Взаємозв'язок між захворюваністю дитини та стосунками у сім'ї

Abstract

The problem of frequency and types of child's (up to 6 years) morbidity in the relation with emotional state of family members and style of upbringing is considered in the article. The results by three main systems of child's morbidity (respiratory, gastrointestinal and dermal) are presented.

The relationship between upbringing styles and child's illnesses is shown. The respiratory system is found out to be related to emotional communication in a family: underdevelopment of parental feelings, problems in the emotional background of upbringing, instability in the styles of upbringing, etc. It is shown that the morbidity of gastrointestinal system is related to demanding in relationships and upbringing, bad attitude towards oneself and parents, contradictions in the upbringing, etc. It is stated that dermal problems are related to the attribution of female qualities to the child, both boys and girls: it is when the demands to be a princess are put to the girls and the demands to be more restrained and gentle are put to boys.

It is proved, that the causes of the children's morbidity are primarily psychological conditions of upbringing, problems in relationships, difficulties in the emotional and psychological state of adults. The psychosomatic causes of the illnesses are confirmed, in the case of a child these causes are not personal child's difficulties, they are parents' psychological problems.

Key words: psychosomatics, age psychology, problems of child's upbringing, child's morbidity, family relationships, styles of upbringing, conflicts in family relationships, psychological well-being of the family.

Анотація

Показано зв'язок стилів виховання із захворюваннями дитини. З'ясовано, що дихальна система пов'язана, насамперед, з емоційними стосунками у родині: нерозвиненістю батьківських почуттів, проблемами в емоційному тлі виховання, нестійкістю в стилях виховання тощо. З'ясовано, що захворюваність шлунково-кишкової системи пов'язана з вимогливістю у стосунках та вихованні, поганим ставленням до себе та батьків, протиріччями у виховному процесі тощо. Констатовано, що проблеми зі шкірою мають зв'язок із приписуванням жіночих якостей дитині, як хлопчику, так і дівчинці - коли від дівчаток вимагають бути «принцесами», а від хлопчиків бути стриманішими та ніжнішими.

Доведено, що причинами захворюваності дітей виступають, насамперед, психологічні умови виховання, проблеми у стосунках, труднощі в емоційному, психологічному стані дорослих. Установлено психосоматичні причини захворювань, проте щодо дитини причинами виступають не власні труднощі, а психологічні проблеми батьків.

Ключові слова: психосоматика, вікова психологія, проблеми виховання дитини, захворюваність дитини, сімейні стосунки, стилі виховання, конфлікти у сімейних стосунках, психологічне благополуччя родини.

Мета статті - з'ясувати взаємозв'язок між захворюваністю дитини та стосунками у сім'ї.

Для наочності отримані результати дослідження зв'язків захворюваності дихальної системи з принципами виховання у родині представимо графічно (рис. 1).

Рис. 1. Взаємозв'язок захворювань дихальної системи та сімейних стосунків

Отже, різні види захворюваності дихальної системи виникають у дитини, коли в сім'ї переважає підвищене емоційне тло, з одного боку, батьки бувають нестриманими, а з іншого - не надають необхідної емоційної підтримки як дитині, так і один одному. Ситуацію ненадання емоційної підтримки можна прирівняти до відсутності проявів любові, саме емоційної її сторони, маються на увазі ситуації, коли батьки можуть піклуватись про дитину, забезпечувати її всім необхідним, робити все заради навчання, розвитку дитини, проте не надавати саме емоційної теплоти. Так, коли дорослі не вміють виражати свої почуття й не отримують достатньої емоційної підтримки, то й «рятувати» таку систему починає хвора дитина. Яка, своєю чергою, у дорослому житті, не знайшовши емоційної підтримки у сім'ї, теж може часто стикатись саме із захворюваннями дихальної системи, що підтверджується дослідженнями психосоматичних причин виникнення захворювань дихальної системи. «Переважно хворі походять із сімей, у яких вони при дбайливих, але емоційно фруструючих батьках піддаються нормативному вихованню, яке не враховує індивідуальні особливості» (Bach, 1969).

Ще однією причиною виникнення захворювань дихальних шляхів є фобія втрати дитини, яка виражається у домінуючій гіперпротекції та поведінці, що потурає забаганкам дитини. «Слабке місце» у виховному процесі - підвищена невпевненість, страх помилитися, перебільшені уявлення про крихкість дитини, її хворобливість. Цей страх змушує батьків тривожно прислухатися до будь-яких побажань дитини і поспішати задовольнити їх (потураюча гіперпротекція), в інших випадках - дріб'язково опікати її (домінуюча гіперпротекція). У типових висловлюваннях батьків відображено їх іпохондричний страх за дитину, вони знаходять у неї безліч хворобливих проявів, свіжі спогади про минулі, навіть віддалені у часі переживання з приводу її здоров'я.

Таблиця 2 Показники кореляції між захворюваннями шлунково-кишкового тракту дитини та видами сімейних відносин і виховання

Стосовно захворювань шлунково-кишкового тракту, було отримано такі зв'язки: зворотний зв'язок зі шкалою ВК (Винесення конфлікту між подружжям у сферу виховання) за методикою АСВ, та шкалою «емоційних почуттів» (негативне ставлення до себе як до батьків) за опитувальником ОДРЕВ. Прямопро- порційний зв'язок було отримано зі шкалою «Прояв подружжям прагнення до автономії» за методикою «Взаємодія подружжя в конфліктній ситуації».

Так, можна припустити, що, перш за все, причини виникнення негараздів у сімейній системі, у в тому числі захворюваності дитини, завжди пов'язані з нещирістю висловлювань і почуттів, навіть відносно самого себе. Цю тезу можна поширити також на захворювання дихальної системи. Якщо ми маємо проблеми в емоційному плані, нам не вистачає любові, то виникатимуть складнощі у прояві почуттів, постійні метання між відторгненням і прийняттям, що й пов'язано з виникненням захворювань дихальної системи у дитини.

Мова йде про те, що у виховному процесі перевага надається саме жіночим якостям, коли батьки транслюють ідею, що дівчата добрі, гарні, охайні тощо, тоді як чоловіки погані, грубі, неохайні, вони легко піддаються тваринним інстинктам, агресивні та надмірно сексуальні, схильні до алкоголізму. Будь-яка людина, будь то чоловік або жінка, повинні прагнути до протилежних якостей: бути ніжними, делікатними, охайними, стриманими в почуттях. Саме такі якості батько з ПЖЯ бачить у жінок. Прикладом прояву установки ПЖЯ може слугувати батько, який бачить масу недоліків у сина і вважає, що такими ж є всі його однолітки. Водночас цей батько «без тями» від молодшої сестри хлопчика, оскільки бачить у ній лише переваги. Під впливом ПЖЯ щодо дитини чоловічої статі в цьому випадку формується тип виховання «емоційне відкидання». Можливий протилежний «перекіс» із вираженою антифеміністичною установкою, зневагою до матері, сестер. За цих умов стосовно хлопчика може сформуватися виховання за типом «потураючої гіперпротекції». Те ж саме стосується і дівчат.

Проаналізувавши взаємозв'язок захворюваності дітей із сімейними стосунками, ми бачимо, що хвороби різних систем органів знаходять своє відображення у різних конфліктах у сімейній сфері. Так, дихальна система більше пов'язана з такими проблемами, як емоційна нестабільність, наявність страхів утрати дитини, почуття провини, нестійкі стилі виховання. Тобто ключовим моментом для дихальної сфери може бути саме нестабільність: мінливе ставлення до дитини, перепади настрою, різне ставлення батьків до дитини тощо. Шлунково-кишкова система пов'язана з надмірними вимогами. Це й надмірні вимоги чоловіка та дружини щодо своєї батьківської ролі, вимоги до себе утримувати агресивність, гнів, стримувати негативні емоції стосовно свого партнера. Захворювання шкіри пов'язані з вимогливістю лагідних, ніжних, охайних та інших якостей як у дівчат, так і у хлопців.

Висновки. Отже, основним у вихованні здорової дитини повинно бути психологічне благополуччя батьків, під котрим ми розуміємо не «гарно» поводитись із дитиною, а, перш за все, бути щирими. Усі ми схильні до стресів, у кожній родині бувають свої негаразди, проте дієвим засобом забезпечити стабільність сімейної системи є відвертість у взаєминах, почуттях як стосовно дитини, так і до свого партнера. Усі неусвідомлені конфлікти можуть бути пов'язані зі здоров'ям дитини у родині.

1. Клиническая психология: [учебник для вузов] / [Б.Д. Карвасарский, А.П. Бизюк, Н.Н. Володин и др.]; под ред. Б.Д. Карвасарского. - СПб. : Питер, 2004. - 1120 c.

2. Малкина-Пых И.Г. Психосоматика / И.Г. Малкина-Пых. - M.: Эксмо, 2005. - 992 с. - (Серия «Справочник практического психолога»).

3. Пезешкиан Н. Психосоматика и позитивная психотерапия / Н. Пезешкиан. - М. : Изд-во Института позитивной психотерапии, 2006. - 460 с.

4. Хомуленко Т.Б. Основи психосоматики: навч.-метод. посіб. / Т.Б. Хомуленко. - Вінниця: Нова Книга, 2009. - 120 с.

5. Избранные психологические труды: [учебник для вузов] / [Д.Б. Эльконин, В.В. Давыдов, В.П. Зинченко]; под ред. В.В. Давыдова, В.П. Зинченко. - М.: Педагогика, 1989. - 560 c.