Психологічний малюнок як діагностичний засіб вимірювання свідомості майбутніх філологів

Пустовий С.А.

Актуальність дослідження зумовлена обмаллю емпіричних методик, придатних для дослідження професійної свідомості. З метою валідизації проективної малюнкової методики «Світ філології» було проведено порівняння структури малюнків, отриманих в ході її апробації, зі структурою малюнків за методикою «Картина світу» Є. С.Романової, О. Ф. Потьомкіної. Порівняльний аналіз масиву проективних малюнків майбутніх філологів, студентів першого та четвертого років навчання, дозволив зробити висновок про характер і динаміку їх професійної картини світу протягом навчання у ВНЗ. Результати дослідження. Констатовано, що більша частина респондентів обох груп репрезентують світ філології через безпосереднє відображення життя та оточуючого світу, використовуючи для цього об 'єкти безпосереднього довкілля. Було визначено провідне емоційне забарвлення малюнку з метою аналізу основного типу світосприйняття. Виділено такі рубрики для класифікації об'єктів зображення: природа, місто, людина/люди, індустріальні об'єкти (техніка, заводи тощо), планета/країни, матеріальні об'єкти/цінності, амбівалентність світу, люди на фоні природи, соціальні проблеми, місто, влада, гроші, політичні проблеми, позитивні емоції/стосунки, самотність, люди на фоні міста, інше («смайли», кольори тощо). Професійна картина світу студентів-майбутніх філологів демонструє динаміку в бік зменшення прояву критерію абстрактності та збільшення за критеріями пейзажності та опосередкованості. Зображення першокурсників більш схематичні, а четверокурсників - частіше метафоричні, що свідчить про глибшу осмисленість світу професії. Серед останніх частіше спостерігаються зображення типу «пейзажних», природовідповідних. Незначна кількість респондентів обох груп пояснює світ філології через планетарну символіку.

Ключові слова: психосемантика, проективна малюнкова методика, динаміка професійної картини світу.

Серед поширених методів психосемантичного дослідження називають: метод суб'єктивних градацій, семантичного диференціала, семантичного радикала, дистрибутивно-трансформаційний метод, асоціативний експеримент, метод класифікацій Дж. Міллера, методи непрямого опосередкованого дослідження, тощо [1]. Проте на практиці психосемантичні методи рідко використовуються ізольовано - вони поєднуються з наративом, особистісними опитувальниками, самостійно створеними анкетами, проективними методиками, тощо. На цьому фоні актуальним залишається створення емпіричних методик, придатних для дослідження свідомості.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У вітчизняній психологічній літературі методи глибинного пізнання особистості висвітлила Т.С. Яценко, яка показала перевагу психоаналітичного підходу до малюнків [9, с.33-34]. Малюнкові техніки, на думку автора, мають найбільшу діагностичну спроможність пізнання психіки у взаємозв'язку свідомих і несвідомих її виявів.

Вивчення візуального мислення С.М. Симоненко [8] та Е.С. Романовою [7] графічної діяльності людини дозволило знайти можливий метод вивчення внутрішнього стану людини, її здатності відображати картину світу.

Як відомо, за допомогою малюнка людина опосередковує процес передачі свого бачення світу іншої людини. Дослідник, аналізуючи продукт графічної діяльності, отримує можливість для вивчення власне екстеріорізірованного психічного образу. Природно, що така ситуація вимагає спеціального аналізу самого малюнка, співвіднесеного з аналізом індивідуально- особистісних особливостей його автора. З цієї причини, цілком зрозумілі намагання психологів знайти той чи інший варіант класифікації графічних зображень, а, отже і класифікацій психічних образів, що стоять за ними [7; 10 та ін. ].

Картина світу професії - складна, диференційована множина індивідуальних уявлень, що у формі окремих професійних образів акумулює історично-культурний досвід та співвідносна з актуальним рівнем розвитку конкретного суспільства та особистості. Картина світу професії є системою індивідуальних уявлень щодо професійної діяльності людей, яка продукується в образах професій [3; 4; 5; 6].

Метою нашого дослідження стала апробація авторської проективної малюнкової методики «Світ філології».

Виклад основного матеріалу і результатів дослідження.

Завдання дослідження полягало в тому, щоб:

Отриманий малюнок зіставляють з типологією, яка виділяє 5 груп картин світу: «планетарна», яка зображує земну кулю, космічний простір; «пейзажна» у виді міського чи сільського пейзажу з присутністю людей, тварин, дерев, квітів; картина типу «безпосереднє оточення», наповнене звичними, ситуативними образами; «метафорична» або опосередкована картина світу, яка передає складний образ; та абстрактна, схематична картина світу, що відрізняється з-поміж інших малюнків лаконічністю знаків, символів. Почасти дана класифікація співвідноситься з уявленнями Є.О. Клімова про специфіку світосприйняття людьми з різним типом професійної спрямованості.

За основу інтерпретації тесту «Картина світу» також можна взяти типологію класифікацію малюнків, створену мистецтвознавцем і педагогом Г. Рідом [10]. Г.Рід виділив вісім типів малюнків, серед яких емфатичний (імпресіоністський, експресивний) характеризується прагненням до передачі атмосфери безпосереднього прояву відчуттів, вражень; гаптичний - до зображення власних внутрішніх відчуттів, подеколи хворобливих. У ритмічному малюнку головне значення набуває факт руху, домінуючи над змістом, що проявляється в нарративі автора малюнку. Структурний малюнок найчастіше зображує одне ізольоване зображення, або певного цілого, що складається з частин, тоді як перераховуючий малюнок зображує різні об'єкти, які не зображуються у зв'язку, єдності, спільному сюжеті. В органічному малюнку автор надає перевагу природним формам: дерева, тварини, люди. В декоративному малюнку превалюють візерунки, орнаменти, прикраси, а імажінарний зазвичай містить сюжет або персонаж, запозичений з книги чи власної фантазії.

Відповідно до тематики нашого дослідження тема описаної методики була модифікована. «Світ філології» - це проективна малюнкова методика, розроблена нами в процесі вивчення змісту професійної свідомості майбутніх та фахових філологів. Методика дозволяє досліджувати внутрішню картину світу людини - систему його уявлень про себе, про світ своєї професії та своє місце в ньому. Основною метою використання даного інструментарію було опредмечення, схематизація предмета дослідження для полегшення роботи з ним. Окрім того було цікаво визначити, чи включають досліджувані себе у світ професії як суб'єкта вибору або майбутнього фахівця.

Вибірку склали 23 студенти першого і 23 четвертого курсів Університету сучасних знань та Відкритого міжнародного університету розвитку людини Україна (м. Київ). Досліджуваним надавалася коротка інструкція - намалювати картину філологічного світу, тобто світу у філологічному вимірі, яким вони його собі уявляють. Для цього студентам було надано аркуші білого паперу та кольорові олівці.

Отримані малюнки було проаналізовано за такою схемою:

1. Визначення провідного емоційного забарвлення малюнку з метою аналізу основного типу світосприйняття. Виокремлено такі типи емоційного забарвлення: позитивне, негативне, амбівалентне, нейтральне/невизначене. Під амбівалентним емоційним забарвленням розуміється зображення світу, яке одночасно складається з двох частин - позитивної і негативної.

До уваги брали також центральну тему амбівалентності світу. У процесі аналізу вирізняли такі критерії амбівалентності: амбівалентні елементи (зображення сукупності елементів, які мають різне емоційне забарвлення і виділені як характерні атрибути сучасної картини світу); символічна амбівалентність (тема амбівалентності світу, передана через використання різних кольорів, символів); часове протиставлення (амбівалентна оцінка світу на основі часового протиставлення у межах опозиції «раніше - тепер»).

2. Виділення, класифікація та аналіз основних об'єктів малюнку. Виділено наступні рубрики, відповідно до яких класифіковано об'єкти: природа, місто, людина/люди, індустріальні об'єкти (техніка, заводи тощо), планета/країни, матеріальні об'єкти/цінності, інше («смайли», кольори тощо).

3. Визначення домінантної теми малюнку, під якою розуміється контекст зображення об'єктів або сюжет малюнку. На одному малюнку можуть бути відображені декілька тем. У процесі аналізу було виділено наступні теми, відповідно до яких класифіковано малюнки: зображення природи, зображення планети/планет, амбівалентність світу, люди на фоні природи, соціальні проблеми, місто, влада грошей, політичні проблеми, позитивні емоції/стосунки людей, самотність людини, люди на фоні міста.

При інтерпретації продукції досліджуваних враховувалося зміщення деталей кожного з малюнків на просторі сторынки в ліву чи праву сторону. Останнє дозволяє оцінити відносне домінування у свідомості обстежуваного простору контрольованого переважно правою або лівою півкулею мозку. Іншими словами, частина суб'єктивного простору виступає для індивіда як більш приваблива, і саме в цій частині простору він розташовує свій малюнок. По суті, в цьому випадку ми маємо приклад функціонування індивідуального значення в процесі діяльності, коли той чи інший особистісний смисл частини суб'єктивного простору виступає основою формування нового особистісного конструкту.

Використання методики не передбачало встановлення типів особистості студентів, хоча такий варіант використання зазначає можливим Є.С. Романова [7]. Втім, аналіз образів та тенденцій зображень видається цікавим.

Результати апробації методики. Як показало дослідження, серед студентів першого курсу філологічних спеціальностей 13 осіб зобразили світ філології схематично, лаконічно (абстрактний тип картини світу, 50%); 6 осіб передали це поняття через символічні, метафоричні зображення (опосередкований тип картини світу, 23,08%); 3 особи візуалізували необхідний конструкт через ситуативні символи, безпосереднє оточення (тип картини світу

«безпосереднє оточення», 11,54%); по 2 особи використали для зображення досліджуваного феномену пейзажі, природні об'єкти: дерева, квіти в якості центрального компоненту (пейзажний тип картини світу професій, 7,69%) та планету Земля (планетарний тип картини світу професій, 7,69%).

1. «Планетарна» картина світу - зображення планет сонячної системи. Досліджувані, які скористалися такою формою, демонструють набуті знання у вигляді прийнятих норм суспільством. Малюнки, в яких досліджувані зобразили планети сонячної системи, досить чіткі (нагадують малюнки з підручників астрономії), досить структуровані, передають цілісний образ, проте деякі з них мають досить тьмяне забарвлення, що в свою чергу свідчить про відсутність прагнення передати атмосферу в цілому. Досить цікавими, на наш погляд, є планетарні малюнки, в яких досліджувані зобразили картину професійного світу філології у вигляді планет сонячної системи з елементами органічних природних форм, а саме: люди, дерева, тварини. У малюнків такого роду (40% від загальної кількості даного типу) досить яскраві кольори, що свідчить про потребу передати силу емоцій автора.

2. «Пейзажна» картина світу - зображення у вигляді міського або сільського пейзажу. На малюнках також зображені люди, тварини, квіти, сонце, зелень та ін. Такі малюнки можна розділити на три підвиди за певними ознаками.

Інша підгрупа досліджуваних (15%) зобразили на малюнку дерева різної форми, структури. Дерева часто символізують людей. Досить часто це свідчить про переживання, що пов'язані з домінуванням інших над автором малюнка.

Остання підгрупа (35%) як основні зобразила наступні об'єкти: дім, сім'я та сонце. Щодо сім'ї, то у більшості досліджуваних члени родини намальовані з паличок. Психологи інтерпретують дану особливість як труднощі у спілкуванні з людьми, а також відсутність відчуття любові у сімейних стосунках. Тобто у досліджуваних не реалізується потреба в любові, прийнятті та безпеці.

3. Безпосереднє оточення досліджуваних (ті, хто поруч). Малюнки даного типу відображають, в основному, навколишнє середовище, а саме те, що оточує особу. В залежності від місця проживання досліджувані на малюнку зображували або міський, або сільський пейзаж. Безпосереднє оточення. Іноді зустрічались малюнки, в яких автор намагався передати рівень стосунків, взаємодію та атмосферу. Досить часто малюнки даного типу являли собою перебільшену картину теперішнього часу. Реальна картина оточуючої дійсності виглядає інакше. З розмови з досліджуваними ставало зрозуміло, що на малюнках вони намагались зобразити безконфліктну, емоційно наповнену та позитивну ситуацію в сфері контактів (наприклад, у професійних стосунках).

4. Метафорична картина світу передає складні смислові структури, у вигляді образів. Досить цікавими і водночас складними виявились роботи досліджуваних з даною тематикою. Загалом варто було б виділити той факт, що всі малюнки даного типу демонструють внутрішній світ глибоких переживань досліджуваних. Всі ці форми світосприйняття наче закодовані за допомогою конструктів та образів, інтерпретуючи які, можна отримати уявлення про думки, почуття, емоції людини.

5. Абстрактна картина світу у вигляді знаків, символів та образів. Малюнки даного характеру мають спільні ознаки та тенденції. Тут спостерігаємо абстрактні фігуру, знаки та символи, недостатню деталізацію, а також сильне штрихування з легким натиском. Ці та інші елементи вказують на невпевненість в собі, незахищеність.

1. Gorbunova, V. V. (2007) Struktura psihosemantichnogo doshdzhennja [The structure of psychosemantic additions] Social'na psihologija - Sociological Psychology, 1, 170-178 [in Ukrainian].

2. Drobot, O. V.( 2009) Psykhosemantychnyi analiz profesiinoi svidomosti maibutnikh menedzheriv [Psychosemantic analysis of professional consciousness of future managers] Extended abstract of candidate's thesis. Odesa : ONU [in Ukrainian].

3. Kireev, G. (2008) O kartine mira. Kosmologicheskoe jesse [About the picture of the world. Cosmological essay]. Nezavisimyj al'manah -Independent almanac, 534. Retrieved from: http://www.lebed.com/2007/art5066.htm$ [in Ukrainian].

4. Kondakov, I. M. & Suharev, A. V. (1989) Metodologicheskie osnovanija zarubezhnyh teorij professional'nogo razvitija [Methodological foundations of foreign theories of professional development]. Voprosy psihologii - Questions ofpsychology, 5, 158-164 [in Russia].

5. Kosarevskaja, T. E. (2009) Psihosemanticheskij podhod k issledovaniju individual'nogo soznanija [Psychosemantic approach to the study of individual consciousness]. Vitebsk: UO VGU im. P. M. Masherova [in Belarus].

6. Kucherovskaja, N. A. (2007) Psihosemanticheskaja struktura professional'nogo soznanija praktikujushhego psihologa [Psychosemantic structure of professional consciousness of a practicing psychologist] Candidate's thesis Kiev : KNU [in Ukrainian].

7. Romanova, E. S. (2011) Graficheskie metody v prakticheskoj psihologii: [Graphic methods in practical psychology]. Moscow: Aspekt Press [in Russia].

8. Symonenko, S.M. (2005) Psykholohiia vizualnoho myslennia: stratehialno- semantychnyi pidkhid [Psychology of visual thinking: a strategic-semantic approach]. Odesa: PNTs APN Ukrainy [in Ukrainian].

9. Jacenko, T. S. (2012) Teorija i praktika glubinnoj psihokorrekcii: Shestaja Avtorskaja shkola akademika T. S. Jacenko [Theory and practice of deep psychocorrection: The Sixth Author's School of Academician TS Yatsenko]. Kiev: NPU imeni M. P. Dragomanova [in Ukrainian].

10. Read H., The Therd Realm of Education // Creative Arts in Amer. Cambridge, 1960.

Размещено на Allbest.ru