Формування рольової поведінки як засіб соціалізації учнів з порушеннями інтелектуального розвитку
Проблема рольової поведінки як засобу соціалізації учнів з порушеннями інтелектуального розвитку на основі вивчення особливостей виконання ними конвенційних ролей. Методика формування рольової поведінки у розумово відсталих школярів підліткового віку.
Рубрика | Психология |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 15.02.2018 |
Размер файла | 22,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Формування рольової поведінки як засіб соціалізації учнів з порушеннями інтелектуального розвитку
Проблема соціалізації є особливо актуальною для дітей з порушенням інтелектуального розвитку, оскільки вони найбільше потерпають від соціальної незахищеності, особливо в сучасних умовах соціально-економічного розвитку України. Докорінна перебудова життя суспільства, зміна системи відношень у всіх його сферах, стрімкий темп цих змін, економічні труднощі ще більше знижують адаптивні можливості цих дітей і підвищують їх психічну вразливість. Тому допомога таким дітям в адаптації до соціальних вимог є досить нагальною справою
Вивчення проблеми розвитку дітей з обмеженими розумовими можливостями, пошук можливих шляхів її розв'язання вказує на актуальність питання становлення адекватної рольової поведінки в процесі соціалізації особи.
Ефективне формування рольової поведінки у розумово відсталихучнів передбачає цілеспрямований і планомірний вплив педагогів і вихователів на їх свідомість та поведінку. Мета такого впливу - формування рольової поведінки відповідно до основних соціальних ролей, тобто тих правил, яких учні мають дотримуватися у школі. Результатом такого впливу є становлення у дитини вмінь і навичок виконання соціальних ролей, які є певним показником її адаптації до умов життєдіяльності у суспільстві.
В основу розробки методики формування рольової поведінки розумово відсталих учнів покладено розуміння суті та показників рольової поведінки. Аналіз психолого-педагогічної літератури свідчить про те, що рольова поведінка - це практичне виконання соціальних ролей, реальні вчинки людини, опосередковані суспільними вимогами і очікуваннями, її особистісними властивостями, а також уявленнями про оточуючих і про саму себе. Під поняттям «соціальна роль» розуміють відповідний прийнятим нормам спосіб поведінки людини залежно від її статусу чи позиції в суспільстві (Г.М. Андрєєва, П.П. Горностай, А.Б. Коваленко, І.С. Кон, М.Н. Корнєв, В.Г. Крисько, В.В. Москаленко, Л.Е. Орбан-Лембрик, Б.Д. Паригін, П.Я. Пригунов, Л.Д. Столяренко, Т. Шибутані та ін.).
Серед соціальних ролей вирізняють ролі конвенційні і міжособистісні. Конвенційні (або офіційні) ролі - це стандартний шаблон поведінки, що очікується та вимагається від людини, яка займає певну статусну позицію у групі. Основна конвенційна роль для учнів - роль школяра. До конвенційних ролей школяра відносяться також ролі, пов'язані з його офіційним статусом у класі: староста, санітар, бібліотекар, природознавець, черговий. За допомогою виконання та засвоєння цих ролей дитина залучається до окремих сфер життєдіяльності, суспільних відносин. Виконання конвенційних ролей тісно пов'язане з виконанням дитиною міжособистісних (чи неформальних) ролей, зумовлених її неофіційним статусом [2].
Особливості виконання рольової поведінки у розумово відсталих учнів визначаються рівнем сформованості її компонентів (змістового, емоційно-мотиваційного, власне поведінкового) [1].
Відповідно, формування рольової поведінки у розумово відсталих учнів здійснюється за напрямами:
1) Засвоєння учнями знань про правила виконання конвенційних ролей, тобто формування змістового компоненту рольової поведінки.
Так, формування змістового компонента рольової поведінки забезпечується правильним і повним аналізом змісту конвенційних ролей, з'ясуванням назви, їх призначення, основних правил, послідовності виконання за значущістю та способами виконання. Аналіз конвенційних ролей передбачає добір дітьми адекватних практичних дій, їх вербалізацію на підставі використання життєвого досвіду учнів.
Варто нагадати, що кожна конвенційна роль передбачає виконання певної кількості правил, і це передусім потребує наявності в учня відповідних вмінь. Відбір таких вмінь проводиться на основі опитування, соціометричних процедур, ігор, прямих спостережень та ін.
Наведемо основні правила виконання конвенційної ролі школяра і необхідні для цього вміння.
Роль школяра:
1. Старанно вчитися: уважно слухати вчителя, виконувати навчальні завдання, відповідати на уроці, не відволікатися, не розмовляти з друзями на уроках, виконувати домашні завдання та бути готовим до уроку.
2. Бути дисциплінованим на уроках, перервах та у позаурочний час: бути спокійним, не вставати без дозволу, не розмовляти на уроці та у їдальні, спокійно ходити по школі.
3. Дотримуватися шкільного режиму дня: вчасно приходити до школи, не запізнюватись на уроки та інші виховні заходи.
4. Дотримуватися порядку на робочому місці, у класі та в інших шкільних приміщеннях:перед уроком на парту класти лише підручник, зошит і пенал (відповідно до вимог навчального предмета), не малювати на партах і на стінах, сміття складати лише у дозволені місця.
5. Бути чемним з вчителями, вихователями, іншими працівниками школи та товаришами: бути ввічливим і доброзичливим.
6. Брати активну участь у корисних справах класу і школи: виконувати громадські обов'язки, завдання педагога, класу та школи, брати участь у святкових заходах.
7. Дбайливо ставитися до шкільного майна, своїх та чужих речей: тримати свої речі у чистоті і порядку, верхній одяг вішати до шафи чи на вішалку, берегти речі оточуючих людей, не пошкоджувати шкільне майно.
8. Дотримуватися правил особистої гігієни, слідкувати за своїм зовнішнім виглядом: щоденно умиватись і чистити зуби, доглядати за одягом, взуттям, зачіскою, нігтями.
9. Бути чесним, стриманим і тактовним: говорити правду, бут терплячим, не кривдити та не принижувати інших, прислухатися до слів співрозмовника, не використовувати грубих слів.
10. Допомагати товаришам у навчанні, праці: в позаурочний час пояснювати товаришам незрозумілий матеріал, допомагати їм у прибиранні класу, спальні, їдальні чи території школи.
11. Боротися з власними шкідливими звичками та допомагати в цьому товаришам: усвідомлювати свої негативні звички (брехливість, невідповідальність, дратівливість, брутальність та ін.) та намагатися їх виправити.
12. Берегти та примножувати честь школи: добре вчитися, брати участь у змаганнях, конкурсах, не скоювати порушень дисципліни, правопорушень.
Для вирішення завдань першого напряму роботи проводилися заняття з використання системи рольових ігор, зміст і кількість яких щодо засвоєння кожної конвенційної ролі визначався змістом і переліком правил цієї ролі. Так, якщо роль школяра складається з 12 правил, то проводилось 12 занять. Відповідно, визначалась і тематика кожного заняття, враховуючи запропоновані вміння.
Кожне заняття складалося із вступної, основної і заключної частин.
Вступна частина заняття тривала 5 хвилин і включала вступну бесіду педагога, яка допомагала пояснити дітям мету заняття. У зв'язку з цим використовувалися запитання на активізацію наявних знань про правила виконання конвенційних ролей. Також використовувалися ігрові вправи-розминки, що сприяли зосередженню дітей на меті заняття та підвищенню їх зацікавленості.
Основна частина заняття - тривала 15 хвилин і передбачала проведення однієї або декількох рольових ігор описового характеру. Рольові ігри проводилися поетапно. Мета цієї частини: пояснити учням зміст ролі чи правила, викликати емоційне переживання та відповідне ставлення до вмінь, які розглядаються і обговорюються на занятті.
Заключна частина заняттяпередбачала формулювання змістовних частин правила певної ролі чи повний перелік правил ролі. Мета цієї частини заняття полягала у підведенні учнів до узагальненого поняття певної конвенційної ролі та виведення певного правила рольової поведінки. Правило формулювалося з опорою на наочність.
Наведемо приклад одного заняття першого напряму роботи.
Тема: «Старанно вчитися - головне правило школяра».
Мета: дати дітям уявлення про роль школяра, розкрити зміст правила - старанно вчитися, підвести до розуміння складових сутності цього правила або вмінь: уважно слухати вчителя, виконувати навчальні завдання, відповідати на уроці, не відволікатися, не розмовляти з друзями на уроках, виконувати домашні завдання та бути готовим до уроку.
Хід заняття.
І. Вступна частина.
1. Підготовча бесіда педагога за планом:
- Для чого ви навчаєтесь у школі?
- Яке головне завдання школярів?
- Що означає, на Вашу думку, правило «Старанно вчитися»?
- Що ми з вами будемо робити на наших заняттях? Ми будемо грати в рольові ігри. Кожна рольова гра має «подвійне дно» - передусім сприймається як можливість отримати задоволення, але сенс гри не тільки в цьому. Головне, що вона дає можливість краще пізнати себе й інших та чого-небудь навчитися.
- Яку користь це нам принесе? Ми зможемо краще зрозуміти, що знаємо і не знаємо, свої почуття і бажання; навчимося так себе поводити та виявляти свої почуття, щоб інші нас краще розуміли; щоб менше конфліктували, тому що зрозуміємо інших людей і до того ж весело проведемо наше заняття.
2. Вправа-розминка «Складові правила».
Опис вправи: група встає в коло. Вчитель бере в руки м'ячик і пояснює правила гри: «Той, у кого в руках знаходиться м'ячик, має сказати що означає для нього «старанно вчитися» і швидко перекидає м'ячик іншому гравцю» (уважно слухати вчителя, виконувати навчальні завдання, відповідати на уроці, не відволікатися, не розмовляти з друзями на уроках, виконувати домашні завдання та бути готовим до уроку).
II. Основна частина.
1. Рольова гра «Урок».
Опис рольової гри: учні грають «у школу». Гра проводиться поетапно: введення дітей у ситуацію гри (вчитель актуалізує рольовий досвід та опорні знання щодо рольової поведінки на уроці); інструктаж (здійснюється ознайомлення з метою рольової гри і обговорюються правила виконання кожної ролі (вчителя, директора, завуча, вихователя), крім ролей учнів; вибір героїв гри та розподіл ролей (він може бути добровільним чи у вигляді гри); здійснення рольової гри (активні учасники діють відповідно до своїх ролей і отриманої інформації) та обговорення гри (учні, які грали ролі директора, завуча і вчителів, висловлюють свої думки з приводу рольової поведінки інших гравців, констатують позитивні і негативні моменти).
III. Заключна частина.
1. Зачитування головного правила конвенціональної ролі школяра «Старанно вчитися».
2. Гра «Я старанно вчусь».
Опис гри: вчитель починає речення « Я старанно вчусь тому, що…», а діти по черзі закінчують його.
3. Вчитель озвучує висновок у формі визначення правила «Старанно вчитися» конвенційної ролі школяра і його складових компонентів:завжди бути готовим до уроку, уважно слухати і розуміти вчителя, активно працювати на уроці, не відволікатися, не розмовляти з друзями, правильно виконувати домашні завдання, бути ввічливим.
2) Формування позитивного ставлення до виконання конвенційних ролей, тобто формування емоційно-мотиваційного компоненту рольової поведінки.
Метою цього напряму роботи є закріплення й удосконалення знань школярів щодо змісту конвенційних ролей, вироблення активного позитивного ставлення до рольової поведінки, з подальшим практичним виконанням правил конвенційних ролей.
З цього напряму проводилося одне заняття, тематика якого визначалася змістом усіх правил кожної конвенційної ролі або вмінь конкретного правила. (Наприклад, «Хороший школяр - честь і гордість школи», «Староста - перший помічник вчителя і вихователя»). Заняття включає вступну, основну і заключну частини.
Вступна частина заняття спрямовувалася на актуалізацію знань про зміст правил виконання конвенційних ролей відповідно до їх складових компонентів. Наприклад, вправа - розминка «Снігова куля».
Опис вправи: вихователь пропонує групі розповісти правила виконання певної конвенційної ролі, але так, щоб кожний учень промовив тільки одне слово правила чи розповів одне правило. Доцільніше відбивати долонями ритм, щоб зберігся темп гри. Мета гри: актуалізація в учнів досвіду рольової поведінки та опорних знань щодо правил виконання ролі.
Основна частина заняття присвячувалася виробленню позитивного ставлення до виконання правил конвенційних ролей. Нами використовувалась рольова гра «Санітар - перший помічник лікаря».
Рольова гра «Санітар - перший помічник лікаря»
Опис гри: учням пропонується зіграти сценку, в якій санітар допомагає хворому учню обробити і перев'язати рану на пальці руки. Мета гри: закріплення знань щодо правил виконання конвенційних ролей, вироблення активного позитивного ставлення до рольової поведінки через надання допомоги потерпілому і вироблення почуття поваги у потерпілого до ролі санітара, розвиток вмінь практичного виконання правил конвенційних ролей.
Заключна частина заняття розрахована на те, щоб підвести підсумок заняття про значення позитивного ставлення до виконання конвенційних ролей. Використовується вправа «'Перевір себе».
Вправа «Перевір себе»
Опис вправи: кожен з учасників обирає собі якусь роль і діє згідно з нею. Інші учасники відгадують, яку роль грає їх товариш. Мета вправи: закріплення знань щодо правил виконання конвенційних ролей, вироблення позитивного ставлення до рольової поведінки.
3) Вироблення практичних вмінь і навичок рольової поведінки, активізація рольової поведінки, тобто формування поведінкового компоненту рольової поведінки.
Робота передбачає практичне виконання правил конвенційних ролей. Використовується індивідуальна допомога у вигляді стимулювання учнів шляхом схвалення їх реальних досягнень, демонстрації учням дій, повторення інструкцій щодо виконання правил конвенційних ролей, а також своєчасного надання дитині навідних запитань щодо наступних кроків. Наслідування учнем прикладу педагога є одним з основних механізмів виховання розумово відсталих дітей. Механізм наслідування відіграє особливу роль у формуванні особистості. Діти наслідують поведінку передусім тих людей, в контактах з якими відчувають свою фізичну і емоційну захищеність, благополуччя.
Мета третього напряму роботи - систематизація й узагальнення знань учнів щодо змісту конвенційних ролей, вироблення практичних вмінь і навичок рольової поведінки у дітей, активізація рольової поведінки, вироблення стійкого позитивного ставлення до неї.
Заняття цього напряму роботи проводилося також на основі використання системи рольових ігор і за зазначеною вище схемою: вступна частина, основна частина, заключна частина. Слід відмітити, що формування в учнів рольової поведінки за визначеними напрямами здійснюється в процесі позакласної виховної роботи у допоміжній школі завдяки використанню спеціально розроблених занять, в основу яких покладається система рольових ігор різних типів (опис, демонстрування, тренування, відображення, сенсибілізація). Змістом рольових ігор є суть основних конвенційних ролей розумово відсталих школярів.
В процесі виконання занять використовуються усі найважливіші методи навчання та виховання (формування свідомості, організація діяльності та засвоєння досвіду суспільної поведінки, стимулювання діяльності та поведінки). Формування рольової поведінки передбачає застосування переважно фронтальної форми роботи. Але, враховуючи наявність у дітей різних рівнів та особливостей рольової поведінки, використовуються також групова та індивідуальна форми роботи.
Методика формування рольової поведінки була апробована на прикладі становлення у розумово відсталих учнів виконання правила конвенційної ролі школяра «старанно вчитись». Ефективність запровадженої методики визначалася шляхом порівняння рівнів сформованості показників рольової поведінки в учнів у контрольній та експериментальній групах до і після проведення формуючого експерименту. Для оцінок розподілу середніх величин використовувався t - критерій Стьюдента.
Дослідження, спрямоване на формування рольової поведінки у розумово відсталих школярів підліткового віку за розробленою методикою проводилось на базі Київської допоміжної школи-інтернат №16. Формуючим експериментом було охоплено 38 учнів сьомих і восьмих класів (18 учнів у контрольній групі і 19 - в експериментальній).
Результати дослідження показують значне підвищення підсумкових даних в експериментальній групі щодо рівнів сформованості компонентів рольової поведінки: змістового, емоційно-мотиваційного та поведінкового. Водночас виявлено, що в контрольній групі кількісні дані майже не змінилися.
Таким чином, у результаті проведення аналізу кількісних і якісних даних формуючого експерименту за розробленою методикою відмічається прогресивна динаміка стосовно показників рольової поведінки, що вбачається вагомою підставою для застосовування її на практиці.
В результаті спостереження за учнями при проведенні спільних рольових ігор, ми відмітили у групі сприятливий клімат для появи нових «зірок» і «лідерів», унеможливлення появи «знехтуваних». Товариська взаємна довіра, відвертість, готовність прийти на допомогу і пояснити свої рішення, усвідомлена координація своїх дій, активна критика неадекватної поведінки - ось певні зразки рольової поведінки, які стали притаманні учням експериментальної групи. Обов'язковим результатом корекційної психолого-педагогічної роботи є встановлення і підтримування життєздатних зразків спілкування чи мереж, за допомогою яких група виконує свої ділові завдання.
Запропонована методика формування рольової поведінки в розумово відсталих учнів розповсюджується на всі визначені конвенційні ролі та відповідає вимогам освітніх закладів.
Вивчення психологічних особливостей рольової поведінки та цілеспрямоване її формування у учнів з порушенням інтелектуального розвитку сприятиме підвищенню рівня їх соціалізації та зростанню особистісної зрілості за умови впровадження у виховний процес психолого-педагогічих умов, якіпобудовані на теоретичних засадах, що враховують сутність рольової поведінки та її складових, повноту характеристик і особливості прояву у дітей; передбачають поетапне становлення змістового, емоційно-мотиваційного та власне поведінкового компонентів рольової поведінки.
Використана література
школяр соціалізація учень рольовий
1. Горбенко С.Л. Психологічний зміст вивчення рольової поведінки розумово відсталих підлітків / С.Л. Горбенко // Дефектологія. - 2005. - 3. - С. 5-9.
2. Корнев М.Н., Коваленко А.Б. Соціальна психологія: Підручник / М.Н. Корнев, А.Б. Коваленко - К.: Геопринт, 2006.-400 с.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Поняття ґендеру у вимірі соціально-психологічних досліджень. Психологія ґендерної поведінки, фактори ґендерної соціалізації. Характер ґендерних ролей у шлюбі чоловіків та жінок. Методичні засади дослідження ґендерно-рольової поведінки особистості.
дипломная работа [1,5 M], добавлен 20.10.2013Психологічні умови гендерної поведінки. Фактори гендерної соціалізації. Характер гендерних ролей у шлюбі чоловіків й жінок. Аналіз особливостей орієнтації на традиційні чи егалітарні стосунки у жінок та чоловіків у сім’ї, формування взаєморозуміння.
дипломная работа [1,2 M], добавлен 25.02.2014Проблема статево-рольової поведінки особистості та її вивчення у сучасній психолого-педагогічній літературі. Пубертат та особливості того, як він відбувається. Комунікативні риси та стиль спілкування юнаків та дівчат. Вивчення структури самосвідомості.
дипломная работа [58,9 K], добавлен 03.06.2011Визначення розумової відсталості. Причини порушень інтелектуального розвитку у дітей. Класифікація форм олігофренії. Психологічні особливості розвитку розумово відсталих дітей. Недостатність моторики, уваги, мотивації та інтересу, труднощі зі сприйняттям.
курсовая работа [82,6 K], добавлен 24.06.2011Розгляд особливостей розвитку морально-етичних норм поведінки в дітей старшого дошкільного віку як психолого-педагогічної проблеми. Аналіз розвитку поведінки дітей дошкільного віку. Оцінка досвіду сучасного дошкільного навчального закладу з цього питання.
реферат [34,0 K], добавлен 24.03.2019Проблема схильності дітей до девіантної поведінки. Засоби роботи з дітьми для профілактики і запобігання проявів у них девіантної поведінки. Вплив біологічних та соціально-психологічних факторів на формування неадекватної поведінки дітей дошкільного віку.
статья [18,6 K], добавлен 22.04.2015Визначення розумової відсталості, причини порушень інтелектуального розвитку у дітей. Класифікація олігофренії. Особливості психічного розвитку розумово відсталих дітей: моторика, увага, інтереси, сприйняття, пам'ять, мислення та мова, корекційна робота.
курсовая работа [47,5 K], добавлен 24.06.2011Комплексна психодіагностична методика вивчення рівня агресивності молодших школярів. Дослідження причин та форм агресивної поведінки експериментального класу. Експериментальна методика психокорекції агресивної поведінки дітей молодшого шкільного віку.
курсовая работа [53,1 K], добавлен 14.08.2010Теоретичний аналіз проблеми впливу стилю батьківського виховання на розвиток просоціальної поведінки молодших школярів. Організація експериментального дослідження впливу сім’ї на формування психології та поведінки дітей молодшого шкільного віку.
дипломная работа [161,2 K], добавлен 16.05.2014Теоретичні підходи науковців до поняття і визначення адикції і адиктивної поведінки. Види, механізм розвитку і деструктивна сутність адиктивної поведінки. Аналліз впливу соціальних і психологічних чинників на формування адиктивної поведінки підлітків.
курсовая работа [42,2 K], добавлен 22.03.2009