Психологічні особливості уявлень молоді про життєвий успіх

Вінков В.Ю.

молодший науковий співробітник лабораторії психології мас і спільнот, Інститут соціальної та політичної психології НАПН України

У статті представлено результати емпіричного дослідження соціальних уявлень молоді про життєвий успіх. Визначено провідні критерії життєвого успіху молоді. Уточнено роль чинників у досягненні життєвого успіху, а також виявлено відмінності у використанні молоддю копінг-стратегій у процесі досягання успіху.

Ключові слова: образ, соціальні уявлення, успіх, мотивація досягання, копінг-стратегії, молодь.

The results of empirical investigation of youth 's representations about success in life are presented in this article. The leading measures of success in life for young people are determined. The role of factors to achieve life success has been specified, as well as differences of the coping strategies used by the youth in the process of achieving success have been identified.

Key words: image, social representations, success, achievement motivation, coping strategies, youth.

Постановка проблеми. Незважаючи на те, що проблема життєвого успіху є однією з найбільш цікавих у психології, фокус наукового пізнання в основному зосереджується на стратегіях досягнення успіху, мотивації досягнення і уникнення невдач, впливу особистісних рис і властивостей на успішність у певних видах діяльності. В соціально- психологічній площині спостерігається суттєвий брак наукових досліджень уявлень про життєвий успіх. Тому вивчення соціально- психологічних особливостей таких уявлень, чинників, механізмів їх формування є досить перспективною та актуальною проблемою, що дозволить зрозуміти, які поширені уявлення про життєвий успіх серед молоді, що допомагає їм досягти його, чому для певної частини молоді стає привабливим певний успіх, а не інакший. Отже проблема уявлень життєвого успіху є досить перспективною темою дослідження і потребує подальшого вивчення.

Аналіз останніх публікацій та виокремлення невирішених частин загальної проблеми. На сьогодні кількість тих досліджень, що фокусуються на соціально-психологічних аспектах цього явища, представлена небагатьма роботами. Серед них можна виокремити праці М. Андросенко, О. Гудзенко, К. Мелещенко, А. Тугушевої і Р Шаміонової [1, 2, 4, 6]. Якщо дослідження М. Андросенко і К. Мелащенко здебільшого були спрямовані на вивчення статево-рольових особливостей уявлень про життєвий успіх, а у О. Гудзенко на міжпоколінських особливостях таких уявлень, то в своїх дослідженнях Р Шаміонова і А. Тугушева зосереджують увагу на уявленні про успіх у молоді. Було виявлено, що успіх найчастіше асоціюється із особистісними властивостями (цілеспрямованість, впевненість, прагнення саморозвитку), роботою (улюблена робота, кар'єра) та характеристиками соціальних стосунків (статус у суспільстві, здатність впливати, підтримка найближчого оточення) [6].

Проте такі емпіричні результати представляють доволі малий обсяг даних для узагальнення того, які уявлення про життєвий успіх поширені в суспільстві. Такі дослідження лише констатують статево-рольові та міжпоколінські особливості, проте не пояснюють причини виникнення і поширеність таких уявлень в масовій свідомості. Тому можна фіксувати той факт, що в соціальній психології досі не побудовано пояснювальної моделі формування уявлень про життєвий успіх, не виявлені соціально-психологічні чинники, що, своєю чергою, свідчить про перспективність розробки цієї проблематики.

Мета статті: дослідити психологічний зміст уявлень молоді про життєвий успіх та виокремити їх психологічні особливості.

Виклад основного матеріалу дослідження. Процедура емпіричного дослідження проходила в кілька етапів. На першому етапі було проведено пошукове дослідження молоді, спрямоване на виявлення структурно-змістових аспектів уявлень про життєвий успіх. У дослідженні взяло участь 50 студентів Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України. Це дослідження здійснювалось із використанням методів анкетування, вільних асоціацій, незакінчених речень, експертного оцінювання. Масив даних, який був отриманий в ході дослідження, оброблявся за допомогою методу контент-аналізу.

Процедура дослідження відбувалась наступним чином. Спочатку на слово «успіх», як на слово-стимул, досліджуваним потрібно було написати свої асоціації, які відразу спадали на думку. На основі результатів контент-аналізу був складений перелік категорій, які найчастіше вживали досліджувані при описі успіху та об'єднанні в смислові групи.

В підсумку ми виокремили 7 груп, що відображають такі досягнення, як добрі взаємини, соціальне визнання, багатство, професіоналізм, кар'єра, впливовість, творча самореалізація.

Наступний крок в пошуковому дослідженні полягав у виявленні чинників, що впливають на досягнення життєвого успіху. У своїх відповідях досліджувані найчастіше згадували, що важливу роль в досягненні успіху відіграють удача, ризик, соціальні зв'язки, загальноприйняті норми і правила. Також проявилися більш значущі проблеми, які хвилювали досліджуваних, серед яких були: ставлення оточення до їхніх успіхів, визнання або знецінення своїх досягнень як успіху, впевненість, ступінь задоволеності у досягненні успіху.

Враховуючи отриманні результати контент-аналізу, для подальшого емпіричного дослідження нами був розроблений інструментарій, в основу якого покладений метод семантичного диференціалу. Цей метод прийнято застосовувати при вивченні ставлень людини або групи людей до певних аспектів особистості, до різних подій, ситуацій, явищ зовнішнього світу. В нашому дослідженні семантичний диференціал дозволяє вивчити складові семантичних просторів уявлень молоді про життєвий успіх.

У цей інструментарій було закладено 8 біполярних шкал, що відображають два протилежні за значенням твердження:

Орієнтація на удачу - орієнтація на себе - упевненість в тому, що успіх є результатом випадкового збігу обставин і щасливого випадку, або наполегливих дій і власних зусиль. Закладеним параметрам відповідали протилежні за змістом твердження «Досягнення успіху більше залежить від вдалого збігу обставин - Досягнення успіху більше залежить від здібностей і зусиль людини» (нижче твердження будуть подаватися в дужках).

Ризикованість-виваженість - переконання в тому, що в досягненні успіху відіграє або ризик, або виважені рішення (У досягненні успіху велику роль відіграє ризик - У досягненні успіху велику роль добре продуманий план).

Орієнтація на соціальні зв'язки - орієнтація на себе - упевненість у тому, що успіху можна досягти або тільки завдяки хорошим зв'язкам, або власним зусиллям (Вирішальне значення в досягненні людиною життєвого успіху відіграють соціальні зв'язки - Вирішальне значення в досягненні людиною життєвого успіху відіграють її здібності й зусилля).

Загальноприйняті норми і правила як перепона - допомога в досягненні успіху - переконання в тому, що загальноприйняті норми і правила заважають або допомагають в досяганні успіху (Загальноприйняті норми і правила радше заважають досягненню життєвого успіху - допомагають людині).

Упевненість - зневіра в досягненні успіху - переконання в тому, що будь-які намагання досягти результатів в певній сфері життєдіяльності завершаться або успіхом, або провалом (Досягнення успіху - це тільки питання часу - Я не впевнений в тому, чи зможу я досягти успіху в своєму житті).

Визнання - знецінення своїх успіхів - оцінка людиною своїх досягнень у певній сфері життєдіяльності або як значний результат, або як незначний (У мене немає суттєвих успіхів, якими я міг би пишатися - У мене є успіхи, якими я можу пишатися).

Позитивна - негативна оцінка оточенням своїх успіхів - упевненість особи в тому, що навколишнє оточення або позитивно сприймає її успіхи, або негативно. (Я завжди ділюся своїми успіхами зі своїм оточенням - Краще не розповідати іншим про свої успіхи).

Задоволеність-незадоволеність - емоційна реакція на рівень досягнень у певній сфері життєдіяльності, що є складовою уявлень про життєвий успіх (Я повністю задоволений своїми досягненнями - Я неза- доволений своїми досягненнями).

Оцінка цих тверджень відбувалася наступним чином. Досліджувані обирали одне з двох протилежних за змістом тверджень і оцінювали відповідно свій вибір за трьохбальною системою, де 3 бали - максимальне значення і означає, що визначений чинник відіграє дуже важливу роль у досягненні успіху, а 1 бал - означає невелику перевагу цього чинника над іншим. Подальше обчислення цих протилежних за змістом тверджень відбувається за 6-бальною шкалою. Мінімальні значення від 1 до 3 балів приймає твердження, що розташоване зліва, а максимальні від 4 до 6 балів твердження, що справа.

З метою забезпечення відповідності закладеного психологічного змісту цим твердженням використовувався метод експертної оцінки. Експертами виступали 16 осіб, серед яких 11 кандидатів наук і 5 магістрів психології, що вже працюють за спеціальністю. В інструкції їх просили оцінити за 5-бальною шкалою, наскільки представлені твердження відповідали тому змісту, який ми заклали в них. Це дало нам змогу перевірити відповідність цих тверджень закладеному психологічному змісту. В результаті проведеного оцінювання міра відповідності твердження закладеному психологічному змісту склала в середньому 3,7 балів. Ті пари тверджень, що набрали найнижчі бали, були виправлені відповідно до висловлених думок експертів.

Наступний етап передбачав виявлення психологічних особливостей уявлень молоді про життєвий успіх за допомогою розробленого інструментарію. Емпіричне дослідження проводилось на базі Київського національного університету імені Тараса Шевченка і Львівського національного університету імені Івана Франка. Загальна кількість опитаних склала 184 особи.

Рис. 1. Частота вибору молоддю досягнень в якості життєвого успіху (%)

уявлення успіх психологічний молодь

Завдання емпіричного дослідження:

виявити, які досягнення в якості життєвого успіху є найбільш актуальними для молоді;

з'ясувати роль удачі, ризику, соціальних зв'язків, загальноприйнятих норм і правил, а також ставлення оточення до успіхів, визнання або знецінення своїх досягнень, впевненості і задоволеності у досягненні життєвого успіху;

дослідити роль у досягненні успіху таких копінг-стратегій, як конфронтаційний копінг, пошук соціальної підтримки, планування розв'язання проблеми, самоконтроль, дистанціювання, позитивна переоцінка, прийняття відповідальності, втеча-уникнення.

Отже, молоді було запропоновано обрати з переліку досягнень з різних сфер життєдіяльності ті досягнення, які, на їхню думку, є життєвим успіхом. Серед цих досягнень згадувалися добрі взаємини, соціальне визнання, багатство, професіоналізм, кар'єра, впливовість, творча самореалізація. Найбільш поширеними з них виявилися добрі взаємини та творча самореалізація, їх обрало 41,3 % та 32,6 % опитаної молоді (рис. 1). Це вказує на те, що для молоді найбільш важливими в досягненні життєвого успіху є сфери, які пов'язані з міжособистими стосунками та творчою самореалізацією і тільки потім професійна, фінансова, кар'єрна, владна і сфера соціального визнання.

Далі нас цікавило, яку роль надає молодь удачі, ризику, соціальним зв'язкам, дотриманню загальноприйнятих норм і правил у досягненні життєвого успіху, а також ставленню оточення до успіхів, визнанню або знеціненню своїх досягнень як успіху, впевненості, ступеню задоволеності своїми досягненнями. Тому молоді надавалися протилежні за змістом твердження, які необхідно було їм обрати і оцінити, як найбільш впливові на досягнення успіху.

Оцінюючи протилежні за змістом твердження, що відображають орієнтацію на удачу і орієнтацію на себе в досягненні життєвого успіху, 86,3 % опитаної молоді здебільшого вважає, що успіх залежить від самої людини, а не від удачі, що вказує на виражений внутрішній локус контролю. Про значну роль ризику в досягненні життєвого успіху свідчить те, що 35,6 % молоді вважає, що ризик має більше значення, ніж обдумані дії. Проте 64,4 % обрали виважену позицію, що свідчить все ж про загальну схильність молоді обмірковувати дії і відкидати ризик у досягненні життєвого успіху. Так само і з соціальними зв'язками, 40,3 % молоді вважають, що вони несуть вирішальне значення в досягненнях, проте загальна тенденція демонструє, що 59,7 % молоді покладається в досягненні життєвого успіху більше на себе, ніж на соціальні зв'язки.

В оцінці ролі загальноприйнятих норм і правил у досягненні успіху молодь у своїй думці розділилася порівно, 49,5 % вважають, що такі норми і правила заважають досягненням, а 50,5 %, навпаки, - допомагають. Упевненість у досягненні життєвого успіху опитаної молоді демонструють 76,8 %, проте тільки 57,7 % можуть сказати, що в їхньому житті є успіхи, якими вони можуть пишатися, а задоволеними своїми досягненнями є 60,6 % опитаної молоді. Водночас для молоді більш притаманно ділитися своїми успіхами зі своїм оточенням, на таку молодь припадає 63 % від усіх опитаних, що може вказувати на високий рівень довіри і потребу в підтримці від свого оточення.

Отже, в цілому наведені результати вказують на те, що більша частина опитаної молоді в досягненні життєвого успіху покладається на себе, ніж на соціальні зв'язки й удачу, займають виваженішу позицію, відкидаючи ризик, упевнені в тому, що досягнуть успіхів, та мають в своєму житті досягнення, якими задоволені. Проте загальноприйняті правила і норми однаковою мірою як заважають, так і допомагають їй досягати життєвого успіху.

Наступне завдання полягало у з'ясуванні ролі цих чинників залежно від того, які досягнення молодь вважає успіхом.

Роль ризику в досяганні життєвого успіху більш значущою виявилася в групі, яка обрала впливовість в якості успіху (х=3,2), тоді як най- виваженішу позицію має група, що обрала професіоналізм (х=5,0). Інші групи зайняли проміжне місце між двома вищезазначеними групами.

Більшу впевненість у досягненні життєвого успіху демонструє молодь, що обрала соціальне визнання (х = 1,71), тоді як найменш впевнено почувається молодь, що обрала добрі взаємини (х=2,71). Так само в цих двох групах проявилися найменші та найбільші значення в оцінці того, чи варто молоді ділитися з оточенням своїми досягненнями: молодь, що обрали добрі взаємини (x = 2,89) в якості успіху, охочіше ділиться своїми успіхами з оточенням, ніж та молодь, що обрала соціальне визнання (x = 4,14).

Рис. 2. Оцінка молоддю ставлення оточення до їхніх успіхів, наявності власних успіхів, власної впевненості і задоволеності своїми досягненнями

Примітки: 1 - добрі взаємини, 2 - соціальне визнання, 3 - багатство, 4 - професіоналізм, 5 - кар'єра, 6 - впливовість, 7 - творча самореалізація

Водночас молодь, яка обрала багатство (x=4,2), вважає, що їй є чим пишатися у досягненнях, порівняно з тими, хто обрав впливовість як успіх (x 3,1). Найбільша різниця в оцінці свого стану задоволеності своїми досягненнями проявилася між групами тих, хто обрав впливовість в якості життєвого успіху (x = 3,89), та тими, хто обрав професіоналізм (x = 2,75) (рис. 3).

У подальших наукових пошуках нас цікавило, які відмінності існували в копінг-стратегіях і мотивації залежно від вибору досягнень в якості життєвого успіху. Дослідження копінг-стратегій здійснювалось за допомогою методики вивчення копінг-стратегій (Р. Лазарус, С. Фолкман в адаптації Т Крюкової) [3], а мотивації молоді за допомогою методики виявлення мотиваторів соціально-психологічної активності (Д. Макклелланд).

Оскільки найбільш численними групами опитаних виявилися групи, які обрали в якості життєвого успіху добрі взаємини та творчу самореалізацію, ми вирішили порівняти прояв копінг-стратегій і мотиваторів саме у цих груп. Порівняльний аналіз здійснювався за допомогою непараметричного критерію Манна-Уітні.

Рис. 3. Розподіл значень за методикою вивчення копінг-стратегій у групах, які обрали добрі взаємини та творчу самореалізацію в якості життєвого успіху

Примітки: 1 - конфронтаційний копінг, 2 - пошук соціальної підтримки, 3 - планування рішення проблеми, 4 - самоконтроль, 5 - дистанціювання, 6 - позитивна переоцінка, 7 - прийняття відповідальності, 8 - втеча-уникнення

Отже, найбільш суттєві відмінності між цими групами проявилися в копінг-стратегіях планування розв'язання проблеми (р < 0,05), дистанціювання (на рівні тенденції р < 0,1), позитивна переоцінка (на рівні тенденції р < 0,1). Такі відмінності дозволяють зробити висновки, що ті досліджувані, які обрали творчу самореалізацію, на відмінну від тих, хто обрав добрі стосунки, частіше у вирішенні посталих труднощів намагаються цілеспрямовано аналізувати ситуації і можливі варіанти рішень, спираючись на власний досвід і наявні ресурси.

Водночас така молодь з таких ситуацій намагається зробити для себе важливі висновки, а також прагне переосмислювати ці ситуації з позитивного боку. У молоді, яка обрала добрі взаємини, більш вираженою є копінг-стратегія дистанціювання. Це говорить про те, що долання негативних переживань, які пов'язані з виниклими проблемами, така молодь намагається вирішити за рахунок зменшення значення цієї проблеми і меншого емоційного залучення до неї (рис. 4).

Рис. 4. Розподіл значень за методикою вивчення мотиваторів соціально-психологічної активності в групах, які обрали добрі взаємини та творчу самореалізацію в якості життєвого успіху

У дослідженні мотивації провідним мотиватором соціально-психологічної активності в молоді, яка обрала творчу самореалізацію, є досягнення успіху, а прагнення до влади та тенденція до афіляції мають менший прояв.

У молоді, яка обрала добрі взаємини, провідним мотиватором стала тенденція до афіляції. Значущі відмінності між цими групами проявилися в мотивації досягнення успіху, де найбільші показники має молодь, яка обрала творчу самореалізацію (p<0,05).

Отже, відповідно до завдань емпіричного дослідження були зроблені відповідні висновки щодо виявленого змісту уявлень про життєвий успіх:

найпоширенішими досягненнями, які постають в якості життєвого успіху в уявленнях молоді, виявилися добрі взаємини та творча самореалізація;

одержані результати вказують, що більша частина опитаної молоді покладаються в досягненні життєвого успіху на себе, ніж на соціальні зв'язки й удачу, займають більш виважену позицію та відкидають ризик. Водночас демонструють впевненість у тому, що досягнуть успіхів, визнають, що мають в своєму житті досягнення, та задоволені тими результатами, яких досягнули. Проте загальноприйняті правила і норми однаковою мірою в уявленнях молоді як заважають, так і допомагають їй у досягненні життєвого успіху;

найбільш виражені відмінності між групами досліджуваних, які обрали в якості життєвого успіху добрі взаємини та творчу самореалізацію, проявилися в копінг-стратегіях планування розв'язання проблеми, дистанціювання, позитивна переоцінка.

Молодь, що обрала творчу самореалізацію, частіше у вирішенні посталих труднощів намагається цілеспрямовано аналізувати ситуації і можливі варіанти рішень, спираючись на власний досвід і наявні ресурси. Водночас вона схильна переосмислювати ці ситуації з позитивного боку. У молоді, яка обрала добрі взаємини, більш вираженою є копінг-стратегія дистанціювання. Це вказує на те, що негативні переживання, пов'язані з виниклими проблемами, така молодь намагається вирішити за рахунок зменшення значення цієї проблеми і меншого емоційного залучення до неї.

Перспективи подальших досліджень ми вбачаємо у тому, що виявленні чинники дозволять продовжити емпіричне дослідження психологічного змісту уявлень молоді про життєвий успіх.

Список використаних джерел

1. Андросенко М. Э. Психосемантический анализ представлений предпринимателей об успешности / М. Э. Андросенко // Мир образования. - образование в мире. - 2012. - № 1. - С. 205-211.

2. Гудзенко О. З. Міжпоколінські відмінності уявлень про фактори досягнення життєвого успіху / О. З. Гудзенко // Соціологія майбутнього: науковий журнал з проблем соціології молоді та студентства. - 2010. - № 1. - С. 106-113.

3. Крюкова Т. Л. Опросник способов совладания (адаптация методики WCQ) / Т. Л. Крюкова, Е. В. Куфтяк // Журнал практического психолога. - 2007. - № 3. - С. 93-112.

4. Мелащенко К. Життєвий успіх у гендерному вимірі: соціологічні розвідки / К. Мелащенко // Соціальні виміри суспільства. - 2009. - Вип. 12. - С. 208-220.

5. Фетискин Н. П. Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп / Н. П. Фетискин, В. В. Козлов, Г. М. Мануйлов. - М.: Изд-во Ин-та психотерапии, 2002. - 339 с.

Размещено на Allbest.ru