Порівняльний аналіз рольових стосунків у традиційних та дистантних сім’ях

В статье наведены результаты эмпирического исследования особенностей ролевых отношений в дистантных семьях и сравнений этих характеристик с аналогичными показателями в традиционных семьях. Определена иерархическая структура семейных ролей- обязанностей в традиционных и дистантных семьях. Наводится иерархическая структура семейных ролей-взаимодействий в традиционных и дистантных семьях.

Ключевые слова: адаптация, структура семейных ролей, дистантная семья, ролевые отношения.

In the article the results of an empirical study of induced features of role relations in distant homes and comparisons of these characteristics with those in traditional families. Defined hierarchical structure of family roles and responsibilities in traditional and distant families. Is the hierarchical structure of family roles and interactions in traditional and distantfamilies.

Примітка: жирним шрифтом виділено статистично значущі розходження (р < 0,05).

Як видно з даної таблиці структура провідних ролей для обох типів сімей є схожою: ключовими як для традиційної сім'ї, так і для дистантної є три ролі: організатора домашнього господарства, закупника продуктів та того, що заробляє гроші. Проте роль заробітника займає статистично значуще більш високу ієрархічну позицію (U = 1618,00; р = 0,001) в дистантних сім'ях (ранг 1 у порівнянні з рангом 3), що пов'язано на нашу думку з орієнтованістю цих сімей на вирішення фінансових проблем. В минулому підрозділі при аналізі співвідношень між типом сім'ї та роботою, що виконується вдома, нами зазначалось, що потреби економічного характеру (матеріальні труднощі, з якими стикається родина) є більш актуальними для членів тимчасово неповних родин. В групі респондентів, що характеризуються традиційними сімейними стосунками найнижчу позицію в ієрархії сімейних ролей-обов'язків займає роль «хлопчика на побігеньках», тоді як серед членів дистантних сімей мінімальним пріоритетом характеризувалась сімейна роль, пов'язана з лагодженням зламаного. Цікавим виявляється той факт, що якісний склад п'яти найменш вживаних ролей-обов'язків в двох групах порівняння є однаковим, відрізняється лише позиція цих ролей у ієрархії. Отже найменш пріоритетними ролями були наступні ролі обов'язки «Той, що прибирає зі столу після обіду», «Той, хто доглядає за тваринами», «Організатор свят і розваг», «Хлопчик на побігеньках», «Той, що лагодить зламане».

Слід зазначити, що параметр «Той, що лагодить зламане» займає більш високу позицію в ієрархії ролей-обов'язків в традиційній сім'ї ніж в дистантній сім'ї. Ця відмінність є статистично значущою, про що свідчить відповідне значення критерію Манна-Вітні (U = 1681,00; p = 0,002). Отже, виходячи з того, що даний обов'язок у суспільному сприйнятті є суто чоловічою функцією (2009), можна зробити висновок, що ця роль чоловіків у дистантних сім'ях є дефіцитною і не заміщується жінками.

Також виявлено статистично значущі розбіжності між групами за позицією ролі «Людина, що приймає рішення» (U = 1838,00; p = 0,024). Для дистантних сімей ця роль є більш пріоритетною ніж для традиційних. Як вказує Н.М. Давидова (2000) рішення в сім'ї, що стосуються її добробуту, пов'язані з тим, на що гроші повинні бути витрачені з погляду стратегії розвитку домогосподарства. Повсякденні зобов'язання щодо витрачання коштів і забезпечення сім'ї найнеобхіднішим на даний момент - стають швидше, обов'язком. Враховуючі більшу спрямованість дистантних сімей на вирішення фінансових проблем, можна пояснити більш активну роль представників цих сімей у прийнятті рішень.

Отже, встановлено, що для обох типів сімей провідними ролями-обов'язками виступають ті ролі, які є ключовими для соціально-економічного функціонування родини, а саме: організації домашнього господарства, закупівлі продуктів, заробітку грошей. Найменш популярними ролями виступали обслуговуючі ролі: прибирання зі столу, догляд за тваринами, організація свят і розваг, догляд за тваринами, бездумне виконання дрібних доручень тощо. Основні відмінності груп порівняння стосувались ставлення до заробітку грошей та прийняття рішень: ці ролі частіше використовувались саме представниками дистантних сімей, також виявлені відмінності в ставленні до лагодження зламаного - орієнтація на цей обов'язок є більш виразною в сім'ях де постійно присутні обидва з подружжів.

В наступній таблиці (табл. 2) наводиться ієрархічна структура сімейних ролей- взаємодій в традиційних та дистантних сім'ях. Запропонована таблиця показує, що роль «самотнього вовка» є досить популярною серед обох типів сімей (ранг 1 в дистантних сім'ях та ранг 2 у традиційних). Згідно за В.І. Сіляєвою (2004) самітність - це суб'єктивний стан людини, адже людина може бути формально самотньою (ніколи не бути одруженою, розлученою) і не почувати або не відносити себе до самотніх, а може бути формально не самотньою (мати родину) і відчувати постійну самітність.

Таблиця 2 Ієрархічна структура сімейних ролей-взаємодій в традиційних та дистантних сім'ях

Примітка: жирним шрифтом виділено статистично значущі розходження (р < 0,05).

Р. Вейс [1989] розрізняв два типи самітності: емоційну ізоляцію (відсутність тісної емоційної прихильності) та соціальну ізоляцію (відсутність значимих дружніх зв'язків або почуття спільності). В даному випадку зробити висновок про те, який тип самітності стоїть за роллю-взаємодією «Самотній вовк» можливо тільки після більш детального аналізу, який буде проведено в наступних підрозділах.

Роль жартівника є найбільш популярною серед представників традиційних сімей. В групі порівняння вона займає третє місце в ієрархічній структурі. Більш того розбіжності між типами сімей за цим показником є статистично значущими (U = 1888,00; р = 0,038). Як вказує А.Я. Бондарчук (2009) у науковій літературі розрізняють стратегії продуктивного і непродуктивного сімейного копінгу. Роль «Жартівника» відповідно цій моделі відноситься до стратегій продуктивного копінгу, які включають ставлення до сімейних труднощів з гумором, оптимізм членів сім'ї, впевненість у тому, що все кінець-кінцем буде добре. Причиною того, що в дистантних сім'ях роль жартівника є менш популярною, а гумор менш активно використовується у якості стратегії подолання, може слугувати те, що подружжя в таких родинах більшість часу проживає окремо.

Друге місце в ієрархії сімейних ролей-взаємодій дистантних сімей займає роль головного обвинувача. Ця роль містить в собі певний конфліктний потенціал, адже обвинувачення формує у партнера почуття провини. В свою чергу почуття провини залежить від особистісних особливостей подружжя. Людина почуває себе перешкодою для навколишніх, винуватцем будь-якого конфлікту, сварок і невдач, схильна сприймати ставлення інших членів родини до себе як об'єкта обвинувачення, докору, незважаючи на те, що насправді вона такою не являється [1989]. Для порівняння зазначимо, що в структурі повних сімей ця роль займає восьмий ранг. Але розбіжності між рівнями активності цієї ролі не є статистично значущими, тому не варто говорити про відмінності між контрастними за цим параметром (U = 2028,00; p = 0,157).

В традиційній сім'ї важливе місце на вершині ієрархії ролей-взаємодій займає роль, яка пов'язана із втіхою скривджених (ранг 3). Крім того, в дистантних сім'ях ця роль в ієрархічній структурі займає восьмий ранг, а розбіжності між групами є статистично значущими (U = 1552,00; p < 0,001). Цю роль можна ще описати як таку, що пов'язана з емпатією, проявами милосердя. В даному випадку виявляється регуляторна роль сімейних стосунків. Відомо, що регуляторна роль сім'ї полягає в формуванні на основі емпатії диспозицій до взаєморозуміння, взаємодопомоги (2009).

Також третю позицію в рейтингу часто використовуваних ролей-взаємодій традиційних сімей займає роль «Сімейного вулкана». Назва цієї ролі виступає алегорією емоційної нестабільності, імпульсивності в сімейних стосунках, які супроводжуються відхідливістю. Тобто це вказує на емоціональну близькість в стосунках між подружжям, завдяки якої каналізація агресії відбувається без формування довготривалих образ. Ця роль виражена активніше в традиційних сім'ях, де можливі більш емоційно насичені стосунки між чоловіком та жінкою. Розбіжності статистично значущі: U = 1792,00; p = 0,010. Виявлену тенденцію до відхідливості підтверджує і той факт, що останню позицію в рейтингу ролей- взаємодій в традиційних сім'ях займає роль людини, що затаює образу. Розбіжності між групами порівняння за цим показником не були статистично значущими U = 2247,50; p = 0,725.

Зазначимо інші дефіцитні ролі-взаємодії, які характерні для розглянутих типів сімей. Представники обох типів сімей рідко використовують роль «Охочий хворіти». Ця роль в ієрархічній структурі в обох групах займає 12-й ранг. Тобто відхід до хвороби не є популярним способом уникання домашніх обов'язків у досліджених респондентів.

Роль, яка пов'язана зі створенням неприємностей, є найменш популярною серед ролей, які використовують члени дистантних сімей і займає останню - тринадцяту позицію в ієрархії. В свою чергу представники традиційних сімей використовують її статистично значуще частіше (U = 1585,50; p < 0,001). В їхній ієрархічній структурі ця роль займає 10 позицію. Очевидно, що в умовах емоційно насичених близьких стосунків між подружжям, які можливі в традиційних сім'ях, серед їхніх представників з більшою ймовірністю можлива рефлексія своїх особистісних якостей, які сприяють виникненню конфліктів у міжособистісному оточенні.

У контрольній групі також більш виразними у порівнянні з представниками дистантних сімей були наступні ролі-взаємодії: буфера, посередника у конфлікті (U = 1582,00; p < 0,001), прихильника суворої дисципліни (U = 1715,50; p = 0,002), того, що ухиляється від обговорення проблеми (U = 1666,00; p = 0,001), того, що приносить жертви заради інших (U = 1925,00; p = 0,049). Це вказує на те, що в традиційних сім'ях використовується достатньо широкий спектр стратегій поведінки у конфліктних ситуацій: співробітництва, суперництва, уникання, пристосування тощо. Вони використовуються активніше, ніж респондентами з експериментальної групи. Підсумовуючи результати аналізу ієрархічної структури сімейних ролей-взаємодій в традиційних та дистантних сім'ях слід зазначити, що розбіжності між розглянутими типами сімей за ролями-взаємодіями є більш виразними ніж за ролями-обов'язками. Більш того, середній бал за сумарною виразністю ролей-взаємодій був суттєво вищим для традиційного типу, ніж для дистантного (М = 1,618 у порівнянні з М = 1,398). Ці розбіжності були статистично значущими (U = 1792,00; p = 0,010). До того ж вказані розбіжності здатні пояснити те, що в деяких випадках більш виразні ролі у представників традиційних сімей займають нижчі щаблі в ієрархії у порівнянні з респондентами з дистантних сімей.

Певно у випадку сімей, члени якої перебувають із різних причин на відстані один від одного, відбувається порушення в першу чергу міжособистісного компонента функціонування сімейної системи і більшої трансформації зазнають саме ролі, пов'язані із взаємодією. Це кореспондує з уявленнями Я.М. Раєвської (2011), згідно яких у дистантних сім'ях відбувається відчуження її членів один від одного у зв'язку з втратою постійних контактів, відносини набувають формальний характер, на жаль, пріоритет віддається економічним взаємовідносинам. В таких сім'ях відсутнє щоденне спілкування, безпосередня комунікація, «жива» розмова.

Проаналізувавши розбіжності в ієрархічній структурі сімейних ролей-обов'язків ролей-взаємодій в традиційних та дистантних сім'ях, варто зупинитись на статевих аспектах цих розбіжностей. Середньогрупові значення для показників сімейних ролей обов'язків для чоловіків та жінок в традиційних сім'ях наведені на рис. 1.

Рис. 1. Статеві розбіжності в сімейних ролях-обов'язках в традиційних сім'ях

Примітка: 1 - Організатор домашнього господарства; 2 - Закупник продуктів; 3 - Той, що заробляє гроші; 4 - Скарбничий; 5 - Його ясновельможність; 6 - Той, що прибирає квартиру; 7 - Той, що виносить сміття; 8 - Кухар; 9 - Той, що прибирає зі столу після обіду; 10 - Той, хто доглядає за тваринами; 11 - Організатор свят і розваг; 12 - Хлопчик на побігеньках; 13 - Людина, що приймає рішення; 14 - Той, що лагодить зламане.

Аналіз статистичної значущості розбіжностей за U-критерієм Манна-Вітні показав, що сімейні ролі-обов'язки в традиційних сім'ях не мають виразної гендерної специфіки. Тобто, як чоловіки, так і жінки в однаковому ступеню виконують необхідні ролі-обов'язки. Це свідчить про достатню гармонічність структури стосунків між подружжям у сфері виконання необхідної діяльності у шлюбі - так званий тендерний паритет.

На відміну від традиційних сімей в дистантних сім'ях ролі-обов'язки виявили свою тендерну специфічність. На рисунку 2 наведені статеві розбіжності в сімейних ролях- обов'язках в дистантних сім'ях.

Рис. 2. Статеві розбіжності в сімейних ролях-обов'язках в дистантних сім'ях

Примітка: 1 - Організатор домашнього господарства; 2 - Закупник продуктів; 3 - Той, що заробляє гроші; 4 - Скарбничий; 5 - Його ясновельможність; 6 - Той, що прибирає квартиру; 7 - Той, що виносить сміття; 8 - Кухар; 9 - Той, що прибирає зі столу після обіду; 10 - Той, хто доглядає за тваринами; 11 - Організатор свят і розваг; 12 - Хлопчик на побігеньках; 13 - Людина, що приймає рішення; 14 - Той, що лагодить зламане.

Аналіз статистичної значущості розбіжностей, проведений за допомогою розрахунку U-критерія Манна-Вітні, виявив наступні результати. Чоловіки в дистантних сім'ях активніше ніж жінки виконують роль заробітника грошей (М = 1,618 у порівнянні з М = 1,398; U = 226,00; p < 0,001). В дистантних сім'ях за параметром ролі-обов'язку «Його ясновельможність» виразно превалюють чоловіки (М = 2,310 у порівнянні з М = 1,656; U = 276,50; p = 0,004).

В свою чергу, de facto «жіночих» ролей-обов'язків було виявлено значно більше. Далі зазначимо цілий перелік ролей-обов'язків, які жінки в дистанційних сім'ях виконували активніше ніж чоловіки. Це прибирання квартири(М = 2,281 у жінок проти М = 1,034 у чоловіків; U = 95,500; p < 0,001), винесення сміття(М = 2,375 у жінок проти М= 1,069 у чоловіків; U = 60,500; p < 0,001), приготування їжі(М = 2,406 у жінок проти М= 1,069у чоловіків; U = 59,500; p < 0,001), прибирання зі столу після обіду(М = 2,375 у жінок проти М = 1,034 у чоловіків; U = 52,000; p < 0,001), догляд за тваринами (М = 2,063 у жінок проти М = 1,034 у чоловіків; U = 85,000; p < 0,001), організація свят і розваг (М = 2,031 у жінок проти М = 1,069 у чоловіків; U = 98,500; p < 0,001). Отримані дані свідчать про наступні тенденції. В дистантних сім'ях більш розповсюдженою є патріархальна модель: чоловік-добувач, жінка- домогосподарка. Ця модель представляє нормативні умови жіночої субординації, характерні для традиційної гендерної культури (1999). Відповідно тривале проживання членів сімей на відстані одне від одного формує у чоловіків тверду установку на те, що їхні подружжя повинні виконувати традиційно приписувану їм роль «домашньої господарки», «матері». Як указують О.Здравомыслова, Г. Темкина, жінка виконуючи ці ролі, не виходить при цьому за межі «свого дому» як свого господарства. Соціальна роль і вплив жінки в зазначених сферах в традиційному суспільстві оцінюється як надзвичайно значимі. Рудименти цієї ролі зберігаються в умовах сучасного суспільства (1996) і як було нами виявлено в дистантних сім'ях.

Рис. 3 ілюструє статеві розбіжності в сімейних ролях-взаємодіях в традиційних сім'ях. Згідно за U-критерієм Манна-Вітні виявлені статистично значущі розбіжності за такими параметрами опитувальника «Сімейні ролі»: «Прихильник суворої дисципліни» (U = 475,500; p = 0,032), «Головний обвинувач» (U = 485,000; p = 0,043), а також «Сімейний вулкан» (U = 474,000; р = 0,033).''

Рис. 3. Статеві розбіжності в сімейних ролях-взаємодіях в традиційних сім'ях

Примітка: 1 - Буфер, посередник у конфлікті; 2 - Охочий хворіти; 3 - Прихильник суворої дисципліни; 4 - Головний обвинувач; 5 - Самотній вовк; 6 - Той, що утішає скривджених; 7 - Той, що ухиляється від обговорення проблеми; 8 - Той, що створює іншим неприємності; 9 - Той, що тримається осторонь від сімейних розбірок; 10 - Той, що приносить жертви заради інших; 11 - Сімейний вулкан; 12 - Той, що затаює образу; 13 - Жартівник.

Те що жінки в традиційних сім'ях активніше виконували такі ролі-взаємодії, як роль прихильника суворої дисципліни (М = 1,680 - у жінок, М = 1,346 - у чоловіків) та роль головного обвинувача (М = 1,700 - у жінок, М = 1,385 - у чоловіків). Це свідчить про те, що в традиційних сім'ях жінка намагається брати на лідерські функції у формуванні ієрархії стосунків, встановленні меж у поведінці та обирає засоби заохочення та покарання. Відповідно її місце в даному аспекті характеризується досить високим статусом. Але виконання цих ролей супроводжується зниженням емоційного контролю. У жінок частіше ніж у чоловіків відзначається роздратованість, збудженість, нетерплячість, про що свідчать більш високі значення за параметром «Сімейний вулкан» (М = 1,800 - у жінок, М = 1,462 - у чоловіків).

На рисунку 4 наведені статеві розбіжності в сімейних ролях-взаємодіях в дистантних сім'ях. Як видно з цього рисунку чоловіки виразно превалюють у виконанні ролі «Самотній вовк» (М = 2,276 - у чоловіків, М = 1,563 - у жінок). При чому розбіжності за цим показником були статистично значущими (U = 215,000; р < 0,001).

Рис. 4. Статеві розбіжності в сімейних ролях-взаємодіях в дистантних сім'ях

Примітка: 1 - Буфер, посередник у конфлікті; 2 - Охочий хворіти; 3 - Прихильник суворої дисципліни; 4 - Головний обвинувач; 5 - Самотній вовк; 6 - Той, що утішає скривджених; 7 - Той, що ухиляється від обговорення проблеми; 8 - Той, що створює іншим неприємності; 9 - Той, що тримається осторонь від сімейних розбірок; 10 - Той, що приносить жертви заради інших; 11 - Сімейний вулкан; 12 - Той, що затаює образу; 13 - Жартівник.

Проблема співвідношення самотності і статевої приналежності людини досить давно турбувала мислителів. Так, австрійський філософ О.Вейнінгер у розділі «Чоловіча і жіноча психологія» своєї книги «Стать і характер», яка вийшла у 1902 р., роздумує над властивостями й унікальними явищами, притаманними для чоловічої і жіночої статі. До унікальних явищ людського існування він відносить і відчуття стану самотності. На його думку для жінки зовсім не існує проблеми самотності й суспільства саме тому, що вона ніколи не виходить із самотності в соборність. Для чоловіка самотність і соборність завжди являють собою відому проблему, хоча нерідко лише одне із двох є для нього можливістю. (2012)

О.Н. Мухіярова (2006) встановила, що самотність жінок пов'язана з тугою по конкретній людині, відсутністю коханої людини, в той час як у чоловіків - з усвідомленням своєї непотрібності, з невдачею в самореалізації, з незадоволеністю своїм життям. Переживають самотність чоловіки і жінки по-різному. Чоловіки відчувають нудьгу, гостріше переживають співчуття до себе, більш нетерпимі до себе. Жінкам властиві меланхолія, депресія, відчуття своєї непривабливості, незахищеності. Жінки більш винахідливі в знаходженні занять і способів подолання самотності, ніж чоловіки, і воліють активних дій. Чоловіки ж виявляють пасивність.

Чоловіки також активніше ухилялись від обговорення проблем в сімейних стосунках ніж їхні подружжя (М = 1,406 - у чоловіків, М = 1,172 - у жінок). Ці розбіжності були статистично значущими (U = 329,500; p = 0,022). Відомо, що у так званих змішаних, або гетерогенних конфліктних ситуаціях жінки найчастіше поводяться активніше, ніж чоловіки. Відносна пасивність чоловіків пов'язана із стереотипами ставлення до жінок як до більш слабкої статі. Саме з метою психологічного захисту чоловіки в змішаних конфліктах поводяться менш конструктивно, агресивно і афективно або ж уникають будь-яких ділових, в тому числі і конфліктних, ситуацій з жінками. В той же час жінки у конфліктах з чоловіками відрізняються більш гнучкою поведінкою, ніж у конфліктах з жінками, більш інтуїтивні, розумні, конструктивно рефлексивні. У процесі спілкування в змішаних конфліктах жінки використовують більш широкий і гнучкий спектр вербальних і невербальних методів впливу на опонентів. До речі, спектр засобів регулювання конфліктів у жінок більш широкий і різноманітний [2006].

Слід зазначити, що в сім'ях, члени якої перебувають із різних причин на відстані один від одного, жінки активніше, ніж чоловіки виконують наступні соціальні ролі-взаємодії: «Буфер, посередник у конфлікті» (U = 305,500; p = 0,002), «Охочий хворіти» (U = 276,500; p < 0,001), «Той, що тримається осторонь від сімейних розбірок» (U = 329,500; p = 0,022), «Той, що приносить жертви заради інших» (U = 300,500; p = 0,006), «Сімейний вулкан» (U = 329,500; p = 0,022). Як свідчать значення U-критерія Манна-Вітні, ці розбіжності були статистично значущими.

Вказаний розподіл ролей, акцентується в рамках функціоналістської парадигми, де дружині приділяється експресивна роль, а чоловікові інструментальна (2003). Подібна рольова диференціація детермінована не біологічними відмінностями статей, а функціональними імперативами суспільства, що вимагає від будь-якої малої соціальної групи (у тому числі і від родини, домогосподарства) виразної рольової структури. Жінка відповідає за підтримку сприятливого емоційного клімату в домі, чоловік за матеріальне забезпечення родини й налагодження (регулювання) зовнішніх соціальних контактів. Отримані дані про те, що емоційно-терапевтична підтримка більш властива жінкам, ніж чоловікам [2008]. Крім того, маскулінні чоловіки не схильні до виконання цієї функції в партнерстві [2002].

Для більш детального аналізу рольових стосунків у традиційних та дистантних сім'ях були досліджені рольові очікування та домагання партнерів по шлюбу за допомогою відповідного опитувальника «Ролеві очікування партнерів» А.Н. Волкової. Далі розраховувались середньогрупові значення кожної сімейної ролі (М), а також стандартне відхилення (SD). З метою порівняльного аналізу розраховувався U-критерій Манна-Вітні. Якщо величина цього критерію була статистично значущою (р < 0,05), то робився висновок про наявність розбіжностей між групами стосовно пріоритету певної ролі.

дистантний традиційний сім'я рольовий

Висновки

Отже, проаналізувавши структуру рольових стосунків у традиційних та дистантних сім'ях можна зробити наступні висновки. У випадку сімей, члени якої перебувають із різних причин на відстані один від одного, відбувається порушення в першу чергу міжособистісного компонента функціонування сімейної системи і більшої трансформації зазнають саме ролі, пов'язані із взаємодією. Потреби економічного характеру є більш актуальними для членів тимчасово неповних родин, тому роль заробітника займає в таких сім'ях більш високу ієрархічну позицію ніж в традиційних сім'ях. Встановлено, що часто роль чоловіків щодо вирішення побутових питань (наприклад, лагодження зламаного) у дистантних сім'ях є дефіцитною і не заміщується жінками. В традиційних сім'ях активніше виявляють стратегії продуктивного копінгу, які включають ставлення до сімейних труднощів з гумором, оптимізм членів сім'ї, впевненість у тому, що все кінець-кінцем буде добре. В рольовий структурі дистантних сімей займає роль головного обвинувача, а в «жіночих» ролей-обов'язків було виявлено значно більше, ніж в повних родинах. В дистантних сім'ях більш розповсюдженою є патріархальна модель: чоловік-добувач, жінка-домогосподарка. В традиційних сім'ях чоловіки є більш андрогінними, її члени вище оцінюють власну роль у в наданні господарсько-побутових послуг одними членами сім'ї іншим членам, тобто більше уваги приділяють спільному побуту, взаємній допомозі по господарству тощо.

Література

1. Алёшина, Ю.Е. Цикл развития семьи: исследования и проблемы / Ю.Е. Алёшина // Вестник МГУ. Сер. 14. Психология. - 1987. - № 2. - С. 60-72.

2. Алфеева Е. В. Изучение представлений о советской и современной семье / Е. В. Алфеева, М. В. Селиванова // Вестн. Курган. гос. ун-та. Серия: Естественные науки. - 2010. - Т. 2, № 18. - С. 16-19.

3. Дружинин В. Н. Типы семьи в европейской культуре / В. Н. Дружинин // Психологія сімейних відносин : хрестоматія / Ніжин. держ. ун-т ім. М. Гоголя ; упоряд. Ю. Ковтун. - Ніжин, 2011. - С. 6-52.

4.Олифирович Н. И. Психология семейных кризисов // Н. И. Олифирович, Т. А. Зинкевич-Куземкина, Т. Ф. Велента. - СПб. : Речь, 2007. - 360 с. С. 82-86.

5. Олійник М. Дистантна сім'я як наслідок трудової міграції / Марія Олійник, Іванна Шеремета // Наук. вісн. Чернів. ун-ту / Чернів. нац. ун-т ім. Ю. Федьковича. - Чернівці, 2009. - Вип. 465 : Педагогіка та психологія. - С. 158-166.

6. Раєвська Я. М. Особливості емоційної сфери підлітків з дистантних сімей : автореф. дис. ... канд. психол. наук : 19.00.05 / Раєвська Яна Миколаївна ; керівн. роботи Н. Ю. Максимова ; Нац. акад. пед. наук України, Ін-т психології ім. Г. С. Костюка. - К., 2012. - 18 с.

7. Эйдемиллер Э. Г. Психология и психотерапия семьи / Э. Г. Эйдемиллер, В. Юстицкис. - Питер. СПб., 2001. - 656с.

1. ReferencesAlyoshin, J.e. Family Development Cycle: research and problems/J.e. Alyoshin//Vestnik of MOSCOW STATE UNIVERSITY. CEP. 14. Psychology. -1987. - № 2. -P. 60-72.

2. Alfeeva e.v. Of presented at sovetskoj I sovremennaya sem'e/e. v. Alfeeva, m. Selyvanova//Vestn. Mound. GOS. UN-and. Series: Estestvennye science. - 2010. - Vol. 2, no. 18. P. 1619.

3. Druzinin VN kul'ture sem'i evropejskoj in Contact/v.n. Druzinin//Psychology of family relations: Reader/Nezhin. State. UN-t name. M. Gogol; uporad. A. Kovtun. - Nizhyn, 2011. P. 6-52.

4. Olifirovic n. k. Psychology semejnyh krizisov//n. i. Olifirovic, t. a. Zinkevich-Kuzemkina, t. f. Velenta. - St. Petersburg. : Speech icon, 2007. - 360 pp. 82-86.

5. Oleynik m. Distantna family as a consequence of labour migration/Maria Oliynyk, Ivanna Sheremeta//science. visn. Chernivtsi. Har-TU/Chernivtsi. national reserve. UN-t name. Yuriy Fedkovych. - Chernivtsi, 2009. Is the Issue. 465: pedagogy and psychology. P. 158 - 166.

6. Raevs'ka I m. peculiarities of emotional sphere of teenagers with distantnih families: avtoref. DIS. ... Kanda. psychological. Science: 19.00.05/Raevs'ka Yana Nikolaevna; control. work of n. y. Maximov; National reserve. teaching. EDR. Sciences of Ukraine, Institute of t psychology named. G.s. Kostyuk. -K., 2012. -18 c

7. Ejdemiller Э g. Psychology and psihoterapia sem'i/e. G. Ejdemiller, v. Ustickis. - Peter. St. Petersburg, 2001. - 656 c.

Размещено на Allbest.ru