Главная Коллекция "Otherreferats" Психология Активні та пасивні форми стресоподолання працівників кримінально-виконавчої служби

Активні та пасивні форми стресоподолання працівників кримінально-виконавчої служби

Аналіз психологічних особливостей активних та пасивних форм стресоподолання працівників кримінально-виконавчої служби залежно від стажу професійної діяльності. Діяльність цих фахівців та захист суспільства від злочинців, людей аморальної поведінки.

Рубрика Психология
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 06.03.2018
Размер файла 32,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Активні та пасивні форми стресоподолання працівників кримінально-виконавчої служби

Левенець А. Є., кандидат психологічних наук, старший викладач кафедри пенітенціарної педагогіки та психології Інституту кримінально-виконавчої служби (м. Київ)

Анотація

стресоподолання працівник кримінальний виконавчий

Стаття присвячена аналізу психологічних особливостей активних та пасивних форм стресоподолання працівників кримінально-виконавчої служби залежно від стажу професійної діяльності.

Ключові слова: стрес, копінг-поведінка, психологічний захист, працівник кримінально-виконавчої служби, стаж роботи.

Аннотация

Статья посвящена анализу психологических особенностей активных и пассивных форм копинг-поведения работников уголовно-исполнительной службы в зависимости от стажа профессиональной деятельности.

Ключевые слова: стресс, копинг-поведение, психологическая защита, работник уголовно-исполнительной службы, стаж работы.

Annotation

Active and passive forms of overcoming the psychological stress of the employees of the penal service

Levenets A. E., candidate of psychological sciences, senior teacher of department

This article analyzes the psychological characteristics of active and passive forms of coping-behavior of penal enforcement system employees in dependence on the duration of their professional activity. The active form of coping behavior, active overcoming is a purposeful removal or weakening of a stressful situation. Passive coping-behavior, or passive overcoming, involves the use of a different arsenal o psychological defense mechanisms aimed at reducing the emotional tension, but not to alteration of a stressful situation. It is determined that the most experienced specialists ofpenal enforcement system with an experience of more than10 years, the least likely to exhibit maladaptive passive response to the impact of professional stress-factors.

Penitentiary officers with an experience of 5 to 10 years are most inclined to use such types of active maladaptive responses to stress as "confrontational coping”, "distancing", "avoidance".

Penal enforcement system employees with experience of less than 5 years most likely to use such passive forms of stress overcoming as: denial, compensation, projection, intellectualization.

Key words: coping behavior, psychological protection, stress, the employees of the penal service, length of service.

Постановка проблеми у загальному вигляді. Діяльність фахівців кримінально- виконавчої служби (далі КВС) спрямована на захист суспільства від злочинців, правопорушників, людей аморальної поведінки, тому часто протікає в екстремальних умовах [1; 4]. Багаточислені стрес-чинники впливають на психологічний стан пенітенціаристів, їхнє особисте життя, риси характеру, особливості поведінки вдома й на роботі. Це висуває підвищені вимоги до психічних якостей, що забезпечують стрес- долаючу (копінг) поведінку та ефективність виконання професійної діяльності в екстремальних умовах (Бодров В.А., 2004; Євсюков О.П., 2007; Куфлієвський А.С., 2007; Лефтеров В.О., 2008; Марищук В.Л., 2002; Тімченко О.В., 2007).

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Незважаючи на те, що проблемі психологічного супроводу професійної діяльності військовозобов'язаних присвячено значну кількість наукових праць (Назаров О.О., Садковий В.П., Самара О.Є., Склень О.І. та ін..), проблема ефективного застосування копінг-стратегій у професійній діяльності, зокрема працівників КВС залишається вивченою недостатньо.

Роботи, присвячені вивченню способів подолання стресового навантаження або копінгів, з'являються в зарубіжній психології у другій половині XX століття. Поняття “копінг” походить від англійського “cope” (переборювати). У роботах німецьких авторів використовується термін "bewaltigung" (подолання). Coping - індивідуальний спосіб взаємодії з ситуацією у відповідності з її особистісною логікою, значимістю в житті людини та її психологічними можливостями [7]. У працях вітчизняних психологів ми зустрічаємо інтерпретацію поняття “копінг” як подолання (стресоподолання) або психологічного подолання стресу.

Вперше термін “копінг” з'явився у психологічній літературі у 1962 році при дослідженні Л. Мерфі способів подолання дітьми потреб, що висуваються кризами розвитку. Він зазначав, що до способів подолання відносяться активні зусилля особистості, спрямовані на подолання складної ситуації. Основоположниками поняття “копінг” є психологи Р. Лазарус та С. Фолькман, які визначали копінг-стратегії “стратегіями оволодіння та врегулювання взаємовідносин з навколишнім середовищем”. Р. Лазарус у 1966 році у своїй книзі “Psychological Stress and Coping Process” (“Психологічний стрес і процес його подолання”) звернувся до копінгу для опису усвідомлених стратегій подолання стресу й інших подій, що викликають тривогу.

Необхідно зазначити, що розуміння поняття «стрес», що запропоноване Г.Сельє «як нормальна реакція організму на будь- який сильний чи тривалий вплив оточуючого середовища», відрізняється від розуміння його Р.Лазарусом. Той визначає стрес як «дискомфорт, що виникає при відсутності рівноваги між індивідуальним сприйняттям запитів середовища та ресурсів, що доступні для взаємодії з цим середовищем». Саме індивід оцінює ситуацію як стресову чи ні.

Р. Лазарус і С. Фолькман розглядають копінг як динамічний процес, що визначається суб'єктивністю переживання ситуації, стадією розвитку конфлікту, зіткненням суб'єкта із зовнішнім світом. Вони позначили психологічне подолання як когнітивні і поведінкові зусилля особистості, спрямовані на зниження впливу стресу. Індивід оцінює для себе величину потенційного стресора, співставляє вимоги середовища з власною оцінкою ресурсів, якими він володіє, щоб з оптимальною ефективністю справитися з цими вимогами. Копінг-механізми визначають ступінь адаптації особистості до ситуації [11].

З часом наукова парадигма застосування поняття «копінг» почала включати в себе не тільки реакції на «надзвичайні, що перевищують ресурси людини вимоги», але й повсякденні стресові ситуації. Реакції на стрес стали класифікувати на довільні та мимовільні [9].

Дослідниками стресу розроблена безліч класифікацій реакцій на стрес та типів поведінки в ситуації стресу [2]. Переживання стресу у кожної людини відбувається по- своєму, індивідуально. Тому, в залежності від сили стресових подразників, частоти їх виникнення, тривалості, індивідуально- психологічних параметрів особистості, формуються найбільш характерні для неї способи подолання стресу - стрес-долаючі копінг-стратегії. Серед детермінант особистісних стратегій копінг поведінки визначають самооцінку, самоприйняття, локус контролю, рівень тривожності, вік, стать, соціальний, професійний досвід (Каленська Г.Ю., Корнієнко І.О., Крюкова Т. Л., Хазова С.А., Douvan E., Kulka R., Veroff J. та ін.).

Існують різні точки зору щодо ефективності стратегій стресоподолання. Так Нікольська І.М. та Грановська І.М. визначають корисність копінг-поведінки, в той час як Frydenberg E., Lewis R. та ін. зазначають існування двох типів копінг стратегій: 1) продуктивні, функціональні, адаптивні та 2) непродуктивні, дисфункціональні, дезадаптивні [10].

Низкою науковців визначено, що в умовах стресу психологічна адаптація людини відбувається, головним чином, за допомогою різних видів механізмів: 1) копінгу, 2) психологічного захисту, де психологічний захист - неусвідомлюваний психічний процес, спрямований на відгороження свідомості особистості від негативних переживань [6]. В цьому зв'язку Р. Лазарус і С. Фолькман зазначають, що форма поведінки (активна чи пасивна) в тій чи іншій ситуації залежить від особистісних характеристик індивіда та від ситуації, яка в рамках даного підходу є вирішальною. Активна форма копінг-поведінки, активне подолання є цілеспрямованим усуненням або послабленням впливу стресової ситуації. Пасивна копінг-поведінка, або пасивне подолання, передбачає використання різного арсеналу механізмів психологічного захисту, які спрямовані на зниження емоційної напруги, а не на зміну стресової ситуації [11].

Вважається, що психологічні захисти становлять останній рівень в системі адаптації - рівень декомпенсації, коли вимоги ситуації сприймаються особистістю як непосильні для активного переборювання [6]. Щодо визначення ефективності дії психологічних захистів, також існує декілька видів їх класифікації: примітивні - складні, конструктивні - деструктивні та ін. [8].

Оскільки працівники КВС в силу особливостей професійної діяльності практично постійно стикаються з дією стрес- чинників [3], то можна припустити, що в них сформовано загальні поведінкові особливості, що проявляються як активні чи пасивні реакції на дію стресових факторів. Тому метою нашої дослідницької роботи є виявлення психологічних особливостей застосування активних та пасивних стрес- долаючих копінгових стратегій працівниками кримінально-виконавчої служби, зокрема - залежно від професійного стажу.

Учасники. В представленому дослідженні взяли участь 147 працівників кримінально-виконавчої служби 32 установ (персонал виправних колоній, виправних центрів, слідчих ізоляторів) у віці від 22 до 61 року, зі стажем роботи від 1 до 25 років. Оскільки саме спілкування, взаємодія з засудженими є одним з провідних стресових факторів в діяльності працівників КВС, то вибірка дослідження представлена працівниками, що мають високу частоту взаємодії з засудженими (начальники відділень соціально-психологічної служби, оперуповноважені, інспектори відділу нагляду та безпеки).

Досліджувані працівники КВС були розподілені на три групи в залежності від стажу професійної діяльності в органах, установах виконання покарань (УВП) та слідчих ізоляторах (СІЗО). До першої групи увійшли працівники зі стажем роботи до 5 років у кількості - 71 особа, до другої групи увійшли фахівці зі стажем роботи від 5 до 10 років у кількості - 47 осіб, до третьої групи увійшли працівники зі стажем роботи від 10 до 25 років у кількості - 29 осіб.

Методики дослідження. Для діагностики особливостей копінг-поведінки працівників КВС використовувались 2 методики. Першою була методика «Копінг тест» (Р. Лазарус, 1988), спрямована на визначення домінуючих активних копінг-стратегій, які використовуються особистістю з метою подолання негативного впливу стрес-факторів. Другою - методика «Діагностики типологій психологічного захисту» (Р. Плучек, в адаптації Л.І. Васермана), для визначення типових пасивних стратегій стресоподолання.

Виклад основного матеріалу дослідження і отриманих наукових результатів. На першому етапі визначались особливості поведінки працівників КВС з різним стажем професійної діяльності, а саме виразності типів реакцій на дію стрес- чинників за допомогою копінг-тесту Р. Лазаруса.

Отримані дані дозволили нам знайти наступні достовірні відмінності в результатах трьох досліджуваних груп (табл. 1).

Таблиця 1

Виразність типів реакцій на дію стресорів у працівників КВС з різним стажем професійної

діяльності (в %)

Тип копінгу

1гр (х ± о)

2гр.

(х ± о)

3гр.

(х ± о)

t

(1, 2)

t

(1, 3)

t

(2, 3)

Конфронтаційний

копінг

43,66±16,57

52,27±25,46

41,37±8,85

1,49

0,38

1,7*

Дистанціювання

45,07±18,39

56,81±24,12

44,07±14,00

2,1*

0,15

2,02*

Самоконтроль

54,92±16,42

56,27±19,08

49,52±13,91

0,32

1,13

1,17

Пошук соціальної

підтримки

51,74±15,46

59,34±16,56

48,27±21,17

1,75*

0,59

1,72*

Прийняття

відповідальності

47,88±14,82

52,43±20,56

44,82±22,22

1,72

0,53

1,58

Уникнення

34,52±14,38

47,34±17,37

34,48±12,44

3,02**

0,02

2,63**

Планування вирішення проблем

63,38±20,49

68,18±17,07

60,37±18,76

0,86

0,53

1,31

Позитивна переоцінка

51,29±15,83

57,14±21,29

43,49±11,78

1,18

1,71*

2,25**

Примітка. *р < 0,05, **р < 0,01

Згідно отриманим даним, перші достовірні розходження було відмічено між 2-ю та 3-ю групами досліджуваних (t=1,7, р<0,05) за шкалою «конфронтаційний копінг». Встановлено, що фахівці КВС, які увійшли до 2 групи, відрізняються певним ступенем ворожості, непередбачуваністю змін, готовністю до ризику. Ці працівники можуть проявляти певну агресивність на шляху змінення ситуації. Така стрес-долаюча поведінка може бути віднесена до типу асоціальних й не завжди буде ефективною.

Визначено, що фахівці з 2 групи демонструють найвищий, у порівнянні з 1 та 3 групами досліджуваних, показник виразності такого типу копінгу як «дистанціювання». Результати достовірні на рівні р<0,05, стосовно 1 та 3 груп. Можна виснувати, що ці фахівці воліють за допомогою певних зусиль відокремитись від травмуючої ситуації, зменшити її значимість. Такий спосіб подолання стресу також вважається не завжди ефективним; його дію порівнюють з такою копінг-поведінкою як уникнення.

За шкалою «самоконтроль» в нашому дослідженні не було відмічено достовірних відмінностей між усіма групами досліджуваних, що засвідчує що фахівці УВП та СІЗО незалежно від стажу роботи застосовують приблизно однакового рівня зусилля з регулювання своїх почуттів та дій.

За шкалою «пошук соціальної підтримки» зафіксовані достовірні відмінності між усіма групами досліджуваних Так, найвищий показник виразності даного типу копінгу зафіксовано в 2 групі працівників КВС, досвід професійної роботи яких від 5 до 10 років (t (1,2) = 1,75, де р<0,05; t (2,3)=1,72, де р<0,05). Даний тип копінгу можна віднести до активних та адаптивних моделей стрес-долаючої поведінки. Можна припустити, що зростання такої копінг-поведінки зі збільшенням стажу служби є намаганням знизити дію професійних стрес-факторів шляхом посилених зусиль в пошуку емоційної, інформаційної та дійової підтримки.

Відзначимо такий цікавий факт, що у фахівців з досвідом роботи більше 10 років (3 група) значення такого типу копінгу знижується, що може свідчити про звикання до професійних стрес - факторів, адаптацію до них.

За шкалою «прийняття відповідальності» не було зафіксовано достовірних відмінностей між усіма групами досліджуваних, що засвідчує що фахівці КВС незалежно від стажу професійної роботи однакового відповідально визнають своє місце та роль в процесі вирішення складних ситуацій.

Ще одна низка достовірних відмінностей виявлена у виразності такої копінг-поведінки як «уникнення» - найвищий показник зафіксовано в 2 групі досліджуваних (р<0,01 у порівняні з 1 групою та з 3 групою). Зазначена копінг- поведінка припускає мисленеві намагання та поведінкові зусилля, спрямовані на уникання проблеми - про намагання респондентів не потрапляти в ситуації, що провокують виникнення суперечностей та конфліктів, не помічання особистістю проблеми. Дезадаптивність стратегії уникання полягає в тім, що управління неприємними переживаннями шляхом заперечення проблеми чи уникання вирішення конфліктних ситуацій тільки збільшує дистрес, й тим самим не тільки загострює наявні давні проблеми, але й породжує нові [5]. С одного боку, згідно даних Herman-Stahl М., Seiffge-Krenke І. він корелює з більш високим рівнем депресії [12], згідно даних Lewis H., Kliewer W. - тривоги [12]. Певні дослідники вважають, що уникаючий копінг може бути корисним в ситуаціях нетривалого стресу, але в випадках тривалих стресових ситуацій уникання визнається неадаптивною реакцією [10]. Зазначимо, що показники 1 та 3 групи знаходяться в діапазоні 30-40% (знижений рівень напруженості), тобто демонструють адаптивній варіант копінгу - ці фахівці не намагаються в професійній діяльності уникати робочих проблем.

За шкалою «планування вирушення проблем» показники 1 та 2 групи знаходяться в діапазоні вище 60%, що свідчать про підвищену напруженість копінгу у фахівців досліджуваних груп, підвищенні довільні аналітичні зусилля зі зміни ситуації, а також - помірну тенденцію до дезадаптації. Водночас фіксуємо відсутність значущих відмінностей за даною шкалою у представників всіх трьох досліджуваних груп.

За аналізом середніх показників з'ясовано, що фахівці з 3 групи з найбільшим стажем роботи менш за всі інші досліджувані групи схильні використовувати таку копінг-стратегію як «позитивна переоцінка». Такі дослідники як Carpenter B, Kessler R., Wethington E. [12] неоднозначно інтерпретують таку копінг- стратегію як «позитивна переоцінка». З одного боку, надання проблемі позитивного значення зменшує стрес та служить емоційному пристосуванню до нього; з іншого боку, штучна зміна ставлення відволікає від вирішення конкретних практичних проблем. Стратегія позитивної переоцінки може бути ефективною в ситуації, коли суб'єкт не може контролювати результат.

Отже, за отриманими показниками першої проведеної методики, шкалами - «самоконтроль», «прийняття

відповідальності» та «планування вирішення проблем», що зазначають адаптивну стратегію подолання стресів, в нашому дослідженні не виявлено значущих відмінностей між досліджуваними групами працівників КВС з різним стажем професійної діяльності, однак за показниками шкал, що засвідчують дезадаптивний тип реагування на стрес - «дистанціювання» та «уникання» , «конфронтаційний копінг» значно визначаються показники працівників 2 групи з досвідом роботи від 5 до 10 років.

На другому етапі з'ясувувались типові види психологічного захисту, що визначають особливості поведінки пенітенціарних працівників в умовах професійного стресу за допомогою методики «Діагностика типологій психологічного захисту» (Р. Плучек, в адаптації Л.І. Васермана). Результати даних дослідження представлені в таблиці 2.

Таблиця 2. Виразність механізмів психологічного захисту працівників КВС з різним стажем професійної роботи, %

№

Захисні механізми

1гр (х ± о)

2гр.

(х ± о)

3гр.

(х ± о)

t

(1, 2)

t

(1, 3)

t

(2, 3)

1.

Заперечення

55,2±18,4

46,1±15,4

44,1±22,9

1,77*

1,85*

0,12

2.

Витіснення

35,3±18,7

35,4±21,8

28,1±17,2

0,22

1,01

0,98

3.

Регресія

33,9±21,5

32,5±19,2

28,1±16,6

0,18

0,79

0,73

4.

Компенсація

44,5±18,9

31,9±16,0

40,0±21,4

2,41**

0,61

1,09

5.

Проекція

66,2±17,6

50,0±19,9

48,1±29,0

3,11**

2,46**

0,19

6.

Заміщення

32,7±21,3

28,2±20,8

26,7±20,6

0,80

1,32

0,56

7.

Інтелектуалізація

54,6±16,1

51,0±17,4

43,7±20,7

0,75

1,76*

0,90

8.

Реактивне утворення

30,6±21,1

34,3±18,1

36,2±17,7

0,73

1,82*

0,28

*р < 0,05, **р < 0,01

Згідно отриманих даних, перша низка значущих відмінностей спостерігається у виразності механізму захисту «заперечення» за показниками трьох досліджуваних груп. До вивільнення прихованих емоцій (зазвичай гніву) на предметах, тваринах або людях, що сприймаються, як менш небезпечні для індивіда, ніж ті, які дійсно викликали емоції, більш схильні пенітенціаристи зі стажем роботи до 5 років (55,2% проти 46,1,6% та 44,1% 2-ї та 3-ї груп відповідно, результати достовірні на рівні р<0,05).

За шкалою «витіснення», найменший показник виразності даного захисного механізму зафіксовано в групі фахівців з найбільшим досвідом професійної роботи - 28,1%, на відміну від працівників з досвідом роботи до 5 та від 5 до 10 років (35,3% та 35,4% відповідно). Таким чином, досліджувані 1 та 2 груп частіше, ніж більш досвідчені колеги, схильні до активного недопущення в сферу свідомого або усунення з неї болісних, суперечливих почуттів та спогадів, неприємних бажань та думок про виконання важких професійних завдань, що супроводжувались великою кількістю стрес-факторів та стали чинником виникнення у особистості негативних психічних станів. Можна припустити, що ці фахівці використовують такий захисний механізм при виникненні професійно- складних психотравмуючих ситуацій.

Витіснення вважається не тільки найефективнішим, а й найнебезпечнішим механізмом психологічного захисту. Відокремлення від Я, яке настає внаслідок ізоляції свідомості від усього перебігу інстинктивного та афективного життя, може повністю зруйнувати цілісність особистості. Слід зазначити, що складна життєва, професійна ситуація таким чином не вирішується, а подавлені емоції, імпульси та переживання проявляються (знаходять вихід) шляхом утворення невротичних симптомів.

Наступні відмінності зафіксовані у прояві захисного механізму «регресія». Регресія є формою психологічного захисту, що полягає у поверненні до інфантильних щаблів психічного розвитку та примітивних форм мислення, поведінки, в актуалізації колись успішних способів реагування в ситуаціях конфлікту, стресу, тривоги. Найменший показник регресії виявлений у досвідчених фахівців (28,1%), вище - серед пенітенціаристів 1 та 2 груп (33,9% та 32,5% відповідно), але достовірних відмінностей не зафіксовано.

Психологічний захист «компенсація» як схильність знаходити підходящу заміну реальній або уявній, фізичній або психологічній неспроможності, найбільш представлений серед працівників 1-ї групи з досвідом професійної роботи до 5 років - 44,5%, на відміну від працівників 2-ї групи - 31,9% (при р <0,01) та 3-ї групи - 40%.

Виявлені за шкалою «проекція» значущі відмінності, засвідчують домінування даного психологічного механізму серед найменш досвідчених робітників КВС (66,2%, проти 50% (2 група) та 48,1% (3 група). Загалом, високі показники застосування даного механізму психологічного захисту дає підстави припустити, що оскільки досліджені працівники КВС майже щодня спілкуються з представниками асоціального, кримінального середовища, то приписування власних неприйнятних свідомістю думок та відчуттів Іншому (провідному об'єкту професійної уваги та діяльності) має логічну, раціональну підставу.

Наступний досліджений механізм психологічного захисту - «заміщення». Встановлено, що найменший показник використання психологічного захисту заміщення виявлено серед фахівців 2-ї - 28,2% та 3-ї груп - 26,7%, на відміну від найменш досвідчених працівників - 32,7%. Отже, можна відмітити, що фахівці 1 групи в нестерпній ситуації схильні до перенесення реакції з «недосяжного» об'єкта на «досяжний» або на заміну неприйнятної дії на допустиму. Таким чином фахівці цієї групи можуть знімати емоційну напругу, але такий спосіб поведінки заважає реалізації поставленої мети та вирішувати конфліктні ситуації. Найважливішим на цьому етапі для особистості є зняття внутрішньої напруги.

Психологічний захист «інтелектуалізація», що є несвідомим контролем над емоціями й спонуканнями шляхом раціонального тлумачення подій, найменш притаманний досвідченим працівникам 3-ї групи - 43,7% проти 54,6% 1-ї групи (при р <0,05) та 51,4% 2-ї групи.

Останній досліджуваний механізм захисту - «реактивне утворення». Це захисний механізм, розвиток якого зв'язують із остаточним засвоєнням індивідом «вищих соціальних цінностей», припускає способність діяти в протилежність тому, як людина хотіла б діяти відповідно до своїх істинних почуттів. Отримані дані свідчать про перевагу його використання в ситуаціях професійного стресу досвідченими пенітенціаріями 3 групи (36,2%), на відміну від працівників 1 та 2 груп (30,6%, результати достовірні на рівні р<0,05, та 34,3% відповідно).

Отже, за результатами застосування другої методики встановлено найменшу схильність до застосування пасивних копінг-стратегій (психологічних захистів) досвідченими фахівцями кримінально- виконавчої служби 3-ї групи, на відміну від працівників 1-ї та 2-ї груп.

Висновки

Проведене констатувальне дослідження особливостей копінг-поведінки працівників кримінально-виконавчої служби з різним стажем професійної діяльності дозволило встановити, що найбільш досвідчені фахівці КВС з досвідом професійної діяльності від 10 років найменшим чином схильні демонструвати дезадаптивні пасивні реакції на дію професійних стрес-факторів.

Пенітенціаристи з досвідом роботи від 5 до 10 років найбільш схильні до використання таких активних дезадаптивних типів реагування на стрес як «конфронтаційний копінг», «дистанціювання», «уникання». Працівники КВС з досвідом роботи до 5 років є більш схильними до застосування таких пасивних форм стресоподолання (психологічних захистів), як: заперечення, компенсація, проекція, інтелектуалізація.

Список літератури

1. Беляева Л.И. Психологические особенности экстремальных ситуаций правоохранительной деятельности / Л.И. Беляева // Прикладная юридическая психология : учеб. пособие для вузов / под ред. А.М.Столяренко. - М. : Юнити-Дана, 2001. - 531-533 с.

2. Бодров В.А. Психология профессиональной деятельности / В.А. Бодров - М.: Институт психологи РАН, 2006. - 623 с.

3. Левенець А.Є. Стрес-чинники в діяльності працівника пенітенціарної служби / А.Є.Левенець // Сучасна наука - пенітенціарній практиці: матеріали Міжнар. наук. - практ. конф. (м. Київ, 24 жовт 2013 р.) / відп. ред. І.М. Копотун, С.Г. Стеценко - К.: Інститут кримінально-виконавчої служби, 2013. - С. 307 - 309.

4. Медведев В.С. Професійна деформація співробітників пенітенціарних установ: навч. посіб. / В.С. Медведев - К: РВВ КІВС при УАВС, 1996. - 81 с.

5. Муздыбаев К. Стратегия совладания с жизненными трудностями / К. Муздыбаев // Журнал социологии и социальной антропологии. - 1998. - Т. 1, №2. - С. 100 - 111.

6. Набиуллина Р.Р., Тухтарова И.В. Механизмы психологической защиты и совлодания со стрессом : учебно-методическое пособие / Р.Р. Набибуллина, И.В. Тухтарова. - Казань : КГМА, 2003 - 98 стр.

7. Нартова-Бочавер С.К. “Coping-behavior” в системе понятий психологии личности / С.К. Нартова- Бочавер // Психологический журнал. - 1997. - Т. 18. -№5. - С. 20-30.

8. Романова Е.С., Гребенников Л.Р. Механизмы психологической защиты / Е.С. Романова, Л.Р. Гребенников. - Мытищи: Талант , 1996. - 144с.

9. Compas В. Е. An agenda for coping research and theory: basic and applied developmental issues / В. Е. Compas // International Journal of Behavioral Development. - 1998. - № 22(2). - Р. 231-237.

10. Frydenberg E., Lewis R. Teaching Coping to adolescents: when and to whom? / E. Frydenberg, R. Lewis // American Educational Research Journal. - 2000. - Т. 37. - № 3. - Р. 727--745.

11. Lazarus S., Folkman S. Stress appraisal and coping / S. Lazarus, S. Folkman - New York: Springer Publishing Company, 1984. - 456 p.

12. Losoya S., Eisenberg N., Fabes R. Developmental issues in the study of coping / S. Losoya, N. Eisenberg, R. Fabes // International Journal of Behavioral Development, 1998, 22(2), Р. 287-313.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены