Метафоричні моделі особистої власності в економічній свідомості підлітків

1. Темпоральність - це характеристика казкових подій, пов'язаних з особистою економікою, у термінах часу: ретроспективні характеристики (з далеких часів, у дитинстві, бувало, жила-була дівчинка - сирітка) становлять 8%, характеристики теперішнього часу (є, маю, дають гроші) - 6,2%, проспективні характеристики (буде рости, дасть, роздам, допоможу, піклуватимусь) - менше 1% загальної кількості згадувань про час. Бачимо, що підлітки спираються на економічний досвід, який уже мають, аналізують економічні події, які мали місце чи тривають тепер. Підлітки не схильні прогнозувати їх, отже поки що не спираються на інтуїцію, власну креативність та ініціативу. Окрім того, особиста власність у підлітковому віці пов'язана з нерегулярністю надходжень, отже - із залежністю особистої економіки підлітка від зовнішньої допомоги.

2. Дії - це характеристика складових особистої економіки героя як таких, що передбачають здійснення завершеного акту діяльності, тож її наявність у казках підлітків означає, що їх особиста економіка характеризується спрямованістю на досягнення усвідомлюваної мети, довільність і навмисність економічної активності. Метафорична модель дії стосується у підлітків переважно активних дій героїв казки (узяв, накупив, накопичив), пов'язаних зі свідомим докладанням зусиль для досягнення певної економічної мети. Переважання метафори способів надходження особистих благ (7%) порівняно зі способами їх відчуження свідчить про категоризацію себе як суб'єкта привласнення та примноження економічних благ. При цьому слід відзначити суперечливість цього процесу у підлітків, оскільки серед способів як найбільш реальні й адекватні поряд з економією (3,3%) і заробітком своєю працею (1,5%) осмислюється містична поява благ «нізвідкіля» (1,6%). Метафорична модель дії у підлітків включає в себе і метафори витрат (4%).

3. Рух - характеристика змін в системі відносин привласнення-відчуження. Багаторазове (11%) застосування підлітками метафоричної моделі руху акцентує і підкреслює осмислення ними ролі учасників відносин власності як активної, перетворюючої та пов'язаної з контролем і змінами. Так, серед прикладів метафори руху підлітки згадують захист (особливо яскраво це видно у зв'язку з метафоричними моделями боротьби, війни), накопичення й обмін (купівля-продаж).

4. Вмістилище - це осмислення особистих благ як таких, що поміщені в ємність, призначену для їх збереження та накопичення. Серед зразків метафоричної моделі вмістилища у підлітків переважають такі, що пов'язані з побутовими речами (скарбничка, чарівний горщик, чарівний гаманець, моя/чужа кишеня). Вони відповідають звичним кліше, мовним штампам, використовуваним у побутовому спілкуванні. Отже, ними задаються формальні, передбачувані, а значить контрольовані й зрозумілі для підлітків складові відносин особистої власності. Останні, очевидно, у підлітків пов'язані з накопиченням та збереженням, економією благ. При цьому слід констатувати і наявність таких складових даної метафоричної моделі, як природні (печера) та штучні (споруди, будівлі: підземелля, школа, стара хатинка, схованка, ворота, палац) вмістилища. Використання метафоричної моделі споруди - символу нерухомої штучної структури порівняно великих розмірів - у описах казкових подій, на нашу думку, надає статичності, масштабності ідеї вмістилища. Згадування підлітками таких більш масштабних вмістилищ ми схильні розглядати як спроби виходу за межі безпосередньо сприйманого й осяжного світу особистої економіки, розсування її меж, виходу поза межі буденних взаємин накопичення і збереження, спроби пізнання більш широких відносин власності. Або, навпаки, - до бажання уникнути конкретизації у відносинах особистої власності.

5. Наявність метафори містичного в текстах підлітків підтверджує відсутність в уявленнях про особисту економіку чіткості і визначеності, свідчить про неоднозначність, прихованість, непроявленість окремих економічних явищ. Оскільки ця метафорична модель стосувалась переважно головних героїв та джерел надходження і зберігання особистих благ, то слід констатувати, що актуальними в підлітковому віці є проблеми економічного самовизначення та пов'язаний з цим вибір способів матеріального самозабезпечення, які розв'язуються зазвичай на наступному віковому етапі.

6. Персоніфікація - приписування економічним явищам, подіям рис та властивостей, притаманних людині, олюднення, оживлення їх (балакучі гроші; самотня гривня, жив самотній долар; тепер витрачені гроші живуть у чужій кишені; гроші роблять все; жили-були гроші). Використання цієї метафоричної моделі підтверджує думку про те, що особиста річ осмислюється підлітками як символ, частина способу життя, втілення бажань. Речі не залишаються безликими, «чиїмись». Вони психологічно привласнюються, стаючи «своїми».

7. Війна, боротьба - осмислення казкових подій як військових, як протиборства і конфліктної взаємодії, в якій конкуруючі групи мають досить рівні сили, щоб зробити результат бою невизначеним. Припускаємо, що підлітки демонструють готовність як до захисту своїх інтересів і благ (облога, захист, оборона, охорона), так і до активного їх відстоювання та до перемоги в конкурентній боротьбі (зброя, війна, битва, повстання, перемога). Про те й інше свідчить використання метафори війни для означення подій в економічній казці.

З таблиці 1 видно, що інші вісім метафоричних моделей, виділених із казок підлітків (природних стихій, прагматизму, сім'ї, війни, споруд, живих істот, адміністративних одиниць), є мало навантаженими (частота використання кожної з них становить не більше 2%). Для нас це означає, що особиста власність на підлітковому етапі вже концептуалізується з більш дорослої, раціональної точки зору. Так, рухливість економічних процесів, їх мінливість слід розглядати з раціональної точки зору, як притаманні не тільки живим істотам, а й усім динамічним явищам. Зменшення ваги метафоричної моделі сімейності свідчить про зниження значущості зв'язків особистої економіки підлітка з життям його сім'ї, про зниження міри її інкорпорованості у сімейну економіку, отже, про зростання економічної самостійності. Зниження частоти втаємничування підлітками джерел, з яких надходять матеріальні блага (1%), свідчить про розуміння опитаними універсальності способів самозабезпечення. Викликає занепокоєння низький рівень зваженості, прагматизму і душевності у відносинах особистої власності підлітків як свідчення відсутності орієнтацій на норми добра і добросердя (йдеться про моделі прагматизму і благодійності). Низька частота використання моделі природних стихій підкреслює осмислення підлітками особистої власності як більш-менш контрольованого явища, поза фаталізмом і випадковістю, які трапляються в природі.

Висновки. Таким чином, підсумовуючи, зазначимо, що в ході дослідження нами підтверджена провідна роль кишенькових грошей в економічній соціалізації підлітків, показана нерегулярність надходжень, усвідомлення ними об' єктивної залежності особистої економіки від зовнішньої підтримки і допомоги. При цьому з'ясоване прагнення підлітків до економічної самостійності, до контрольованості надходжень особистих благ, до незалежності від сімейної економіки та від впливу випадку і фатуму. Показано, що підлітки спираються на отриманий економічний досвід, не схильні поки що прогнозувати економічні події, спиратись на власну інтуїцію, креативність та ініціативу.

Показане осмислення підлітками ролі власника як активної, перетворюючої та пов'язаної з контролем і змінами; спроби виходу поза межі буденних взаємин накопичення і збереження; констатація ними неоднозначності, прихованості, непроявленості окремих економічних явищ; акцентування уваги на освоєності, приналежності економічних благ; демонстрація готовності як до захисту своїх інтересів та благ, так і до активного їх відстоювання й до перемоги в конкурентній боротьбі. Виявлено, що особиста власність на підлітковому етапі вже концептуалізується з більш-менш дорослої, раціональної точки зору. Так, економічні процеси осмислюються підлітками як рухливі, мінливі. Збільшується прагнення підлітка бути менш залежним та інкорпорованим у сімейну економіку, отже зростає прагнення до економічної самостійності. Способи матеріального самозабезпечення осмислюються як універсальні. При цьому для підлітків характерний низький рівень зваженості, прагматизму й орієнтацій на норми добра і добросердя у відносинах особистої власності.

В контексті вищесказаного перспективним для прояснення соціально-психологічних закономірностей становлення економічної культури підлітків, як ми вважаємо, є вивчення інших внутрісистемних (афективних і поведінкових) складових цього явища.