На сьогодні насилля існує у найрізноманітніших сферах життя, у всіх соціальних колах. Найбільш небезпечною його формою є вбивство, оскільки посягає на життя людини. Вивчення насильницьких злочинів (хуліганство, тілесні ушкодження, вбивство) має велике соціальне значення та є одним з основних напрямків як кримінологічної науки, так і юридичної психології. За час свого існування ці галузі знань накопичили великий емпіричний матеріал і корисні рекомендації для правоохоронної практики, внесли вклад у розробку теорії протиправної поведінки. Однак серед досліджень бракує цілеспрямованого вивчення гендерних аспектів ціннісно-змістової сфери осіб, які скоїли насильницький злочин, в аспекті розуміння ними ключових для цих злочинів понять "життя" і "здоров'я".

Виклад основного матеріалу

На сьогодні відбувається помітна зміна предметної направленості теоретичних і прикладних досліджень відповідно до змін у суспільстві, які, на жаль, пов'язані зі зміною тендерних співвідношень насилля, ростом жіночої злочинності, зміщенням ціннісних та змістових особистісних утворень злочинників і дефіцитом дійових психокорекцій - них програм для роботи зі злочинцями [1; 2].

Метою нашого дослідження є виявлення тендерних особливостей усвідомленого сприйняття та емоційного ставлення до понять "життя" і "здоров'я" в осіб, які скоїли насильницькі злочини, для створення адресних корекційних програм поведінки цих осіб.

Дослідження складалося з двох частин:

1) виявлення тендерних особливостей емоційного ставлення до понять "життя" і "здоров'я" в осіб, які скоїли насильницькі злочини;

2) виявлення тендерних особливостей щодо розуміння понять "життя" і "здоров'я" в осіб, які скоїли насильницькі злочини.

У дослідженні брали участь 41 чоловік, які відбувають покарання за скоєння насильницьких злочинів у Холодногірській виправній колонії Харківської області (№ 18), а також 41 жінка, що відбувають покарання за скоєння насильницьких злочинів у Качанівській виправній колонії Харківської області (№ 54). Вікова група досліджуваних чоловіків усіх трьох груп коливається від 20 до 50 років.

Скоєні насильницькі злочини передбачені ст.115, 118-129 чинного Кримінального кодексу України [3]. Для визначення достовірності розбіжностей щодо виявлених характеристик суб'єктивного сприйняття картини скоєння злочину між засудженими чоловіками та жінками було використано кутове перетворення Фішера - f-критерій.

Виявлення тендерних особливостей емоційного ставлення до понять "життя" і "здоров'я" в осіб, які скоїли насильницькі злочини, відбувалось за допомогою методики "Колірний тест ставлень" (КТС). Засудженим чоловікам та жінкам пред'являвся список понять: "Я", "життя", "моє життя", "здоров'я". Їм потрібно було обрати колір, який асоціювався б у них з кожним із вищевказаних понять. Таким чином виявлялося неусвідомлене емоційне сприйняття засудженими тих понять, що були запропоновані для колірного асоціювання.

Нами було виділено такі типи емоційних асоціацій до понять.

Перший тип - "позитивні" асоціації (ПА). Це вибір до поняття одного з основних кольорів та розміщення цього кольору в першій половині відносно ряду вибору кольорів за схильністю (позитивний ранг). Такі асоціації, на нашу думку, є проявом позитивного емоційного ставлення особистості до поняття як з точки зору трактування кольорів, що пов'язані з важливими особистісними потребами, так і з точки зору рангу, який символізує актуальність та важливість поняття для особистості.

Далі - "суперечливі витиснені" асоціації (СВА). Це вибір до поняття одного з основних кольорів, але розміщення цього кольору в другій половині ряду відносно вибору кольорів за схильністю. Така асоціація символізує деривацію емоційної потреби, яка асоційована з поняттям та фіксує проблемне ставлення до понять.

Наступні асоціації - "актуальні суперечливі" (АСА). Це вибір до поняття одного з додаткових кольорів та розміщення цього кольору в першій половині відносно ряду вибору кольорів за схильністю. Така асоціація символізує актуальність негативного емоційного сприйняття поняття.

Останні асоціації - негативні (НА). Це вибір до поняття одного з додаткових кольорів та розміщення цього кольору в другій половині відносно ряду вибору кольорів за схильністю. Така асоціація символізує дуже негативне емоційне сприйняття поняття та відповідного конфлікту зі свідомості.

Дані, що було отримано під час дослідження, подано в табл.1. При порівнянні неусвідо - млених емоційних ставлень засуджених чоловіків та жінок до понять, пов'язаних із самовідчуттям та відчуттям навколишнього світу взагалі ("Я", "життя", "здоров'я"), виявлено деякі розбіжності.

Таблиця 1

Частота типів емоційно-колірних асоціацій до важливих соціальних понять серед чоловіків,

Як серед жінок, так і серед чоловіків виражено позитивне ставлення до свого "Я". Але серед жінок ця тенденція більш виражена: серед чоловіків - це половина з досліджуваних, а серед жінок - це значна більшість. Кількість жінок, які позитивно ставляться до свого "Я", переважає (р < 0,05). Що стосується негативних відчуттів щодо свого "Я", то серед жінок - убивць таке явище не зустрічається, чого не можна сказати про чоловіків-убивць - майже третина засуджених чоловіків виявила негативне ставлення до свого "Я", а решта - суперечливе. Таким чином, близько половини опитаних чоловіків сприймають поняття "Я" емоційно дисгармонічно, що є підставою для психокорекційної роботи в напрямку пошуків позитивного змісту, який пов'язаний із суттю особистості. Ми вважаємо таке ставлення наслідком протиріччя між соціальним тиском та відчуттям грубого порушення соціальних норм, що перешкоджає самоствердженню чоловіка.

У жінок інша картина - у більшості поняття "Я" є ресурсним. Це дає підставу для планування позитивного використання їх ресурсу "Я" в соціумі. Переважна кількість жінок позитивно ставляться до свого "Я". Розбіжності досягають рівня значущості між чоловіками та жінками щодо позитивного сприйняття ними поняття "Я" (р < 0,05). Також значущі розбіжності було виявлено серед чоловіків та жінок щодо негативного ставлення до поняття "Я": біля половини досліджуваних чоловіків негативно та суперечливо ставляться до себе (р < 0,01), серед жінок таких 20 %. Таким чином, образ "Я" у більшості досліджуваних жінок є позитивним. Можливо, це пов'язано з дією захисних механізмів та більш сильною орієнтацією жінок на певні соціальні орієнтири.

Схоже емоційне ставлення до поняття "моє життя" виявили як засуджені жінки, так і засуджені чоловіки: більш ніж третина як жінок, так і чоловіків позитивно відреагували на це поняття, проте у більшості жінок та чоловіків виявилося негативне ставлення до цього поняття. Практично дві третини усіх досліджуваних на неусвідомленому емоційному рівні сприймають це поняття негативно та суперечливо. Отже, це певний фундамент для бажання особистісних змін, що є важливим для планування корекційних програм.

Поняття "життя" в загальнолюдському сенсі половина жінок та приблизно стільки ж опитуваних чоловіків сприймають позитивно. Проте жінок, які сприймають життя однозначно негативно, майже вдвічі більше за чоловіків. Значна частина засуджених чоловіків виявили суперечливі асоціації до цього поняття. Ми припускаємо, що жінки гостріше відчувають "тяготи і біль" життя, вибагливо ставляться до умов життя саме тому, що жіноча тендерна загальноприйнята роль передбачає турботу жінки за умови життя не тільки для себе, а й для дітей.

У психокорекційних заходах для досліджуваних чоловіків необхідно планувати насамперед тему відповідальності відносно власного життя та своїх дій, для жінок - тему саморегуляції у сфері почуттів та щодо загальноприйнятих цінностей.

Друга частина дослідження присвячена виявленню гендерних особливостей розуміння важливих соціальних понять особами, які скоїли насильницькі злочини, за допомогою письмового опитування. Засудженим чоловікам та жінкам давалося завдання дати визначення важливим соціальним поняттям "Я", "моє життя", "життя", "здоров'я". Кожен із досліджуваних давав своє трактування цих понять, в результаті чого було умовно за допомогою контент - аналізу виділено кілька загальних груп визначень для кожного з цих понять (див. табл.2).

Таблиця 2

Основні визначення важливих соціальних понять за результатами контент-аналізу (у %)

* - розбіжності значущі при р< 0,05;

** - при р < 0,01.

Поняття "Я" трактувалося як засудженими жінками, так і чоловіками у двох напрямках:

1) характеристика цього поняття, що виражала оптимістичне ставлення до себе, розуміння "Я" як суспільно корисної особистості. Для прикладу можна навести такі визначення:

"Я" - особистість, яка приносить користь іншим;

"Я" - особистість, яка духовно розвивається;

"Я" - особистість, яка створює сімєю та виховує дітей.

Як серед засуджених жінок, так і серед чоловіків таких виявилася значна більшість - відповідно 95,23 % та 90,47 %. Така усвідомлювана характеристика себе контрастує з негативним емоційним ставленням до своєї особи (за даними тесту КТС) практично у третини досліджуваних чоловіків, що свідчить про їх внутрішній конфлікт;

2) негативне ставлення до себе як особистості. Наприклад:

"Я" - мертва особистість;

"Я" - зайва людина для суспільства;

"Я" - ніщо.

Серед жінок-злочинців це 4,76 %, а серед чоловіків - 9,52 %.

Визначення засудженими поняття "моє життя" також умовно поділено на дві групи:

1) позитивна констатація ("квіткова поляна"), що включає в себе розуміння засудженими їхнього життя як радості, щасливого існування, де також значне місце посідають сім'я, діти, робота, очікування кращого. Більшість жінок (66,66 %) визначають поняття "моє життя" саме так. Трохи більше ніж половина опитуваних чоловіків також займають цю позицію (57,14 %). Позитивне сприйняття життя може виступати ціннісно-цільовою основою для корекційних заходів планування майбутнього. Однак таке сприйняття контрастує з негативним та суперечливим емоційним ставленням до поняття "моє життя" за даними КТС у більшості досліджуваних як чоловіків, так і жінок;

2) негативна констатація (даремне існування) - визначення засудженими цього поняття як тягаря для них, невдалого життя; це щось сіре та одноманітне, на що вони не заслуговують; це страждання, виживання в цьому світі. Таких жінок виявилася третина (33,33 %), а значна частина досліджуваних чоловіків (42,85 %) також так вважають.

Трактування засудженими поняття "життя" було розділено на три групи:

1) позитивне визначення "життя" - як "чудовий дар", що має дещо емоційно-позитивне забарвлення. Наприклад, "життя" - зелене дерево; дати жити іншим; бути корисним; щось неповторне; кращий подарунок. Більшість жінок, які скоїли насильницькі злочини, визначають це поняття саме так (66,66 %). Значна більшість засуджених чоловіків також дотримуються такої думки (85,71 %);

2) формальне трактування "життя" (як біологічний процес народження та смерті) виявилося у незначної частини досліджуваних жінок (9,52 %). Трохи більше засуджених чоловіків також схильні давати таке визначення (14,24 %);

3) висвітлення "життя" в негативному аспекті - страждання та смерть - характерне приблизно для чверті засуджених жінок (23,8 %). Засуджених чоловіків, які б так визначали це поняття, не виявилося взагалі.

Поняття "здоров'я" засуджені жінки та чоловіки трактують у двох напрямках. До першого напрямку належить формальне визначення його як явища, що належить фізичній сфері людського існування. Серед досліджуваних жінок, на відміну від чоловіків, є такі, що пов'язують поняття "здоров'я" із психічною, та навіть з духовною, сферою: "здоров'я" - це коли людина правильно себе поводить, нормальна людина, яка шанує заповіді Господні" та ін.

Серед відповідей досліджуваних жінок та чоловіків є значна частина відповідей-оцінок стану власного здоров'я. Близько третини чоловіків та майже половина жінок позитивно чи негативно оцінюють свій стан. Характер усвідомлюваних відповідей у цілому співпадає з даними за КТС щодо неусвідомленого емоційного вибору кольору до поняття "здоров'я". Серед досліджуваних чоловіків більша, ніж у жінок, група осіб, у яких констатується за опитуванням свідома позитивна оцінка власного стану здоров'я та негативне емоційне ставлення до нього.

Таким чином, свідома стурбованість станом здоров'я та увага до нього в цілому більше притаманні жінкам. Витиснення негативного сприймання цього поняття більше притаманне чоловікам. Можливо, це пов'язано з більшою дієвою орієнтацією жінок на загальнолюдські цінності.

Висновки. Більшість засуджених жінок свідомо трактують такі поняття, як "Я", "моє життя", "життя", "здоров'я" з позитивної точки зору. Є певні протиріччя свідомого та неусвідомлюваного рівнів сприйняття цих понять жінками. Біля половини досліджуваних чоловіків, які скоїли насильницькі злочини, також позитивно сприймають своє Я, своє життя, життя взагалі, здоров'я. Однак значна частина засуджених чоловіків на емоційному рівні сприймають ці поняття негативно та суперечливо, що свідчить про внутрішні конфлікти. Позитивне свідоме сприйняття поняття "моє життя" більш ніж у половини опитуваних чоловіків і жінок контрастує з негативним та суперечливим емоційним ставленням до цього поняття за даними КТВ.

Отримані в дослідженні дані можуть бути використані для групової психокорекційної роботи із засудженими як фундація для побудови більш адаптивних відносин із соціумом, що дозволяє жінкам і чоловікам усвідомити цінність не тільки свого здоров'я та життя взагалі, але й оточуючих людей. У психокорекційних заходах для засуджених необхідно планувати: для чоловіків - насамперед тему відповідальності відносно власного життя та своїх дій; для жінок - тему саморегуляції у сфері почуттів та щодо загальноприйнятних цінностей.

Список використаних джерел