Почуття когерентності як складова концепції салютогенезу

Згідно табл. 2, ми бачимо, що на сьогоднішній день немає єдиного перекладу поняття «Sense of Coherence» на українську і російську мови. Так, використовуються такі варіанти перекладу на українську мову, як: «відчуття когерентності» (В. Й. Бочейлюк, 2011), «почуття когеренції» (М. І. Лук'янченко 2010; В. А. Буланов, 2013), «відчуття когеренції» (І. Галецька, 2005), а на російську мову - «чувство связности» (Є. Осін, 2007), «чувство связанности» (Л. А. Пергаменщик, 2008), «чувство когерентности» (А. Сацук, 2014) [1; 3; 5-10].

В результаті перекладу поняття «Sense of Coherence» на українську мову, нами не було знайдено літературного перекладу, однак, при дослівному перекладі, були виявлені такі значення: «sense of» означає - почуття, відчуття; а «coherence» - 1) зв'язок, зчеплення; 2) зв'язність, послідовність, 3) когерентність [23]. Значення отриманих варіантів дослівного перекладу були перевірені нами за тлумачним словником. Так, згідно з Великим тлумачним словником сучасної української мови В. Т. Бусела [4] поняття «почуття» трактується, як:

1. Психічні і фізичні відчуття людини;

2. Здатність відчувати, сприймати навколишнє середовище;

3. Стан людини, який викликається почуттєвим досвідом. // Правильне або хибне усвідомлення людиною свого значення, ролі в суспільстві і т. ін.. // Здатність людини сприймати й усвідомлювати естетичні цінності. // Здатність людини вміло використовувати властивості чого-небудь. Естетичне почуття. Почуття відповідальності;

4. Емоції, що супроводжують оцінку певних суспільних подій явищ. // Вияв схвильованості, душевного піднесення. // Емоції, викликані певними душевними переживаннями. // Вияв схвильованості, душевного піднесення. // Емоції, викликані певними душевними переживаннями. // Емоційна настроєність. // Інтуітивне розуміння, сприйняття, передчуття чого-небудь;

5. Любов, кохання; захоплення ким-небудь.

А поняття «відчуття» має такі значення [4]:

1. Дія і стан за значенням відчувати - відчуття болю, відчуття дотику;

2. Здатність відчувати сприймати явища навколишнього світу;

3. Спец. Процес відображення мозком людини властивостей предметів і явищ об'єктивної дійсності, які безпосередньо впливають на органи чуття // Підсвідоме сприймання чого-небудь. // Образ, відбиток, слід предметів матеріального світу, що створюються в свідомості людини внаслідок їх дії на органи чуття;

4. Стан зумовлений переживанням чого-небудь, враження від баченого, чутого, переживаного;

5. Усвідомлення, розуміння чого-небудь. // Передчуття якоїсь події, явища.

Термін «когерентність» розкривається як здатність до інтерференції, яку виявляють за певних умов хвилі, зокрема світлові; «когерентний» - взаємопов'язаний. А поняття «когеренція» не представлено [4].

Таким чином, враховуючи різні варіанти перекладу, на наш погляд, найбільш коректним вважається використання перекладу - «почуття когерентності» для визначення поняття «Sense of Coherence».Згідно А. Антоновському почуття когерентності - це «глобальна орієнтація людини, що виражає ступінь всебічного, стійкого, хоча і динамічного почуття впевненості, в тому що: 1) стимули, внутрішнього або зовнішнього походження, є структурованими, передбачуваними і зрозумілими, 2) людина має доступні ресурси, для задоволення вимог поставлених цими стимулами; і 3) ці вимоги представляють собою виклики, гідні залучення до участі і вкладенню зусиль» [10, с. 10].

На сьогоднішній день почуття когерентності розглядається як:

- глобальна орієнтація, що вливає на ступінь впевненості в тому, що внутрішнє і зовнішнє середовище є передбачуваним і існує висока ймовірність що все відбуватиметься так, як передбачається [10];

- стрижнева диспозиція життєвих орієнтацій, критерію психологічного здоров'я, буття людини загалом [5];

- диспозиційна орієнтація або рамка, згідно А. Hardy [цит. за: 12];

- відносно стабільна риса особистості [19];

- основа виникнення здоров'я, як погодженого протікання у просторі й у часі декількох процесів, згідно В. Й. Бочейлюк [цит. за: 13].

- особистий спосіб мислення, буття, і дій, з внутрішнім почуттям довіри, що призводить людей до виявлення і використання ресурсів, які знаходяться у їх розпорядженні [16].

- конструкт, що включає в себе певне поєднання когнітивних, поведінкових і мотиваційних компонентів [10];

- загальна міра світогляду людини [18];

- спосіб бачення життя як узгодженої структури, керованої і осмисленої [25];

- впевненість у власній здатності визначати внутрішні і зовнішні ресурси, і використовувати їх виходячи з принципу затвердження життя [25].

Незважаючи на різні інтерпретації самого конструкту почуття когерентності, згідно А. Антоновському і подальшим дослідженням, структура почуття когерентності залишається постійною і включає в себе три складові, які оригінальною мовою звучать як: «Comprehensibility», «Manageability», «Meaningfulness». На сьогодні існує декілька варіацій їх перекладу на українську і російську мови, які представлені в табл. 3 [1; 3; 5-10]:

Таблиця 3. Визначення компонентів почуття когерентності в сучасних україномовних і російськомовних літературних джерелах

Таким чином, ми бачимо, відповідно до табл. 3, що на сьогоднішній день відсутній єдиний варіант перекладу компонентів почуття когерентності на українську мову, на відміну від перекладу на російську мову, де наявні варіанти перекладу майже співпадають. Так, компонент «Comprehensibility» перекладається на українську мову, як: «Зрозумілість» (І. Галецька, 2005; В. Й. Бочейлюк, 2011), «Осягненість» (В. А. Буланов, 2011), «Усвідомленість» (М. І. Лук'янченко, 2010); а на російську мову, як «Постижимость» (Є. Осін, 2007; Л. А. Пергаменщик, 2008), «Постижимость мира» (А. Сацук, 2014) [1; 3; 5-10].

Варіанти перекладу компоненту «Manageability», що найчастіше зустрічаються в україномовних літературних джерелах: «Самозарадність» (І. Галецька, 2005), «Керованість» (В. Й. Бочейлюк, 2011; В.А. Буланов, 2011), «Здійсненність» (М. І. Лук'янченко, 2010); а в російськомовних - «Управляемость» (Є. Осін, 2007; Л. А. Пергаменщик, 2008; А. Сацук, 2014) [1; 3; 5-10].

Компонент «Meaningfulness» в українськомовних літературних джерелах перекладається, як: «Сенсовність» (І. Галецька, 2005), «Свідомість» (В. Й. Бочейлюк, 2011), «Усвідомленість» (В. А. Буланов, 2011), «Смисл» (М. І. Лук'янченко, 2010); а в російськомовних - «Осмысленность» (Є. Осін, 2007; Л. А. Пергаменщик, 2008; А. Сацук, 2014) [1; 3; 5-10].

В нашому досліджені ми будемо вживати оригінальні визначення компонентів, тобто використовуватимемо терміни «Comprehensibility», «Manageability» та «Meaningfulness». Так, компонент «Comprehensibility» включає в себе відчуття людини, що світ є зрозумілим, тобто події, що відбуваються можна структурувати і передбачити, вплив зовнішнього і внутрішнього середовища можна пізнати, упорядкувати, структурувати [10]. При цьому увага приділяється когнітивному характеру компоненту «Comprehensibility» [5]. Таким чином, при виникненні певної ситуації, в людини виникає переконання, що власне бачення світу представляє сенс [10, 26].

«Manageability» - включає в себе наявність і доступність ресурсів людини, що необхідні для відповіді на виклики і проблеми, що постають. При цьому, це не означає, що в людини завжди наявні ці ресурси, але вони є доступними і можуть бути мобілізовані, для того щоб успішно впоратися з будь-якими проблемами, що постають [10, 26].

«Meaningfulness», найбільш важливий компонент почуття когерентності, розуміється як відчуття того, що життя має сенс, а виклики і вимоги варті того, щоб гідно відповідати на них [10]. Крім того, ці проблеми представляють для людини сенс, тому вони варті її емоційного реагування і залучення у процес вирішення [26]. «Meaningfulness» відіграє важливу роль в досягненні бажаних особистіших та професійних результатів, зображується як основний фактор здоров'я і благополуччя людини. Так, згідно K. Varga [цит. за: 20], на сьогоднішній день проводяться як дослідження впливу компоненту «Meaningfulness» на окремісфери життя людини, наприклад професійний розвиток; так і дослідження генералізації, в певній мірі, ролі компоненту «Meaningfulness» в житті людини [20].

Ключовим поняттям в розумінні почуття когерентності, крім компонентів «Comprehensibility», «Manageability» та «Meaningfulness», є генералізовані ресурси опору (General Resistance Resources - GRRS) [10]. Саме генералізовані ресурси опору відіграють вирішальну роль в просуванні людини у напрямку «здоров'я» на континуумі «здоров'я - нездоров'я». Генералізовані ресурси опору (GRRS) можуть мати внутрішнє або зовнішнє походження [10, 16] і надають людині значущого і зрозумілого досвіду життя завдяки наявним у розпорядженні людини конкретним ресурсам [10].

Згідно А. Антоновському генералізовані ресурси опору (GRRS) представляють фізичні, біохімічні, артефактні, когнітивні, емоційні, ціннісно-поведінкові, міжособистісні відносини, соціокультурні характеристики індивіда, групи, субкультури, суспільства ефективні для уникнення чи боротьби з різноманітними стресорами [10].

При цьому ключовим фактором є не доступність ресурсів, а здатність ідентифікувати, а також використовувати ресурси за призначенням. Так, людина з сильним почуттям когерентності у стані напруги здатна мобілізувати генералізовані ресурси опору (GRRS) для сприяння ефективному подоланню труднощів [16]. Крім того, їх ключова роль полягає в подоланні стресорів і тим самим приводить до зниження напруги, що в свою чергу підкріплює почуття когерентності [10].

Так, згідно з А. Антоновським, ступінь вираженості генералізованих ресурсів опору є основним фактором, що обумовлює представленість загальної, всебічної орієнтації людини - почуття когерентності [10].

Розвиток почуття когерентності відбувається на протязі усього життя: в дитинстві закладаються основи відчуття зв'язку зі світом [1]; протягом дитячого і підліткового віку відбувається вироблення «почуття співпричетності» [24]; протягом дорослого життя приблизно, при досягнені третього десятиліття, розвиток почуття когерентності стабілізується [10]. І хоча, U. Moksnes [цит. за: 14] вказує, що у світлі зрушень у розвитку та в результаті багатьох переходів і викликів, що постають в цей період, зміни в почутті когерентності все ще можуть відбуватися [17], згідно А. Антоновському (Antonovsky, 1994), радикальні зміни у почутті когерентності вже малоймовірні.

До основних соціальних і психологічних предикторів салютогенетичної спрямованості особистості відносять: індекс якості життя, соціальну креативність, онтогенетичну рефлексію, самовідношення особистості, специфіку гендерної спрямованості, смисложиттєві орієнтації, рівень самоактуалізації [2]; освіту, професійну медичну й психологічну підтримку протягом усього життя, педагогіку здоров'я [1]. Хоча життєвий досвід, в основному, залежить від таких факторів, як: соціальна і сімейна структура, культура, професія, стать, етнічна приналежність і генетика. Однак, людина в змозі здійснювати свій вибір і через власну активність [11].

Таким чином, розвиток почуття когерентності стимулюється трьома видами життєвого досвіду сумісно з генералізованими ресурсами опору (GRRs). Так, розвиток компоненту «Comprehensibility» стимулюється під впливом узгодженості подій життя. Компонент «Manageability» посилюється через отримання балансу недовантаження- перевантаження у житті. Участь у прийнятті суспільно-важливих рішень «дозволяє людині відчувати, що життя наповнене сенсом - компонент «Meaningfulness» [11].Основні напрямки дослідження концепції салютогенезу і конструкту почуття когерентності. Дослідження салютогенезу, насамперед, пов'язані з визначенням взаємозв'язків почуття когерентності з іншими конструктами. Основний метод збору даних відбувається за допомогою стандартизованих шкал і опитувальників для визначення почуття когерентності та зв'язків почуття когерентності з іншими змінними, що представляють інтерес, або результатами інших досліджень.

До складу конструктів, що мають взаємозв'язки з почуттям когерентності відносять самооцінку, оптимізм, якість життя (Antonovsky, 1998); позитивні установки, емоційну стабільність (Larsson, 1996), суб'єктивне благополуччя, Я-концепцію, соціальні навички, загальний індекс здоров'я (Lustig & Strauser, 2002); психічне здоров'я та фактори, направлені на зміцнення здоров'я, і сімейні фактори (Hansson & Cederblad, 2004). Низький рівень вираженості почуття когерентності зумовлює високий рівень ворожості та депресивності і є психологічним чинником розладів здоров'я (Surtees at al., 2003).

Крім того, проводяться дослідження направленні на виявлення особливостей представленості почуття когерентності у різних осіб. Так, в попередніх дослідженнях (Галецька, 2005; Agardh at al. 2003; Kivimaki at al., 2002; Kupfer at al., 2003; Moknes, 2011; Myrin & Lagerstrom, 2006; Surtees at al., 2003 ) було виявлено гендерні відмінності в представленості почуття когерентності [5; 17].

Салютогенетичний підхід використовується для розвитку терапевтичної практики, у проектуванні середовища і розробленні умов, які сприяють здоров'ю [16; 20], у розробці моделей і підходів щодо розвитку здорової поведінки [15] тощо. У 1986 році салютогенетичний підхід розглядався на Оттавській хартії присвяченій підвищенню рівня здоров'я (Ottawa Charter for health promotion, 1986). Він також був представлений на різноманітних конференціях, присвячених проблемам здоров'я, на одній з яких (The 6^th Global Conference on Health Promotion in Bangkok, Thailand, 2005) салютогенетична модель розглядалася як можлива засада, для створення нової політики щодо зміцнення здоров'я, з ціллю розробки ефективної державної політики [24].

Висновки. Проаналізувавши данні закордонних і вітчизняних авторів, можна прийти до висновку, що за останні 10 років спостерігається збільшення уваги до вивчення концепції салютогенезу та, зокрема, конструкту почуття когерентності. На сьогоднішній день салютогенетичний підхід представляє собою альтернативну систему розуміння взаємозв'язків людини і світу.

В результаті огляду праць закордонних авторів, було виявлено, що концепція салютогенезу набуває активного вивчення у зв'язку зі збільшенням уваги до збереження, профілактики та відновлення здоров'я населення. Водночас аналіз періодичних видань вітчизняної літератури свідчить, що в Україні зустрічаються поодинокі публікації щодо вивчення концепції салютогенезу та конструкту почуття когерентності.

Крім того, було встановлено, що більшість досліджень концепції салютогенезу, в першу чергу, присвячені визначенню взаємозв'язків почуття когерентності з іншими конструктами або направлені на вироблення стратегій контролю над можливими факторами ризику. Однак, всебічного вивчення цього поняття майже не проводилось. Тому, вважаємо актуальним проведення комплексного дослідження конструкту почуття когерентності.

Список використаної літератури

1. Бочейлюк В. Й. Психологічні особливості формування і зміцнення здоров'я особистості / В. Й. Бочейлюк // Науковий вісник Миколаївського державного університету імені О. Сухомлинського: збірник наукових праць: Серія «Психологія» / за ред. Д. Максименко, Н. О. Євдокимової. - Т. 2., Вип. 7. - Миколаїв: МНУ імені В. О. Сухомлинського, 2011. - С. 36-40.

2. Буланов В. А. Деякі психологічні особливості салютогенетичної спрямованості особистості / В. А. Буланов // Вісник ОНУ ім. І. І. Мечникова : Серія Психологія - Т. 16., Вип. 17., 2011. - С. 30-36.

3. Буланов В. А. Салютогенетична спрямованість особистості як показник якості життя : дис. ... канд.. психол. наук : 19.00.01 / В. А. Буланов. - Запоріжжя, 2013. - 199 с.

4. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. - К.; Ірпінь: вТф «Перун», 2005. - 1728 с.

5. Галецька І. Психологічні властивості компонентів відчуття когеренції / І. Галецька // Вісник львівського університету: Серія: Філософські науки, 2005. - Вип. 8., №7. - С. 273281.

6. Лук'янченко М. І. Здоров'я людини через призму моделі салютогенезу: Теорія та практика /

M. І. Лук'янченко // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту, 2010. - №11. - C. 58-60.

7. Осин Е. Н. Чувство связности как показатель психологического здоровья и его диагностика / Е. Н. Осин // Психологическая диагностика, 2007. - №3. - С. 22-41.

8. Пергаменщик Л. А. В поисках кода выживания Психология кризисных и экстремальных ситуаций: междисциплинарный подход // Материалы научно-практической конференции «Ананьевские чтения - 2008» / под редакцией Л. А. Цветковой, Н. С. Хрусталёвой. - СПб.: Издательство С.-Петербургского университета, 2008.

9. Сацук А. Чувство когерентности у беларусских студентов // Трэщ міжнароодньї кангрэс даследчыкау Беларусі Працоуныя матэрыялы : Псіхалогія у Беларусі: стан, праблемы, перспектывы, 2014. - Т. 3., Р. 13. - С. 614-617.

10. Antonovsky A. Health, stress, and coping. San Francisco and London : Jossey-Bass Publishers, 1979. - 255 p.

11. Antonovsky A. Unraveling the mystery of health. How people manage stress and stay well. San Fransisco, CA, US : Jossey-Bass Publishers, 1987 - 218 p.

12. Antonovsky, A. Personality and health: Testing the sense of coherence model. In H. S. Friedman (Ed.), Personality and disease. New York : Wiley, 1990. - P. 155-177.

13. Antonovsky A. Salutogenese. Zur Entmystifizierung der Gesundheit / A. Antonovsky, A. Franke,

N. Schulte. - Tuebingen : Dgvt-Verl, 1997. - 224 s.

14. Eriksson, M. Unravelling the mystery of salutogenesis. The evidence base of the salutogenic research as measured by Antonovsky's sense of coherence scale (Research Report No. 1). - Turku: Folkhalsan Research Centre, Health Promotion Research Programme, 2007.

15. Freire, M. C. Adolescents' sense of coherence, oral health status and oral health related behaviors / M. C. M. Freire, A. Sheiham, R. Hardy // Community Dentistry and Oral Epidemiology. - 2001. - 29. - P. 204-212.

16. Lindstrom, B., & Eriksson, M. Antonovsky's sense of coherence scale and the relation with health: a systematic review / B. Lindstrom, M. Eriksson // Journal of Epidemiology and Community Health, 2006. - 60. - P. 376-381.Moksnes, U. K. [article in press] Sense of coherence and emotional health in adolescents / U. K. Moksnes, G. A. Espnes, M. Lillefjell // Journal of Adolescence, 2011, 1-9, doi:10.1016/j.adolescence.2011.07.013

17. Schnyder, U. Antonovsky's sense of coherence: trait or state? / S. Buchi, T. Sensky, R. Klaghofer // Psvchother Psvchosom, 2000. - 69 (6). - P. 296-302.

18. Varga, K. Is `Meaningfulness' a General Mediating factor? The Salutogenic Revolution of Question-Setting in Health Science and Occupational Psychology / K. Varga A. Toth, J. Roznar, A. Olah, J. Betlehem, S. Jeges // European Journal of Mental Health, 2012. - 7. - P. 72-89 DOI: 10.5708/EJMH.7.2012.1.4

19. Wallerstein, N. Powerlessness, empowerment, and health: implications for health promotion programs / N. Wallerstein // American Journal of Health Promotion, 1992. - 6(3). - P. 197-205.

20. Warr, P. Scales for the Measurement of Some Work Attitudes and Aspects of Psychological Well-Being / P. Warr, J. Cook, T. Wall // Journal of Occupational Psychology, 1979. - 52. - P. 129-48.

21. Іонова О. М. Салютогенетичний підхід до професійної підготовки майбутніх педагогів // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - 2015. - № 2. - С. 34-42. http://dx.doi. org/10.15561/18189172.2015.0206

Электронная версия этой статьи является полной и может быть найдена на сайте: http://www.sportpedagogy.org.ua/html/arhive.html

22. Словник ABBYY Lingvo-Online [Електронний ресурс]

http://www.lingvo.ua/uk

23. Center on Salutogenesis [Electronic resource]

http://www. salutogenesis.hv. se/eng/Health Promotion.6 .html

24. Eriksson M. Att Tanka Och Arbeta Salutogent [Electronic resource] / - Halsoframjande An

electronic version of this article can be found on the website :

http://www.salutogenesis.hv.se/files/eriksson m salus 2012.pdf

25. Harrop E. Resilience, Coping and Salutogenic Approaches to Maintaining and Generating Health: A Review [Electronic resource] / E. Harrop, S. Addis, E. Elliott, G. Williams. - Cardiff: Cardiff Institute of Society, Health and Ethics, 2006. - 215 p. An electronic version of this article can be found on the website:

https://www.nice.org.uk/guidance/ph6/documents/behaviour-change-review-on-resilence-coping-and-salutogenic-approaches-to-health2

Размещено на Allbest.ru