуються з великою точністю, оскільки в службовій діяльності результат рухів фіксується саме за фінальною точністю. Проте не враховується 'їхня процесуальна точність від початку руху до його завершення. Але вона-то і визначає фінальну точність усієї дії.

Здатність до безпомилкових розумових і психомоторних дій військовослужбовця ДПСУ можна легко оцінити за показниками точності. Для наочності використовують шкалу, градуйовану від “0” до “1”. Рівень “1” займатиме той, хто не припускається помилок під час діяння, його можна назвати ідеальним за майстерністю і досконалістю психомоторики. Між “0” і “1” розташуються ті, хто припускається помилок, забуває необхідні рухи, не в змозі після багаторазового виконання запам'ятати їх, робить неточні рухи тощо. А нижче від шкали - усі “новачки”.

Військовослужбовець ДПСУ має набути здатності переробити інформацію м'язового почуття рухів - їх психічного відображення як осмислене, предметне і цілісне повідомлення.

Інформація від “чуттєвої тканини” і подій у системі рухів надходить до свідомості. Розшифрування змісту цього “темного” м'язового почуття рухів, природно, передбачає дуже досконале вміння виділяти і точно переробляти три види інформації:

структурну, яка відображає деталі системи рухів, їх конструкції, враховує відхилення від попереднього наміру програми і зміни, що, зокрема, бувають у стані стомлення;

регулювальну - часовий, динамічний і просторовий ритми дії; зміст дії - формули, рівняння цілісної дії, що відбиваються у свідомості військовослужбовця як кінетична “мелодія” рухів, плине паралельно до самих рухів.

Зазначені види інформації завжди містяться в “темному” м'язовому почутті рухів. Новачкові потрібно навчитися їх засвоювати, впізнаючи їх за сенсорними еталонами в біодинамічній тканині своїх рухів, підкоряти своїй волі, збагачуючи новими вміннями.

На шляху до майстерності військовослужбовець змушений набути здатності розуміти зміст сприйняття рухів, переводити чуттєво-інтуїтивний зміст м'язової динаміки в осмислене повідомлення від кожного моменту руху, швидкоплинного в часі. Сприйняття завжди звернене до діючої людини і недоступне для сприйняття і розуміння іншому; воно суб'єктивне і має тільки одного адресата - військовослужбовця ДПСУ, який повинен його зрозуміти й осмислити. Військовослужбовець ДПСУ має навчитися здійснювати з високою точністю звірення й оцінювання в процесі регуляції рухів, тобто мати високий рівень критичності мислення, почуттів та уяви.

Критичність людини - її здатність розрізняти й осмислювати відповідність поточного руху прийнятій програмі-наміру.

Усе це і становить справжнє розуміння й використання добутих у дії нових сприйнять, нового розуміння, що дає змогу вийти за межі сьогоднішнього уявлення до того, що повинно міститися в рухах і породжує нову здатність військовослужбовця ДПСУ

Отже неусвідомлювані спонукання, інтереси, прагнення, цілі й поняття гармонії - складові єдиної спрямованості особистості військовослужбовця. Між цими спонуканнями до діяльності зазвичай установлюється певна підпорядкованість досягненню гармонії, з якою пов'язуються деякі цілі.

Висновок

Психологічна підготовка сприяє прискоренню розвитку найважливіших для службової діяльності психічних якостей. Для цього необхідно точно знати середовище, у якому військовослужбовцю ДПСУ в майбутньому доведеться служити, особливості рухів і дій, що забезпечують умови, необхідні для перемоги над самим собою і над противниками. Це основні ознаки потреб, що повинні правильно формуватися з перших днів проходження служби і стати головними спонукальними мотивами в діяльності військовослужбовця ДПСУ, та у разі виникнення кризових ситуацій, вміло та оперативно реагувати на них, ліквідуючи негативні наслідки.

Перспективами подальших розвідок за визначеним напрямом є розробка конкретних пропозицій щодо реформування чинної системи професійної підготовки, а саме зміна традиційного підходу до методики фізичної підготовки військовослужбовців ДПСУ.

Список використаної літератури

1. Бернштейн Н. А. О построении движений. М., 1947. 255 с.

2. Бернштейн Н. А. Очерки по физиологии движений и физиологии активности. М., 1966. 349 с.

3. Болтівець С. І. Педагогічна психогігієна: теорія та методика : монографія. К. : Ред. Бюл. ВАК України, 2000. 302 с.

4. Гегель Г. В. Энциклопедия философских наук. М. : Мысль. 1974. Т. 1. 452 с.

5. Гуменюк Н. П., Клименко В. В. Психология физического воспитания и спорта. К. : Вища школа, 1985. 312 с.

6. Давыдов В. В., Зинченко В. П. Принцип развития в психологии. Вопросы философии. 1980. № 12. С. 47-60.

7. Клименко В. В. Психологические тесты таланта. Харьков : Фолио, 1996. 414 с.

8. Клименко В. В. Как воспитать вундеркинда. Харьков : Фолио, 1996. 463 с.

9. Клименко В. В. Механізми творчості. Загальна психологія. Вінниця : Нова книжка, 2004. С. 616-707.

10. Клименко В. В. Механізми психомоторики. Там само. С. 488-509.

11. Клименко В. В. Засоби розвитку психіки. Там само. С. 509-551.

12. Рецензент - кандидат психологічних наук, доцент Ковальчук Р О.

Размещено на Allbest.ru