Маніпуляція свідомістю як негативний чинник соціалізації студентської молоді Сходу України в умовах гібридної війни

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 37.64:316.485.26

Маніпуляція свідомістю як негативний чинник соціалізації студентської молоді Сходу України в умовах гібридної війни

О.Р. Алексеева

Алексєєва О. Р. Ман іпуляція свідомістю як н егатив н ий чин н ик соціалізації студентської молоді сходу України в умовах гібридної вій и

У статті розкрито сутність маніпуляції свідомістю як одного з інструментів «гібридної війни», яка є реальністю сьогодення на сході України. Здійснюється спроба виявити місце в ній інформаційнопси ологічного маніпулятивного впливу на свідомість студентської молоді як майбутньої інтелектуальної еліти країни і як активного користувача новітніх інформаційних засобів комунікації. У роботі проаналізовано найпопулярніші те нології і прийоми маніпуляцій у ЗМК, зокрема Інтернет-виданнях та соціальних мережах, з точки зору їх негативного впливу на процеси соціалізації особистості студентів з метою вра ування пси ологічни та соціально-педагогічни аспектів даної проблеми у виробленні стратегії для розв'язання проблем національної безпеки держави.

Ключові слова: гібридна війна, маніпуляція, соціалізація особистості, ЗМК, дезінформація, агресія, асоціалізація особистості.

В статье раскрыта сущность манипуляции сознанием как одного из инструментов «гибридной войны», которая является реальностью сегодняшнего дня на востоке Украины. Осуществляется попытка выявить место в ней информационно-психологического манипулятивного воздействия на сознание студенческой молодежи как будущей интеллектуальной элиты страны и как активного пользователя новейши информационны средств коммуникации. В работе проанализированы популярные те нологии и приемы манипуляций в СМК, в частности Интернет-изданиях и социальных сетях, с точки зрения и негативного влияния на процессы социализации личности студентов с целью учета пси ологически и социально-педагогически аспектов данной проблемы в разработке стратегии для разрешения проблем национальной безопасности государства.

Ключевые слова: гибридная война, манипуляция, социализация личности, СМК, дезинформация, агрессия, асоциализация личности.

Alekseeva O. Manipulation of Consciousness as a Negative Factor of Student's Socialization in Eastern Ukraine During Hybrid Warfare

The article analyzes the essence of consciousness manipulation of citizens as one of the most efficient tools of "hybrid warfare", which becomes terrible reality in Eastern Ukraine today. It is attempted to identify the role of informational and psychological manipulation, in particular it impacts on active citizenship and socialization of undergraduate students as the potential intellectual elite of the country. Nowadays undergraduate students are the most active users of modern means of mass communication. The need to create a new generation of students who combine the readiness to work in global information society with the ability to resist any manipulation is more urgent. The article focuses on study of informational manipulation that is the type of communication which created as a result of a deceptive message. The author describes the basic and most important principles and means of the process of informational manipulation as an instrument of negative manipulative influence on student socialization. The consciousness manipulation as a component of hybrid warfare and its essential role in the process of student socialization are examined and explained in details. In addition, the popular technologies and techniques of online media and social network manipulation were revealed. It is contended that it is the essential problem of modern Ukrainian system of Higher Education to provide the special strategy that aimed at cutting down on the negative informational and psychological manipulation of mass media on student youth in the eastern region of Ukraine.

Key words: hybrid warfare, manipulation, socialization, mass media, disinformation, aggression, asosialization.

Проблема маніпуляції свідомістю на сьогодні набуває особливої значущості внаслідок «гібридної війни» на сході нашої держави. Складовою цього масштабного збройного протистояння є «брудні» інформаційні технології, якими широко користується країна-агресор з метою змінити ідеологію в суспільстві та викликати певні поведінкові стереотипи населення. Безперечно, стрімкий розвиток електронних те нологій, широке впровадження інтерактивни систем комунікації через великий потік аудіовізуальної інформації від масової теле-, кіно-, відеопродукції до електронних мереж Інтернет спричинилися до того, що сучасні мас-медіа почали відігравати роль не лише потужного культурного інтегратора, а й диктувати норми поведінки особистості в суспільстві, формувати ставлення її до інши людей, тобто стали не лише одним із мезофакторів соціалізації особистості, а й потужною «зброєю масового ураження». Число користувачів такими джерелами інформації стрімко росте, особливої популярності набувають Інтернет-сайти й видання серед молоді, для якої вони не тільки поле для розваг в сфері дозвілля, а й мобільне джерело отримання навчальної інформації. маніпуляція війна молодь соціалізація

Перевагою електронних ЗМК для подачі інформації є одночасне використання фотой відеоматеріалів. Важливу роль у сприйнятті інформації відіграють коментарі користувачів, які є тільки в Інтернетвиданнях. Так, ЗМК є системоутворюючим елементом масової культури сучасного суспільства. Телебачення, Інтернет невід'ємна частина нашої дійсності, глобального простору культури, що формує картину світу та впливає на свідомість мас через активни користувачів.

Соціальні мережі як сучасний соціокультурний феномен арактеризуються суперечливими ознаками. З одного боку, вони спрощують доступ людства до усього масиву знань, накопиченого протягом століть, дозволяють людині розширити світ соціальної комунікації, забезпечують інтерактивний арактер міжособистісного спілкування, сприяють соціалізації й самореалізації, з іншого загострюють соціально-пси ологічні проблеми унаслідок маніпулятивного арактеру медіа-засобів, коли великий потік інформації неможливо одразу перевірити на предмет його достовірності й критично осмислити, а тому сприймається на віру й викликає певні психологічні та поведінкові реакції, які не є нормативними для суспільства. Тоді варто говорити про маніпуляцію свідомістю як негативний чинник соціалізації особистості, що ланцюжком тягне за собою появу різного роду конфліктів у суспільстві, у тому числі й збройних, на кшталт того, що зараз відбувається на сході України й дістав назву «гібридної війни».

Отже, й актуалізується проблема маніпулятивності свідомістю в інформаційному просторі в умова інформаційни війн, що продукують необ ідні агресору стандарти поведінки, появу нови соціальни ідеалів та оцінок реальності. Зазначене повною мірою стосується підростаючого покоління студентської молоді, на національну й громадянську свідомість яки держава покладає великі надії в розбудові демократичного й незалежного майбутнього України.

Проблема соціалізації підростаючого покоління не нова й глибоко досліджена. Та в сучасни умова , коли суттєвим чинником соціалізації молоді постає медіа-простір, вивчення даного питання ведеться з урахуванням його специфіки. Медіа-простір як соціокультурний феномен досліджували Н. Луман, М. Маклюен, Ж. Бодріяр, У. Ліпман, Е. Ноель-Нойман. Соціально-психологічні наслідки комп'ютерної діяльності та спілкування розглядали такі науковці, як О. Бєлінська, 0. Войскунський, Л. Гур'єва, А. Жичкіна, М. Носов тощо, питання мережевих співтовариств О. Арестова, Г. Блюмер, С. Бондаренко, Д. Гасфілд, Е. Гоффман, Ч. Лантуха, Дж. Мід, І. Романов, С. Шапкін тощо. Соціологічний аспект Інтернет-соціалізації студентської молоді розкрито у робота М. Данилової, вплив спілкування в мережі Інтернет на соціалізацію студентської молоді у працях Т. Карабина.

Маніпулювання як складний соціально-пси ологічний феномен розглядало багато іноземних (Ф. Зімбардо, Г. Франке, З. Хассен, Р. Чалдіні, Г. Шіллер тощо), російських дослідників (С. Кара-Мурза, К. Каландаров, Є. Доценко, Д. Волкогонов) та вітчизняних учених (Л. Орбан-Лембрик, А. Коваленко, Є. Волков, Р. Грачов, Ю. Єрмаков, 1. Мельник, Г. Почепцов тощо). Різного роду маніпулятивні впливи цікавлять багатьо дослідників у галузі філософії, соціології, соціальної пси ології, політології, юриспруденції, культурології, релігієзнавства тощо. У численни праця розглядається специфіка маніпулювання свідомістю, аналізуються системи маніпулятивни те нологій, досліджується ї ефективність, причини застосування та наслідки.

До теми «гібридної війни» звертались зарубіжні фахівці різних галузей (М. Маклюен, Д. Ласік, Дж. Девіс, Д. Кілкаллен, Ф. Тейлор (США), Ф. ван Каппен (Нідерланди) та й вітчизняні соціологи, філософи, політики (Г. Почепцов, Є. Магда, М. Требін, А. Дорошкевич, В. Предборський, І. Рущенко тощо).

Маніпулювання масовою свідомістю в умова сучасної гібридної війни вивчає О. Гойман. Важливого значення набуває проблема за исту від такого роду негативних впливів, передумовою якої є своєчасна діагностика маніпулятивної дії. Окремі аспекти цієї проблеми вивчали О. Бойко, Г. Грачов, Є. Доценко, А. Ендмюллер, В. Панкратов, М. Присяжнюк, П. Фролов тощо. Проте, проблема інформаційного маніпулювання вивчається в основному в політичній площині, а як негативний чинник соціалізації особистості в сучасних умовах потребує більшої уваги ще й через відсутність цілісної та систематизованої моделі діагностики та запобігання інформаційному маніпулюванню, що лише підтверджує актуальність обраної теми.

Тому метою статті стане аналіз основних найпоширеніших маніпулятивни те нологій як негативного чинника соціалізації студентської молоді в умова гібридної війни з метою вра ування ци «брудних технологій» у виробленні стратегії для розв'язання проблем національної безпеки.

Бурхливі події, які відбуваються в Україні, є наслідком прояву гібридної війни: потік інформації стає все менш і менш керованим, а управління збройними та не збройними конфліктами перемістилося з поля бою в інформаційний простір. На наш погляд, психологічний та соціально-педагогічний аспект вивчення структурних компонентів такої війни, яку породило інформаційне суспільство, її проявів та тактики ведення, надасть можливість об'єктивно оцінити сучасні реалії, не піддатись впливу шкідливи те нологій, що активно застосовуються серед населення нашої держави.

Гібридна війна війна четвертого покоління, основним інструментом якої є створення державою-агресором у державі, обраній для агресії, внутрішні протиріч і конфліктів з подальшим ї використанням для досягнення політични цілей агресії, які досягаються звичайною війною. Це прагнення однієї держави підкорити собі іншу за допомогою політико-економічних, інформаційних інструментів. Саме тому в умова гібридної війни бойові дії є другорядними, а на перший план виходять інформаційні операції. Завдяки швидкості поширення інформація перетворюється не лише на товар, а й на зброю. Мета такої інформаційної війни у прагненні однієї держави агресивно діяти на свідомість жителів іншої. Іншими словами це прагнення не знищити мільйони людей, а залякати й деморалізувати їх [4].

Необ ідною передумовою ви оду із соціально-політичної та воєнної кризи, які стали реальністю нашого часу, є проблема успішної соціалізації молоді, яка є найбільш вразливою до маніпулятивни впивів унаслідок недостатнього соціального досвіду та ще слабко сформовани навичок критичного осмислення інформації.

Узагальнення сучасни під одів до визначення сутності феномену соціалізації, утвердження суб'єкт-суб'єктного підходу до процесу соціалізації зумовлює його розуміння як двостороннього процесу, «який включає в себе, з одного боку, процес засвоєння індивідом соціального досвіду шля ом в одження в соціальне середовище, систему соціальни зв'язків, а з іншого процес активного відтворення індивідом системи соціальних зв'язків за рахунок його активної діяльності, шляхом включення в соціальне середовище» [1, с. 267].

У концепції соціалізації Д. Фельдштейна особливо значущою можна визнати ідею про динамічний характер усього цілісного процесу соціалізації: «соціалізація за своєю суттю це рух, а не ряд локальних дій присвоєння. Звідси надзвичайно важливо чітко розуміти та структурувати соціалізацію як процес, зміст якого визначається, з одного боку, торканням, освоєнням усієї сукупності соціальни впливів світового рівня цивілізації, культури, загальнолюдських якостей; а з іншого ставленням до усього цього самого індивіда, актуалізацією його «Я», розкриттям можливостей, потенціалів особистості, її творчої природи» [10, с. 78].

Якщо це «торкання» зводиться до маніпуляції свідомістю молодої людини в певни ціля маніпулятора, то процес нормального в одження та адаптації в суспільстві до загальноприйняти норм поведінки через спотворення вироблени маніпулятивними те нологіями цінностей спотворюється, і особистість діє відповідно до програми нав' язани стереотипів.

Характерною особливістю «гібридної війни», яка ведеться на сході України, з огляду на проблему, окреслену в статті, є широка пропаганда та контрпропаганда із застосуванням різни маніпулятивни впливів у мас-медіа та кібернетичному просторі, що дозволяє охопити впливом широкі маси населення і виробити необ ідне агресору ставлення до того, що відбувається. Тобто мова заходить уже про асоціалізацію як засвоєння особистістю хибних норм, цінностей, нав'язаних агресором для вироблення таки стереотипів поведінки, які б ще більше загострювали конфлікт і породжували деформацію суспільних відносин як у векторі особистість/спільнота особистість/спільнота, так і у векторі спільнота держава. Так, літні люди отримують свою «порцію» дезінформативної пропаганди через телевізійний канал комунікації, який є більш для ни доступним і контрольованим з боку агресораманіпулятора. Але ставка в основному робиться на молодь як на активний суспільний прошарок, на свідомість якого впливають через мережеві комунікативні засоби, зокрема Інтернет, активним користувачем якого вона є. Тому саме молодь має бути обізнана в питання розпізнання маніпулятивни прийомів і за исту від ї впливу на вразливу психіку.

До маніпуляції свідомістю вдавалися завжди, коли треба було ненасильницькими очевидними методами виробити в супротивника при ильність. А тому проблема маніпулювання свідомістю, зокрема суспільною, не нова і має міждисциплінарний арактер, перебуваючи на перетині соціології, політології, політичного менеджменту та різни напрямів пси ологічни та педагогічни досліджень. І те нологій, методів і прийомів маніпулятивних впливів винайдено чимало. Та зупинимось коротко на розумінні суті маніпуляції.

У літературі різних наукових напрямків є велика кількість тлумачення цього феномена. У перекладі з латини «маніпуляція» (лат. «manipulare») у прямому значенні означає складні види дій, виконуваних руками: управління важелями, виконання медичних процедур, довільне поводження з предметами тощо, що потребують майстерності та проворства у виконанні [2]. Перехідним ступенем до метафори є використання терміна «маніпуляція» щодо демонстрації фокусів і карткових ігор. Повне перенесення значення терміна в психологопедагогічний контекст веде до того, що під об'єктами маніпулювання розуміються вже не предмети, а люди, при цьому самі дії виконуються вже не руками, а за допомогою спритності, майстерності виконання і створення ілюзії незалежності об'єкта від стороннього впливу й самостійності прийняття рішень і виконання ним певних дій.

У пси олого-педагогічній літературі існують різні погляди щодо розуміння феномена маніпулювання як майстерності управляти поведінкою за допомогою цілеспрямованого впливу на суспільну пси ологію, свідомість та інстинкти людини. Узагальнюючи ї , зазначимо, що спільним для усіх визначень є прихованість впливу, використання (психологічної) сили/вразливості адресата, неврахування інтересів і волі для спонукання його до заданої маніпулятором поведінки. На особливу увагу заслуговують ще два критерії: спонукання, мотиваційне привнесення (формування «штучних» потреб і мотивів для зміни поведінки на користь ініціатора маніпулювання) (Д. Волкогонов, Дж. Рудінов, Г. Шіллер); і майстерність і вмілість маніпулятора під час здійснення такого впливу (Р. Гудін, Є. Доценко, П. Робінсон).

Таким чином, маніпулювання специфічна форма заздалегідь продуманого пси ологічного «ненасильницького» впливу задля при ованого спонукання адресата до прийняття таки рішень та виконання таки дій, які б сприяли досягненню ініціатором впливу пріоритетни власни цілей, інтересів та бажань з метою управління свідомістю (політичною, релігійною, суспільною) і поведінкою людей. Тобто маніпуляція завжди передбачає при оване використання партнера по спілкуванню, та як наслідок нанесення тієї чи іншої шкоди об'єкту маніпулювання.

Суб'єктами й об'єктами маніпулювання можуть виступати як окремі особистості, так і соціальні суб'єкти різного рівня складності від малих груп, громадських організацій до вищого політичного керівництва держав, конфесійні організації, населення однієї чи кілько країн.

Застосування маніпулятивних технологій створюють оманливу видимість демократії, нібито вільного вибору. Однак студенти, унаслідок недостатнього соціального досвіду, не завжди готові до адекватного сприйняття дійсності та відповідного реагування на численні спроби впливу на ї свідомість, тому значущим в дани процеса є дослідження студентського середовища, оскільки саме в юнацькому віці формується система цінностей, знань, навичок щодо взаємодії з іншими людьми.

Розглядаючи студентство як «особливу соціальну категорію, специфічну спільноту людей, організовано об'єднаних інститутом вищої освіти», І. Зимня виділяє основні характеристики студентського віку, що відрізняють його від інши груп населення високим освітнім рівнем, високою пізнавальною мотивацією, найвищою соціальною активністю і досить гармонійним поєднанням інтелектуальної і соціальної зрілості [5, с. 302]. У плані загальнопсихічного розвитку студентство є періодом інтенсивної соціалізації людини, розвитку вищи пси ічни функцій, становлення всієї інтелектуальної системи і особистості в цілому.

Характерною рисою морального розвитку в цьому віці є посилення свідомих мотивів поведінки. Помітно такі якості, як цілеспрямованість, рішучість, наполегливість, самостійність, ініціатива, вміння володіти собою. Зростає інтерес до моральних і соціальних проблем. Та як би активно не була спрямована юність на пошук свого місця у світі, наскільки б не була вона інтелектуально готова до осмислення всього сущого, багато чого вона не знає, ще немає досвіду реального практичного й духовного життя в соціумі, тому й залишається вразливою щодо маніпулятивни впливів.

За допомогою маніпуляції можна змінювати життєві установки людей у потрібному напрямі. При цьому виділяється три рівні дії. Перший рівень посилення існуючих у свідомості людей потрібних установок, ідеалів, цінностей, норм; закріплення цих елементів свідомості у світогляді й життєвих установках. Другий рівень пов'язаний з незначними змінами поглядів на ту або іншу подію, процес, факт, що також впливає на політичну позицію й емоційне ставлення до конкретного явища. Третій рівень докорінна, кардинальна зміна життєви установок на основі повідомлення драматични , незвичайни нових даних, відомостей [9].

Підбір повідомлень, контекст, у якому ї подають, роль коментатора, соціочинники та економічні чинники беруться до уваги для забезпечення ефективного маніпулювання.

На сьогодні актуальною є проблема маніпулювання масовою свідомістю за рахунок різних прийомів/способів подачі інформації. Тож, розглянемо основні з ни , які використовуються в гібридній війні на сході в даний час у цих мас-медіа і найбільше впливають на свідомість молоді.

Дезінформація це повідомлення версій, що мають на меті свідомо ввести в оману, нав' язати неправдиве, спотворене уявлення про реальну дійсність. Подається за допомогою різних форм: сенсацій, стереотипів, образів, новин, чуток, міфів. Яскравий приклад заява РФ про військовослужбовців-десантників, які заблукали й випадково перетнули кордон України.

При створенні ідеологічних символів, наприклад «образу ворога», широке застосування знаходять групові, національні та етнічні упередження. Мовні штампи на кшталт «бандерівці», що стало співзвучним фашизму, «рука США», «правий сектор» повинні, на думку авторів, викликати відповідну негативну реакцію людей. Такі стереотипи покликані переконати в «агресивності», «антидемократичності», «негуманності» легітимної влади в Україні.

Міфи ілюзорні ідеї, що містять певні цінності й норми, які сприймаються на віру, без раціонального, критичного ї осмислення. Використовується подрібнення та фрагментація, сенс яких у локалізованому підході до проблеми, що унеможливлює осягнути проблему в цілому. Наслідок зниження здатності розмежовувати інформацію за ступенем важливості. Приклад історичний міф (про винятковість російського народу, географічний (про Крим як одвічно «руську» територію), національний (про росіян як «старшого брата» українців) тощо [3, с. 55].

Чутки один із видів міжособистісної комунікації і прийом дезінформації, який виникає внаслідок утворення інформаційного вакууму. Поширюючись, вони гіперболізуються, доповнюються неправдивими «деталями», тим самим розповсюджуючи помилкові уявлення й сіючи тривогу, непевність, страх. Згодом кількість чуток і «сенсаційність», на яку вже мало то реагує, викликає депресії або апатії серед населення. Такими людьми легше маніпулювати, простіше управляти внаслідок ї індиферентності. Стра паралізує не лише волю, але й думку, почуття, розуміння справжньої реальності. Приклад чутки на рівні «страшилок» про «каральні акції ЗСУ» на звільненій території.

Дезінформація може бути спрямована на ініціювання агресивних емоційних станів населення. Цей спосіб інформаційно-психологічного впливу призначено для формування в населення тимчасово окуповани територій Донецької та Луганської областей гніву, ворожості, ненависті, підозрілості. Агресія це індивідуальна або колективна поведінка, дія, спрямована на нанесення фізичної або пси ологічної шкоди, збитку, або на знищення іншої людини або групи людей [9]. Прикладом агресивної поведінки мешканців окуповани терористами міст є ставлення до бранців антитерористични сил України, що потрапили в полон, це проведення «параду полонених» 24.08.2014 року.

З метою дезінформації та зондажу суспільної думки з того чи іншого питання на сайтах використовується прийом «витік/скидання секретної інформації», отриманої нібито з надійних, але «анонімних джерел». Часто в підзаголовках читаємо фразу на зразок «Читайте швидше, поки не видалили». У разі отримання негативної реакції, суспільна думка піддається посиленій додатковій обробці іншими додатковими прийомами, аби підготувати її до «належного» сприйняття запланованої акції, а якщо реакція виявляється докорінно негативною, то завжди є можливість «спростувати» сенсаційну інформацію, оголосивши її «вигадками» [4]. Приклад «новина» про те, що з 1 січня 2016 року чоловікам до 45 років буде заборонено виїжджати з України. Фейк потрапив до багатьох українських видань, але не встиг стати новиною дня, бо Генштаб ЗСУ оперативно відреагував, опублікувавши спростування в Facebook.

Іншою поширеною маніпулятивною дезінформативною технологією є відбір подій реальності і негайна передача інформації як один із головни прийомів програмування мислення контролю над інформаційним раціоном людини, суть якого у відмові від цілісного, різнобічного представлення інформації [6]. Це висвітлення чи приховування/замовчування інформації, фальсифікація фактів, фрагментація, в основі яких перекручування реальності за допомогою незначни «від илень» у різні боки, причому такі від илення не повинні виходити за межі сприйняття «пересічної» людини. Даний прийом не використовується тоді, коли його можливо виявити. Якщо розголосу небажаної інформації не уникнути, використовується техніка створення «шуму», повідомлення поглиблюється в аотичному, мозаїчному потоці, що створює ефект лавини за допомогою подрібнення інформації. Приклад новини про нібито використання українськими силовиками «фосфорни бомб» проти мирного населення.

«Очевидці» події дуже ефективний прийом, нерідко використовується для створення емоційного резонансу. Опитується багато випадкови людей, зі слів яки формується необ ідний смисловий і емоційний ряд. Найсильніший ефект роблять крики літньої жінки, плач дітей, інвалідів. Класичних прикладів такого ми дуже багато знаходимо в Інтернет-новинах, які «висвітлюють» події війни на сході країни. Це так звані репортажі російських ЗМІ з місця подій по «гарячих слідах», які покликані за допомогою дани маніпулятивни прийомів формувати в реципієнта помилкове відчуття терміновості, що виникає внаслідок негайної подачі новин, створює ілюзію неабиякої важливості предмета зображеного й, що дуже важливо, через вплив на емоції й почуття людини здатне викликати паніку чи масовий психоз страх за безпеку власного життя чи життя й здоров'я близьких. Отже, через це значно погіршується здатність особистості розрізняти інформацію за ступенем важливості й розумовий процес сортування, який зазвичай сприяє осмисленню інформації, не виконує свою функцію [8]. Приклад на телеканалі LifeNews продемонстрували сюжет, у якому мешканка Дебальцевого розповідала про те, що бачила на власні очі серед військовослужбовців ЗСУ негрів на БТРах.

«Створення асоціацій і стереотипів» об'єкт в очах громадськості штучно прив'язується до чогось такого, що сприймається масовою свідомістю як дуже погане (або навпаки хороше). Для цієї мети широко використовуються метафори. Вони, включаючи асоціативне мислення, дають величезну економію інтелектуальни зусиль. Саме тут і при ована чергова пропагандистська пастка. Спокуса заощадити інтелектуальні зусилля змушує людину замість вивчення й осмислення сутності проблем вдаватися до асоціацій і помилкових аналогій: називати ці речі якоюсь метафорою, яка відсилає до інших, уже вивчених станів. Найчастіше ілюзорна і сама впевненість у тому, що ті стани, через які він пояснює собі нинішнє, йому відомі або зрозумілі. Наприклад, російський патріот говорить собі: нинішній путінський режим як за часів Петра І. Він упевнений, що знає, якими були часи Петра І, і в цьому, його перша помилка і перша умова успіху даної маніпуляції [8].

Отже, організатори гібридної війни, однією із складових якої є інформаційна пропаганда та контрпропаганда, розглядають маніпулювання масовою свідомістю як інструмент формування ідеології, своєрідний соціальний рефлекс певну поведінку, що викликається відповідними ідейними й пси ологічними мотивами з ура уванням багатьо пси ологічни чинників, провідним з яки є апелювання до почуттів та емоцій, зокрема страху, що в подальшому визначають розгубленість, апатію, депресивність чи, навпаки, агресивність молодої людини, що породжують асоціалізаційні процеси засвоєння особистістю ибни норм, цінностей, негативни ролей, стереотипів поведінки, які спричинюють деформацію суспільни відносин, дисгармонію у взаємодії людини / групи й суспільства.

Отож, як бачимо, протистояти такій дезінформативній маніпуляції молодій малодосвідченій людині важко. І в цьому плані мережа Інтернет є найбільш дієвим засобом в інформаційній маніпуляції, бо саме студентська молодь як майбутня інтелектуальна еліта нашого суспільства, яка буде головним продуцентом нормативної системи громадянськи і національни цінностей, найбільш привабливий з точки зору чисельності та «ресурсності» (вік, рівень освіченості, мобільність, соціальна активність як умова професійної та особистісної самореалізації) її користувач, на свідомість якого можна масово впливати, переслідуючи певні цілі, використовуючи в маніпуляції недостатність досвіду реального практичного і духовного життя в соціумі. Але породжені в свідомості сумніви мають підштов нути підростаюче покоління до пошуків істинності, у тому числі через співставлення фактів, очевидцями яки молодь с оду зараз є, із способами висвітлення в засоба масової комунікації, розуміючи те нологічність «гібридної війни».

Створення ефективного механізму критичного осмислення й коригування інформації, отриманої через ЗМК, відпрацювання особистісної системи ціннісни орієнтацій та формування умінь інтерпретувати інформацію, розуміти її суть, адресну спрямованість, мету інформування, викриття при ованого значення мають усунути негативний вплив маніпулятивни впливів на свідомість студентської молоді. А тому окреслюється перспективним подальше з'ясування питань щодо запобігання маніпуляціям свідомістю і формування аудіовізуальної грамотності молоді, що надасть додаткові можливості для успішної соціалізації підростаючого покоління.

Список використаної літератури

1. Андреева Г. М. Социальная психология : учеб. для высш. учеб. заведений / Г. М. Андреева. 5-е изд., испр. и доп. М. : Аспект Пресс, 2003. 364 с.

2. Большой психологический словарь. [Электронный ресурс]. Режим доступа : http://psychological.slovaronline.eom/M/931

3. Гойма н О. О. Маніпулювання масовою свідомістю в умовах сучасної гібридної війни / О. Гойман // Грані. Філософія. 2015. № 1 (117) січень. С. 50-56. [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://grani.org.ua/index.php/journal/article/download/109/103

4. Дорошкевич А. С. Гібридна війна в інформаційному суспільстві / А. Дорошкевич // Вісник Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». 2015. № 2 (25). С. 21-28. [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://irbisnbuv.gov.ua/cgibin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&I MAGE_FILE_DOWNLOAD= 1 &Image_file_name=PDF/Vnyua_2015_2_5.p df

5. Зимняя И. А. Педагогическая психология. / И. Зимняя. М. : Логос, 2004. 384 с.

6. Кара-Мурза С. Манипуляция сознанием / С. Кара-Мурза. М., 2000. [Электронный ресурс]. Режим доступа : //www.lib.ru.POLITO-LOG.kara murza.txt

7. Каталзен А. Роль мови в те нологія управління свідомістю людини та соціальни груп / А. Каталзен // Філософія і політологія в контексті сучасної культури. 2012. Вип.4(2). С. 3-8.

8. Коломієць В. Ф. Роль Internet-технологій у формуванні свідомості / В. Коломієць, А. Вишневський. [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://www.kymu.edu.ua/vmv/vZp08/09.pdf

9. Саєн ко О. Г. Механізм інформаційно-психологічного впливу в умовах гібридної війни. / О. Саєнко // Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України. 2015. Випуск 1. [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://lib.nadpsu.edu.ua:8080/eldocs/Bo-oksShow4/Vnadpn_2015_1_11.pdf

10. Фельдштей н Д. И. Психология развития личности в онтогенезе / Д. И. Фельдштейн. М. : Педагогика, 1989. 208 с.

Размещено на Allbest.ru