Психологічні аспекти норм етичної культури та культури мовлення менеджера-управлінця

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 159.9:316.4

Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара м.Дніпропетровськ, Україна

Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара

Психологічні аспекти норм етичної культури та культури мовлення менеджера-управлінця

Гаркуша І.В.

викладач кафедри соціальної психології і психології управління

Недайхліб А.Є.

студентка

Анотація

етичний культура психологічний соціум

У статті розглянуто особливості норм етичної культури та культури спілкування менеджерів-управлінців. Надана характеристика сучасній мовній комунікації управлінців в діловому соціумі. Окреслена ступінь орієнтації менеджерів на розв'язання етико-психологічних проблем управлінської діяльності. Встановлені фактори взаємозв'язку особливостей стилю спілкування в залежності від стилю управління. Проаналізовано результати емпіричного дослідження.

Ключові слова: професійна етика, етичні дилеми, культура спілкування, стиль спілкування, стиль керівництва.

Аннотация

В статье рассмотрены особенности норм этической культуры и культуры общения менеджеров-управленцев. Предложена характеристика современной речевой коммуникации управленцев в деловом социуме. Выделена степень ориентации менеджеров на решение этико-психологических проблем управленческой деятельности. Установлены факторы взаимосвязи особенностей стиля общения в зависимости от стиля управления.

Ключевые слова: профессиональная этика, этические дилеммы, культура общения, стиль общения, стиль руководства.

Annotation

The features of norms of ethical culture and communication culture of managers are considered. The authors give the description about modern linguistic communication of managers in different business society. It is outlined the level of orientation of managers on taking decision and solving ethical-psychological problems of administrative activity. The article is mentioned also about a number of factors of intercommunication which are existed between the features of style of intercourse and are depended on a management style. The results of the conducted empiric research are analysed.

Key words: professional ethics, ethical dilemmas, culture of intercourse, communication culture, style of communication, style of guidance.

Постановка проблеми. Враховуючи сучасну потребу у ефективному управлінні в різних сферах суспільно-політичного життя в України актуальною є необхідність детального вивчення питання етичної культури та культури мовлення менеджерів-управлінців. Оскільки саме менеджери є основною інформаційною ланкою зв'язку організації з оточенням, формально та неформально відповідають за результати її діяльності.

Найбільш відомим з точки зору теоретичного обґрунтування є роботи вітчизняних дослідників -Л.М. Карамушки, О.В. Курбака, Л.Д. Столяренко, Є.І. Ходарківського.

Діяльність менеджерів у процесі створення в Україні сучасних ринкових інституцій в умовах пострадянської економіки вимагає подолання величезного опору як соціального середовища, так і самих себе. Значного перезавантаження у свідомості керівників зазнали такі соціально-психологічні детермінанти їх поведінки, як ціннісні орієнтації, стереотипи мислення та поведінки, спрямованість соціальних установок, мотивація економічної поведінки, стильові характеристики споживчої поведінки. Відбувалося це через те, що фахівцям, які сформувалися професійно поза ринковою економікою, психологічне прийняття навіть елементарних правил культури управління було надзвичайно важким.

Перш ніж аналізувати поняття «професійної етики» слід визначитися із сутністю терміна «культура». Культура як сфера духовного життя людини включає в себе предметні результати її діяльності, а також індивідуальні особливості, які із цій діяльності виявляються: знання, уміння, навички, рівень інтелекту, моральний та естетичний розвиток, світогляд, засоби і форми спілкування з іншими людьми.

У професійній діяльності виділяється окремий вид етики -- професійна етика, під якою розуміють узагальнення специфічних моральних норм, повґязаних з особливостями функціонування різних професій, зокрема таких, які передбачають безпосередній вплив на психічну реальність людини [7].

Структуру професійної етики менеджера утворюють наступні компоненти:

* етичні ставлення (прийнятність або неприйнятність сумнівних з моральної точки зору дій у конкретних ситуаціях професійної діяльності);

* етична поведінка

* налаштованість на етичні стосунки в процесі здійснення менеджером управлінських комунікацій [3].

Важливим компонентом професійної етики менеджера є «відкритість світові людської культури» -- врахування ним етичних норм, правил та уявлень, що регулюють ставлення, поведінку і стосунки ділових партнерів в процесі міжнародної взаємодії (рис.1) [6].

Рис.1 Модель професійної культури менеджера

Професійна етика -- це такі моральні обовґязки, в яких відбивається ставлення представника певної професії до обґєкта праці, до колег, до партнерів, до членів суспільства. Це усвідомлення своєї моральної відповідальності і готовності виконувати свій професійний обовґязок.

Культура мовлення виступає як один із компонентів діяльності менеджера. Культура мовлення -- це дотримання встановлених мовних норм усної та писемної мови, а також свідоме, цілеспрямоване, майстерне використання мовних засобів залежно від мети й обставин спілкування. Культура мовлення тісно пов'язана із культурою мислення, культурою суспільних і духовних стосунків людини.

У термінологічному плані з поняттям «культура мовлення» ототожнюється поняття «культура мови». Культура мови - сукупність таких якостей, які мають найкращий вплив на адресата (слухача) з урахуванням конкретних обставин і відповідно до поставленої мети: багатство (різноманітність) мови, їі чистота, виразність, ясність і зрозумілість, точність і правильність [4].

Щодо сутності етичних дилем у професійній діяльності менеджерів слід наголосити, що для вимірювання етичних ставлень менеджерів як важливих складових їх професійної етики часто використовують оцінювання складних з етичної точки зору ситуацій. Такі ситуації, в яких вибір однієї з протилежних можливостей є однаково ускладненим, називають етичними дилемами. Етичні дилеми, з якими безпосередньо стикається менеджер під час професійної діяльності, можна поділити на дві основні групи:

Перша група - дилеми, що виникають всередині організації і поділяються на дві підгрупи:

1) Вертикальні: етичні дилеми, що виникають у процесі взаємодії менеджера з його керівником; етичні дилеми, що виникають у процесі взаємодії менеджера з працівниками керованого ним підрозділу.

2) Горизонтальні: етичні дилеми, що виникають у стосунках між менеджерами-колегами; етичні дилеми, що виникають у стосунках між підпорядкованими менеджеру працівниками.

Друга група - дилеми, що виникають у процесі взаємодії організації з іншими інституціями.

- етичні дилеми, що виникають у процесі взаємодії організації з іншими комерційними структурами;

- етичні дилеми, що виникають у процесі взаємодії організації з неприбутковими інституціями;

- етичні дилеми, що виникають у процесі здійснення організацією зовнішньоекономічної діяльності та міжнародної співпраці [1].

Індивідуальність особистості у стосунках з іншими людьми визначає її стиль спілкування, під яким прийнято розуміти систему принципів, норм, методів, прийомів взаємодії й поведінки індивіда. Найбільш яскраво стиль спілкування проявляється в діловій та професійній сфері, у відносинах між діловими партнерами або між керівником і підлеглим.

Зважаючи на те, який стиль керівництва обирає менеджер для роботи із підлеглими визначається і стиль спілкування менеджера.

На підставі вищевказаного ми припустили, що на професійну сформованість менеджера як управлінця впливає дотримання норм етичної культури та культури мовлення в середовищі управлінської діяльності.

У ході емпіричного дослідження перевірялися такі емпіричні гіпотези:

1) Якщо керівник дотримується авторитарного стилю керівництва, то він обирає агресивний, авторитарний стиль спілкування;

2) Якщо демократичний стиль керівництва є провідним у професійній діяльності керівника, то він обирає демократичний стиль спілкування;

3) Якщо менеджер застосовує ліберальний стиль керівництва, то у спілкуванні дотримується занадто миролюбного, ліберального стилю.

У нашому дослідженні приймали участь слухачі Національної Академії Державного Управління при Президентові України за напрямком навчання «Державне управління», «Менеджмент організацій» чисельністю в 30 осіб та віком від 24 до 49 років. Вибірка представлена як чоловіками, так і жінками. Респонденти займають керуючі посади на рівні державного самоврядування, вищих навчальних закладів, приватних підприємств та мають безпосереднє відношення до процесу управління, комунікації та взаємодії в рамках управлінських повноважень.

Для проведення емпіричного дослідження нами були застосовані наступні методики:

- методика «Самооцінка керівником стилю управління» - автор Захаров В.П. Мета методики - виявити наявність та ступінь вираженості професійного стилю управління. Серед 60-ти ситуацій необхідно визначити ті, що зазвичай притаманні Вашій реакції, поведінці, відношенню до людей. Підрахувавши номери відповідних тверджень за допомогою ключа, можна визначити наявність, а також ступінь вираженості авторитарного, ліберального або демократичного стилю управління

- методика «Ваш стиль спілкування» - автор Ільїн Є.П. Мета методики - визначити Ваш стиль спілкування. На кожне з 20-ти питань необхідно позначити ту відповідь, що стосуються Вас. За допомогою таблиці нараховується відповідна кількість балів за відповідну відповідь та за сумою балів визначається притаманний стиль спілкування.

Для перевірки гіпотез чи існує зв'язок між стилем керівництва та стилем спілкування застосовано статистичний критерій Спірмена (rs) (табл.1).

Таблиця 1. Кореляція стилю керівництва та стилю спілкування

* Статистично значущий зв'язок на рівні р?0,05

**Статистично значущий зв'язок на рівні р?0,01

Проведений кореляційний аналіз за допомогою коефіцієнта лінійної кореляції Спірмена був спрямований на виявлення прямої залежності стилю керівництва та стилю спілкування. Як видно з табл.1 кореляційний зв'язок між стилем керівництва та стилем спілкування існує, що підтверджує емпіричну гіпотезу дослідження №1, що стосується дотримання керівником авторитарного стилю керівництва та обранням авторитарного стилю спілкування.

На підставі результатів дослідження маємо привід й для підтвердження емпіричної гіпотези №2, оскільки кореляційний зв'язок виявляє залежність між демократичний стилем керівництва та дотриманням демократичного стилю спілкування в професійній діяльності.

Гіпотеза №3 не може бути підтвердженою, оскільки кореляційний аналіз не виявив прямої залежності ліберального стилю керівництва та ліберального стилю спілкування.

Висновки

Розглянувши специфіку культури мовлення в управлінській діяльності, можна виділити, що професійне спілкування вимагає більш суворого та організованого ставлення до використання його учасниками. Аналіз наукової літератури дозволяє зробити висновок, що необхідно дотримуватися офійційно-ділового стилю спілкування та активно залучати керівників до поглиблення своїх знань, умінь та навичок щодо комунікативної компетенції. Оцінюючи комунікативну компетентність керівника необхідно враховувати його психологічні особливості, які значною мірою впливають на вибір стилю керівництва та манери спілкування. Результати емпіричного дослідження наочно демонструють реальну ситуацію щодо культури мовлення в діловому соціумі сьогодення. Розглянувши специфіку культури мовлення в управлінській діяльності, можна виділити, що професійне спілкування вимагає більш суворого та організованого ставлення до використання його учасниками. Слід зазначити, що в умовах кризи керівних кадрів в України, при підготовці майбутніх управлінців було б доцільно звернути більш уваги саме на аспекти ділового спілкування , розробки та впровадження навчальних курсів або дисциплін, що спрямовані на підвищення мотиваційного менеджменту та допоможуть майбутнім керівним кадрам обрати для себе найбільш прийнятий с точки зору їх психологічних особливостей стиль управління.

Література

1.Вернер Зигер, Лючия Ланг. Руководитель без конфликтов. - М. «Экономика » 1990.

2.Карамушка Л.М: - Технології роботи організаційних психологів Навчальний посібник / К.: Фірма «ІНКОС», 2005.- 366 c.

3.Кубрак О. В. Етика ділового та повсякденного спілкування: Навчальний посібник з етикету для студентів / О. В. Кубрак. - 3-тє вид., стер. - Суми: ВТД «Університетська книга», 2005. - 222с.

4.Мудрик А.В. Коммуникативная культура личности // Базовая культура личности: теоретические и методические проблемы: Сбор. науч. тр. / Под ред. С.С. Газмана. - М.:

5.Столяренко Л.Д. Психология делового общения и управления. М.: Феникс, 2005. С. 312.

6.Чередник Н.Г. Українська мова професійного спрямування: - Д. - ДРІДУ НАДУ. - 2007, 222с.

7.Черевко В.П. Формування комунікативної компетентності менеджера у процесі професійної підготовки: Автореф. дис.канд. психол. наук. - К., 2001. - 27 с.

8.Ходаківський Є.І. Психологія управління: - К. - «Центр учбової літератури», 2009. - 605с.

Размещено на Allbest.ru