Типологічні особливості психосоматичної компетентності у майбутніх психологів

Размещено на http://www.allbest.ru/

ТИПОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОСОМАТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ

Коваленко М.В., аспірант

кафедри практичної психології,

асистент кафедри педагогіки та методики професійного навчання

Українська інженерно-педагогічна академія

Анотація

У статті представлено основні типологічні особливості психосоматичної компетентності у майбутніх психологів. Охарактеризовані компетентний, інтрацептивний, небайдужий, недіалогічний та некомпетентний типи на основі рівня розвитку показників психосоматичної компетентності. Представлено особливості та місце психосоматичної компетентності у структурі професійної ідентичності майбутнього психолога. З'ясовано, що існує позитивний зв'язок психосоматичної компетентності не тільки зі ставленням до власної тілесності, а й зі ставленням до майбутньої професії та професійної ідентичності.

Ключові слова: психосоматична компетентність, тип психосоматичної компетентності, тілесність, професійна ідентичність, майбутній психолог.

Аннотация

В статье представлены основные типологические особенности психосоматической компетентности у будущих психологов. Охарактеризованы компетентный, интрацептивний, неравнодушный, недиалогический и некомпетентный типы на основе уровня развития показателей психосоматической компетентности. Представлены особенности и место психосоматической компетентности в структуре профессиональной идентичности будущего психолога. Выяснено, что существует положительная связь психосоматической компетентности не только с отношением к собственной телесности, но и с отношением к будущей профессии и профессиональной идентичности.

Ключевые слова: психосоматическая компетентность, тип психосоматической компетентности, телесность, профессиональная идентичность, будущий психолог.

Abstract

The article presents the main typological features of psychosomatic competence of future psychologists. The competent, intraceptive, non-indifferent, non-dialogic and incompetent types are characterized on the basis of the level of the development of indicators of psychosomatic competence. The features and place of psychosomatic competence in the structure of future psychologists' professional identity are presented. It was found out that there was a positive connection of psychosomatic competence not only with the attitude towards own corporeality, but also with regard to the future profession and professional identity.

Key words: psychosomatic competence, type of psychosomatic competence, corporeality, professional identity, future psychologist.

Постановка проблеми. Готовність до діяльності відображає рівень розвитку професійно важливих якостей та здібностей майбутнього психолога, його ставлення до обраної професійної діяльності. Особистісна готовність до професійної діяльності містить глибоке розуміння специфіки майбутньої професійної діяльності, високий рівень розвитку професійно важливих особистісних якостей та стійкий рівень ідентифікації з представниками професії. Професійна готовність включає особистісну готовність до діяльності і компетентністну готовність.

Особливо актуальними питаннями в професійному контексті діяльності майбутнього психолога є питання компетентності не тільки загальної, але й суто професійної. Психосоматична компетентність входить у структуру професійної компетентності та визначає специфічно-професійні здатності майбутнього психолога. Розвиток психосоматичної компетентності майбутнього спеціаліста-психолога є не тільки чинником, що впливає на підвищення рівня професіоналізму, а й запускає механізм саморозвитку та особистісних удосконалень. Визначаючи типологічні особливості психосоматичної компетентності можемо визначити профіль успішного професіонала.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Теоретично-методичну основу статті склали праці вітчизняних та зарубіжних вчених у сфері психосоматичного та ком- петентністного підходів [4; 5; 7; 8; 10]. Так, уявлення про власну тілесність та тілесне Я представлено в наукових на- робках таких психологів, як Р. Бернс, В.С. Мухіна, А.А. Налчаджян, Є.Т. Соколова, О.Ш. Тхостов, Т.Б. Хомуленко та ін. [5; 6; 10]. Проблему психології тілесності вивчали та досліджували В.П. Зінченко, Є.О. Гольман, Т.С. Леві, А. Лоуен, О.Ш. Тхостов [1; 2; 3; 7; 10]. Питання психосоматичної компетентності викладені в роботах В.О. Крамченкової, Т.Б. Хомулен- ко [9], де психосоматична компетентність є системою здатностей когнітивного компоненту тілесного Я, що пов'язана з прийняттям свого тіла як складової частини цілісного організму, та зумовлює саморегуляцію, засновану на досвіді застосування внутрішнього діалогу з тілесним Я. Психосоматична компетентність характеризується такими параметрами, як обізнаність, прийняття інтрацептивності, метафоричність, каузальність, діалогічність, суб'єк- тність, інтегративність.

Постановка завдання. Метою статті є визначення типологічних особливостей психосоматичної компетентності у майбутніх психологів та з'ясування, яке місце займає психосоматична компетентність у структурі професійної ідентичності майбутнього психолога.

Виклад основного матеріалу дослідження. Емпіричне дослідження проводилося на базі ХНПУ імені Г.С. Сковороди та УІПА. До складу експериментальної вибірки увійшло 153 студенти. До участі в дослідженні були залучені студенти факультету психології та соціології, факультету міжнародних освітніх програм - майбутні психологи. Надійність та достовірність отриманих результатів забезпечується методологічною обґрунтованістю вихідних теоретичних положень, відповідністю методів дослідження його меті та завданням, репрезентативністю вибірки, поєднанням якісного та кількісного аналізу емпіричних даних та застосуванням методів математичної статистики. Статистична обробка первинних даних здійснювалася за допомогою пакету прикладних програм статистичного пакету ЗІаІІБІіса 6.0.

За допомогою кластерного аналізу було здійснено дослідження типологічних профілів психосоматичної компетентності особистості майбутніх психологів. До ознак психосоматичної компетентності автор відносить: обізнаність - знання про тіло взагалі та про власне тіло як продукт пізнання і аналізу власного тілесного досвіду; прийняття - позитивне та адекватне ставлення до тіла, яке проявляється в почуттях зацікавленості, турботи, дружелюбності, впевненості, захищеності, спокою; інтрацептивність - це здатність фіксувати та концентрувати увагу на внутрішніх відчуттях, яка проявляється в їх диференційованій вербалізації; метафоричність - здатність до застосування образних порівнянь та аналогій для характеристики власного тіла, заснована на асоціативності мислення; каузальність - здатність вбачати у тілі причину і наслідок подій внутрішнього і зовнішнього простору людини; діалогічність - здатність вести внутрішній діалог між «Я в тілі» і «Я тіло»; суб'єктність - здатність до суб'єкт-суб'єктної внутрішньої комунікації та взаємодії з тілесним Я; інтегратив- ність - включеність психіки і тіла в процеси один одного і їх взаємовплив [9].

На рис. 1 зображений кластерний аналіз показників ПСК діяльності, на основі якого і було визначено п'ять кластерів досліджуваних, а відповідно, і п'ять профілів психосоматичної компетентності.

Дослідження психологічних особливостей розвитку ПСК серед студентів дало змогу виокремити п'ять груп досліджуваних. Відповідно до експериментальних даних було отримано специфічні профілі студентів.

Перший кластерний профіль характеризує студентів з інтрацептивним психосоматичним профілем. Це студенти, які прислухаються до власних внутрішніх процесів. Ця група досліджуваних студентів краще здатна фіксувати та концентрувати увагу на внутрішніх відчуттях, яка проявляється в їх диференційованій вербалізації. Цей кластерний профіль ми виокремили як «інтрацептивний». Вони обізнані порівняно тіла та тілесності не лише взагалі, а й власного, розуміють, що їх тіло виступає не лише інструментом пізнання, а й може проводити аналіз набутого тілесного досвіду. Профіль характеризується загалом позитивним ставленням до тіла, адекватним сприйняттям та зацікавленістю власною тілесністю. Для цього профілю характерні розвинуті здатності розуміння причин- но-наслідкових результатів подій як зовнішнього, так і внутрішнього світу людини. Можна вести внутрішній діалог щодо тілесних структур, повагу та діалог у взаємодії з тілесним Я, а також розвинуті процеси взаємовпливу психічних та тілесних структур один на одного. Проте для цього типу також притаманна знижена здатність використання образності та аналогій під час надання характеристики тілесним особливостям і процесам.

Другий кластерний профіль характеризує студентів, в яких немає здатності вести внутрішній діалог між «Я в тілі» і «Я тіло». Цей кластерний профіль ми визначили як «недіалогічний». Він характеризується не тільки дуже низьким рівнем вести внутрішній діалог, але й зниженими здатностями до взаємної, рівноправної взаємодії з тілесним Я та розірваністю контактів між тілесною та психічною сферою особи.

У цього типу є певні знання про тіло, але вони загальні та поверхневі, ставлення до тіла неоднозначне, є інтерес щодо тіла, але він формальний та поверхневий. Вони здатні до фіксації внутрішніх відчуттів, але не завжди здатні їх вербалізувати, час від часу можуть використовувати образи та аналогії з метою опису тілесних змін або віднаходити каузальні зв'язки, проте ймовірність прояву цих показників невисока.

Третій кластерний профіль характеризує студентів, які мають досить високі показники ПСК. На нашу думку, такий кластерний профіль можна виокремити як «компетентний». Цей тип характеризується високими показниками знання про тіло та тілесність як у себе, так і загалом, розуміє тіло як унікальний конгломерат пізнання і перетворення тілесного досвіду, а також здатністю максимально чітко відстежити внутрішні процеси та легко описувати їх особливості. Цей профіль до тіла ставиться досить дружелюбно, демонструє зацікавленість та значущість порівняно власної тілесності, окрім того, легко застосовує асоціативне мислення для опису образних порівнянь у процесі надання характеристики своєму тілу. Цей тип досить швидко відстежує у тілі каузальність подій зовнішнього та внутрішнього простору. Представники цього профілю здатні вести внутрішній діалог, взаємодіяти з тілесним Я, взаємодіяти та впливати один на одного в тандемі тіло-психіка.

Четвертий кластерний профіль характеризує студентів, які мають позитивне та адекватне ставлення до тіла, що проявляється в почуттях зацікавленості, турботи, дружелюбності, впевненості, захищеності, спокою. Цей кластерний профіль ми визначили як «небайдужий». Представники цього профілю не лише приймають власне тіло і відчувають позитивні почуття щодо нього, а й максимально піклуються про нього. Для цього типу характерні поверхневі знання про тіло, зокрема і власне, вони не можуть чітко відстежувати інтрацептивні відчуття, що може супроводжуватися нездатністю їх вербалізувати, а також не завжди фіксують каузальний зв'язок між тілом і зовнішніми та внутрішнім подіями. Окрім того, низький рівень інтегративності свідчить про розрізненість психічних та соматичних процесів, а також низький рівень діалогічності та суб'єктності демонструє невміння вести внутрішній діалог та взаємодіяти з тілесним Я.

П'ятий кластерний профіль характеризує студентів, які мають досить низькі показники ПСК. На нашу думку, такий кластерний профіль можна виокремити як «некомпетентний». Представники цього профілю мало поінформовані про тіло, тілесність, зокрема і свою, у них відсутнє ставлення до тіла або ж негативне. Для цього типу не характерно звертати увагу на процеси, які відбуваються в тілі, їм важко описати, що відбувається з тілом, або надати образну характеристику свого тіла. Майже не простежується наявність каузальних зв'язків, для них характерне невміння вести внутрішній діалог, тіло не є суб'єктним та рівноправним в їх розумінні, а тому комунікація з тілесним Я відсутня.

Отже, маємо п'ять досліджуваних профілів: компетентний, інтрацептивний, небайдужий, недіалогічний та некомпетентний, кожен з яких характеризується відповідно до розвитку ознак ПСК.

У процесі емпіричного дослідження було застосовано експлораторний факторний аналіз. Головним завданням, що вирішувалося в дослідженні за допомогою факторного аналізу, було дослідження особливостей психосоматичної компетентності у структурі професійної ідентифікації майбутніх психологів. Ці розрахунки дають можливість визначити латентні (приховані) змінні (або фактори), які об'єднують певні сукупності первинних показників. Кожне угрупування змінних (або фактор) визначалося за змінними, які мали у ньому максимальні навантаження.

Розглянемо та проаналізуємо особливості психосоматичної компетентності у факторній структурі професійної ідентичності майбутнього психолога. Під час виконання процедур факторного аналізу було прийнято рішення зупинитися на п'ятифакторному рішенні, яке найкраще можна охарактеризувати та змістовно інтерпретувати. З метою визначення оптимального числа факторів використовувалась діаграма, яка підтверджує доцільність визначення саме такої кількості факторів.

Характеристика психосоматичної компетентності у структурі професійної ідентичності майбутнього психолога

Висновки з проведеного дослідження

Таким чином, визначено типологічних особливостей психосоматичної компетентності, виділено п'ять профілів психосоматичної компетентності майбутніх психологів, де «компетентний» характеризується гармонійним високим розвитком всіх показників ПСК, «інтрацептивний» має найвищі показники здатності до фіксації на внутрішніх відчуттях, «небайдужий», хоча і має невисокі показники за більшістю параметрів, але відрізняється високим рівнем позитивного ставлення до власного тіла, турботою, інтересом тощо. «Недіалогіч- ний» тип характеризується невмінням вести внутрішній діалог, а «некомпетентний» профіль має низькі показники, що свідчить про низький рівень психосоматичної компетентності.

З'ясовано, що психосоматична компетентність займає провідне місце у структурі професійної ідентичності майбутнього психолога. Вона забезпечує не тільки позитивне ставлення до власної тілесності та становлення конструктивних форм ставлення до тіла, а й мотивує та формує активність у процесі оволодіння професією.

Перспективи подальшого розроблення теми - апробація розвивальної програми підвищення рівня психосоматичної компетентності серед студентів майбутніх психологів із метою виявлення її ефективності під час впровадження в навчально-виховний процес.

Література

1. Гольман Е.А. Женская телесность: теоретические подходы и перспективы социологического исследования : дис. ... канд. социол. наук : 22.00.01 «Теория, методология и история социологии» [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://www.hse. ra/data/2015/03/16/1093102198/Golman%20E.A.%20 Dissertation.pdf.

2. Зинченко В.П. Психология на качелях между душой и телом // Психология телесности между душой и телом / ред.-сост. В.П. Зинченко, Т.С. Леви. - М. : АСТ: АСТ МОСКВА, 2007. - С. 10-52.

3. Леви Т.С. Психология телесности в ракурсе личностного развития // Психология телесности между душой и телом / ред.-сост. В.П. Зинченко, Т.С. Леви. - М. : АСТ, 2007. - С. 410-433.

4. Пов'якель Н.І. Професіогенез саморегуляції мислення практичного психолога:[монографія] / Н.І. Пов'якель. - К. : НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2003. - 259 с.

5. Психосоматика: культурно-історичний підхід: [навч.-метод. посіб.] / Т.Б. Хомуленко, І.О. Філенко, К.І. Фоменко, О.С. Шукалова, М. В. Коваленко. - Х., 2015. - 264 с.

6. Станковская Е.Б. «Моё чужое тело»: формы современного отношения женщины к себе в аспекте телесности / Е.Б. Станковская // Мир психологии, 2011. - № 4. - С. 112-119.

7. Станковская Е.Б. Структура и типы отношения женщины к себе в аспекте телесности : дис. ... канд. психол. наук : 19.00.01 / Е.Б. Станковская. - Москва, 2011. - 231 с.

8. Хомуленко Б.В. Функціонально-рольові особливості особистості психолога : дис. ... канд. психол. наук : 19.00.01 / Б.В. Хомуленко . - Луцьк: Б.в., 2014 . - 200 с.

9. Хомуленко Т.Б. Методика проективної діагностики тілесного Я. / Т.Б. Хомуленко, В.О. Крамченкова // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Психологічні науки». - 2016. - Вип. 5. - С. 123-130.

10. Хомуленко Т.Б. Психосоматичний підхід у проблематиці психології розвитку: теоретичні та практичні аспекти / Т.Б. Хомуленко, Я.О. Василенко, М.В. Коваленко. // Вісник ХНПУ імені Г.С. Сковороди. Психологія. - 2014. - Вип. 49. - С. 176-192.

Размещено на Allbest.ru