Міжкультурна толерантність та міжкультурна комунікація: результати опитування студентів

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова,

Міжкультурна толерантність та міжкультурна комунікація: результати опитування студентів

Чжеюань Вей

аспірант

У статті здійснено аналіз результатів дослідження сучасного стану міжкультурної толерантності та міжкультурної комунікації студентів вищих навчальних закладів України. Автор звертає увагу, що за результатами дослідження переважна більшість респондентів вважає, що належність до різних культур зумовлює суттєві відмінності на мовленнєвому, змістовому та поведінковому рівнях, а це у свою чергу значно впливає на процес взаємодії між представниками різних культур. Саме тому виникає необхідність виховання у молодої людини толерантності, поважного та терпимого ставлення до культури та релігії Іншого, здатності до міжкультурної комунікації, що сприятиме попередженню міжнародних конфліктів

Ключові слова: міжкультурне виховання; міжкультурна комунікація; міжкультурна толерантність.

міжкультурний комунікація толерантність студент

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Вступ

Соціально-економічні трансформації в Україні, наміри країни щодо євроінтеграції, духовний розвиток суспільства і звернення до загальнолюдських, європейський і національних цінностей актуалізують проблему міжкультурного виховання молодого покоління. Важливість окресленої проблеми для України, як європейської держави, також пов'язана з подіями, що відбуваються на Сході країни, світовому та європейському просторі, загостренням міжнаціональних і міжрелігійних конфліктів. З огляду на це, виховання у молодої людини толерантності, поважного та терпимого ставлення до культури та релігії Іншого, здатності до міжкультурної комунікації, подолання міжнародних конфліктів набуває особливого значення.

Міжкультурна освіта сприяє створенню громадянського суспільства, у якому свобода слова та рівноправність виступають в якості основних положень демократії (Nermine Abd Elkader, 2015).

Науковцями досліджуються різні аспекти полікультурного виховання (В. Бойченко, Л. Волік, О. Джурінський, В. Єршов, В. Компанієць, Т Левченко, І. Лощенова, Г Розлуцька, Л. Узунова, О. Шевнюк та ін.), процеси діалогу культур у освітній галузі (В. Аношкіна, В. Калінін, Л. Бурман, Л. Гончаренко, К. Лях, В. Морозов, В. Присакар, С. Черепанова та ін.), толерантність, емпатія, зокрема у міжетнічних стосунках (В. Бакальчук, Т. Білоус, С. Бондарева, О. Грива, Л. Журавльова, В. Кузьменко, О. Лазаріді, В. Лекторський, Н. Платонова, Ю. Яценко та ін.).

Теоретичний аналіз сутності та змісту поняття «міжкультурне виховання студентів» дозволив виділити компоненти міжкультурного виховання, до яких віднесено (Вей Чжеюань, 2016, с. 29): міжкультурну комунікацію, міжкультурну толерантність, міжкультурну ідентичність. З метою дослідження сучасного стану міжкультурної вихованості студентів нами було проведено анкетування серед студентів вищих навчальних закладів України.

Метою даної статті є аналіз результатів дослідження сучасного стану міжкультурної толерантності та міжкультурної комунікації студентів.

Організація та експериментальна база дослідження. В анкетуванні взяли участь 511 респондентів з восьми областей України, серед яких 145 (28,4%) респондентів - студенти І курсу навчання, 84 (16,4%) респондентів - студенти ІІ курсу навчання, 75 (14,7%) респондентів - студенти ІІІ курсу навчання, 117 (22,9%) респондентів - студенти W курсу навчання, 90 (17,6%) респондентів - студенти V курсу навчання.

Анкетування проводилося серед студентів денної форми навчання п'ятнадцятьох вищих навчальних закладів України, а саме: Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова (м. Київ), Міжрегіональної академії управління персоналом (м. Київ), Рівненського державного аграрного коледжу (м. Рівне), Національного університету водного господарства та природокористування (м. Рівне), Маріупольського державного університету (м. Маріуполь), Криворізького державного педагогічного університету (м. Кривий ріг), Львівського державного університету внутрішніх справ (м. Львів), Львівського національного університету імені Івана Франка (м. Львів), Педагогічного коледжу Львівського національного університету імені Івана Франка (м. Львів), Львівської духовної семінарії Святого Духа (м. Львів), Українського Католицького Університету (м. Львів), Запорізького національного університету (м. Запоріжжя), Миколаївського національного аграрного університету (м. Миколаїв), Чернігівського національного технологічного університету (м. Чернігів), Чернігівського музичного училища ім. Л. М. Ревуцького (м. Чернігів).

Серед студентів були представники різних спеціальностей: Інженерія програмного забезпечення, Міжнародні економічні відносини, Облік і аудит, Облік і оподаткування, Економіка підприємства, Управління фінансово-економічною безпекою, Банківська справа та страхування, Фінанси, Менеджмент, Економічна кібернетика, Публічне управління та адміністрування, Історія та археологія, Політологія, Музичне мистецтво, Художня культура, Психологія, Соціальна педагогіка, Соціальна робота, Соціальне забезпечення, Фізична реабілітація, Фізична культура і спорт, Богослов'я, Народна художня творчість, Перукарське мистецтво, Туризм, Міжнародне право, Переклад, Країнознавство.

Результати дослідження

Перейдемо до розгляду безпосередньо результатів анкетування. На запитання «Яке Ваше відношення до представників інших рас та національностей?» відповіді респондентів було розподілено так (рис. 1): у 49,9% відношення до представників інших рас та національностей позитивне; 5,3% відчуває неприязнь; у 44,8% відношення нейтральне.

Яке Ваше відношення до представників інших рас та національностей?

На запитання «Чи згодні Ви з тим, що кожна нація повинна жити на своїй історичній території?» 34,2% відповіли, що згодні; 44,8% не згодні із даним твердженням; 20,9% не знають відповіді на дане запитання (рис. 2).

На запитання «У чому, на Ваш погляд, основна причина конфліктів між представниками різних народів?» респонденти здебільшого обирали декілька варіантів відповідей, так 23,3% вважають, що причиною такого роду конфліктів виступають національні інтереси; 44,8% вважають, що це різні політичні інтереси; 15,9% - різні територіальні інтереси; 31,1% - культурні відмінності; 29,4% вважають, що релігійні відмінності виступають основним фактором.

На запитання «Чи є у Вас друзі іншої національної чи етнічної приналежності?» 66,3% відповіли «так»; 32,3% не мають друзів іншої національної чи етнічної приналежності; 1,4% не мають і не хочуть мати друзів іншої національної чи етнічної приналежності

На запитання «Яке Ваше ставлення до шлюбу між представниками різних національностей?» 30,5% відповіли, що позитивно ставляться до такого шлюбу; у 8,4% ставлення до шлюбу між представниками різних національностей негативне; 61% нейтрально ставляться до такого шлюбу

На запитання «Яке Ваше ставлення до переселенців в Україні?» 50,7% відповіли, що щиро їм співчувають та готові допомогти; 4,3% негативно ставляться до переселенців в Україні; у 14,1% байдуже ставлення до переселенців; 30,9% вагаються у відповіді на дане запитання

Яке Ваше ставлення до переселенців в Україні?

D; 30,90%

А; 50,70%

допомогти

В. Негативне ставлення

С. Байдуже ставлення

Важко відповісти

В; 4,30%

Рис. 6. Розподіл респондентів щодо особистісного ставлення до переселенців в Україні

На запитання «Яке Ваше ставлення до біженців?» 52,8% відповіли, що щиро їм співчувають та готові допомогти; 4,1% негативно ставляться до біженців; у 10,4% байдуже ставлення до біженців; 32,7% вагаються у відповіді на дане запитання (рис. 7).

Рис. Розподіл респондентів щодо особистісного ставлення до біженців

На запитання «Якщо б Ви стали свідком конфліктної ситуації між представниками різних народів, то якими були б Ваші дії?» 32,7% відповіли, що пройшли мимо, оскільки їх це не стосується; 24,5% намагалися б розібратися у конфлікті, що виник; 42,9% повідомили б правоохоронні органи про конфлікт (рис. 2).

Якщо б Ви стали свідком конфліктної ситуації між представниками різних народів, то якими були б Ваші дії?

Пройшли мимо, так як Вас це не стосується

Намагалися б розібратися у конфлікті

Повідомили б правоохоронні органи про конфлікт

Рис.2. Розподіл респондентів щодо дій у разі споглядання конфліктної ситуації між представниками різних народів

На запитання «Як Ви відноситесь до прояву міжкультурної інтолерантності?» 38,2% відповіли, що такого не повинно бути і їхнє ставлення до проявів міжкультурної інтолерантності негативне; 18,6% вважають, що такі прояви часто бувають виправдані; 43,2% вагаються у відповіді на дане запитання

Вище проаналізовані питання анкети стосувалися міжкультурної толерантності студентів. Можемо зробити висновок, що у студентів середній рівень прояву міжкультурної толерантності, оскільки у 49,9% відношення до представників інших рас та національностей позитивне; 44,8% не згодні із тим, що кожна нація повинна жити на своїй історичній території; 66,3% мають друзів іншої національної чи етнічної приналежності; 30,5% позитивно ставляться до шлюбу між представниками різних національностей; 50,7% щиро співчувають та готові допомогти переселенцям; 52,8% готові допомогти біженцям; 38,2% негативно ставляться до проявів міжкультурної інтолерантності.

Наступний блок запитань анкети стосувався міжкультурної комунікації студентів. Перейдемо до аналізу результатів. Так, на запитання «Що Ви відчуваєте, коли у Вашій присутності люди іншої національності чи іншої етнічної приналежності розмовляють своєю рідною мовою?» 6,3% відповіли, що їх це відверто дратує; 30,5% не звертає на це уваги; 50,7% ставляться позитивно, оскільки кожен має право розмовляти мовою, якою бажає; 12,5% ставляться позитивно у випадку, коли кожен із співрозмовників розмовляє своєю рідною мовою (рис. 3).

Що Ви відчуваєте, коли у Вашій присутності люди іншої національності чи іншої етнічної приналежності розмовляють своєю рідною мовою?

Вас це відверто дратує

Ви не звертаєте на це увагу

Ваше ставлення позитивне; кожен має право розмовляти мовою, якою бажає

Ваше ставлення позитивне, коли кожен із співрозмовників розмовляє своєю рідною мовою

Рис. 3. Розподіл респондентів щодо особистісного ставлення до права представників іншої національності чи іншої етнічної приналежності розмовляти своєю рідною мовою

На запитання «Чи потрібно забезпечувати захист і розвиток регіональних мов чи мов національних меншин?» 69,9% відповіли «так» за умови, якщо це не завдає шкоду офіційним мовам і не заважає їх оволодінню; 9,6% вважають, що не потрібно забезпечувати захист і розвиток регіональних мов чи мов національних меншин; 20,5% вагаються у відповіді на дане запитання

Чи потрібно забезпечувати захист і розвиток регіональних мов чи мов національних меншин?

50%

А. Так, якщо це не завдає шкоду офіційним мовам і не заважає їх оволодінню

В. Пі

С. Важко сказати

На запитання «Чи погоджуєтесь Ви з тим, що належність до різних культур зумовлює суттєві відмінності на мовленнєвому, змістовому та поведінковому рівнях, що значно впливає на процес їх взаємодії?» 52,3% відповіли, що погоджуються із даним твердженням; 14,7% не погоджуються із даним твердженням; 33,1% вагаються у відповіді

Таким чином, можемо стверджувати, що у студентів середній рівень прояву міжкультурної комунікації. Проте, варто звернути увагу, що 52,3% респондентів впевнені, що належність до різних культур зумовлює суттєві відмінності на мовленнєвому, змістовому та поведінковому рівнях, а це у свою чергу значно впливає на процес взаємодії між представниками різних культур. Саме тому виникає необхідність виховання у молодої людини толерантності, поважного та терпимого ставлення до культури та релігії Іншого, здатності до міжкультурної комунікації, що сприятиме попередженню міжнародних конфліктів.

Висновки

Отримані результати дослідження сучасного стану міжкультурної толерантності та міжкультурної комунікації студентів показали, що дані складові компоненти міжкультурного виховання у студентів вищих навчальних закладів України є середнього рівня прояву. Варто звернути увагу, що значний відсоток респондентів вагалися у своїх відповідях на запитання, так, наприклад, 43,2% вагаються у відповіді на запитання «Як Ви відноситесь до прояву міжкультурної інтолерантності?»; 30,9% вагаються у відповіді на запитання «Яке Ваше ставлення до переселенців в Україні?»; 32,7% вагаються у відповіді на запитання «Яке Ваше ставлення до біженців?», що свідчить про необхідність інтенсивного сприяння прилученню молоді до культури Іншого народу, формування здатності до міжкультурної комунікації та використання усіх можливостей позааудиторної роботи у вищому навчальному закладі для міжкультурного виховання студентів.

Перспективи подальших досліджень убачаємо у експериментальній перевірці технології міжкультурного виховання студентів засобами музики у позааудиторній роботі вищого навчального закладу.

Література

Вей Чжеюань. Сутність і зміст міжкультурного виховання студентів / Чжеюань Вей // Неперервна професійна освіта: теорія і практика (Серія: Педагогічні науки). - 2016. - №1-2 (46-47). - С. 27-33.

Nermine Abd Elkader. Dialogic Multicultural Education Theory and Praxis: Dialogue and the Problems of Multicultural Education in a Pluralistic Society. Dialogic Pedagogy: An International Online Journal. 2015. Vol. 3. URL: http://dpj.pitt.edu. DOI: 10.5195/dpj.2015.71

Размещено на Allbest.ru