Размещено на http://www.allbest.ru/

МОДЕЛІ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ПРОЦЕДУР КЛАСИФІКАЦІЇ РИЗИКІВ ПРИ ФОРМУВАННІ СТРАТЕГІЙ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ У ЕКСТРЕМАЛЬНИХ УМОВАХ

Анотація

Розглянуто процедури класифікації ризиків при формуванні стратегій прийняття рішень особою в екстремальних умовах у складних технологічних системах при використанні концепції цільового нейро-інтелектуального процесора для формування цільових рішень при виборі поведінки і способу дій

Ключові слова: нейроінтелект, стратегія, ризик, логіка, процедура, рішення.

Вступ

Інтелектуальні процедури класифікації ризиків особою досліджував Самонов О.П. [9, 10]. вивчаючи психічний стан пожежних на бойовому чергуванні, він приходить до висновків, що в деяких осіб спостерігається надмірна схвильованість, підвищена емоційна напруженість, поява нав'язливих думок про можливість загинути при виконанні робіт, що відповідно деморалізує їх при прийнятті рішень, тобто вони стають нечіткими, багато факторними. Праця представників оперативно-рятувальних служб супроводжується підвищеною емоційністю та стресогенністю не тільки в момент ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, але і в період відносної бездіяльності - під час бойового чергування за рахунок спотворення процесів побудови логічних висновків про поточну ситуацію, отже логічні процедури (дерева рішень) формування стратегій дій стають невизначеними на всіх етапах функціонування.

Психічний стан пожежного перед виконанням бойового завдання може виявлятися в різних формах, що характеризуються визначеним рівнем емоційного порушення і відповідної нервово-психічної напруги, кожна з яких відрізняється ступенем вегетативних зрушень і типовістю психологічних симптом. Самонов О.П. [9,10] виділив в пожежних три психічні стани внутрішнього цільового інтелектуального нейропроцесора: бойова готовність, лихоманка й апатія, що відповідає рівням фізіологічної активності особи та її здатності приймати рішення в умовах невизначеності ситуацій на об'єкті та підвищеного ризику для життя особи, що відповідно приводить до збоїв в побудові стратегій дій і стохастичності дерева рішень.

Бойова готовність особи пожежного характеризується оптимальним рівнем нервово-психічної напруги при виборі логіки дій на основі тактики і стратегії розв'язання цільової задачі, тобто існує баланс між ризиком для особи і ризиком невиконати цільове завдання.

Лихоманка -- надмірний рівень нервово-психічної напруги при формуванні рішень в інтелектуальному нейрокомп'ютері особи, це приводить до збоїв в побудові послідовності дій визначених тактикою гасіння пожежі за рахунок невизначеності порогів дискримінації в класифікаторах стану і відповідно до зміни структури. Апатія характеризується низьким рівнем нервово-психічного напруження і неадекватної оцінки загрози при агресивному протіканні аварійної ситуації.

Моделі процедур прийняття рішень

З психічних станів перед бойовою роботою лише стан бойової готовності є оптимальним фактором для боєздатності пожежного що визначає високий рівень інтелектуальної і фізичної стійкості особи її цілеорієнтованості та відповідно рішучості виконати дії, що ведуть до ліквідації аварійної ситуації.

Самонов О.П. [10]. в бойовій діяльності пожежних розрізняє три етапи формування стратегії і тактики екстремальних дій: підготовчий, основний і заключний, як цикли прийняття цільових рішень, що при їх реалізації ведуть до ліквідації загроз.

Підготовчий етап охоплює період діяльності особового складу пожежних підрозділів із моменту отримання повідомлення про пожежу до прибуття на місце події. До цього етапу входять подача сигналу тривоги, збір особового складу по тривозі, прямування до місця пожежі та приведення сил та засобів у стан готовності до бойових дій. Сигнал тривоги застає пожежних під час занять, прийняття їжі, відпочинку, виконання інших дій згідно розпорядку дня В цей період може виникати стан турботи та тривоги в особи для якої є відповідний психічний стан, що викликається можливими або вірогідними неприємностями, неочікуваними змінами у звичних ситуаціях і виражається, відносно загроз для своєї особи, в специфічних переживаннях. Особливостями цього етапу бойових дій пожежних є суворий дефіцит часу й невизначеність ситуації при оцінці загроз і рівня небезпеки для життя.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Побудуємо модель простору станів ігрової системи, виходячи з концепції цілеорієнтації:

де, -- час виникнення аварії, -- час передачі даних; -- простір станів команди; -- база дислокації; -- і-тий стан команди; -- час мобілізації і інтервал.

На основі такої моделі ми при адекватному представленні ситуаційної інформації (карта місцевості, оперативна інформація про енергоактивні ресурси об'єкта і його просторову структуру, карту підїздних доріг, рівень активних загроз для суспільства і навколишнього середовища синтезується послідовність дій (команд), виходячи з класів узгоджених стратегій відносно моделей еталонної поведінки з мінімізованим рівнем ризику.

Основний етап термінального часу для прийняття рішень командою (особою) включає період від початку проведення, якщо це необхідно при розмитості іеформації, розвідки до конкретних дій в процесі наближнення до зони аварії і до ліквідації надзвичайного стану (гасіння пожежі, ліквідації аварії).

Поступлення тактичної команди для дій викликає у групи (особи) гостру психічну реакцію з підсвідомою (свідомою) оцінкою ступені загроз власного життю, що власне обумовлені дезадаптацією психіки до умов пожежі (аварії), а при поступовому наближенні до місця аварії (пожежі) відбувається балансування рівня загроз по степені ризику з усвідомленням службового обов'язку і оцінкою гарантій, що відповідно характеризується швидким перебором можливих класів тактик поведінки і стратегій прийнятт рішень для яких маємо:

,

при чому: , де -- ситуація в аварійній області в момент часу ; -- стратегія управління ліквідацією аварії; -- рівень гарантій при цільовій ваговій функції та при ранговій енергонасиченості об'єкта; -- нормований рівень ризику при повній гарантії виконання завдання.

Відповідно аварійна ситуація є сильним психологічним збуренням, що приводить до підвищення рівня активності мозку і швидкості оперативного мислення, що є викликом та необхідною умовою швидко реагувати на зміну обставин та приймати адекватні рішення на основі стратегій в просторі дій і стану.

Специфіка цього етапу підвищеного ризику (бойових дій) полягає в тому, що робота команди (особи) пов'язана з ризиком для життя, тобто наявності великої кількості стрес-факторів, які викликають стан чітко вираженого нервово-психічного стану (стресу) на фоні якого порушується динамічний процес формування логіки і тактики цільових дій за рахунок постійної оцінки розбалансу ступеня ризику і рівня гарантій виконання бойового завдання:

тобто ми маємо умову динамічної гри в умовах конфлікту для якої виграшем буде ліквідація пожежі (аварії) з рівнем гарантій успіху () на термінальнім часі .

Відповідно схема розбалансу рівнів ризику в просторі дій команди має вид:

Размещено на http://www.allbest.ru/

де -- ризик шляховий для команди; -- ризик для команди в зоні аварії; -- час переоцінки ситуації в режимі діалогу центркоманда; -- нульовий рівень ризику; -- рівень гарантій ліквідувати аварійну ситуацію на протязі часу ; -- ризик загинути команді в залежності від енергоінтенсивності пожежі (аварійної ситуації).

Рівень гарантій ліквідувати пожежу (катастрофу) залежить як від якості підготовки кожної діючої особи, так і здатності командира формувати тактику дій та її виконання.

Невизначеність ситуації може виникати:

– виборі стратегій на початку виникнення аварійної ситуації;

– при загрозах, що виникають в процесі руху на шляху до зони аварії (пожежі);

– при оцінці часу ліквідації і рівня необхідних ресурсів для її ліквідації.

Основний етап термінального часу для прийняття рішення особою включає період від початку проведення розвідки і конкретних дій, направлених на реалізацію наказу керівника, до моменту повної ліквідації пожежі. Він розпочинається з гострих психічних реакцій, які обумовлені дезадаптацією психіки пожежних до умов пожежі, вражень від катастрофи, що відповідно блокує процес розпізнавання, оцінки та класифікації динамічних ситуацій.

Робота пожежних на основному етапі характеризується високим рівнем активної оперативного мислення, щро вимагається необхідністю швидко реагувати на зміну обставин та приймати правильні рішення. Специфіка цього етапу бойових дій полягає в тому, що робота пожежних пов'язана з ризиком для життя, тобто з наявністю великої кількості стрес-факторів, які викликають стан чітко вираженого нервово-психічного стану (стресу) на фоні якого порушується процес формування логіки і тактики цільових дій, що приводить до зменшення рівня гарантій виконання стратегічного завдання.

Заключний етап включає приведення до порядку техніки та обладнання, підготовку варти до наступних виїздів. Інтелектуальний і фізіологічний стан пожежних залежить від результатів їх роботи, тривалості та напруженості бойових дій. Успіх чи невдача виконання бойової задачі на пожежі переживаються всіма учасниками її гасіння. Це вимагає відповідно високого рівня свідомості команди, критеріїв ефективності дій загальних для кожної особи, що мінімізує ризик.

Період психічної напруженості завершального етапу гасіння пожежі характеризується концентрацією всіх вольових зусиль на вирішення основної задачі бойових дій. Вплив внутрішньої психічної напруженості на результати діяльності пожежного повинен не перевищувати інтенсивності й межі професійної користі відносно границь фізіологічних і інтелектуальних можливостей особи. Якщо цю межу перейти, то виникає перенапруження, під впливом якого дії пожежних стають неадекватними до ситуації і погіршують її, знижуючи рівень гарантій ліквідації аварії. Столяренко О.М. [11] ці перевантаження розділяє на три інтелектуальні рівні здатності особи приймати конструктивні рішення:

— на першому рівні перевантаження починає зникати винахідливість та здібність до творчого вирішення задачі, виникають «провали» пам'яті, швидкість переробки інформації падає, зростає страх перед ризиком;

— на другому рівні, при подальшому збільшенні напруження, навіть якщо добре відпрацьовані дії виникають помилки спочатку малі, а потім і великі та грубі, послаблюється спостережливість, увага, появляється тремтіння рук і ніг, порушується і падає координація рухів, змінюється голос, і відповідно при подальшому зростанні напруження у поведінці пожежного виникають вольові й моральні порушення, послаблюється бойова активність, знижується самоконтроль, з'являються ілюзії, нерішучість, обережність перетворюється в боягузтво, погіршується виконання наказів, з'являється недисциплінованість тобто змінюється інтелектуальна структура прийняття рішень та понижується готовність до реалізації командних дій;

— третій рівень напруження характеризується тимчасовою втратою свідомості, людина в такому стані втрачає контроль над собою, це проявляється в повній загальмованості, нерухомості, байдужості до всього, тобто переходить до так званого ступору - втрати інтелектуальної і фізіологічної стійкості.

Період емоційної «розв'язки» настає, коли пожежа локалізована, основне завдання виконане, після нервового напруження наступає психофізіологічна «розв'язка».

Відповідно, згідно вище наведеним ми можемо виділити систему факторів як інтелектуальних, так і фізіологічних, які визначають рівень гарантованого успіху виконати бойове завдання з мінімальним для життя ризиком, виходячи з типів моделей стратегій поведінки.

I. Інтелектуальні характеристики, які важливі для процедур прийняття рішень:

– винахідливість, як здатність генерувати стратегії розв'язання задач;

– збій оперативної пам'яті, яка блокується стресом, що приводить до розгубленості при відборі даних при формуванні образу поточної ситуації;

– спадає швидкість переробки інформації, що приводить до замороження активності дій;

– росте страх втрати життя, що веде до блокування виконання команд ;

– збої в послідовності виконання команд, що виникають за рахунок розмитості оцінок в момент проходження вузла з вітками дерева рішень;

– знижується рівень спостережуваності при формуванні потоку даних від об'єкта, та неадекватності обстановці сформованих образів ситуації, що веде до спотворення сценарію дій (розмитості дерева рішень);

– деградація рівня готовності до дій.

На рівень змін цих факторів впливають також енергетична та просторова структура об'єктів в зоні пожежі аварії:

– достовірна інформація про об'єкт;

– масштаби просторово-часові пожежі, які визначаються структурою об'єкта;

– технологічна організація структури об'єктів та його енергозабезпеченість;

– енергоактивність об'єкта та активність ресурсів на складах і виробництві, їх здатність до вибухових реакцій або синтезу отравляючих сумішей;

– об'єм енергоактивних ресурсів;

– база знань про об'єкт, що утримує відповідні рекомендації і тактики бойових дій.

Це відповідно і створює комплекс проблеми для відбору і підготовки кадрів з точки зору як інтелектуальних, так і фізіологічних здібностей та можливостей особи.

На заключному етапі підготовки пожежника Кришталь М.А. [5] запропонував провести з особовим складом психічну та фізичну реадаптацію, тобто відновлення психічної діяльності до рівня звичайних умовах в спеціально через зниження мотивації за рахунок розбалансу ризику і гарантій збереження життя, що веде до деструктивної поведінки:

– зниження активності дій (темп вибору стратегій та тактик);

– знижується самоконтроль відносно рівня загроз та ризику, відповідно падають стійкість поведінки та гарантії виконання завдання (рішучість);

– появляються ілюзії розмитості реальних ситуацій, що веде до блокування процедури рішень і зміни стратегії поведінки;

– блокується інтелектуально структура прийняття рішень.

II. Фізіологічний стан особи як фактор впливу на процес прийняття рішень:

– формується фактор страху;

– порушується координація рухів та функціонування організму;

– мотивація і моральна цільова орієнтація відносно загроз життя;

– формується ілюзії на збереження фізіологічного життя, переключення мотивів та цільової орієнтації;

– під впливом стресу змінюються пороги реакції особи і блокується руховий апарат та здатність приймати рішення;

– втрата свідомості за рахунок переходу граничних рівнів психічного фізіологічного навантаження.

Висновок

Таким чином, психічний стан нейро-інтелектуальної структури ОПР у пожежних на бойовому чергуванні впливає на загальний інтелектуальний її рівень при прийняття рішень таі і фізіологічний стани, викликаючи появу в значної кількості осіб характерні психопатологічні феномени збою розумової діяльності і знижуючи рівень функціонального стану організму в цілому за рахунок дії на регуляторні функції. Причому стресову реакцію на критичні події запобігти практично неможливо без спеціального інтелектуального тренінгу особи, вона є характерною рисою професії пожежного. За даними Самонова О.П. [10] до 50% пожежних, що одержали стрес в екстремальних ситуаціях, залишають службу в пожежній охороні незабаром після того, як пережили подію, що травмує психіку. Посттравматичний стресовий розлад визначається як синдром, що формується в результаті переживання людиною психотравмуючих подій, що виходять за межі життєвого досвіду. Ознаками, що характеризують посттравматичний стресовий розлад, є нав'язливі переживання події, що відповідає зацикленню інтелектуальних процесів оцінки ситуацій і власного стану особи.

Отже, фахівець оперативно-рятувальної служби при гасінні пожеж і ліквідації наслідків аварій, на заняттях і навчаннях піддається впливам значної кількості несприятливих факторів, різних за своєю природою, які приводять до збою логічної структури формування рішень. Тому серед особового складу оперативно-рятувальної підрозділів спостерігається відносно високий рівень захворюваності, травматизму і загибелі, як наслідків неадекватності інтелектуального рівня прийняття рішень ОПР відносно ризикової ситуації за рахунок її спотвореної оцінки ступеня ризику.

Досліджуючи практичну діяльність працівників оперативно-рятувальної служби відмітимо різнобічний, характер їхньої роботи, який залежить від змін конкретної ситуації, а вони, як правило, не прогнозовані й непередбачувані. Непередбачувані умови як динамічного, так інформаційного характеру виникають раптово, та мають, як правило, екстремальний характер. Вони є серйозним випробуванням готовності ОПР та його нейроструктури до діяльності в екстремальних умовах, що виникають при стихійних збуреннях погоди, лихах, аваріях, катастрофах та пожежах і відповідно формують вимоги до рівня інтелекту і фізіологічних можливостей особи щодо її фізичного і інтелектуальногог функціонування з мінімізацією ризику, щодо стресових ситуацій.

Основними стрес - факторами, що викликають нервово психічне напруження особи що діє в кризових умовах є загроза здоровю та життю, відповідальність за вирішення бойової задачі, дефіцит часу на прийняття рішення і виконання дій, незвичні умови середовища в якому доводиться працювати що вимагає наявних моделей поведінки, які гарантують мінімум ризику при реалізації дій, що і відповідних методів та оптимізаційних процедур формування та оцінки стратегій прийняття цільових рішень.

Отже, виконаний аналіз з питань умов діяльності працівників оперативно - рятувальної служби дає змогу зробити висновки, що до даного виду діяльності необхідно підбирати людей з відповідними фізичними та психологічними характеристиками, які є індивідуальними для кожної особи з певним рівнем інтелектуальних і фізіологічних можливостей при формуванні логіки дій і її виконавчих реалізацій що ведуть до поставленої мети. Тобто, ці умови генерують відповідно типи проблем, які необхідно треба розв'язувати, це:

– створення тестових програм випробування і оцінки фізичного стану;

– створення тестових програм і методів інтелектуальної оцінки з точки зору її здатності функціонувати в екстремальних умовах;

– створення методик тренінгу інтелекту нейроструктур ОПР для їх ефективного функціонування в умовах невизначеності і підвищеного ризику з метою гарантованого успіху виконання завдань;

– створення програмно-апаратних засобів для відбору і тренувань ОПР для підвищення як інтелектуального, так і фізіологічного рівня.

Література

1. Бандурка О. М. Управління в органах внутрішніх справ України. Харків, 1998. 80 с.

2. Вареник В. В. Визначення сили нервової системи як аспект професійного відбору пожежників // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. Книга 2. Черкаси, 1997. С. 310-312.

3. Гуревич К. М. Профессиональная пригодность и основные свойства нервной системы. М., 1970. 125 с.

4. Дутов В.И., Чурсин И.Г. Психофизиологические и гигиенические аспекты деятельности человека при пожаре. М., 1993. 299 с.

5. Кришталь М. А. Психологічна підготовка пожежних. Черкаси., 1992. 92 с.

6. Лебедев В.И. Экстремальная психология. М., 901. 112 с.

7. Петровский В. А. Поведение человека в ситуации опасности (к психологии риска) - В кн.: Новые исследования в психологии, 1971, № 1.

8. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. 4-е изд. С.Петербург: Питер, 1999. 704 с.

9. Самонов О. П. Методические рекомендации по психологической подготовке РТП, пожарных, членов ДПД промышленных предприятий к действиям в экстремальных условиях. Пермь, 1978. 70 с.

10. Самонов О.П. Психология для пожарных. Пермь, 1999. 599с.

11. Столяренко А. М. Психология боеового дежурства и корабельной вахты. М., 1972. 275 с.

12. Столяренко А. М. Основы военно-морской психологии. М., 1977.115 с.

13. Черкашин А. І. Зб. наук. Произв. Вивчення і розвиток емоційної стійкості у курсантів навчальних закладів пожежної безпеки у ході навчально-виховного процесу. Черкаси, 1999. с. 7-9.

14. Макаревич О.П. Психологія регуляції поведінки особистості у складних ситуаціях. К.: Оріяна. 2004. 223 с.

Размещено на Allbest.ru