Дослідження динаміки особистісних ставлень засобами колірної діагностики

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дослідження динаміки особистісних ставлень засобами колірної діагностики

Ганна Рик

У статті подано результати лонгітюдного вивчення динаміки системи особистісних ставлень у юнацькому віці (залежно від курсу навчання) засобами колірної діагностики. Виявлено особливості ставлень юнаків до різних аспектів дійсності:до самого себе, до інших людей, до різних видів діяльності. Особливості динаміки структури ставлень характеризуються зміною ставлень до дійсності, зокрема до свого минулого; глибшою ідентифікацією та усвідомленням себе самого, адекватною зміною самооцінки та ставлення до себе, що пов'язано з процесом адаптації та навчальним процесом; збільшенням усвідомленості очікування від майбутнього, орієнтацією на професійний шлях; особливостями діяльності та спілкування. Індивідуальна структура ставлень юнаків може визначати варіант їхнього особистісного розвитку. Обґрунтовано використання проективної техніка колірних метафоряк методу виявлення системи ставлень особистості до різних аспектів дійсності.

В статье представлены результаты лонгитюдного изучения динамики системы личностных отношений в юношеском возрасте (в зависимости от курса обучения) средствами цветовой диагностики. Выявлены особенности отношений юношей к различным аспектам действительности: к самому себе, к другим людям, к различным видам деятельности. Особенности динамики структуры отношений характеризуются изменением отношения к действительности, в частности к своему прошлому; более глубокой идентификацией и осознанием себя самого, адекватным изменением самооценки и отношения к себе, что связано с процессом адаптации и учебным процессом; увеличением осознанности ожидания от будущего, ориентацией на профессиональный путь; особенностями деятельности и общения.

Индивидуальная структура отношений юношей может определять вариант их личностного развития. Обосновано использование проективной техники цветовых метафор как метода выявления системы отношений личности к различным аспектам действительности.

Постановка проблеми. Сутність особистості визначається її ставленнями до навколишнього світу, суспільного буття, до інших людей, до себе. Активність особистості полягає в тому, що ці ставлення реалізуються в діяльності людей. Ставлення людини виконують регулюючу роль в її поведінці, впливають на формування внутрішнього світу людини, на протікання її психічних процесів - пізнавальних, вольових, емоційних. Проте змістове дослідження особистості в її ставленнях не знайшло належного місця в експериментальній психології. Актуальним завданням залишається пошук адекватних методів діагностики реальних ставлень особистості до дійсності. Це, зокрема, пов'язано з проблемою розробки засобів виявлення системи ставлень особистості до різних аспектів дійсності: до самого себе, до інших людей, до різних видів діяльності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Ставлення як структурний компонент особистості вивчались у роботах О. Лазурського, В. Мясіщева, Б. Ломова, К. Платонова, Б. Братуся, Л. Кулікова, Д. Леонтьєва, В. Куніциної, В. Панфьорова, Г. Олпорта, Д. Креча і Р. Крачфілда, Г. Фьюзона та інших.

Засновником психологічного вчення про ставлення людини є О. Лазурський. Теорія ставлень В. Мясіщева виступає як унікальна концепція особистості. Автор експериментально показав регулюючу роль ставлень людини в її поведінці, їх вплив на формування внутрішнього світу людини, на протікання її психічних процесів - пізнавальних, вольових, емоційних.

Д. Креч і Р. Крачфілд визначають ставлення як усталену організацію мотиваційних, емоційних, перцептивних і пізнавальних процесів у зв'язку з деякими аспектами індивіда. Г. Олпорт визначає ставлення як психічний і нервовий стан готовності виконати директивний вплив, відповідь індивіда на об'єкти і ситуації, з якими він співвідноситься. М. Фьюзон характеризує ставлення як імовірність виявлення певної поведінки в певній ситуації.

Мета статті - теоретично обґрунтувати та емпірично виявити особливості динаміки системи особистісних ставлень в юнацькому віцізасобами колірної діагностики.

Виклад основного матеріалу. Одну з основних змістових сторін особистості становлять ставлення людини. Від особливостей системи ставлень конкретної особистості залежать багато явищ її внутрішнього світу. На думку Б. Ломова, саме від ставлень особистості залежать її мотиви, прагнення, настанови [Ломов, 1984]. Наші потреби і цінності можуть проявлятися у формі ставлень до певних людей, речей, подій. Кількість ставлень людини може бути значно більшою від кількості цінностей та утворювати, таким чином, смисловий фундамент особистості. Чим більше речей, які цікаві та небайдужі для людини, вважає Д. Лєонтьєв [Леонтьев, 1993], тим більше у даної людини ставлень. Б. Братусь [Братусь, 1988] відводить особливу роль поняттю ставлень, вказуючи, що не можна говорити про нормальний чи аномальний розвиток особистості, не розглядаючи ставлень, їх динамічної та змістової сторін.

Д. Креч і Р. Крачфілд, М. Фьюзон [Хьелл, Зиглер, 1997] та Г. Олпорт [Олпорт, 1998] характеризують ставлення і схильність як заключення про ймовірність певної реакції на певні обставини. Ставлення людини - це потенціал, що проявляється у свідомій активній вибірковості переживань і вчинків людини, яка ґрунтується на його індивідуальному, соціальному досвіді. Ставлення людини можна розглядати як потенціал її вибіркової активності в зв'язку з різними сторонами дійсності. Чим вищий рівень розвитку особистості, тим складніші й процеси психічної діяльності і тим диференційованіші й багатші її ставлення.

О. Лазурський [Лазурский, 2002], засновник психологічного вчення про ставлення людини, вважав, що індивідуальність людини визначається не тільки своєрідністю її ендопсихічних рис (особливостей пам'яті, уяви і т.п.), але й не меншою мірою також її ставленням до навколишніх явищ, тим, як кожна людина реагує на ті чи інші об'єкти, що вона любить і ненавидить, чим цікавиться і до чого байдужа, тобто її екзопсихічними проявами. Автор застерігає вважати, що екзопсихічна сторона особистості - це щось зовнішнє, поверхове, що минає та має значення лише для даного моменту, а також, що із зміною зовнішніх умов кожен раз змінюються й екзопрояви. Навпаки, деякі характерні екзопрояви (світогляд, соціальні погляди, звичка до праці, ставлення до власності і т.п.), будучи раз вироблені та засвоєні людиною, вирізняються надалі нерідко такою ж міцністю, як і її ендопсихіка, залишаючись іноді незмінними до кінця життя, не дивлячись на неодноразову зміну зовнішніх умов навколишньої обстановки.

В. Мясіщев [Мясищев, 2002] вказує, що ставлення людини - це не частина особистості, а потенціал її психічної реакції у зв'язку з якимось предметом, процесом або фактом дійсності. Ставлення цілісне, як і сама особистість. На думку автора, «дослідження особистості є значною мірою її дослідженням у її ставленнях». Особистість характеризують не знання, навички й уміння, а ставлення. В. Мясіщев вважає, що дослідження особистості в її розвитку представляє історичне вивчення особистості в динаміці її змістових ставлень.

Дослідження ставлень являє собою той необхідний для психології підхід, у якому об'єднується об'єктивне з суб'єктивним, зовнішнє з внутрішнім. Ставлення існує між особистістю людини - суб'єктом і об'єктом її ставлень. Воно реалізується і проявляється у зовнішньому факторі, але разом з цим ставлення виражає внутрішній «суб'єктивний» світ особистості. Особистість - це суб'єкт ставлень так само, як суб'єкт зовнішньої діяльності.

Говорячи про структуру ставлень людини, В. Мясіщев вважає необхідним встановлення фактично існуючої субординації ставлень. Автор виділяє звичні, емотивні та принципові ставлення, цілісність, гармонійність чи суперечливість, роздвоєність, внутрішню неузгодженість тенденцій особистості. Можна говорити про профіль ставлень у залежності від більшого чи меншого розвитку і ролі тих чи інших із них у системі ставлень особистості. Структура ставлень відображає систематичність, послідовність чи суперечливість, обсяг і гостроту формуючих впливів.

Виділяють три групи ставлень: до світу, до інших людей та до себе [Куликов, 1997]. Ставлення можуть бути стійкими чи нестійкими, варіюючи від моментальної ситуативної лабільності до високої стабільності. Вони утворюються та формуються в діяльності.

На думку Б. Ломова [Ломов, 2002] поняття «суб'єктивні ставлення особистості» відображає те, як особистість ставиться до тих чи інших подій та явищ світу, в якому вона живе. Суб'єктивні ставлення як інтегральні властивості особистості накладають певний відбиток на всі психічні процеси,виступають у ролі свого роду «кістяка» суб'єктивного світу особистості. У процесі їхньогорозвитку формуються також певні звички, стереотипи поведінки, способи взаємодії з іншими людьми - стиль поведінки особистості в цілому.

Таким чином, ставлення виступають як структуроутворюючий вид психічних явищ, які визначають активність особистості. Сутність особистості визначається її ставленнями до навколишнього світу, суспільного буття, до інших людей, до себе. Активність особистості полягає в тому, що ці ставлення реалізуються в діяльності людей. Ставлення особистості є інтегратором всіх властивостей особистості, що забезпечує цілісність, стійкість, глибину та послідовність її поведінки. Чим вищий рівень розвитку особистості, тим складніші процеси психічної діяльності та більш диференційовані і багатші її ставлення.

Процедура та методика дослідження. Методом діагностики реальних ставлень особистості до дійсності є проективна методика «Колірний тест ставлень» О. Еткінда [Бодалев, Столин, 2004] та його модифікація «Методика колірних метафор» І. Соломіна [Соломин, 2008]. Методика колірних метафор являє собою модифікований варіант колірного тесту ставлень та характеризується низкою відмітних особливостей: позначення різних понять одним кольором є опосередкованим показником їх суб'єктивної подібності;дана методика не спирається на стандартний психологічний зміст кольорів;методика колірних метафор не обмежується виявленням ставлень людини до себе, свого стану та інших людей, а орієнтована на діагностику ширшого кола ставлень, перш за все, до різних видів діяльності;дослідження може проводитися як в індивідуальній, так і в груповій формі з використанням спеціально розроблених бланків.

Для діагностики мотивів і ставлень необхідно певним чином підібрати поняття, які потім будуть надаватись досліджуваному. У списку повинні бути поняття, які характеризують різні види діяльності, різні потреби та життєві цінності, різні емоційні переживання, різних людей включаючи і самого досліджуваного, а також різні події та періоди часу. Усі поняття, які використовуються в методиці колірних метафор, можна умовно згрупувати за кількома категоріями (табл. 1).

особистісне ставлення колірна діагностика

Таблиця 1.

Категорії та приклади понять методики колірних метафор

Конкретний склад списку понять визначається змістом вирішуваної задачі, проте для будь-якого списку важлива наявність так званих ключових понять: «Моє захоплення», «Цікаве заняття», «Моє минуле», «Моє теперішнє», «Моє майбутнє», «Який я насправді», «Яким я хочу бути», «Радість», «Сум», «Неприємності», «Роздратування», «Страх», «Загроза».

Емпіричне дослідження проводилося у три етапи. Перший та другий етапи здійснювалися на базі Українського гуманітарного ліцею Київського національного університету імені Тараса Шевченкапротягом двох навчальних років, що дало змогу виявити динаміку ставлень старшокласників (10-11клас). До вибірки ввійшли учні одного курсу віком 15-17 років. Загальний обсяг вибірки - 25 осіб. Третій етап дослідження проводився з тими ж досліджуваними під час їхнього навчання в університеті.

Використана методика колірних метафор була адаптована до вибірки старшокласників та студентів: зменшена кількість оцінюваних понять та, окрім ключових понять, відібрані поняття, які відповідають основним видам діяльності, потребам, життєвим цінностям і емоційним переживанням учнів. Таким чином був складений список із 35 понять для старшокласників та 40 понять для студентів. Досліджувані позначали поняття кольорами за допомогою типової форми бланка. У результаті обробки даних були отримані таблиці індивідуальних рейтингових оцінок понять, де елементами таблиці були ранги від 1 до 8, що відповідали ступеню привабливості кольорів, які позначали дані поняття.

Аналіз результатів ґрунтується на двох принципах. По-перше, поняття, позначені найбільш привабливим кольором, характеризуються найбільш позитивним до них ставленням. Це те, що найбільше подобається. І навпаки, поняття, позначені найбільш неприємним кольором, характеризуються найбільш негативним ставленням. Це те, чого досліджувані уникають. По-друге, кілька слів, позначених одним і тим самим кольором, характеризуються подібністю емоційного ставлення до них, у цих словах є щось спільне для досліджуваних, між такими поняттями в їхній свідомості є зв'язок, асоціація.

Показником ступеня подібності між поняттями був відсоток членів групи, які позначили дані поняття однаковим кольором. У процесі подальшого аналізу поняття вважались подібними, якщо не менше 1/3 досліджуваних у групі позначили їх одним кольором. Таким чином були отримані таблиці подібності понять за результатами кожного зрізу окремо (табл. 2, табл. 3, табл. 4).

Емпіричне дослідження динаміки ставлень юнаків до різних аспектів дійсності засобами колірної діагностики виявило особливості динаміки системи їхніх ставлень. У структурі ставлень одними з найбільш значущих є ставлення до свого майбутнього, до себе та до різних видів діяльності.

Ставлення до майбутнього характеризується очікуваннями, надіями, намірами, планами, уявленнями людини про те, що з нею може відбутися, що вона буде робити. Десятикласники позначили поняття «Моє майбутнє», «Моє теперішнє» і «Моє минуле» різними кольорами. І хоча у виборах переважає жовтий колір, ставлення до майбутнього, теперішнього й минулого є досить диференційованими.

Таблиця 2.

Групи подібних понять, що позначені однаковим кольором у вибірці досліджуваних 10 класу

Примітка: 7 - чорний, 6 - коричневий, 5 - фіолетовий, 4 - жовтий, 3 - червоний, 2 - зелений, 1 - синій, 0 - сірий.

У другому зрізі учні виокремили поняття «Моє минуле», що характеризує спогади людини, сірим кольором (40%). Минуле має асоціації негативного характеру з «Моїми обов'язками», «Самотністю», «Конфліктами», пов'язане з «Минулою школою». Учні згадують самотність, обов'язки та конфлікти, які мали зміст у минулій школі. Перший зріз показав, що «Моя колишня школа» теж асоціювалася із «Самотністю», тобто ставлення не змінилося, проте сприймається як те, що вже пройшло.

Таблиця 3.

Групи подібних понять, що позначені однаковим кольором у вибірці досліджуваних 11 класу

Аналіз результатів третього зрізу показав, що досліджувані позначили поняття «Моє майбутнє» зеленим та жовтим кольорами (по 30%). Частина студентів (що асоціюють майбутнє із зеленим кольором) пов'язують його з «Роботою», «Моєю професією», «Моїм домом» та «Свободою». Оскільки ставлення до майбутнього показує наміри та плани людей, то такі студенти орієнтовані на набуття навичок для подальшої професійної діяльності, отримання роботи. Інші студенти (жовтий колір) асоціюють майбутнє з «Матеріальним благополуччям», «Цікавим заняттям», «Кар'єрою», «Успіхом». Тобто студенти планують в майбутньому займатися цікавим заняттям, яке забезпечуватиме їх матеріально, та досягнути у цій сфері кар'єрного успіху. Також жовтим кольором були позначені поняття «Радість» та «Спілкування», що свідчить про позитивне ставлення.

Таблиця 4.

Групи подібних понять, що позначені однаковим кольором у вибірці досліджуваних 2 курсу університету

Загалом можна дійти висновку, що студенти мають позитивне ставлення до свого майбутнього, орієнтовані на професійний шлях, отримання роботи та успішне її виконання, кар'єрне сходження, планують займатися цікавим заняттям, яке приноситиме матеріальне благополуччя.

Ставлення до себе визначає, ким учень себе вважає, з ким він себе ідентифікує, до якої категорії людей себе відносить, на кого хоче бути схожим, якою мірою задоволений собою. Навчаючись в 10 класі, учні позначили поняття «Який я насправді» та «Яким я хочу бути» різними кольорами, що свідчить про диференційоване ставлення до них. Наступний зріз показав, що при позначенні понять «Який я насправді» та «Яким я хочу бути» учні використали один колір. Ці поняття характеризують реальне та ідеальне «Я». Ідентичність цих понять говорить про максимально високу самооцінку, повне задоволення собою. Ставлення студентів (третій зріз) до понять «Який я насправді» та «Яким я хочу бути» диференційоване. Зв'язок реального «Я» з поняттями «Знання» та «Особиста незалежність» пояснюється провідною діяльністю студентів - навчанням, початком самостійного життя і прагненням до свободи та незалежності.

Відстань між поняттями «Який я насправді» та «Яким я хочу бути», що характеризують реальне та ідеальне «Я», відображає рівень самооцінки. Десятикласникам характерна більша привабливість реального «Я», у порівнянні з ідеальним «Я». Це свідчить про впевненість у собі, самоповагу, високу задоволеність учнів своєю особистістю та відсутність потреби в подальшому особистісному рості й самовдосконаленні. Така особливість часто супроводжує процес змін ставлення до себе в даний момент часу і носить, як правило, тимчасовий характер. Результати другого зрізу показали, що учні оцінили ідеальне «Я» дещо вище, аніж реальне «Я», що підтверджує тимчасовість високої самооцінки в 10 класі.

Аналіз результатів третього зрізу виявив, що у досліджуваних, під час навчання на 2 курсі ВНЗ, як і в 10 класі (2 курс ліцею), рейтингова оцінка поняття «Який я насправді» є дещо вищою від оцінки поняття «Яким я хочу бути». Очевидно, це також пов'язано із процесом адаптації до навчання у вищій школі, зміною ставлення до себе в даний момент часу та має тимчасовий характер.

Поняття «Невдача», «Загроза» і «Страх» протягом дослідження викликають неприйняття і протест, але в основному не пов'язані з іншими поняттями.

Ставлення до різних видів діяльності характеризує наявність, силу та зміст спонукань до відповідних видів діяльності, а також зміст переживань, що виникають у зв'язку з ними. Учні 10класу позначили поняття «Творчість» і «Моє захоплення» жовтим кольором. Це свідчить про те, що творчість сприймається як захоплення та відповідає базовим потребам.Поняття «Моє навчання» позначене учнями 10-11 класів різними кольорами, тобто це поняття сприймається учнями диференційовано. Ставлення до навчання для них пов'язане з потребою в незалежності, вищості та успіху. Аналіз третього зрізу показав, що переважна більшість студентів ставиться до навчання позитивно, асоціює його зі «Знаннями», «Спілкуванням», «Успіхом», «Кар'єрою» тощо.

Позначення студентами понять «Кар'єра» і «Успіх» одним кольором із «Цікавим заняттям» свідчить про їх спонукання найбільш стійкими базовими потребами та ідентифікацію із захопленням. Водночас, до однієї групи (зелений колір) входять такі поняття, як «Моя професія», «Робота», «Свобода», «Відпочинок» та «Моє майбутнє». Професію та роботу студенти пов'язують із своїм майбутнім та прагнуть до незалежності у них.

Загалом, система суб'єктивних ставлень в юнацькому віці характеризується диференційованим ставленням до різних аспектів дійсності, тимчасовою зміною самооцінки, що пов'язано з адаптації до нових умов навчання, орієнтацією на навчальну діяльність та плануванням професійного життя, глибшою ідентифікацією себе та самоусвідомленням. Ставлення, як схильність до певних об'єктів, реалізуються в діяльності та поведінці людей.Специфіка динаміки системи особистісних ставлень юнаків характеризує особливості процесу навчальної діяльності, пов'язана з диференційованістю ставлень до різних аспектів дійсності, рівнем самооцінки, особливостями спілкування та діяльності, визначає варіанти особистісного розвитку.

Висновки

Лонгітюдне дослідження системи суб'єктивних ставлень в юнацькому віці виявило, що особливості динаміки структури ставлень характеризуються зміною ставлень до дійсності, зокрема до свого минулого; глибшою ідентифікацією та усвідомленням себе самого, адекватною зміною самооцінки та ставлення до себе, що пов'язано з процесом адаптації та навчальним процесом; збільшенням усвідомленості очікування від майбутнього, орієнтацією на професійний шлях; особливостями діяльності та спілкування. Індивідуальна структура ставлень юнаків може визначати варіант його особистісного розвитку. У ході дослідження обґрунтовано використання кольорів як засобу вираження ставлень юнаків.Адекватним методом виявлення системи ставлень особистості до різних аспектів дійсності є проективна техніка колірних метафор.

Література

1. Бодалев, Сталин, 2004 - Бодалев А. А.Общая психодиагностика / А. А. Бодалев, В. В. Столин. - СПб.: Изд-во «Речь», 2004. - 440 с.

2. Братусь, 1988 - Братусь Б. С. Аномалии личности / Б. С. Братусь. - М.: Мысль, 1988. - 301 с.

3. Куликов, 1997 - Куликов Л. В. Психология настроения / Л. В. Куликов. - СПб.: Изд-во СпбГУ, 1997. - 228 с.

4. Лазурский, 2002 - Лазурский А. Ф. О составе личности / А. Ф. Лазурский // Психология личности в трудах отечественных психологов / Сост. и общая редакция Л. В. Куликова. - СПб.: Питер, 2002. - С. 17-22.

5. Леонтьев, 1993 -Леонтьев Д. А. Очерк психологи личности / Д. А. Леонтьев. - М.: Смысл, 1993. - 43 с.

6. Ломов, 1984 -Ломов Б. Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии / Б. Ф. Ломов. - М.: Наука, 1984. - 449 с.

7. Ломов, 2002 - Ломов Б. Ф. Направленность личности. Субъективные отношения личности / Б. Ф. Ломов // Психология личности в трудах отечественных психологов / Сост. и общая редакция Л. В. Куликова. - СПб.: Питер, 2002. - С. 105-110.

8. Мясищев, 2002 -Мясищев В. Н. Личность и отношения человека / В. Н. Мясищев // Психология личности в трудах отечественных психологов / Сост. и общая редакция Л. В. Куликова. - СПб.: Питер, 2002. - С. 95-105.

9. Олпорт, 1998 - Олпорт Г. Личность в психологии / Г. Олпорт. - М., 1998. - С. 103-112.

10. Соломин, 2008 - Соломин И. Л. Экспресс-диагностика персонала / И. Л. Соломин. - СПб.: Речь, 2008. - 280 с.

11. Хьелл, Зиглер, 1997 -Хьелл Л. Теории личности / Л. Хьелл, Д. Зиглер. - СПб., 1997. - 608 с.

References

1. Bodalev, Stolin, 2004 - Bodalev A. A. Obshhaja psihodiagnostika / A. A. Bodalev, V. V. Stolin. - SPb.: Izd-vo «Rech'», 2004. - 440 s.

2. Bratus', 1988 - Bratus' B. S. Anomalii lichnosti / B. S. Bratus'. - M.: Mysl', 1988. - 301 s.

3. Kulikov, 1997 - Kulikov L. V. Psihologija nastroenija / L. V. Kulikov. - SPb.: Izd-voSpbGU, 1997. - 228 s.

4. Lazurskij, 2002 - Lazurskij A. F. O sostave lichnosti / A. F. Lazurskij // Psihologija lichnosti v trudah otechestvennyh psihologov / Sost. i obshhaja redakcija L. V. Kulikova. - SPb.: Piter, 2002. - S. 17-22.

5. Leont'ev, 1993 - Leont'ev D. A. Ocherk psihologii lichnosti / D. A. Leont'ev. - M.: Smysl, 1993. - 43 s.

6. Lomov, 1993 - Lomov B. F. Metodologicheskie i teoreticheskie problemy psihologii / B. F. Lomov. - M.: Nauka, 1984. - 449 s.

7. Lomov, 2002 - Lomov B. F. Napravlennost' lichnosti. Subektivnye otnoshenija lichnosti / B. F. Lomov // Psihologijalichnosti v trudah otechestvennyh psihologov / Sost. i obshhaja redakcija L. V. Kulikova. - SPb.: Piter, 2002. - S. 105-110.

8. Mjasishhev, 2002 - Mjasishhev V. N. Lichnost' i otnoshenijacheloveka / V. N. Mjasishhev // Psihologijalichnosti v trudah otechestvennyh psihologov / Sost. i obshhaja redakcija L. V. Kulikova. - SPb.: Piter, 2002. - S. 95-105.

9. Olport, 1998 - Olport G. Lichnost' v psihologii / G. Olport. - M., 1998. - S. 103-112.

10. Solomin, 2008 - Solomin I. L. Jekspress-diagnostikapersonala / I. L. Solomin. - SPb.: Rech', 2008. - 280 s.

11. H'ell, Zigler, 1997 - H'ell L. Teorii lichnosti / L. H'ell, D. Zigler. - SPb., 1997. - 608 s.

Размещено на Allbest.ru