Професійно важливі якості слідчого як чинник нейтралізації негативного психологічного впливу з боку допитуваних

Размещено на http://www.allbest.ru/

Професійно важливі якості слідчого як чинник нейтралізації негативного психологічного впливу з боку допитуваних

О.А. Галустян,

кандидат юридичних наук

У статті розглянуто професійно важливі якості слідчого, необхідні для своєчасного виявлення та блокування негативного психологічного впливу з боку допитуваних; наведено результати емпіричного дослідження щодо необхідності розвитку цих якостей з метою ефективного професійного спілкування в умовах негативного психологічного впливу на слідчого під час комунікативних слідчих дій.

Ключові слова: психологічний вплив, негативний психологічний вплив, слідчий, допитуваний, комунікативні слідчі дії, професійно важливі якості.

В статье рассмотрены профессионально важные качества следователя, необходимые для своевременного выявления и блокировки негативного психологического воздействия со стороны допрашиваемых; приведены результаты эмпирического исследования о необходимости развития этих качеств с целью эффективного профессионального общения в условиях негативного психологического воздействия на следователя во время коммуникативных следственных действий.

Ключевые слова: психологическое воздействие, отрицательное психологическое воздействие, следователь, допрашиваемый, коммуникативные следственные действия, профессионально важные качества.

Paper studies the professional qualities of the investigator needed for the timely detection and blocking of negative psychological impact from the interrogation; the results of an empirical study on the need to develop these qualities for an effective professional communication in conditions of a negative psychological impact on the communication of the investigator during the investigation.

Keywords: psychological impact, negative psychological effects, investigator, interrogater, communication investigations, professional qualities.

Психологічна готовність слідчих до своєчасного виявлення та нейтралізації негативного психологічного впливу з боку допитуваних може забезпечуватися психологічною підготовкою. До змісту готовності входять уміння, навички та професійно важливі психологічні якості, що забезпечують ефективне професійне спілкування з допитуваними особами в умовах здійснення останніми негативного психологічного впливу на слідчого. Відповідно, з урахуванням результатів теоретико-емпіричного дослідження в загальній сукупності професійних якостей та умінь, необхідних слідчому, нами виділено таких одинадцять: наполегливість, принциповість, цілеспрямованість, передбачливість, проникливість, професійну спостережливість, уміння встановлювати та підтримувати психологічний контакт, уміння обирати оптимальну стратегію спілкування з допитуваним, уміння своєчасно визначати неправдиву інформацію з боку допитуваного, уміння точно визначати наміри допитуваного за невербальними ознаками, саморегуляцію професійної поведінки. Отже, на нашу думку, саме професійна спостережливість слідчого є основою професійного спілкування, вона необхідна при спостереженні за поведінкою допитуваних, діагностиці їх особистісних якостей, а також при прогнозуванні їх конфліктних, протиправних намірів, у тому числі можливості негативного психологічного впливу. Крім того, професійна спостережливість слідчого є основою уміння встановлювати та підтримувати психологічний контакт, уміння своєчасно визначати неправдиву інформацію з боку допитуваного, уміння точно визначати наміри допитуваного за невербальними ознаками. Вона безпосередньо залежить від інтелектуальних якостей особистості слідчого, рівня його рефлексивної організації, здатності до емпатії, а також сили мотивації.

Професійна спостережливість, як зазначає В.С. Медведев, - це вибіркове виявлення, упорядкування та зведення в цілісну систему візуальної (зорової) та допоміжної (слухової, нюхової, тактильної) інформації, важливої для конкретного службового завдання, функції, діяльності в цілому. Саме завдання чи службова функція організовують і активізують спостережливість у необхідних ситуаціях, надають їй цілеспрямований характер [1, с. 7]. Саме завдяки професійній спостережливості слідчий уміє своєчасно звернути увагу на когось (на щось) і, де це потрібно, відчути та сприйняти навіть короткочасну, малопомітну інформацію, узагальнити її та встановити причинно-наслідкові зв'язки. За відсутності чи нерозвиненості професійної спостережливості слідчий не передбачатиме події, а із запізненням реагуватиме на них, не управлятиме професійним спілкуванням, а підпорядковуватиметься йому, не зможе своєчасно діагностувати та блокувати негативний психологічний вплив з боку допитуваних.

Розрізняють два основні різновиди професійної спостережливості: предметну та міжособистісну. Предметна спостережливість виступає загальним фоном чи умовою професійного спілкування. Міжособистісна спостережливість є складовою професійного спілкування, вона безпосередньо впливає на його ефективність [1, с. 8]. Відповідно, в рамках нашого дослідження нас цікавить саме міжособистісна спостережливість, тому що вона спрямована на допитуваних, з якими спілкується слідчий під час проведення комунікативних слідчих дій.

Міжособистісна спостережливість полягає в здатності отримувати важливу інформацію щодо психології допитуваного (темперамент, риси характеру, кримінальний досвід, звички, система відношень, рольова поведінка та ін.) на основі побічних, малопомітних ознак. Такі ознаки пов'язані, перш за все, із зовнішністю та манерою спілкування. Міжособистісна спостережливість особливо важлива при встановленні психічних станів, намірів допитуваного, прогнозуванні їх динаміки під час спілкування. Крім того, міжособистісна спостережливість допомагає з'ясувати, наскільки допитуваний щирий і зацікавлений у спілкуванні, оцінити його готовність до взаєморозуміння чи навпаки, протидії, у тому числі у вигляді негативного психологічного впливу. Професійна спостережливість, як предметна, так і міжособистісна, передбачають сам процес спостереження, тобто отримання інформації за допомогою зорового аналізатора.

Розгляд професійної спостережливості не буде повним без визначення основних видів спостереження. Так, вітчизняний психолог В.С. Медведев визначає такі основні види спостереження:

за сферою застосування: життєве чи побутове, наукове та професійне спостереження;

за об'єктом розрізняють самоспостереження та зовнішнє спостереження (предметне та міжособистісне);

за формою та позицією спостерігаючого розрізняють явне (відкрите), приховане (замасковане), включене та невключене спостереження;

за часом та способом фіксації даних розрізняють безпосередньо фіксоване, віддалено фіксоване, документально зафіксоване (письмово, відео-, фото) та умовно зафіксоване (у пам'яті, у вигляді емоційного враження) спостереження;

за обсягом розрізняють суцільне та вузько спрямоване спостереження; а також воно може бути пасивним (очікуваним) та активним (пошуковим) [1, с. 10-12].

Під час комунікативних слідчих дій слідчий користується саме професійним спостереженням, яке підпорядковане ефективному вирішенню певних службових завдань чи функцій. Водночас таке спостереження повинно спиратися на наукові рекомендації і враховувати напрацювання життєвого спостереження. Слідчий під час професійного спілкування з допитуваними використовує як зовнішнє спостереження, так і елементи самоспостереження (інтроспекції) при самоконтролі під час такого спілкування. Відслідковуючи особливості мовленнєвої та немовленнєвої поведінки допитуваних, слідчий повинен пам'ятати, що він сам водночас є потужним джерелом вербальної та невербальної інформації. Інформаційні сигнали, які йдуть від слідчого, можуть, з одного боку, зруйнувати сприятливу атмосферу інформаційної взаємодії з допитуваними, а з іншого - надати їй нові імпульси для подальшого розвитку. Тому слідчий повинен контролювати свої не тільки вербальні, а й невербальні реакції. Відтак незвична зовнішність та манера спілкування слідчого привертають підвищену увагу з боку допитуваних та заважають зовнішньому спостереженню.

У звичних ситуаціях спілкування під час допиту слідчий використовує приховане, включене спостереження. У незвичних ситуаціях, у тому числі під час блокування негативного психологічного впливу з боку допитуваного, слідчим застосовується явне спостереження, особливо коли це стосується прийомів активного протистояння такому впливу. Під час допиту, одночасному допиті двох чи більше вже допитаних осіб можливо застосовувати відеозйомку. Це, з одного боку, може упередити здійснення відкритого негативного психологічного впливу, а з іншого - надає можливість слідчому детальніше проаналізувати поведінку допитуваного, особливо коли є прихований негативний психологічний вплив.

В умовах допиту слідчому переважно доводиться фіксувати увагу на одному, а при одночасному допиті на двох чи більше вже допитаних особах. Тут має значення мимовільне відволікання від предмета спостереження, яке може виникати внаслідок поточного психічного стану слідчого або провокуючої поведінки допитуваного або допитуваних. Характеризуючи професійну спостережливість, необхідно підкреслити, що вона є складною, вторинною професійно важливою якістю. Вона спирається на зорову чутливість, поєднує в собі сприйняття, елементи пам'яті, окремі розумові дії.

Професійна зорова чутливість - це здатність слідчого вибірково відчувати вплив на зоровий аналізатор, який виникає під час спілкування з допитуваним, а також під час службової діяльності в цілому. Основними характеристиками зорової чутливості є рівень чутливості, точність та чіткість. Професійне зорове сприймання слідчого полягає в здатності відображати у вигляді цілісного образу різноманітні об'єкти (предмети, речі, знаряддя, будівлі) та осіб під час спілкування, службової діяльності.

Професійна зорова пам'ять - це вибіркова, точна фіксація, максимально повне зображення та відтворення суттєвої інформації у вигляді образів об'єктів, осіб, подій. Завершуючи характеристику професійної спостережливості, її різновидів, підкреслимо таке. По-перше, професійна спостережливість акумулює в собі окремі характеристики пізнавальних процесів (пам'яті, мислення, сприйняття, чутливості), тому її рівень залежить від розвиненості кожної із зазначених характеристик. По-друге, професійна спостережливість безпосередньо включена в професійне спілкування слідчого і забезпечує його ефективність. Таким чином, розвиток професійної спостережливості є важливим практичним завданням, а її розвиненість до рівня уміння свідчить про професійно-психологічну майстерність слідчого.

З професійною спостережливістю нерозривно пов'язана проникливість. Як зазначає В.Г. Зазикін, проникливість - це якість особистості, яка залежить від уміння спостерігати, багато помічати, вгадувати, а найголовніше -передбачати [2, с. 10-11]. Проникливість у професійній діяльності слідчого пов'язана із його здатністю визначити або вгадати особистісні риси, характерологічні особливості, мотиви поведінки, передбачити емоційні реакції, дії та вчинки допитуваних. До невід'ємної складової проникливості В.Г. Зазикін відносить спостережливість та уміння аналізувати. Саме розвиток спостережливості, на думку науковця, є необхідною умовою розвитку проникливості. Уміння аналізувати необхідно визнати однією з найбільш цінних якостей слідчого, пов'язаних з проникливістю. Це уміння тісно пов'язане з умінням обробляти відмічену інформацію, оцінювати її зміст, причини, наслідки та значущість.

Виходячи зі структури та змісту проникливості, можна стверджувати, що вона дозволяє слідчому здійснювати так звану неінструментальну психодіагностику, тобто без застосування традиційних психодіагностичних методів і процедур - тестів та завдань. Тут головним вбачається те, що процес професійного спостереження може бути поєднаний з цілеспрямованим спілкуванням, характерним саме для діяльності слідчого, особливо під час комунікативних слідчих дій.

Наступна професійно важлива якість, яку ми визначили як таку, що необхідна слідчому при взаємодії з допитуваними, особливо в умовах здійснення ними негативного психологічного впливу, - це принциповість. Під принциповістю розуміється наявність стійких переконань і активне прагнення до їх реалізації, втілення в життя, незважаючи на перешкоди та загрози особистому добробуту [3, с. 77]. Саме принциповість допомагає слідчому протистояти негативному психологічному впливу з боку допитуваних осіб та власним слабкостям, успішно вирішувати властиві кожному внутрішні конфлікти, особистісні спори між належним і бажаним, суспільним і особистим. Особливо це важливо, коли допитуваний намагається схилити слідчого до заборонених зв'язків.

Не менш важлива, на нашу думку, така професійна якість, як наполегливість. Наполегливість - одна з основних якостей волі, яка виражається в постійній готовності долати перешкоди, здатності тривалий час утримувати в свідомості визначену мету, мобілізуючи всі сили для її досягнення. Діяльність слідчого підпорядкована загальній меті кримінального судочинства - встановленню об'єктивної істини і досягненню цієї мети, що є його професійним обов'язком.

Проблема саморегуляції професійної поведінки особливо гостро постає в умовах здійснення негативного психологічного впливу на слідчого під час досудового розслідування. Емоційний стан слідчого доцільно розглядати в двох основних напрямах: як визначення зовнішніх проявів емоційних станів слідчого, продуктивність і ефективність його праці та як вивчення впливу емоційних станів слідчого на успіх у його роботі незалежно від форм їх зовнішніх проявів. Практика засвідчує, що під час допиту допитувані особи відчувають гостру нестачу інформації, особливо відомої слідчому. Тому допитувані (особливо підозрювані) намагаються зрозуміти, що саме відчуває слідчий по відношенню до нього (жалість, презирство і т. ін.) з метою використати це у своїх інтересах. І, нарешті, допитуваний намагається зрозуміти плани слідчого: який запобіжний захід буде обраний, які слідчі дії слід очікувати тощо. Джерелом такої інформації виступає сам слідчий, причому не завжди за своїм бажанням.

Слід зазначити, що інформація, яка виходить від слідчого поза його волею, може бути причиною невдачі при проведенні комунікативних слідчих дій. Найчастіше такими проявами виступають зовнішні прояви роздратування, подиву, занепокоєності, розгубленості і т. ін. Володіння навичками саморегуляції професійної поведінки, у тому числі контролювання міміки, - завдання доволі складне, тому що професійне спілкування слідчого відрізняється емоційною насиченістю. Відсутність у слідчого навичок саморегуляції професійної поведінки дозволить “досвідченому” допитуваному досягнути мети здійснення негативного впливу або, як мінімум, отримати значну інформацію щодо особистості слідчого. Таким чином, перед слідчим постає складне завдання володіти своєю поведінкою, стримуючи зовнішні прояви емоцій.

Вивчення впливу емоційних станів слідчого на успіх у його роботі незалежно від форм їх зовнішніх проявів потребує, перш за все, визначення, чим саме визначаються ці емоційні навантаження і які якості у зв'язку з цим необхідні слідчому для нормальної, продуктивної праці. Серед основних причин, що впливають на збільшення емоційного напруження слідчого, слід назвати взаємовідношення людей, оскільки будь-яка слідча дія, а тим більше допит та очна ставка передбачають таке взаємовідношення. Емоційна реакція учасників процесу, безумовно, впливає на слідчого.

Емоційна стійкість, уміння володіти своєю поведінкою під час комунікативних слідчих дій може забезпечувати слідчому можливість протистояти негативному впливу з боку допитуваних осіб.

Проведені психологічні експериментальні дослідження [4] свідчать, що в результаті емоційного навантаження знижується загальна працездатність слідчого та пригнічуються такі важливі в професії слідчого психічні функції як увага, мислення, пам'ять. З цього можна зробити висновок, що емоційна стійкість, володіння навичками саморегуляції професійною поведінкою сприятиме ефективній взаємодії слідчого з учасниками процесу, у тому числі під час комунікативних слідчих дій, особливо в умовах здійснення негативного психологічного впливу з боку допитуваних.

Обґрунтування необхідності розвитку в ході здійснення професійної психологічної підготовки майбутніх слідчих зазначених психологічних якостей, а також їх узагальнення дають можливість перейти до наступного етапу дослідження. Так, з метою виділення з існуючого переліку професійних якостей та умінь, необхідних для діагностики та блокування негативного психологічного впливу з боку допитуваних, тих, що є пріоритетними, визначальними, нами було розроблено методику, яку ми назвали - “Експертна оцінка професійних якостей та умінь, необхідних слідчому для своєчасного виявлення та нейтралізації негативного психологічного впливу з боку допитуваних”. Ця методика становить перелік професійних якостей та умінь, що в тій чи іншій мірі необхідні для професійного спілкування слідчого з допитуваними, у тому числі в умовах здійснення останніми негативного психологічного впливу на слідчого. Якості та уміння розташовані в алфавітному порядку із наданням їм зрозумілого для опитуваних тлумачення.

Експертній групі, що складалася із слідчих-практиків, які мають стаж слідчої роботи понад п'ять років, було запропоновано оцінити за мірою необхідності кожну якість (уміння) за дев'ятибальною шкалою і проставити відповідний бал поряд із зазначеною якістю (умінням).

Інтерпретація результатів: 1-3 бали - якщо міра необхідності цієї якості або уміння мала; 4-6 балів - якщо міра необхідності цієї якості або уміння середня; 7-9 балів - якщо міра необхідності цієї якості або уміння велика.

У якості експертів виступили 65 слідчих практичних підрозділів ОВС України.

Із зазначених вище професійних якостей та умінь були відібрані ті, міра необхідності яких була визначена як велика (абсолютно необхідна), тобто увійшли в діапазон 7-9 балів.

Таким чином, за результатами нашого дослідження п'ятірку найбільш важливих якостей та умінь склали (визначається в балах):

професійна спостережливість - 8,5;

уміння встановлювати та підтримувати психологічний контакт - 8,2;

уміння своєчасно визначати неправдиву інформацію з боку допитуваного - 8,1;

передбачливість - 7,9;

уміння точно визначати наміри допитуваного за невербальними ознаками - 7,5.

Формування, розвиток та вдосконалення виділених якостей - основний зміст процесу професійної психологічної підготовки слідчих.

На підставі наведеного вище нами було відібрано ряд тестових методик, що дозволяють виміряти відповідні характеристики. Ці методики відповідають вимогам для широкого застосування в діючих підрозділах: а) простота застосування; б) швидкість оцінки й обрахування; в) невеликий обсяг (від 14 до 50 питань); г) загальний час застосування: максимум 50-60 хвилин.

По кожній професійній якості та умінню були відібрані такі методики:

методика діагностики комунікативної соціальної компетентності (КСК);

методика діагностики рівня емпатійних здібностей В.В. Бойка;

методика діагностики стратегій психологічного захисту в спілкуванні В.В. Бойка (модифікація В.С. Медведева);

методика визначення рівня перцептивно-невербальної компетентності Г.Я. Розен;

тест на виявлення спостережливості.

Ці методики відповідають вимогам для широкого застосування в діючих підрозділах: а) простота застосування, б) швидкість оцінки й обрахування; в) невеликий обсяг (від 14 до 50 питань), г) загальний час застосування: 50-60 хвилин.

Зазначені методики були апробовані на групі курсантів випускного курсу факультету підготовки слідчих (загальна кількість опитаних - 50 осіб) Навчально- наукового інституту підготовки слідчих і криміналістів Національної академії внутрішніх справ (м. Київ). Також для порівняння методики було апробовано на групі слідчих ОВС України (загальна кількість опитаних - 50 осіб).

Для діагностики рівня розвитку комунікативної компетентності використана методика діагностики комунікативної соціальної компетентності (КСК) [5]. Основні результати дослідження комунікативної компетентності у курсантів порівняно із слідчими показують, що найбільш вираженими виявилися такі особистісні якості як комунікабельність (14,06 балів у курсантів проти 12,97 балів у слідчих (фактор А)), емоційна стійкість (13,97 балів у курсантів проти 12,95 балів у слідчих (фактор С)). Ці позитивні якості відповідають нормі та дозволяють передбачити позитивну динаміку подальшого розвитку комунікативної компетентності у курсантів.

Слабкіше за все в курсантів й слідчих виражений фактор М (незалежність) (8,2 балів у курсантів й 8,4 балів у слідчих), це може свідчити про те, що курсанти та слідчі залежні від групи, конформні та можуть піддаватися впливу.

Для визначення рівня невербальної компетентності використана методика визначення рівня перцептивно-невербальної компетентності Г.Я. Розен [5]. Результати свідчать, що 19 слідчих (38 %) та 23 курсанти (46 %) показали високий рівень невербальної компетентності. Проте 31 слідчій (62 %) та 27 курсантів (54 %) показали помірний рівень розвитку невербальної компетентності.

Діагностика основних показників рівня емпатії проводилась за допомогою методики діагностики рівня емпатійних здібностей В.В. Бойко [6, с. 486-490]. За результатами 6 слідчих (12 %) та 5 курсантів (10 %) показали середній рівень емпатії; 33 слідчих (66 %) та 36 курсантів (72 %) показали занижений рівень емпатії; 11 слідчих (22 %) та 9 курсантів (18 %) показали низький рівень емпатії.

За допомогою методики діагностики стратегій психологічного захисту в спілкуванні В.В. Бойко (модифікація В.С. Медведева) [7, с. 137-142] визначені особливості поводження в різних ситуаціях професійного спілкування за такими показниками: а) співробітництво, компроміс; б) уникання впливу, пасивний захист; в) здійснення впливу, активний захист. По зазначеним показникам отримані такі результати: а) у 20 слідчих (40 %) у порівнянні з 10 курсантами (20 %) стратегія захисту достатньо виражена; у 4 слідчих (8 %) та 5 курсантів (10 %) ця стратегія яскраво виражена; б) у 19 слідчих (38 %) та 23 курсантів (46 %) стратегія захисту достатньо виражена; у 6 слідчих (12 %) та 5 курсантів (10%) зазначена стратегія яскраво виражена; в) у 13 слідчих (26 %) та 15 курсантів (30 %) стратегія захисту достатньо виражена; у 2 слідчих (4 %) та 3 курсантів (6 %) ця стратегія яскраво виражена. Зазначимо відсутність домінування будь-якої стратегії як у слідчих так й у курсантів.

Рівень спостережливості діагностувався за допомогою тесту на спостережливість [8, с. 400]. Отримані результати свідчать, що 17 курсантів (34 %) та 22 слідчих (44 %) показали досить високий рівень спостережливості (109 та 108 балів з 140 можливих), 31 курсант (62 %) та 25 слідчих (50 %) показали достатній рівень спостережливості (88 та 89 балів ), 2 курсанти (4 %) та 3 слідчих (6 %) показали занижений рівень спостережливості (71 та 70 балів).

Отримані результати дослідження професійно важливих психологічних якостей та умінь, необхідних слідчому для своєчасної діагностики та блокування негативного психологічного впливу з боку допитуваних осіб, дали можливість виявити домінуючі якості та уміння і за допомогою відібраних тестових методик виміряти та порівняти відповідні характеристики в слідчих та курсантів.

Таким чином, наведені емпіричні результати свідчать про те, що психологічна готовність слідчих до своєчасного виявлення і нейтралізації негативного психологічного впливу з боку допитуваних може забезпечуватися психологічною підготовкою. До змісту готовності входять уміння, навички та професійно важливі психологічні якості, що забезпечують ефективне професійне спілкування з допитуваними в умовах здійснення останніми негативного психологічного впливу на слідчого.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

слідчий психологічний спостережливість емоційний

Медведев В.С. Професійне спілкування пенітенціарного персоналу : навч.-метод. посіб. / В.С. Медведев, В.М. Синьов, С.І. Скоков. - К. : [б. в.], 2003. - 152 с.

Зазыкин В.Г. Психология проницательности / В.Г. Зазыкин. - М. : РАГС, 2002. - 130 с.

Ратинов А.Р. Судебная психология для следователей : учеб. пособие / А.Р. Ратинов - М. : НИ и РИО ВШ МООП РСФСР, 1967. - 290 с.

Шахриманьян И.К. Значение эмоциональной устойчивости следователя / И. К. Шахри- маньян, В. А. Варламов, В. В. Тараканов // Проблемы предварительного следствия. - Волгоград, 1976. - Вып. 5. - С. 83-87.

Фетискин Н.П. Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп / Н.П. Фетискин, В.В. Козлов, Г.М. Мануйлов. - М., Изд-во Института Психотерапии, 2002. - 490 с.

Райгородский Д.Я. Практическая психодиагностика : методика и тесты : учебное пособие / Д.Я. Райгородский. - Самара : Изд. Дом “БАХРАХ-М”, 2002. - 672 с.

Медведев В.С. Професійне спілкування пенітенціарного персоналу : навчально-методичний посібник / В.С. Медведев, В.М. Синьов, С.І. Скоков. - К., 2003. - 152 с.

Карелин А. Большая энциклопедия психологических тестов / А. Карелин. - М. : ЭКСМО, 2008. - 419 с.

Размещено на Allbest.ru