Психологічне дослідження особистісних рис підлітків-неформалів

Лавріненко В.А.

Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка

Стаття присвячена аналізу результатів дослідження особистісних рис підлітків-неформалів. Описані актуальні наукові погляди на сутність молодіжних субкультур та їх вплив на формування особистості підліткового віку. Проаналізовані чинники виникнення підліткових субкультур та детермінанти вступу підлітками до неформальних об'єднань. Висвітлені результати емпіричного дослідження специфіки самоставлення, почуття самотності, тривожності і мотивації спілкування підлітків-неформалів. Виявлені та описані найбільш типові особистісні риси підлітків-представників субкультур.

Ключові слова: підлітковий вік, підлітки-неформали, неформальне об'єднання, детермінанти вступу підлітків до неформальних об'єднань, особистісні риси підлітків-неформалів.

Постановка проблеми. Останнім часом зросла тенденція до збільшення кількості неформальних угрупувань, до складку яких входять підлітки. Перебуваючи у даних групах, вони виконують певну діяльність, спілкуються з однолітками, розвивають свою особистість. В свою чергу членство у неформальних угрупуваннях має певний вплив на особистість підлітка, яка не є остаточно сформованою. Окрім цього, перебування у складі неформальних угрупувань може впливати на формування у підлітків окремих особистісних акцентованих рис. Вивчення і врахування таких рис є важливим для взаємодії з підлітками в рамках міжособистісного спілкування, педагогічного процесу, виховання, здійснення профілактичної роботи.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У вивченні даного питання ми керувалися розумінням особистості, як багатокомпонентного системного утворення, яке досліджувалося як зарубіжними психологами (Е. Еріксон, А. Маслоу, К. Роджерс, В. Франкл, 3. Фрейд, К.Г. Юнг), так і в рамках вітчизняних підходів до проблеми розуміння сутності особистості (Б.Г. Ананьєв, Л.І. Анциферова, О.Г. Асмолов, Л.С. Виготський, О.М. Леонтьєв, С.Д. Максименко, В.Ф. Моргун [13], А.В. Петровський, К.К. Платонов, С.Л. Ру- бінштейн); також нами були вивчені і враховані вікові особливості розвитку психіки підлітка, які висвітлені у працях Л.І. Божович, М.Й. Боришев- ського, І.С. Булах [12], Л.С. Виготського, Т.В. Дра- гунової, Д.Б. Ельконіна, І.С. Кона, В.П. Кутішен- ко, О.А. Лібермана, М.В. Савчина, К.В. Седих [13], Д.І. Фельдштейна та інших.

Проблема специфіки неформальних груп та вивчення особистісних рис підлітків, що до них належать, висвітлена у працях В.В. Абра- менкової, З.Б. Абросімової, І.П. Башкатова [1], М.О. Белашової, М.Ю. Богомолової [2], Ю. Бусел, Ю.В. Грищук [5], Л.М. Завацької, Л.Д. Заграй [6], Г.В. Католик, І.С. Кона, Л.М. Константино- вої [7], А.Л. Корженко, Н.І. Корпач, Т.А. Кривко, В.А. Лабунської, Ю.О. Лисенко [10], С.І. Левікової [9], В.І. Мироненко [11], І.В. Олейника, Д.Д. Рома- новської, В.М. Розіна, К.В. Седих [13], В.С. Собкіна, В.А. Сосніна, Г.В. Софійської, Л.В. Шабанова [15], Н.О. Шилової, Н.І. Яворської [17], та інших. У цих дослідженнях були визначені специфічні особливості, притаманні підлітковій-неформальній взаємодії, закономірності появи, розвитку і функціонування неформальних груп, соціально-психологічні причини вступу до них та наслідки перебування підлітка у даних групах.

Так, участь у молодіжних субкультурах визначається як спосіб задоволення прагнення підлітка до самовизначення, самореалізації, задоволення власного почуття дорослості, окреслення ціннісно-смислового усвідомлення власного життя (Н.І. Грищенко [4], Ю.В. Грищук [5], Л.М. Константинова [7], В.А. Лавріненко [8]). Особливості молодіжних субкультур, їх зв'язок із загальносуспільною культурою та вплив на спосіб життя молоді визначені у дослідженні Ю.О. Лисенко [10]. При цьому, автором визначається і вагомий вплив активності підлітків у субкультурах на становлення сучасної культури загалом. На думку С.І. Левікової [9] молодіжна субкультура відіграє роль специфічного «каналу зв'язку» між молодою особистістю і суспільством, через який підліток інтеріоризує знання закономірностей існування людини у світі, засвоює відповідні соціальні ролі, віднаходить свій неповторний сенс життя, формує і кристалізує власне бачення світу. Проте, як зазначає Л.В. Шабанов [15], цінності та моделі розуміння світу, які пропагуються в субкультурах, не виникають і не створюються ідеологами субкультур, а трансформуються із уже наявних у домінуючій культурі зразків і ідей.

В актуальних дослідженнях особлива увага приділена проявам делінквентної та девіантної поведінки, що розповсюджена серед підлітків-неформалів із груп переважно антисоціального та агресивного спрямування (М.Ю. Богомолова [2], К.В. Седих, В.Ф. Моргун [13]). У дослідженні Л.Д. Заграй [6] відзначається вплив негативних соціальних явищ та ціннісно-смислової кризи сучасного суспільства на самоконструювання представників субкультури готів. їх сприйняття життя та самих себе, на думку автора, керується «депресивними» смислами, схемами, що сконструйовані та транслюються у межах субкультури, які звужують простір для самоконституювання, ускладнюють процес створення власних, індивідуальних схем самовиявлення.

Участь у неформальних об'єднаннях різного спрямування виступає також специфічним шляхом окреслення ідентичності підлітка, яка, за словами І.В. Пільганчук, І.С. Булах [12], є результатом самоусвідомлення та самовизначення ним власного «Я». Наслідком цих процесів, на думку цих авторів, є динамічна система уявлень підлітка про себе, оцінок своїх дій, думок, почуттів,моральності Й інтересів, ідеалів і мотивів поведінки, цілісна оцінка самого себе як особистості, свого місця в житті, відчуття особистісної цінності всього того, що входить у сферу «Я». Вплив активності у субкультурах на формування тендерної ідентичності підлітків описаний у дослідженні Н.І. Яворської [17]. Нею визначено, що хлопці-представники субкультур більшою мірою ідентифікують себе з цінностями, еталонами, які пропонує дана спільнота, надають більшого значення спілкуванню у ній з друзями, а у дівчат коло спілкування, переважно, виходить за межі субкультури. Загалом, сучасні підлітки-представники субкультури характеризуються відсутністю усвідомленого ставлення до її цінностей, приналежність до субкультури зводиться до спілкування з однолітками та наслідування зовнішньої атрибутики. При цьому, О.В. Шевченко [16] зазначає, що для сучасної молоді із субкультур особливо вагомою є зовнішня атрибутика, стиль одягу, які дозволяють підлітку укріпити почуття приналежності до неформального руху, виконує роль спеціального «маяка» для розпізнавання іншими представниками субкультури.

Значну увагу науковці приділяють питанню детермінант вступу підлітків до неформальних угрупувань та субкультур, чинникам їх виникнення та розвитку. На думку Л.М. Константинової [7], участь підлітків у субкультурах відображає ряд факторів, що об'єднують кризові явища сучасного суспільства -- незадоволеність життя особистістю, кризу інституту сім'ї, ускладнення стосунків «батьки-діти», знецінення системи гуманістичних цінностей суспільства та комерціалізацію ЗМІ. До даних факторів, Н. Стельмах, М. Єпур [14], додають прояви дезадаптації підлітків, нераціональне проведення ними часу, можливість підлітків підняти соціальний статус, вплив емоційно негативних факторів та бездіяльність шкільного колективу. У свою чергу Н.І. Грищенко [4], у якості загального чинника виникнення та активного розвитку підліткових субкультур визначає руйнування традиційних норм та цінностей, відсутність інтеграції великої кількості молодих людей із соціальними інститутами, тощо. Дана сукупність факторів призводять до появи підліткових субкультур як альтернативи процесу соціалізації підлітка у сім'ї, школі і середовищі однолітків.

При цьому, Ю.В. Грищук [5] зауважує, що підліткам із неформальних субкультур властиві такі поведінкові особливості, що призводять до вступу молоді до субкультури, як чутливість до думки оточуючих, потреба у довірчому спілкуванні і дружбі, реакція емансипації, потреба бути прийнятим у соціальній ролі, тощо.

Узагальнення досліджень дозволяє виокремити такі соціально-психологічні детермінанти вступу підлітків до неформальних утворень: прагнення до самореалізації; засвоєння нових соціальних ролей; сімейні конфлікти; підліткова аффіліація; протиставлення себе нормам формальної групи і конфлікти в ній, тощо.

Схильність підлітків до мріяння, сприймання неформальних рухів як романтичних, також великою мірою сприяє вступу підлітка до неформального угрупування, як альтернативного місця проведення часу. Образ міцного, кремезногохлопця, який нічого не боїться, може надихнути підлітка вступити до різних неформальних угрупувань, як наприклад: «футбольні фанати», «скін-хеди». Жорстка ідеологічна прихильність до певного «кодексу честі» може вдаватися молодій людині романтичною, на її думку може зробити її більш привабливою для інших, підвищити соціальний статус у суспільстві [1, 11]. Прагнення сучасних підлітків до романтизму узагальнюється у їх «образі героя», який, на думку Н.В. Бон- чук [3], відображає інтегральне уявлення підлітків про себе під впливом інтеріоризованих характеристик Значущих Інших та узагальнюється у «Я-концепції» молодої особистості. До значущих особистісних рис сучасних підлітків, за результатами дослідження Н.В. Бончук, відносяться виражені вольові якості, альтруїзм, здатність протидіяти тиску обставин, тощо. Прагнення розвинути у себе такі якості може виступати різновидом апробації соціальних ролей підлітка, будучи детермінантою входження до субкультури. До речі, саме такий образ часто використовують представники асоціальних молодіжних субкультур під час ідеологічного вербування молоді для вступу до субкультури [1]. За результатами дослідження В.І. Мироненко [11], спрямованого на вивчення агресивності праворадикальних субкультур, вступ до даної групи зробив молодих людей, на їхню думку, більш сильними, упевненими та сміливими, тобто, наблизив їхнього до власного «ідеалізованого уявлення».

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Проте, не зважаючи на інтерес дослідників до проблеми молодіжних субкультур, окремі аспекти її вивчення залишаються мало дослідженими. Йдеться про пошук власне особистісних детермінант розгортання неформальних міжособистісних стосунків у підлітковому віці та їх впливу на особистість підлітка.

Постановка завдання. З огляду на актуальність проблеми вивчення неформальних підліткових об'єднань, практичну значущість пошуку психологічних факторів їх функціонування, ми зосередили увагу на дослідженні особливостей особистісних рис підлітків-неформалів, що і виступило метою нашого дослідження.

Виклад основного матеріалу дослідження. Ми виходили з припущення, що намагання підлітків до членства у неформальних групах пов'язані, насамперед, з особливостями самоприйняття ними власного «Я» та провідними мотиваційними орієнтаціями на взаємодію з іншими людьми.

Аналізуючи загальні вимоги до проведення психологічного дослідження, які традиційно прийняті у психологічній науці, при плануванні і організації дослідження ми керувалися принципами системності, єдності свідомості і діяльності, детермінізму та вимогами валідності діагностичного інструментарію та репрезентативності вибірки. Емпіричною базою дослідження виступала вибірка підлітків (120 чоловік), які на момент проведення дослідження перебували у складі неформальних угрупувань. У відповідності до вимог ми використовували комплексну методику, до складу якої ввійшли: 16-факторний опитувальник особистісних рис Р. Кеттела, методика діагностики рівня шкільної тривожності Д. Філліпса, методика діагностики рівня суб'єктивного відчуття одинокості Д. Рассела та М. Фергюсона, опитувальник аффіліації та тест-опитувальник самовідношення В.В. Століна та С.Р. Пантилєєва.

За результатами проведеного дослідження визначено, що у структурі особистісних рис підлітків-неформалів найбільш розвинутими є інтелектуальні риси (46%), консерватизм (37%), а також схильність до аутії (45%), гіпотимії (38%) та вираженої залежності від групи (49%). Це виявляється у продуктивності їх розумової діяльності, схильності до абстрагування, освоєння матеріалу теоретичного характеру. Схильність до аутії виявляється у багатстві уяви, зосередженості на власних ідеях, інтересах, а також проявляється у вигляді надмірної мрійливості та фантазування. Підліткам із неформальних угрупувань властива схильність до гіпотимії, яка може провокувати часте переживання тривоги, невпевненості у собі, занепокоєності, що можуть набувати форм депресивних переживань. Високі показники конформності свідчать про зниження критичності у сприйманні групових норм, цінностей і групових рішень у процесі активного включення у діяльність неформальної групи.

Серед опитуваних підлітків більше половини (56,6%) схильні до сильного переживання почуття самотності. Що надає підстави стверджувати про те, що більшість підлітків-неформалів досліджуваної вибірки схильні оцінювати себе як одиноких, позбавлених належного спілкування людей.

Такий факт може пояснюватися тим, що вони не завжди можуть встановити тісні дружні стосунки з однолітками, які не входять до складу неформальних груп. Причиною цього можуть виступати різні за спрямованістю і змістом провідні інтереси [8].

Відносна слабкість «Я», виявлена за методикою 16-факторного опитувальника особистісних рис Р. Кеттела, потребувала конкретизації через аналіз окремих аспектів самоставлення. У системі самоставлення підлітків-неформалів однаково високий рівень мають аутосимпатія та самоприйняття (по 47,3%). При цьому найменш вираженими є очікування позитивного ставлення від інших та відношення інших (відповідно 27,4% та 35,2%). Із виявленої системи самоставлення підлітків-неформалів можна вказати на те, що через власне протиставлення нормам і правилам формальної групи, вони не виявляють позитивних орієнтацій до взаємодії з оточуючими. Внаслідок цього у структурі їх самоставлення очікування позитивного відношення з боку інших має такий низький рівень прояву. Окрім цього, вони не дуже чутливі до сприймання відношення інших, що також може бути пов'язане з їх членством у неформальному угрупуванні. Такі дані дають підстави припустити, що підліткам-неформалам властива певна напруженість від стосунків з оточуючими, зокрема вони не очікують позитивного результату від взаємодії з ними.

Ці результати співставлялись із даними мотиваційних орієнтацій підлітків у побудові стосунків. Виявлено, що підліткам із неформальних угрупувань властиві середній рівень розвитку мотиву аффіліації (53,3%) та порівняно високий рівень мотиву страху бути неприйнятим (56,7%). Це виявляється у намаганні підлітків до соціального дистанціювання, звуження міжособис- тісних контактів та їх комунікативної мотивації. Такі дані пояснюються тим, що наявний досвід формального спілкування підлітків характеризується негативною модальністю переживань, що може впливати як на рівень розвитку даних мотивів так і на їх співвідношення.

Дослідження особливостей шкільної тривожності показало, що 83% підлітків-представників субкультур переживають емоційну напруженість у ситуаціях, пов'язаних зі школою. При цьому для 47% із них характерний критично високий її рівень. На основі цього можна говорити про те, що більшість підлітків, які входять до складу неформальних угрупувань, під час перебування у школі переживають некомфортний емоційний стан, занепокоєні стосунками з однолітками. Це, в свою чергу, може розглядатися як одна із причин вступу до неформального угрупування, з метою апробації нового комунікативного досвіду. На підставі цих даних можна припустити, що підлітки-неформали мають знижену мотивацію до відвідування занять у школі, і можуть заміняти їх на більш комфортне проведення часу у складі неформальної групи.

неформальний субкультура підлітковий особистість

Висновки з даного дослідження і перспективи подальшого розвитку в цьому напрямку

Підлітки-неформали мають достатньо розвинуті такі особистісні риси, як схильність до мріяння, фантазування, зосередженість на внутрішніх поглядах, багатство уяви та продуктивність аналітичного мислення. їх схильність до винахідливості може виявлятися у атрибутах і стильовому оформленні зовнішнього вигляду, неординар- ності поведінки. Для них характерна відносна слабкість «Я», що не виключає високу вірогідність попадання під вплив інших людей. Нами також виявлена тенденція залежності підлітків від групи, низький рівень прояву очікування позитивного відношення від інших. Він поєднується з низьким рівнем розвитку мотиву аффіліації і достатньо розвинутим при цьому мотивом уникнення контактів через страх, що їх можуть не сприйняти партнери по спілкуванню. При цьому переважна кількість підлітків-неформалів мають підвищену тривожність і відчуття самотності. Виходячи з цього, можна зробити припущення про наявність у підлітків-неформалів певного напруження у стосунках з оточуючими, що може виявлятися у їх конфліктності та неготовності встановлення тісних дружніх стосунків. Одержані дані носять попередній характер і потребують конкретизації та уточнення через дослідження особливостей впливу неформальної взаємодії на ціннісно-смислову сферу молоді із субкультур.

Список літератури

1. Башкатов И.П. Психология асоциально-криминальных групп подростков и молодёжи / ИЛ Башкатов. - М.: Изд-во Московского психолого-социального института; Воронеж: Издательство НПО «МОДЭК», 2002. - 416 с.

2. Богомолова М.Ю. Делінквентна поведінка підлітків у координатах асоціальних впливів неформальних молодіжних об'єднань / М.Ю. Богомолова // Педагогічний альманах. - 2011. - Вип. 12. - Ч. 12. - С. 257-261.

3. Бончук H.B. Образ героя в свідомості сучасних підлітків та молоді / Н.В. Бончук // Молодий вчений. - 2016. - № 4(31), квітень. - С. 447-453.

4. Грищенко Н.І. Сучасні субкультурні утворення молоді як транслятори цінностей постіндустріального суспільства / Н.І. Грищенко // Пріоритетні напрями вирішення актуальних проблем суспільних наук: матер, міжнар. конф., (12-13 вересня 2014 р.): тези доп. - Одеса., 2014. - С. 51-54.

5. Грищук Ю.В. Підліткова субкультура: психологічні та соціально-групові особливості / Ю.В. Грищук // Освітологічний дискурс. - 2014. - № 3(7). - С. 38-46.

6. Заграй Л.Д. Рефлексивно-депресивний стиль життя готів / Л.Д. Заграй // Проблеми загальної та педагогічної психології: Збірник наук, праць інституту психології імені Г.С. Костюка НАГІНУ. - 2012. - Т. XIV. -- Ч. 6. - С. 168-175.

7. Константинова Л.М. Вплив молодіжних субкультур на формування особистості в підлітковому віці / Л.М. Константинова // Таврійський вісник освіто. - 2012. - № 1(37). - С. 270-280.

8. Лавріненко В.А. Відображення феномену субкультури в смислових конструктах підлітків-неформалів /

9. А. Лавріненко // Психологія і особистість. - 2016. -- № 1. -- С. 139-151.

10. Левикова С.И. Две модели динамики ценностей культуры (на примере молодежной субкультуры) / С.И. Ле- викова // Вопросы философии. - 2006. - № 4. - С. 71-79.

11. Лисенко Ю.О. Взаємодія субкультур у культурі суспільства / Ю.О. Лисенко // Збірник наукових праць «Педагогіка та психологія». - Харків, 2015. - Вип. № 48. - С. 109-118.

12. Мироненко В.І. Смислова регуляція агресивної поведінки в молодіжних неформальних групах скінхедів та неонацистів / В.І. Мироненко Наукові студії із соціальної та політичної психології. - 2011. - Вип. 27(30). -

13. 57-67.

14. Пільганчук І.В. Дослідження розвитку ідентичності особистості підліткового віку в наукових зарубіжних та вітчизняних джерелах / І.В. Пільганчук, І.С. Булах // Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. - Серія «Психологічні науки». - 2015. - Вип. 126. - С. 128-132.

15. Седих К.В. Делінквентний підліток: навч. посіб. / К.В. Седих. В.Ф. Моргун. - К.: Видавничий дім «Слово», 2015. - 272 с.

16. Стельмах Н. Майстерність педагога в попередженні вступу підлітків до молодіжних субкультур / Н. Стельмах, М. Єпур // Витоки педагогічної майстерності. - 2012. - Вип. 9. - С. 266-271.

17. Шабанов Л.В. Социально-психологические характеристики молодежных субкультур: Социальный протест или вынужденная маргинальность / Л.В. Шабанов. - Томск: ТГУ, 2005. - 399 с.

18. Шевченко О.В. Молодіжна субкультура та «іміджеві маніфестації» / О.В. Шевченко // Питання культурології: 36. наук, праць. Вип. ЗО / Київський національний університет культури і мистецтв. - Київ, 2014. - С. 158-166.

19. Яворська Н.І. Вплив молодіжної субкультури на формування тендерної ідентичності підлітків: автореф. дис. ... канд. психол. наук: 19.00.05. - «Соціальна психологія, психологія соціальної роботи» / Н.І. Яворська - Луганськ, 2013. - 19 с.

Размещено на Allbest.ur