Концептуальні межі поняття копінг-стратегій особистості у психології

Размещено на http://www.allbest.ru/

Концептуальні межі поняття копінг-стратегій особистості у психології

Л.А. Онуфрієва

І.В. Ващенко

Авторами представлено огляд і аналіз проблеми копінг-стратегій особистості. Обґрунтовано розуміння копінгу та копінг-стратегій у працях психологів сучасності. Показано, що існуючі підходи дослідження долаючої поведінки (психодинаміч- ний, когнітивно-мотиваційний, диспозиційний, ресурсний, проактив- ний тощо) керуються переважно або ситуаційним, або суб'єктивним критерієм ідентифікації цього психологічного феномену. Підтверджено, що розвиток особистості відбувається впродовж усього життя, а активне становлення особистості починається з дитинства і продовжується до зрілого віку. Доведено, що на різних вікових етапах на формування копінг-стратегій впливатимуть різні особистісні чинники. Зроблено висновок, що починаючи з юнацького віку, коли сформовані теоретичне мислення, ціннісно-смислова сфера й ідентичність особистості, структури долаючої поведінки набувають більш сталого характеру і підпадають під вплив певних, уже сформованих особистісних властивостей людини. Установлено, що особистість завжди потенційно є активною і вирішує, які характеристики й об'єктивні умови ситуації зробити власними ресурсами.

Доведено, що застосування цілісного підходу до розуміння психологічної природи копінг-стратегій передбачає урахування передумов їх формування: вплив особистості та специфіки ситуації, яку особистість суб'єктивно сприймає, у якій відбувається її емоційно напружена діяльність і в процесі якої відбуваються зміни особистості.

Ключові слова: особистість, копінг, поведінка особистості, копінг- стратегії, сприймання, формування, особистісні властивості.

Постановка проблеми. Дослідження копінг-стратегій особистості, які описують сукупність свідомих дій особистості, що об'єднують когнітивні, емоційні та вольові компоненти її саморегуляції, є важливим напрямом наукових розвідок у психології.

Незважаючи на чималий доробок науковців із дослідження цієї проблематики, й дотепер відсутні чіткі критерії визначення копінг-стратегій, єдине розуміння їх природи, поняттєвих меж визначення конструктивних / неконструктивних копінг-стратегій, чинників їх вияву і розвитку. Тому доцільно розглянути основні теоретичні підходи, у межах яких вони вивчаються.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. На сучасному етапі розвитку психології прийнято розглядати копінг-стратегії з перспективи декількох підходів.

Психодинамічного, за яким копінг-стратегії є свідомими й цілеспрямованими діями, а копінг - це поведінкова відповідь особистості на відчуття тривоги. Структура копінгу містить по- ведінковий та емоційний стилі реагування людини на стресоген- ні, тривожні ситуації та особливості її адаптації до них. На формування долаючої поведінки особистості впливає феномен перенесення (некоректне перенесення почуттів і ставлень особистості на інших людей або об'єктів оточуючого середовища) [2; 20 та ін.]. Отже, природу копінгу представники цього підходу вбачають у вивченні несвідомих тенденцій як першопричин його формування. Під час аналізу долаючої поведінки необхідно спрямувати вектор уваги з Ід на Его особистості. Цей погляд є джерелом розуміння копінг-стратегій як свідомих і цілеспрямованих дій. До структури особистісних чинників формування копінг-стратегій, безумовно, належать як свідомі, так і несвідомі компоненти. Тому копінг слід розглядати як специфічний его-механізм, до якого людина вдається з метою позбавлення від внутрішньої напруги (tension), і в якому несвідомі адаптивні механізми є головними засобами подолання інстинкту й афекту.

Когнітивно-мотиваційного [4; 6; 7; 15; 21 та ін.], крізь призму якого копінг розуміється як динамічний процес, який залежить від специфіки ситуації та від опосередкованого сприйняття людиною ситуації двох типів когнітивних оцінок, на основі яких відбувається вибір механізмів і ресурсів подолання стресу. Тобто копінг тлумачиться як когнітивні, емоційні та поведінко- ві операції психічної діяльності особистості, орієнтовані на долання внутрішніх або зовнішніх причин стресогенної ситуації. Способи реагування особистості на стресогенну ситуацію обумовлені її суб'єктивною когнітивною оцінкою середовища, особливостей стресогенної ситуації та можливостей її долання. Спочатку когнітивна оцінка (первинна) спрямована на сприймання особливостей стресогенної ситуації й визначається особистісними чинниками, за якими відбувається оцінка інформації про загрозливі обставини. Потім долучається вторинна когнітивна оцінка, на основі якої відбувається визначення конкретних засобів щодо впливу на стресогенну ситуацію. Когнітивна оцінка ситуації призводить до активізації копінг-стратегій, тобто процесу вибору людиною дій, спрямованих на усунення та долання її емоційно-негативних станів. Тому структуру процесу долаючої поведінки можна представити у такий спосіб: сприйняття особистістю особливостей стресової ситуації ^ когнітивна оцінка інформації копінг.

У межах цього підходу виокремлюють дві форми копінгу: емоційно-орієнтований (пасивний) і проблемно-орієнтований (активний). Відмінність однієї форми копінгу від іншої полягає в наступному: перша зосереджена на міркуваннях і переживаннях особистості, а друга характеризує її активні дії, спрямовані на долання стресу. Тому використання активного копінгу позитивно впливає на організм людини, оскільки проблемна ситуація вирішується [15 та ін.], а пасивний копінг, орієнтований на внутрішній світ особистості, може призводити до виникнення депресії [4].

Біхевіорального, відповідно до якого копінг розглядають як поведінкову реакцію, пов'язану з уникненням особистістю стресогенних ситуацій у навколишньому середовищі. Формування копінгу відбувається за рахунок процесу научіння й позитивного підкріплення досвіду долання стресогенних ситуацій людиною.

Ресурсного [17 та ін.], за яким розвиток копінг-стратегій особистості не залежить від стійких диспозицій та інших характеристик особистості, ефективність долаючої поведінки оцінюється у контексті особливостей і вимог ситуації [17]. У руслі цього підходу чітко простежуються дві основні тенденції у дослідженні ресурсів долаючої поведінки: 1) особистісні характеристики (когніції, «Я-концепція», локус-контроль, потреба в афілі- ації) як ресурси долання розглядаються або окремо [12 та ін.], або через диспозицію, у якій ресурсом є система особистісних рис (особистісний сенс, екзистенційні позиції людини) [6; 13 та ін.]; 2) базові властивості індивіда (зокрема, темперамент) [19 та ін.].

Диспозиційного [16 та ін.], у руслі якого стратегії долаючої поведінки особистості розкриваються через умови актуальної стресогенної ситуації. Так, обираючи ту чи іншу копінг-страте- гію долання стресу, людина платить своєрідну особистісну ціну і, ймовірно, «тілесну ціну» (реакції тіла, що позначають на фізіологічному рівні її емоційні стани) за опанування власним емоційним станом і досягнення результату діяльності в стресовій ситуації. Одна людина докладає небагато зусиль, виконуючи невелику кількість копінг-дій, опановує стрес і досягає успішного результату діяльності, а інша - докладає чимало зусиль, виконує велику кількість копінг-дій, витрачає багато особистісних ресурсів і досягає в діяльності середнього результату. Крім того, з метою долання стресу людина звертається до дій, що можуть завдати шкоди її здоров'ю і зруйнувати її індивідуальні ресурси саморегуляції. Отже, залежно від особливостей ситуації, специфіки діяльності й внутрішніх ресурсів особистості в деяких ситуаціях пасивний копінг може відігравати конструктивну роль у доланні стресу і, навпаки, активний - деструктивну. Без осмислення ситуації, розуміння екзистенційного змісту переживань особистості, використання особистістю когнітивних процесів активний копінг може не приносити їй внутрішнього задоволення в доланні стресу. Крім того, індивідуальна ціна, яку людина заплатить за активне долання стресу, може перевершити її осо- бистісні ресурси, а за пасивне - ні.

До об'єктивних показників діяльності, згідно яких можна розрізняти конструктивні або неконструктивні копінг-стратегії, хоча суб'єктивно вони можуть бути успішними чи неуспішними, відносять такі: відчуття стресу подолано, а проблему розв'язано. Успішність копінгів відображає індивідуально-суб'єктивний контур поведінки, а конструктивність (продуктивність) - діяльнісно-об'єктивний.

Виклад основного матеріалу. Найчастіше вчені при дослідженні поведінки, що характеризується активними та цілеспрямованими діями особистості з метою зниження впливу на неї емоційно-негативних навантажень, уживають поняття копінг- поведінки, копінг-стратегій і копінгу. Наявність різноманітного контекстуального смислу понять призводить до необхідності їх контурного окреслення.

Поняття «копінг» іншомовного походження, воно утворилося внаслідок англійського дієслова «to cope», що в перекладі означає «долати», «опановувати». У науково-психологічний контекст це поняття, як спосіб долаючої поведінки людини, було введено Л. Мерфі у другій половині ХХ ст. Дослідниця з'ясувала, що вирішення проблемної ситуації, пов'язаної зі стресом, відбувається завдяки активному вибору стратегії поведінки і розвитку адаптаційних механізмів, що, в свою чергу, позитивно впливає на збереження емоційного стану особистості.

Копінг, як відповідь людини на стрес і засіб його долання, є одним з адаптаційних механізмів [20].

Конкретні послідовні дії особистості, спрямовані на долання стресогенних ситуацій, і завдяки яким реалізується копінг (долаюча поведінка) - це копінг-стратегії. Різниця між копінг-стра- тегією та копінгом полягає в тому, що перша є сукупністю свідомих дій особи, які об'єднують когнітивні, емоційні та вольові компоненти саморегуляції особистості, а копінг - це окремий спосіб, засіб долання стресу. Слід зазначити, що копінг-страте- гія - це внутрішній регулятивний механізм поведінки людини, а сама поведінка не є власне психологічним феноменом, оскільки містить соціальні й біологічні складові. Долаюча поведінка реалізується завдяки успішним копінг-стратегіям, але вони можуть бути й неуспішними. Головною функцією копінгу є конструктивна адаптація особистості до вимог стресогенної ситуації, забезпечення гомеостазу організму, збереження фізичного і психічного здоров'я людини.

У дослідженнях [10-14 та ін.] вивчаються особистісні чинники формування копінг-стратегій у певній професійній сфері, визначаються неконструктивні копінг-стратегії (уникнення вирішення проблемних ситуацій, дистанціювання від них тощо), які призводять до дезадаптації та появи психосоматичних захворювань людини [3; 8 та ін.].

Результати аналізу вищезазначених праць підтверджують, що люди по-різному і різною мірою, інколи досить надмірно, переживають емоційну напругу, реагують і діють в умовах стресу. Різноманітність копінг-стратегій пов'язана з варіацією реакцій особистості, спрямованих на долання стресогенних ситуацій, в основі яких лежать когнітивні, емоційні та поведінкові складові цих операцій.

Певний внесок у вивчення копінг-стратегій зробила Карен Хорні, яка пояснювала формування копінг-стратегій особистості через процес індивідуального психічного та соціального розвитку і радила розглядати три види орієнтації особистості (до, від та проти людей). Его як структура особистості відіграє вирішальну роль у формуванні копінг-стратегій із метою її конструктивної адаптації до умов середовища.

У працях [1; 5; 9; 11 та ін.] підкреслюється зв'язок властивостей особистості з копінг-стратегіями: часової орієнтації [1], ієрархії особистісних чинників (нейротизм, его-ідентичність, упевненість у самоефективності, сумлінність, екстраверсія) [9]. Так, Д. Носенко визначила особистісні чинники, що зумовлюють схильність особи до застосування самоінвалідизації як стратегії проактивної копінг-поведінки й описала їх ієрархію.

Дослідниця Н. Родіна розробила й емпірично верифікувала модель долаючої повідки, у структурі якої оточуюче середовище й особистість розглядаються як єдина система, тобто стверджується системний підхід до розуміння процесу долання стресу [11].

Сучасний український дослідник О. Бондаренко розглядає копінг-стратегії у контексті психологічної допомоги людині [5].

Досліджуючи вплив психосоматичного стану на вибір стратегій долаючої поведінки, В. Ялтонський довів, що психічно здорова особа обирає активні копінг-стратегії, а психічно хвора - пасивні, серед яких уникнення та заперечення [15].

Зв'язок між конструктивними копінг-стратегіями особистості та її емоційною стійкістю у спортивній діяльності вивчала І. Аршава. Дослідниця описала особливості захисно-адаптивних механізмів, що впливають на особистісний вибір активних стратегій долання [3].

Отже, особистісні властивості людини та характеристики ситуації, у якій відбувається діяльність, є чинниками формування тих чи інших копінгів.

копінг стратегія особистісний проблемний

Висновки

Існуючі підходи дослідження долаючої поведінки (психодинамічний, когнітивно-мотиваційний, диспозиційний, ресурсний, проактивний тощо) керуються переважно або ситуаційним, або суб'єктивним критерієм ідентифікації цього психологічного феномену. Однак розвиток особистості відбувається впродовж усього життя. Активне становлення особистості починається з дитинства і продовжується до зрілого віку. Тому на різних вікових етапах на формування копінг-стратегій впливатимуть різні особистісні чинники. Імовірно, починаючи з юнацького віку, коли сформовані теоретичне мислення, ціннісно-смислова сфера й ідентичність особистості, структури долаючої поведінки набувають більш сталого характеру і підпадають під вплив певних, уже сформованих особистісних властивостей людини. Особистість завжди потенційно є активною і вирішує, які характеристики й об'єктивні умови ситуації зробити власними ресурсами.

Застосування цілісного підходу до розуміння психологічної природи копінг-стратегій передбачає урахування передумов їх формування: вплив особистості та специфіки ситуації, яку особистість суб'єктивно сприймає, у якій відбувається її емоційно напружена діяльність і в процесі якої відбуваються зміни особистості.

Перспективою подальших досліджень цієї проблеми є вивчення впливу гіпотетично альтернативного мислення на вибір людиною копінг-стратегії, розробки програм корекції неконструктивних копінг-стратегій.

Список використаних джерел

1. Абрамов В. В. Особливості копінг-поведінки в залежності від часової орієнтації особистості : автореф. дис. ... канд. психол. наук : спец. 19.00.01 «Загальна психологія, історія психології» / В. В. Абрамов. - Київ, 2014. - 16 с.

2. Адлер А. Практика и теория индивидуальной психологии / А. Адлер ; [пер. с нем. А. М. Боковикова]. - Москва : Фонд «За экономическую грамотность», 1995. - 291 с.

3. Аршава І. Ф. Особистісні детермінанти вибору людиною конструктивної та неконструктивної форм проактивної копінг- поведінки / І. Ф. Аршава, Д. В. Носенко // Гуманітарний вісник ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький держ. пед. ун-т ім. Г. Сковороди»: темат. вип. «Міжнародні Челпанівські психолого-педагогічні читання». - Київ : Гнозис, 2013. - Т. 4. - Дод. до вип. 29. - С. 42-50.

4. Бергис Т. А. Основные подходы к изучению преодолевающего поведения в отечественной и зарубежной психологии / Т. А. Бергис // Вестник гуманитарного института. - 2011. - № 1. - С. 78-83.

5. Бондаренко А. Ф. Психологическая помощь: теория и практика / Александр Федорович Бондаренко. - Москва : Класс, 2001. - 331 с.

Размещено на Allbest.ru