Адаптаційні прояви копінг-стратегій та мотиваційних утворень особистості студента

Размещено на http://www.allbest.ru/

Адаптаційні прояви копінгстратегій та мотиваційних утворень особистості студента

Резнікова О.А., к. психол. н.,

доцент кафедри психології

Донбаський державний педагогічний університет

У статті представлено результати дослідження динамікозмістовних характеристик копінгстратегій та мотиваційних утворень особистості студента як способів особистісної регуляції адаптаційних процесів.

Ключові слова: копінгстратегії, мотиваційні утворення, неусвідомлений захист, особистісна регуляція.

В статье представлены результаты исследования динамикосодержательных характеристик ко пингстратегий и мотивационных образований личности студента в качестве способов личностной регуляции адаптационных процессов.

Ключевые слова: копингстратегии, мотивационные образования, неосознаваемая защита, личностная регуляция.

Reznikova O.A. ADAPTATIONAL MANIFESTATIONS OF COPING STRATEGIES AND MOTIVATIVE DEVELOPMENTS OF STUDENT'S PERSONALITY

The article presents the results of the studies of the dynamic and content characteristics of coping strategies and student's motivational entities as personal adjustment of adaptational processes.

Key words: coping strategies, motivational entities, unconscious protection, personal regulation.

Постановка проблеми. Юнацький вік, в якому перебуває більшість студентів, є кризовим, оскільки ставить перед індивідом найбільш складні задачі розвитку, що виникають протягом життя (Б.Г. Ананьєв, І.С. Кон, В.С. Мухіна, А.В. Петровський, В.А. Петровський, В.І. Слободчиков, В.В. Столін, Е. Еріксон, ТС. Соіетап). Кри зовість віку ускладнюється для студентів особливостями їхньої життєвої ситуації та діяльності руйнуванням звичних стереотипів життя й навчання, невизначеністю соціального статусу, інтенсивною розумовою працею тощо. Саме студентський період можна розглядати як такий, що висуває підвищені вимоги до психологічного захисту особистості. адаптація копінг мотиваційний особистість

Заради визначення усвідомленого включення суб'єктом захисних заходів сучасна психологія володіє поняттям «опанування поведінки». Саме словосполучення «опанування поведінки» є аналогом англійського “coping behavior”, яке, у свою чергу, походить від слова “cope”, що в перекладі українською мовою дослівно означає «подолати, впоратися». Саме тому “coping behavior” деякими вітчизняними психологами розуміється ще і як «психологічне подолання».

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблематика адаптивного опанування поведінки більш повно розкрита в межах когнітивноповедінкового підходу. Р. Лазарусом та його співробітниками (R.S. Lazarus, J. Coyne, S. Folkman, F.R. Halligan, A.D. Kanner та ін.) розроблено струнку концепцію, в якій копінг розглядається як центральна ланка стресу, а саме як стабілізуючий фактор, що може допомогти особистості підтримати психосоці альну адаптацію на період впливу стресу.

Дослідників об'єднує ідея особистісної зумовленості стратегії адаптації. Цілком можливо, що специфіка осмислення й інтерпретації важких ситуацій, використання тих чи інших «технік життя» виступають як індикатори різноманітних типів особистості. Опанування поведінки розглядається як свобода ставлень особистості до складних обставин та кризових ситуацій; підкреслюється зв'язок між характеристиками суб'єктивного смислового простору та ефективністю адаптаційних можливостей людини [1].

Сучасний підхід до вивчення механізмів формування опановуючої поведінки враховує такі положення. Людині притаманний інстинкт подолання, однією з форм якого є пошукова активність, що забезпечує участь еволюційнопрограмних стратегій у взаємодії суб'єкта з різними ситуаціями. Подолання розглядається як індивідуальні, характерні способи поведінки людини в різноманітних ситуаціях: від несвідомих психологічних та фізіологічних механізмів до свідомого цілеспрямованого подолання кризових ситуацій. На перевагу способу опанування впливають індивідуально-психологічні особливості: темперамент, рівень тривожності, тип мислення, особливість локусу контролю, спрямованість характеру тощо. Недостатній розвиток конструктивних форм поведінки опанування є причиною збільшення патогенності життєвих подій, які можуть стати «пусковим механізмом» у процесі виникнення психосоматичних захворювань.

Вибір тієї чи іншої стратегії копінгпо ведінки особистості здійснюється завдяки притаманній особистості регуляторній здатності. Уявлення про особистісну регуляцію ґрунтується на теоретичних концепціях психічного регулювання, розроблених у вітчизняній психології (І.М. Сєченов, М.А. Бернштейн і П.К. Анохін). Ключові моменти особистісної регуляції це усвідомлене розуміння та набуття власних потенційних можливостей, а також довільний вибір шляху самореалізації, прийняття відповідальності за зроблений вибір.

Домінуючий вплив на процес і характер адаптації, на продуктивність діяльності і задоволеність нею виявляє відповідність «мотиваційного ядра» особистості змісту, цілям та умовам реальної діяльності. Стійке «мотиваційне ядро», визначаючи ціннісноорієнтаційну спрямованість особистості, є вирішальним моментом адаптації особистості в будьякій сфері діяльності та опосередковує сприйняття й оцінку як сприятливих, так і несприятливих факторів (Ю.М. Орлов).

Постановка завдання. На основі викладеного можна сформулювати завдання дослідження, яке полягає у визначенні змістовнодинамічних характеристик стратегій копінгповедінки та мотиваційних утворень студента як способів особистісної регуляції адаптаційних процесів.

Виклад основного матеріалу дослідження. Вибірку склали студенти 1У курсів психологічного факультету і факультету дошкільної педагогіки та психології Донбаського державного педагогічного університету у віці від 18 до 25 років. Загалом у дослідженні брали участь 400 студентів.

Із метою дослідження напруження адаптаційних процесів студента було використано тестопитувальник механізмів психологічного захисту («Індекс життєвого стилю»), розроблений Р. Плутчиком разом із Г. Келлерманом та Х.Р. Контом і адаптований Л.П. Гребенніковим. Використовувався загальний показник інтенсивності неусвідомленого захисту (ІНЗ).

Дослідження базисних копінгстрате гій проводилося за допомогою психодіа гностичної методики «Індикатор стратегій подолання стресу» Д. Амірхана, адаптованої Н.А. Сиротою та В.М. Ялтонським. Вказаний опитувальник дає змогу визначити такі базисні копінгстратегії, як розв'язання проблем (РП), пошук соціальної підтримки (ПСП), уникнення проблем (УП).

Із метою вивчення мотиваційносмислових утворень особистості використовувався тестопитувальник Ю.М. Орлова в модифікації І.Б. Терешкіної. Ця методика дає змогу описати феноменологію мотиваційносмислових утворень особистості: мотивації пізнання (МП); мотивації афіліації (МА); мотивації досягнення успіху (МДУ); мотивації домінування (МД); професійної мотивації (ПМ); мотивації уникнення невдач (МУН).

Результати дослідження змістовнодинамічних характеристик неусвідомленої захисної активності студента дають змогу охарактеризувати напруженість адаптаційного процесу. Інтенсифікація несвідомого психологічного захисту є складовою частиною системної відповіді на вимоги середовища, що зростають, або виникнення важких життєвих умов [2]. Високий рівень інтенсивності захистів на II та V курсах може розглядатися як показник піків напруження адаптаційних процесів, а зниження напруження захистів на III та IV курсах як показник стабілізації процесу адаптації.

Результати дослідження динамічних характеристик копінгстратегій особистості студента свідчать, що показники копінгстратегій перебувають у межах середнього рівня вираження на всіх п'яти курсах навчання.

Базисна копінгстратегія розв'язання проблем (РП) є провідною у структурі системи подолання особистості з I до V курсу. При цьому на I курсі копінгстратегія РП у структурі копінгповедінки становить 41,2%, на II курсі її питома вага 38,6%, на III 39,8%, на IV 39,5%, на V 37,8%. Вочевидь, найбільшу вагу копінгстрате гія РП у структурі копінгповедінки має на I курсі.

Базисна копінгстратегія пошуку соціальної підтримки (ПСП) посідає друге місце у структурі системи подолання особистості з I до V курсу. Питома вага копінгстрате гії ПСП на I курсі складає 31,4%, на II курсі 32,5%, на III 33,0%, на IV 32,6%, на V 33,5%. Вочевидь, найбільшу вагу ко пінгстратегії ПСП у структурі копінгповедінки мають на III та V курсах.

Копінгстратегія уникнення проблем (УП) посідає останнє місце у структурі системи подолання особистості з I до V курсу. На I курсі копінгстратегія УП у структурі копінгповедінки становить 27,4%, на II курсі її питома вага 28,9%, на III 27,2%, на IV 27,9%, на V 27,7%. Очевидна достатня стабільність питомої ваги копінгстратегії УП протягом усіх п'яти курсів, за винятком Иго, де вона має максимальне значення.

Простежуються деякі загальні закономірності в динаміці копінгстратегій із I до V курсу.

Формування нової програми компенсаторнопристосувального прилаштування на II курсі здійснюється за допомогою копінгстратегії ПСП і копінгстратегії УП; виявлена статистична вірогідність збільшення інтенсивності копінгстратегії ПСП (1=2,08; р=0,04) і копінгстратегії УП (і=2,33; р=0,02). Копінгстратегія РП витримує адаптаційне напруження на II курсі й не змінює своїх значень, порівняно з I курсом.

Тенденція до посилення інтенсивності копінгстратегій РП і зниження копінгстратегії УП виявляється на III курсі. При цьому зафіксована стабільність показників копінгстратегії ПСП на III курсі щодо показників Иго; збільшення копінгстратегії ПСП на III курсі статистично достовірне стосовно її значення на !му (і=2,84; р=0,005). З III до IV курсу всі стратегії виявляють тенденцію до зниження інтенсивності, оскільки потреба в захисній поведінці на цьому етапі навчання в студентів знижується.

На V курсі копінгстратегії РП та УП знижують свою інтенсивність, значення ко пінгстратегії ПСП зберігається незмінним. Зниження інтенсивності використання копінгстратегії РП на V курсі можна розцінювати як згортання усвідомленої активності індивіда у зв'язку з новим витком адаптаційного напруження й інтенсифікацією ресурсозберігаючих механізмів. Установлено статистично вірогідне зниження інтенсивності копінгстратегії РП на V курсі, порівняно з показниками III курсу (1=2,73; р=0,008).

Усвідомлення непродуктивності копінгстратегії УП під час розв'язання проблемних ситуацій на II курсі, ймовірно, стало основою для поступового зниження її ваги у структурі копінгповедінки до V курсу. Установлено статистично вірогідне зниження інтенсивності копінгстратегії УП на V курсі, порівняно з показниками II курсу (1=2,34; р=0,02).

На основі аналізу середніх значень перемінних можна сформувати такі висновки:

адаптаційні трансформації процесів опанування відбуваються повільно й поступово, що знаходить свій вияв у певній стабільності використання студентами основних копінгстратегій протягом усіх курсів навчання;

напруження адаптаційних процесів на II курсі супроводжується підвищенням інтенсивності копінгстратегій ПСП і УП;

активізація копінгстратегії РП на

III курсі пов'язана зі зниженням інтенсивності неусвідомленої захисної активності;

стійка тенденція до зниження інтенсивності копінгстратегії УП з II до V курсу може розглядатися як результат розвитку особистості й удосконалення способів її психологічного захисту.

Результати дослідження динамічних характеристик мотиваційних утворень особистості студента свідчать, що показники знаходяться в межах середнього діапазону значень, передбачених ключем опитувальника. При цьому на I та IV курсах значення досягають верхньої межі, на II та V курсах розташовуються ближче до нижньої межі середнього діапазону.

Динаміка мотиваційних утворень особистості виявляється в загальній тенденції до зниження значень показників на II курсі, підвищення на Мму та зниження до V курсу. При цьому мотиваційні динаміки з II до IV курсу неоднозначні для різних мотиваційних утворень особистості.

Установлені статистично достовірні динамічні характеристики мотивації досягнення: зниження показників на II курсі щодо показників I курсу (1=5,05; р=0,000002); збільшення показників на IV щодо показників II (1= 2,10; р=0,03) і III (1= 2,00; р=0,04) курсів; зниження показників на V курсі щодо показників IV курсу (1=2,61; р=0,01).

Мотивація домінування зберігає свої значення протягом п'яти курсів навчання без значних змін, вписуючись у загальну картину динаміки мотиваційних утворень особистості студента.

Установлені статистично достовірні динамічні характеристики професійної мотивації: зниження показників на II курсі щодо показників I курсу (1=6,91; р=0,000000); збільшення показників на III стосовно значення II курсу (1=2,87; р=0,005); зменшення показників на Vму щодо показників IIIкурсу (1=2,04; р=0,04).

Мотивація афіліації демонструє стосовно показників I курсу статистично вірогідні зниження на II (1=2,69; р=0,008), III (1=4,84; р=0,000006) і V (1=3,24; р=0,002) курсах. Аналогічна картина спостерігається в показників мотивації пізнання: статистично вірогідне зниження на II (1=2,78; р=0,006), III (1=2,08; р=0,04), V (1=2,36; р=0,02) курсах щодо показників I курсу.

Динаміка показників мотивації уникнення демонструє значне зниження на V курсі стосовно показників I (1=3,17; р=0,002), II (1=2,91; р=0,005), III (1=2,78; р=0,007), IV (1=2,32; р=0,02) курсів.

Аналіз динамічних характеристик мотиваційних утворень особистості та співвіднесення їхніх особливостей із різними етапами процесу адаптації в часі демонструє зворотну залежність адаптаційної напруги й мотиваційної поведінки. Адаптаційна напруга, зафіксована на II і V курсах, утруднює реалізацію в студентів мотиваційної поведінки. Зниження фрустраційної напруженості на II курсі досягається через модифікацію установок і ціннісних орієнтацій, що проявляється в зниженні показників мотиваційних утворень особистості. У результаті цієї поведінки одні з конкуруючих потреб блокуються, інші розвиваються.

Ця тенденція відображається в зниженні показників мотивації афіліації за умови одночасного зростання показників мотивації пізнання та професійної мотивації на III курсі. Стабілізація мотиваційної сфери особистості відзначається на IV курсі, про що свідчить зростання показників її складників. На V курсі підвищення фрустраційної напруги призводить до зниження можливості особистості здійснювати мотиваційну поведінку.

На основі аналізу середніх значень перемінних можна сформулювати такі висновки:

у мотиваційній структурі особистості студента найбільшу вагу мають мотивація досягнення, професійна мотивація, мотивація домінування за наявності тенденції до зміни їхньої ваги з I до V курсу;

найбільш різкий характер змін спостерігається в показниках мотивації досягнення, професійної мотивації;

реалізація мотиваційної поведінки ускладнюється на II та V курсах у зв'язку з напруженням адаптаційних процесів;

найбільш значні зміни в композиційній структурі мотиваційних утворень спостерігаються на II курсі.

Приступаючи до дослідження змістовнодинамічних характеристик стратегій ко пінгповедінки та мотиваційних утворень студента, ми ставили перед собою завдання не лише аналізувати характер цих змін, але й вивчати їх особливості як способи особистісної регуляції адаптаційних процесів. Це визначило необхідність вивчення характеру взаємозв'язку показників ко пінгстратегій із показниками мотиваційних утворень, а також показником інтенсивності неусвідомлюваного захисту, що ілюструє адаптаційне напруження особистості.

Результати кореляційного аналізу показали співвідносність і взаємозв'язок показників копінгстратегій та показників мотиваційних утворень особистості з I до V курсу.

Показник копінгстратегії РП на II курсі утворює зв'язки із показником мотивації досягнення успіху (0,33). Відповідно, використання копінгстратегії РП на II курсі стає можливим за умови сформованості мотивація досягнення. Також показник копінгстратегії РП утворює зв'язки на IV курсі з показниками мотиву пізнання (0,46), мотиву досягнення успіху (0,37), професійною мотивацією (0,38). Це означає, що використання копінгстратегії РП на IV курсі стає можливим за наявності доволі високої представленості таких мотиваційносмислових утворень, як потреба в пізнанні, досягненні та професійній самореалізації. Результати кореляційного аналізу не представили даних про взаємозв'язки показників копінгстратегії РП із показниками мотиваційних утворень особистості на I, III та V курсах.

Показник копінгстратегії ПСП на I курсі утворює зв'язок з показником мотивації уникнення невдач (0,32). Імовірно, нездатність опанування стресової ситуації призводить до спроб ігнорувати її, «уникати», що досягається шляхом звернення за підтримкою до інших людей. Сполучення таких стратегій може свідчити про те, що використання соціальної підтримки на I курсі має неконструктивний характер. На курсах показник копінгстратегії ПСП не утворює зв'язків.

Показник копінгстратегії УП на II курсі утворює зв'язки з показниками мотиваційних утворень: мотивація досягнення успіху (0,31), мотивація домінування (0,40). Імовірно, мотивація досягнення успіху, але з метою домінування, впливу на людей, маніпулювання ними не призводить до включення конструктивних стратегій, що розв'язують проблеми. На IV курсі показник копінгстратегії УП зберігає зв'язки з показником мотивації досягнення успіху ( 0,32). Також на V курсі показник копінгстратегії УП утворює зв'язки з мотивацією пізнання ( 0,36). Це означає, що низький рівень мотивації пізнання сприяє вибору з усього репертуару копінгстратегій неконструктивного уникнення. Результати кореляційного аналізу не представили даних про взаємозв'язки показників копінгстратегії УП із показниками мотиваційних утворень особистості на I, III та IV курсах.

Установлені кореляційні зв'язки дають змогу виділити характеристики мотиваційних утворень особистості, що опосередковують функціонування копінгстратегій особистості студента. Копінгстратегія розв'язання проблем пов'язана з високим рівнем представленості мотиву досягнення успіхів на II курсі; мотивом пізнання, досягнення успіхів та професійною мотивацією на IV курсі. Включення копінгстратегії пошук соціальної підтримки пов'язане на I курсі з сильним вираженням мотиву уникнення невдач. На копінгстратегію уникнення проблем на II курсі впливає висока мотивація досягнення успіху та домінування; на IV курсі низька мотивація досягнення успіху, на V низька мотивація пізнання.

П'ять діагностуючих мотивів (мотивація пізнання, мотивація досягнення успіху, мотивація домінування, професійна мотивація, мотивація уникнення невдач) беруть участь у регуляції системи подолання особистості. Найбільшу кількість зв'язків утворює мотивація досягнення успіху (4 кореляційнізв'язки). Сюди ж можна віднести і зв'язок, який утворює мотивація уникнення невдачі, враховуючи, що остання являє собою протилежний полюс мотивації досягнення.

Проведений аналіз кореляційних зв'язків копінгстратегій та мотиваційних утворень дає змогу сформулювати висновки:

визначається чіткий вияв ролі мотиваційних утворень в організації долаючої адаптаційної поведінки;

умовами активізації копінгстрате гій можуть виступати як підвищення, так і зниження значень показників мотиваційних утворень особистості;

задоволеність у досягненні, пізнанні, домінуванні, професійному самовизначенні забезпечує функціонування копінгстратегії розв'язання проблем.

Результати кореляційного аналізу представили дані про взаємозв'язки показників копінгстратегії ПСП та копінгстратегії УП із показником інтенсивності неусвідомлю ваного захисту (ІНЗ). Показник копінгстратегії РП не утворює зв'язків із механізмами психологічного захисту. Показник копінгстратегії ПСП утворює зв'язок із показником ІНЗ (0,34) на I курсі. Відомо, що в погано контрольованих ситуаціях (маркером такої ситуації може виступати показник ІНЗ) індивіди не можуть використовувати активні стратегії, головною метою яких є пряме змінення джерела стресу. Як заміна застосовуються пасивні позитивні стратегії, що ґрунтуються на допомозі інших людей. Також показник копінгстратегії ПСП утворює зв'язок із показником ІМЗ на II (0,34) та V (0,33) курсах. Показник копінгстратегії УП утворює зв'язок із показником ІНЗ на II курсі (0,35). На V курсі кореляційні зв'язки копінгстратегії УП та механізмів захисту не виявлені.

Висновки з проведеного дослідження. Проведений аналіз кореляційних зв'язків копінгстратегій та адаптаційного напруження особистості дає змогу дійти таких висновків:

безпосередня взаємодія адаптаційного напруження та свідомої адаптаційної активності особистості здійснюється на рівні таких копінгстратегій, як пошук соціальної підтримки, уникнення;

зв'язки показників копінгстратегії розв'язання проблеми з показниками механізмів захисту відсутні.

Результати кореляційного аналізу не представили даних про взаємозв'язки показника інтенсивності неусвідомленого захисту з показниками мотиваційних утворень особистості.

У результаті аналізу наведеного вище дослідження обґрунтованим виявляється висновок, що копінгповедінку варто розглядати як реакцію цілісної особистості. Підтвердженням цього є наявність різно спрямованих кореляційних зв'язків утворених копінгстратегіями та мотиваційними утвореннями особистості. При цьому копінгстратегії виступають одночасно як способи особистісної регуляції адаптаційних процесів, так і як способи організації її мотиваційних компонентів у структурі адаптаційної відповіді.

Дослідження показало актуальність подальшого розроблення проблеми протистояння особистості студентів деструктивному впливу зовнішнього середовища в аспекті вивчення можливостей розвитку особистісної регуляції цих механізмів.

Література

1. Бодров В.А. Проблема преодоления стресса. Часть 1: «coping stress» и теоретические подходы к его изучению / В.А. Бодров // Психологический журнал. 2006. Т. 27. № 1. С. 122133.

2. Богомолов А.М. Связь интенсивности психологической защиты с процессом самореализации в период активного формирования личности / А.М. Богомолов, А.Г. Портнова // Мир психологии. 2005. № 1(41). С. 248253.

Размещено на Allbest.ru