Сучасні підходи щодо організації навчального процесу дітей із особливими освітніми потребами

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Сучасні підходи щодо організації навчального процесу дітей із особливими освітніми потребами

Лариса Яценюк

старший викладач кафедри педагогіки, психології та корекційної освіти Рівненського ОІППО

У статті розглянуто питання сучасних підходів щодо організації навчального процесу дітей з особливими освітніми потребами за різними формами навчання. Розкрито особливості навчальної діяльності за інклюзивною формою освіти, висвітлено питання організації освітнього процесу в спеціальних навчальних закладах з урахуванням їх поетапного переходу на нові навчальні плани та програми.

Ключові слова: інклюзія, інтеграція, адаптації, модифікації, Державний стандарт.

В статье рассмотрены вопросы современных подходов к организации учебного процесса детей с особыми образовательными потребностями по разным формам обучения. Раскрыты особенности учебной деятельности инклюзивной формы образования, освещены вопросы организации образовательного процесса в специальных учебных заведениях с учетом их поэтапного перехода на новые учебные планы и программы.

Ключевые слова: инклюзия, интеграция, адаптации, модификации, Государственный стандарт. навчальний освітній програма особливий

The article considers the issues of modern approaches to the organization of the educational process for children with special educational needs for various forms of education. The peculiarities of the educational activity of the inclusive form of education are revealed, the issues of the organization of the educational process in special educational institutions are covered, taking into account their gradual transition to new curricula and programs.

Key words: inclusion, integration, adaptation, modification, State Standard.

Система спеціальної освіти в Україні динамічно розвивається за різними формами. Сучасні підходи щодо навчання дітей з особливими освітніми потребами потребують оновлення нормативної бази, впровадження інноваційних методів корекційного впливу, створення відповідних умов, що сприятимуть формуванню інклюзивного (інтегрованого) освітнього простору та забезпечуватимуть рівний доступ до якісної освіти всіх без винятку дітей.

Актуальність представленого матеріалу зумовлена сучасними вимогами нової української школи щодо соціальних перетворень і гуманізації освіти дітей з особливими освітніми потребами за різними формами навчання, збільшенням кількості дітей з особливостями психофізичного розвитку з комбінованими порушеннями.

Аналіз наукових досліджень і публікацій. Основні напрями організаційно-методологічних засад навчання дітей з особливими освітніми потребами окреслено у працях науковців В. І. Бондара, А. А. Колупаєвої, В. М. Синьова, Ю. М. Найди та ін., які наголошують на необхідності модернізації системи спеціальної освіти шляхом розвитку всіх форм навчальної діяльності, що комплексно взаємодоповнюють одна одну. Залучення теоретичних та практичних досягнень вищеозначених авторів і наше бачення проблеми сприятиме ґрунтовнішому розумінню сучасних підходів до організації навчальної діяльності дітей з особливими освітніми потребами.

Мета статті - проаналізувати нормативно-правове забезпечення процесу навчання дітей з особливими освітніми потребами за інклюзивною формою та в умовах спеціального закладу освіти.

Завдання: розкрити особливості спеціальних підходів навчання, індивідуалізації освітнього процесу із застосуванням технологій інклюзивної освіти, впровадження Державного стандарту спеціальної освіти.

Виклад основного матеріалу. Викликом сучасного суспільства є процес активного впровадження інклюзивної форми навчання в Україні, починаючи із 2012 року.

На сучасному етапі на Рівненщині інклюзивним навчанням охоплено 409 дітей, які навчаються у 319-ти інклюзивних класах; за індивідуальною формою здобувають освіту 853 дитини; в спеціальних навчальних закладах навчається 1760 дітей дошкільного та шкільного віку; у 9-ти спеціальних класах навчається 61 учень. Аналіз кількості дітей з особливими освітніми потребами, охоплених інклюзивною формою освіти, виявляє стійку динаміку до збільшення. Так, якщо у 2014-2015 навчальному році інклюзивною формою освіти було охоплено 84 дитини, то станом на 2016-2017 навчальний рік їх кількість зросла до 409. Означена статистика доводить актуальність питання впровадження інклюзивної освіти.

Як зауважує науковець О. В. Колишкін [2, с. 1], інклюзивна школа - це заклад освіти, відкритий для навчання всіх дітей, незалежно від їх фізичних, інтелектуальних, соціальних чи інших особливостей, спрямований на забезпечення безбар'єрного середовища, адаптовані навчальні програми та плани, методи та форми навчання, залучення батьків, співпрацю з фахівцями з метою надання спеціальних послуг відповідно до різних освітніх потреб дітей. На найближчу перспективу кожен освітній заклад має відповідати потребам дітей із порушеннями психофізичного розвитку.

Із метою реалізації комплексних завдань спеціальної освіти відбувається процес активного створення нових структур - інклюзивно-ресурсних центрів (Центрів) шляхом реорганізації психолого-меди- ко-педагогічних консультацій. Зокрема, у Рівненській області впродовж 2018-2019 років планується відкриття 24-х таких центрів. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2017 N° 545 специфікою новостворених установ є те, що вони не лише будуть виявляти дітей з особливими освітніми потребами, здійснювати комплексну, багатопрофільну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини, а й в умовах Центру надавати корекційно-розвиткову допомогу дітям з особливими освітніми потребами різної спрямованості [3].

На засадах демократизації освітньої політики та реформування системи інституційного навчально-виховного середовища здійснюється поступова реорганізація спеціальних шкіл та шкіл-інтернатів для дітей із затримкою психічного розвитку (ЗПР), що не є стійким незворотним психічним порушенням. Завдяки кваліфікованій корекційній допомозі практичного психолога, вчителя-логопеда діти із ЗПР досягають стабільних успіхів у навчанні, а в подальшому навіть можуть опанувати Державний стандарт базової повної загальної середньої освіти. Припинення набору учнів до підготовчого та першого класів спеціальної школи для дітей із ЗПР із 1 вересня 2017 року та забезпечення можливості навчання означеної категорії дітей у спеціальних та інклюзивних класах у закладах загальної середньої освіти реалізує їхнє право на виховання в сім'ї та сприятиме процесу реформування системи інституційного догляду і виховання дітей.

Відбулися зміни і в процесі організації інклюзивного навчання. Так, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 09.08.2017 № 588 для забезпечення ефективності навчально-виховного процесу в класі з інклюзивним навчанням кількість учнів з особливими освітніми потребами становить:

одна-три дитини із числа дітей з порушеннями опорно-рухового апарату, затримкою психічного розвитку, зниженням зору чи слуху, легкими інтелектуальними порушеннями тощо;

не більше двох дітей із числа сліпих і глухих, а також із тяжкими порушеннями мовлення, зокрема дислексією, аутизмом, іншими складними порушеннями розвитку (слуху, зору, опорно-рухового апарату в поєднанні з інтелектуальними порушеннями чи затримкою психічного розвитку), або тих, які пересуваються на візках [4, с. 1].

Визначено тривалість групових та індивідуальних корекційно-розвиткових занять, наповнюваність груп відповідно до індивідуальних особливостей дітей, кількість годин для їх проведення. Розроблено нову структуру індивідуальної програми розвитку, яка укладається на дитину з особливими освітніми потребами, що здобуває освіту за інклюзивною формою. Документ містить 15 пунктів, які визначають план дій щодо реалізації навчальних можливостей дитини з особливостями психофізичного розвитку впродовж навчального року.

Спеціальних підходів потребує сам процес навчання за інклюзивною формою. Зважаючи на потреби та можливості учня з особливими освітніми потребами, він може вивчати шкільні предмети таким чином:

відповідно до загальноосвітніх навчальних програм;

з адаптацією навчальних програм;

зі зміною навчальних програм та формулюванням кінцевих цілей навчання (модифікована програма.

Завдяки адаптації навчальних програм зі шкільних предметів здійснюється узгодження загальноосвітніх навчальних програм з можливостями дитини, відповідно до кінцевих цілей процесу її шкільної та соціальної інтеграції. Кожен компонент навчальної програми може бути адаптований таким чином:

Вилучення (виключення) деяких компетенцій, змісту (одиниць змісту), які діти з особливими освітніми потребами важко засвоюють або взагалі не засвоюють. Подібний підхід може застосовуватися і щодо навчального плану, з якого можуть бути виключені деякі шкільні дисципліни, які учні не можуть освоїти.

Об'єднання на рівні навчальних програм або навчального плану, тобто інтегрування двох або більше дисциплін (наприклад, географія - біологія, математика - фізика, історія - географія), або в рамках однієї дисципліни (компетенції, змісту). Інтеграція дисциплін може бути частковою, з відбором зазначених тем. Поєднання може здійснюватися як на рівні компетенцій, так і на рівні навчального матеріалу, близьких або споріднених тем.

Розширення, під яким розуміють застосування допоміжних прийомів засвоєння матеріалу, з використанням альтернативної мови спілкування (для дітей із сенсорними обмеженнями можливостей). Розширення не передбачає наявності більшої кількості компетенцій, що зазначені в базовій навчальній програмі, ні підвищеного обсягу змістів (теми, твори, лінгвістичний матеріал та ін.). Передбачається, що можуть бути здійснені додаткові види діяльності щодо ознайомлення, практичного засвоєння, поєднання матеріалу.

Модифікована програма (МП) передбачає вибір певних змістів із загальноосвітніх навчальних програм зі шкільної дисципліни, яка викладатиметься для дітей без особливих освітніх потреб; змістів, які, як вважається, можуть бути засвоєні дітьми з особливими освітніми потребами, і відмова від змістів із високим ступенем складності.

Модифікована програма передбачає зміну кінцевих цілей освіти/субкомпетенцій, встановлених у загальноосвітніх програмах відповідного року навчання зі шкільного предмета залежно від потенціалу розвитку і навчальних потреб учня. Ці зміни можуть відображати знання і вміння, зазначені в загальноосвітніх програмах на інший навчальний рік. Може передбачатися також збільшення або зменшення кількості і/або складності кінцевих цілей, передбачених на відповідний рік навчання.

Учень з особливими освітніми потребами може вивчати одні дисципліни на основі загальноосвітніх навчальних програм, а інші - відповідно до адаптованих або модифікованих навчальних програм.

Оцінювання шкільних результатів дітей з особливими освітніми потребами здійснюється відповідно до оцінки:

індивіда, яка визначає індивідуальний прогрес учня впродовж свого унікального процесу розвитку і навчання;

навчальних програм (загальної або адаптованої), на підставі якої оцінюються досягнення учня в процесі засвоєння цих програм [5, с. 10].

За останні роки в системі спеціальної освіти відбулись якісні зміни. У зв'язку з переходом загальноосвітньої школи на 12-річний термін навчання вдосконалено структуру спеціальної школи, всіх її видів. Зокрема, для спеціальних шкіл, де навчаються сліпі, слабозорі, глухі, слабочуючі діти, а також діти із церебральним паралічем, передбачено 13-річний термін навчання. Для інших категорій дітей, які не отримали відповідної дошкільної освіти, в структурі спеціальних шкіл передбачено підготовчі класи, основна мета роботи яких - підготовка дітей до навчання в школі.

Завершено роботу з розробки Державного стандарту загальної початкової освіти дітей з особливостями фізичного та/або психічного розвитку як комплексного нормативного документа, що містить зміст освітніх галузей та базовий навчальний план, обов'язковий для всіх типів навчальних закладів.

Запровадження в дію Державного стандарту спеціальної освіти зумовило необхідність оновлення змісту освіти на українознавчій основі, його апробацію та впровадження в шкільну практику. На основі глибокого аналізу попереднього досвіду конструювання змісту освіти дітей з особливостями психофізичного розвитку, урахуванням досягнень корекційної педагогіки та психології, вимог нормативних документів практично завершено роботу з розробки навчальних програм, підручників для початкової школи всіх типів спеціальних закладів. Розпочато роботу зі створення програм і посібників для дітей раннього віку з особливостями психофізичного розвитку.

З урахуванням поетапного переходу спеціальних навчальних закладів на нові навчальні плани та програми (Лист Міністерства освіти і науки України від 25.06.2014 № 1/9-335 «Про навчальні плани та програми спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів на 2014-2015 навчальний рік»), робочі навчальні плани на 2017-2018 навчальний рік для загальноосвітніх навчальних закладів для дітей з особливими освітніми потребами складаються:

для 1-4-х класів - за Типовими навчальними планами спеціальних ЗНЗ для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку (початкова школа), затвердженими Наказом МОН України від 28.01.2014 № 80 (зі змінами);

для 5-8 класів - за Типовими навчальними планами спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, затвердженими Наказом МОН України від 22.04.2014 № 504 (зі змінами);

для 9-10 класів - за Типовими навчальними планами спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, затвердженими наказом МОН України від 09.04.2015 № 416 «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 26.08.2008 № 778»;

- для 11-12 класів - за Типовими навчальними планами спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженими Наказом МОН України від 12.02.2015 № 134.

Педагоги шкіл самостійно розподіляють програмний матеріал відповідно до годин, передбачених навчальними планами для учнів з особливими потребами (за нозологіями). При цьому їх основне завдання - урахування індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності таких учнів та створення відповідних умов для засвоєння програмного матеріалу, пропонованого для учнів загальноосвітньої школи. Під час складання робочих навчальних планів для спеціальних навчальних закладів дозволяється перерозподіл до 15% навчального часу, визначеного інваріантною частиною типових навчальних планів.

Підвищенню ефективності навчального процесу сприяє корекційно-розвиткова складова інваріантної частини навчальних планів спеціальних навчальних закладів, якою регламентується організація системної реабілітаційної роботи з учнями. Обов'язковим при цьому є використання навчально-реабілітаційного пристосування, необхідного дитині відповідно до особливостей її розвитку [1, с. 2].

Висновки

Застосування сучасних підходів організації навчальної діяльності дітей з особливими освітніми потребами позитивно впливає на їх інтелектуальні та фізичні можливостями, сприяє соціалізації та адаптації в суспільстві. Присутність дитини з особливими потребами з освітньому просторі формує толерантне ставлення здорових однолітків, батьків та громадськості до означеної категорії осіб. На нашу думку, спеціальні навчальні заклади мають значний ресурсний потенціал, який використовується не повною мірою, а отже, може бути успішно застосований в умовах інклюзивного (інтегрованого) навчання.

Список використаної літератури

Інклюзивний простір. Практичні кроки : спеціалізований тренінг для працівників освітньої сфери // Спеціальна програма Марини Порошенко. Благодійний фонд Порошенка. - 2017. - 74 с.

Колишкін О. В. Вступ до спеціальності «Корекційна освіта» : навч. посіб. / О. В. Колишкін. - Суми : Університетська книга, 2013. - 392 с.

Постанова Кабінету Міністрів України від

№ 545 «Про затвердження Положення про інклюзивний ресурсний центр» [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/545-2017-%D0%BF.

Постанова Кабінету Міністрів України від

№ 588 «Зміни, що вносяться до Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах» [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/ show/545-2017-%D0%BF.

Про навчальні плани та організацію навчально-реабілітаційного процесу для учнів з особливими освітніми потребами загальноосвітніх навчальних закладів у 2017-2018 навчальному році // Дитина з особливими освітніми потребами. - 2017. - № 8 (32). - С. 5-12.

Размещено на Allbest.ru