Спрямованість саморегуляції жінок при психологічному насильстві з боку родини

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 159.922.1/.923.072.52-055.2:[316.362:179.8]

спрямованість саморегуляції жінок при психологічному насильстві з боку родини

І.А. Кочергіна

Стаття присвячена аналізу результатів дослідження спрямованості саморегулятивних особливостей жінок у взаємозв'язку із психологічним насильством в родинних стосунках. Проаналізовано різні точки зору вчених на природу психологічного насильства, їх трактування чинників насильства. Підкреслена множинність причин виникнення насильства в родині, які можуть походити із різних сфер, такі як сфера індивідуальних особливостей людини, сфера міжособових стосунків, суспільна сфера тощо. Наголошується на стійкому та тривалому характері психологічного насильства. Висвітлені взаємозв'язки особливостей саморегуляції особистості жінок із такими формами психологічного насильства як заборони і примус, погрози, контроль, презирство та знецінення особистості, негативне оцінювання розумових здібностей, емоційне нехтування, з боку різних членів родини. Проаналізовані особливості спрямованості саморегуляції жінок, які зазнавали психологічного насильства з боку власних батьків, рідних братів та сестер, старшого покоління в родині (дідів та бабусь), чоловіка, його родини, дітей. Зазначено, що спрямованість саморегуляції жінки пов'язана з ініціатором психологічного насильства.

Ключові слова: саморегуляція, психологічне насильство, жінки.

Статья посвящена анализу результатов исследования направленности саморегулятивных особенностей женщин во взаимосвязи с психологическим насилием в семейных отношениях. Проанализированы различные точки зрения ученых на природу психологического насилия, их трактовка факторов насилия. Подчеркнута множественность причин возникновения насилия в семье, которые могут происходить из разных сфер, такие как сфера индивидуальных особенностей человека, сфера межличностных отношений, общественная сфера и тому подобное. Указано на устойчивый и длительный характер психологического насилия. Освещены взаимосвязи особенностей саморегуляции личности женщин с такими формами психологического насилия как запреты и принуждение, угрозы, контроль, презрение и обесценивание личности, негативное оценивание умственных способностей, эмоциональное пренебрежение со стороны разных членов семьи. Проанализированы особенности направленности саморегуляции женщин, которые подвергались психологическому насилию со стороны своих родителей, родных братьев и сестер, старшего поколения в семье (дедов и бабушек), мужа, его семьи, детей. Отмечено, что направленность саморегуляции женщины связана с инициатором психологического насилия.

Ключевые слова: саморегуляция, психологическое насилие, женщины.

I. Kocherhina.

The article highlights the results of research about direction of women's self-regulatory peculiarities in relation with psychological abuse in family relations. There are analyzed different scientist's points of view on the nature of psychological violence, their interpretation offactors of violence. It is claimed, that the views of authors on the nature of psychological abuse can be classified in terms of biological, psychopathological, systemic, social and feminist theoretical approaches. Moreover, in this article emphasized the plurality of causes of violence in the family, which may come from different spheres such as the sphere of individual features of a person, sphere of interpersonal relations, social sphere, etc. Also, it is emphasized on the resistant and lasting character of psychological abuse. It has been established that psychological abuse is a deliberate influence on another person, which has negative and destructive consequences. Furthermore, here are highlighted the correlation between the features of self-regulation of the women's personality with such forms of psychological abuse as prohibitions and coercion, threats, control, contempt and depersonalization of a person, negative evaluation of mental abilities, emotional neglect from different members of the family. Last but not least, here are analyzed the peculiarities of the selfregulation direction of women who has been violent by their own parents, siblings, older generation in the family (grandparents and grandparents), husband, his family, children. All in all, it is noted that the direction of self-regulation of a woman is associated with the initiator of psychological abuse.

Keywords: self-regulation, psychological abuse, women.

Постановка проблеми

Сьогодні проблема принизливого відношення і принизливої критики, словесних образ, погроз, знецінення є досить поширеним явищем, з яким стикається значна кількість жінок у всьому світі. Таке насильство щодо особи може здійснюватися з боку інтимного партнера, батьків, керівництва, колег, друзів тощо. Різноплановість саморегуляції жінок у зв'язку з психологічним насильством полягає в тому, що будуючи взаємовідносини з членами своєї родини у жінок проявляються різні саморегулятивні особливості, залежно від того, хто саме є ініціатором психологічного насильства (рідні батьки чи батьки чоловіка, брат чи сестра, чоловік, діти тощо). Такий аспект особистості жертв психологічного насильства є маловивченим, а проблематика особливостей саморегулятивних вмінь та навичок жінок-жертв психологічного насильства залишається відкритою. Вказаний вид насильства, безперечно, виступає досить важким та серйозним стресогенним чинником, тому необхідним є вміння управляти власним психічним станом задля ефективного планування та організації діяльності, побудові гармонійних стосунків з навколишніми тощо. В той же час, саморегуляція виступає внутрішньою цілеспрямованою активністю людини, в якій прослідковується єдність та цілісність свідомості людини. Проблематиці насильства над жінкою в сім'ї як формі деструктивної міжособової взаємодії присвячена значна кількість досліджень. Така поведінка вивчається у контексті дослідження особливостей Я-концепції жертв насильства (О. Шинкаренко), у зв'язку із соціокультурним контекстом, у тому числі із застосуванням ґендерного аналізу (Ш.Берн), у контексті особливостей сімейних форм міжособової взаємодії (Г. Андрєєва), теоретичних засад та підходів до обґрунтування природи насильства (А. Каннінгем) [1; 3; 13; 15]. Але, значно менше є досліджень, які б охоплювали не лише сімейні стосунки чоловіка, дружини і їх дітей, а й родинні стосунки між іншими членами родини. Адже родинні зв'язки з батьками, братами та сестрами, дідусем та бабцею, родиною чоловіка є важливими і також мають вплив на особистісну сферу та переживання людини. Роль саморегуляції у розумінні причин психологічного насильства в родині тісно пов'язана з особистісними властивостями жінки, які формуються у дисфункційних родинних стосунках. Згідно поглядів В Моросанової, О.Конопкіна високий рівень усвідомленої саморегуляції супроводжується вміннями самостійно визначати і реалізовувати свідомі вибори, високою самоповагою, впевненістю у своїх життєвих перспективах, прагненням до пізнання та самоактуалізації, а низький рівень саморегуляції супроводжується зниженою можливістю компенсації у процесах самоорганізації, виконанні та контролі своєї діяльності [7; 9]. Досліджень стосовно формування особливостей саморегуляції жінок стосовно членів родини які здійснюють психологічне насильство є недостатньо.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Саморегуляція є особливим психічним механізмом оптимізації стану людини. Найбільшого поширення набули такі аспекти вивчення проблеми саморегуляції, як саморегуляція діяльності, саморегуляція поведінкової активності та саморегуляція психічних процесів [4; 9; 11]. Здебільшого, саморегуляцію вивчають як специфічну активність суб'єкта, скеровану на перетворення свого стану [5; 6; 7; 9]. Так, саморегуляція є специфічною формою взаємодії людини з навколишнім, засіб свідомої постановки завдань, мобілізації психічних та фізичних потенцій для досягнення визначених цілей [6; 7; 9].

Беззаперечно, саморегуляція виступає важливим елементом у процесі постановки та досягнення цілей, сприяє досягненню успіху в усіх видах діяльності у процесі життя людини. Саморегулятивні навички є важливими у побудові взаємостосунків та вирішенні життєвих завдань, особливого значення вони набувають при наявності фактів психологічного насильства у стосунках з іншими. Інтерес науковців до проблеми психологічного насильства з'явився не так давно. Ще наприкінці минулого століття психологічне насильство вважалось складовою сімейного, фізичного, сексуального насильства чи інших видів жорстокого поводження (І. Аріас, К. Пейп) [14]. На сьогоднішній день психологічне насильство вважається самостійним видом жорстокого поводження, який може існувати окремо від інших видів насильства у взаємостосунках (І. Фурманов, Д. Дмитрієва) [12].

Досліджуючи проблему чинників психологічного насильства, А. Каннінгем безліч теоретичних та емпіричних пояснень причин насильства в родині об'єднує у групи, такі як біологічні (органічні), психопатологічні, системні, соціальні, феміністичні [15]. Родина ним розглядається як цілісний системний організм, де всі елементи є взаємозалежними та впливають один на одного. Поведінка одного члена родини залежить від поведінкових відповідей та зворотного зв'язку інших членів родини. Психологічне насильство з цієї точки зору також розглядається системно. У рамках біологічного підходу до пояснення психологічного насильства дослідники зосереджувались на генетиці, невропатології, інфекції головного мозку та інших медичних хворобах, які б могли стати причиною виникнення жорстокої поведінки [16; 17]. Підхід до насильства з соціологічної сторони підтримує теорія

А. Бандури, а також дослідження Д. Левінсона [2; 18]. С. Рензетті ставить у центр досліджень жінку як жертву, він говорить про дисбаланс у суспільстві, що призводить до такої зміни структури суспільства, де є допустимим контроль однієї людини над іншою [19].

Особистісні особливості жінок також можуть виступати чинником виникнення психологічного насильства щодо неї. Вивченню цих особливостей жінок-жертв сімейного насильства присвячено багато досліджень, в яких звертається увага, здебільшого, на формування специфічних рис дезадаптивної особистості жінки, яка піддається насильству (A. Шаеф) [20]. Так, А. Томісон, Дж. Туччі, Г. Мустафаєв описували наслідки психологічного насильства щодо особистості жінок-жертв сімейного насильства [10; 21]. Попри те, психологічне насильство, будучи компонентом сімейного насильства, може проявлятись і самостійно. Праць, які присвячені власне взаємозв'язку психологічного насильства та особливостей саморегуляції жінки є менше.

Формулювання цілей статті

Мета дослідження полягає у описі спрямованості саморегуляції жінок у ситуації психологічного насильства з боку різних членів родини.

Виклад основного матеріалу дослідження

Для досягнення поставленої цілі було проведено дослідження за участю 70 жінок, віком 19-58 років. Для вивчення особливостей саморегуляції були використані методики: «Здатність до самоуправління» Н. М. Пейсахова, методика «Стиль саморегуляції поведінки» В. І. Моросанової, а також опитувальник для виявлення вираженості самоконтролю в емоційній сфері, діяльності і поведінці Г.С. Нікіфорова. Для визначення психологічного насильства в родинних взаємостосунках використовувалась авторська «Методика дослідження психологічного насильства над жінками в родині», яка дає змогу виявити такі його форми як заборони та примус, погрози, контроль, презирство, негативне оцінювання розумових здібностей та емоційне нехтування з боку батька, матері, сиблінгів, старшого покоління (діди та бабусі), чоловіка, його родини та власних дітей [8]. Досліджуваним необхідно було вказати частоту зазначених явищ, оцінюючи кожного члена своєї родини.

На основі факторного аналізу виокремлено взаємозв'язки особливостей саморегуляції жінок з психологічним насильством з боку різних членів їх родини (батьків, сиблінгів, старшого покоління, чоловіка, його родини, дітей). Для емпіричних даних досліджуваної групи побудована 6-факторна модель, яка пояснює 66,5% від загальної дисперсії даних.

Самоконтроль як один з невід'ємних компонентів процесу саморегулювання є взаємопов'язаний з психологічним насильством. У досліджуваній групі до першого фактору «Психологічне насильство з боку батьків» увійшли показники самоконтролю в емоційній (0,516) та поведінковій сферах (-0,555), а також показники психологічного насильства з боку батька (0,889) та матері (0,786), які включають заборони і примус (0,874), погрози (0,860), контроль (0,776), презирство (0,819), негативну оцінку розумових здібностей (0,853), емоційне нехтування (0,815). Знижені загальні навички самоконтролю, які свідчать про зміну здатності контролювати власні вчинки, дії, психічні явища, тісно взаємопов'язані з психологічним насильством. Чутливість та ранимість жінки, які проявляються при послабленому самоконтролі у сфері переживань також простежуються при психологічному насильстві у стосунках з батьками.

Кореляційні взаємозв'язки підтверджують результати факторного аналізу. Так, наприклад, зниження самоконтролю в емоційній сфері (r=-0,30), де змінюються способи і сила вираження емоцій та почуттів, пов'язане з наявністю фактів психологічного насильства з боку батька. З тим же показником корелює психологічне насильство з боку матері (r=-0,27). Окрім наявності низького самоконтролю емоцій та почуттів, низький самоконтроль в діяльності (r=-0,31), поведінковий самоконтроль (r=-0,27) та низький рівень програмування, який свідчить про невміння жінки продумувати послідовність своїх дій (r=-0,23), взаємопов'язані з наявністю вказаних деструктивних форм взаємостосунків з матір'ю (таблиця 1).

Таблиця 1.

Статистично значимі кореляції між саморегуляцією жінок та формами психологічного насильства з боку батьків (p<0,05)

1. Andreeva H. M. Sotsyal'naya psykholohyya: Uchebnoe posobye dlya studentov VUZov. M.,1998. - 367 s.

2. Bandura A. Teoryya sotsyal'noho nauchenyya / Al'bert Bandura. - SPb.: Evrazyya, 2000. 320 s.

3. Bern Sh. Hendernaya psykholohyya.- SPb.: Praym - Evroznak, 2001.- 320 s.

4. Dykaya L.H. Yssledovanye yndyvydual'noho stylya samorehulyatsyy psykhofyzyolohycheskoho sostoyanyya / L. H. Dykaya, V.V. Semykyn, V.Y. Shchedrov // Psykholohycheskyy zhurnal. - 1994. - №6. -T.15. - S. 28 - 37.

5. Zaryts'ka V.V. Samorehulyatsiya emotsiy v strukturi emotsiynoho intelektu / V.V. Zaryts'ka // Visnyk Kharkivs'koho natsional'noho pedahohichnoho universytetu imeni H.S. Skovorody "Psykholohiya". - 2010. - №6. - S. 33-37.

6. Katsero A. A. Podkhodbi k traktovke samorehulyatsyy v psykholohyy / A. A. Katsero, A. V. Kobzar' // Psykholohycheskye nauky: teoryya y praktyka: materyalbi II mezhdunar. nauch. konf. (h. Moskva, mart 2014 h.). -- M.: Buky-Vedy, 2014. -- S. 10-12.

7. Konopkyn O.A. Psykhycheskaya samorehulyatsyya proyzvol'noy aktyvnosty cheloveka (strukturno-funktsyonal'nyy aspekt) / O.A. Konopkyn //Voprosbi psykholohyy. - 1995. - № 1. - S. 5 - 12.

8. Kocherhina I.A. Aprobatsiya metodyky doslidzhennya psykholohichnoho nasyl'stva nad zhinkamy v rodyni / I.A. Kocherhina // Psykholohiya i osobystist'. - 2017. - №1 (11). - C. 82-93.

9. Morosanova V. Y. Stylevaya samorehulyatsyya povedenyya cheloveka Tekst./V. Y. Morosanova, E. M. Konoz// Voprosbi psykholohyy, 2000. -- №2. -- s. 188-127.

10. Mustafayev H. Yu. Sotsial'no-psykholohichna kharakterystyka osib, yaki zaznayut' nasyl'stva v sim"yi / H.Yu. Mustafayev [Elektronnyy resurs]. - Rezhym dostupu: http://cfscom.org/index.php/stati/58-socialno-psyhologichna-harakteristika-osib-yaki-zaznaly-nasylstva-v-simji.

11. Osnytskyy A.K. Rol' osoznannoy samorehulyatsyy v uchebnoy deyatel'nosty podrostkov / A.K. Osnytskyy // Voprosbi psykholohyy. - 2007. - №3. - S. 42 - 51.

12. Furmanov Y.Ya. Vzaymosvyaz' psykholohycheskoho nasyllyya y эmotsyonal'noho sostoyanyya supruhov v semne / Y.Ya. Furmanov, D.Ya. Dmytryyeva // Belorusskyy psykholohycheskyy zhurnal. - 2005. - №1(5). - S. 33-40.

13. Shynkarenko O. D. Psykholohichni osoblyvosti zhertv podruzhn'oho nasyl'stva // Praktychna psykholohiya.- 2000. - № 3. - S. 25-29.

14. Arias, J. and K.T. Pape. Psychological abuse: Implications for adjustment and commitment to leave violent partners / J. Arias, K.T. Pape // Violence and Victims 14. - 1999. - Р. 55-67.

15. Cunningham, A. Theory-Derived Explanations of Male Violence against Female Partners: Literature Update and Related Implications for Treatment and Evaluations / A. Cunningham [Electronniy resyrs]. - Rezhum dostupu: http://www.lfcc.on.ca/maleviolence.pdf

16. Gearan, P. Biological Factors in Relationship Aggression / P. Gearan, A. Rosenbaum // In R.S. Fledman (ed.), The Psychology of Adversity. Amherst, MA: University of Massachusetts Press. - 1996. - Р. 183-198.

17. Greene, A.F. Psychopathology and Anger in Interpersonal Violence Offenders / A. Greene, C. Coles, E. Johnson // Journal of Clinical Psychology. - 1994. - №50 - Р. 906912.

18. Levinson, D. Family Violence in Cross-Cultural Perspective / D. Levinson // Newbury Park, CA: Sage. - 1989. - Р. 234.

19. Renzetti, C.M. On Dancing with a Bear: Reflections on Some of the Current Debates Among Domestic Violence Theorists / C. Renzetti // Violence and Victims. - 1994. - № 9(2) - Р. 195-200.

20. Shaef A. Co-dependence: Misunderstood.- San Francisco, 1996.-105 p.

21. Tomison, A.M. and J. Tucci. Emotional Abuse: The Hidden Form of Maltreatment / A.M. Tomison, J. Tucci [Electronniy resyrs]. - Rezhum dostupu: http://www.aifs.org.au/hch/issues.html

Размещено на Allbest.ru