Конкурентна віктимність та її психологічні механізми

Размещено на http://www.allbest.ru/

КОНКУРЕНТНА ВІКТИМНІСТЬ ТА ЇЇ ПСИХОЛОГІЧНІ МЕХАНІЗМИ

Гарькавець Сергій Олексійович, доктор психологічних наук, професор, професор кафедри психології та соціології Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (м. Сєвєродонецьк).

АНОТАЦІЯ

конкурентний віктимність конфлікт наслідування

У статті проаналізовані особливості прояву феномену «конкурентної віктимності» та психологічні механізми, що сприяють його виникненню. Розглянуті інсталяції конкурентної віктимності на рівні міжособистісних і міжгрупових конфліктів. З'ясовано, що поряд з такими психологічними механізмами, як ідентифікація, категоризація та раціоналізація, у інсталяції конкурентної віктимності приймають участь механізми навіювання, наслідування, психічного зараження та конформізму.

Встановлено, що механізм навіювання забезпечує послаблення свідомого контролю та під дією сильних маніпуляційних впливів основні аспекти віктимності набувають нав'язливого характеру. Сугестивна залежність також зростає внаслідок групового тиску. Механізм наслідування організує поведінку індивідів за взірцем та посилює амплітуду прояву конкурентної віктимності, якщо конфліктуючі сторони відчувають невдоволення власним станом жертви. Суб'єкти конфлікту, які характеризуються як більш благонадійними, згодом відчують більше невдоволення, якщо їхні очікування були занадто високими, а на справді опоненти виявилися у кращому положенні, ніж вони. Механізм психічного зараження забезпечує перехід емоційного стану від одного індивіда до іншого на психофізіологічному рівні та надає додаткову енергію як індивідуальним, так й груповим віктимним проявам. Механізм конформізму, який виступає механізмом конвенційності, сприяє зміцненню зв'язків усередині групи між його членами. Конкурентна віктимність зростає, коли члени групи вважають, що пріоритет власних страждань є незрівнянно більшим, ніж стражданнями протилежної сторони, й ніхто це не може поставити під сумнів.

Визначено, що конкурентна віктимність виникає та значно зростає в умовах протистояння, коли зазначені механізми забезпечують виникнення конкуренції між суб'єктами конфлікту за високий рівень віктимних страждань або відчуттів жертви конфлікту, за який збільшуються втрати не тільки фізичного, а й матеріального, культурного та психологічного виміру.

Ключові слова: зараження, ідентифікація, категоризація, конкурентна віктимність, конформізм, конфлікт, навіювання, наслідування, психологічні механізми, раціоналізація.

АННОТАЦИЯ

Конкурентная виктимность и ее психологические механизмы

Гарькавец С. А.

В статье проанализированы особенности проявления феномена «конкурентной виктимности» и психологические механизмы, которые способствуют его возникновению. Рассмотрена инсталляция конкурентной виктимности на уровне межличностных и межгрупповых конфликтов. Установлено, что наряду с такими психологическими механизмами, как идентификация, категоризация и рационализация, в инсталляции конкурентной виктимности принимают участие механизмы внушения, подражания, психического заражения и конформизма.

Установлено, что механизм внушения обеспечивает ослабление сознательного контроля и под действием сильных манипуляционных влияний основные аспекты виктимности приобретают навязчивого характера. Сугестивная зависимость также возрастает в следствие групового давления. Механизм подражания организует поведение индивидов по образцу и усиливает амплитуду проявления конкурентной виктимности если конфликтующие стороны ощущают неудовлетворение собственным состояние жертвы. Субъекты конфликта, которые характеризуются как более благонадежные, со временем ощущают большее неудовлетворение, если их ожидания были слишком высокими, а на самом деле оппоненты оказались в лучшем положении, нежели они. Механизм психического заражения обеспечивает переход эмоционального состояния от одного индивида к другому на психофизиологическом уровне и придает дополнительную энергию как индивидуальным, так и групповым виктимным проявлениям. Механизм конформизма, который выступает механизмом конвенциальности, способствует укреплению связей в середине группы между его членами. Конкурентная виктимность увеличивается, когда члены группы считают, что приоритет собственных страданий является несравненно большим, чем страдания противоположной стороны, и никто это не может поставить под сомнение.

Ключевые слова: внушение, заражение, идентификация, категоризация, конкурентная виктимность, конформизм, конфликт, подражание. психологические механизмы, рационализация.

ANNOTATION

Harkavets S. A.

The article analyzes the characteristics of the phenomenon «competitive victimhood» and psychological mechanisms that contribute to its occurrence. We consider the installation of competitive victimhood at the level of interpersonal and intergroup conflicts. It was found that along with the psychological mechanisms such as the identification, categorization and rationalization in the installation of competitive victimhood participate, suggestion mechanisms of imitation, mental infection and conformity.

Key words: identification, imitation, infection, categorization, competitive victimhood, conflict, conformity, psychological mechanisms, rationalization, suggestion

Постановка проблеми. Конфліктна взаємодія завжди супроводжується певними втратами та проявами віктимності конфліктуючих сторін, що стає релевантним показником їхньої спроможності знайти шляхи до майбутнього примирення. При цьому роль жертви іноді обирається свідомо, коли один із суб'єктів конфлікту значно перебільшує власті страждання з метою отримання додаткових «бонусів», які пов'язані з підтримкою з боку інших, проявами їхнього милосердя, співчуття тощо [2]. Така «жертва» на вербальному та невербальному рівнях всебічно демонструє власне віктимне положення та вважає, що вона має право на виключну компенсацію збитків, що їй були нанесені, наполегливо їх домагається та очікує. Тобто, мова йде про так звану «конкурентну віктимність» («competitive victimhood» (CV)), яка виникає з того, що суб'єкти конфлікту певною мірою усвідомлюють себе жертвами конфлікту (особливо в ситуації, коли власних ресурсів не вистачає для вирішення конфлікту на власну користь), а ті втрати, які вони несуть внаслідок його загострення, артикулюються як особливі, які не можливо порівняти з втратами опонентів [8; 12].

Також, конкурентна віктимність описує зусилля суб'єктів конфлікту, які вони спрямовують на виправдання власних жорстких дій або поводження, оскільки вони вважають, що більше страждають у конфлікті, ніж протилежна сторона. Така позиція тільки посилює ескалацію конфлікту та додатково перешкоджає його подоланню. Тобто, конкурентна віктимність дуже часто стає однією з причин того, чому конфлікти (міжособистісні, міжгрупові, соціальні) мають затяжний та руйнівний характер.

Мета статті - розглянути особливості інсталяції конкурентної віктимності та її психологічні механізми у контексті розгортання міжособистісного та міжгрупового конфліктів.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Поняття «конкурентна віктимність» введений у науковий обіг порівняно недавно. У 2008 році зарубіжні дослідники M. Noor, R. J. Brown и G. Prentice вперше його використали при вивченні соціального конфлікту та можливостей міжгрупового замирення у Північній Ірландії [8]. Науковці розробили концепцію конкурентної віктимності, основний зміст якої полягає в тому, що зусилля кожної з конфліктуючої груп, спрямовані на затвердження пріоритету власних страждань, так як вони страждають або постраждали більше, ніж протилежна сторона.

D. Sullivan, M. Landau, N. Brancombe и Z. Rothschild [10] спробували розширити дану концепцію у контексті структурної нерівності. Наприклад, дослідники стверджують, що чоловіки, якщо їх починають звинувачувати у тендерній нерівності, висловлюють більшу впевненість в тому, що вони більше дискриміновані, ніж жінки.

У дослідженні I. F. Young и D. Sullivan [12] було виявлено п'ять аспектів віктимності, які стають причинами конкуренції та ескалації конфлікту: фізичні страждання (людські втрати, інвалідизація, сирітство тощо), матеріальні збитки (страта ресурсів, відсутність засобів для існування тощо), культурні втрати (погроза втрати мови, релігії, традицій тощо), психологічні страждання (виникнення різних психічних розладів) та нелегітимність страждання (несправедливість, що страждання взагалі мають місце).

Разом із цим, N. Shnabel, S. Halabi, M. Noor, I. Young и D. Sullivan [8; 11; 12] вважають, що конкурентна віктимність виконує кілька функцій. Це - посилення ідентифікації членів групи, їхньої згуртованості, послаблення відповідальності за вчинення насильницьких дій, відносно опонентів. Зворотній бік зазначених функцій - загострення конфліктної взаємодії, що значно перешкоджає процесу примирення ворогуючих сторін.

Слід зазначити, що конкурентна віктимність - це перш за все актуалізація установки на віктимну активність, основним змістом якої є вип'ячування свого положення жертви, нав'язування оточуючим необхідності глибокого співчуття, милосердя та підтримки [2]. Індивід з конкурентною віктимністю вважає, що він заслуговує на велику компенсацію своїх страждань, прагне закріпити, посилити, звеличити власне положення, яке надає відчуття зверхності як перед опонентами, так й перед тими, у кого він прагне викликати відчуття провини за реалізовану власну віктимність.

Отже, конкурентна віктимність виступає феноменом, який відтворює установку конфліктуючих сторін на визнання саме їх жертвами протистояння, з метою отримання явних преференцій, всебічної підтримки, відновленням морального статусу, компенсації втрат та амністування за вчинення дій, що можуть бути визнані як злочини.

Виклад основного матеріалу і результатів дослідження. Визначимо, що міжособистісний конфлікт ми розглядаємо як ситуацію протистояння індивідів, які її сприймають як значущу психологічну проблему, що вимагає негайного вирішення та викликає їхню активність когнітивного, емоційного та поведінкового змісту. Міжгруповий конфлікт - це взаємодія між групами людей, або окремими її членами, де предметом конфлікту виступають не сумісні інтереси, цінності або рольові екстраполяції [5]. При цьому міжособистісний конфлікт може переходити в міжгруповий, оскільки індивіди належать до груп членства та для отримання переваг у конфлікті вони залучають на свій бік активних прибічників.

У власних наукових студіях ми вже робили спробу розглянути прояви конкурентної віктимності у контексті соціального конфлікту, який відбувається на Південному сході України [3]. Ми з'ясували, що конкурентна віктимність виникає та значно зростає в умовах жорсткого протистояння, за яке збільшується кількість жертв не тільки фізичного, а й матеріального, культурного та психологічного виміру. Страждання, які несе озброєний соціальний конфлікт членам конфронтуючих груп, породжують у кожного з них глибоке відчуття віктимності, яке, на їхню думку, не порівняно з аналогічним відчуттям у представників протилежної сторони, оскільки власна група страждає від конфлікту значно більше. Конкуренція за високий рівень віктимних страждань або проявів відчуттів жертви породжує конфлікт не легітимності страждань взагалі, що мотивує членів кожної з протиборчих груп до ще більшого озлоблення.

Проте, у контексті проблеми, що розглядається нас цікавлять психологічні механізми інсталяції конкурентної віктимності при розгортанні міжособистісної та міжгрупової конфліктної взаємодії. Наприклад, M. Noor, N. Shnabel, S. Halabi, A. Nadler [9] серед таких механізмів виокремлюють ідентифікацію, категоризацію та раціоналізацію. Як відомо механізм ідентифікації визначає встановлення тотожності об'єктів за сукупністю схожих ознак, механізм категоризації забезпечує соціальну стереотипізацію відтворення явищ дійсності, а механізм раціоналізації сприяє приховуванню дійсних мотивів поведінки індивідів [6].

Отже, механізм ідентифікації сприяє тому, що окремі індивіди конфліктуючої групи ототожнюються з іншими її членами та групові переживання стають стимулом індивідуальної активності, в тому числі й віктимної. Механізм категоризації соціально стереотипізує явища віктимогенного змісту. Механізм раціоналізації забезпечує приховування справжніх мотивів віктимної поведінки індивідів і забезпечує їхній комфортний психічний стан, мінімізує відчуття провини та сорому за дії, надає їм виправдувальних мотивів.

Слід зазначити, що конкурентна віктимність у своєму підґрунті має мотиви, які значно полегшують її виникнення та поглиблення. Так, якщо мова йде про міжгруповий конфлікт, то колективне відчуття віктимності, когнітивна атрибуція відповідальності, суб'єктивізація конфлікту, прагнення зберегти моральне обличчя та відновити втрачені позиції, генерують її виникнення. Якщо ми маємо справу з міжособистісним конфліктом, то глибоке милосердя, співчуття жертві, готовність підтримати її безоглядно та абсолютно стають необхідною умовою для актуалізації та поглиблення конкурентної віктимності на індивідуальному рівні. Як слушно зазначає Y. Juan, даний феномен відбиває явну егоцентричність особистості, що проявляється у звеличенні власних втрат і віктимної поведінки [7].

Поряд із зазначеними механізмами, ми виокремлюємо ще такі механізми конкурентної віктимності, як навіювання, наслідування, психічне зараження та конформізм.

Як відомо, механізм навіювання забезпечує послаблення свідомого контролю та некритичне сприйняття інформації. Отже, прояви конкурентної віктимності можуть зростати завдяки тому, що під дією сильних маніпулятивних впливів основні аспекти віктимності (фізичні страждання, матеріальні збитки, культурні втрати, психологічні страждання) набувають нав'язливого характеру. Це відбувається як в міжособистісних конфліктах, так й міжгрупових, з тією різницею, що в останніх, сугестивна залежність проявляється значно гостріше, оскільки є наявним груповий тиск.

Наслідування, яке передбачає організацію поведінки за взірцем, забезпечує посилення амплітуди прояву конкурентної віктимності, якщо конфліктуючі сторони відчувають невдоволення власним станом жертви. Наприклад, відносна депрівація, яка переживається як відчуття несправедливості (за Л. Берковіцем [1]), може призвести до того, що суб'єкти конфлікту, які характеризувалися як більш благонадійними, згодом відчують більше невдоволення, якщо їхні очікування були занадто високими, а на справді опоненти виявилися у кращому положенні, ніж вони.

Психічне зараження як механізм переходу емоційного стану від одного індивіда до іншого на психофізіологічному рівні, забезпечує додаткову енергію конкурентній віктимності. Проте, це проявляється саме на рівні міжгрупового конфлікту, коли фізичні та психологічні страждання членів групи приводять до розпаду нормативно-рольової поведінки й виникає «ефект юрби».

Особливого аналізу потребує психологічний механізм конформізму, який ми визначаємо як механізмом конвенційності, що забезпечує єдність соціальної групи [4]. Чим сильніше буде рівень прояву конформізму, тим міцнішими будуть зв'язки всередині групи між його членами. Тобто, конкурентна віктимність зростає, коли члени групи вважають, що пріоритет власних страждань є незрівнянно більшим, ніж стражданнями протилежної сторони, й ніхто це не може поставити під сумнів. При цьому, як стає зрозумілим механізм конформізму забезпечує прояви конкурентної віктимності у міжгрупових конфліктах, так як конвенційність стає релевантнім чинником єдність членів групи та їхньої згуртованості.

Таким чином можна зазначити, що поряд із такими психологічними механізмами конкурентної віктимності як ідентифікація, категоризація та раціоналізація, що були виокремленні дослідниками [7; 9; 11], доречно розглядати механізми навіювання, наслідування, психічного зараження та конформізму, які також забезпечують посилення інсталяції конкурентної віктимності в контексті конфліктної взаємодії на міжособистісному та міжгруповому рівнях.

ВИСНОВКИ

1. Конкурентна віктимність виступає соціально-психологічним проявом індивідуальної та групової поведінки суб'єктів конфліктної взаємодії, що інсталюється на рівні усвідомленням себе жертвою конфлікту, який супроводжується значними втратами, збитками, фізичними та психологічними стражданнями. Кожна конфліктуюча сторона вважає виключно себе жертвою конфлікту, яка випробовує страждання, які на їхню думку, незрівнянно більше, ніж страждання протилежної сторони. Саме конкуренція за високий рівень віктимних страждань або проявів відчуття жертви породжує конфлікт нелегітимності страждання взагалі, що мотивує суб'єктів конфлікту на ще більше озлоблення.

2. Основаними психологічними механізмами конкурентної віктимності виступають ідентифікація, категоризація та раціоналізація. Поряд із цим ми виокремлюємо такі механізми, як навіювання, наслідування, психічне зараження та конформізму, які забезпечують посилення проявів конкурентної віктимності в контексті конфліктної взаємодії на міжособистісному та міжгруповому рівнях.

Перспективи подальших наукових пошуків ми вбачаємо у з'ясуванні основних психологічних чинників, які зумовлюють виникнення конкурентної віктимності у суб'єктів конфліктної взаємодії, їхньої кластеризації та емпіричної перевірки.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Берковиц Л. Агрессия. Причины, последствия и контроль / Леонард Берковиц. - СПб. : ЕВРОЗНАК, 2001. - 512 с.

2. Гарькавець С. О. Віктимологія. Навчальний посібник / С. О. Гарькавець. - Луганськ : Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2006. - 116 с.

3. Гарькавец С. А. Проблема конкурентной виктимности и вооруженный конфликт на юго-востоке Украины / С. А. Гарькавец // Вісник Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова. Психологія. - Т. 21, Вип. 2(42). - 2016. - С. 39-49.

4. Гарькавець С. О. Соціально-нормативний конформізм особистості у психологічному вимірі: [монографія] / С. О. Гарькавець. - Луганськ : Вид-во «Ноулідж», 2010. - 343 с.

5. Гришина Н. В. Психология конфликта / Н. В. Гришина. - СПб. : Питер, 2002. - 464 с. - (Серия «Мастера психологии»).

6. Еникеев М. И. Психологический энциклопедический словарь / М. И. Еникеев. - М. : ТК Велби, Изд-во Проспект, 2008. - 560 с.

7. Juan Y. Which group suffer more: Inter group Competitive Victimhood / Y. Juan // Psychological Science. - 2016. - Vol. 39 (2). - P. 468-473.

8. Noor M. Precursors and mediators of intergroup reconciliation in Northern Ireland: A new model / M. Noor, R. J. Brown, G. Prentice // British Journal of Social Psychology. - 2008. - Vol. 47, № 3. - P. 481-495.

9. Noor M. When suffering begets suffering: The psychology of competitive victimhood between adversarial groups in violent conflicts / M. Noor, N. Shnabel, S. Halabi, A. Nadler // Personality and Social Psychology Review - 2012. - Vol. 16. - P. 351-374.

10. Sullivan D. Competitive victimhood as a response to accusations of in-group harm doing / D. Sullivan, M. J. Landau, N. B. Branscombe, Z. K. Rothschild // Journal of Personality and Social Psychology. -- 2012. -- Vol. 102. - P. 778-795.

11. Shnabel N. Overcoming competitive victimhood and facilitating forgiveness through re-categorization into a common victim or perpetrator identity / N. Shnabel, S. Halabi, M. Noor // Journal of Experimental Social Psychology. - 2013. - Vol. 49, № 5. - P. 867-877.

12. Young I. F. Competitive victimhood: A review of the theoretical and empirical literature / I. F. Young, D. Sullivan // Current Opinion in Psychology. - 2016. - Vol. 11. - P. 30-34.

ТРАНСЛІТЕРАЦІЯ

1. Berkovyts L. Ahressyia. Prychyny, posledstvyia y kontrol / Leonard Berkovyts. - SPb. : EVROZNAK, 2001. - 512 s.

2. Harkavets S. O. Viktymolohiia. Navchalnyi posibnyk / S. O. Harkavets. - Luhansk : Vyd-vo SNU im. V. Dalia, 2006. - 116 s.

3. Harkavets S. A. Problema konkurentnoi vyktymnosty y vooruzhennyi konflykt na yuho-vostoke Ukrayny / S. A. Harkavets // Visnyk Odeskoho natsionalnoho universytetu im. I. I. Mechnykova. Psykholohiia. - T. 21, Vyp. 2(42). - 2016. - S. 39-49.

4. Harkavets S. O. Sotsialno-normatyvnyi konformizm osobystosti u psykholohichnomu vymiri: [monohrafiia] / S. O. Harkavets. - Luhansk : Vyd-vo «Noulidzh», 2010. - 343 s.

5. Hryshyna N. V. Psykholohyia konflykta / N. V. Hryshyna. - SPb. : Pyter, 2002. - 464 s. - (Seryia «Mastera psykholohyy»).

6. Enykeev M. Y. Psykholohycheskyi эntsyklopedycheskyi slovar /M. Y. Enykeev. - M. : TK Velby, Yzd-vo Prospekt, 2008. - 560 s.

7. Juan Y. Which group suffer more: Inter group Competitive Victimhood / Y. Juan // Psychological Science. - 2016. - Vol. 39 (2). - P. 468-473.

8. Noor M. Precursors and mediators of intergroup reconciliation in Northern Ireland: A new model / M. Noor, R. J. Brown, G. Prentice // British Journal of Social Psychology. - 2008. - Vol. 47, № 3. - P. 481-495.

9. Noor M. When suffering begets suffering: The psychology of competitive victimhood between adversarial groups in violent conflicts / M. Noor, N. Shnabel, S. Halabi, A. Nadler // Personality and Social Psychology Review - 2012. - Vol. 16. - P. 351-374.

10. Sullivan D. Competitive victimhood as a response to accusations of in-group harm doing / D. Sullivan, M. J. Landau, N. B. Branscombe, Z. K. Rothschild // Journal of Personality and Social Psychology. -- 2012. -- Vol. 102. - P. 778-795.

11. Shnabel N. Overcoming competitive victimhood and facilitating forgiveness through re-categorization into a common victim or perpetrator identity / N. Shnabel, S. Halabi, M. Noor // Journal of Experimental Social Psychology. - 2013. - Vol. 49, № 5. - P. 867-877.

12. Young I. F. Competitive victimhood: A review of the theoretical and empirical literature / I. F. Young, D. Sullivan // Current Opinion in Psychology. - 2016. - Vol. 11. - P. 30-34.

Размещено на Allbest.ru