Проблеми розвитку особистісної рефлексії студентів технічного університету в процесі професійної підготовки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Проблеми розвитку особистісної рефлексії студентів технічного університету в процесі професійної підготовки

Фурман В.В.

В даній статті розглядаються проблеми розвитку особистісної рефлексії студентів технічного напрямку навчання в процесі професійної підготовки; психолого-педагогічні умови, впровадження яких спонукає до розвитку особистісної рефлексії.

Ключові слова: рефлексія, особистісна рефлексія, професійна підготовка, образ професії.

This paper focuses on the problem of personality reflection among students of technical orientation studying in professional training, psychological and pedagogical which leads to the personality reflection development.

Keywords: reflection, personal reflection, professional training, the image of the profession.

Постановка проблеми. Одною з віхових проблем сучасної вищої технічної освіти є те, що вона не відтворює нормативно задані технологічні параметри функціонування і взаємодії фахівців з іншими суб'єктами. У процесі навчання необхідно сприяти репрезентації типових ситуацій професійної діяльності і технологій розвитку професіоналізму майбутніх фахівців технічного напрямку.

Зазвичай, коли мова йдеться про проблеми гуманізації вищої технічної освіти зазначають її технократичну орієнтацію. Ця орієнтація породжується технократизмом мислення як у суспільстві в цілому, так і зокрема у студентів вищих технічних закладів освіти. Саме їх “звужена” уява про зміст своєї діяльності, яка породжується “раціоналістичною картиною життя”, де кожен фахівець, відповідно до свого фаху, повинен вирішувати суто свої професійні проблеми, трансформується у відповідну професійну освіту з акцентом на опанування спеціальними технічними знаннями, і характеризуються недостатньою увагою до загальнорозвивальних гуманітарних компонентів у її змісті.

Отже, проблема гуманізації вищої технічної освіти бачиться як глобальна проблема, що пов'язана, насамперед, з подоланням розбіжностей, які наявні в тенденціях розвитку суспільства. Вирішення цих розбіжностей безумовно є надзавданням гуманізації вищої технічної школи.

Виклад основного матеріалу дослідження. Під впливом вищої гуманітарної і технічної освіти, також спеціальних розвиваючих технологій змінюється уявлення студента про себе, його самосвідомість і самооцінка, розвивається особистісна рефлексія. Відповідно вирішуються багато проблем професійного становлення і відбувається реалізація особистості в акме [2].

Структура образу професії у свідомості студентів є досить складним утворенням, в яке входять наступні компоненти [1]:

- зміст професійної діяльності;

- професійні плани;

- образ суб'єкта професійної діяльності.

Починаючи з першого курсу, у студента складаються деякі стереотипи образу професії, які в основному статичні, тобто не зазнають радикальних змін у процесі професіоналізації.

Існують відмінності в образі професії у студентів - гуманітарного і технічного напряму навчання. Так, студенти гуманітарних спеціальностей краще уявляють, якими якостями слід опанувати в процесі професійної підготовки для того, щоб отримати високий рівень професіоналізму. Студенти технічних спеціальностей більше спрямовані на придбання знань, умінь і навичок. Тим не менш, в процесі професійного навчання велику увагу слід приділяти вивченню особистості, її життєстійкості та життєздатності (М. Раттер, Д.О. Леонтьєв, Г.М. Прихожан) [6; 8; 9]. Люди, наділені цими якостями, добре адаптовані до життя, вони володіють стійкістю і гнучкістю.

Аналіз робіт, присвячених феномену особистісної рефлексії показав, що вона володіє системними властивостями, які мають рефлексивні психолого-педагогічні механізми. Вона зачіпає не тільки елементи свідомості і самосвідомості, але й виступає як біологічний, соціокультурний феномен, з виникненням якого пов'язують народження внутрішнього світу людини [1; 4; 5; 6; 7; 8]. Так, М.К. Мамардашвілі наголошував унікальність ролі особистісної рефлексії в інтегральній структурі особистості людини, поліфонічність і поліфункціональність її психологічного змісту [7]. В.Г. Богин зазначив, що особистісна рефлексія виступає як смисловий центр людської реальності і всієї життєдіяльності в цілому [4]. М.Г. Алексєєв розробив методологічні основи рефлексивного підходу. Він представляв особистісну рефлексію як усвідомленість засобів миследеятельності [1].

Відомо, що на різних етапах професійного становлення, особистісна рефлексія розвивається тільки в особистості, яка орієнтована на саморозвиток. Вона інтегрує всі психічні функції з метою забезпечення людської діяльності, як джерела існування.

У психолого-педагогічній науці обгрунтовані положення про те, що особистіна рефлексія є одним з механізмів особистісного існування людини, внутрішньою умовою саморозвитку, детермінантою всіх наступних новоутворень особистості, атрибутивної складової суб'єктності. В останні десятиліття в науково-педагогічному знанні актуалізувалися дослідження з проблеми особистісної рефлексії (В.В. Давидов, В.П. Зінченко, М.І Найденов, Я.О. Пономарьов, І.М. Семенов, С.Ю. Степанов, В.В. Столін, А.В. Хуторський та ін.) [5; 7], але більшою мірою вони носять теоретичний, а не практико-орієнтований характер. В педагогічної теорії встановлено, що спеціальним чином організована навчально-пізнавальна діяльність студентів технічного напрямку навчання може стати засобом розвитку особистісної рефлексії. Але результати аналізу масової педагогічної практики свідчать про те, що особистісна рефлексія ще не стала в належній мірі елементом змісту освіти у вищій технічній школі. На наш погляд, причини цього факту полягають у надзвичайній широті і варіативності теоретичних досліджень рефлексії, а також у специфіці навчання.

Як будь-яка інша діяльність особистісна рефлексія має свою психологічну структуру, яка традиційно включає потреби, мотиви, цілі, операції, дії, результати та ін. Рефлексія як діяльність може володіти такими якостями, як активність, самостійність, усвідомленість, креативність, продуктивність і ін. Специфічними для рефлексії якісними характеристиками є ступінь розгорнутості, глибина рефлексії, ретельність аналізу, узагальненість висновків, ступінь усвідомлення і осмислення, час обмірковування суб'єктом своєї поточної діяльності, частота звернення до аналізу того, що відбувається. Здатність до рефлексії визначається здатністю стати в позицію спостерігача, дослідника по відношенню до своєї діяльності.

Процес рефлексії індивідуальний, він проявляється в розумовій активності і припускає критичну реконструкцію реальності. Питання полягає в тому, які саме психолого-педагогічні умови сприяють розвитку рефлексії в процесі здійснення студентами пізнавальної діяльності. Зрозуміло, що неможливо розвивати особистісну рефлексію звичайними прямими методами навчання, це не інформація, і її не можна «взяти і передати», її можна стимулювати, розвивати, підвищувати, створюючи рефлексивно-розвиваючі умови. Відомі різні напрямки, в рамках яких розглядаються науково-практичні аспекти цілеспрямованого формування рефлексії. Один з них - педагогіка рефлексивного управління. У рамках цього напрямку Г.П. Щедровицький та його послідовники, досліджуючи методологічні проблеми розвитку особистісної рефлексії, спроектували технологію організації колективної миследеятельності, реалізується в організаційно-діяльнісних іграх [10]. особистісна рефлексія навчальний пізнавальний

Представники іншого напряму (І.М. Семенов, С.Ю. Степанов та їх однодумці) [5; 6], досліджуючи рефлексивний розвиток, розробили різні форми практикумів (рефлексивна дискусія, групова рефлексія, рефлексивний полілог, тренінг, інверсія, позиційна дискусія та ін).

Адаптація рефлексивних технологій, практикумів, прийомів до умов освітнього процесу має свої особливості. Специфіка формування особистісної рефлексії в навчальному процесі полягає в тому, що психолого-педагогічні умови, що конструюються і створюються педагогом, стимулюючи рефлексивний розвиток, повинні бути адаптовані до змісту і методів навчання, а рефлексивна діяльність студентів повинна відображатися в їх учбово-пізнавальній діяльності. Ці умови рядом дослідників розглядаються в рамках проблемно-рефлексивного підходу до навчання (Я.М. Бугерко, Л.В. Верзунова та ін.) [3]. На основі аналізу теоретичних робіт і власного педагогічного досвіду ми визначили основні психолого-педагогічні умови, що сприяють розвитку рефлексії та реалізовані в рамках навчально-пізнавального процессу. Найбільш значущими внутрішніми (психологічними) умовами розвитку особистісної рефлексії у студентів виступають їх індивідуально-психологічні особливості, а саме:

1) прагнення до усвідомлення, осмислення, переосмислення дійсності;

2) наявність уявлень про зміст і структуру рефлексивної діяльності, її цілі, завдання, сенс;

3) сформованість інтелектуальних операцій - операціональної бази рефлексивних дій;

4) уявлення себе як активного суб'єкта рефлексивного акту, дії, діяльності.

Зовнішні (педагогічні) умови проектуються і реалізуються педагогом у процесі навчання:

1) розвиток особистісної рефлексії, який можливий лише в процесі спеціально-організованої рефлексивної учбово-пізнавальної діяльності студентів;

3) рефлексивне навчання передбачає вихід особистості в активну дослідницьку (рефлексивну) позицію по відношенню до своєї діяльності, до себе як її суб'єкту, до свого досвіду з метою аналізу, осмислення, переосмислення, перетворення реальності;

4) вихід в рефлексивну позицію відбувається в результаті виникнення актуально усвідомлюваних студентом протиріч, коли колишній досвід не забезпечує подолання цих протиріч і потрібно його переосмислення, перетворення, реконструкція або надбання нового досвіду;

5) необхідними умовами виникнення проблемних ситуацій (актуально усвідомлюваних протиріч) є:

а) спеціально сконструйоване цілісне рефлексивно-розвиваюче середовище, що володіє високим ступенем невизначеності (незавершеність сюжету, недостатність інформації) і потенційної многоваріатівності, тобто варіативністю можливостей (невизначеність стимулює пошук власних орієнтирів, забезпечує можливість пошуку);

б) організоване рефлексивне управління (перехідне в самоврядування) пізнавальною діяльністю студентів;

6) основою успішного управління є цілеспрямована рефлексивна взаємодія викладача і студентів.

Основним технологічним елементом в психодидактичній взаємодії суб'єктів навчального процесу є рефлексивно-орієнтовані ситуації - це педагогічні ситуації, які спеціально конструюються або природно виникають, концентруючи рефлексивну діяльність студентів, а саме проблемні ситуації, ситуації свободи вибору, усвідомленого самоаналізу, евристичні ситуації; ситуації нестимульованої пізнавальної діяльності, особистісної взаємодії [2]. Ситуації всіх видів взаємопов'язані, взаємозумовлені та їх диференціація носить умовний характер і здійснюється лише з метою дослідження.

1. Одним з центральних завдань сучасної вищої технічної освіти є формування такої індивідуальної свідомості майбутнього фахівця, в якій «тут і зараз» сполучаються з «там і тоді». Але це процес зараз не орієнтований на розвиток особистісної рефлексії (оскільки існує розрив між інтелектуальною та емоційною сферами, а також - між теоретичним і практичним навчанням) і будується за принципами формальної, а не діалектичної і, тим більше, не множинної логіки , конвергентного, а не дивергентного мислення. Вирішенню даного протиріччя повинна сприяти спеціально розроблена тренінгова програма з розвитку особистісної рефлексії студентів технічного вузу в процесі навчання.

2. Процес розвитку особистісної рефлексії відбувається за наступних умов:

- внутрішні (психологічні) умови - у студентів виступають їх індивідуально-психологічні особливості;

- зовнішні (педагогічні) умови - проектуються і реалізуються педагогом у процесі навчання.

3. Формування і розвиток особистісної рефлексії студентів припускає, що засвоєні студентами в процесі навчання в технічному університеті знання як подія в континуумі діяльнісного досвіду стає основою для пояснення і розуміння його сенсу. Це стає реальністю, якщо навчання студентів не тільки сприяє їх розумінню себе в єдності з навколишнім світом та іншими людьми, але і забезпечує зв'язок між розумінням життєвим сенсом і саморозумінням.

Використані джерела

1. Алексеев Н.Г. Способность к рефлексии как существенный компонент интеллектуальной культуры современного специалиста / Н.Г. Алексеев // Проблемы и методы формирования интеллектуальной культуры специалиста. - Новосибирск, 1984. - С. 100-102.

2. Анисимов О.С. Рефлексивная акмеология / О.С. Анисимов. - М.: РАГС, 2008. - 215 с.

3. Бугерко Я.М. Категорійний аналіз рефлексії як явища, процесу, стану, властивості / Я.М. Бугерко // Психологія і суспільство. - 2008, - № 1. - С. 93-105.

4. Богин В.Г. Обучение рефлексии как способ формирования творческой личности / В.Г. Богин // Под ред. И.Я. Лернера, И.К. Журавлева. - М.: РАО, 1993. - 320 с.

5. Карпов А.В. Рефлективность как психическое свойство и методика ее диагностики / А.В. Карпов // Психологический журнал, 2003. - Том 24, № 5. - C. 45-57.

6. Леонтьев Д.А. Рефлексия как предпосылка самодетерминации / Д.А. Леонтьев // Психология человека в современном мире: материалы Всерос. юбилейной науч. конф., посвященной 120-летию со дня рождения С.Л.Рубинштейна, Москва, 15-16 октября 2009 г. / отв. ред. А.Л.Журавлев и др. М.: Изд-во ИП РАН, 2009. Т. 2: Проблема сознания в трудах С.Л.Рубинштейна, Д.Н.Узнадзе, Л.С. Выготского. Проблема деятельности в отечественной психологии. Исследование мышления и познавательных процессов. Творчество, способности, одаренность. С. 40-49.

7. Мамардашвили М.К. Форма и социальное мышление / М.К. Мамардашвили. - М., 1968. - С. 380.

8. Прихожан А. М. Тревожность у детей и подростков: психологическая природа и возрастная динамика / А.М. Прихожан. -- М.: Московский психолого-социальный институт; Воронеж: Издательство НПО «МОДЭК», 2000. -- 304 с.

9. Раттер М. Помощь трудным детям / М. Раттер // Пер. с англ. под общ. ред. А. С. Спиваковской; Предисл. О. В. Баженовой и А. Я. Варга -- М.: Прогресс, 1987. -- 424 с.

10. Щедровицкий Г. П. Избранные труды / Г.П. Щедровицкий. -- М.: Шк.Культ.Полит., 1995. -- 800 с.

Размещено на Allbest.ru