Соціально-психологічна допомога дітям вимушених переселенців засобами арт-терапії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Соціально-психологічна допомога дітям вимушених переселенців засобами арт-терапії

Надія Скотна

Микола Пантюк

Тетяна Пантюк

Ірина Садова

Постановка проблеми. Українське суспільство сьогодні переживає черговий кризовий період. Найбільш руйнуючою обставиною сьогодення є збройний конфлікт на сході держави, який розділив не тільки політиків та громадянське суспільство, а й сім'ї та особистості. Негативні наслідки внутрішніх міграційних процесів у соціальній, освітній та культурно-психологічній сферах життя призводять до соціальної напруженості і дестабілізації економічної й політичної обстановки в Україні. Серед проблем, із якими стикаються мігранти на новому місці проживання - традиційні соціальні та юридичні аспекти нормативно-правового регулювання статусу, пошуку роботи, житлового та соціально-побутового облаштування, труднощі адаптації.

Певну кризу переживає і професійне середовище педагогів та психологів. Суть її полягає у недосконалості наявних методик роботи з сім'ями та дітьми вимушених переселенців. Заходи з метою соціально-психологічної адаптації осіб, постраждалих від внутрішніх міграційних процесів в Україні на різних рівнях державного управління, нерідко малоефективні, оскільки позбавлені серйозного концептуального підгрунтя. На жаль, сьогодні ще так і не розроблена єдина концепція соціально-психологічної адаптації особистості, що остаточно з'ясувала б, які адаптивні механізми і як саме дають змогу особистості подолати складні життєві ситуації й досягти стану адаптованості. Тому існує об'єктивна необхідність аналізу і теоретичного осмислення сучасної проблеми соціально-психологічної адаптації зазначеної категорії населення.

Звідси - необхідність розробки спеціалізованих заходів, спрямованих на інтеграцію внутрішніх мігрантів у нове соціокультурне середовище, що завжди здійснюється через зіставлення цінностей і цілей окремої людини або конкретної соціальної групи з цілями та цінностями інших соціальних і етнічних груп, інших культур, конфесій та віросповідань.

З огляду на це вивчення механізмів соціально-психологічної адаптації саме дітей - майбутнього нашої країни - постає сьогодні надзвичайно актуальним. Тому що ця категорія населення є найбільш вразливою та чутливою до впливу несприятливих чинників оточуючого середовища, аніж дорослі.

Передовсім необхідно розробити і використовувати нову концепцію (адаптаційної) соціально-психологічної діяльності, увиразнити науково-практичні засади психолого-педагогічного супроводу цього процесу. До речі, зазначена концепція має базуватися на новому, інтеркультурному підході, на ідеях інтеркультурної педагогіки.

Традиційно вважається, що показником успішної адаптації особи, в тому числі, звичайно ж, і дитини, є соціалізація, тобто успішне засвоєння нею соціального досвіду, вимог та очікувань соціуму в нових умовах життя, в новому соціальному середовищі. Власне в цьому контексті психологія та педагогіка інтегруються. Необхідно визнати, що теоретико-методологічний, психолого-педагогічний та змістово-методичний аспекти організації супроводу соціально-психологічної адаптації дітей-мігрантів у сучасних умовах залишаються явно недостатньо дослідженими.

Актуальність нашої статті обумовлена назрілою необхідністю застосування корекційних методів системного характеру. Особливо доцільним є використання засобів арт-терапії в роботі з дітьми, які постраждали внаслідок кризової ситуації в країні. Метод арт-терапії використовується в реабілітаційній, педагогічній та соціальній роботі як ефективний засіб психологічної гармонізації та розвитку психіки людини через її заняття художньою творчістю, чинячи потужний вплив на особу через враження.

Аналіз досліджень. Вплив середовища та інших факторів на процес соціалізації особистості розглядається в дослідженнях А.В. Мудрика, В.Д. Семенова, В.А. Черкасова, П.І. Чернецова та ін. У наш час отримали визнання гуманістично орієнтовані, адаптивні, ціннісно-орієнтовані типи соціальних, освітніх, виховних та розвивальних систем із притаманним їм величезним внутрішнім потенціалом для вдосконалення відповідних різновидів адаптації особистості (їх автори - О.В. Безпалько, О.І. Боднарчук, В.М. Оржеховська, А.А. Реан, Я.Л. Коломінський. К.Б. Левченко, І.М. Трубавіна та ін.).

У зв'язку з проблематизацією процесу соціальної адаптації (А.В. Мудрик, Р.В. Овчарова) розглядається питання про психологічний і педагогічний супровід життєдіяльності індивіда.

Вплив міграції на психологічні особливості особистості висвітлюються такими дослідниками, як О.Д. Клименко, Л.Г. Ковальчук, В.Г. Панок, І.М. Руденко, І.М. Трубавіна, О.В. Швед, Л.О. Шевченко, Л.Ф. Шестопалова, Л.А. Шайгерова та ін.; специфіку й основні напрямки психотерапевтичної роботи з мігрантами аналізують В.В. Гриценко, В.К. Калиненко, З.Г. Кісарчук, Г.П. Лазос, Л.І. Литвиненко, Я.М. Омельченко, В.Н. Павленко та ін.); арт-терапевтичний підхід до роботи з дітьми-мігрантами (Н.П. Демидюк, В.Н. Нікітін, Л.М. Мельниченко [4], О.І. Титаренко і ін.).

Теоретико-методологічну основу нашої статті становлять ідеї арт-терапевтів, представників гуманістичного напряму арт-терапії А. Хілла, Г. Прінцхорна, М. Наумбург, Е. Крамер, Е. Віршоп, М. Бетенскі [2], Р Сильвер, психологів О.Л. Вознесенської [1], М.В. Кисельової [3], А.І. Копитіна [6], О.Р. Кузьміної, Т.С. Яценко та педагогів Л.Д. Лебедєвої, Ю. Красного та ін.

Метою статті є аналіз використання методів арт-терапії для соціально-психологічної допомоги дітям вимушених переселенців.

Виклад основного матеріалу. Проблема надання соціально-психологічної допомоги біженцям не нова для світу, проте є зовсім новою для вітчизняних фахівців. Зазначимо, що наразі в Україні немає навіть усталеного терміну, який використовується щодо громадян України, які були вимушені тимчасово виїхати із своїх домівок у інші області країни. Правозахисники наголошують на тому, що саме терміни «внутрішньо переміщені особи» та «вимушені переселенці» максимально відповідають міжнародній правовій практиці і мають бути поширені в Україні [5, 27].

У Львівській області станом на 20 липня тимчасово зареєстровано 11854 осіб з АР Крим та східних областей України. З 2014 року у Дрогобич приїхало майже 100 сімей переселенців. Серед людей статусу переселенців у Дрогобицькому районі налічується 7 дітей, серед них 5-ть осіб - шкільного віку, 2-оє - дошкільного віку.

Для того, щоб ефективно організувати роботу з психолого-соціальної допомоги дітям вимушених переселенців, необхідно мати чітке розуміння проблем, спричинених травматичною ситуацією.

До основних проблем, які можуть спостерігатися у цих дітей, належать: порушення когнітивних процесів (погіршення пам'яті, труднощі концентрації уваги, розлади мислення); невротичні реакції (стресове виснаження, фобії, порушення сну й апетиту); функціональні аномалії (регрес поведінки та психосоматичні розлади); емоційні та поведінкові розлади (реакції протесту, підвищена плаксивість та капризність, часті зміни настрою); проблеми, пов'язані зі спілкуванням (несформованість адекватних соціально-комунікативних навичок, страх та недовіра або агресія і дратівливість стосовно оточення, можлива надмірна залежність від його думок); порушення взаємовідносин у сім'ї, коли зміна соціальної ситуації та обов'язків у родині часто змушує дітей і підлітків «включатися» в дорослі проблеми (до яких вони можуть бути не готові) [7].

Найважливішою проблемою дітей-мігрантів є труднощі вживання в нове середовище спілкування (стан відчуженості і знедоленості, тривожності та психічної напруги, агресивності й підвищеної конфліктності тощо).

В сучасному суспільстві зростає інтерес до арт-терапії, як методу зцілення за допомогою творчості. Вона активно впроваджується як за рубежем, так й у нашій країні та використовується при вирішенні діагностичних, корекційних, психопрофілактичних завдань розвитку особистості. Використання цього методу із дітьми, сім'ї яких стали вимушеними переселенцями, може сприяти у вирішенні проблем психічного здоров'я та задоволенні таких потреб як спілкування, прийняття, розуміння, емоційна підтримка, самовдосконалення, саморозуміння, вираження неприйнятих відчуттів, співвідношення цих відчуттів та думок з реальністю, позитивному сприйнятті навколишньої дійсності, подолання відчуття самотності тощо [4, 92].

Арт-терапія - метод, який пов'язаний із розкриттям творчого потенціалу індивіда, вивільненням його прихованих енергетичних резервів і, в результаті - самостійним знаходженням ним оптимальних способів подолання своїх проблем. Творчість природно вплітається в життя дитини та є невід'ємною частиною її розвитку. У творчості дитини відображається те, що її хвилює, що для неї важливе. Дитина не думає про кінцевий результат, вона отримує задоволення від самого процесу. Ось чому він для неї максимально терапевтичний.

О. Вознесенська виділяє наступні види арт-терапії: 1) практики візуальних мистецтв (малюнок, живопис, мозаїка, колаж, боді-арт, ліплення, інсталяція, фотографія тощо); 2) кольоротерапія як різновид арт-терапії заснована на дії кольору на нервову систему людини через безпосередній вплив на мозок людини та через створення потрібного кольорового лікувального середовища навколо; 3) танцювальна терапія (Dance therapy) є зовнішнім проявом внутрішнього стану людини до самих глибинних шарів, природний спосіб виразити невимовне; 4) драматерапія (Dramatherapy) - один із напрямків, що найбільш інтенсивно розвиваються в наш час, сьогодні існує багато видів драматерапії (власне драматизації, терапевтичний театр, драматерапевтичні групи підтримки, драматизація сновидінь, плейбек-театр, що використовується з терапевтичними цілями тощо; 5) бібліотерапія (Creative writing) є напрямком, що заснований на літературному самовираженні через творче «писання», твір. Казкотерапія як різновид бібліотерапії, що в останні роки виділяється в самостійний напрямок, заснована на використанні казки як архетипічної метафори; 6) музикотерапія (music therapy) - один з найбільш древніх (архаїчних видів творчості) напрямків; 7) пісочна терапія включає створення різноманітних піскових форм, вибором та аранжуванням мініатюрних предметів і фігурок, що нагадує одну з форм сучасного мистецтва - предметну скульптуру [1, 17-18].

Арт-терапевтична робота передбачає широкий вибір таких різноманітних образотворчих матеріалів, як фарби, олівці, воскові крейди, пастель; для створення колажів або об'ємних композицій використовуються журнали, кольоровий папір, фольга, плівка, коробки від цукерок, текстиль, природні матеріали - кора, листя і насіння рослин, квіти, пір'я, гілки, мох, камінці; для ліплення - глина, пластилін, дерево, спеціальне тісто [2, 10].

Художні матеріали безпосередню впливають на художню роботу дитини. Вони спонукають її проникливіше бачити і глибше відчувати красу довкілля, викликають емоційне піднесення і формують естетичні смаки. Як часточки реальності ці матеріали сприяють зіткненню дитини з реальністю. Таким чином, між творцем і художнім матеріалом відбувається динамічна взаємодія. Особливо цікаво з'ясувати, який матеріал викликає найбільшу експресивність дитини. Тим самим вільний вибір матеріалу є найважливішою рушійною силою в процесі художньої роботи [2, 10].

Саме з малюнку почалася історія арт-терапії як психотерапевтичного методу. Малювання - це творчий акт, що дає змогу дитині відчути і зрозуміти себе, виявити власні думки й почуття, звільнитися від конфліктів, розвинути емпатію, вільно висловлювати свої мрії та сподівання.

Нерідко художня діяльність стає єдиним стимулом у житті дітей, постраждалих від внутрішніх міграційних процесів. Переживши психічний стрес, індивід ще тривалий час залишається збудженим, психічно неврівноваженим. Заняття різними видами образотворчого мистецтва заспокоюють нервову систему дитини, формують у неї терпеливість і наполегливість, посидючість, ретельність і старанність, унеможливлюють зробити щось своїми руками і таким чином засвідчити любов та вдячність тим, хто її оточує.

Як зазначає Н.П. Демидюк, продуктивними формами роботи з тематичними малюнками можуть бути (в залежності від запиту та індивідуальних потреб дитини):

Персоніфікація. Дитина розповідає історію від імені певного елементу малюнка (обраного самостійно або запропонованого фахівцем). Наприклад: «Я - червоний метелик, намальований на вазі для квітів. У мене поранене крильце...».

Діалоги. Розмова автора малюнку з окремим його елементом або озвучення ним діалогу двох об'єктів на малюнку між собою.

Інтервенція. «Удосконалення» малюнку. Домальовування нових об'єктів з метою убезпечення чи покращення «самопочуття» окремих елементів малюнку. Як варіант: виконання нового «гарного» малюнку [5, 106].

Надзвичайно корисною у реабілітації дітей, постраждалих від внутрішніх міграційних процесів, є техніка конструювання, що за своїм змістом дуже близька до образотворчої діяльності (також відображається навколишня дійсність, робляться ескізи); застосовуються прикраси, як у декоративному мистецтві. З особливим інтересом діти виготовляють ляльок для напальчикового театру - із паперу, картону, цупкої тканини. До того ж розігрування вистав такого театру розвиватиме м'язи рук дитини, координацію її рухів.

Зарубіжні дослідники [8, 9] виокремлюють кілька потужних механізмів лікувальної дії музики: катарсис, регулювання емоційного стану і увиразнення свідомого переживання психо- і соціально-динамічних процесів. Призначення музикотерапії - проникнення у глибинні сфери особистості, куди не можна потрапити за допомогою слова.

Як форми роботи в музикотерапії застосовуються рухове розслаблення і злиття з ритмом музики; музично-рухові ігри та вправи; психічна й соматична релаксація за допомогою музики; вокальні вправи-співи; гра на музичних інструментах і ритмічна декламація; рецептивне сприймання музики; музичне малювання; пантоміма; рухова драматизація під музику; музична розповідь; гра з лялькою та дихальні вправи з музичним супроводом.

Для заспокоєння та внормування психіки дітей використовують відповідні музичні програми, а також звуки живої та неживої природи. Відбирають скомпоновані фрагменти записів голосів пташок, тварин, які створюють сприятливі асоціативні спогади, образи. Ефективно діють на релаксацію ранкові хори пташок у лісі, шуми водяних мешканців, нічні звуки (це заспокоює і відновлює працездатність).

Заняття пантоміми сприяють психічній релаксації і творчій стимуляції, розвивають фантазію й уяву, удосконалюють рухи, допомагають зняти психічне напруження.

Ефективність психічної та соматичної стимуляції зумовлена тим, що у них задіяні рухи, драматизація і мовлення, а також музична розповідь. Можна використовувати й такий її варіант, коли учасники придумують закінчення розповіді на основі власних уявлень, фантазій, зіставлення зі своїм досвідом.

Казкотерапія - це один із ефективних методів роботи з дітьми-мігрантами, які зазнають тих чи інших емоційних та поведінкових труднощів. Суть цього методу у створенні особливої казкової атмосфери, яка робить мрії дитини дійсністю, дозволяє дитині вступити у боротьбу зі своми страхами, комплексами. Основний принцип казкотерапії - цілісний розвиток особистості, турбота про душу, зцілення казкою. Казкотерапія добре долає у дітей високий рівень тривожності, різноманітні страхи, агресивність, адаптує до різних дитячих колективів. Процес казкотерапії дозволяє дитині усвідомити та проаналізувати свої проблеми, побачити шляхи їх вирішення. Привабливість казок для розвитку особистості полягає у відсутності чітких персоніфікацій, метафоричності мови, психологічній захищеності; наявності таємниці [3].

Пісочна терапія в контексті арт-терапії використовується для психологічної діагностики, психокорекції розвитку дитини та врівноваження її внутрішнього стану. Метод акцентує увагу на природному вияві думок, почуттів та настрою в творчості. За допомогою пісочної терапії вирішуються внутрішні проблеми, успішно корегуються дитяча агресія і тривожність, знімаються емоційне напруження, невпевненість і страхи. Створюються позитивні установки і підвищується самооцінка дитини.

Дослідження впливу перелічених методів на дітей, постраждалих від внутрішніх міграційних процесів, вказує, що арт-терапія тісно пов'язана з розвитком емоційної, фізичної та соціальної сфер дитини. Після проведення занять з арт-терапії у дітей знижується тривожність, стабілізується емоційний та психологічний стан, зростає працездатність, поліпшується увага, пам'ять, мовлення; підвищуються самооцінка, віра в себе та свої сили. Творчий характер занять дає дитині змогу відкривати в собі щось нове, краще розуміти себе, розвивати свої відносини з людьми та світом.

Висновки. Отже, соціально-педагогічну реабілітацію дітей постраждалих від внутрішніх міграційних процесів, потрібно розглядати як цілісний безперервний процес розвитку особистості. Арт-терапія є досить перспективною в роботі з дітьми, які опинилися в кризовій ситуації. Саме тому логічно увиразнити той факт, що творчий та системний характер допомоги дітям, постраждалим від внутрішніх міграційних процесів в Україні, дасть можливість підвищити рівень та ефективність життя цієї категорії населення.

Перспективи подальших досліджень пов'язуємо з окресленням технології психолого-педагогічного супроводу соціалізації дітей, постраждалих від внутрішніх міграційних процесів у нових умовах життя.

Список використаних джерел

психореабілітація дитина невербальний травмований

1. Вознесенська О.Л. Ресурси арт-терапії на допомогу вимушеним переселенцям : практичний посібник / О.Л. Вознесенська. - К.: Human Rights Foundation, 2015. - 50 с.

2. Бетенски М. Что ты видишь? Новые методы арт-терапии / М. Бетенски / [пер. с англ. М. Злотник]. - М.: ЭКСМО-пресс, 2002. - 251 с.

3. Киселева М.В. Арт-терапия в практической психологии и социальной работе / М.В. Киселева. - СПб.: Речь, 2007. - 160 с.

4. Мельниченко Л.М. Соціально-психологічна реабілітація дітей із зони АТО засобами арт-терапії / Л.М. Мельниченко // Актуальні проблеми психології: збірник наук. праць Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України. - 2016. - Том. ХІ: Психологія особистості. Психологічна допомога особистості. - Вип. 14. - С. 91-99.

5. Психологічна допомога постраждалим внаслідок кризових травматичних подій: методичний посібник / З.Г. Кісарчук, Я.М. Омельченко, Г.П. Лазос та ін.; за ред. З.Г. Кісарчук. - К.: Логос. - 207 с.

6. Хульбут Г. Укрощение бури: интермодальная арт-терапия в качестве інструмента преодоления чувств гнева и стыда у перенесших эмоциональные травмы пациентов / Г. Хульбут // Арт-терапия в эпоху постмодерна / [под ред. А.И. Копытина]. - СПб.: Речь, 2002. - 184 с.

7. Психосоціальна підтримка дітей і молоді, що знаходяться в складних життєвих обставинах / [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https: // osvita. Ua/doc/files/news/545/54598/Osnovna_ robota.docx.

8. Behaviour Therapy and the Neuroses / Ed. By H. Eysenk. N.Y, 1960. - 479 p.

9. Pavlicevic M. Music Therapy in Context : Music, Meaning and Relationship / M. Pavlicevic. - London-Philadelphia : Jessica Kingsley Publishers, 2000. - 145 p.

Размещено на Allbest.ru