Дослідження особливостей мотиваційної сфери майбутнього психолога у процесі здобуття другої вищої освіти

Ключові слова: мотив, мотивація, структура мотиваційної сфери, професія психолога, друга вища освіта.

мотиваційний психолог професійний

Annotation

Maslow A. H.

Poltava

RESEARCH THE FEATURES OF FUTURE PSYCHOLOGISTS MOTIVATIONAL SPHERE IN THE PROCESS OF OBTAINING THEM THE SECOND HIGHER EDUCATION

The article analyzes the features of modern prerequisites of choice of profession psychologist, the specifics of such a choice in this and other countries. The essence of the concept of motive and concept of the dynamics of motives. Essential peculiarities of professional motivation. Rather the issue is studied in detail the hierarchical structure of human motivation and essence of each of its substructures. The data of empirical research conducted by the author of structure of psychological motivational sphere of future psychologists who get a second degree using the technique to identify levels of motivation by Maslow, two-factor motivational profile by F. Herzberg and test of life-senses orientations D. Leontiev. Presents conclusions and prospects for future research.

Key words: motive, motivation, motivational sphere structure, the profession of psychologist, the second higher education.

Аннотация

Н. М. МЫШКО

г. Полтава

ИССЛЕДОВАНИЕ ОСОБЕННОСТЕЙ МОТИВАЦИОННОЙ СФЕРЫ БУДУЩЕГО ПСИХОЛОГА В ПРОЦЕССЕ ПОЛУЧЕНИЯ ВТОРОГО ВЫСШЕГО ОБРАЗОВАНИЯ

В статье проведен анализ особенностей современных предпосылок формирования выбора профессии психолога, специфика такого выбора в нашей и других странах. Определена сущность понятия мотив и понятие динамики мотивов. Раскрываются сущностные особенности профессиональной мотивации. Достаточно детально изучается вопрос иерархического строения мотивации человека и сущности каждой из ее подструктур. Приводятся данные проведенных автором эмпирических исследований психологических особенностей структуры мотивационной сферы будущих психологов, которые получают второе высшее образование с помощью методики на выявление уровней мотивации А. Маслоу, двухфакторного мотивационного профиля Ф. Герцберга и теста смысложизненных ориентаций Д.А. Леонтьева. Приводятся выводы и перспективы будущих исследований.

Ключевые слова: мотив, мотивация, структура мотивационной сферы, профессия психолога, второе высшее образование.

У Європі й Америці контингент людей, що здобувають другу освіту це, в першу чергу, особи, що підвищують свою професійну кваліфікацію, а також безробітні та мігранти. В Україні це, навпаки, особи з досить високим соціальним статусом та рівнем освіти, які або підвищують свою кваліфікацію, або у пошуку власних меж самореалізації.

У сучасному суспільстві все більший попит здобуває психологічне знання, що допомагає як кращому розумінню самого себе, так і налагодженню стосунків з оточуючими людьми. Враховуючи соціально-економічні та політичні виклики сучасного життя українців, все більший попит та поширеність набуває професія психолога. З модної і незвичної ця професія стає більш буденною, але не менш відповідальною. Тому вимоги до діяльності психолога лише зростають, що зумовлює розвиток і розширення навчальних закладів для отримання даної професії. Наразі відкриваються факультети очної, заочної форми та перепідготовки за спеціальністю «Психологія», які відрізняються за кількістю годин аудиторної роботи студентів. Психологічна освіта, розвиваючись надто швидкими темпами, стає доступною широкому колу людей.

Проблема мотивації, а також навчальної і професійної мотивації досить широко розглядалась і в нашій країні і за її межами. Так, вітчизняними дослідниками з цієї теми є В. Г. Асєєв, І. Д. Бех, М. Й. Боришевський, Є. П. Ільїн, К. Левін, О. М. Леонтьев, В. С. Мерлін, С. Л. Рубінштейн, Д. М. Узнадзе та інші, а також зарубіжні вені Д. Халл, Х. Хекхаузен, Д. Аткінсон, Ф. Герцберг, Д. Мак-Клеланд, А. Маслоу тощо. Вони в своїх працях розкривали сутність і закономірності психологічного феномену мотивації особистості, структурні складові мотивації та їх взаємозалежність. Хоча спеціально розроблених методик дослідження мотивації обрання професії психолога не існує, досить цікавим є психологічна специфіка такого вибору, а особливо вибору даної професії після здобуття першої вищої освіти за іншим спрямуванням.

Метою нашої статті стало теоретикоемпіричне дослідження особливостей структури мотиваційної сфери майбутніх психологів в процесі здобуття другої вищої освіти.

Незважаючи на чисельність випускників даної спеціальності, наразі можна констатувати досить низький відсоток працевлаштування за фахом. На сьогоднішній день досі існують соціальні чинники низької ефективності психологічної діяльності, серед яких неготовність сприймати психолога як фахівця, який може допомогти, закладені культурою стереотипні засоби подолання власних душевних переживань тощо. Проте головною причиною недовіри до професійної компетентності психолога в суспільстві є його власна особистісна незрілість. Виявлення та врахування факторів професійного розвитку майбутнього психолога забезпечить підвищення конкурентоспроможності молодих фахівців. Проблема професіоналізму психологів в силу росту потреби в них і складності нагальної ситуації в Україні стоїть особливо гостро, тому важливо визначити, що спонукає людей до оволодіння саме цією професією. Наразі недостатньо вивченим є аспект специфіки мотиваційної сфери дорослих людей, які обирають собі професію психолога як другу вищу освіту.

Професія психолога передбачає володіння відповідними знаннями, уміннями й навичками роботи, а також певними особистісними якостями. Однак інтегруючим потенціалом майбутнього психолога є мотивація, оскільки в ній імпліцитно міститься і розвиток здібностей, і формування характеру [3].

Відповідь на питання, що спонукає людину до діяльності, який мотив, «заради чого» вона її здійснює, є основа її адекватної інтерпретації. Мотив (фр. motif, від лат. moveo рухаю) внутрішня спонукальна сила, що забезпечує інтерес особистості до пізнавальної діяльності, активізує розумові зусилля. У ролі мотивів можуть бути передусім різноманітні потреби фізичні, психічні, соціальні, а також інтереси, захоплення, схильності, емоції, установки, ідеали. Як підкреслює С. Л. Рубінштейн, «мотив як спонукач це джерело дій». Але щоб стати таким, він має сформуватися [2].

М. А. Дмитрієва, А. А. Крилов, А. І. Нафтул'єв під динамікою мотивів розуміють висунення на перший план одних мотивів і відсування на задній план інших, що досить часто зустрічається в процесі праці людини, в залежності від обставин особистого життя, від зміни праці в даній сфері, в даний період [1].

Стосовно учбової діяльності студентів в системі вузівської освіти під професійною мотивацією розуміється сукупність факторів і процесів, які, відбиваючись у свідомості, спонукають і скеровують особистість до вивчення майбутньої професійної діяльності. Професійна мотивація виступає як внутрішній рушійний чинник розвитку професіоналізму і особистості, так як тільки на основі її високого рівня формування, можливий ефективний розвиток професійної освіченості та культури особистості [2].

Як зазначає К. В. Седих, невід'ємною частиною формування мотиваційно-ціннісної сфери майбутнього психолога є професійний образ світу. Його специфіка визначається через систему професійних понять, і він є одним із найважливіших суб'єктивних чинників, що визначають особливості професійного ставлення та удосконалення за період навчання у вищому навчальному закладі [3].

Існує певна низка класифікацій мотиваційної сфери людини, але найбільш відомою і уживанішою є теорія мотивації так звана «піраміда потреб» за Абрахамом Маслоу. Він виділяє п'ять рівнів потреб людини: 1) основні фізіологічні потреби; 2) потреба в безпеці; 3) потреби в любові і соціальної активності; 4) потреби в повазі і самоповазі; 5) потреба в самореалізації. Лише після того, як задоволені потреби одного рівня, людина прагне до задоволення потреб іншого, більш високого рівня. Його теорія багато в чому спирається на клінічний досвід, але в той же самий час продовжує функціоналістичну традицію Джеймса і Дьюї; крім того, вона увібрала в себе кращі риси холізму Вертхаймера, Гольдштейна і гештальт-психології, а також динамічний підхід Фрейда, Фрома, Хорні, Райха, Юнга і Адлера. Таким чином, автор називає свою теорію холістично-динамічною за назвами інтегрованих у ній підходів [5].

Можна назвати ряд соціальних умов, необхідних для задоволення різного роду потреб це свобода слова, свобода вибору діяльності, свобода самовираження та інші права демократичного соціального устрою. Люди запекло борються за ці права і свободи саме тому, що, позбувшись їх, вони ризикують втратити й можливості задоволення своїх базових потреб.

Отже, обравши першу базову освіту під дією різних обставин (вплив батьків, ЗМІ, низька відповідальність юнаків за власне майбутнє, тощо) і зрозумівши невідповідність даного вибору, людина має право коригувати своє професійне майбутнє. Однак, відкритим залишається питання про те, що насправді спонукає до даного професійного вибору, а також готовність у майбутньому вступати у професійну діяльність.

Нами було проведено дослідження на визначення структури мотиваційної сфери майбутніх психологів 1 та 2 курсу, які здобувають другу вищу освіту за спеціальністю «Психологія» за дворічною програмою навчання. Загальна вибірка дослідження нараховувала 60 респондентів (54 жінок, 6 чоловіків), які здобувають другу вищу освіту за спеціальністю «Психологія». Віковий діапазон респондентів вибірки від 22 до 49 років.

Для досягнення поставленої задачі нами була використана методика на виявлення рівнів мотивації А. Маслоу, двофакторний мотиваційний профіль Ф. Герцберга та тест смисложиттєвих орієнтацій Д. О. Леонтьєва. Отримані дані для наочності зобразимо графічно.

За результатами дослідження рівнів мотивації якої можна сказати наступне: базові потреби в безпеці та надійності домінують у 20% респондентів 1 курсу і 30% респондентів 2 курсу. Це може свідчити про потребу у безпеці цих досліджуваних, що виражається у прагненні зберегти роботу, здобувши вищу психологічну освіту державного зразка, або намагання набути професію з більш комфортними умовами праці, у чому вони впевнюються до кінця терміна навчання.

Наступний рівень мотивації, а саме відчуття приналежності та необхідності бути потрібним у респондентів майже не виявлене (7% і 3%), що може вказувати на достатній рівень задоволеності цієї потреби у респондентів в цілому та не пов'язуватись із набуттям нової професії.

Почуття власної гідності як переважаючий мотиваційний аспект, виявляється у 33% респондентів 1-го та 40% 2-го курсу навчання. Це може бути пов'язане з потребою у повазі, у визнанні оточуючих і прагненні до особистих досягнень.

Мотивація найвищого рівня в ієрархічній системі Абрахама Маслоу потреба у самоактуалізації мала свій прояв у 40% 1-го та 33% 2-го курсу навчання. Тобто можна зазначити, даний відсоток респондентів розглядає здобуття другої вищої освіти за спеціальністю «Психологія» як можливість для самовираження, власного особистісного зростання та реалізації своїх потенційних можливостей. Зменшення даного показника може бути пов'язане зі скороченим терміном програми освіти, за яким навчаються при здобутті другої вищої освіти і неможливістю, у зв'язку з цим, реалізувати себе як суб'єкта навчально-професійної діяльності в повному обсязі.

Наступним кроком нас цікавили структурні особливості поєднання зовнішніх і внутрішніх мотивів майбутніх психологів, які здобувають другу вищу освіту. З цією метою ми використали методику Фредеріка Герцберга дослідження людських потреб. Герцберг прийшов до висновку, що існують дві основні категорії факторів оцінки ступеня задоволеності від виконаної роботи: фактори, що утримують на роботі гігієнічні фактори (умови праці, величина заробітної плати, міжособистісні відносини з начальниками, колегами, підлеглими), і фактори, які мотивують до роботи мотиваційні фактори (досягнення, визнання заслуг, відповідальність, можливості для кар'єрного зростання).

Рис. 1 Порівняльний графік особливостей прояву переважаючих потреб майбутніх психологів, які здобувають другу вищу освіту 1 та 2 курсу (у %) Безпека та Приналежність Почуття власної Самореалізація надійність та гідності затребуваність

Як видно з діаграм, мотиваційні фактори чітко переважають на 1 курсі, а вже на 2 курсі вони зрівнюються з гігієнічними факторами. Ми бачимо, що більш ніж у двічі виріс показник фінансових мотивів (Рис. 3). Цікаво, що Герцберг зробив парадоксальний висновок про те, що заробітна плата сама по собі не є мотивуючим фактором. Як і інші гігієнічні фактори, фінансовий мотив пов'язаний із середовищем, в якому виконується робота. За теорією Герцберга, відсутність або недолік гігієнічних факторів призводить до незадоволеності людини своєю роботою. Але, якщо вони представлені в достатньому обсязі, самі по собі вони задоволення не викликають і не здатні мотивувати людину до потрібних дій.

Рис. 2 Порівняльний графік переважаючих груп мотивів майбутніх психологів, які здобувають другу вищу освіту 1 та 2 курсу (у %)