Психологічне сприяння розвитку екологічної свідомості особистості підліткового віку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Психологічне сприяння розвитку екологічної свідомості особистості підліткового віку

На сучасному етапі розвитку наукової думки активізувалися дослідження шляхів розвитку екологічності особистості в аспекті її світоглядної позиції, актуальність яких зумовлена як соціальними запитами, так і логікою розвитку психологічної науки. Розглядаючи екологічну свідомість не лише як психічне відображення і перетворення природного середовища, а й як цілісний світогляд особистості, доцільним є вивчення особливостей її розвитку у підлітків з неповних деструктивних сімей. Екологічну свідомість визначаємо як інтеріоризований процес суб'єктивного відображення навколишнього середовища (Світу) (природного, штучного, соціального) у свідомості людини через внутрішні процеси (уявлення, емоції, мотиви, цінності), що реалізуються та відображаються в екологічно спрямованій (екоцентричній) поведінці особистості. Спираючись на теоретичний аналіз феноменології екологічної свідомості, загальні закономірності розвитку психіки, психологічні особливості становлення та індивідуального розвитку особистості підліткового віку екологічну свідомість вивчаємо через призму її компонентів: когнітивний, емотивний, потребово-мотиваційний, ціннісно-смисловий та конативний.

Окрім визначених компонентів структура екологічної свідомості включає в себе систему ставлень особистості до Інших людей, самого себе та до природи. Визначена система ставлень реалізується в межах особистого, природного та соціального Світів.

На основі структурно-динамічної моделі розвитку екологічної свідомості побудована Програма психологічного сприяння розвитку екологічної свідомості особистості підліткового віку. Програма включає еколого-психологічний тренінг та творчі майстерні, які спрямовані на розвиток екологічної свідомості особистості підлітка у системі ставлень до Світу, а також корекцію дитячо-батьківських ставлень у діаді «мати-дитина».

Ключові слова: підлітковий вік, сім'я, повна сім'я, неповна деструктивна сім'я, структура сім'ї, екологічна свідомість.

екологічний психологічний свідомість підлітковий

Постановка проблеми. Екологічна свідомість особистості проявляється у ставленнях особистості до Світу та формується у системі сімейних ставлень. Світ особистості є неподільним цілим, що включає у себе світ природи, світ людей та внутрішній світ особистості. Компонентами екологічної свідомості є когнітивний, емотивний, ціннісно-смисловий, потребово-мотиваційний та конативний [19].

Розвиток екологічної свідомості особистості підлітка здійснює вплив на систему ставлень особистості до Світу, формуючи екоцентричну екологічну поведінку особистості та урівноважуючи її структурних компонентів.

Виходячи із зазначеного вище, мета статті полягає у обґрунтуванні та апробації програми психологічного сприяння розвитку екологічної свідомості особистості підлітка.

Виклад основного матеріалу і результатів дослідження. Теоретичними основами програми психологічного сприяння розвитку екологічності свідомості особистості (далі «Програма») стали основи соцільно-психологічного тренінгу, його принципи та основні положення, що спрямовані на групову роботу [2; 17; 22] , а також роботу у творчих майстернях. Основними цілями програми є розвиток екологічної свідомості учасників тренінгу через визначення та вирішення ними власних психологічних проблем; зміну психологічного самопочуття; визначення способів збалансованості життєдіяльності особистості, міжособистісної взаємодії для створення гармонійних стосунків у Світі та зі Світом [2]. Програма психологічного сприяння розвитку екологічності свідомості особистості спрямована на формування екологічної системи ставлень особистості до Світу, а саме до світу природи, світу людей і до себе, як до невід'ємної частини Світу, а також на формування екоцентрично спрямованої взаємодії з елементами єдиної системи Світу у середовищі природному, соціальному та внутрішньому особистісному; усвідомленні Світу як єдиної неподільної системи.

Методологічними принципами, що покладені в основу Програми є принцип розвитку мислеобразів [28; 30]; принцип суб'єктифікації оточуючих об'єктів, принцип екологічної коактивності. Принцип розвитку мислеобразів передбачає застосування методів та форм роботи, що активізують когнітивну сферу особистості та покладений в основу застосування таких методів, як метод екологічних асоціацій, екологічної лабіалізації, художньої репрезентації природних об'єктів [5]. Принцип суб'єктифікації оточуючих об'єктів дозволяє застосовувати методи формування суб'єктності у ставленнях до навколишнього Світу [28; 30], а саме: метод екологічної ідентифікації [12], метод екологічної емпатії [14; 16], метод екологічної рефлексії [8; 15]. Принцип екологічної коактивності передбачає застосування методів, спрямованих на формування емпатійних ставлень до Світу, оволодіння екоспрямованими стратегіями і тактиками взаємодії з ним [30, с. 381-384] і реалізується наступними методами: екологічних експектацій [12], ритуалізації екологічної діяльності [8; 20], екологічної турботи [4; 15].

Реалізація програми психологічного сприяння передбачає проведення занять впродовж трьох місяців (тринадцяти тижнів) і включає тренінгові зустрічі (тривалістю чотири години кожна) та творчі майстерні (тривалістю одна година кожна). Тренінгові зустрічі передбачають роботу групи у тренінговому форматі, творчі майстерні - спільну творчу активність у діаді мати-дитина. Таким чином, Програма розрахована на 65 годин і включає еколого-психологічний тренінг «ЕкоСвіт» (52 години) та творчі майстерні (13 годин). Програма тренінгу включає 4 блоки: блок 1 - Світ природи, блок 2 Світ людей, блок 3 - внутрішній Світ, блок 4 - симбіоз Світів. До кожного блоку програми включені вправи, покликані розвивати та підсилювати кожен з компонентів екологічної свідомості у взаємодії особистості у Світі «Природа - Інші- Я». Тренінгові зустрічі складаються зі вступної, основної та заключної частин, супроводжуються рефлексією власних станів та груповим обговоренням заняття.

Ефективність роботи тренінгу визначається її регламентованістю у дотриманні правил роботи в групі: бути щирими та відкритими; бути «тут і тепер»; говорити від свого імені і про себе, бути активними; зберігати конфіденційність; говори по черзі (правило піднятої руки); не відволікати учасників тренінгової групи (правило «тихої» ноги). Груповий формат еколого- психологічного тренінгу спрямований на пошук власного «Я», усвідомлення якого породжує розуміння Інших людей та світу природи [11]. Програма еколого-психологічного тренінгу базується на зазначених вище принципах і передбачає включення кожного учасника у ситуацію тренінгових зустрічей.

При проведенні тренінгу були використанні такі методи: групової дискусії [18]; аналізу ситуацій (або «екологічний кейс») [25; 9; 24], проективного малювання [1], ігрові методи [2; 13], методи релаксації [6; 7; 23], методи психоедукаційної роботи, відео- та фотопроектування.

Сценарієм тренінгу передбачено застосування вправ, завдань та технік, спрямованих на розвиток екологічної свідомості та актуалізацію її компонентів, а також на корекцію ставлень у діаді мати-дитина. Групові тренінгові зустрічі спрямовані на:

- актуалізацію проблеми взаємодії особистості з оточуючим Світом, усвідомлення єдності та цілісності усіх елементів Світу та свого місця у ньому [26; 27];

- усвідомлення необхідності подолання негативних емоційних проявів та реакцій на навколишній Світ, зокрема на світ природи; пошук оптимальних способів взаємодії з природою [27];

- розвиток емпатійного ставлення до природи;

- корекцію власних негативних станів по відношенню до Світу;

- усвідомленні підлітками власних життєвих екологічних цінностей; актуалізацію розвитку екологічних цінностей;

- корекцію міжособистісної взаємодії у Світі; вироблення навичок адекватної екологоорієнтованої взаємодії та стратегій поведінкової активності;

- розвиток екологічної поведінкової активності у Світі; визначення меж власних можливостей та потенціалу; підвищення рівня розвитку самооцінки та підсилення інтенсивності суб'єктивного включення у взаємодію зі Світом [3];

- рефлексію власних станів; визначення суб'єктивних змін у ставленнях до Світу;

- корекцію екологічних уявлень, екологічного мислення в учасників; актуалізації власних здібностей у взаємодії зі Світом; підсиленні дії компонентів екологічної свідомості.

Заняття творчих майстерень спрямовані на корекцію міжособистісної сімейної взаємодії; відновлення внутрішньосімейної взаємодії; розвиток екологічної системи ставлень у діаді «мати-дитина».

У результаті апробації програми психологічного сприяння розвитку екологічної свідомості особистості підліткового віку виявлені значущі зміни у відображенні респондентами типів батьківського ставлення. Перевірка достовірності виявлених відмінностей за допомогою t-критерію Стьюдента [10] показала, що респонденти загальної вибірки експериментальної групи (n=36) мають значущі зміни у показниках типів батьківського ставлення. Такі зміни виявлені як у хлопців, так і у дівчат. Так, рефлексія батьківського ставлення підлітками сягає здебільшого середніх показників у бік збільшення за шкалами «прийняття», «кооперація», «симбіоз» та середніх показників у бік зниження за шкалою «авторитарна гіперсоціалізація», що свідчить про відчуття позитивного ставлення до себе, усвідомлення її приналежності до сім'ї, власних можливостей та здібностей. Динаміка рівня розвитку емпатійності підлітків має тенденцію до зростання і є більшою у дівчат, ніж у хлопців. Дівчата, по своїй суті, є більш схильними до різних форм відчуттів та співпереживання, розуміння та прийняття, а тому мають кращу здатність проявляти емпатійність. При цьому дуже високого рівня інтегральної емпатії та антиемпатію в учасників програми не виявлено. Вивчення динаміки міжособистісних ставлень особистості виявив наявність позитивної динаміки розвитку міжособистісного ставлення у бік дружелюбної тенденції у взаємодії зі Світом. У результаті аналізу динаміки спрямованості ставлення особистості до природи, людей або до себе виявлено збалансованість її розвитку, що може свідчити про урівноваженість суб'єктивної значущості для підлітка природного, соціального та внутрішнього світів, усвідомлення їх рівнозначності у внутрішній системі ставлень особистості до Світу. Динаміку показників структурних компонентів екологічної свідомості до та після формувального експерименту подано у таблиці 1.

Таблиця 1/ Динаміка показників структурних компонентів екологічної свідомості до та після формувального експерименту (ранги)