Вплив емоційного стану військовослужбовців частин зв’язку Збройних Сил України на якість виконання ними навчальних завдань

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вплив емоційного стану військовослужбовців частин зв'язку Збройних Сил України на якість виконання ними навчальних завдань

С.М. Іващенко

Національний університет фізичного виховання та спорту України

Резюме

У матеріалах статті продемонстровані результати дослідження впливу емоційного стану військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом у частинах зв'язку Збройних Сил України, на рівень якості виконання ними спеціальних навчальних завдань в процесі планових занять по програмі підготовки спеціалістів зв'язку.

Крім того, було виявлено, на фоні якого саме емоційного стану більшість військовослужбовців демонстрували найкращі результати у виконанні навчальних завдань за програмою підготовки спеціалістів військового зв'язку.

Ключові слова: процес навчання військовій спеціальності, емоційний стан військовослужбовців, рівень якості виконання завдань.

емоційний військовий засвоєння інформація

У сучасних умовах значно зростають вимоги до рівня професійної майстерності військових фахівців, які виконують завдання за професійним призначенням в умовах різних родів військ та видів Збройних Сил (ЗС) України. У зв'язку з цим суттєво ускладнюється процес підготовки військових фахівців у період їхнього навчання. Тому проблема вдосконалення системи теоретичної і практичної підготовки військових спеціалістів залишається виключно актуальною.

Результати аналізу вітчизняної і закордонної наукової літератури свідчать про те, що в останні роки значну кількість наукових досліджень, проведених як в Україні, так і за кордоном, було присвячено питанням визначення спроможності осіб молодого віку до сприйняття та засвоєння навчальної інформації [3, 6].

Метою певної кількості наукових робіт було визначення впливу інтенсивних інформаційних навантажень, що застосовують в процесі підготовки військових спеціалістів, на стан їх здоров'я [5]. Важливі результати були отримані при проведенні досліджень, спрямованих на вивчення змін функціонального стану центральної нервової системи військовослужбовців, що відбуваються в ході засвоєння ними навчальної інформації з різними ступенями складності [1, 8]. Але, на жаль, до цього часу ще недостатньо вивченим залишається питання щодо впливу різних емоційних станів військовослужбовців на ефективність сприйняття ними навчальної інформації в процесі професійної підготовки. Дослідженню саме цього питання і було присвячено дану наукову роботу [4].

Метою дослідження було вивчення закономірностей впливу різних емоційних станів особового складу частин зв'язку ЗС України, що виникають в ході процесу навчання військовій спеціальності, на рівень ефективності сприйняття і засвоєння військовослужбовцями навчальної інформації.

Методи та організація

У процесі виконання даного дослідження було застосовано тест Спілбергера-Ханіна з метою оцінки емоційного стану військовослужбовців частин зв'язку ЗС України, дислокованих в межах Київського військового гарнізону. При цьому визначався рівень реактивної та особистої тривожності кожного з військовослужбовців, залучених до участі у проведенні дослідження.

Дослідження проводили протягом 12 місяців (від початку листопада 2014 р. до кінця жовтня 2015 р.). До участі у запланованих дослідженнях було залучено 128 осіб, які проходили військову службу за контрактом у частинах зв'язку, дислокованих у Київському гарнізоні. При цьому протягом усього періоду спостереження для учасників дослідження застосовували різні типи навчальних завдань, які характеризувались різними рівнями складності.

Показники реактивної (ситуаційної) тривожності визначали за наступною формулою:

РТ = Еі - Е2 + 50,

де Е1 - це сума балів за пунктами 3, 4, 6, 7, 9, 12, 13, 14, 17 і 18, а Е2 - сума балів за пунктами 1, 2, 5, 8, 10, 11, 15, 16, 19 і 20 зазначеного тесту.

Рівень особистої тривожності (ОТ) визначали за формулою:

ОТ = Е1 - Е2 + 35

де Е1 - це сума балів за пунктами 22, 23, 24, 25, 28, 29, 31, 32, 34, 35, 37, 38 і 40, а Е2 - сума балів за пунктами 21, 26, 27, 30, 33, 36, 39 даного тесту.

У процесі застосування різних типів навчальних завдань ми визначали рівень тривожності кожного з військовослужбовців та показник якості його роботи за критеріями швидкості виконання завдань та кількості допущених помилок.

Отримані в ході дослідження дані обробляли за допомогою програм статистичного аналізу Microsoft Office Excel 2000 та пакету прикладних статистичних програм «Statistical [2, 7].

Результати та їх обговорення

У ході проведення даного дослідження було здійснено вивчення емоційного стану військовослужбовців при виконанні ними навчальних завдань з різними рівнями складності. Застосування тесту Спілбергера- Ханіна дало змогу встановити, що для кожного з видів професійної діяльності спеціалістів військового зв'язку (на прикладі виконання навчальних завдань з різними рівнями складності) є характерним визначений рівень тривожності.

Крім того, було доведено, що на показники рівня тривожності військовослужбовців впливають специфічні умови, в яких здійснюється виконання навчальних завдань (зокрема, прискорений темп роботи, наявність акустичних завад, дефіцит довідкової інформації, недостатність часу для обґрунтування рішення тощо).

Досвідчені фахівці військ зв'язку, які практично здійснювали навчальні заходи з підготовки молодих спеціалістів, мали можливість шляхом застосування зазначених вище умов цілеспрямовано дозовано впливати на рівень тривожності військовослужбовців, як на однин з важливих показників їх емоційного стану.

Серед загальної кількості військовослужбовців, які протягом усього періоду спостереження проходили навчання за програмою підготовки спеціалістів військового зв'язку, було відібрано 128 осіб, у яких при виконанні стандартних навчальних завдань в звичних умовах спостерігали низький рівень тривожності (тобто за тестом Спілбергера-Ханіна вони набрали не більше 30 балів). У наступному до цього контингенту застосовували складніші навчальні завдання, ускладнювали умови їх виконання. При цьому періодично повторювали визначення рівня тривожності за тестом Спілбергера-Ханіна, одночасно визначаючи ефективність і якість їх роботи за показником кількості допущених помилок.

У процесі виконання тестових завдань військовослужбовців повинні були набирати текст навчальних шифрограм на клавіатурі спеціального пристрою, за допомогою якого здійснювали автоматичну фіксацію частоти виникнення помилок (з розрахунку фактичної кількості допущених помилок на 1000 знаків вихідного тексту).

Було встановлено, що показник частоти виникнення помилок, допущених в ході виконання навчальних завдань, залежить від рівня тривожності військовослужбовців (таблиця).

Таблиця Показники частоти виникнення помилок залежно від рівня тривожності військовослужбовців