Психолого-педагогічний аспект педагогічного проектування

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК: 378.015:37.159.9

DOI: https://doi.org/10.24195/2414-4665-2017-3-2

Психолого-педагогічний аспект педагогічного проектування

Тамара Олексіївна Пушкарьова,

кандидат педагогічних наук, професор, начальник відділу проектного управління Інституту модернізації змісту освіти МОН України, вул. В. Липківського, 36, м. Київ, Україна

Анотація

педагогічний освіта інноваційний навчальний

Стаття розкриває важливу складову процесу педагогічного проектування - його психолого-педагогічний супровід. Педагогічне проектування як важливий інструмент реформування освіти розглядається у взаємозв'язку його структурних складових. Показано, що результативність кожної з таких складових залежить, зокрема, від підходу до організації діяльності учасників проекту відповідно до психолого-педагогічної доцільності. Обґрунтовується необхідність компетентнісного підходу, який позитивно впливає на інноваційне педагогічне проектування навчального процесу. Виділено особистісні фактори, пов'язані з компетентностями безпосередніх виконавців інноваційного проектування - вчителів і науковців, керівників навчальних закладів і учнів.

Ключові слова: реформування освіти, проектна діяльність, педагогічне проектування, психолого-педагогічний супровід, діагностика, компетентність, ключові компетенції, професійний розвиток.

Annotation

Psycho-pedagogical aspect of instructional design

The study of the current problems of instructional design has revealed the need for considering psychological and educational aspects of this process. As far as instructional design is regarded as a special kind of activity, the psycho - pedagogical support is essential for ensuring its effectiveness. The study deals with the following issues of psycho-pedagogical support of instructional design at different levels of school education: content, methods and learning technologies, as well as designing learning environment and learning tools. Teaching practice proves that implementation of any innovation project requires both psychological and pedagogical support. The latter provides conditions for professional growth and commitment to implement innovative educational technologies into the educational process. It should be mentioned that competence approach is very important in instructional design. The new concept of Ukrainian national education is now being built basing on this approach. On the one hand, the structure of educational project in its psychological vision is considered to be associated with the presence of its performers' main competencies, and on the other hand, it can contribute effectively to their formation. Psycho-pedagogical aspects of instructional design are revealed in terms of including all components that influence the sequence and nature of the project participants. Specifically, it refers to the complex psychological and pedagogical analysis and diagnostics, systematic and comprehensive analysis and predicting, developing tasks for personal development, design, creating story line projects, developing project plans, designing personality-developing projects, etc.

Keywords: instructional design, competence approach, psychological and pedagogical support.

Постановка проблеми. Сучасні погляди на результативність навчального процесу у шкільній освіті потребують пошуку нових підходів з точки зору методології педагогічного проектування. Стрімка динаміка розвитку нової української школи створює сприятливу ситуацію для досліджень у напрямі проектної діяльності.

Педагогічне проектування стало невід'ємною складовою інноваційної педагогічної діяльності та інструментом для отримання більш ефективних результатів.

Прикладом широкої платформи для реалізації різних інноваційних проектів через різноманітні компоненти, напрями, форми, види навчальної і пошукової діяльності є прийнята МОН України концепція «Нова українська школа» [1].

Концептуальні засади реформування середньої освіти «Нова українська школа» представлені формулою з 9 ключових компонентів: новий зміст освіти, сучасне освітнє середовище, умотивований вчитель, нова структура школи, децентралізація та ефективне управління, справедливе фінансування, педагогіка партнерства, орієнтація на потреби учня, виховання на цінностях. Реалізація цих компонентів потребує створення принципово нового освітнього середовища, сформованого за новими стандартами. Ключові компоненти концепції «Нова українська школа» забезпечуються конкретними напрямами їх реалізації. На нашу думку, в узагальненому вигляді вони можуть бути такими:

1. Новий освітній простір і розвиток інфраструктури.

2. Інформаційно-комунікаційний простір і технології.

3. Модернізація освітнього контенту та організації освітнього процесу.

4. Ефективний менеджмент і професіоналізація управління.

5. Мотивація, професійний розвиток та соціальний захист вчителя.

Кожен з цих напрямів може реалізуватись через освітні проекти і має бути обґрунтованим науково, враховуючи найсучасніші досягнення педагогіки, психології, технологій, менеджменту. В цьому сенсі психолого-педагогічне обґрунтування проектної діяльності в умовах реформування освіти є необхідним, а його наукове осмислення - актуальним.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вітчизняні дослідження проблеми педагогічного проектування дозволяють виділити окремо її психолого-педагогічний аспект на основі наукових праць Г. Костюка, О. Савченко, В. Кременя, С. Максименка, І. Беха, О. Киричука, В.Киричука, О. Коберника, С. Болтівця та багатьох інших. Виходячи з них, педагогічне проектування розглядається як особливий вид діяльності, що охоплює всі ланки шкільної освіти: «Педагогічна дія, результатом якої є зміна внутрішньої сутності освітньо-виховної практики, належить до визначення педагогічної інновації незалежно від того, чи реалізовує вона елемент педагогічної системи, технології, методики, способу, прийому, чи є самодостатньою, одиничною і недетермінованою певною закономірною послідовністю» [2, с. 11]. Така діяльність охоплює і проектування змісту, методів і технологій навчання; проектування навчального середовища та засобів навчання; проекти, пов'язані з особистіснім розвитком учня і вчителя, а також питання управління педагогічним проектуванням.

Мета та завдання статті. Мета статті - описати психолого-педагогічний аспект педагогічного проектування як його невід'ємну складову, враховуючи кожну її функцію: розвивальну, діагностуючу, контролюючу, формуючу, від яких залежить результативність інноваційного освітнього проектування як одного з важливих інструментів модернізації освіти і розвиток його учасників.

Завдання:

- проаналізувати процес педагогічного проектування і його структурні компоненти з точки зору його психолого-педагогічного супроводу і забезпечення позитивного впливу на розвиток інноваційної освітньої діяльності засобами проектування;

-показати роль психолого-педагогічного супроводу організації процесу інноваційного проектування;

- обґрунтувати важливість психолого-педагогічного аспекту проектної освітньої діяльності та продемонструвати можливості, функції, засоби психологічного супроводу педагогічного проектування.

Методи дослідження. У процесі підготовки статті були використані теоретичні методи дослідження: вивчення літератури, теоретичний аналіз, порівняння, класифікація, конкретизація. Крім того використовувались методи опитування: бесіда, інтерв'ю, анкетування.

Виклад основного матеріалу дослідження

Психолого-педагогічний аспект проектування виявляє певні особливості проектної діяльності учасників педагогічного процесу: вчителів у їхній взаємодії з учнями, батьками, науковцями, керівниками освіти. З одного боку, ми маємо врахувати ці психологічні особливості для створення сприятливих умов проектування як творчої діяльності, а з іншого боку, розглядати особистісний розвиток учасників проектної діяльності як окремий самоцінний результат. Зокрема проектна діяльність стимулює розвиток креативності, яка за визначенням С. Максименка «... є глибинною, первісною і абсолютною ознакою особистості - це є вища форма активності» [3, с. 82].

У будь-якому випадку має бути забезпечений психологічний комфорт та умови для розвитку і реалізації творчих здібностей усіх учасників освітнього процесу: учнів, учителів, керівників, батьків.

Педагогічна практика доводить, що реалізація будь-якого інноваційного проекту передбачає психолого-педагогічний супровід, який забезпечує умови для професійного росту та прагнення впроваджувати в освітній процес інноваційні технології навчання.

Одним з пріоритетів концепції «Нова українська школа» для сучасної шкільної освіти проголошений компетентнісний підхід. Він переважно базується на організації проектної діяльності та її складових. Це видно зі змісту ключових компетенцій, які мають бути сформовані в процесі розвитку особистості учня, а також розвитку професійної компетентності вчителя. Дослідження свідчать про значні можливості педагогічного проектування у реалізації компетентнісного підходу. «Проектна технологія - одна з інноваційних технологій навчання і виховання, яка забезпечує формування основних компетенцій учня» [4, с. 14]. На наше переконання, так само це стосується і педагога.

Звернемось до змісту загальноприйнятих, основних «ключових» компетенцій для Європи: вивчати, шукати, думати, співробітничати, братися до справи, адаптуватись. Аналіз названих компетенцій показує їх діяльнісну природу, творчу спрямованість, орієнтовану на досягнення конкретного результату діяльності. Фактично всі перелічені уміння так чи інакше є необхідними складовими проектної діяльності. На підтвердження цього звернемось до її структури:

- формулювання теми;

- постановка проблеми;

- аналіз вихідної ситуації;

- завдання проекту: мотиваційні, організаційні, завдання по суті проекту;

- етапи реалізації проекту;

- моніторинг результатів проекту (критерії оцінки).

У психолого-педагогічному аспекті проектна діяльність, як видно з її структури, містить такі складові, як мотив, мета, операції.

Мотив передбачає пошук відповіді на питання: для чого здійснюється діяльність? - Для підвищення рівня самоосвіти, реалізації творчого потенціалу, розширення пізнавальних можливостей, впорядкування своїх знань, - все це уміння, які входять до ключової компетенції - «вивчати».

Мета проектної педагогічної діяльності часто передбачає не тільки розроблення певного продукту, але і розвиток певних особистісних якостей її учасників: і педагогів, і учнів. Зокрема це, як правило, розвиток умінь, що стосуються фактично всіх ключових компетенцій:

- компетенції «шукати»: працювати з базами даних, документами, отримувати інформацію з різних джерел, консультуватись з експертами;

- компетенції «вивчати»: уміти отримувати користь зі свого досвіду, уміти вирішувати проблеми;

- компетенції «думати»: бачити взаємозв'язки між явищами, подіями та процесами, розвивати уміння критичного ставлення до інформації, мати власну позицію в дискусіях тощо;

- компетенції «співробітничати»: навчитись працювати в команді, домовлятись, приймати рішення;

- компетенції «адаптуватись»: навчитись використовувати нові технології для рішення проблем, гнучкість, уміння знаходити нові рішення.

Операції - способи і прийоми, що використовуються для здійснення проектної діяльності, від постановки мети до захисту і впровадження проекту, що потребують від особистості застосування всіх ключових компетенцій. Це і робота з джерелами інформації, виділення змістовних складових проекту, його планування, оформлення, колективна робота і розвиток комунікації, визначення своєї ролі, відповідальності та свого внеску в реалізацію проекту, надання взаємодопомоги, організація оцінки проміжних результатів і підведення підсумків колективної роботи. Іншими словами, можна стверджувати, що їх можна назвати «проектними компетентностями».

Дійсно, зміст компетенції «вивчати» передбачає зокрема уміння вирішувати проблеми, організовувати взаємозв'язок своїх знань і свої власні прийоми вивчення. Проектна діяльність стає все більш інтегрованою, оскільки потребує залучення інформації, методів і технологій з різних галузей знань. Так, наприклад, проект з формування у педагогів інноваційного мислення щодо розвитку освіти та впровадження в освітній процес інноваційних педагогічних технологій навчання «Академія інноваційного розвитку освіти» реалізується через організацію тренінгів, презентацій, майстер-класів на основі розроблених критеріїв професійної компетентності та результатів вхідного і вихідного тестування.

Це дає підґрунтя для створення обґрунтованої системи параметрів стану об'єкта педагогічного проектування, даних у динаміці, з урахуванням факторів, що регулюють цей стан.

Психолого-педагогічний аспект проектування охоплює сукупність компонентів, які розкривають особливості, послідовність і характер взаємодії учасників проекту, а саме: комплексна психолого-педагогічна діагностика, системно-комплексний аналіз та прогнозування, конструювання завдань особистісного розвитку, проектування сюжетної лінії проектів, проектних планів, особистісно-розвивального змісту проекту, реалізація проекту.

Відповідно до цих компонентів у проекті можна виділити основні його етапи: діагностично-аналітичний; прогностично-конструюючий; програмно-моделюючий; проектно-плануючий; корекційно-розвивальний. Як видно зі змісту цих етапів, у проектній діяльності завжди є (має бути) психолого-педагогічна складова. Вона забезпечує мотиви педагогічного проектування: прагнення професійного росту, потребу вдосконалення навчально-виховного процесу, відповідно до вимог сучасності, а також сприяє результату - моделюванню інтелектуально - творчого освітнього середовища як основи для розвитку та реалізації особистісних якостей учасників навчально-виховного процесу, розробці нових моделей управління на основі проектних методів організації діяльності школи.

Поняття «проект» сьогодні широко використовується у педагогічній практиці в кількох аспектах: як складова інноваційної діяльності в якості інноваційного педагогічного методу, в якості інструменту досягнення конкретних результатів такої діяльності, а також в якості форми роботи.

Наведемо приклад забезпечення психолого-педагогічної складової науково-педагогічного проекту «Росток» з розроблення змісту навчання, методів і педагогічних технологій.

Проект «Росток», який виконувався нами у кілька етапів, починаючи з 1996 року на базі Сумської класичної гімназії, а пізніше у інших школах України, це по суті природовідповідний освітній проект (за класифікацією В. Киричука) [5], покликаний узгодити зміст освітньої діяльності школи, педагогічні технології з кожною віковою категорією школярів, з їхніми природними потребами та інтересами.

У процесі роботи за науково-педагогічним проектом «Росток» була розроблена власна програма психолого-педагогічного супроводу педагогічного процесу [6,с. 51]. У зміст психолого-педагогічного супроводу були включені такі напрями: моніторинг впливу педагогічного процесу на розвиток особистості учня, консультативна діяльність, всеобуч з питань психології.

Система психолого-педагогічного моніторингу ґрунтувалась на концепції психологічних новоутворень особистості Д. Б. Ельконіна і В. В. Давидова та періодизації вікового розвитку дитини Е. Еріксона. Під час психологічного супроводу здійснювались спостереження за динамікою розвитку особистості кожної дитини і вивчалися загальні тенденції та закономірності психічних процесів, особистісного розвитку, соціалізації та адаптації в період навчання і виховання в загальноосвітньому навчальному закладі.

Основним критерієм ефективності діяльності психологічної служби в умовах реалізації педагогічного проекту є підвищення якості навчально-виховного процесу порівняно з роботою поза проектом, створення умов для розвитку й самореалізації учнів і вчителів на основі систематичної групової та індивідуальної психодіагностики, вивчення запитів до школи з боку учнів, батьків, суспільства. Для роботи над педагогічним проектом «Росток» ми сформулювали основні завдання діяльності психологічної служби ніколи:

• визначення напрямів та необхідних умов індивідуального розвитку суб'єктів навчально-виховного процесу та всього закладу в цілому;

• надання допомоги адміністрації в управлінні процесом розвитку навчально-виховного закладу в умовах проектної діяльності;

• надання суб'єктам навчально-виховного процесу допомоги у виборі техніки саморозвитку;

• постійний зв'язок із зовнішнім середовищем, що є найважливішим фактором, який визначає зміст діяльності навчально-виховного закладу та психологічної служби.

В умовах роботи над проектом «Росток» були виділені принципи діяльності психологічної служби:

• принцип науковості - здійснення діяльності на основі досягнень сучасної психології, з використанням валідних діагностичних методик, що пройшли апробацію на території України та мають вікові тестові норми;

• принцип гуманізації навчально-виховного процесу - пріоритету інтересів особистості дитини;принцип розвивального характеру діяльності;

• принцип сенситивності - врахування вікової періодизації в розвитку певних видів психічної діяльності;

• принцип індивідуального підходу - врахування індивідуальних темпів та напрямків розвитку особистості дитини та педагога;

• принцип діяльнісного підходу - вивчення особистості учнів та педагогів у процесі діяльності (вважати головним показником динаміку розвитку певних якостей особистості);

• принцип системності - розгляд явищ у системі навчально-виховного процесу та сукупності взаємодій суб'єктів педагогічного процесу.

Основними напрямами діяльності психологічної служби були обрані психодіагностика, корекційно-розвивальна робота, профілактика, психологічне навчання.

Враховуючи, що педагогічний проект «Росток» позиціонувався як комплексна програма розвитку, то передбачався певний позитивний вплив на розвиток всіх учасників педагогічного процесу. Тому суб'єктами діяльності психологічної служби стали майбутні учні школи (підготовчі класи), учні школи І- ІІІ ступенів, дитячі колективи школи (класи, гуртки), педагоги та педагогічний колектив, адміністрація школи, батьки учнів. Серед форм роботи були застосовані індивідуальні, групові, фронтальні в потрібному співвідношенні.

У процесі реалізації проекту психолого-педагогічна складова педагогічного проекту забезпечувалась такими видами діяльності: психологічна діагностика суб'єктів навчально-виховного процесу, розробка комплексних програм діагностики щодо вирішення поставлених завдань, їх апробація, створення тестових норм для навчально-виховного закладу, різні види аналізу отриманих результатів (математичний, статистичний, якісний, горизонтальний, вертикальний) на основі аналізу моделювання процесів, створення корекційно-розвивальних програм для різних груп дітей, вчителів, інших учасників педагогічного процесу.

Психолого-педагогічний супровід педагогічного проекту передбачає відстеження і фіксацію результатів тих впливів, що виникають унаслідок застосування нових методів і технологій, передбачених проектом. Для цього нами були розроблені відповідні способи фіксації і їх документальне оформлення: банки даних, зібраних на кожного учня; комплекси методик та тестових норм до них, необхідних для вирішення різних діагностичних завдань; корекційні програми, розроблені на основі діагностики для розв'язання різних задач; аналітичні довідки, доповіді на педагогічних, методичних та експертних радах, батьківських зборах; банк технологій проведення консультацій;

плани ділових ігор та соціально-психологічних тренінгів; схеми, структури, циклограми, плани роботи, які конкретизують психолого-педагогічний аспект проектної діяльності, інші інформаційні матеріали.

Приклад циклограми психодіагностики представлено на рис. 1.

Мета психологічного супроводу педагогічного проектування (проект «Росток») полягала у тому, щоб допомогти кожній дитині адаптуватися до нових шкільних умов шляхом оптимального розвитку її якостей та потенційних можливостей, засвоєння предметних знань і соціальних цінностей, норм міжособистісної взаємодії у спілкуванні; формування самостійного типу поведінки і творчої діяльності, позитивного психологічного самопочуття.

Дослідження з відстеження результатів впливів, що виникають унаслідок застосування нових методів і технологій, передбачених проектом, виконувалось на базі ЗНЗ м. Києва за темою: «Вплив інтегративного та діяльнісного підходів на розкриття та розвиток обдарованості дитини у процесі реалізації наукового-педагогічного проекту «Росток» (на прикладі дисциплін природничо-математичного циклу у 1-6 класах).

Наведемо результати дослідження, яке проводилось у період з 2014 по 2017 роки на базі СЗШ №99 м. Києва за участю учнів 1 -4 класів початкової школи (вік учнів: від 6 до 10 років, кількість учасників - 112) і групи вчителів цих класів (кількість учасників - 9). Зокрема, нами вивчався процес адаптації дітей до школи в умовах реалізації педагогічного проекту «Росток». Ми виходили з визначення, що адаптація до школи - це перебудова пізнавальної, мотиваційної та емоційно-вольової сфери дитини при переході до систематичного організованого шкільного навчання. Разом з тим шкільна дезадаптація - це утворення неадекватних механізмів пристосування дитини до школи у формі порушень у навчанні, поведінці, конфліктних відносинах, психогенних захворювань і реакцій, підвищеного рівня тривожності, деформацій особистісного розвитку. Для вивчення процесу адаптації учнів до школи використовувались наступні методики:

- методика «Школа звірів» (використовується для вивчення рівня шкільної адаптації та мотивації)[7];

- методика «Анкета для батьків учнів 1 класів» (використовується для вивчення проявів особливостей поведінки та навчальної діяльності дітей шляхом анкетування батьків) [8];

- тест «Тривожність» (використовується для виявлення емоційного досвіду спілкування дитини з людьми, які її оточують) [9].

Результати дослідження представлені у таблиці 1.

Рис. 1. Циклограма діяльності шкільної психологічної служби

Таблиця 1. Вивчення проходження процесу адаптації до школи учнів 1-х класів, які беруть участь у проекті «Росток»