Психологічні умови вдосконалення професіоналізації командира підрозділу з конвоювання, екстрадиції та охорони підсудних на стадії самостійної професійної діяльності

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Національний академія Національної гвардії України (м. Харків)

Психологічні умови вдосконалення професіоналізації командира підрозділу з конвоювання, екстрадиції та охорони підсудних на стадії самостійної професійної діяльності

Пасічник В. І., кандидат психологічних наук,

доцент, доцент кафедри оперативного мистецтва

Желаго А. М., кандидат психологічних наук,

заступник начальника факультету економіки та

менеджменту по роботі з особовим складом

Анотація

У статті наведено результати теоретичного та емпіричного дослідження особливостей професіоналізації командирів підрозділів Національної гвардії України з конвоювання, екстрадиції та охорони підсудних на стадії самостійної професійної діяльності. На основі результатів оцінювання найбільш важливих характеристик, які відображають професійну спрямованість та професійну компетентність випускників ВВНЗ, призначених на командні посади зазначених підрозділів, змісту професійної підготовки офіцерів у частинах, де проходять службу випускники, виявлення чинників, що найбільш негативно впливають на успішність процесу професійного становлення вказаних військових фахівців визначено психологічні умови вдосконалення їх професіоналізації.

Ключові слова: професіоналізація, професійне становлення, професійна спрямованість, професійна компетентність, психологічні умови вдосконалення професіоналізації.

Аннотация

В статье приведены результаты теоретического и эмпирического исследования особенностей профессионализации командиров подразделений Национальной гвардии Украины по конвоированию, экстрадиции и охране подсудимых на стадии самостоятельной профессиональной деятельности. На основании результатов оценивания наиболее важных характеристик, которые отражают профессиональную направленность и профессиональную компетентность выпускников ВВУЗ, назначенных на командные должности данных подразделений, содержания профессиональной подготовки офицеров в частях, где проходят службу выпускники, выявления факторов, которые наиболее негативно влияют на успешность процесса профессионального становления указанных военных специалистов определены психологические условия совершенствования их профессионализации.

Ключевые слова: профессионализация, профессиональное становление, профессиональная направленность, профессиональная компетентность, психологические условия совершенствования профессионализации.

Annotation

Pasechnik V. I., candidate of psychological sciences, assistant professor Zhelago A. M., candidate of psychological sciences

PSYCHOLOGICAL CONDITIONS IMPROVING PROFESSIONALISATION UNIT COMMANDERS WITH ESCORTING EXTRADITION AND DEFENDANTS AT THE STAGE OF INDEPENDENT PROFESSIONAL ACTIVITIES

In the article the urgency of improving the professionalization of the unit commander of the National Guard of Ukraine convoy extradition and the protection of defendants. Based on the psychological characteristics of professional and modern requirements to professionalism said military expert, elaborated the importance of identifying psychological conditions improve its professionalization.

Постановка проблеми. Сучасний період розвитку Національної гвардії України (НГУ) та перспективи її подальшої розбудови висувають підвищені вимоги до професійної діяльності керівного складу гвардії усіх рівнів. У першу чергу це стосується командирів підрозділів, від якості реалізації службових функцій якими залежить успішність виконання

Національною гвардією службово-бойових завдань (СБЗ) за призначенням. Тільки за умови досягнення цими військовими фахівцями високого рівня професійної компетентності можливе ефективне управління підрозділами, підтримання високого рівня морально-психологічного стану особового складу, якісне виконання СБЗ за будь-якого характеру оперативної обстановки.

Зазначене стосується і командирів підрозділів НГУ з конвоювання, екстрадиції та охорони підсудних (КЕОП). Вивчення наукових джерел, керівних документів та досвіду виконання СБЗ підрозділами з КЕОП свідчать, що діяльність командира такого підрозділу є багатоаспектною й такою, що здійснюється в особливих умовах і поєднує його функції як правоохоронця, військового керівника, фахівця з питань конвоювання, екстрадиції та охорони підсудних, організації служби військ і бойової підготовки особового складу, а також суб'єкта навчально-виховного процесу та морально-психологічного забезпечення діяльності підрозділу. Цій професійній діяльності притаманні напружені конфліктні ситуації та небезпечні для життя обставини, що створюють складнощі у вирішенні професійних завдань, впливають на успішність діяльності, вимагають від командира психічної стійкості, особливої підготовленості й умінь активно діяти за таких обставин. Необхідність сформованості високого рівня емоційно-вольової стійкості, спрямованості на неухильне виконання вимог законодавства, умінь регулювати діяльність свою та підлеглих в умовах підвищеної стресогенності та психофізіологічної некомфортності реалізації посадових функцій зумовлює важливість якісної професіоналізації зазначених військових фахівців. При цьому процес професіоналізації випускників ВВНЗ, які призначені на первинні командні посади у підрозділи з КЕОП, визначає необхідність удосконалювання набутих раніше й актуалізованих у ході самостійної професійної діяльності знань, умінь та навичок, їх ієрархічного переструктурування відповідно до вимог виконуваних завдань, розвитку конкретизованих професійно важливих якостей, що вимагає особливої у змістовному й організаційному плані психолого-професійної підготовки цих фахівців, а також їх професійного самовдосконалювання.

Таким чином, удосконалення процесу професіоналізації командирів підрозділів НГУ з КЕОП є актуальним науковим завданням, вирішення якого має ґрунтуватися на значному масиві теоретичних, емпіричних й експериментальних досліджень, у тому числі, й щодо визначення психологічних умов успішної професіоналізації зазначених фахівців на стадії самостійної професійної діяльності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз сучасних наукових джерел свідчить, що різні аспекти професіоналізації офіцера-керівника розглядались у дослідженнях багатьох відомих українських психологів: В. І. Барка, М. Й. Варія, В. М. Корольчук, М. С. Корольчука, В. О. Лефтерова, С. Д Максименка, В. С. Медведєва, В. І. Осьодло, Є. М. Потапчука, І. І. Приходька, О. Д Сафіна, О. В. Тімченка, М. І. Томчука та інших. За результатами проведеного аналізу наукових праць цих та інших авторів стає очевидним, що:

- нині існує значна кількість наукових праць, у яких досліджується широкий спектр психологічних аспектів проблеми професіоналізації фахівців екстремальних видів діяльності. При цьому має місце різноманіття підходів до визначення шляхів забезпечення оптимальності процесу їх професіоналізації;

- на теперішній час бракує теоретичних розробок та практичних рекомендацій щодо вдосконалювання процесу професіоналізації молодих офіцерів на стадії самостійної професійної діяльності з метою забезпечення оптимальності їх становлення як командирів підрозділів. При цьому, як стверджує ряд зазначених дослідників, на даній стадії цілісного процесу професіоналізації відбувається найбільш інтенсивне опанування професії військовим фахівцем та перетворення його у професіонала військової справи [1, 5, 8];

- професіоналізація командира підрозділу являє собою процес постійного і неухильного спрямованого руху до фахової досконалості, методичної і педагогічної майстерності. Воно пов'язане з такими властивостями особистості, як професійна спрямованість і професійна придатність, а також з формуванням у командира підрозділу об'єктивного уявлення щодо психологічної структури його професійної діяльності [7, 8];

- процес професіоналізації командира підрозділу може бути розглянутий, як цілеспрямоване формування і подальший розвиток у нього професійно важливих психологічних якостей, умінь і навичок. Успіхові професіоналізації сприяє його вміння зберігати стресостійкість у екстремальних ситуаціях, професійна мотивація до служби і психологічна готовність до неї [2, 4, 5, 7];

- процес професіоналізації командирів підрозділів з КЕОП на стадії самостійної професійної діяльності може проходити з різним ступенем успішності. Під успішністю професіоналізації командира підрозділу розумітимемо позитивний за наслідками процес набуття ним професійної компетентності з урахуванням наявних умов професіоналізації та реалізації потенційних можливостей, які залежать, перш за все, від оцінюваної людини і її здібностей до навчання та розвитку, а також готовності навчатись й професійно зростати [6];

- успішний професіогенез даних військових фахівців на стадії самостійної професійної діяльності характеризується наявністю таких найбільш важливих компонентів, як: стрімке зростання професійної компетентності; швидке входження в посаду й адаптованість до нових умов служби і діяльності на посаді;

- підвищення авторитету командира як у військовому колективі, так і поза його межами; самостійність та прийнятна якість виконання службових обов'язків;

- продуктивне подолання виникаючих кризових явищ, пов'язаних з невідповідністю наявних ресурсів особистості та засвоєних способів розв'язання службових проблем вимогам до неї та якості здійснюваної діяльності; відхід від репродуктивного виконання СБЗ, який сформувався на основі набутих у ВВНЗ знань, умінь та навичок; усвідомлення потреби у професійному вдосконалюванні; розвиток здатності оперативного прийняття обґрунтованих рішень у складних умовах; вдосконалювання організаторських та комунікативних умінь, навичок самоконтролю, саморегуляції та забезпечення психічної стійкості у ході виконання завдань у складних умовах [3 ];

- на цей час у наукових дослідженнях недостатньо повно розкриті психологічні умови успішної професіоналізації командирів підрозділів Національної гвардії України з конвоювання екстрадиції та охорони підсудних, хоча необхідність їх визначення й урахування у процесі підготовки цих фахівців обумовлюється практичними запитами гвардії;

- умови вдосконалення професіоналізації командира підрозділу з КЕОП на стадії самостійної професійної діяльності можуть бути визначені на основі результатів сучасних досліджень проблеми професіоналізації фахівців екстремальних видів діяльності з урахуванням специфіки, пов'язаної з особливостями виконуваної службово-бойової діяльності та соціально- психологічною характеристикою військового середовища професіоналізації.

Виходячи з наведених положень метою нашої статті є обґрунтування на основі проведених нами теоретичних та емпіричних досліджень психологічних умов вдосконалення професіоналізації командира підрозділу з конвоювання, екстрадиції та охорони підсудних на стадії самостійної професійної діяльності.

Виклад основного матеріалу. Професійна діяльність командира підрозділу з КЕОП є однією з найскладніших серед військових фахівців НГУ. Вона характеризується низкою специфічних особливостей щодо екстремального характеру умов її реалізації, психоемоційних та фізичних навантажень, соціальної значущості, високої ціни помилкових дій, жорсткої регламентації тощо. Це у комплексі обумовлює специфічні вимоги до індивідуально-психологічних характеристик вказаного фахівця та його особливої професійної підготовленості. Для оцінювання рівня відповідності цим вимогам випускників Національної академії Національної гвардії України (НА НГУ) нами вивчалась існуюча система професійно-психологічного відбору, підготовки та розподілу осіб, яких направляють для проходження служби на вказаних посадах у підрозділах з КЕОП, а також рівень сформованості їх професійної компетентності.

На первинні командні посади у підрозділи з КЕОП розподіляють щорічно до 20% випускників командного факультету НА НГУ. При цьому додаткового професійно-психологічного відбору випускників щодо професійної придатності до такої діяльності не здійснюється. Вважається достатнім професійно-психологічний відбір, який реалізується під час вступу кандидатів на навчання до Академії.

За результатами проведених нами у 2011-2014 роках опитувань випускників, які отримали розподіл на посади у підрозділи з КЕОП, було встановлено, що лише у 23% із них є чітко сформована професійна спрямованість на здійснення саме такої діяльності, розподіл відповідає їх особистим бажанням і є досить мотивованим. Основними причинами такого стану справ опитані випускники вважають: низьку престижність та негативний імідж професійної діяльності зазначеного військового фахівця (вказали 54% респондентів); не адекватну рівню грошового утримання й соціально-правового захисту фізичну й емоційну напруженість професії (відзначили 51% опитаних); специфічні особливості професійного середовища й умови реалізації посадових обов'язків (зазначили 38% опитаних); уявлення про недостатню особисту професійну підготовленість, яка може означати виникнення різного роду ризиків (вказали 23% респондентів).

Для оцінки найбільш важливих характеристик, які відображують професійну спрямованість та професійну компетентність випускників, призначених на посади до підрозділів з КЕОП, проводилося їх анкетування та використовувалася методика діагностичної співбесіди за розробленою нами програмою. Ця методика дозволила оцінювати зазначені феномени за набором розроблених питань, які ставилися респондентам та критеріальними варіантами наданих відповідей на рівнях: бажаний, припустимий, критичний. Результати її використання щодо оцінки відповідних характеристик випускників 2013 року наведено у таблиці 1.

Таблиця 1 Результати оцінювання найбільш важливих характеристик, які відображують професійну спрямованість та професійну компетентність випускників за методикою діагностичної співбесіди