Типологія переживання почуття провини

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 159.942.923

Типологія переживання почуття провини

І.В. Ананова

Анотація

The author's typology of personality experiencing of feeling guilt is proposed and empirically justified. There is analyzed the development of the problem on the typology of experiencing the feeling of guilt in native psychology. It is showed that the large number of correlations between indicators of feeling guilt and a wide range of personality character attest to the fact of existing some typical ways for personality to experience guilt. It is described the empirical and statistical research tools. According to the results of factor analysis of the indicators of feeling guilt and self-condemnation, personal self-attitude, emotional imbalance, defense mechanisms and coping behavior it is revealed five types of feeling guilt: 1) a tendency to self-blame as a manifestation of global negative attitude towards oneself - orientation for self-impairment; 2) liability to a positive attitude toward oneself, where there is not allowed feelings of guilt - oriented to not self-condemnation; 3) the tendency to experience guilt because of severe need to keep a positive «Me-image» - oriented to use ego-defense; 4) prone to solve problematic situations constructively - oriented to the action; 5) prone to severe selfincrimination because of the need to keep relationships with others - focused on relationships. Each type of feelings of guilt is described based on the empirical results. The types of experiencing feeling of guilt are established to be differentiated: by the nature of the relationship to oneself (global negative, over positive, protective); by the field of experiencing, that indicating the predominance of one of them (the field of the «image of Me», the field of interaction with others, field of action); by the way of experience (constructive / unconstructive).

Key words: feeling of guilt, the tendency to experience guilt, the field of the experiencing feeling of guilt, emotional imbalance, relationship with oneself, psychological defense mechanisms, coping strategies.

У статті запропоновано та емпірично обґрунтовано авторську типологію переживання почуття провини особистістю. Проаналізовано розробленість проблеми типологізації переживання почуття провини у вітчизняній психології. Показано, що наявність великої кількості кореляційних зв'язків між показниками переживання почуття провини і широким спектром характерологічних проявів особистості свідчить про існування типових способів переживання почуття провини. Описано емпіричний та статистичний інструментарій дослідження. За результатами факторного аналізу показників переживання почуття провини і самозвинувачення, самоставлення, емоційної неврівноваженості, захисних механізмів і копінг-поведінки виявлено п'ять типів переживання почуття провини: 1) схильний до самозвинувачення як прояву глобального негативного ставлення до себе - орієнтований на знецінення себе;

2) схильний до позитивного ставлення до себе, за якого не допускається переживання почуття провини - орієнтований на не звинувачення себе;

3) схильний переживати почуття провини внаслідок вираженої потреби зберігати позитивний «образ Я» - орієнтований на використання его-захистів; 4) схильний конструктивно вирішувати проблемні ситуації - орієнтований на дію; 5) схильний до самозвинувачення внаслідок вираженої потреби зберігати стосунки з оточуючими - орієнтований на взаємини. На основі емпіричних результатів змістовно охарактеризовано кожний із типів переживання почуття провини. Встановлено, що виділені типи переживання провини диференціюються: за характером ставлення до себе (глобальне негативне, надмірно позитивне, захисне); за площиною переживання, вказуючи на переважання однієї з них (площина «образу Я», площина взаємодії з іншим, площина вчинку); за способом переживання (конструктивним, неконструктивним).

Ключові слова: почуття провини, переживання почуття провини, схильність переживати почуття провини, типи переживання почуття провини, площини переживання почуття провини, емоційна неврівноваженість, ставлення до себе, механізми психологічного захисту, ко- пінг-стратегії.

В статье предложена и эмпирически обоснована авторская типология переживания чувства вины личностью. Проанализирована разработанность проблемы типологизации переживания чувства вины в отечественной психологии. Показано, что наличие большого количества корреляционных связей между показателями переживания чувства вины и широким спектром характерологических проявлений личности свидетельствует о существовании типичных способов переживания чувства вины. Описан эмпирический и статистический инструментарий исследования. По результатам факторного анализа показателей переживания чувства вины и самообвинения, самоотношения, эмоциональной неуравновешенности, защитных механизмов и копинг-поведения выявлено пять типов переживания чувства вины: 1) склонный к самообвинению как проявление глобального негативного самоотношения - ориентированный на обесценивание себя; 2) склонный к позитивному самоотношению, при котором не допускается переживание чувства вины - ориентированный на не обвинение себя; 3) склонный переживать чувство вины вследствие выраженной потребности сохранять позитивный «образ Я» - ориентированный на использование эго-защит; 4) склонный конструктивно разрешать проблемные ситуации - ориентированный на действие; 5) склонный к самообвинению вследствие выраженной потребности сохранять взаимоотношения с окружающими - ориентированный на взаимодействие с другим. На основе эмпирических результатов дана содержательная характеристика каждому типу переживания чувства вины. Установлено, что выделенные типы переживания вины дифференцируются по характеру отношения к себе, по плоскости переживания, указывая на преобладание одной из них, по способу переживания (конструктивному, неконструктивному).

Ключевые слова: чувство вины, переживание чувства вины, склонность переживать чувство вины, типы переживания чувства вины, плоскости переживания чувства вины, эмоциональная неуравновешенность.

Вступ

Постановка проблеми. Запити практики надання психологічної допомоги спонукають до зосередження наукового пошуку на проблематиці переживання почуття провини, яке значно впливає на життя та психічне здоров'я особистості, до виявлення типових способів переживання провини, в тому числі й тих, що призводять до психологічних ускладнень.

У суспільній думці людину, здатну почуватись винною, вважають соціально зрілою, морально сформованою, відповідальною, емоційно чуйною. Проте саме такі особи найчастіше звертаються за допомогою спеціалістів з запитом полегшити їхнє почуття провини, яке вони не здатні самостійно подолати. Така суперечливість звертає нас до аналізу усього спектру проявів переживання почуття провини особистістю в усій її різноманітності, окреслення кола типових способів переживання, дослідження факторів, що визначають конструктивність / не- конструктивність переживання та диференціюють осіб за типом переживання почуття провини. Розв'язання цієї проблеми важливе не лише з огляду на потреби практики надання психологічної допомоги, але й з точки зору її теоретичного осмислення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Останні два десятиліття відзначаються зростанням інтересу серед вітчизняних та російських науковців до дослідження проблематики почуття провини (А. Алімов, 2014; І. Бєлік, 2006; Д. Дружиненко, 2007; О. Короткова, 2002; І. Макогон, 2014; О. Малєєва, 2007; О. Малтасевич, 2011; О. Манхаєва, 2012; Л. Ростомова, 2010; Т. Смотрова, В. Гриценко, С. Горнаєва, 2013; Л. Софіна, 2009; та ін.). Зокрема, вітчизняні автори звертаються до аналізу схильності до переживання почуття провини як фундаментальної особистісної риси, а також пропонують типологізацію переживання почуття провини та осіб схильних переживати провину [5; 6]. Окремий «тип» розглядають як сукупність особистісних рис і якісно-кількісних характеристик переживання почуття провини, та виокремлюють за критерієм: 1) співвідношення якісних компонентів провини-риси (екзистенціального, емоційного, когнітивного, дійового, контрольно-регулятивного) [5]; 2) домінування особистісного профілю переживання почуття провини (лідируючого, збудливого, вразливого) [6]; 3) спрямованості переживання почуття провини (перед собою, перед іншими) [6].

Заслуговує на увагу дослідження О. Л. Малєєвої, в якому показано, яким чином співвідношення компонентів провини-риси визначає адаптивність / дезадаптивність переживання почуття провини. Дослідниця встановила, що об'єднання великої кількості компонентів провини-риси в одному «типі», особливо за наявності у складі «екзистенціального компоненту» та відсутності «контрольно-регулятивного» або «дійового», призводить до суттєвого зниження адаптивних можливостей, погіршення самоставлення, підвищення самозвинувачення і тривожності особистості [5].

Отже, аналіз останніх досліджень наштовхує на думку про те, що конфігурація певних характерних особливостей переживання почуття провини, які пов'язані з іншими елементами емоційної сфери особистості, з певними стильовими і особистісними характеристиками, може визначати і зумовлювати відмінності у типових способах його переживання. Це звертає нас до дослідження і виокремлення цих типових способів переживання провини, а відтак, до встановлення тих специфічних ознак, які є ключовими для виявлення і диференціації типів переживання почуття провини, їх конструктивності або неконструктивності.

Мета статті: виявити та охарактеризувати типи переживання почуття провини, визначити критерії диференціації цих типів.

переживання почуття провина особистість

Виклад основного матеріалу дослідження

Наявність великої кількості кореляційних зв'язків між показниками переживання почуття провини та широким спектром характерологічних проявів особистості [1; 5; 6], у тому числі з виявленими нами специфічними особливостями, що визначають надмірну схильність до переживання почуття провини, а саме, з високим загальним рівнем емоційної нестабільності; з негативним емоційно-ціннісним ставленням до себе; з функціонуванням захисного комплексу, використання певних стратегій подолання і психологічного захисту [2] звертає нас до припущення про існування деяких глобальних прихованих змінних - типових способів переживання почуття провини, які б могли пояснити усе різноманіття зв'язків почуття провини з іншими елементами емоційної сфери особистості.

Спираючись на результати теоретичного дослідження [3; 4], а також на наведені вище отримані нами емпіричні дані [2], при виокремленні типів переживання почуття провини ми враховували такі змістовні елементи цього переживання як структурні компоненти почуття провини (афективний, когнітивний, поведінковий) та площини переживання (вчинку, взаємин з іншим, «образу Я») [4]. В якості вимірювального інструментарію використано: а) для дослідження особливостей переживання почуття провини - авторський опитувальник «Переживання почуття провини» (ППВ) [1]; б) для оцінки афективних аспектів переживання - опитувальник емоційної нестабільності-врівноваженості Г. Айзенка, Г. Вільсон; в) для визначення поведінкових особливостей переживання - опитувальник «Стратегії долаючої поведінки» С. Фолкмана, Р. Лазаруса (ССП) і опитувальник «Індекс життєвого стилю» Р. Плутчика, Г. Келлермана, Г. Конте (LSI); г) для виявлення особливостей оцінювання себе і ставлення до себе (площина «образу Я») - методику дослідження само- ставлення С. Р. Пантилєєва (МІС); д) для визначення оцінки свого вчинку, ставлення до нього (площина вчинку) і до партнера по взаємодії (площина взаємин з іншим) - тест малюнкової фрустрації С. Розенцвейга.

З метою виявлення типів переживання почуття провини особистістю нами проведено емпіричне дослідження на вибірці із 232 осіб (130 жінок і 102 чоловіки). Для визначення латентних змінних, що пояснювали б всю структуру взаємозв'язків між показниками переживання почуття провини, реагування в ситуації фрустрації, емоційної нестабільності, ставлення до себе, механізмів психологічного захисту і копінг-стратегій використовувався факторний аналіз (факторизації підлягали 42 показники). Фактори виділялись методом головних компонент, обертання здійснювалось методом Varimax з нормалізацією за Кайзером; коефіцієнти факторних навантажень обчислені за допомогою методу регресії - у якості значущих розглядались навантаження, які за абсолютною величиною перевищували 0,3 (пакет SPSS, версія 19.0).

У результаті факторного аналізу виявлено п'ять типів переживання почуття провини (п'ятифакторна модель пояснює 51,953 % дисперсії) (пабл. 1), які диференціюються за типом, характером і ступенем самозвинувачення, за характером ставлення до себе, за вираженістю емоційної неврівноваженості, використанням захисних механізмів і копінг-поведінки.

Таблиця 1 Матриця факторних навантажень типів ППВ після обертання (метод Varimax с нормалізацією за Кайзером)